
З нагоди попереднього ювілею у 2016 р. вийшов у світ збірник “Мандруючи світами і віками”; на пошану Юрія Володимировича до збірника подали свої наукові розробки на теми старожитньої книжності три десятка літературознавців України, Хорватії, Польщі, Німеччини... Заголовок колективної праці влучно окреслює дві важливі іпостасі неординарної особистості Ю. Пелешенка ̶ невтомного мандрівника географічними просторами достоту загратованого колишнього С#Р#С#Р, а від 1991 р. ̶ нестримного гомовіатора, від homo viator, людини, яка постійно перебуває у пошуках нових вражень і знань... Юрій Володимирович шукав їх по цілому світу: від Карелії і Білого моря до Владивостока і Сахаліна, гостював у чукчів і евенів, простував пустелями й степами Казахстана й Туркменістана... У Європі перетнув кордони більшості країн, з Британією і Скандинавією включно... Був на Балканах, у Західній і Центральній Європі, на Канарах і Мадейрі. Практично скрізь! ̶ підсумовує свої знання про колегу Г. Нога.
В юності дух гомовіатора привів столичного школяра до Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, з якого студент Пелешенко вийшов дипломованим філологом-славістом, викладачем сербсько-хорватської мови та літератури. Дипломований славіст чи не десять років відпрацював під омофором Кобзаря в Державному музеї Т. Шевченка, звідки, можливо, й прийшло до нього поетичне натхнення, щоб перегодом утнути й видрукувати власну збірку поезій “Сузір'я гончих псів”, Київ, 1998; з лаконічною але вельми влучною передмовою Миколи Ільницького “Запорука тривалості”.
Певну повстримність і реалізовану тривалість (послідовність, вірність) Ю. Пелешенко виявив як науковець Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, де він обрав дві на той час помітно занедбані наукові стежини ̶ оригінальну й перекладну книжність епохи Середньовіччя, власне проблему взаємопроникнення між православно-слов'янськими літературами цієї ж доби. 1987 р. була захищена кандидатська, а 2004 р. докторська дисертації, обидві на матеріалі середньовічної писемності ХІІІ-ХV ст. Поміж ними в 1997 р. Ю. Пелешенко здобув ступінь доктора філософії (PhD) у галузі літературознавства в Українському вільному університеті (Мюнхен, Німеччина): ось відтоді бере початок його неподоланний інтерес до Григорія Цамблака. Сьогодні Юрій Пелешенко — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу давньої української літератури академічного інституту, відомий український медієвіст, автор індивідуальних та колективних наукових монографій, співавтор і науковий редактор багатотомних видань, зокрема першого тому дванадцятитомової Історії української літератури (К., 2014), автор близько 200 наукових статей, учасник зарубіжних і вітчизняних наукових конференцій з'їздів і симпозіумів. У знаного вченого є учні й послідовники, та найбільше життєве й професійне досягнення — його родина, дружина пані Наталя, кандидат філологічних наук, викладач НауКМА, та їхня спільна донька панна Олена Пелешенко, старша викладачка кафедри літературознавства імені Володимира Моренця того ж таки вузу, до слова — постійна учасниця щорічних наукових семінарів нашого відділу давньої української літератури.
Дорогому ювілярові і його родині співробітники Інституту літератури, зокрема і його рідного відділу, зичать сил і натхнення до праці на многії і благії літа під мирним небом вічної України !!!
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.Ф.КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА
ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ
ФАКУЛЬТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ, КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА
КИЇВСЬКОГО СТОЛИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Запрошуємо вас 21 жовтня 2026 року
взяти участь
у науковому семінарі
«РЕНЕСАНС 1920-Х: ІДЕОЛОГІЯ І ЕСТЕТИКА. КРИТЕРІЇ ЧИТАБЕЛЬНОСТІ»
Вбога герань на вікні велетенським росте баобабом
(Максим Рильський)
Семінар “Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика” заторкує один із важливих аспектів творчої спадщини нашої культури цього періоду. Зосереджуючи увагу на питанні ідеологічних підвалин мистецтва 1920-х, ми хочемо наголосити на множині ідей, які побутували в той час і впливали на українських митців, відповідно, позначаючись на їхній творчості: від полемічної публіцистики до дитячої літератури, від плакату до архітектурних проєктів, від маршів і до мюзиклу, театральних постановок, кіно, власне, усіх виявів мистецтва. Тож запрошуємо до розмови, обговорення, дискусії щодо генези, впливу та наслідків цих ідей на естетику.
Під час семінару пропонуємо обговорити таке коло питань:
Завдання масової літератури;
Пригоди, кримінал, фантастика;
Читач в Україні і читач української літератури;
Ім’я автора. Складові бренду;
Проблема героя української популярної літератури;
Слідогляд, Пінкертон і всі-всі-всі;
Художнє оформлення. Ілюстрації;
Шляхи до читача, глядача, слухача: промоція творів.
Учасники також можуть запропонувати власні теми, що стосуються загальної теми семінару.
Формат проведення конференції: дистанційний (платформа проведення буде повідомлена додатково).
Для участі у семінарі просимо до 1 жовтня 2026 року заповнити реєстраційну форму учасника, подавши резюме доповіді до 1500 знаків.
Учасники семінару можуть опублікувати статті у наукових виданнях:
Слово і час,Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Літературознавство, «Синопсис: текст, контекст, медіа»,включених до Переліку наукових фахових видань України (категорія Б), у якому можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня доктора наук і доктора філософії зі спеціальності 035 Філологія.
Редколегії залишають за собою право відхиляти статті, які не відповідають вимогам.
КОНТАКТИ:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Сніжана Жигун
Ростислав Мельників
Назва дисертації: «Європоцентризм у творчості Миколи Хвильового та Уласа Самчука»
На здобуття наукового ступеня: доктора філософії
Спеціальність: 035 Філологія
Висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації
Протокол перевірки електронного підпису
Підтвердження про дотримання норм академічної доброчесності
Захист відбудеться 13.10.2026
Покликання на трансляцію
Члени разової спеціалізованої вченої ради:
Голова: Лущій Світлана Іванівна, доктор філологічних наук (10.01.01 Українська література), завідувач відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.
Згода виступити головою разової ради
Офіційний опонент: Вірченко Тетяна Ігорівна, доктор філологічних наук (10.01.01. Українська література), професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, Київський університет імені Бориса Грінченка.
Згода; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису
Офіційний опонент: Вісич Олександра Андріївна, доктор філологічних наук (10.01.01 Українська література, 10.01.06 Теорія літератури), професор кафедри української мови і літератури, Національний університет «Острозька академія».
Згода; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису
Рецензент: Василенко Вадим Сергійович, кандидат філологічних наук (10.01.01 Українська література), науковий співробітник, учений секретар відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу.
Згода; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису
Рецензент: Швець Алла Іванівна, доктор філологічних наук (10.01.01 Українська література), старша наукова співробітниця і провідна наукова співробітниця відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Згода; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису
Наказ Інституту літератури про затвердження складу разової спеціалізованої вченої ради
Рішення разової спеціалізованої вченої ради
Протокол перевірки електронного підпису
Оголошення про вибори директора
Статут НАН України
Статут Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка
Положення про організаційний комітет з проведення виборів директора та виборчий процес в Інституті літератури
Положення про виборчу комісію з проведення виборів директора в Інституті літератури
Наказ про організацію виборів директора
Лист ВЛЛМ про реєстрацію кандидатів на посаду директора Інституту літератури
Програма кандидата на посаду директора Інституту Олександра Бороня
Програма кандидата на посаду директора Інституту Руслана Ткачука
Оголошення про проведення виборів директора Інституту літератури
Положення про порядок акредитації та організації роботи спостерігачів та представників громадських організацій, міністерств та відомств під час підготування та проведення виборів директора Інституту літератури
Положення про порядок акредитації журналістів
Порядок дій виборчої комісії під час отримання сповіщення про небезпеку на виборах директора Інституту літератури
Протокол засідання виборчої комісії
Протокол зборів колективу наукових працівників
Назва дисертації: «Римські пʼєси Вільяма Шекспіра крізь призму теорії лімінальності»
На здобуття наукового ступеня: доктора філософії
Спеціальність: 035 Філологія
Висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації
Протокол перевірки електронного підпису
Підтвердження про дотримання норм академічної доброчесності
Захист відбудеться 2.10.2026
Покликання на трансляцію
Члени разової спеціалізованої вченої ради:
Голова: Лущій Світлана Іванівна, доктор філологічних наук (10.01.01 Українська література), завідувач відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.
Згода виступити головою разової ради
Офіційний опонент:
Федоряка Людмила Діамарівна, кандидат філологічних наук (10.01.04. Література зарубіжних країн), доцент кафедри англійської філології Криворізького державного педагогічного університету
Згода; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису
Офіційний опонент: Безродних Ірина Геннадіївна, кандидат філологічних наук (10.01.04. Література зарубіжних країн), доцент кафедри англійської філології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.
Згода; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису
Офіційний опонент:
Бортнік Жанна Іванівна, доктор філологічних наук (10.01.06 Теорія літератури), професор кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Згода; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису
Рецензент: Генералюк Леся Станіславівна, доктор філологічних наук (10.01.01 Українська література), в. о. завідувача відділу зарубіжних і слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Згода; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису
Наказ Інституту літератури про затвердження складу разової спеціалізованої вченої ради
Рішення разової спеціалізованої вченої ради
Протокол перевірки електронного підпису
Доктор філософії, молодший науковий співробітник, вчений секретар відділу.
Наукові інтереси:
література української діаспори;
творчість Празької школи;
література війни і спротиву.
Дисертація:
Давні українські міфологічні сюжети й образи в ліриці поетів Празької школи: дис. доктора філософії. – Київ, 2024.
Освіта:
2014-2018 рр. – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка: літературна творчість, українська мова і література (бакалаврат).
2018-2020 рр. – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка: українська мова і література, англійська мова (магістратура).
2020-2024 рр. – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (аспірантура).
Вибрані праці:
Монографія (індивідуальна):
Колодій В.С. Українська міфологія в поезії празької школи / Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. — Київ: Академперіодика, 2026. — 168 с.
Статті:
Колодій В. (2026). Архетипи Празької школи: повернення до українського міфу. Слово i Час, (1), 67–80. https://doi.org/10.33608/0236-1477.2026.01.67-80
Колодій, В. (2024). Архетипи, сюжети та образи давньої української міфології в ліриці Юрія Дарагана. Синопсис: текст, контекст, медіа, 30 (2), 61–70. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.2.1
Колодій, В. (2023). Архетипи, сюжети й образи української міфології в поезії Галі Мазуренко. Мова. Література. Фольклор, (2), 39–45. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2023-2-6
Колодій, В. (2023). Давня українська міфологія в ліриці Андрія Гарасевича. Літературний процес: методологія, імена, тенденції, (21), 64–71. https://doi.org/10.28925/2412-2475.2023.21.7
Колодій, В. (2023). Давня українська міфологія в ліриці Олега Ольжича. Слово і Час, (6), 50–66. https://doi.org/10.33608/0236-1477.2023.06.50-66
Колодій, В. (2025). Український шлях українського героя. Діалоги про Українську Ідентичність. Вип. 2: Міжгалузеве мережування. С. 59–60. https:/dif.org.ua/article/dialogi-pro-ukrainsku-identichnist-vipusk-2-mizhgaluzeve-merezhuvannya
Колодій, В. (2022). Давня українська міфологія в ліриці Олени Теліги. На чужинних бруках: Поети української діаспори. Збірник матеріалів наукової конференції пам’яті Михайла Слабошпицького. Київ: Ярославів Вал. С. 87–95.
Інша наукова діяльність:
Написання статей для Історії української літератури, УЛЕ.
Доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу архівних фондів
Наукові інтереси
Історія давньої української літератури в європейському контексті
Джерелознавство, палеографія, текстологія
Козацькі літописи XVII-XVIII століть
Особисті документи барокової доби
Рукописний діярій Пилипа Орлика (1672-1742)
Щоденники та oral history війни, окупації
Міжслов’янський переклад
Теорія і практика перекладу
Вибрані праці
Монографії
https://DOI/org/10.31338/uw.9788323552383; ISBN 978-83-235-5230-7;ISBN (pdf) 978-83-235-5238-3;ISBN (EPUB) 978-83-235-5246-8; ISBN (MOBI) 978-83-235-5254-3
Рецензії на монографію:
1. Giovanna Brogi, rec.: Walentyna Sobol (a cura di), Filip Orlik (1672-1742) i jego Diariusz. Opracowanie, odczytanie z rękopisu,wstęp, komentarze W. Sobol, Warszawa, Wyd. Uniwersytetu Warszawskiego, 2021, pp. 532 (in: “Niprò”, 2, 2023, 165-166). http://aisu.it/wp-content/uploads/2023/12/Nipro_2_2023.pdf
2. M.Trofymuk, Diariusz Filipa Orlika // MEANDER, rok LXXVII 2022, s.200-204.
3. Ольга Новик, Живе повсякдення давнини // „Studia polsko-ukraińskie”, Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2023, nr 10, s.217-223.
4. Ольга Петренко-Цеунова, Повернення Пилипа Орлика // Київ 2023, s.26 -28
5. Ігор Набитович, Діяріуш гетьмана Пилипа Орлика: літературний текст і документ доби. Rec.: Filip Orlik (1672-1742) i jego Diariusz. Opracowanie, odczytanie z rękopisu, wstęp, komentarze Walentyna Sobol (Warszawa. 2021), 532 s. //Studia Białorutenistyczne 17/2023. S. 335-338.
6. Oксана Сліпушко, На пошану великого Українця. Пилип Орлик і Його Діярій // Вісник Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка 2023. С.117-118. ISSN 1728-3817.
7. Eugeniusz Sobol, Burzliwe życie Orlika // Odra, rok LXII/2022, nr 11, s.118-119.
Рецензії на книжку «Słowo w Duszy, Dusza w Słowie».
Anna Horniatko-Szumiłowicz, „By język ukraiński brzmiał w Warszawie silnym głosem”. Historia Błękitnego Okrętu widziana oczami jego twórców i działaczy, // Półrocznik Barok. Nr. XXIX-XXX (57-60/2022-2023) 2024, s.273-278.
Katarzyna Dorota Wielondek, Błękitny Okręt na chwilę zacumował – o publikacji „Słowo w duszy, dusza w słowie” koła naukowo-literackiego w Instytucie Ukrainistyki UW, // Studia Polsko-Ukraińskie, 2025, nr 12, s.175-181.
978-83-235-7131-5 PDF; https://doi.org/10.31338/uw.9788323571315
Навчальні посібники
Підручники для п‘ятьох українських ліцеїв у Польщі
Наукове редагування монографій:
Редагування щорічника „StudiaPolsko-Ukraińskie” – від 2014 до 2025
Співредагування
Вибрані статті
Переклади
Участь в експертизах, презентації, інтерв’ю
Участь у наукових конференціях 2022-2026
Керівництво і виконання наукового проєкту (триває до 2028 року): NPRH/DN/SP/0043/2023/12.
Праця в архівах:
Oрганізація творчих зустрічей у Варшавському університеті на тему «Україна у вогні»:
Цьогоріч останній день передостаннього місяця літа став не просто днем народження знаного українського філолога-універсала, мовознавця й літературознавця, медієвіста й текстолога, перекладача-поліглота, який невпинно продовжує поглинати нові мови задля осягнення нових сенсів нашого світу. Відомий у колі давників як Професор, у трішки вужчому колі академічних рибалок як Професор зі спінінгом, а у ще вужчому товаристві професійних орнітологів як Професор з об’єктивом (або Об’єктивий Професор), цей учений дістався до знакової для кожного науковця дати, офіційно дозволеної для святкування спеціальною постановою Президії НАН України. Йому – 50! Так уже повелося, що для кожного вченого це особлива, етапна дата: він має відзвітувати про зроблене і незроблене, втілене і невтілене, заплановане й позапланове. І як по-сковородинськи стоїчно не тікав від цієї дати наш ювіляр, вона його все ж наздогнала, бо колись вони таки мали зустрітися.
Так Роман Євгенійович Кисельов вступив до Клубу п’ятдесятників! Як свідчать аннали, у нього позаду неспокійне дитинство, буремна юність, часи академічного зростання й самонаповнення першої чверті ХХІ століття. 2005 р. захищено кандидатську дисертацію «Лексика української мови у почаївських виданнях 18 – першої третини 19 ст.». За нею пішли десятки грунтовних статей (зокрема, зарубіжних і скопусівських), упорядкування і переклади текстів мислителів барокової доби (зокрема, Інокентія Гізеля, Якоба Томазія й Григорія Сковороди), а також цінних рукописів із монастирського середовища. Участь у багатьох проектах, як-от: «Опис бібліотеки Івана Франка», УЛЕ, «Кириличні стародруки 15-17 ст. у НБУ імені В. Вернадського» тощо. А ще були високопрофесійні переклади десятків кіно- і мультфільмів, які із захопленням дивилася вся наша країна.
Попереду у Професора – відповідальні роки праці над докторською дисертацією, присвяченою його улюбленим епідейктичним могилянським риторикам. Його чекають нові наукові відкриття, нові мандрівки до міфічної Греції, новий досвід і новий статус. У вузьких колах віднедавна почали готуватися до його нового нікнейму «Академік». Але сам наш ювіляр до цього ставиться по-філософськи. Для нього головне – Перемога України у боротьбі з московським кодлом, мир і спокій на рідній землі. Для нього справжнє щастя – бути поруч з улюбленими донечками Любою й Уляною. Свого часу в неозорому Саду перехресних стежин Роман Євгенійович зробив вибір, якому б позаздрив сам Григорій Сковорода і спорідненість якого з натурою нашого ювіляра просто вражає. Він став філологом, а ми сьогодні можемо просто констатувати: Роман Кисельов – справжній академічний філолог. Ми пишаємося, що свого часу Ви, пане Романе, обрали саме Інститут літератури як місце для реалізації свого життєвого покликання. Ви блискучий фахівець, надійних колега, чудовий друг. Ми Вас сердечно вітаємо, шануємо і любимо, дорогий наш Ювіляре! Хай все у Вас складається якнайкраще згідно з Вашими задумами і мріями! З роси і води Вам! Ваші колеги і шанувальники з Інституту літератури, а найперше — Г. Нога.
Животворне світло слова: збірник наукових студій пам’яті докторки філологічних наук Наталії Ростиславівни Мазепи / відп. ред.-упоряд. Н. М. Сквіра; редкол.: М. Г. Жулинський (голова) [та ін.]; НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка; Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2021. – 346 с.
У збірнику, присвяченому пам’яті докторки філологічних наук Наталії Ростиславівни Мазепи (1930–2019), уміщено статті з різних проблем історії російської, української та світової літератури, авторами яких є її учні, друзі, колеги, друкуються також спогади про неї і бібліографія наукового доробку дослідниці.
Для науковців, аспірантів, студентів та широкого кола читачів, які цікавляться літературою.