Інститут літератури

Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України

Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Львівський національний університет ім. І. Франка

Київський столичний університет ім. Б. Грінченка

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Інститут україністики Варшавського університету (Польща)

Університет ім. Адама Міцкевича в Познані (Польща)

Оломоуцький університет ім. Ф. Палацького (Чеська республіка)

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас до участі у Міжнародній науковій конференції «УКРАЇНА НА ПЕРЕХРЕСТІ СВІТУ: НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ ТЕОРЕТИКО-ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ  СТУДІЙ», присвяченій пам'яті Соломії Павличко,

яка відбудеться 5-6 лютого 2026 р. (формат змішаний)

На обговорення виносяться такі теми: 

1. 1.     Літературознавчий досвід та інтелектуальні виклики Соломії Павличко  в контексті сучасного українського літературознавства 

1. 2.     Традиції національної теоретичної думки ХХ ст.: імена, пошуки, концепції 

1. 3.     Гуманітарна парадигма проблемного поля сучасних теоретичних студій та актуалізація нових дослідницьких стратегій 

1. 4.     Межі/помежів'я/(поза)межі: між/транс/дисциплінарні дискурси і синергії підходів/смислів у контексті сучасних літературознавчих досліджень 

1. 5.     Людина крізь призму переміщень: міграційні дискурси як теоретико-світоглядні, екзистенційні, художньо-образні переосмислення (антропологічні виміри, топоси, аксіологічні перспективи) 

1. 6.     Ментальне картографування у контексті міждисциплінарних підходів до аналізу художніх текстів

XIII Оломоуцький симпозіум україністів Середньої і Східної Європи

(25-26 червня 2026)

МОВНА Й СУСПІЛЬНА ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКОГО СЬОГОДЕННЯ: КРІЗЬ ПРИЗМУ ТРАДИЦІЙНИХ І НОВІТНІХ НАУКОВИХ ПАРАДИГМ

Для участi ОСУ_2026 необхiдно надіслати електронною поштою на e-mail Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. у вигляді комп’ютерного файла до 1 грудня 2025 р. заявку учасника і одноосібну статтю українською або чеською мовою обсягом до 8 ПОВНИХ сторiнок (макс. 20 000 знаків), включаючи бібліографію, резюме і примітки, у редакції Word Windows, формат .doc). Статті мають стосуватися проблем українознавства (мовознавства, літературознавства, культурознавства, лінгводидактики). Назви файлів подати за прізвищем автора - i обов’язково латинськими лiтерами, напр.: Kovalenko_stattja.doc; Kovalenko_dani.doc. Стаття з юсами і т.п. подається з відповідними фонтами. Фонти необхідно додати окремим файлом, напр. Kovalenko_fonty.doc. Статті, написані у співавторстві, невідповідні тематично, оформлені не за вимогами або одержані оргкомітетом після наведеної вище дати, до збірника включені не будуть. Оргкомітет залишає за собою право відхилити статті, у яких відсоток запозиченого тексту (за даними перевірки на антиплагіат) перевищуватиме 5%.

Liudmyla Starytska-Cherniakhivska amid the era: a tragic and heroic figure of our history, facets of the talent, and family circle. Edited by N. V. Levchyk. National Academy of Sciences of Ukraine. Shevchenko Institute of Literature. Kyiv: Shevchenko Institute of Literature, 2024. 458 p.

Title: Liudmyla Starytska-Cherniakhivska amid the era: a tragic and heroic figure of our history, facets of the talent, and family circle

Author(s): Zhulynskyi M. H., Moroz L. Z., Bondar M. P. and others 

Editor(s): Levchyk N. V.

Year: 2024

ISBN: 978-617-7399-78-9

Publisher: Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine

Place Published: Kyiv

Publication Language: Ukrainian

Abstract

The collective monograph about Liudmyla Starytska-Cherniakhivska is a new word in life and work studying of the talented writer, public, cultural, and political figure in Ukraine. Considering the materials of the All-Ukrainian scientific conference at the Taras Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine, this paper is an attempt to comprehend her life and creative path in several ways, namely, as a tragic and heroic figure of our history, in the facets of her talent as a poet, playwright, prose writer, translator, theatre critic, and literary critic, and in her family circle. The monograph includes unpublished and unknown archival materials about her life and work as an artist and citizen, along with a brief commentary on them.

The concept of memoriality is complemented by the dedication of the book to Olha Kaminchuk, Doctor of Philology, Department of Classical Ukrainian Literature, Taras Shevchenko Institute of Literature, National Academy of Sciences of Ukraine.

References:

1. Baraban, L. (2003). U vykhori lit // Baraban, L. (2003). Starytska-Cherniakhivska Liudmyla: Ternystyi shliakh tvorchosti. Vinnytsia: Veles. [in Ukrainian]

2. Voronyi, M. (1893). Ne zhurys, divchyno... Posviata Liudmyli Starytskii. Zoria. [in Ukrainian]

3. Zaruba, V. (1991). Lysty L. M. Starytskoi-Cherniakhivskoi do I. Yavornytskoho. Slovo i chas, 7, 30–34. [in Ukrainian]

4. Starytskyi, M. (1997). Molodost Mazepy. Ruina / Foreword, edition and science edition by Nadiia Levchyk. Kyiv: Ukrainskyi tsentr dukhovnoi kultury. [in Russian]

5. Ukrainka, Lesia. (1975). Liudy boiatsia vnochi kladovyshca… / Zibrannia tvoriv u 12 tomah. Kyiv: Naukova dumka. V. 1. [in Ukrainian]

4 жовтня у Києві на вул. Велика Васильківська, 6, відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки відомому діячеві української державності, науки і культури, докторові філологічних наук, професорові, багаторічному завідувачу відділу класичної української літератури в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, лауреатові Шевченківської премії Олексі Єлисейовичу Засенку (1907–1993).

Урочистості розпочалися о 12 годині освяченням від УПЦ КП меморіальної дошки. Одностайними схвальними оплесками нагородили присутні прекрасний барельєф Олексі Засенку на меморіальній дошці роботи відомого українського скульптора Івана Мельничука. Автор майстерно відтворив красиве, вольове, інтелектуально натхненне обличчя Олекси Єлисейовича у профіль.

Невдовзі численні гості були запрошені онуком Олекси Засенка, Олексієм Юрійовичем Засенком, до приміщення знаної книгарні «Сяйво» і мали змогу не лише ознайомитися з гарно облаштованою виставкою робіт О. Є. Засенка як науковця і письменника та рідкісними світлинами, а й у невимушеній дружній атмосфері, створеній родиною Засенків, сказати слово про Олексу Єлисейовича Засенка – науковця, письменника, керівника, громадського діяча, батька, наставника, дідуся.

Бесіду розпочав онук О. Є. Засенка, Олексій Засенко, теж науковець і громадський діяч. Він ознайомив присутніх з важливими, доленосними віхами життєвого і творчого шляху свого знаного дідуся.

Його слово продовжив директор ІЛШ Микола Жулинський, який насамперед висловив велику вдячність від свого імені та всього колективу Інституту літератури Олексієві Юрійовичу за ініціативу і проведення на високому науково-організаційному рівні цього важливого для української спільноти, науки і культури України, меморіального заходу. Микола Григорович коротко і ємко означив велику керівну і наукову роботу О. Є. Засенка в ІЛШ як глибокого знавця і дослідника класичної української літератури від Марка Вовчка до Марка Черемшини і з жалем констатував, що тодішнє керівництво ІЛШ позбавило сповненого творчої сили й енергії Олексу Засенка можливості брати активну участь у розвитку української державності, науки і культури, зіславши його на пенсію.

Наступне слово взяв Микола Бондар – нинішній завідувач відділу, яким у 1950–1973 роках керував О. Є. Засенко. Він розлого і детально розповів присутнім про наукові здобутки О. Є. Засенка в царині класичної української літератури.

Відомий поет, перекладач і критик Петро Петрович Засенко наголосив на значенні творчості О. Є. Засенка як письменника, якого високо цінував Максим Тадейович Рильський. Він розповів про приїзд М. Т. Рильського разом з групою інших письменників на гостину до Олекси Єлисейовича у його рідне село Люберці, що стало також важливою, знаковою подією для односельчан.

У ході бесіди від Комітету по присудженню Шевченківської премії пролунала дуже доречна і важлива пропозиція – заснувати Премію імені Олекси Єлисейовича Засенка.

Цю конструктивну пропозицію підтримала Надія Левчик-Камінчук. Вона, посилаючись на свій десятилітній досвід вручення науковцям Інституту літератури Премії імені її доньки Ольги Камінчук, наголосила не лише на важливості заснування Премії імені Олекси Єлисейовича Засенка, а й на можливості родини за будь-яких обставин забезпечити дієвість такого достойного увічнення пам’яті. Надія Володимирівна також щиро подякувала Олексі Юрійовичу та його чарівній дружині за це свято пам’яті Олекси Єлисейовича – її першого завідувача відділу, з яким вона пропрацювала 5 років, аж до його примусового звільнення на пенсію в 1973 році. Вона потім ще довго спілкувалася з Олексою Єлисейовичем і в будинку, де він жив, і на його дачі за містом, яку Олекса Єлисейович Засенко з дружиною (дбайливою господинею і майстринею української народної вишивки у червоних і чорних кольорах) так любили і доглядали.

Аспірант відділу зарубіжних та слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Науковий керівник – Торкут Наталія Миколаївна, д. філол. н., професор, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.

Декларація про академічну доброчесність

докторка філогічних наук,  старший науковий співробітник; провідний науковий співробітник відділу зарубіжної україністики. 

Освіта:

1998 р. – закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка.

2001 р. – аспірантуру у Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.

2002 р. – захистила кандидатську дисертацію на тему: «Кримінальний сюжет і проблеми художнього психологізму в прозі Івана Франка».

2018 р. – захистила докторську дисертацію на тему: «Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах». 

Сфера наукових інтересів

-         Історія української літератури;

-         Антропологія літератури;

-         Еміграційна література;

-         Сучасна біографістика;

-         Епістолярій та мемуаристика українських письменників;

-         Видання класичної літературної спадщини;

-         Текстологія;

-         Франкознавство;

-         Гендерні аспекти літератури, жіноче письмо. 

Науково-адміністративна діяльність:

2003–2010 рр. – вчений секретар Львівського відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

2010–2025 рр. (вересень) – заступник директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України.

Авторка двох одноосібних монографій, 8 розділів до колективних монографій, понад 150 різножанрових наукових публікацій у фахових вітчизняних та закордонних виданнях, зокрема тих, які індексовані в міжнародних наукометричних базах, понад 70 статей до проєкту «Франківська енциклопедія».

Наукова редакторка тому «Франківської енциклопедії» (до вересня 2025 р.) – «Творчість Івана Франка. Поезія» (упорядкування та наукове редагування статей).

Наукова редакторка 11 наукових збірників, колективних монографій, репринтного видання альманаху «Перший вінок», двох перевидань творів Наталії Кобринської. 

Організація конференцій:

Організувала і провела 11 всеукраїнських і міжнародних конференцій, присвячених визначним постатям української літератури і культури (І. Франкові, Н. Кобринській, М. Павлику, М. Устияновичу, Ганні Барвінок, М. Коцюбинському, Ользі Дучимінській, Т. Бордуляку, Костянтині Малицькій, Франтішеку Ржегоржу), а також літературному альманаху «Перший вінок».

Упродовж 2014–2025 рр. провела 7 щорічних наукових франкознавчих конференцій-пленерів на Прикарпатті та Гуцульщині.

Під науковим керівництвом Алли Швець захищено 2 кандидатські дисертації. 

Науково-експертна діяльність

-         Експерт Українського Культурного Фонду (від 2023 р.);

-         Член експертної ради при Департаменті освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації (від 2022 року);

-         Член постійної комісії при Департаменті освіти і науки Львівської облдержадміністрації з відзначення ювілейних дат освітян та вчених області (від 2022 р.);

-         Член ради експертів та міжнародного журі Міжнародної премії Івана Франка (від 2020 року);

-          Членом комісії конкурсу «Наука для зміцнення обороноздатності України» Національного фонду досліджень України (2024 р.).

Участь у популяризації науки:

1. Авторка і лекторка онлайн-проєкту «Її Лекторій: Творчині української дійсності».
2. Наукова експертка й учасниця 9 епізодів подкасту «Матері- засновниці» про відомих українок (Олена Пчілка, Наталія Кобринська, Уляна Кравченко, Софія Русова, Олена Кисілевська, Олена Залізняк, Олена Степанів, Мілена Рудницька, Ольга Кобилянська). Режим доступу до платформи: linktr.ee/uafoundingmothers
3. Наукова експерка подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» (проєкт Дому Франка і «Локальна історія») https://www.youtube.com/watch?v=51AH5J6Rmcw
4. Лекторка міжнародних заходів в Українському домі (Вашингтон), наукових та громадських інституціях (Філадельфія, Нью-Йорк, Базель, Відень, Париж, Малага, Верона, Мілан).

Літературознавчі премії та відзнаки:

-         Премія премії НАН України для молодих учених за серію монографій з франкознавчої тематики (2006 р.);

-         Львівської обласної премії імені Михайла Возняка (2019) у номінації «Літературознавство, сучасна літературна критика та переклади»;

-          лауреатка Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» в номінації «Хрестоматія. Літературознавство/Критика» (2018);

-          Лауреатка конкурсу на краще книжкове видання НАН України у номінації «Монографічні видання. Суспільно-гуманітарний напрям» (2019);

-         Увійшла в топ-10 Всеукраїнського бібліотечного «Біографічного рейтингу – 2018» в номінації «Життєпис» (2019). 

Нагороди (державні, академічні, обласні):

-         Почесна грамота Верховної Ради України «За особливі заслуги перед Українським народом»  (2019);

-          Грамота Львівської обласної ради (2023);

-          Пам’ятна відзнака на честь 100-річчя Національної академії наук України (2018);

-          Почесна грамота Голови Львівської обласної державної адміністрації (2019);

-          Подяка міського Голови міста Львова (2019);

-          Диплом Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради «відомим вченим і знаним фахівцям» (2020);

-          Почесні грамоти Президії НАН України, Львівської облдержадміністрації, Західного наукового центру (ЗНЦ) НАН України та МОН України.

Співпраця з іншими науковими інституціями:

-         Член Наукового товариства імені Шевченка (від 2020);

-         Української асоціації дослідників жіночої історії (від 2024);

-         Член редколегії «Вісника Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія літературознавство» (від 2023 р.).

Монографії (індивідуальні):

1. Злочин і катарсис: Кримінальний сюжет і проблеми художнього психологізму в прозі Івана Франка. Львів, 2003. 236 с.
2. Швець А. Жінка з хистом Аріадни : Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах : монографія / Ін‑т Івана Франка НАН України ; Лекторій СУА з жіночих студій ; ВГО Союз Українок. Львів, 2018. 752 с. 

Статті, індексовані в міжнародних наукометричних базах

Scopus i Web of Sciences 

1. James Joyce’s Dubliners and Nataliia Kobrynska’s Galicians: Concurrences, Mirrorings and Differences // Life Writing, 2022. Volume 19, Issue 4, P. 499–516 (Published online: 13 Jul 2021). (індексовано у базі Scopus) Режим доступу. https://www.tandfonline.com/toc/rlwr20/19/4 (у співавторстві з О. Гальчук)
2. Expressionist Narrative of War (Vasyl Stefanyk’s Novellas in the Western European Context) //Verbum. 2021. № 12. p. 4. https://doi.org/10.15388/Verb.23 (індексовано у базі Scopus)
3. Anthropological dimensions of war in the works of Natalia Kobrynska (у співавторстві) //Balkanistic Forum. 2022. 31(3). p. 191–207 (індексовано у базі Scopus) (у співавторстві з М. Дрогомирецька)
4. «На чужу основу я накладав свої узори»: орієнтальна генеза легенди Івана Франка “Арот і Марот” // Сходознавство, Вип. 90. С. 207–230. (індексовано у базі Scopus) 

Розділи у колективних монографіях:

1. «…Спів молодого людського духу» (антична міфоейдологія в художній практиці Івана Франка) // Міфопоетичні образи в художньому світі Івана Франка: (Ейдологічні нариси) /К. І. Дронь, Б. С.  Тихолоз, Н. Б. Тихолоз, А. І . Швець; за наук. ред. Б. С. Тихолоза.   – Л., 2007. – С. 130–169.
2. «Наша духова зв’язь щораз міцніє» (Наталія Кобринська та Чехія) // Ukrajinistika: minulost, přítomnost, budoucnost III = Україністика: минуле, сучасне, майбутнє III) : literatura a kultura = література та культура : kolektivní monografie věnovaná 20. výročí zahájení výuky ukrajinštiny jako studijního oboru na Filozofické fakultě Masarykovy univerzity v Brně = колективна монографія, присвячена 20-річчю україністики на Філософському факультеті Університету імені Масарика в Брно / [editoři: H. Myronova, O. Čmelíková (Gazdošová), P. Kalina, K. Kuznietsova, I. Shysterov]. – Brno : [b. m.], 2015. – S. 299–306.
3. Живу більше працею про українців – моїм життєвим покликанням» (культуротворча місія Франтішека Ржегоржа) // Будитель нашого народного духу: Микола Устиянович (до 210-ї річниці від дня народження) : колективна монографія / Інститут Івана Франка НАН України ; Відп. ред., передм. А. Швець; Львів, 2022. С. 167–186.
4. Жіночий слід в історії взаємин Івана Франка та Михайла Павлика // Творець нового культурного українства: Михайло Павлик. До 170-річчя від дня народження : колективна монографія. монографія / Інститут Івана Франка НАН України /Відп. ред.; передм. А. Швець; Львів, Івано-Франківськ, 2023. С. 86–103.
5. «Вона задумала “Перший вінок”, увела його в нашу громаду, прояснила долю галицько-руського жіноцтва»: Наталія Кобринська і видавнича історія «Першого вінка» // «В імені нашої національної єдности»: авторські голоси альманаху «Перший вінок»: колективна монографія. Львів, 2024 / за наук. ред. А. Швець ; передм. А. Швець. С. 18–30.
6. «Спосібна і багата натура»: Софія Окуневська // «В імені нашої національної єдности»: авторські голоси альманаху «Перший вінок»: колективна монографія / за наук. ред. А. Швець ; передм. А. Швець. С. 120–130.
7. «Коли війна нелюдяна кривава…»: Франкова поетична візія війни в контексті його життєтворчості // Незалежність у полум’ї війни: українська література спротиву. Київ: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2024. С. 121–168.
8. Людина і війна в новелістиці Василя Стефаника: антропологічні виміри Література та історія: антропос–топос–тропос: монографія; за ред. Михайла Гнатюка.  Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2023. С. 309 –320.

Вибрані публікації:

1. Образно-поетичний світ оповідання І. Франка “Під оборогом” // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2006. – № 1. – С. 150–153.
2. «Цвіт – се кокетерія ростини…» (флористичні образи у творчості Івана Франка) // Іван Франко: дух, наука, думка, воля: Матеріали Міжнародного наукового конґресу, присвяченого 150-річчю від дня народження Івана Франка (Львів, 27 вересня –1 жовтня 2006 р.) – Л., 2008. Т. 1. – С. 825–832.
3. Незакінчена поема Івана Франка «Мелеагер»: Міфоейдологічний аспект // Дивослово. – 2008. – № 11. – С. 38–42.
4. До історії одного видавничого проекту (Іван Франко та Олександра Озаркевич) // Українське літературознавство. – Львів: Вид. Центр ЛНУ ім. І. Франка, 2010. – Вип. 72. – С. 119–128.
5. Із секретів «сімейного огнища» Івана Франка: мемуарні одкровення (неопубліковані спогади Марії Грінченко) // Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія. – К., 2010. – Т. 5. – С. 181–189
6.   Грінченко М. Спогади про Івана Франка та про його семйове огнище /Підготовка тексту, коментарі А. Швець // Там само. – С. 190–227.
7. «...Подружжя майже завсігди – лотерея...» (Матримоніальна концепція Івана Франка) // Іван Франко: Тексти. Факти. Інтерпретації: Збірник наукових праць / НАН України. Інститут Івана Франка; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка; Редкол.: М. Жулинський (голова) та ін. – Київ; Львів, 2011. –  Випуск І: Огляди. Статті. Твори. Листування. Спогади. Бібліографія. – С. 128–136.
8. «Більшого обожателя Вашого таланту, як я, трудно знайти» (Наталія Кобринська про творчість Іваана Франка в листах до нього). Передмова, упорядкування тексту і коментарі Алли Швець // Там само. – С. 351–371.
9.  «Наші погляди, змагання, інтереси так з собою близькі...» (Іван Франко та Наталія Кобринська в епістолярному дискурсі) // Українське літературознавство. – 2011. – Вип. 74. – С. 174–189.
10. Оповідання Івана Франка «Під оборогом» та казка Наталії Кобринської «Хмарниця»: ейдологічні паралелі //Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Франкознавство. – Вип. 55. – Л., 2011. – С. 97–107.
11. «Я з Кобилянською добре жила, жию і буду жити…» (Наталія Кобринська та Ольга Кобилянська: амплітуда життєтворчих взаємин / Алла Швець // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 585–586. – Слов’янська філологія. – Чернівці, 2012. – с. 183–190.
12. «Прихильниця Ваша від усего серця» (Ольга Франко та Олена Пчілка: життєтворча історія) / Алла Швець //Укр. літературознавство. – 2012. – Вип. 76. – С. 60–80.
13. «Життя так само сильне, як смерть…» (метафізична проблематика Еросу і Танатосу в прозі Наталії Кобринської) / Алла Швець // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія : лінгвістика і літературознавство: міжвуз. зб. наук. ст. ; Бердянськ: БДПУ, 2013. Вип. ХХVII. –  Ч. 4. – С. 7–19.
14. Модернізм Наталії Кобринської в літературно-критичному дискурсі fin de siècle (проблеми рецепції) / Алла Швець // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія літературознавство /За ред. д.ф.н., проф. М.П. Ткачука Вип. 36. – Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2012. – С. 180– 185.
15. Іван Франко – Натаілія Кобринська – Михайло Павлик: консенсуси та контроверзи / Алла Швець // Українське літературознавство. – Л., 2014. – Вип. 78. С. 152–161
16.  Лімінальні топоси в художньому світі «Казок» Наталії Кобринської / Алла Швець // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Л., 2014. – Вип. 60. Ч. 2. – С. 217–228.
17.  Европеїзм Наталії Кобринської : соціокультурна комунікація та творча рефлексія // Spheres of culture.Volum VIII. –Lublin, 2014. – S. 62–71.
18. «Се новий тип жінки-емансипантки, введений в нашу літературу» (художній світ Франкової «Маніпулянтки» // Вісник Львівського університету. Серія. філологічна. Франкознавство. ‒ 2015. ‒ Вип. 62. ‒ С. 14‒27.
19.  «Найбільша жінка Галицької землі, яка завжди вміла “бути собою”» (до 160-ліття від дня народження Наталії Кобринської) // Слово і час. ‒ 2015. ‒ № 10. ‒ С. 68‒75.
20. Йосиф Застирець ‒ духовний порадник та популяризатор Івана Франка у світі (до 100-річчя від часу висунення Івана Франка на Нобелівську премію) // Українське літературознавство. 2015. ‒ Вип. 79. ‒ С. 104‒117.
21.  «Між нами антагонізм двох культур, а надто конкуренція…» (Наталія Кобринська та Михайло Павлик: діалектика особистого й творчого) / А.І. Швець // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. – 2016. –№ 44. – С. 196–203.
22.   Збірка Наталії Кобринської «Казки»: творча ґенеза, проблеми рецепції, семантика та поетика / Швець А. І. // Наукові праці : науково-методичний журнал. – Вип. 265. Т. 277. Філологія. Літературознавство. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім.. Петра Могили, 2016. – С. 98–104.
23. «Один із найчесніших та найідеальніших людей, яких я стрічав у своїм житті…» (Іван Франко у взаєминах з Миколою Ковалевським) / Алла Швець // Записки НТШ. – Львів, 2016. – Т. ССLXIX: Праці філологічної секції. – С. 391‒409.
24. Національна ідентичність як життєтворчий імператив Наталії Кобринської // Jahrbuch der VI. Internationalen virtuellen Konferenz der Ukrainistik "Dialog der Sprachen - Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht" = Щорічний науковий збірник Шостої міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції з україністики “Діалог мов – діалог культур. Україна і світ” : Reihe: Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik. Bd. 2015 = Серія: Міжнародна наукова Інтернет-конференція з україністики. Щорічник. Випуск 2015 / [Herausgegeben von Olena Novikova, Peter Hilkes, Ulrich Schweier]. ‒ München: Open Publishing LMU, 2016. ‒ S. 685‒691.
25.  «Де льокувати серце, думку і себе саму?» (життєві контроверзи двох заповітів Наталії Кобринської) // Прикарпатський вісник НТШ. Серія: Слово. ‒ 2016. ‒ Вип. 2(34). ‒ С. 349‒362.
26. «Перед Вами, Пане Професор, відкриваю душу до дна» (profession de foi Наталії Кобринської в її листах до Михайла Грушевського) //Українське літературознаство. ‒ 2016. ‒ Вип. 81. ‒ С. 89‒104.
27. Наталія Кобринська: генераційна ідентичність і дезінтеграція // Вісник Львів. ун‑ту. Серія філологіч. Вип. 67. Ч. 1. Львів, 2018. С. 191‒203.
28.  «Вельми цікавими були мої відносини до Драгоманова» (Наталія Кобринська та Михайло Драгоманов: вектори життєтворчості // Прикарпат. вісник НТШ. Серія : Слово. 2017. № 4; 2018. № 3. С. 215‒228.
29.  «Своїм віщим духом вичула усі воєнні страхіття»: екстеріоризація особистого досвіду війни в антимілітарній прозі Наталії Кобринської // Наукові записки Терноп. нац. пед. ун‑ту ім. В. Гнатюка. Серія : Літ‑во. 2018. Вип. 48. С. 121‒143.
30.  «Новелі чисто психологічних настроїв» (жанр «психограми» в художній прозі Н. Кобринської) //Закарпатські філологічні студії. Вип. 3. Т. 3. Ужгород, 2018. С. 34‒39.
31. «Я завше щиро радів, коли Франку повелось що доброго написати» (Михайло Павлик та Іван Франко  у літературно-критичній взаєморецепції) //  Іван Франко: «Я єсть пролог…» : Матеріали   Міжнародного наукового конгресу до 160-річчя від дня народження Івана Франка (Львів, 22–24 вересня 2016 р. ) : у 2-х т.  Т. 1. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2019. – С. 236–252.
32.  «Вона ніколи не була завзятою феміністкою». Життєтворчість Наталії Кобринської // Дивослово. 2020. № 4. С. 52‒60.
33.  «Одна галичанка, симпатичная Паньку» (Наталія Кобринська – «Люба доня» і «пленіпотент» Пантелеймона Куліша в Галичині) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2019. Т. CCLXXII: Праці Філологічної секції. С. 113–129.
34. «Місто у міфічній далечині» (художня візія Львова у прозі Івана Франка) // Українське літературознавство. 2020.Вип. 85. С. 252–265.
35. Художня візія Львова у прозі Івана Франка: взаємодія психобіографічного і символічного топосів // Наративи переміщень та географії ідентичностей у художньому дискурсі : матеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 15–16 жовтня 2020 року) / упоряд. М. Шимчишин = Narratives of Movements and Geography of identitIes in Cultural Discourse : Proceedings of the International Conference (Кyiv, October 19–20, 2020) / ed. by Mariya Shymchyshyn. Київ, 2020. С. 96–97.
36. Франків поетичний цикл «Скорбні пісні»: аспекти поетики //Слово і час. 2021. № 5. С. 3‒21. https://doi.org/10.33608/0236-1477.2021.05.3-21. Режим доступу: https://il-journal.com/index.php/journal/article/view/1029
37. «Нам не сором буде колись згадати той час, в який нам судилося жити» (Леся Українка і Михайло Павлик: вектори життєтворчости) //Волинь філологічна: текст і контекст. Леся Українка: особистість, нація, світ. 2021. № 32. С.200–230. https://doi.org/10.5281/zenodo.5949129
38. «Передусім бути собі ціллю, для власного духа працювати, як бджола». Вступне слово // Анатомія письменниці. К.: Creative Women Publishing. 2021. С. 2‒5.
39.  Історія на полях: Олена Пчілка, Наталія Кобринська, Уляна Кравченко, Євгенія Ярошинська, Леся Українка, Ольга Кобилянська // Анатомія письменниці. К.: Creative Women Publishing. 2021. С. 22–28, 42–43, 49–50, 55, 58–59, 62–65. 71, 84–85, 88–89, 94–95,117–118, 124–127, 139–140, 147–149, 153–155, 162–163, 171–172, 174–175, 178–179, 184–185, 191–198, 212, 224–226, 228–230.
40. «Від неї виводиться новий тип українки»: Наталія Кобринська // Українка в світі. Торонто, 2021, № 211-212, квітень-вересень, С. 64–69.
41. Візія війни в новелістиці Василя Стефаника // Василь Стефаник в українському та світовому соціо­куль­тур­ному просторі : доп. та повідомл. міжнар. наук. конф., присвяченої 150-річчю від дня народження В. Стефаника (Львів, 25–26 черв. 2021 р.) / Відп. ред. В. Ферштей ; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефа­ника. Львів, 2021. С. 46 –52.
42. Вчитування і перечитування: про невичерпність смислів у творчості Лесі Українки [Моклиця М. Леся Українка: деконструкція прочитань: Монографія. Київ: Видавничий дім «Кондор», 2022. 432 с.] // Слово i Час. 2022. № 6. С. 111 –112. Рецензія.
43. Іван Франко за лаштунками «Першого вінка», або Десять контроверз видавничої історії альманаху // Слово і час. 2023. № 2. С. 69–88.
44. «Я також пала жертвою війни»: війна в мемуарному наративі Костянтини Малицької //Studia Polsko-Ukrainskie. № 10. Warszawa, 2023. S. 190–210.
45. Поезія Івана Франка «Царські слова» в контексті антиімперського дискурсу письменника // Слово i час. 2023. № 5. С. 72–85.
46.  «Ми собі так добре жили»: Ольга Кобилянська у взаєминах з Наталією Кобринською // Гендер в деталях. Режим доступу: https://genderindetail.org.ua/library/istoriya-i-pamyat/olha-kobylianska-u-vzaemynah-z-nataleyu-kobrynskoyu.html. Розміщено: 18. 06. 2024 р.
47. Літературна інтелігенція в часі російської інвазії Галичини 1914–1915 рр. // Galicja. Studia i materiały. Rzeszów:  Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2024. T. 10. S. 442–458.
48. Ruch kobiecy w Galicji w okresie międzywojennym. Ideologia i retrospekcja historyczna / Алла Швець // Dialog dwóch kultur /Діалог двох культур. Sulejówek, 2024. № 1. Rocznik XVIII/ Річник. XVIIІ. С. 148–161.
49.  «Важкая до добра дорога»: гуманістичні візії Івана Франка // Слово і час. 2024. № 6. С. 29–41.
50. «Йшла не тільки з духом часу, але й перед ним»: Наталія Кобринська // Ті, що творили «Перший вінок» / Наукова редакторка А. Швець. Київ : Creative Women Publishing, 2024.  С. 11–29.
51. Образ «грабівницької війни» у Франковій поезії «Інвазія» //Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка «Слово». 2025. Вип. 21 (77). С. 174–187.
52. «Моя повага до Вас далеко ще більша, ніж Ви взагалі можете думати»: Олена Пчілка у творчих діалогах з Іваном Франком. (2025) // Волинь філологічна: текст і контекст. № 3. С.7–43. https://doi.org/10.29038/2304-9383.2025-39.shv

Михайлова Т. «Пам‘яті глибоке джерело»: Василь Стус і переосмислення російської літератури. Київ: Наукова думка, 2023.
Монографія пропонує поглянути, як видатний український письменник ХХ століття Василь Стус оцінював і переосмислював російську літературу. На багатому матеріалі проаналізовано, що він читав, як читав і яким чином (на прикладі численних інтертекстуальних зв‘язків) прочитане позначилося на його власній літературній творчості. Окрім поезії, прози, перекладів В.Стуса, епістолярію, спогадів про нього, досліджено літературно-критичні статті та рукописні матеріали письменника.

Читати

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ІМЕНІ Г.Ф.КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА 

ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ

ФАКУЛЬТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ, КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА 

КИЇВСЬКОГО СТОЛИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо Вас 18 жовтня 2025  року 

взяти участь

у науковому семінарі

«РЕНЕСАНС 1920-Х: ІДЕОЛОГІЯ І ЕСТЕТИКА. 

ВІЗІОНЕРИ МАЙБУТНЬОГО: МРІЙНИКИ, ПРОВИДЦІ, СЛІПЦІ»

А нас, тих, що знали зарані пісню…

Майк Йогансен

Семінар “Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика” заторкує один із важливих аспектів творчої спадщини нашої культури цього періоду. Зосереджуючи увагу на питанні ідеологічних підвалин мистецтва 1920-х, ми хочемо наголосити на множині ідей, які побутували в той час і впливали на українських митців, відповідно, позначаючись на їхній творчості: від полемічної публіцистики до дитячої літератури, від плакату до архітектурних проєктів, від маршів і до мюзиклу, театральних постановок, кіно, — власне, усіх виявів мистецтва. Тож запрошуємо до розмови, обговорення, дискусії щодо генези, впливу та наслідків цих ідей на естетику.

Під час семінару пропонуємо обговорити таке коло питань:

• Україна в системі координат “минуле-майбутнє”;

• Ренесанс 1920-х в альтернативній версії якбитології;

• Література між соціальною утопією, неоміфологізмом і науковою фантастикою;

• Образ митця у “візійних” творах;

• Українське майбутнє в театрі, кіно, музиці, образотворчому мистецтві.

Учасники також можуть запропонувати власні теми, що стосуються загальної проблематики семінару.

Формат проведення семінару: дистанційний (платформа проведення буде повідомлена додатково).

Для участі в семінарі просимо до 1 жовтня 2025 року заповнити реєстраційну форму учасника, подавши розгорнуту анотацію доповіді до 1500 знаків.

Учасники семінару можуть опублікувати статті у наукових виданнях:

Слово і час, Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Літературознавство, «Синопсис: текст, контекст, медіа»,включених до Переліку наукових фахових видань України (категорія Б), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на 

здобуття наукового ступеня доктора наук і доктора філософії зі спеціальності 035 Філологія.

Редколегії залишають за собою право відхиляти статті, які не відповідають вимогам. 

КОНТАКТИ:

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Сніжана Жигун

Ростислав Мельників

Центр дослідження літератури фентезі

Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка

Національна академія наук України

Запрошують на конференцію

Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі. Музика, танці та театр у фентезійних світах: роль розваг у світобудові та магічних системах,

що відбудеться 16-17 січня 2026

об 11 (за Київським часом)

До обговорення пропонуються такі питання:

-          Музика, співи, музиканти та мандрівні барди;

-          Театр, пантоміма, маскарад і ляльковий театр;

-          Карнавал, хода, вуличні розваги та цирк;

-          Танці та хореографія,

-          Діонісійський та Аполоністичний нурт,

-          Театральність, спектаклі та вистави

-          Лімінарність, ритуальність і обряд переходу;

-          Карнавальніть, тілесність і гумор

-          Наративні стратегії та описові техніки зображення танцю/ музики.

Зголошення приймаються до 1 жовтня 2025, для зголошення просимо заповнити форму: https://bit.ly/4ldyrk0

Робоча мова: англійська  

Детальніше в інформаційному листі