Інститут літератури

Доктор філологічних наук, старший науковий співробітник.

Наукові інтереси:

–        українська література кінця ХХ – початку ХХІ ст.;

–        гендерні студії;

–        поетика творів Тараса Шевченка

Вибрані праці:

Окремі видання:

Башкирова О. Гендерні художні моделі сучасної української романістики. – К.: Київський ун-т ім. Б. Грінченка, 2018. – 352 с.

Розділи у колективних монографіях:

1. Ритмічні форми довгих розмірів дольника: спроба класифікації //  Український дольник: [колективна монографія за ред. проф. Н.В. Костенко]. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2013. – С. 196-209.

2. Тілесність як простір гендерної самоідентифікації в романістиці Марини Гримич // Проблеми ідентичностей у сучасній українській літературі: виміри «Коронації слова»: Колективна монографія. – Чернівці: Букрек, 2018. – С. 92-112. 

3. Фемінне «буття в тілі» й утвердження гендерної ідентичності в сучасній українській романістиці // (Nie)literackie przygody ciała / Pod red. M. Brackiej i M. Żmudzkiej. – Tom IV serii „Problemy współczesnej humanistyki”. – Gdańsk–Kijów: Wydawnictwo Athenae Gedanenses, 2018. – S. 95-108.

Статті:

1. «Берестечко» Ліни Костенко в аспектах метрики і фоніки // Мова і культура. – Київ, 2002. – Вип. 5. – Т. IV. – Ч. 2. – С. 218-223.
2. Метрична організація поетичної романістики Ліни Костенко // Історична ретроспектива в українській літературі: Зб. наук. пр. / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2003. – С.150-154.
3. Особливості метричної організації роману у віршах «Маруся Чурай» // Українська мова та література. – 2003. – № 17. – С.30-31.
4. Поліметрія як засіб відтворення спогадів та асоціацій у поліфонічній поемі Ліни Костенко «Зоряний інтеграл» // Філологічні семінари / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2003. – Вип. 6: Література як стиль і спогад. – С.135-139.
5. Поліфонічна поема Ліни Костенко «Зоряний інтеграл» // Українська мова та література. – Київ, 2004. – № 35. – С. 15 – 18.
6. Цикл Ліни Костенко «Інкрустації» з погляду віршування // Актуальні проблеми слов’янської філології: Міжвуз. зб. наук. ст. – К.: Знання України, 2004. – Вип. IX. – С.434-439.
7. Діалог із фольклорною традицією у віршуванні Ліни Костенко // Слово і час. – 2004. – № 11. – С. 90-93.
8. Статуя в художній системі драматичної поеми Ліни Костенко «Сніг у Флоренції» // Слово і час. – 2006. – № 11. – С. 20-25.
9. Невигадана Ірландія Олени О’Лір // Слово і час. – 2007. – № 9. – С. 57-64.
10. Ментальна пам’ять жінки (на матеріалі романів Любові Голоти та Марини Гримич) // Література. Фольклор. Проблеми поетики. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2009. – Вип. 31. – С. 70-81.
11. Культурологічна концепція ліро-епосу Ліни Костенко // Літературознавчі студії / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – 2009. – Вип. 29. – С. 35-42.
12. Культурологічний код роману Наталі Тисовської «Укус огняного змія» // Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] / Київський університет імені Бориса Грінченка. – 2013. – № 2. URL: http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/47
13. Верлібр у творчості Ліни Костенко // Ukraińska humanistyka i słowiańskie paralele. – Tom I. – Serii “Problemy współczesnej humanistyki”. – Gdańsk – Kijov, 2014. – C. 189-207.
14. Художні параметри індивідуальної свідомості в романі Галини Вдовиченко «Бора» // Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] / Київський університет імені Бориса Грінченка. – 2014. – № 2 (6). URL: http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/94
15. Транспозитивна лірика Ліни Костенко: деякі аспекти віршостилістики // Літературознавчі студії / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Випуск 45. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2015. – С. 8-17.
16. Концептуалізація мистецтва в сучасному українському жіночому романі (на матеріалі творів Ірен Роздобудько та Галини Вдовиченко) // Літературний процес: методологія, імена, тенденції: Збірник наукових праць (філологічні науки). –№ 8. – К.: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2016. – С. 3-11.
17. Літературна традиція як основа моделювання художнього світу в романістиці Володимира Лиса (на матеріалі твору «Соло для Соломії») //  Синопсис: текст, контекст, медіа: Електронний фаховий журнал. –  2016. – № 3 (15). – К.: Київський університет імені Бориса Грінченка. URL:  http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/211
18. Місто та село у гендерних художніх моделях дійсності сучасної української романістики // Spheres of Culture: Branch of Ukrainian Studies of Maria Curie-Sklodovska University in Lublin. – Volume XV. – Lublin, 2016. – S. 289–296.
19. Принципи художнього моделювання жіночого світу в романі Софії Андрухович «Фелікс Австрія» // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Збірник наукових праць. – Вип.11. – Хмельницький: Хмельницький національний університет, 2016. – С. 20-26.
20. Дискурс народництва в сучасній українській романістиці // Spheres of culture: Branch of Ukrainian Studies of Maria Curie-Sklodovska University in Lublin. – Volume XVI. – Lublin, 2017. – S. 335-345. 
21. Жіноча рецепція чоловічої картини світу в сучасній українській романістиці (на матеріалі твору Марини Гримич «Еґоїст») // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Філологія». – № 76. – Харків, 2017. – С.176-182.
22. Межі «чоловічого» і «жіночого» в сучасній українській романістиці // Наукові праці: Науковий журнал [Серія «Філологія. Літературознавство»]. – Т. 289. – Вип. 301. – Миколаїв: Вид-во ЧНУ імені Петра Могили, 2017. – С. 106-112. 
23. Образ чоловіка-чужинця в сучасній українській романістиці // Наукові записки. Серія «Філологічні науки». – Вип. 162.  – Кропивницький: Центральноукраїнський педагогічний університет імені В. Винниченка, 2017. – С. 50-61.
24. Тілесність як простір смерті й відродження у романістиці Любка Дереша // Літературний процес: методологія, імена, тенденції: Збірник наукових праць (філологічні науки). – № 10. – К.: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2017. – С. 10-17.
25. Український роман на зламі століть: літературна традиція та структурні модифікації (Спроба теоретичного узагальнення) // Кременецькі компаративні студії. – Вип. VII. – Том 1. – Кременець: Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка, 2017. – С. 15-28.
26. Повстання проти «влади батьків» як ініціація в сучасній українській романістиці (на матеріалі трилогії Люко Дашвар «Биті є») // Літературний процес: методологія, імена, тенденції: Збірник наукових праць (філологічні науки). – № 9. – К.: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2017. – С. 10-19.
27. Художні моделі маскулінності в сучасному українському романі // Наукові праці: Науковий журнал [Серія «Філологія. Літературознавство»]. – Т. 295. – Вип. 283. – Миколаїв: Вид-во ЧНУ імені Петра Могили, 2017. – С.9–13. 
28. «Чоловік у стані кризи»: світоглядні та естетичні виміри художньої моделі (на матеріалі сучасної української романістики) // Південний архів (Збірник наукових праць Херсонського державного університету. Філологічні науки). – № 71. – Херсон, 2017. – С. 150-154.
29. Архетип дитини в гендерних художніх моделях дійсності сучасної української романістики // Львівський філологічний часопис. Науковий журнал. – № 3. – Львів: Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2018. – С. 20-25.
30.  Відновлення зв’язку поколінь як утвердження особистісної ідентичності в сучасній українській романістиці // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Випуск 67. – Частина 1. – Львів: Львівський університет імені Івана Франка, 2018. – С.72-83.
31.  Постать фатальної жінки в сучасній українській романістиці // Султанівські читання. – Вип. VII. – Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2018. – С. 167-178.
32.  Тілесність як експеримент і перформанс у романі Олега Полякова «Рабині й друзі пані Векли» // Синопсис: текст, контекст, медіа: Електронний фаховий журнал. – № 2 (22), 2018. – Київ:  Київський університет імені Бориса Грінченка. URL: http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/296.
33. Фемінне прочитання історії в сучасній українській романістиці: деміфологізація і поетика повсякденного // Science education a new dimension. Philology. – VI (48). – Issue: 161. – Budapest, 2018. – S. 15-19.
34. Художня репрезентація фемінної і маскулінної тілесності в сучасній українській романістиці // Філологічний дискурс. Збірник наукових праць. –  Вип. 7. Хмельницький: Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України; Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, 2018. – С. 21-32.  
35. Художня семантика кордону в сучасній українській романістиці: гендерний аспект // Вісник Черкаського університету. Серія «Філологічні науки». – № 1. – Книга 1. – Черкаси, 2018. – С. 3-8.  
36. Мортальна тематика в сучасній українській романістиці: гендерний аспект // Slavica Wratislaviensia CLXVIII. Wielkie tematy kultury w literaturach słowiańskich / red. E. Tyszkowska-Kasprzak, G. Durdev-Małkiewicz, M. Świetlicki, D. Żygadło-Czopnik. – Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2019. – S. 151-164. 
37. Гендерні аспекти становлення особистості в сучасній українській літературі для дітей на юнацтва // Літературний процес: методологія, імена, тенденції. – 2019. – № 14. – С. 6-12. 
38. Художні стратегії подолання постколоніальної травми в сучасній українській романістиці: гендерний аспект // Dialogul slaviştilor la ȋnceputul secolului al XXI-lea. – Universitatea Babeş-Bolyai Cluj-Napoca. – Anul VII, nr. 1/2019. – S. 412-420.
39. Жіночий всесвіт Ольги Кіс // Слово і час. – 2020. – № 4. – С. 111-115.
40. Художній світ роману Олега Полякова «Хроніки туманної Трої»: постмодерністська гра і літературна традиція // Філологічні семінари. – Випуск 21. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2020. – С. 64-80.
41. Художня репрезентація жіночості в сучасній українській романістиці // Слово і час. – 2020. – № 6. – С. 72-86.
42. Художня рецепція тілесності: українська література і світовий контекст (на матеріалі творів Олега Полякова і Медлін Міллер) // Філологічні семінари. – Випуск 22. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2021. – С. 38-42.

 Статті у співавторстві:

1. Башкирова О. М. Художні виміри божественного й демонічного в романі Олеся Ільченка «Місто з химерами» / О. Башкирова, А. Трофименко // Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] / Київський університет імені Бориса Грінченка, 2015. – № 4 (12). – URL: http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/171

2. Olga Bashkyrova, Anna Gaidash, Mykola Lutsiuk. The archetype of the Wise Old Man in modern Ukrainian prose: a diachronic perspective // Slavia Centralis. – 14, 1 (sep. 2021) – P. 210-223.

 Адреса для листування: bayksher917(et)ukr.net

Герасименко Н. Словами очевидців: література від Євромайдану до війни. Тернопіль, Джура: 2019, 128 с.

У монографії "Словами очевидців: література від Євромайдану до війни" Ніна Герасименко дослідила поезію і прозу Євромайдану та війни на сході України. Найбільшу увагу звернула на романи сучасних українських письменників та учасників буремних подій, які зобразили побачене і пережите на папері.Про стан сучасної воєнної літератури авторка зазначила: "Трагічні часи народжують не лише нових Героїв, а й дають поштовх до створення низки шедеврів: книг, фільмів, картин. За перо беруться люди, які б у звичайних обставинах цього не зробили. Пишуть солдати, офіцери, волонтери, свідки подій, молоді і досвідчені літератори. Автори намагаються бути чесними і без фальші писати про те, що відбувається з українцями, які перебувають у зоні бойових дій. Друком виходять поетичні збірки, художні повісті і романи, присвячені війні та людині на війні. Кількість виданих книжок про російську агресію на Донбасі годі полічити. Можемо цілком відповідально стверджувати: протягом 2014-19 рр. в українській сучасній літературі з'явився цілий новий напрямок – література про АТО та ООС, або ж просто сучасна воєнна література". Дослідниця вважає, що "нині в Україні триває перший етап збройного протистояння, а стан війни не налаштовує на розлогий формат – немає часу на осмислення й переосмислення, бо треба встигнути розпочати і завершити текст, доки не впіймав кулю".

Видання "Словами очевидців…" містить огляд книг про Революцію Гідності та війну на сході та їх літературний аналіз, тому становитиме інтерес насамперед для науковців, студентів, учителів-словесників.

Книги про Революцію Гідності та війну на сході – "безцінний скарб" для патріотичного виховання молоді – і у школі, і у виші. Це "жива історія" для майбутніх поколінь, тому матеріали дослідження можуть бути використані під час проведення національно-патріотичної та виховної роботи.

Аністратенко Антоніна Віталіївна. Альтернативна історія як метажанр української і зарубіжної прози: компаративна генологія і поетика. Монографія. Чернівці: БДМУ, 2020. 548 с.

У монографії здійснено зіставне та функціональне дослідження українського сучасного роману в жанрі альтернативної історії з англомовними (США та британськими), німецькими, польськими, чеськими, російськими творами художньої альтернативної історії. Студії сучасної української та зарубіжної прози розкривають генологічну своєрідність і поетику, художню перспективу літературної альтернативістики як метажанру. В монографії викладено теоретичну основу, основні положення та висновки дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук. Пропонована монографія розрахована на літературознавців, філологів, культурологів, викладачів предметів гуманітарного циклу, аспірантів, студентів та широке коло читачів, які цікавляться літературою, історією та культурним дискурсом, зокрема альтернативноісторичною прозою.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА НАМ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМ. М.Т. РИЛЬСЬКОГО

Запрошуємо до участі у міжнародній науковій конференції «Україна та Європа. Культура в глобальних викликах сьогодення», що відбудеться 20-21 вересня 2023 року.

Тематика конференції
• Культурно-мистецька сфера в контексті розвитку повоєнної України;
• Українська культура у євроінтеграційних стратегіях;
• Питання збереження культурної спадщини України;
• Тема війни в мистецтві й літературі. Історичні ремінісценції та сучасність.
Для подачі заявки на участь в конференції та надсилання тез необхідно заповнити форму за посиланням: https://forms.gle/BRB7jtKi6WMqr9m5A. 
Кінцева дата прийому заявок та тез – 25 серпня 2023 року (включно).

Деталі в інформаційному листі

Український BEST. Мініенциклопедія книжкового дворіччя: 2019–2020. – К.: Майстер Книг, 2021, 272 с. / упорядник Костянтин Родик

Дорожня карта читача, критика, культуролога. Про книжки, що стали подією двох крайніх літературних сезонів. Навіґатор видавничої якости. Хронологічний фрагмент соціології літератури і читання.

Костянтин РОДИК. Сізіф ХХ. Книжка vs. політика. – К.: Балтія-Друк, 2019, 352 с.

Спогади про постання сучасного українського книжкового ринку на тлі Всеукраїнського рейтингу «Книжка року». Про людей, які прищепили вітчизняній книжці світові стандарти, і про тих, хто «здавав» її корупціонерам та окупантам. Мемуарна аналітика про те, що плюс-мінус-процес триває.

«Сізіф ХХ» – це професійна аналітика і спогади очевидця про Двадцятилітню війну української держави проти вітчизняної книжки:

–      хто здав наш книжковий ринок Росії 1995-го?

–      як починалася інформаційна війна?

–      коли книжкова самодіяльність перетворилася на бізнес?

–      видавничий монополізм чи літературна критика?

–      в яку трубу вилітають бюджетні гроші «на підтримку» книговидання?

–       які книжки досі належно не прочитані суспільством? 

Проєкт "Дні Шекспіра в Україні" запрошує на заходи. 
У програмі:
15.05 об 11.00 - Публічна лекція професорки Ніколети Чінпоеш (Вустерський університет, Велика Британія) на тему «Shakestivaling in Europe»
16.05 об 11.00 - Публічна лекція професорки Ніколети Чінпоеш (Вустерський університет, Велика Британія) на тему «Femail agency in “The Merchant of Venice”»
18.05 о 18.00 - Панельна дискусія, присвячена 400-річному ювілею Першого Фоліо Вільяма Шекспіра.
19.05 о 15.00-16.00 - Панельна дискусія «Дружина Вільяма Шекспіра: факти, домисли, постпам’ять».
20.05. о 18.00 - Презентація художнього перекладу книги
Меггі О’Фаррелл «Гамнет», здійсненого Євгенією Канчурою.
30.05 о 18.00 -Панельна дискусія «Shakespeare and art» .

Щоб узяти участь у події, натисніть тут, оберіть подію, що Вас зацікавила і натисніть на її назву, щоб дізнатися деталі участі.

27 квітня на засіданні Загальних зборів НАН України доктору філологічних наук, професору, головній науковій співробітниці Інституту літератури Людмилі Броніславівні Тарнашинській було вручено диплом лауреата Премії НАН України імені І. Я. Франка. Цією нагородою НАН України відзначаються науковці «за видатні роботи в галузі філології, етнології та мистецтвознавства»; цьогоріч Премії НАН України імені І. Я. Франка удостоєна праця Людмили Броніславівни «Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління». Вітаємо дорогу колегу з цією високою відзнакою її наукових здобутків! Зичимо натхнення, нових наукових звершень, Переможного майбуття України, задля якого створюються, яке покликані наближати такі потужні в національно-культурологічному вимірі праці!

Вельмишановні колеги!

29-30 травня 2023 року факультет філології Чорноморського національного університету імені Петра Могили запрошує  вас до участі у ІV-й Міжнародній науковій конференції «Слов’янські студії: європейський контекст».

Конференція присвячена проблемам функціонування та розвитку слов’янських мов і літературу широкому загальноєвропейському контексті.  Основні завдання конференції –інтенсифікація слов’янознавчих філологічних досліджень за рахунок розширення співпраці з науковцями різних країн; зміцнення глибинних зв’язків між різними слов’янськими мовами та культурами; усвідомлення їхнього місця у контексті неслов’янських культур; об’єднання зусиль фахівців та формування професійної спільноти у напрямку євроінтеграційних процесів України.

Заявки на конференцію слід надсилати до 8 травня 2023 року.

Наукова проблематика cекції «Літературознавство»

1. Слов’янські літератури: історія та сучасність.
2. Слов’янські літератури у творчому взаємозв’язку.
3. Слов’янські літератури в загальноєвропейському та світовому контекстах.
4. Слов’янська міфологія та фольклор у художньому дискурсі.
5. Міфи релігій світу, традиційні образи та сюжети у слов’янських літературах.
6. Поетика слов’янських літератур.
7. Слов’янські культурні традиції в умовах глобалізації та етнізації.
8. Гендерна тематика в слов’янському літературно-художньому дискурсі. 

Детальна інформація українською, англійською та болгарською мовами.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Факультет філології та соціальних комунікацій

Бердянського державного педагогічного університету

Кафедра української та зарубіжної літератури
і порівняльного літературознавства

Центр транскультурних та транснаціональних студій Університету Вулвергемптона (Великобританія)

28–29 вересня 2023 року на базі кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету (тимчасово переміщеного до Запоріжжя) відбудеться Міжнародна наукова конференція «Літати небом. Жити на Землі. Геопоетичні стратегії сучасних літературознавчих досліджень». До участі запрошуються науковці, викладачі та співробітники навчальних закладів, аспіранти, магістранти, студенти.

До обговорення пропонуються такі питання:

1. Географія і картографія в художній літературі.
2. Геопоетика і геополітика: точки перетину.
3. «Ландшафтні» жанри: простір і наратив.
4. Літературна географія між наукою і мистецтвом.
5. Національна картина світу і геопоетика.
6. Урбаністичний пейзаж.
7. Геопоетика в гендерному вимірі.
8. Література подорожей, мариністика.
9. Геопоетика і проблеми міграції.
   10. Геопоетика і постколоніальна критика, історія та ідентичність.
   11. Екокритика і літературна географія: природне і культурне.
   12. Геопоетика і фантастичні жанри, утопії та дистопії.
   13. Локальні тексти.
   14. Геопоетика і студії пам’яті, психогеографія.
   15. Літературний туризм.
   16. Інтермедіальний вимір геопоетики.
   17. Геопоетика і цифрові гуманітарні студії (digital humanities).

 Учасники конференції можуть запропонувати власну тему для обговорення в рамках тематики конференції.

Робочі мови конференції: українська, англійська.

Формат конференції: онлайн (платформа Zoom).

Для участі в конференції необхідно до 30 червня 2023 року подати заявку, заповнивши Google-форму (форма)

Лінк на форму:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScgwIoGVZhKKRU8rtNbKh4aPm0sY7jvHRPAIKXhxrjUUcBlxw/viewform?usp=sf_link

Оргкомітет розгляне подані теми щодо їх відповідності тематиці конференції та повідомить про внесення їх до програми не пізніше 15 липня 2023 року.

Офіційне запрошення на конференцію буде надіслано електронною поштою за вказаною в заявці адресою до 1 вересня 2023 року.

Реєстраційний внесок – 200 грн. (упорядкування програми та збірника тез, сертифікат про участь). Реквізити для оплати оргкомітет повідомить у листі-запрошенні.

Публікація матеріалів. Матеріали конференції будуть опубліковані до початку її роботи в збірнику тез доповідей (вимоги до тез див. нижче). Після отримання підтвердження про внесення теми до програми учасникам до 10 серпня 2023 року необхідно надіслати тези доповіді.

Детальніша інформація