УкраїнськаEnglish
Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України 30
22 листопада 2017 Центр з дослідження літератури
НАУКОВИЙ ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ УКРАЇНСЬКОГО
12 листопада співробітники та аспіранти Інституту
18 листопада 2017 року на 86 році життя відійшов у вічність
Довгоочікувані «Дні науки» зовсім скоро відбудуться у
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, кафедра
  • ПРОТОТЕКСТ / ТЕКСТ / КОНТЕКСТ  ЯК ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ  СТРАТЕГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ  УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Х – ХVІІІ СТ.
    ПРОТОТЕКСТ /
    Інституту
  • Семінар «…І знову про шістдесятництво: досвід (пере)осмислення»: дискусія триває
    Семінар «…І
      28 листопада
  • Презентація книги архієпископа Ігоря Ісіченка
    Презентація
    Інститут літератури
  • Національна своєрідність української  літератури фентезі
    Національна
    22 листопада 2017
  • «…І ЗНОВУ ПРО ШІСТДЕСЯТНИЦТВО: ДОСВІД (ПЕРЕ)ОСМИСЛЕННЯ»
    «…І ЗНОВУ ПРО
    НАУКОВИЙ ЦЕНТР
  • Дні науки 2017
    Дні науки 2017
    12 листопада
  • Пам’ятаємо, сумуємо
    Пам’ятаємо,
    18 листопада 2017
  • Дні науки-2017
    Дні науки-2017
    Довгоочікувані «Дні
  • Міжнародна конференція  «ХVІІІ Сковородинівські читання»  у Переяславі-Хмельницькому
    Міжнародна
    5-7 жовтня 2017
  • ІІ Кошелівецькі читання
    ІІ
    Інститут літератури
 

Наші видання

spadshch.jpg

ВІДДІЛ ШЕВЧЕНКОЗНАВСТВА

 

Основні напрями роботи відділу

Всебічне вивчення літературної спадщини Тараса Шевченка, зокрема:

– проблеми читача (адресата і реципієнта);

– жанрово-композиційних модифікацій лірики;

– поетики прози;

– поезії Шевченка в контексті українського романтизму 1830-х років;

– етично-екзистенційного дискурсу його поетичної думки та ін.

 

Склад відділу

Боронь Олександр Вікторович — кандидат філологічних наук, завідувач відділу.

Калинчук Алла Миколаївна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Мовчанюк Володимир Павлович — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Харчук Роксана Борисівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Лебідь-Гребенюк Євгенія Михайлівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Єсипенко Дмитро Олександрович — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник, вчений секретар відділу.

Карпінчук Галина Володимирівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Козак Олег Олександрович — головний бібліограф.

Лігостова Олена Вільямінівна  — старший лаборант.

Поклад Богдан Юрійович — провідний інженер.

 

Наукова робота відділу

У 2012–2015 роках вийшла друком шеститомна «Шевченківська енциклопедія» – фундаментальне багатопрофільне видання, в якому викладено основні відомості про життя, творчість і особистість Тараса Шевченка, його епоху та оточення, місце в національній та світовій культурі, підсумовано понад півторасторічний досвід вивчення всіх аспектів шевченкіани в українському та зарубіжному шевченкознавстві.
Упродовж 2014–2018 рр. відділ працює над фундаментальним дослідженням «Рецепція творчості Шевченка: літературознавчий аспект». Об’єктом опрацювання є літературна та епістолярна спадщина Тараса Шевченка, джерельна база шевченкознавства (документи, мемуари тощо). Мета науково-дослідної теми полягає у комплексному вивченні сприйняття та інтерпретації літературного доробку Шевченка в критиці ХІХ–ХХІ ст. (у тому числі зарубіжній), трансформації тем і мотивів його поезії у творчості наступників, впливу Шевченка на українських та зарубіжних поетів у генологічному аспекті. Дослідження здійснюється на основі сучасної літературознавчої методології: герменевтичного, культурно- та порівняльно-історичного, психоаналітичного, рецептивного, неоміфологічного та текстуально-аналітичного методів.
Упродовж 2017 р. співробітники відділу оприлюднили 1 монографію, 44 статті у вітчизняних та закордонних фахових виданнях. Опубліковано 6 додаткових матеріалів: популяризаторських заміток у пресі, рецензій, відгуків про події, оглядів для інтернет-видань. Виголошено 38 доповідей на наукових конференціях, круглих столах і симпозіумах різного рівня (закордонних, міжнародних, всеукраїнських) в науково-освітніх та музейних установах Києва, Львова, Миколаєва, Нью-Йорка, Сіднея, Харкова.

 

Наукові заходи відділу

Відділ регулярно проводить наукові Шевченківські конференції (спільно з Черкаським науковим центром шевченкознавчих досліджень). Співробітники відділу беруть участь у Міжнародних конгресах україністів та Міжнародних славістичних конгресах, шевченківських конференціях у Київському національному університеті, вузах Сімферополя, Кам’янця-Подільського та ін., а також конференціях та семінарах у наукових інституціях Варшави, Відня, Санкт-Петербурга тощо.

 

Історичний екскурс

Попередниками сучасного відділу шевченкознавства були (ще до створення Інституту літератури), постійні комісії історично-філологічного відділу заснованої 1918 р. Української академії наук: Комісія для видавання пам’яток новітнього українського письменства та Комісія для видавання творів Шевченка, Франка, Драгоманова. Ці комісії розгорнули шевченкознавчу працю; перша з них під керівництвом акад. С. Єфремова готувала академічне видання творів Шевченка (побачили світ лише т. 3 — листування, 1929, і т. 4 — щоденник, 1927). У Харкові (з філією у Києві) 1926 р. засновано Інститут Тараса Шевченка, де два з п’яти відділів (кабінетів) мали досліджувати саме біографію і творчість Шевченка. Так розпочав існування нинішній відділ шевченкознавства, де працювали відомі науковці, автори багатьох розвідок та монографій, — М. Новицький, Б. Навроцький, В. Міяковський, О. Дорошкевич, М. Марковський; шевченківською тематикою займалися і директор Інституту акад. Д. Багалій та вчений секретар І. Айзеншток. Політичне цькування «буржуазних» вчених та репресії наприкінці 1920—1930-х рр. зруйнували Інститут, спричинилися до різкого загальмування літературознавчих досліджень. 1933 р. Інститут було перейменовано у Науково-дослідний інститут Тараса Шевченка, а 1936 р. в Києві утворено Інститут української літератури ім. Т. Г. Шевченка, до складу якого увійшла Літературна комісія з видання художньої спадщини ліквідованої на той час ВУАМЛІН (Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів); в результаті в усьому Інституті набралося лише 14 уцілілих науковців. Але й за цих обставин, готуючись до Шевченкового ювілею 1934 р., Інститут спромігся видати 1-й і 2-й томи  «Повного зібрання творів» поета (1935, 1937), «Повну збірку творів» Т. Шевченка у 5 томах (Держлітвидав, 1939). До ювілею поета 1939 р. видано 1-й та 2-й томи «Повного зібрання творів» у 10 томах, повністю опублікованого у 1949—1963 рр. (томи 7–10 містили образотворчу спадщину Шевченка).

Наступне «Повне зібрання творів» (у 6 т.) Шевченка видано у 1963—1964 рр. У 1989—1993 рр. видано перші три томи «Повного зібрання творів» у 12 томах (видання не завершено). Нове «Повне зібрання творів» у 12 томах випущено у 2001—2014 рр.

У 1946—1984 рр. відділ очолював чл.-кор. АН УРСР проф. Є. П. Кирилюк, автор книжок «Т. Шевченко. Життя і творчість» (1959, 2-ге вид. 1964), «Шевченко і наш час» (1968), «Слово, віддане народові... Вибрані праці» (1972), «Шевченкознавчі та славістичні дослідження» (1977). Під його науковим керівництвом та за участю як співавтора здійснені колективні монографії: «Шевченкознавство. Підсумки й проблеми» (1975), «Шевченківський словник» у 2 томах (1976—1977, Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка 1980), «Творчий метод і поетика Т. Г. Шевченка» (1980), «Т. Г. Шевченко: Біографія» (1984); засновано й щорічно проводилися наукові шевченківські конференції.

У відділі працювали видатні шевченкознавці, доктори наук: у 1951—1983 рр. Ю. О. Івакін (монографії: «Сатира Шевченка», 1959, «Стиль політичної поезії Шевченка. Етюди», 1961, «Коментар до «Кобзаря» Шевченка», 1964—1968; «Поезія Шевченка періоду заслання», 1984; «Нотатки шевченкознавця. Літературно-критичні нариси», 1986, посмертно; співавтор і співредактор «Шевченківського словника»). Співавтор колективних монографій 1975, 1980 рр.

У 1953—1992 рр. у відділі працював доктор філологічних наук В. Є. Шубравський (монографії «Драматургія Шевченка», 1957, 1961; «Шевченко і літератури народів СРСР», 1964; «Від Котляревського до Шевченка», 1976; співавтор колективних праць 1975, 1980, 1984 рр., «Шевченківського словника»).

У 1984—1996 рр. відділом керував доктор наук В. С. Бородін, автор монографій: «Соціально-побутові поеми Т. Г. Шевченка періоду «трьох літ» (1843—1845)»,  «Т. Г. Шевченка і царська цензура. Дослідження та документи. 1840—1862 роки», 1969; «Над текстами Т. Г. Шевченка», 1971), статей до «Шевченківського словника» і до шеститомної «Шевченківської енциклопедії» (2012—2015). Під його науковим керівництвом видано останні три Повних зібрання творів Тараса Шевченка (1963—1964; 1989—1993; 2001—2003 — літературна спадщина),Твори Т. Шевченка у 5 томах (1978—1979), 26—33-й збірники праць наукових шевченківських конференцій, збірник «Питання текстології: Т. Г. Шевченко» (1990), зб. «Листи до Тараса Шевченка» (1993). Співавтор колективних монографій 1975, 1980, 1984 рр., співупорядник і коментатор збірника «Спогади про Тараса Шевченка» (1982, 1988, 2010), упорядник низки фототипічних видань автографів і збірок Шевченкових поезій. Співавтор і співредактор «Шевченківського словника». Співупорядник двотомника творів М. Костомарова (1967) і тритомника І. Франка (1973).

У різний час у відділі працювали доктор наук Є. С. Шабліовський (монографії: «Народ і слово Шевченка», 1962; «Гуманізм Шевченка і наша сучасність», 1964; «М. О. Некрасов і українська література», 1971, та низка ін.), кандидат наук П. Г. Приходько (монографія «Поема Т. Г. Шевченка «Сон» («У всякого своя доля»)», 1957; «Шевченко й український романтизм 30—50 рр. ХІХ ст.»), М. Х. Коцюбинська (монографії «Образне слово в літературному творі», 1960; «Література як мистецтво слова», 1965; «Етюди про поетику Шевченка», 1990), Л. Ф. Кодацька (монографії «З творчої лабораторії Т. Г. Шевченка», 1957; «Однойменні твори Т. Г. Шевченка», 1968; «Художня проза Т. Г. Шевченка», 1972; упорядник і коментатор збірника «Листи до Т. Г. Шевченка. 1840—1861», 1962, та ін.).

У 2000—2014 рр. відділ очолювала доктор наук В. Л. Смілянська (монографії: «Стиль поезії Т. Шевченка (суб’єктна організація)», 1981; «Біографічна шевченкіана. 1861—1981» (1984); «Святим огненним словом... Тарас Шевченко: Поетика», 1990; «Шевченкознавчі розмисли», 2005), автор численних праць у наукових збірниках і журналах. Співавтор колективних праць 1975, 1980, 1984 рр., «Шевченківського словника», збірника «Питання текстології» (1990), «Історії української літератури ХІХ ст.» (1996, кн. 2; нове видання — 2005, кн. 1), «Шевченківської енциклопедії». Співупорядник «Повного зібрання творів» Шевченка у 12 томах (2001—2003, т. 1, 2, 6).

З 2015 р. відділом керує кандидат наук О. В. Боронь. Станом на 1 травня 2016 р. у відділі 10 співробітників (7 науковців, бібліограф, провідний інженер, старший лаборант).

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ