Українська
4 квітня на Платформі інтермедіальних досліджень відбулася
26 лютого докторантка Інституту літератури канд. філол.
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за
  • Відкрита лекція Тетяни Рязанцевої «Пам‘ять і час у фотопоезії Олеся Ільченка»
    Відкрита
    4 квітня на
  • Колоквіум про Голодомор у літературі у Франції
    Колоквіум про
    26 лютого
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    6 березня провідний
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
  • Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії
    Наші
    Колектив Інституту
 

Наші видання

cover1.jpg
kengurjan

kengurjan

Ткачук Р. Ф. Полемічна творчість Теодора Скуминовича в історичній, богословській та риторичній проєкціях: монографія / Р. Ф. Ткачук; Національна академія наук України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. – Київ: КММ, 2023. – 224 с.
У монографії вперше досліджено рідкісний стародрук українського полеміста-богослова Теодора Скуминовича «Przyczyny porzucenia Disuniey przezacnemu narodowi ruskiemu podane» (1643 р.) в історичному, богословському та риторичному аспектах. Твір містить рефлексії автора про причини падіння Візантії та занепаду державності давньої Русі-України, які узагальнюють та доповнюють висновки унійних і католицьких полемістів кінця ХVI – першої половини ХVІІ ст. У дослідженні розкрито погляд Теодора Скуминовича на такі обрядово-догматичні відмінності між католицькою та православною церквами, як примат Папи Римського, Filioque, чистилище, матерія і форма таїнства євхаристії; представлено унійну концепцію історії Руської церкви та відображено проблематику церковної дійсності того часу. Монографія оприявнює засвоєння українською літературою контрреформаційного (барокового) стилю ведення писемної полеміки.

Міністерство освіти та науки України

Чорноморський національний університет імені Петра Могили

Факультет філології

Інститут болгарської мови Болгарської академії наук

Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії  наук України

Університет імені Адама Міцкевича у Познані

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського

Український комітет славістів

Українa, 54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, буд.10, Чорноморський національний університет імені Петра Могили

10, 68-Desantnykiv Str., Mykolayiv, 54003,   Petro Mohyla Black Sea National University, Ukraine

 

Факультет філології Чорноморського національного університету імені Петра Могили запрошує вас до участі у V-й Міжнародній науковій конференції «Слов'янські студії: європейський контекст», яка цьогоріч проходитиме у рамках ХXI-ї  Міжнародної наукової конференції «Ольвійський форум - 2024: стратегії країн Причорноморського регіону в геополітичному просторі». Конференція відбудеться 20-23 червня 2024 року на базі Чорноморського національного університету імені Петра Могили у  м. Миколаїв  та в с. Мигія (розташоване в Національному природному парку «Бузький Гард»).   

Конференція «Слов'янські студії: європейський контекст» присвячена проблемам функціонування та розвитку слов’янських мов і літератур у широкому загальноєвропейському контексті.  Основні завдання конференції – інтенсифікація слов’янознавчих філологічних досліджень шляхом розширення співпраці з науковцями різних країн; зміцнення глибинних зв’язків між різними слов’янськими мовами та культурами; усвідомлення їхнього місця у контексті неслов’янських культур; об’єднання зусиль фахівців та формування професійної спільноти у напрямку євроінтеграційних процесів України.

Заявки на конференцію та тези доповідей слід надсилати до 1 травня 2024 року на електронну адресу:    Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Наукова проблематика конференції

Секція «Мовознавство»

  • Типологія підходів до філософії слов’янських мов.
  • Динамічні процеси в лексичних системах слов’янських мов.
  • Фразеологія в слов’янському культурно-етнічному просторі.
  • Теоретичні проблеми категоріальної граматики слов’янських мов.
  • Слов’янські мови в релігійному дискурсі.
  • Слов’янські мови в історико-типологічному та контрастивному висвітленні.
  • Сучасні теорії тексту в слов’янському мовознавстві.

Секція «Літературознавство»

  • Слов’янські літератури: історія та сучасність.
  • Слов’янські літератури у творчому взаємозв’язку.
  • Слов’янські літератури в загальноєвропейському та світовому контекстах.
  • Слов’янська міфологія та фольклор у художньому дискурсі.
  • Міфи релігій світу, традиційні образи та сюжети у слов’янських літературах.
  • Поетика слов’янських літератур.
  • Слов’янські культурні традиції в умовах глобалізації та етнізації.
  • Гендерна тематика в слов’янському літературно-художньому дискурсі.

Секція «Лінгкогвокультурні зв’язки романо-германських та слов’янських мов»

  • Актуальні питання слов'янського та романо-германського мовознавства.
  • Лінгвокультурні та соціокультурні проблеми слов'янських та романо-германських мов.
  • Лінгвістичні та методологічні аспекти викладання слов'янських та романо-германських мов.
  • Динамічні процеси в лексичних системах слов’янських та романо-германських мов.
  • Актуальні проблеми у сфері термінології слов’янських та романо-германських мов
  • Теорія мови та лінгводидактика вищої школи

Орієнтовний регламент роботи конференції:

20 червня: пленарне засідання, робота секцій;

21-23 червня: виїзні засідання (поїздка до с. Мигії).

Робочі мови конференції – українська, англійська, мови ЄС.

Формат конференції – дистанційно-очний (змішаний).

Форма участі – змішана: участь з усною доповіддю, участь без доповіді, заочна участь (публікація тез). 

Детальніше в інформаційному листі

Генералюк Леся. Претексти інтермедіальності: вербально-візуальний формат. Київ: Інтерсервіс, 2024. – 556 с. (32,3 др. арк.)

Інтердисциплінарне дослідження розкриває специфіку взаємних зв’язків між літературою та візуальними структурами у текстах ХІХ – середини ХХ ст. Наростання активності зору з моменту винаходу фотографії в 1830-х і до появи сучасної екранної культури, підключення різних каналів перцепції, синестезія стимулювали формування оригінальних творчих стратегій. Спостерігаючи загальну тенденцію до мультикультурності та полісинтетизму, авторка показує спадкоємність культуротворчих процесів, неперервність дискурсу міжвидових зв’язків, структурує передісторію інтермедіальності в її візуально-вербальному варіанті. Питання наступництва важливі, оскільки висвітлення їх доводить, що культурний перехід на ґрунті технологічного прориву має опору в давній традиції кореспонденції мистецтв. Окреслена картина міжмистецької взаємодії переконує, що протягом півтора століття автори користувалися, тією чи іншою мірою, схемою інтермедіального перекодування. Літератори, звертаючись до зорових форм репрезентації думки, так само, як і художники, кінематографісти, фотографи готували нинішній візуальний поворот і нову світоглядну матрицю. 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Факультет філології та соціальних комунікацій 

Бердянського державного педагогічного університету 

Кафедра української та зарубіжної літератури
і порівняльного літературознавства

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Кафедра україністики Варшавського університету (Польща)

School of English, Трініті-коледж, Дублін (Ірландія)

Чеський центр Київ

26–27 вересня 2024 року на базі кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету відбудеться Міжнародна наукова конференція «Вихід за межі: інклюзивна література як голос «іншого»». До участі запрошуються науковці, викладачі та співробітники навчальних закладів, аспіранти, магістранти, студенти.

До обговорення пропонуються такі питання:

  1. Інклюзивна література: теоретичний інструментарій, підходи до визначення й вивчення.

  2. Художня література про осіб з інвалідністю: рецепція та інтерпретація

  3. Літературні твори від імені людей з особливими потребами.

  4. Дитяча інклюзивна література: складнощі сприйняття.

  5. Інтермедіальний вимір інклюзії

  6. Тема інклюзії в жанровій і популярній культурі

  7. Мотив хвороби, травми і образ хворого в художній літературі

  8. Образ лікарень і лікарняний простір в мистецтві

  9. Літературознавство і расова дискримінація: точки перетину.

  10. Квір-література, ЛГБТ студії: філософські, психологічні, соціологічні та естетичні аспекти.

  11. Втеча за кордони: література про мігрантів

  12. За межею: відлюдники, маргінали, мешканці закинутих територій, маргіналізовані поселення в літературі й культурі

  13. Феномен «інакшості» в літературі й мистецтві

  14. Етнічні меншини як вияв людського різноманіття: самоцінність культур і традицій

  15. Зрозуміти іншого: інклюзивна література як спосіб комунікації

4 квітня на Платформі інтермедіальних досліджень відбулася відкрита лекція «Пам‘ять і час у фотопоезії Олеся Ільченка» доктора філологічних наук Тетяни Рязанцевої. Об‘єктом уваги стала книга «Деякі сни, або Київ, якого нема», однин з перших українських творів у форматі фотопоезії, що побачила світ у видавництві «Грані-Т» 2007 року.

Жанр фотопоезії передбачає виразну взаємодію тексту  і зорового образу знімка. Організатори лекції відзначили, що «дослідниця переконливо показала, як світлина в поетичному контексті втрачає документальність і метафоризується як місце творчості. Глибоке і натхненне прочитання буквально продемонструвало, як час перетворюється на простір, вимірюється «безліччю випитих кав», як розмиваються кордони між явним і уявним, як пам’ять увиразнює контури зникомого міста». Акцентувавши здатність фотографій бути інструментом і об‘єктом метафоризації, Тетяна Рязанцева зінтерпретувала збірку як «простір спогаду» (А.Ассман), адже архітектурні образи у ній демонструють швидкоплинність часу і зникомість існування, інтерпретуючи минуле як стале у порівнянні з минущим теперішнім, «створюючи візію втраченого раю». Таке тлумачення заімпонувало присутньому під час лекції автору книги.

 

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України

Інститут народознавства НАН України

МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА Й ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

ЧАСІВ ВОЄННОГО ЛИХОЛІТТЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ РАКУРСИ ДОСЛІДЖЕНЬ»

11 липня 2024 року

 Тематика (секції):

Секція 1. Етнокультура та ідентифікаційні трансформації українського соціуму часів воєнного лихоліття.

  • Теоретико-методологічні засади та пріоритетні напрямки культурно-антропологічних студій часів воєнного лихоліття;
  • Регіональний вимір сучасних соціопобутових та етнокультурних стратегій українського соціуму;
  • Волонтерські практики як вияв консолідації українства та самоорганізації і взаємодопомоги в умовах воєнних викликів;
  • Етнокультурна спадщина в контексті сучасних ідентифікаційних процесів та національного державотворення;
  • Культура пам’яті: комеморативні практики в умовах російсько-української війни;
  • Нові форми особистої, соціальної, громадянської ідентичностей, їх маркери;
  • Екзистенційні стратегії та вектори міжкультурної взаємодії за умов російської військової експансії;
  • Внутрішні міграційні процеси як фактор загальнонаціональної консолідації;
  • Сучасне українське емігрантське зарубіжжя та його роль у пропагуванні вітчизняної культури у світі.

 Секція 2. Українське музикознавство у річищі постколоніальних студій: утвердження україноцентричних наративів.

  • Дослідження української музично-культурної спадщини в умовах війни: актуальність, концептуальні засади, соціокультурне значення;
  • Українська музична культура останнього десятиліття: виклики часу та проблеми;
  • Вітчизняна музикознавча наука та музична освіта у діалозі зі світовою культурою; 
  • Жанрово-стильові процеси у сучасній українській музиці: впливи реалій воєнного часу.

 Секція 3. Культурно-мистецька спадщина України: дослідження і стан у контексті сучасних викликів.

  • Загрози і виклики для нерухомої історико-культурної спадщини України (архітектурні, археологічні, природні комплекси) під час повномасштабного вторгнення росії на територію України;
  • Дослідження стану нерухомих історико-архітектурних об’єктів у різних регіонах України під час російської збройної агресії;
  • Долі мистецьких пам’яток, музейних колекцій та осередків народного й декоративного мистецтва на тимчасово окупованих територіях в умовах російської військової експансії початку ХХІ ст.;
  • Образотворче / візуальне мистецтво воєнного часу як простір національного та особистого самовизначення;
  • Проблеми захисту культурних цінностей і охорони культурних надбань міжнародним гуманітарним правом у разі збройних конфліктів: правові документи.

 Секція 4. Фольклор та фольклористика в період російсько-української війни: збереження нематеріальної культурної спадщини, ідентифікаційні та державотворчі контексти.

  • Воєнні події й усні історії у фольклорі;
  • Героїко-патріотичні пісні в сучасній масовій культурі України: методи їх дослідження, питання фольклоризму / фольклоризації та європейський контекст;
  • Віртуальний чи інтернет-фольклор про сучасну війну. Візуалізація фольклорних текстів в умовах війни;
  • Компенсаційна, адаптивна та естетична функція фольклору в час війни;
  • Еталонні поняття та народна символіка у сучасній культурі (червона калина, лелека, слава, віра, правда, Бог, прапор, Україна, Мати);
  • Фольклор національних меншин та корінних народів України;
  • Збереження нематеріальної культурної спадщини в умовах військових викликів та руйнувань згідно з Конвенцією ЮНЕСКО.

 Секція 5. Актуальні вектори розвитку вітчизняного кіномистецтва: подолання радянської спадщини та утвердження україноцентричних пріоритетів.

  • Українське кіно в контексті екранної культури російської імперії (1900–1917);
  • Досвід протистояння імперським стереотипам у період ВУФКУ (1922–1930);
  • Українські шістдесятники: український кіномодерн у війні за Україну;
  • Українська кінооператорська школа і традиції українського бароко;
  • Фронтирна ідентичність. Фільми Одеської кіностудії 1920–30-х років;
  • Творчість Олександра Довженка. Формування українського екранного міфу;
  • Сергій Параджанов. Міф, ритуал, символ;
  • Юрій Іллєнко. Україна як зона цивілізаційних ризиків (фільми «Лебедине озеро. Зона», «Молитва за гетьмана Мазепу», книжка «Доповідна Юрка Іллєнка апостолові Петру»;
  • Українське кіно про Чорнобильську катастрофу: «Апокаліпсис сьогодні»;
  • «Дике поле» і  фронтирні зони. Українське кіно 2000-х років (фільми «Дике поле», «Вулкан», «Спіймати Кайдаша», «Памфір» та ін.);
  • Фільми Сергія Буковського «Війна. Український рахунок» та «Живі»: картина боротьби за Україну і її цінності;
  • Нове покоління українських документалістів у боротьбі за Україну. Фільми «20 днів у Маріуполі», «Залізні метелики» та ін.

 Секція 6. Українська театральна культура часів воєнного десятиліття: теоретичний та практичний виміри.

  • Сучасні вітчизняні театрально-мистецькі продукти в культурному просторі України;
  • Новітні технології в українському театральному мистецтві;
  • Функціональна специфіка вітчизняної театральної культури: реабілітація та екзистенційно-психологічні мотивації;
  • Україноцентричні трансформації світоглядних орієнтирів та контенту театральних практик воєнних часів.

 Секція 7. Культурно-мистецькі рефлексії та наукові студії воєнних подій в Україні академічними середовищами зарубіжжя.

  • Російсько-українська війна в інформаційному просторі та науковому дискурсі зарубіжних країн;
  • Проблеми адаптації українців нинішньої еміграційної хвилі до умов життя в зарубіжжі;
  • Українські громадянські та культурно-мистецькі акції за кордоном як дієвий чинник презентації України та українства в світі.

 Форма проведення:

Дистанційна

Робочі мови:

Українська, англійська

Регламент виступів:

  • пленарне засідання – до 15 хв.
  • секційне засідання – до 10 хвилин

Оргкомітет конференції:

Скрипник Г.А., Павлюк С.П. (співголови оргкомітету), Стішова Н.С. (заступник співголови оргкомітету), Коломийчук О.Ю. (відповідальний секретар), Рижа А.Ю. (секретар), Немкович О.М., Кара-Васильєва Т.В., Борисенко В.К., Вахніна Л.К.

ВИМОГИ ДО ПОДАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ

  1. До публікації приймаються наукові праці, які не друкувалися і не виголошувалися.
  2. Тези надсилаються в електронному варіанті у форматі Word (без нумерації сторінок, шрифт Times New Roman, кегль – 14, інтервал – 1,15, поля з усіх сторін – 20 мм).
  3. У першому рядку праворуч зазначається прізвище та ім’я автора (авторів). Нижче, через рядок, по центру – назву доповіді великими літерами. Далі, через рядок – основний текст.
  4. Обсяг тез – 1800–2000 знаків.
  5. Кількість авторів – не більше трьох осіб.
  6. Використання ілюстративного матеріалу в тезах повинно бути мінімальним.
  7.  Літературні та електронні джерела повинні бути пронумеровані відповідно до порядку згадування в тексті. Посилання на джерело і сторінки в ньому подаються в квадратних дужках. Список джерел подається наприкінці тексту мовою оригіналу.
  8. Тези, що не відповідають вимогам та без заявки не розглядаються.

Приклад електронного збірника тез та матеріалів конференції на сайті Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України у рубриці – «Збірники наукових праць».

 

З А Я В К А

на участь у конференції

Прізвище та ім’я _________________________________________

Назва установи (організації) _______________________________

Посада _________________________________________________

Науковий ступінь ________________________________________

Вчене звання ____________________________________________

Назва тематики (секції) ____________________________________

Назва доповіді __________________________________________

 

Комунікативні реквізити:

Службовий телефон ______________________________________

Мобільний телефон ______________________________________

E-mail _________________________________________________

 

Заявку та електронний варіант тез

необхідно надіслати до 15 травня 2024 року на ел. адресу:

etnolog.etnolog.org.ua

До 1 червня узгоджену Програму конференції буде розіслано на електронні адреси учасників заходу

Телефон для довідок:

044 278-34-54 – приймальня Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України

Коломийчук Олександр Юрійович (відповідальний секретар)

Рижа Анна Юріївна  – 044 278-34-54 (секретар)

 

 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо Вас взяти участь в онлайн Всеукраїнській науково-практичній конференції «VІІІ Султанівські читання. Актуалізація літературознавчої проблематики на тлі цивілізаційних викликів часу. До 100-річчя від дня народження доктора філологічних наук, професора Марка Веніміновича Теплінського (1924–2012)».

Проведення конференції заплановано на 12–13 вересня 2024 року на базі Факультету філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ, Україна).

Основне питання розгляду: як російсько-українська війна як глобальна цивілізаційна подія повинна змінити обличчя українського літературознавства на національному та світовому культурному просторі.

Орієнтовні тематичні напрями доповідей та виступів:

– літературознавчий дискурс в умовах актуальних суспільно-політичних та цивілізаційних умовах: напрями, форми, стиль;

– перспективи літературознавчого дискурсу у площині традиції та новітніх тенденцій розвитку науки про літературу;

– варіанти можливого перерозподілу проблематики історії літератури, теорії літератури, літературознавчій компаративістиці та методології літературознавства як в основних галузях літературознавства;

– способи актуалізації наукового дослідження української національної літературно-художньої спадщини в різних фахових площинах в межах галузевої структури науки про літературу;

– доля і можливі перспективи української русистики у структурі української літературознавчої науки;

– значення освітнього компонента «Зарубіжна література» в структурі вищої філологічної освіти та для нефілологічних спеціальностей;

‒ методичні проблеми вивчення зарубіжної (світової) літератури в загальноосвітній школі.

Регламент:

пленарні доповіді – до 20 хв.

секційні виступи – до 10 хв.

обговорення доповідей – до 7 хв.

Заявку на участь у конференції (див. додаток 1)подати до 20 серпня 2024 року на таку електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. . Офіційне запрошення на конференцію з графіком її роботи буде надіслано за вказаною в заявці електронною адресою відразу після одержання заявки, але не пізніше 4 вересня 2024 року. Належним чином оформлені статті, написані на основі доповідей на конференції, прийматимуться для публікації у черговому випуску наукового збірника «Султанівські читання» (див. на сайті видання за покликанням: https://journals.pnu.edu.ua/index.php/sch/about). Про терміни подачі статей буде оголошено додатково під час роботи конференції

запрошуємо до співпраці

З повагою

від імені Оргкомітету конференції

завідувач кафедри світової літератури

і порівняльного літературознавства,

доктор філологічних наук, професор                        І. В. Козлик

 

ДОДАТОК 1

Заявка на участь

в онлайн Всеукраїнській науково-практичній конференції

«VІІІ Султанівські читання.

Актуалізація літературознавчої проблематики

на тлі цивілізаційних викликів часу.

До 100-річчя від дня народження

доктора філологічних наук, професора

Марка Веніміновича Теплінського (1924–2012»

12–13 вересня 2024 року

 

Прізвище, ім’я, по батькові

 

Вчений ступінь, звання

 

Місце роботи

 

Посада

 

Тема доповіді

 

Тематичний напрям

 

Е-mail

 

Номер мобільного телефону

 

 

«____» _________________ 2024 р.

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

ВІДДІЛЕННЯ СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ І ЛІТЕРАТУР

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

 ЗАГРЕБСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

запрошують Вас на 

 

Міжнародну наукову україністичну конференцію 

пам'яті Раїси Тростинської

 

Шановні колеги і дорогі друзі!

 Кафедра української мови і літератури Відділення східнослов’янських мов і літератур Філософського факультету Загребського університету має честь запросити Вас узяти участь у першій Міжнародній науковій україністичній конференції пам’яті Раїси Тростинської, однієї із засновників кафедри, корифея загребської україністики, яка присвятила свою багатогранну наукову діяльність проблемам фразеології, лексикології, семантики, контекстології, фонології, граматики, порівняльного вивчення слов’янських мов, перекладознавства, культурології, теорії та історії літератури. Своїм внеском у становлення та розвиток хорватської україністики, заснування студію української мови і літератури та створення кафедри української мови і літератури, постійною турботою про її майбутнє, своєю науковою та багаторічною педагогічною діяльністю вона назавжди увійшла у серця багатьох поколінь студентів і науковців, які мали честь вчитися у неї та співпрацювати з нею.

Конференція відбудеться 5–6 вересня 2024 року у приміщенні Філософського факультету в Загребі (вул. Івана Лучича 3) в режимі офлайн, з можливістю участі в окремих секціях у онлайн форматі.

Робочі мови конференції – хорватська, українська та англійська.

Пропонуються такі тематичні блоки для досліджень:

1. Актуальні питання українського та слов’янського мовознавства.

2. Актуальні питання українського та слов’янського літературознавства.

3. Українсько-слов’янські (мовні й літературні) паралелі.

4. Культурознавчі дослідження в галузі україністики і славістики

5. Визначні постаті української науки і культури. Науковці та  письменники.

Також пропонуємо долучитися до висвітлення широкого спектру українознавчих та славістичних питань з царини мовознавства, літературознавства, культурології, транслатології, фольклористики, проблематики української ідентичності, методики викладання, наукових досліджень мови і літературного процесу та культури під час війни, хорватсько-українських та інших слов’янських зв’язків тощо.  

Час доповідей: до 15 хвилин. Організатори залишають за собою право відбору запропонованих у заявках доповідей. 

Термін подання заявок і анотацій – 15 травня 2024 року. У заявці слід вказати ім’я, прізвище, назву установи та форму участі. Ваші заявки просимо надсилати на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Оргвнесок становить 100 євро, у випадку онлайн участі – 30 євро. Реквізити для оплати будуть надіслані після схвалення оргкомітетом прийняття доповіді. Науковці з України звільняються від котизації.

Проїзд та проживання – за рахунок учасників конференції.

Матеріали конференції будуть опубліковані в науковому збірнику конференції.

Важливі дати

Час проведення конференції: 5 та 6 вересня 2024 року.

Кінцевий термін подання заявок про участь та анотацій: 15 травня 2024 року.

Повідомлення про прийняття доповідей: 30 травня 2024 р.

 

Публікація наукових праць

Доповіді, прийняті після рецензування, будуть опубліковані в науковому збірнику статей конференції у 2025 році. Подача робіт – до 1 листопада 2024 року.

Щиро запрошуємо до співпраці!

Бланк заявки

Оргкомітет конференції

26 лютого докторантка Інституту літератури канд. філол. наук. Оксана Левицька взяла участь в міжнародному колоквіумі «Література Голодомору. Коли художня література творить історію», що відбувався в Національному інституті східних мов і культур (INALCO) у Парижі.

Метою колоквіуму стало дослідження художніх текстів про Голодомор в Україні 1932–1933 років й різні форми і способи оповіді про невимовне, як література ословлює трагедію геноциду народу. Наукову дискусію організували Ірина Дмитришин (Національний інститут східних мов і культур, Франція) та Галина Драненко (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича), Україну представляли також Алла Швець (Інститут Івана Франка НАН України).

У доповіді «Бачити голод: літературна рецепція Голодомору в біографістиці про художників» Оксана Левицька розповіла про українських митців, які виявляли на полотні, у спогадах чи інших егодокументах образи голоду та його переживання, звернула увагу на символізм й універсальність образів, що вирізняють образотворчу рецепцію трагедії геноциду, проаналізувала проблематику Голодомору в біографічних літературних творах Богдана Гориня про Віктора Цимбала, автора вражаючого полотна «Рік 1933», Володимира Яворівського та Олени Волинської про Катерину Білокур, що пережила жахи воєн, окупації та голоду, а також інших біографічних творах про митців. В межах заходу відбувся круглий стіл «Література, яка творить історію», за участю Катрін Кокйо, професорки з порівняльного літературознавства, провідної французької дослідниці геноциду в документальній та художній літературі. 

Цьогорічний колоквіум став третім науковим заходом, присвяченим Голодомору, який проводить україністика INALCO, засвідчив зацікавленість франкомовної аудиторії у вивченні трагедії Голодомору й аналізі сучасних подій в Україні.  Нагадаємо, що Верхня палата французького парламенту визнала Голодомор геноцидом українського народу у травні 2023 року, тож важливість та актуальність проговорення його у французькому публічному й науковому дискурсі необхідна.   

 

Програма колоквіуму за посиланням: https://www.fabula.org/actualites/119148/colloque-international-raconter-et-dire-le-holodomor-quand-la-litterature-fait-histoire.html

 

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Інститут біографічних досліджень
До 30-річчя Інституту біографічних досліджень

Х Х Біографічні читання, присвячені пам'яті засновника і першого директора Інституту біографічних досліджень НБУВ, доктора філологічних наук, професора Віталія Сергійовича Чишка (1951-2003)

Сучасна біографіка та біобібліографія: нові форми і методи дослідницької та інформаційної роботи, інтеграції та поширення біографічних знань

Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського запрошує до участі в роботі ХХ Біографічних читань, які відбудуться 5 червня 2024 року о 10.00.
Читання є науковою платформою для обговорення нових підходів і напрямів, орієнтованих на подальший поступ біографічних досліджень, впровадження сучасних форм і методів дослідницької та інформаційної
роботи, інтеграції й поширення біографічних знань 

До участі в роботі Читань запрошуються вчені наукових установ, закладів вищої освіти та спеціалісти бібліотек, архівів, музеїв, видавництв, інформаційних центрів
Передбачається зосередити увагу на обговоренні таких проблем:
 Завдання біографіки ХХІ століття в новітніх теоретико-методологічних
напрацюваннях вітчизняних і зарубіжних учених;
 Біографічні виміри глобальних суспільно-політичних криз та воєнних конфліктів;
 Вітчизняна біографіка в контексті глобальної історії України;
 Герої біографічних наративів миру і війни: зміна парадигми?
 Трансформації біографічних досліджень на тлі деколонізаційних процесів в
Україні;
 Майбутній простір української біографіки: подолання постімперских і
посткомуністичних імперативів, критичне осмислення колоніальної спадщини в Україні,
доля поколінь українців, які змушені були працювати в умовах тоталітарного суспільства;
 Збереження наукових засад сучасної біографіки у все більш політизованих
середовищах світу;
 Впровадження в практику дослідницької, видавничої та інформаційної роботи
досягнень сучасної європейської та світової гуманітаристики, нових форм і методів реконструкції й репрезентації біографій, комунікації між дослідниками, видавцями, бібліотеками й читачами та користувачами біографічної інформації;
 Розкриття засобами біографіки творчого, креативного людського потенціалу України крізь віки;
 Теоретичні й науково-прикладні питання використання новітніх форм і засобів розбудови електронних ресурсів біобібліографічної інформації;
 Впровадження нових форм і методів підтримки професійної й аматорської біографічної дослідницької творчості, пропаганди біографічного знання, заохочення біографічного читання.

Детальніше в інформаційному листі

Вимоги до оформлення тез

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ