Інститут літератури

Вийшла друком стаття Миколи Сулими у колективні монографії ПОЕТИЧНІ ВІЙНИ ТА ПОЛЕМІЧНА ПИСЕМНІСТЬ В РАННЬОМОДЕРНИЙ ПЕРІОД” (GUERRAS POETIZADAS Y ESCRITURA POLÉMICA EN LA EDAD MODERNA). Ця збірка досліджень присвячена темам війни й полеміки в іспанській літературі й мистецтві раннього модерну. Збірка складається з двох частин: у першій подано обіг новин про війни в листуванні між учасниками конфліктів, у другій - мова про відбиття в літературі та мистецтві полеміки, що виникала через релігійні, політичні та культурні суперечності. Книга містить статті різних авторів, які досліджують такі теми, як Французька революція, аріанство в Україні, суперечки між католиками та православними, боротьба з рабством в кубинській літературі, а також зображення війни у творах відомих іспанських живописців Ель Греко, Дієго Веласкеса та Франсіско де Сурбарана. Книга є продовженням серії  Aurea Curiositas, яка об’єднує дослідження, пов’язані з ранньомодерною добою культури Іспанії.

Mykola SULYMA // GUERRAS POETIZADAS Y ESCRITURA POLEMICA EN LA EDAD MODERNA. / Сулима М. М. Український віршований полемічний комплекс кінця XVI ст. у «війні» проти аріанства (Переклад іспанською Ол. В. Пронкевича) // EL CORPUS DE LOS TEXTOS POLEMICOS RIMADOS EN “GUERRA” CONTRA EL ARRIANISMO EN LA UKRANIA DE FINALES DEL SIGLO XVI / Silvia STEFAN (coord.) Mihaela CIOBANU, Mihai ENACHESCU, Corolina Hernando CARRERA (coeds.). – Editura Universitatii din Bucuresti. – BUCHAREST UNIVERSITY PRESS, 2023. – Pag. 91-106. 

Читати

Кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу шевченкознавства.

Вибрані праці:

Окремі видання:

Стилістика української мови (Навчальний посібник). К.: Четверта хвиля, 2010. 248 с.

Статті:

1. «Букварь южнорусский» Тараса Шевченка в синхронній рецепції (1862 рік) // Літературознавчі студії. К.: ВПЦ «Київський університет», 2016. Вип. 50. С. 48–55.

2. Вивчення Шевченкового «Букваря южнорусского» у 1862–1914 роках // Science and Education  a New Dimension. Philology. V (32). Issue: 122. Budapest, 2017. P. 15–18.

3. Крізь заборони і мовчання: згадки про творчість Тараса Шевченка у період його заслання // Science and Education a New Dimension. Philology. Budapest, 2017. V (35). Issue: 125. P. 18–21.

4. Ім’я Шевченка в переліку з Шекспіром у критиці 1860–1861 років: дискусія щодо зіставності постатей // Science and Education a New Dimension. Philology, Budapest, 2020. VIII (66). Issue: 218. P. 13–17.

5. «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки» Тараса Шевченка: проблеми синхронної рецепції // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Том 31 (70). № 2. Ч. 3. С. 159–164.

6. Прижиттєва критика про твори Шевченка в альманасі «Ластівка» (1841): закономірності рецепції // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Том 31 (70). № 3. Ч. 2. С. 87–91.

7. Прижиттєва рецепція творів Шевченка, опублікованих в альманасі «Молодик» (1843) // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Том 32 (71). № 1. Ч. 3. С. 11–15.

8. Колізії синхронної рецепції «Давидових псалмів» Шевченка // Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич, 2021. Вип. 35. Т. 1. С. 117–122.

9. Шевченкові вірші в альманасі «Хата» (1860) в оцінці прижиттєвої критики // Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич, 2021. Вип. 36. Т. 1. С. 99–102.

10. Бондарєва Н. О. Оцінка постаті та творчості Тараса Шевченка в некрологічних повідомленнях // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Том 32 (71). № 4. Ч. 2. С. 181–186.

11. Прижиттєва полеміка довкола театральної рецензії Тараса Шевченка: між запереченням і сприйняттям // Science and Education a New Dimension. Philology. Budapest, 2021. IX (76). Issue 260. Nov. P. 10–13.

12. Рецепція Шевченкової поеми «Наймичка» у прижиттєвій критиці // Science and Education a New Dimension. Philology. Budapest, 2022. X (78). Issue 266. May. P. 11–14.

Адреса для листування: natabondareva3(at)gmail.com

Дорогі друзі! Вітаємо Вас із Різдвом Христовим і зичимо здійснення нашої спільної мрії - Перемоги. Нехай всі, хто виборює її сьогодні, повернуться до своїх рідних неушкодженими. Нехай будуть з нами сили, міць і віра.

Не розминутися з читачем : зб. наук. пр. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т.Г. Шевченка; редкол.: М.Г. Жулинський (голова) [та ін.]. –Київ, 2023. – 284 с.

У збірнику, присвяченому пам’яті члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук Григорія Матвійовича Сивоконя (1931–2014), уміщено статті з літературної історії, теорії та критики, проблем перекладознавства і текстології, а також спогади про вченого та бібліографію його наукового доробку.
Для науковців, аспірантів, студентів та широкого кола читачів, які цікавляться літературою та історією українського літературознавства.

Читати

Міністерство культури та інформаційної політики України

Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України

Національна спілка краєзнавців України

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Звягельська міська рада

Управління культури і туризму міської ради

Управління освіти і науки міської ради

Звягельська міськрайонна організація НСКУ

Шановні пошуковці та дослідники!

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Олена Пчілка: барви особистості та феномен національного духу», присвяченої 175-річчю від дня народження
Олени Пчілки.

Конференція відбудеться 30 травня 2024 року в м. Звягель.

Напрямки роботи конференції:

ü Олена Пчілка: особистість, творчий шлях, доля. Звягельський період.

ü Громадська, політична, наукова та видавнича діяльність Олени Пчілки.

ü Олена Пчілка: провідниця національної ідеї.

ü Постать Олени Пчілки в історичному, культурологічному
та філософському аспектах.

ü Олена Пчілка: мати, письменниця, педагогиня. Її вплив на формування дітей і внуків творчими особистостями та українськими патріотами.

ü Дослідження та популяризація життя і діяльності Олени Пчілки
в Україні та за кордоном засобами музеїв та бібліотек.

ü Висвітлення літературного надбання і громадської діяльності Олени Пчілки та членів Косачівської родини засобами масової інформації.

Для підготовки збірника матеріалів конференції просимо завчасно надсилати анкету-заявку та електронний варіант статті з дотриманням вимог до оформлення матеріалів національного державного стандарту ДСТУ 8302 від 2015 року «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» на електронну адресу:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. до 30квітня 2024 року.

Контактна особадля прийому заявок та матеріалів конференції:

Ольга Швецова - провідний бібліограф Звягельської бібліотеки

Телефон: (067) 300 44 72.

Консультант:

Валентин Вітренко – голова Звягельської міськрайонної організації Національної спілки краєзнавців України

Телефон: (068) 807 45 36.

Вимоги до оформлення матеріалів:

Оргкомітет приймає статті до збірника «Олена Пчілка: барви особистості та феномен національного духу» в електронному вигляді
та анкетні дані про авторів до 30 квітня 2024 року.

Формат тексту: Microsoft Word. Орієнтація: книжкова. Нумерація сторінок: відсутня. Поля: верхнє, нижнє, ліве, праве – 2 см. Шрифт: Times New Roman, розмір (кегль) – 14. Міжрядковий інтервал: одинарний. Обсяг: до 10 сторінок. Оригінальність тексту: щонайменше 60%.

Матеріали розташовуються у такій послідовності:

а) УДК (зверху ліворуч);

б) прізвище та ініціали автора / авторів (окремий абзац з вирівнюванням
по правому краю);

в) назва населеного пункту (курсивом в круглих дужках з вирівнюванням
по правому краю);

г) назва статті (великими літерами, окремий абзац без відступів першого рядка з вирівнюванням по центру);

д) з абзацу курсивом – анотація (українською мовою);

е) з абзацу курсивом – ключові слова (6–8 слів);

є) постановка проблеми (один абзац);

ж) мета дослідження;

з) текст статті і висновки;

и) перелік використаних джерел та літератури.

Науково-практична конференція буде проведена із дотриманням вимог воєнного стану в очному форматі та онлайн.

Матеріали публікуються в авторській редакції. Фотокопії документів, фотознімків приймаються не більше трьох і докладаються в окремому файлі до статті з підписом. Наприклад: Фото 1. Олена Пчілка з родиною в помісті «Зелений Гай» біля Гадяча. Літо 1907 року. Фото 2. …

Фотокопії надсилати у форматі JPEG.

Повну відповідальність за зміст, достовірність наведених фактів, цитат, статистичних даних несуть автори опублікованих матеріалів. Статті,
які не відповідають тематиці та вимогам оформлення, до друку
не приймаються.

Учасникам конференції надається сертифікат про участь (з вказівкою
8 годин).

Конференція відбудеться в очному форматі.

Проїзд до м. Звягель та проживання учасників конференції за власні кошти або кошти організації, що надає відрядження. За результатами конференції буде надруковано збірник наукових статей та повідомлень.

АНКЕТА-ЗАЯВКА УЧАСНИКА КОНФЕРЕНЦІЇ

Прізвище, ім’я, по батькові: __________________________________________________________________

Науковий ступінь та вчене звання: __________________________________________________________________

Посада та місце роботи: __________________________________________________________________

Назва статті: __________________________________________________________________

Напрямок роботи конференції: __________________________________________________________________

Контактні адреси  автора (мобільний телефон, e-mail): __________________________________________________________________

Контактний робочий телефон: __________________________________________________________________

Форма участі (публікація; публікація і виступ): ____________________________________________

Оргкомітет конференції.

Україна відзначила День Гідності та Свободи, на жаль, в умовах повномасштабної російсько-української війни. Традиційно Національний меморіальний комплекс  Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності спільно з низкою наукових установ провели 20-21 листопада ц. р. міжнародний науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії», приурочений цього разу 10-й річниці від початку Євромайдану/Революції Гідності.  Фокус-темою 2023 р. стало таке формулювання: «Майдан, війна, свобода в контексті суспільно-політичних трансформацій в Україні та світі».

Десятки доповідачів (відомих науковців, музейників, громадських діячів) із багатьох куточків України та з-за кордону взяли участь у роботі таких панельних дискусій, як «Майдани та російсько-українська війна: між безпекою й демократією», «Майдани та російсько-українська війна: небезпека непокараного зла», «Україна після війни: поступ до Європи», «Майдани та російсько-українська війна: документування травматичних подій», «Рефлексія Майдану та війни: его-документи, щоденники, плакати, мистецькі твори», «Документування протестів та збройних конфліктів засобами масмедій». На завершення форуму відбувся круглий стіл «Майдан та війна в музейних експозиціях: нові підходи й наративи».

 Учасники форуму могли також взяти участь в екскурсії виставкою «Майдан: народження мрії. Перший бій».

В роботі однієї з панельних дискусій («Рефлексія Майдану та війни: его-документи, щоденники, плакати, мистецькі твори») взяла участь також наша колега – доктор філологічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Людмила Тарнашинська з доповіддю «Мовою асоціацій та паралелей: повномасштабна російсько-українська війна крізь призму «України в огні» Олександра Довженка». Вона наголосила на тому, що історія, на жаль, має здатність повторюватися, про що переконливо свідчать Довженкові щоденникові записи 1940-х рр. у порівнянні з інформаційними повідомленнями  2022-2023 рр. Такі  асоціативні хроніки великої війни,  даючи розуміння джерел матриці рашизму, ілюструють незаперечну істину: те, про що говорять політологи, експерти, журналісти, часто можна зобразити мистецьким словом. Ідеться про велику трагедію українського народу, якому, за словами поета-шістдесятника М. Вінграновського «Двадцять столітечок сниться/Світ без війни…», що періодично повторюється в нашій історії в різних форматах – від Розстріляного Відродження й голодомору, Другої світової війни до нинішньої нібито «спецоперації» росіян по фізичному винищенню українців. Історико-літературні паралелі, рефлексії та асоціації, викликані порівнянням щоденникових записів О. Довженка періоду другої світової війни  та реалій сьогоденної боротьби українського народу проти путінського режиму, дають багатий матеріал для роздумів щодо джерел російського нацизму й геноциду в Україні, якій випало пройти трагічний шлях до самої себе у «добросусідстві» з імперією світового зла, для якої брехливі маніпуляції суспільною думкою, шантаж, мародерство, неприборканий терор й утвердження «руського міра» на кістках поневолених народів стали засобом примарної «величі», купленої ціною масштабних жертв і ріками пролитої крові.

Дорогі друзі, запрошуємо Вас на виставку благодійного аукціону "Маю честь!" на підтримку 23 окремого стрілецького батальйону Збройних Сил України, що відбудеться за адресою м.Київ, вул. Десятинна 12. Виставка триватиме з 14 до 23 листопада. Чекаємо на Вас.

Міністерство освіти і науки України
Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України
Офіс підтримки вченого
Державне підприємство «Український державний центр міжнародної освіти»
Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту

Запрошуємо Вас до участі у стратегічних сесіях «Українські студії в славістиці: візуалізація».
Тематика стратегічної сесій: «Роль діаспори у поширенні українських студій у світі»
Дата проведення: 09 листопада 2023 р. (з 09.00 год. до 11.00 год.)
Мета заходу - переосмислення місця і ролі українських студій в сучасній славістиці, розуміння значення бренду та іміджу України у світовому просторі.
До участі у заході запрошуються науковці, дипломати, здобувачі вищої освіти, представники громадських організацій та інші особи, кого зацікавлять питання, що будуть обговорюватися на стратегічній сесії.
Робочі мови конференції: українська, англійська (за потреби).
Форма проведення: онлайн. Посилання на онлайн зустріч буде надіслано напередодні заходу.
Реєстрація для участі онлайн здійснюється за посиланням: http://surl.li/fknym
Учасники групи розсилки «Вулик українських студій» можуть не реєструватись.
Охочих виступити із доповідями просимо звертатись до оргкомітету.

Інформаційний лист

Дорогі колеги!

Раді запросити вас до участі  у ХХXI Харківських міжнародних сковородинівських читаннях
«Метафізика серця в українській та західноєвропейській філософії», які відбудуться 3 грудня 2023 року в онлайн-форматі. 

Основні напрями роботи конференції: