Інститут літератури

Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги
Шановні колеги!
Запрошуємо вас узяти участь у
Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції
« “Гойдайте ж кличний дзвін!”: Олена Теліга і визвольна боротьба українців упродовж ХХ–ХХІ століть»,
присвяченій 120-ій річниці від дня народження української письменниці, громадської діячки, учасниці національно-визвольного руху Олени Теліги, яка відбудеться
6 жовтня 2026 року в м. Києві

Проблеми, що обговорюватимуться на конференції:
– життя, творча і громадська діяльність Олени Теліги; нове й нововідкрите в її героїчній біографії; її соратників і побратимів, сучасників і вчителів; особливості її творчого доробку в річищі сучасної історичної науки, культури, літературознавства;
– діяльність Культурної Референтури ОУН під час Другої світової війни; історико-культурні обставини еміграційного літературного процесу 1920– 1940-х років;
– відображення руху опору українців у художніх творах ХХ ст., а також написаних під час нинішньої російсько-української війни;
– національна ідентичність і українська літературу в контексті національно-визвольного руху ХХ століття;
– культурний національний спротив в екзистенційному вимірі українського мистецтва, зокрема в період нинішньої російсько-української війни.
До участі в конференції запрошуємо літературознавців, істориків, культурологів, мистецтвознавців, зокрема науковців, викладачів, аспірантів.
Робочі мови конференції: українська, англійська.
Конференція відбуватиметься у змішаному режимі.
Регламент доповіді на пленарному засіданні – 15 хв., на секційному – 10 хв.
Для участі в конференції необхідно до 25 вересня 2026 року заповнити заявку й надіслати анотацію, ключові слова виступу на електронну пошту оргкомітету:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Детальніше в інформаційному листі

Шевченкознавство в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України: етапи розвитку (1926—2026): монографія / за наук. ред. О. Бороня / НАН України, Ін-т лі тератури ім. Т. Г. Шевченка. — Київ: Академперіодика, 2026. — 324 с.

У колективній монографії стисло проаналізовано непростий шлях становлення шевченкознавства спершу в Українській академії наук, а від 1926 року — в Інституті Тараса Шевченка, який, зазнавши вимушених трансформацій, зрештою 1933 року влився до системи Академії наук. Простежено етапи розвитку, здобутки і втрати академічної науки про Шевченка впродовж XX століття і до сучасності. Видання розраховане на науковців, викладачів, студентів-філологів, а також усіх, хто цікавиться історією шевченкознавства.

Читати

28 квітня 2026 р. онлайн відбулася Міжнародна наукова конференція «Україна на перехресті світу: нові перспективи теоретико-літературознавчих студій», присвячена памʼяті Соломії Павличко. Захід ініціював відділ теоретичних і міждисциплінарних досліджень Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України (організатор — завідувач відділу д. ф. н., проф. Л. Тарнашинська). Співорганізаторами стали провідні університети України, Польщі та Чехії.

Конференцію відкрив директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка М. Жулинський. Директор видавництва «Основи» А. Вишневський (Київ) виступив із доповіддю про проєкт С. Павличко як вікно у світ. Д. ф. н, проф., зав.кафедри Я. Поліщук (Познань, Польща) виголосив доповідь про «Казус Коцюбинського...», загостривши увагу на тому, чому письменник опинився поза каноном українського модернізму С. Павличко. Д. ф. н., проф., зав. кафедри М. Гнатюк (Львів) проаналізував теорію творчого процесу І. Франка й деякі проблеми сучасного психологічного літературознавства, Л. Тарнашинська (Київ) розглянула виклики цивілізаційних трансформацій крізь  оптику літературної/літературознавчої антропології. Великий інтерес викликали доповіді д. філос. н., проф. В. Кебуладзе (Київ) та д. філос. н., проф. Т. Цимбал (Кривий Ріг).

На першій секції, присвяченій літературознавчому досвіду С. Павличко, д.ф.н. А. Швець (Київ), проф. Інституту україністики Варшавського університету В. Соболь (Варшава, Польща) проаналізували інтелектуальні виклики й феміністичну концепцію видатної літературознавиці, а д.ф.н. проф., зав. кафедри  Т. Шевченко (Одеса) – її епістолярій. Д.ф.н. проф. А. Малиновський (Одеса) оповів про «Емоції в дослідницькій лабораторії Соломії Павличко», а д.ф.н., проф. А. Горнятко-Шумилович (Познань, Польща) спроєктувала феміністичний дискурс С. Павличко на романістику О. Ульяненка. Їх доповнили також інші науковці.

Друга секція щодо гуманітарної парадигми  сучасних теоретичних студій репрезентувала доповідь д.ф.н., проф.,  зав. кафедри Л. Мацевко-Бекерської (Львів), котра порушила питання наратологічного дискурсу в українському літературознавстві, д.ф.н., проф. Є. Джиджора (Одеса) розкрив герменевтичні техніки інтерпретації сакрального тексту, д.ф.н. проф. О. Бондарева (Київ) – теоретичні проблеми міграційного дискурсу та його періодизації у драматургії незалежної України; проблемне поле цієї теми порушили й інші доповідачі

Темою третьої секції стало ментальне картографування:д.ф.н., проф. О. Галета (Львів) презентувала доповідь про літературу війни, д.ф.н., проф., зав. кафедри О. Харлан – про північне Приазовʼя як ментальний ландшафт в українській літературі, в.о. директора Інституту україністики Варшавського університету К. Якубовська-Кравчик (Варшава, Польща) виголосила доповідь про дитячу перспективу війни в польській літературі про Україну та ін.

 Четверту секцію про міграційні дискурси представили д.ф.н. С. Жигун, котра окреслила творчість Надії К. Кибальчич в українській літературі початку ХХ ст., докт. ґаб. М. Замбжицька (Варшава, Польща) – творчі особливості роману В. Шевчука «Три листки за вікном», д. ф. н. О. Тетеріна розповіла про «перекладознавчу модель  Ігоря Костецького», к.ф.н. О. Омельчук розкрила особливості колонізованого простору (за поемою В. Поліщука «Адигейський співець»). Загалом до програми конференції ввійшло 65 доповідей, переважна більшість яких була вислухана учасниками з великим зацікавленням.

На заключному засіданні відбулось підведення підсумків учасниками конференції, а також було представлено інноваційну доповідь В. Распопова (Київ) про експерименти з ШІ для розробки чат-аватарів видатних українців.

Владислав Кравчук,

аспірант Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України

Наливайко Д.С. Шевченко і світова література / Дмитро Наливайко; Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. — Київ: Академперіодика, 2026. — 260 с.
Компаративне потрактування Шевченка уперше здійснено переважно на матеріалі західноєвропейських літератур. Студія не претендує на всебічне висвітлення європейського контексту «Кобзаря», радше це спроба виявлення парадигми цього контексту, яка вибудовується на проявах типологічних чи інтертекстуальних спільностей та відповідностей поезії Шевченка і визначних європейських поетів епохи романтизму від Бернса й Леопарді до Гейне і Гюго. Головне її завдання полягає в унаявленні Шевченка як явища європейського масштабу й значення, що іманентно вписується в загальний контекст ідейно-громадського життя, духовної культури й літератури континенту і відзначається яскравою національною своєрідністю.

Читати

Український шекспірівський центр та Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України проводять цикл подій у межах Днів Шекспіра в Україні – 2026, присвячений осмисленню позачасової трагедії Вільяма Шекспіра "Річард III" у контекстах політики, культури та сучасного театру.

У програмі – лекції українських і міжнародних дослідників, дискусії та інтерв'ю з театральними діячами, зокрема представниками Закарпатського драматичного театру. Події відбудуться 8–10 травня 2026 року в онлайн-форматі. До участі запрошено науковців, студентів, театрознавців та тих, хто цікавиться шекспірознавством і сучасним театром.

Міністерство освіти і науки України

Національна академія наук України

Черкаська обласна державна адміністрація

Черкаська обласна рада

Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Осередок Наукового товариства імені Шевченка в Черкасах

Шановні панове, колеги, друзі!

6 жовтня 2026 року виповнюється 150 років із дня народження видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча, академіка Сергія Олександровича Єфремова (1876-1939). До його ювілею 6-7 жовтня в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбудуться Сьомі Єфремовські читання.

До розгляду на читаннях планується широке коло питань ‒ історико- й теоретико-літературних, історичних, політологічних, культурологічних, мовознавчих, релігієзнавчих тощо, ‒ до розробки яких доклав зусиль видатний ювіляр.

За наявності відповідних заявок тем, буде організована робота секцій. Допускається змішана (онлайн/офлайн) форма участі в читаннях.

Про публікацію статей учасників читань

Для публікації літературознавчих студій буде надано одне число академічного журналу «Слово і Час» у 2027 році (або тематична рубрика в «СіЧі», залежно від кількості та дослідницької якості поданих статей. URL: https://il-journal.com/index.php/journal/for-authors).

Належно оформлені студії історичної, етнологічної, культурологічної тематики будуть розміщені у фаховому «Віснику Черкаського університету. Серія «Історичні науки». URL: https://history-ejournal.cdu.edu.ua/839

Для статей мовознавчого змісту буде надано фаховий «Мовознавчий вісник». URL: https://ling-ejournal.cdu.edu.ua/679999

Для приїжджих учасників читань буде надано поселення в готелі університету. Проживання і харчування за власний рахунок учасників. Планується поїздка учасників читань на ба́тьківщину С.Єфремова в с. Пальчик Звенигордського району.

Заявки на участь у семінарі подавати до 1 вересня 2026 р. за адресою: 18031, м. Черкаси-31, бульвар Т. Шевченка, 81, Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького, кафедра української літератури і компаративістики. Контактний телефон – 0975507707; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Детальніше в інформаційному листі

9 квітня 2026 року в Інституті літератури, зокрема у відділі української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу за ініціативи та організації його співробітниками відбулася зустріч із відомим українським літературознавцем із Австралії Марком Павлишиним. Під час жвавого, обопільно зацікавленого спілкування були обговорені питання, повʼязані з академічною Історією української літератури в 12-ти томах та ін. Марко Павлишин - автор розділів до 11-го (1940-1980 рр.) і 12-го (література після 1991 року) томів. Отож його довголітні наукові звʼязки з Україною набирають нових обертів.

Доктор філологічних наук, доцент, науковий співробітник. 

Кандидатська дисертація "Гра як художній прийом в епічному тексті" (2009).

Докторська дисертація "Український неореалізм: еволюція наукового та художнього дискурсу" (2016).

Навчальний курс: "Жіночі студії літератури" (2021).

Редактор електронного журналу «Синопсис: текст, контекст, медіа». (Категорія Б).

Рецензент журналу «Літературний процес: методологія, імена, тенденції» (категорія Б)

Гостьовий дослідник-нерезидент в Університеті Індіани, Блумінгтон, 2022-2023.

Грант Американської ради міжнародної освіти та Гарвардського університету (2024).

Гостьовий дослідник Сьодертонського університету (жовтень-грудень 2025).

Вибрані праці:

Індивідуальні монографії:

Лабіринти і горизонти українського неореалізму. Монографія. Київ: Бізнесполіграф, 2015. – 400 с.

Колективні монографії:

1. Zhygun S. Social Change and Images of Children in 1920s–1930s Ukrainian Women’s Literature// Sociocultural Dimensions of Childhood. – Sofia: Prof. Marin Drinov Publishing House of Bulgarian Academy of Sciences, 2020. – S. 56–78.

 2. Жигун С. Український детектив 1920-1980-х років: історія і прагматика (Ukrainian Detective in the 1920s-1980s: History and Pragmatics) // Детективний жанр: художньо-естетичні трансформації в історико-літературному процесі. Видавець Ковальчук О.В., Кам'янець-Подільський. 2021. С. 26-42.

3. Жигун, С. Деконструкція наративу про велику вітчизняну війну в сучасній жіночій літературі //Незалежність у полум’ї війни: українська література спротиву. НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Україна, Україна, Київ. 2024, 344-374.

Дослідницький проєкт «Національне vs радянське в українській дитячій літературі 1920-30-х років»

Zhygun S. Creating Social Reality by Soviet Children’s Publishing Companies in Ukraine in the 1920s and 1930s. Libri & Liberi: časopis za istraživanje dječje književnosti i kulture (1). с. 35-50

Zhygun, S. "Chapter 4 Political vs. Personal: Gender-Role Formation in the Works of Ukrainian Female Children’s Writers in the 1930s". In Navigating Children’s Literature through Controversy. Leiden, The Netherlands: Brill. 2023, 56-69. https://doi.org/10.1163/9789004683297_006

Дослідницький проєкт «Українська жіноча література»

Жигун С. Відтворення жіночого досвіду у літературі 1920-х років  (На матеріалі лірики Н.Забіли)// Синопсис. 2018. - №1 (21)

Жигун С. Вплив ідеологічних конструктів на жіночу творчість (на матеріалі лірики Р.Троянкер)// Синопсис. 2018.- №2(22).

Жигун С. Марія Пригара як/і жінка з «Пролетарської правди»: вплив медійного конструкту на фемінну художню творчість// Синопсис. 2018. - №4 (24).  

Жигун С. В. (Не)жіноча біографія: Олена Пчілка про себе // Літературний процес. – 2020. – № 15. – С. 43–48.

Жигун С. Тетяна і Єлизавета Кардиналовські: доля і творчість (Tetyana and Yelyzaveta Kardynalovsky: destiny and creativity). Вчені записки ТНУ імені ВІ Вернадського. 2020, №4. С. с. 13-17.

Жигун С. Відмова від шлюбу у жіночих текстах кін. ХІХ – першої пол. ХХ ст. (Rejection of marriage in women’s texts of the late 19th – the first half of 20th centuries ) // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Том 30 (69) № 4 Ч. 1 2019 с. 132-137.

Zhygun S. Re-Writing a Woman's Biography: Marco Vovchok As a Character  Of Literary Work. University of Bucharest Review: Literary and Cultural Studies Series, 2020, 10(2), pp. 63–74.

Жигун С. «‘Ребенок ‒ это моя беда и радость, это нерешенный вопрос в моей жизни’: материнство в творчестве украинских писательниц 1920-х – первой половины 1930-х годов» (ʽBaby is My Trouble and Joy, This is an Unresolved Question in My Life ...ʼ: Motherhood in 1920s Ukrainian Women’s Literature). Australian Slavonic and East European Studies. 2020 V. 34. P. 27-57.

Жигун С. Reticence as a strategy of women’s autobiographies in soviet times: a case study of Ivanenko’s “Always in life”(1986). Літературний процес: методологія, імена, тенденції 2021. (17). с. 32-39.

Zhygun S. Why Is the History of Ukrainian Literature Silent About the Women Writers of the Second and Third Decades of the 20th Century? Revista Transilvania, 2021, 2021(11-12), pp. 59–66.

Zhygun S.  Memory and Silence in Ukrainian Women’s Autobiographies of the XX Century.  Литературни форми на границата между документално и художествено. София 2022. С. 17-23.

Zhygun S. To tell in order to forget: Nadiya Surovtsovaʼs memoirs of the repressions of 1927–1953. Dacoromania litteraria. 2023. (10). с. 126-146 

Zhygun S. Stories of our Grandmothers: How Modern Ukrainian Women's Literature Deconstructs the Soviet Myth about the Great Patriotic War. БалканистиченФорум, 2024. 2. P.84-101

Жигун, Сніжана Віталіївна (2024) Прикрашений, маргіналізований, недоосмислений: жіночий досвід в українській жіночій прозі про боротьбу УПА. Слово і час (3(735)). с. 52-68.

Дослідницька тема «Український ренесанс 1920-х»

Жигун С. Ігрові прийоми нарації у прозі українського авангарду 20-х років ХХ ст (на матеріалі творів Л.Скрипника. Г.Шкурупія та М.Йогансена)//Новітня теорія літератури і проблеми літературної антропології/ Упорядник І.Папуша// Studia methodological. – Вип. 24. – Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2008. С. 197-200

Жигун С. Мовна гра як стилетвірний чинник у творчості Юрія Яновського / С. Жигун // Дивослово. 2010. - №10. С.47-49.

Жигун С. Інтертекстуальна гра в епічному тексті (На матеріалі української прози 20-х років ХХ ст.) // Питання літературознавства. Науковий збірник. Вип.77. Чернівці: «Рута», 2009. С.129-135

Жигун С. До питання періодизації творчості Б.Антоненка-Давидовича / С.Жигун. // Література. Фольклор. Проблеми поетики.– К. : Твім-інтер, 2010. – Вип. 29. Ч.2. – С. 170 – 180.

Жигун С. Образ «старосвітських батюшок та матушок» у А.Свидницького та Б.Антоненка-Давидовича / С.Жигун. // Наукові праці: науково-методичний журнал. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2013. – Вип. 2010. – Т. 222. Філологія. Літературознавство. – С. 63 – 68.

Жигун С. Українська проза 10-20-х років: естетичний вимір//Славянскія літературы ў кантэксце сусветнай. Матэрыялы Х Міжнароднай навуковай канферэнцыі. -Мінск: Выдавецкі цэнтр БДУ, 2011. –С.132-138

Жигун С.  «Радість бунту проти логіки»: мовна гра у прозі 1910-20-х років хх століття//Мова і культура. (Науковий журнал). – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. – Вип. 14. – Т. IIІ (149). – 320-326

Жигун С. Топос міста у романі Є.Плужника «Недуга» у контексті естетики неореалізму / С.Жигун. // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. – Луганськ, 2011. – №24 (235). – С. 132 – 137.

Жигун С. Постколоніальне прочитання прози «Ланки» / С.Жигун. // Філологічні семінари. – К. : Логос, 2013. – Випуск 16. – С. 225 – 232.

Жигун С. «На межі двох діб неминуче з’являються люди, що зависають якраз на грані…» (В.Підмогильний): осмислення «нового» часу в українській літературі 1920-х років / С.Жигун. // Българска украинистика.– 2012. – Брой 2. – С. 9 – 21. 30.

Жигун С. Неназвані міста: специфіка зображення простору в українській неореалістичній прозі / С.Жигун. // Българска украинистика.– 2013. – Брой 3. – С. 8 – 20.

Жигун С. Кохання в художньому світі неореалізму (на матеріалі прози письменників «Ланки») / С.Жигун. // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: лінгвістика і літературознавство. – Бердянськ : БДПУ, 2013. – Вип. ХХVІІ. – Ч. 3. – С. 20 – 28.

Жигун С. Неореалістичний портрет: специфіка творення / С.Жигун. // Літературознавчі студії. – К. : Київський університет, 2013. – Вип. 39. – Ч. 1. – С. 359 – 367.

Жигун С. Роман Бориса Антоненка-Давидовича «За ширмою»: пост­колоніальне прочитання / С.Жигун. // Літературознавчі обрії. – К., 2014. – Вип. 19. – С. 95 – 99.

Жигун С. Оповідні стратегії прозаїків «Ланки» / С.Жигун. // Studia Methodologica. – 2014. – №37– С. 218 – 224.

Жигун С. Ніцшеанський дискурс повісті Б. Антоненка-Давидовича «Смерть» / С.Жигун. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. – К., 2014. – № 2 (25). – С. 9 – 11.

Жигун С. Літературна група «Ланка»: у пошуках спільної платформи//Метаморфози в сучасній українській літературі. Том IV. Варшава-Івано-Франківськ.- 2015- С.130-145.

Zhygun, Snizhana. Ethnicity in Light of Realism: the 19th and the 20th Centuries. In: Petko Hristov, Anelia Kasabova, Evgenia Troeva and Dagnosław Demski (Eds.) Contextualising changes: Shifting Borders, Migrations and Identities. 2015, Sofia: Paradigma Publishing House, pp. 326-338.

Жигун С. Жанрова система українського неореалізму// Spheres of culture. Vol.X. Lublin, 2015. P. 189-197.

Жигун С. Неореалізм у колі прозаїків «Ланки» //Дивослово, 2016, №12. – С. 50-55.

Жигун С. Постколоніальне прочитання роману Володимира Гжицького «Чорне озеро»// Літературний процес: методологія, імена, тенденції : зб. Наук. Пр. (філол. Науки). 2016. №7. С. 82-86.

Жигун С.В. Український неореалізм: теоретичний дискурс // Ucrainica vii. současná ukrajinistika. problémyjazyka, literaturyakultury. Sborník příspěvků z mezinárodní konference VIII. Olomoucké sympozium ukrajinistů střední a východní Evropy. Olomouc 25. – 27. 8. 2016 - С. 548-553.

Жигун С. «Класово божевільні» у творах В.Підмогильного та Б.Антоненка-Давидовича // Таїни художнього тексту : Т.14 зб. Наук. Праць / Ред. Кол. : Н.І. Заверталюк (наук. Ред.) Та ін. – Дніпро : Ліра. 2016. – Вип. 19. – С. 10-17.

Жигун С. У вирі «Чорного озера» Володимира Гжицького // Дивослово. 2018. №11. С.47-52

Жигун С. Роман Бориса Тенети "Загибель Анагуака" і проблема масової літератури 1920-30-х років (“The Death Of Anaguac” By B. Teneta And Problem Of The 1920ies — 1930ies Mass Literatre)// Літературний процес: методологія, імена, тенденції 2020. №16. с. 23-28.

Жигун С. Мартиролог или попкультура? Как литературные серии влияют на общественую память (Martyrology or Pop Culture? The Way Literary Series Affect Public Memory)// Литературните поредици – конструиране и деконструиране на канона. София, 2021. с. 55-63.

Жигун С. Джерела фабульних моделей Валер’яна Підмогильного (Sources of Valerian Pidmohylny's Plot Models) // Літературний процес: методологія, імена, тенденції. 2022. (18), 19–26.

Жигун С. Маскулінність у романі Ю.Смолича «Наші тайни»: війна, спорт, секс// Studia Ucrainica Varsoviensia. 2023. №11.  с. 183-196.

 Експерт Інституту книги 2020, 2021, 2022.

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

за партнерської підтримки

Наукового товариства імені Шевченка в Америці

28-29 вересня 2026 року запрошує на

Міждисциплінарну всеукраїнську наукову конференцію:

«Українська культура другої половини ХІХ століття: література, освіта, правнича діяльність (до 190-річчя від дня народження Олександра Кониського)»

Тематика:

-          Літературний процес другої половини ХІХ століття: формозмістові та жанрово-стильові трансформації;

-          Публіцистика ХІХ століття: інтелектуальні дискусії, національні і мовні пріоритети, культурні стратегеми;

-          Видавнича діяльність, журналістика, культурна комунікація в Україні в другій половині ХІХ століття: тексти, читачі, інституції;

-          Меценатство та громадська активність у формуванні культурного й освітнього ландшафту України другої половини ХІХ століття;

-          Право та правова культура в Україні ХІХ століття: судочинство, адвокатська практика та суспільні дискурси.