УкраїнськаEnglish
    «Сучасна бібліотека українського воїна» – спільний
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відділ
Запрошуємо 10 та 11 листопада відвідати Дні науки, які
27 вересня 2018 року в Інституті літератури
28 вересня у стінах Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка
22 вересня Інститут літератури вже традиційно узяв участь у
Нещодавно архівні фонди відділу рукописних фондів і
  • Видання для українського воїна
    Видання для
        «Сучасна
  • V Текстологічні читання пам’яті Миколи Сиваченка. Програма
    V
    Інститут літератури
  • Вчена рада Інституту літератури підтримала висновок комісії, створеної для аналізу фактів плагіату в монографії Д.Дроздовського
    Вчена рада
    НАЦІОНАЛЬНА 
  • Дні науки-2018
    Дні науки-2018
    Запрошуємо 10 та 11
  • З думкою про нове академічне зібрання Шевченкових творів  (до 100-річчя Національної академії наук України)
    З думкою про
      В Інституті
  • «Міряти високою мірою»:  наукова сесія в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України,  приурочена 100-річчю Національної академії наук України
    «Міряти
      30 жовтня 2018
  • Згадуючи Нілу Зборовську
    Згадуючи Нілу
    27 вересня 2018
  • В Інституті літератури відзначили 100-річчя Ігоря Качуровського
    В Інституті
    28 вересня у стінах
  • Інститут літератури на Наукових пікніках-2018
    Інститут
    22 вересня Інститут
  • Цінне поповнення архівних фондів Інституту літератури
    Цінне
    Нещодавно архівні
 

Наші видання

post.jpg

ВІДДІЛ ШЕВЧЕНКОЗНАВСТВА

 

Основні напрямки роботи відділу 

Всебічне вивчення літературної спадщини Тараса Шевченка, зокрема:
– поетичних творів на історичну тематику;
– прози в контактно-генетичних зв’язках і типологічних збігах;
– поетики Щоденника;

а також дослідження:
– історії шевченкознавства;
– спогадів про Тараса Шевченка;
– видань творів Шевченка у цифрову добу.

 

Склад відділу

Боронь Олександр Вікторович — доктор філологічних наук, завідувач відділу.

Калинчук Алла Миколаївна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Мовчанюк Володимир Павлович — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Харчук Роксана Борисівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Лебідь-Гребенюк Євгенія Михайлівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Єсипенко Дмитро Олександрович — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Карпінчук Галина Володимирівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник, вчений секретар відділу.

Козак Олег Олександрович — головний бібліограф.

Лігостова Олена Вільямінівна  — старший лаборант.

Поклад Богдан Юрійович — провідний інженер.

 

Наукова робота відділу

У 2014–2018 роках відділ працював над дослідженням «Рецепція творчості Шевченка: літературознавчий аспект». Результатами роботи стало видання 5–6-го томів «Шевченківської енциклопедії» (2015), підготованого на її основі тому «Шевченківська енциклопедія. Літературні твори» (2016), 4 індивідуальних монографій, 3 індивідуальних збірників праць, 2-го тому матеріалів «Тарас Шевченко в критиці», оприлюднення 161 статті, 47 популяризаторських публікацій тощо.

Із 2019 року розпочалася робота над темою «Проблеми поетики, едиції та історії вивчення творів Тараса Шевченка», розрахованою на 2019–2023 роки.

Упродовж 2018 р. співробітники відділу опублікували 1 монографію, 30 статей у вітчизняних та закордонних фахових виданнях, 14 додаткових матеріалів: популяризаторських заміток у пресі, рецензій, відгуків про події, оглядів для інтернет-видань тощо. Виголошено 42 доповіді на наукових конференціях, круглих столах і семінарах різного рівня (закордонних, міжнародних, всеукраїнських) в науково-освітніх та музейних установах Канева, Києва, Канберри,  Мельбурна, Нью-Йорка, Оломоуца, Братислави; прочитано низку лекцій у науково-освітніх та мистецьких закладах тощо.

 

Наукові заходи відділу

У складі Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка відділ кожні 2–3 роки організовує наукові шевченківські конференції у Черкасах (спільно з Черкаським національним університетом ім. Б. Хмельницького). Із 2017-го відділ проводить 3–4 шевченкознавчі семінари на рік, приурочені до ювілеїв видатних дослідників поетової творчості або пов’язані з обговоренням певного кола проблем.

Співробітники відділу беруть участь у Міжнародних конгресах україністів, шевченківських конференціях у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, у наукових заходах ряду українських і зарубіжних вишів.

Історичний екскурс

Попередниками сучасного відділу шевченкознавства були (ще до створення Інституту літератури), постійні комісії історично-філологічного відділу заснованої 1918 р. Української академії наук: Комісія для видавання пам’яток новітнього українського письменства та Комісія для видавання творів Шевченка, Франка, Драгоманова. Ці комісії розгорнули шевченкознавчу працю; перша з них під керівництвом акад. С. Єфремова готувала академічне видання творів Шевченка (побачили світ лише т. 3 — листування, 1929, і т. 4 — щоденник, 1927). У Харкові (з філією у Києві) 1926 р. засновано Інститут Тараса Шевченка, де два з п’яти відділів (кабінетів) мали досліджувати саме біографію і творчість Шевченка. Так розпочав існування нинішній відділ шевченкознавства, де працювали відомі науковці, автори багатьох розвідок та монографій, — М. Новицький, Б. Навроцький, В. Міяковський, О. Дорошкевич, М. Марковський; шевченківською тематикою займалися і директор Інституту акад. Д. Багалій та вчений секретар І. Айзеншток. Політичне цькування «буржуазних» вчених та репресії наприкінці 1920—1930-х рр. зруйнували Інститут, спричинилися до різкого загальмування літературознавчих досліджень. 1933 р. Інститут було перейменовано у Науково-дослідний інститут Тараса Шевченка, а 1936 р. в Києві утворено Інститут української літератури ім. Т. Г. Шевченка, до складу якого увійшла Літературна комісія з видання художньої спадщини ліквідованої на той час ВУАМЛІН (Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів); в результаті в усьому Інституті набралося лише 14 уцілілих науковців. Але й за цих обставин, готуючись до Шевченкового ювілею 1934 р., Інститут спромігся видати 1-й і 2-й томи  «Повного зібрання творів» поета (1935, 1937), «Повну збірку творів» Т. Шевченка у 5 томах (Держлітвидав, 1939). До ювілею поета 1939 р. видано 1-й та 2-й томи «Повного зібрання творів» у 10 томах, повністю опублікованого у 1949—1963 рр. (томи 7–10 містили образотворчу спадщину Шевченка).

Наступне «Повне зібрання творів» (у 6 т.) Шевченка видано у 1963—1964 рр. У 1989—1993 рр. видано перші три томи «Повного зібрання творів» у 12 томах (видання не завершено). Нове «Повне зібрання творів» у 12 томах випущено у 2001—2014 рр.

У 1946—1984 рр. відділ очолював чл.-кор. АН УРСР проф. Є. П. Кирилюк, автор книжок «Т. Шевченко. Життя і творчість» (1959, 2-ге вид. 1964), «Шевченко і наш час» (1968), «Слово, віддане народові... Вибрані праці» (1972), «Шевченкознавчі та славістичні дослідження» (1977). Під його науковим керівництвом та за участю як співавтора здійснені колективні монографії: «Шевченкознавство. Підсумки й проблеми» (1975), «Шевченківський словник» у 2 томах (1976—1977, Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка 1980), «Творчий метод і поетика Т. Г. Шевченка» (1980), «Т. Г. Шевченко: Біографія» (1984); засновано й щорічно проводилися наукові шевченківські конференції.

У відділі працювали видатні шевченкознавці, доктори наук: у 1951—1983 рр. Ю. О. Івакін (монографії: «Сатира Шевченка», 1959, «Стиль політичної поезії Шевченка. Етюди», 1961, «Коментар до «Кобзаря» Шевченка», 1964—1968; «Поезія Шевченка періоду заслання», 1984; «Нотатки шевченкознавця. Літературно-критичні нариси», 1986, посмертно; співавтор і співредактор «Шевченківського словника»). Співавтор колективних монографій 1975, 1980 рр.

У 1953—1992 рр. у відділі працював доктор філологічних наук В. Є. Шубравський (монографії «Драматургія Шевченка», 1957, 1961; «Шевченко і літератури народів СРСР», 1964; «Від Котляревського до Шевченка», 1976; співавтор колективних праць 1975, 1980, 1984 рр., «Шевченківського словника»).

У 1984—1996 рр. відділом керував доктор наук В. С. Бородін, автор монографій: «Соціально-побутові поеми Т. Г. Шевченка періоду «трьох літ» (1843—1845)»,  «Т. Г. Шевченка і царська цензура. Дослідження та документи. 1840—1862 роки», 1969; «Над текстами Т. Г. Шевченка», 1971), статей до «Шевченківського словника» і до шеститомної «Шевченківської енциклопедії» (2012—2015). Під його науковим керівництвом видано останні три Повних зібрання творів Тараса Шевченка (1963—1964; 1989—1993; 2001—2003 — літературна спадщина),Твори Т. Шевченка у 5 томах (1978—1979), 26—33-й збірники праць наукових шевченківських конференцій, збірник «Питання текстології: Т. Г. Шевченко» (1990), зб. «Листи до Тараса Шевченка» (1993). Співавтор колективних монографій 1975, 1980, 1984 рр., співупорядник і коментатор збірника «Спогади про Тараса Шевченка» (1982, 1988, 2010), упорядник низки фототипічних видань автографів і збірок Шевченкових поезій. Співавтор і співредактор «Шевченківського словника». Співупорядник двотомника творів М. Костомарова (1967) і тритомника І. Франка (1973).

У різний час у відділі працювали доктор наук Є. С. Шабліовський (монографії: «Народ і слово Шевченка», 1962; «Гуманізм Шевченка і наша сучасність», 1964; «М. О. Некрасов і українська література», 1971, та низка ін.), кандидат наук П. Г. Приходько (монографія «Поема Т. Г. Шевченка «Сон» («У всякого своя доля»)», 1957; «Шевченко й український романтизм 30—50 рр. ХІХ ст.»), М. Х. Коцюбинська (монографії «Образне слово в літературному творі», 1960; «Література як мистецтво слова», 1965; «Етюди про поетику Шевченка», 1990), Л. Ф. Кодацька (монографії «З творчої лабораторії Т. Г. Шевченка», 1957; «Однойменні твори Т. Г. Шевченка», 1968; «Художня проза Т. Г. Шевченка», 1972; упорядник і коментатор збірника «Листи до Т. Г. Шевченка. 1840—1861», 1962, та ін.).

У 2000—2014 рр. відділ очолювала доктор наук В. Л. Смілянська (монографії: «Стиль поезії Т. Шевченка (суб’єктна організація)», 1981; «Біографічна шевченкіана. 1861—1981» (1984); «Святим огненним словом... Тарас Шевченко: Поетика», 1990; «Шевченкознавчі розмисли», 2005), автор численних праць у наукових збірниках і журналах. Співавтор колективних праць 1975, 1980, 1984 рр., «Шевченківського словника», збірника «Питання текстології» (1990), «Історії української літератури ХІХ ст.» (1996, кн. 2; нове видання — 2005, кн. 1), «Шевченківської енциклопедії». Співупорядник «Повного зібрання творів» Шевченка у 12 томах (2001—2003, т. 1, 2, 6).

У 2012–2015 роках вийшла друком шеститомна «Шевченківська енциклопедія» – фундаментальне багатопрофільне видання, в якому викладено основні відомості про життя, творчість і особистість Тараса Шевченка, його епоху та оточення, місце в національній та світовій культурі, підсумовано понад півторасторічний досвід вивчення всіх аспектів шевченкіани в українському та зарубіжному шевченкознавстві.

З 2015 р. відділом, який складається з десяти співробітників (семеро науковців, бібліограф, провідний інженер, старший лаборант), керує доктор наук О. В. Боронь.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

Notice: Undefined variable: c_links_count in /home/ilshorg/domains/ilnan.gov.ua/public_html/modules/mod_news_kit/mod_news_kit.php on line 75