УкраїнськаEnglish
Видавництво «САМІТ КНИГА» Інститут літератури ім.
11 лютого 2021 року з нагоди 150-річчя від дня народження
Про розвиток Центру та його досягнення - у свіжому числі
4 лютого 2021 року в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка
У видавництві "Арій" вийшло друком ґрунтовне видання
2 лютого о 12.00 співробітник відділу шевченкознавства
  • Відкритий лист щодо проєкту Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти від колективу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
    Відкритий лист
    «18» лютого 2021 р.
  • Програма академічних обмінів імені Фулбрайта  Оголошення конкурсів на 2022-2023 академічний рік
    Програма
    Програма
  • Презентація книг Григорія Косинки та Остапа Вишні
    Презентація
    Видавництво «САМІТ
  • СЛОВО ЛЕСІ УКРАЇНКИ ПОНАД ЧАСОМ
    СЛОВО ЛЕСІ
    11 лютого 2021 року
  • Центр з дослідження літератури фентезі у International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture
    Центр з
    Про розвиток Центру
  • Урочиста академія з нагоди 150-ї річниці від Дня народження Лесі Українки: подіумна дискусія
    Урочиста
    26 лютого о 15
  • ”Крізь століття твій голос лунає”: до ювілею Віри Вовк
    ”Крізь
    4 лютого 2021 року
  • Слідчо-наглядові справи Тараса Шевченка. Корпус документів (1847‒1859)
    У видавництві
  • There is Nothing New under the Sun: Ukrainian Authors on the Epidemics of the 19th Century
    There is
    2 лютого о 12.00
  • Вебінар «Шевченкові повісті в європейському літературному контексті»
    Вебінар
    19 січня 2021 р.
 

Наші видання

ovcharenko.jpg

ВІДДІЛ ШЕВЧЕНКОЗНАВСТВА

 

 

Основні напрямки роботи відділу 

Всебічне вивчення літературної спадщини Тараса Шевченка, зокрема:
– поетичних творів на історичну тематику;
– прози в контактно-генетичних зв’язках і типологічних збігах;
– поетики Щоденника;

а також дослідження:
– історії шевченкознавства;
– спогадів про Тараса Шевченка;
– видань творів Шевченка у цифрову добу.

 

Склад відділу

Боронь Олександр Вікторович — доктор філологічних наук, завідувач відділу.

Калинчук Алла Миколаївна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Мовчанюк Володимир Павлович — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Харчук Роксана Борисівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Лебідь-Гребенюк Євгенія Михайлівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Єсипенко Дмитро Олександрович — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Карпінчук Галина Володимирівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник, вчений секретар відділу.

Козак Олег Олександрович — головний бібліограф.

Лігостова Олена Вільямінівна  — старший лаборант.

Поклад Богдан Юрійович — провідний інженер.

 

Наукова робота відділу

У 2020 р. Р. Харчук випустила монографію «Історія Шевченкового читача ХІХ ст. на Наддніпрянщині» (Бібліотечка «Дивослова». 2020. № 3). У тій самій «Бібліотечці “Дивослова”» видано збірку «Суперечливі моменти Шевченкової біографії: науковий погляд» (2020. № 11/12), до якої ввійшли статті працівників відділу О. Бороня, Г. Карпінчук, а також С. Росовецького, В. Смілянської і Н. Чамати. 
Науковці відділу упорядкували чи взяли участь у підготуванні видань:
1.  Куліш П. Повне зібрання творів. Переклади та переспіви. К.: Критика, 2020. Т. I: Шекспирові твори: Отелло. Троїл та Крессида. Комедія помилок / Заг. ред. О. Федорука; наук. ред., стаття А. Даниленка; упоряд., підгот. текстів О. Бороня, О. Федорука; комент. О. Лучук. 448 с.
2.  Епістолярій Тараса Шевченка: у 2 кн. / Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України; наук. ред. О. В. Боронь; упоряд. Г. В. Карпінчук, С. А. Гальченко; коментарі: В. С. Бородіна, В. П. Мовчанюка, М. М. Павлюка та ін. Х.: Фоліо, 2020. Кн. 1. 1839—1857 / передм. М. Х. Коцюбинської. 635 с. Кн. 2. 1857—1861. 667 с.
3.  Івакін Ю. О. Поезія Шевченка періоду заслання / упоряд. Є. Лебідь-Гребенюк. 2-ге вид. К.: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2020. 224 с.
4.  Грінченко Б. Повісті: Серед темної ночі. Під тихими вербами / упоряд., комент., післямова Д. Єсипенка. К.: Критика, 2020. 432 с.
Упродовж 2020 р. працівники відділу оприлюднили 42 статті, з них — 33 у вітчизняних та 9 у закордонних виданнях, із загальної кількості публікацій 5 уміщено в журналах, що входять до наукометричної бази Sсopus або Web of Science.
Науковці надрукували також 19 додаткових матеріалів: наукових рецензій, популяризаторських заміток у пресі, відгуків про події, оглядів для інтернет-видань, виголосили 21 доповідь на наукових конференціях і семінарах різного рівня (3 міжнародних, 12 всеукраїнських, 6 закордонних), організували 4 наукові семінари.

Наукові заходи відділу

У складі Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка відділ кожні 2–3 роки організовує наукові шевченківські конференції у Черкасах (спільно з Черкаським національним університетом ім. Б. Хмельницького). Із 2017-го відділ проводить 3–4 шевченкознавчі семінари на рік, приурочені до ювілеїв видатних дослідників поетової творчості або пов’язані з обговоренням певного кола проблем.

Співробітники відділу беруть участь у Міжнародних конгресах україністів, шевченківських конференціях у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, у наукових заходах ряду українських і зарубіжних вишів.

Історичний екскурс

Попередниками сучасного відділу шевченкознавства були (ще до створення Інституту літератури), постійні комісії історично-філологічного відділу заснованої 1918 р. Української академії наук: Комісія для видавання пам’яток новітнього українського письменства та Комісія для видавання творів Шевченка, Франка, Драгоманова. Ці комісії розгорнули шевченкознавчу працю; перша з них під керівництвом акад. С. Єфремова готувала академічне видання творів Шевченка (побачили світ лише т. 3 — листування, 1929, і т. 4 — щоденник, 1927). У Харкові (з філією у Києві) 1926 р. засновано Інститут Тараса Шевченка, де два з п’яти відділів (кабінетів) мали досліджувати саме біографію і творчість Шевченка. Так розпочав існування нинішній відділ шевченкознавства, де працювали відомі науковці, автори багатьох розвідок та монографій, — М. Новицький, Б. Навроцький, В. Міяковський, О. Дорошкевич, М. Марковський; шевченківською тематикою займалися і директор Інституту акад. Д. Багалій та вчений секретар І. Айзеншток. Політичне цькування «буржуазних» вчених та репресії наприкінці 1920—1930-х рр. зруйнували Інститут, спричинилися до різкого загальмування літературознавчих досліджень. 1933 р. Інститут було перейменовано у Науково-дослідний інститут Тараса Шевченка, а 1936 р. в Києві утворено Інститут української літератури ім. Т. Г. Шевченка, до складу якого увійшла Літературна комісія з видання художньої спадщини ліквідованої на той час ВУАМЛІН (Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів); в результаті в усьому Інституті набралося лише 14 уцілілих науковців. Але й за цих обставин, готуючись до Шевченкового ювілею 1934 р., Інститут спромігся видати 1-й і 2-й томи  «Повного зібрання творів» поета (1935, 1937), «Повну збірку творів» Т. Шевченка у 5 томах (Держлітвидав, 1939). До ювілею поета 1939 р. видано 1-й та 2-й томи «Повного зібрання творів» у 10 томах, повністю опублікованого у 1949—1963 рр. (томи 7–10 містили образотворчу спадщину Шевченка).

Наступне «Повне зібрання творів» (у 6 т.) Шевченка видано у 1963—1964 рр. У 1989—1993 рр. видано перші три томи «Повного зібрання творів» у 12 томах (видання не завершено). Нове «Повне зібрання творів» у 12 томах випущено у 2001—2014 рр.

У 1946—1984 рр. відділ очолював чл.-кор. АН УРСР проф. Є. П. Кирилюк, автор книжок «Т. Шевченко. Життя і творчість» (1959, 2-ге вид. 1964), «Шевченко і наш час» (1968), «Слово, віддане народові... Вибрані праці» (1972), «Шевченкознавчі та славістичні дослідження» (1977). Під його науковим керівництвом та за участю як співавтора здійснені колективні монографії: «Шевченкознавство. Підсумки й проблеми» (1975), «Шевченківський словник» у 2 томах (1976—1977, Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка 1980), «Творчий метод і поетика Т. Г. Шевченка» (1980), «Т. Г. Шевченко: Біографія» (1984); засновано й щорічно проводилися наукові шевченківські конференції.

У відділі працювали видатні шевченкознавці, доктори наук: у 1951—1983 рр. Ю. О. Івакін (монографії: «Сатира Шевченка», 1959, «Стиль політичної поезії Шевченка. Етюди», 1961, «Коментар до «Кобзаря» Шевченка», 1964—1968; «Поезія Шевченка періоду заслання», 1984; «Нотатки шевченкознавця. Літературно-критичні нариси», 1986, посмертно; співавтор і співредактор «Шевченківського словника»). Співавтор колективних монографій 1975, 1980 рр.

У 1953—1992 рр. у відділі працював доктор філологічних наук В. Є. Шубравський (монографії «Драматургія Шевченка», 1957, 1961; «Шевченко і літератури народів СРСР», 1964; «Від Котляревського до Шевченка», 1976; співавтор колективних праць 1975, 1980, 1984 рр., «Шевченківського словника»).

У 1984—1996 рр. відділом керував доктор наук В. С. Бородін, автор монографій: «Соціально-побутові поеми Т. Г. Шевченка періоду «трьох літ» (1843—1845)»,  «Т. Г. Шевченка і царська цензура. Дослідження та документи. 1840—1862 роки», 1969; «Над текстами Т. Г. Шевченка», 1971), статей до «Шевченківського словника» і до шеститомної «Шевченківської енциклопедії» (2012—2015). Під його науковим керівництвом видано останні три Повних зібрання творів Тараса Шевченка (1963—1964; 1989—1993; 2001—2003 — літературна спадщина),Твори Т. Шевченка у 5 томах (1978—1979), 26—33-й збірники праць наукових шевченківських конференцій, збірник «Питання текстології: Т. Г. Шевченко» (1990), зб. «Листи до Тараса Шевченка» (1993). Співавтор колективних монографій 1975, 1980, 1984 рр., співупорядник і коментатор збірника «Спогади про Тараса Шевченка» (1982, 1988, 2010), упорядник низки фототипічних видань автографів і збірок Шевченкових поезій. Співавтор і співредактор «Шевченківського словника». Співупорядник двотомника творів М. Костомарова (1967) і тритомника І. Франка (1973).

У різний час у відділі працювали доктор наук Є. С. Шабліовський (монографії: «Народ і слово Шевченка», 1962; «Гуманізм Шевченка і наша сучасність», 1964; «М. О. Некрасов і українська література», 1971, та низка ін.), кандидат наук П. Г. Приходько (монографія «Поема Т. Г. Шевченка «Сон» («У всякого своя доля»)», 1957; «Шевченко й український романтизм 30—50 рр. ХІХ ст.»), М. Х. Коцюбинська (монографії «Образне слово в літературному творі», 1960; «Література як мистецтво слова», 1965; «Етюди про поетику Шевченка», 1990), Л. Ф. Кодацька (монографії «З творчої лабораторії Т. Г. Шевченка», 1957; «Однойменні твори Т. Г. Шевченка», 1968; «Художня проза Т. Г. Шевченка», 1972; упорядник і коментатор збірника «Листи до Т. Г. Шевченка. 1840—1861», 1962, та ін.).

У 2000—2014 рр. відділ очолювала доктор наук В. Л. Смілянська (монографії: «Стиль поезії Т. Шевченка (суб’єктна організація)», 1981; «Біографічна шевченкіана. 1861—1981» (1984); «Святим огненним словом... Тарас Шевченко: Поетика», 1990; «Шевченкознавчі розмисли», 2005), автор численних праць у наукових збірниках і журналах. Співавтор колективних праць 1975, 1980, 1984 рр., «Шевченківського словника», збірника «Питання текстології» (1990), «Історії української літератури ХІХ ст.» (1996, кн. 2; нове видання — 2005, кн. 1), «Шевченківської енциклопедії». Співупорядник «Повного зібрання творів» Шевченка у 12 томах (2001—2003, т. 1, 2, 6).

У 2012–2015 роках вийшла друком шеститомна «Шевченківська енциклопедія» – фундаментальне багатопрофільне видання, в якому викладено основні відомості про життя, творчість і особистість Тараса Шевченка, його епоху та оточення, місце в національній та світовій культурі, підсумовано понад півторасторічний досвід вивчення всіх аспектів шевченкіани в українському та зарубіжному шевченкознавстві.

З 2015 р. відділом, який складається з десяти співробітників (семеро науковців, бібліограф, провідний інженер, старший лаборант), керує доктор наук О. В. Боронь.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ