Інститут літератури

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ВОЛИНСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ

Шановні колеги!

До 175-ліття Великої Українки

запрошуємо взяти участь у роботі Всеукраїнської наукової конференції

«Олена Пчілка. Повернення»,

яка відбудеться 29–30 червня 2024 року

у Волинському національному університеті імені Лесі Українки

(база практик табору “Гарт” ВНУ ім. Лесі Українки (с. Світязь)

Напрямки роботи конференції:

• Олена Пчілка як особистість: біографія і доля;
• Родина Драгоманових-Косачів в історії української культури;
• Олена Пчілка – організаторка літературного процесу, видавець, перекладачка, публіцистка, критик, засновниця шкільного театру;
• Творчі здобутки Олени Пчілки (проза, поезія, драматургія);
• Літературно-критичні, фольклорні, етнографічні студії, мемуаристика та епістолярій Олени Пчілки;
• Олена Пчілка в колі українських письменників;
• Олена Пчілка і світова література;
• Мова творів Олени Пчілки.

У рамках конференції заплановано дискусійну панель “Студії Івана Денисюка про Драгоманових-Косачів: ерудиція, стиль, смак” (до 100-річчя від дня народження ученого).

Учасники можуть заявити власну тему в межах напрямків конференції.

Тексти доповідей будуть опубліковані у фаховому науковому виданні “Волинь філологічна: текст і контекст”. (Вимоги до оформлення статей буде додано до запрошення).

Проїзд, проживання, харчування за рахунок учасників (планований бюджет конференції буде повідомлено в запрошенні).

До 15 червня 2024 р. чекаємо на адресу оргкомітету заявку з темою Вашого виступу.

(У заявці прохання вказати тему доповіді, прізвище, ім’я, по батькові, вчений ступінь, звання, посаду, місце роботи, адресу електронної пошти, контактний телефон учасника)

координатор конференції:

                    Радько Антоніна Володимирівна (тел. 050-646-99-74)

Наша адреса:

43025, м. Луцьк, проспект Волі, 13,

Волинський національний університет імені Лесі Українки

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.   контактні телефони: 050-646-99-74

XII Оломоуцький симпозіум україністів Середньої і Східної Європи

(27-28 червня 2024)

СУЧАСНА УКРАЇНІСТИКА ДОМА Й У СВІТІ: ВИКЛИКИ, ПРОБЛЕМИ ПЕРСПЕКТИВИ

Симпозіум плановано провести у комбінованому offline та online форматі. Матеріали симпозіуму заплановано видати у форматі збірника наукових праць Současná ukrajinistika doma a ve světě: výzvy, problémy , perspektivy в електронній формі (iPDF) із присвоєнням виданню DOI та ISBN. Текст збірника буде надісланий видавництвом Університету ім. Ф. Палацького в Оломоуці кожному авторові на наведену ним електронну адресу відразу після його видання, яке плануємо на осінь 2024 р. До збірника будуть увійдуть лише схвалені редколегією статті, оформлені згідно з наведеними вимогами та загальними вимогами до написання наукової статті та правилами чинного українського правопису. Редакційна колегія залишає за собою право повертати статті їх авторам на доопрацювання.  

Сума оргвнеску для всіх колег, які планують узяти участь в Оломоуцькому симпозіумі україністів 2024, є такою: за умови активної участі - 80 євро, за пасивної – 40 євро. 

Для участi необхiдно надіслати електронною поштою на e-mail Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. у вигляді комп’ютерного файла до 1 травня 2024 р. заявку учасника і одноосібну статтю українською або чеською мовою обсягом до 8 ПОВНИХ сторiнок (макс. 20 000 знаків), включаючи бібліографію, резюме і примітки, у редакції Word Windows, формат .doc). Статті мають стосуватися проблем мовознавства, літературознавства та культурознавства. 

Детальна інформація в інформаційному листі

Бланк заявки

Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних форм колективної наукової роботи. Фахові семінари, покликані окреслити актуальні напрямки досліджень літератури фентезі й увиразнити проблемні зони (зокрема, розбіжності термінології та розмаїтість дефініцій), поступово переросли у повномасштабні монотематичні конференції з виразним теоретико-літературним акцентом, які з 2021 року вийшли на міжнародний рівень.

Повномасштабність і зростання у випадку ЦДЛФ стосуються, насамперед, якісних показників. Організатори конференцій не намагаються охопити неохопне в сенсі максимального розширення тематики і збільшення кількості учасників. У пріоритетах, натомість, володіння матеріалом, чіткі методологічні орієнтири, адекватність інструментарію. Вітається й міждисциплінарна перспектива, що знаходить вираження у культурі дискусій та безумовно сприяє поступовому «підвищенню рівня теоретичності» досліджень, до якого свого часу заохочував літературознавців К. Гільєн.

Цьогорічна міжнародна конференція з серії «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі», що відбулася 25-26 січня в онлайн-форматі, була присвячена магічним системам як стрижневому елементу фентезійного світотворення. Як і минулого року, захід був організований спільними зусиллями ЦДЛФ при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Державного університету «Житомирська політехніка» й Університету ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина. Зустріч у віртуальному просторі об’єднала понад два десятки фахівців з провідних наукових установ та вишів України, Західної Європи, США і, вперше в історії ЦДЛФ, — Азії.

Учасників конференції привітав директор Інституту літератури, акад. М. Г. Жулинський, вступну промову виголосила голова ЦДЛФ д. ф. н. Т. М. Рязанцева.

Формат наукової зустрічі традиційно передбачав наявність англомовних й україномовних секцій, організованих за тематикою і розташованих послідовно, щоб не відступати від принципу «всі слухають усіх». Доповіді учасників висвітлювали різноманітні аспекти магічних систем у літературі фентезі з огляду на їхні джерела, форми, особливості функціонування та виклики, пов’язані з ними. Основним принципом програми став поступовий перехід від ширших до специфічних тем: перший день був присвячений обговоренню походження і структурних особливостей магічних систем, їхнім зв’язкам з фольклором і соціумом, а на другий учасники обговорили особливості літературної репрезентації певних типів магії, зокрема, вербальної у її зв’язках з поняттями істини, маніпуляції, пропаганди, ігрових форм масової культури, а також особливості розбудови магічних систем у творах певного типу та у творах окремих авторів. Кожна секція завершувалася активними дискусіями. Попри традиційно широку хронологію текстів, цього року спостерігався помітний акцент на літературі, що твориться у наш час.

Матеріали конференції планується опублікувати окремим виданням.

Доступ до перегляду відеозапису заходу надається ЦДЛФ за запитом.

ЦДЛФ висловлює щиру вдячність учасникам зустрічі і високо цінує зусилля усіх колег, які, не шкодуючи часу, долучилися до її організації і проведення. Це співробітництво вкотре продемонструвало ефективність творчої співпраці наукових центрів Інституту з представниками українських вишів. Спеціальна подяка — Олені Тихомировій (КНЛУ) за безцінний внесок у формування теоретичної бази конференції. Об’єднані зусилля учасниць програм міжнародних наукових обмінів, Євгенії Канчури (співголова ЦДЛФ, Державний університет «Житомирська політехніка») та Олександри Філоненко (Університет ім. Фрідріха Шиллера, м. Єна, Німеччина), сприяли розширенню академічних контактів і підтриманню міжнародної комунікації Центру. Наукове редагування і підготовку конференційних матеріалів, поданих до друку, підготовку пре- і постівентних документів та публікацій Центру здійснюють його голова Тетяна Рязанцева (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України) і Є. Канчура. Ольга Бойко (Університет ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина) та незалежна дослідниця Діана Мельник (Україна) зробили цю наукову зустріч технічно можливою.

І, звісно, нині і повсяк час, ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ЗСУ! Завдяки їх мужності і стійкості ми мали можливість обговорювати літературу фентезі у Києві попри всі перешкоди.

Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних форм колективної наукової роботи. Фахові семінари, покликані окреслити актуальні напрямки досліджень літератури фентезі й увиразнити проблемні зони (зокрема, розбіжності термінології та розмаїтість дефініцій), поступово переросли у повномасштабні монотематичні конференції з виразним теоретико-літературним акцентом, які з 2021 року вийшли на міжнародний рівень.

Повномасштабність і зростання у випадку ЦДЛФ стосуються, насамперед, якісних показників. Організатори конференцій не намагаються охопити неохопне в сенсі максимального розширення тематики і збільшення кількості учасників. У пріоритетах, натомість, володіння матеріалом, чіткі методологічні орієнтири, адекватність інструментарію. Вітається й міждисциплінарна перспектива, що знаходить вираження у культурі дискусій та безумовно сприяє поступовому «підвищенню рівня теоретичності» досліджень, до якого свого часу заохочував літературознавців К. Гільєн.

Цьогорічна міжнародна конференція з серії «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі», що відбулася 25-26 січня в онлайн-форматі, була присвячена магічним системам як стрижневому елементу фентезійного світотворення. Як і минулого року, захід був організований спільними зусиллями ЦДЛФ при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Державного університету «Житомирська політехніка» й Університету ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина. Зустріч у віртуальному просторі об’єднала понад два десятки фахівців з провідних наукових установ та вишів України, Західної Європи, США і, вперше в історії ЦДЛФ, — Азії.

Учасників конференції привітав директор Інституту літератури, акад. М. Г. Жулинський, вступну промову виголосила голова ЦДЛФ д. ф. н. Т. М. Рязанцева.

Формат наукової зустрічі традиційно передбачав наявність англомовних й україномовних секцій, організованих за тематикою і розташованих послідовно, щоб не відступати від принципу «всі слухають усіх». Доповіді учасників висвітлювали різноманітні аспекти магічних систем у літературі фентезі з огляду на їхні джерела, форми, особливості функціонування та виклики, пов’язані з ними. Основним принципом програми став поступовий перехід від ширших до специфічних тем: перший день був присвячений обговоренню походження і структурних особливостей магічних систем, їхнім зв’язкам з фольклором і соціумом, а на другий учасники обговорили особливості літературної репрезентації певних типів магії, зокрема, вербальної у її зв’язках з поняттями істини, маніпуляції, пропаганди, ігрових форм масової культури, а також особливості розбудови магічних систем у творах певного типу та у творах окремих авторів. Кожна секція завершувалася активними дискусіями. Попри традиційно широку хронологію текстів, цього року спостерігався помітний акцент на літературі, що твориться у наш час.

Матеріали конференції планується опублікувати окремим виданням.

Доступ до перегляду відеозапису заходу надається ЦДЛФ за запитом.

ЦДЛФ висловлює щиру вдячність учасникам зустрічі і високо цінує зусилля усіх колег, які, не шкодуючи часу, долучилися до її організації і проведення. Це співробітництво вкотре продемонструвало ефективність творчої співпраці наукових центрів Інституту з представниками українських вишів. Спеціальна подяка — Олені Тихомировій (КНЛУ) за безцінний внесок у формування теоретичної бази конференції. Об’єднані зусилля учасниць програм міжнародних наукових обмінів, Євгенії Канчури (співголова ЦДЛФ, Державний університет «Житомирська політехніка») та Олександри Філоненко (Університет ім. Фрідріха Шиллера, м. Єна, Німеччина), сприяли розширенню академічних контактів і підтриманню міжнародної комунікації Центру. Наукове редагування і підготовку конференційних матеріалів, поданих до друку, підготовку пре- і постівентних документів та публікацій Центру здійснюють його голова Тетяна Рязанцева (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України) і Є. Канчура. Ольга Бойко (Університет ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина) та незалежна дослідниця Діана Мельник (Україна) зробили цю наукову зустріч технічно можливою.

І, звісно, нині і повсяк час, ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ЗСУ! Завдяки їх мужності і стійкості ми мали можливість обговорювати літературу фентезі у Києві попри всі перешкоди.

Пропонуємо Вашій увазі інтерв'ю з головним науковим співробітником д.ф.н., член-кор. НАНУ Тамарою Іванівною Гундоровою "Ставити незручні питання та почуватися білою вороною", оприлюдненому на сайті The Ukrainians: https://theukrainians.org/stavyty-nezruchni-pytannia-ta-pochuvatysia-biloiu-voronoiu/ 

15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики», ініційований Українським міжуніверситетським шекспірівським центром та Європейською асоціацією дослідників Шекспіра (ESRA). До його реалізації активно долучилися співробітники Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України та члени Національної спілки театральних діячів України.

Мета цього заходу, який проходить у режимі онлайн з 15 січня по 23 лютого 2024 року, – поширення досвіду зарубіжних шекспірознавців у галузі театральної критики, що набуває особливої значущості в контексті підготовки Першого шекспірівського мультикультурного фестивалю в Україні (м. Івано-Франківськ). Програма передбачає проведення шести майстер-класів, присвячених удосконаленню навичок написання різножанрових театральних рецензій, а також формуванню уявлень про стандарти театральної періодики і вимоги зарубіжних театрознавчих видань.

Ідея цього проєкту виникла під час круглого столу «Shakespeare and Resistance: Teaching Humanity/ies», що проходив в рамках Міжнародної конференції «Change in Shakespeare/Shakespeare and change», проведеної Європейською асоціацією дослідників Шекспіра (6-9 липня 2023, Будапешт). Після доповіді провідної наукової співробітниці відділу зарубіжних і словʼянських літератур Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Наталії Торкут, яка розповіла про виклики, що постали перед українським шекспірознавством під час повномасштабної війни росії проти нашої держави, членами Асоціації (зокрема, професорками Nicoleta Cinpoeş, Imke Lichterfeld) було розроблено план заходів, спрямованих на підтримку України. Одним із таких заходів і став проєкт «Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики», який реалізується на засадах інтелектуального волонтерства.

Ключовими спікерами майстер-класів любʼязно зголосилися виступити провідні зарубіжні шекспірознавці, які мають плідний досвід рецензування театральних вистав: Professor Nicoleta Cinpoeş, (Велика Британія), Principal Research Associate Janice Valls-Russel (Франція), Professor Michael Dobson (Велика Британія), Professor Emerita Isabelle Schwartz-Gastine (Франція), Associate Professor Francesca Rayner (Португалія), Associate Professor Veronika Schandl (Угорщина), Professor Emerita Jennifer A. Low (США), Associate Professor Natália Pikli (Угорщина), Reader Emerita Christie Carson (Велика Британія), Assistant Professor Anna Kowalcze-Pawlik (Польща). Також у заході беруть участь відомі шекспірознавиці Dr. Imke Lichterfeld (Німеччина) та Adjunct Associate Professor Boika Sokolova (Велика Британія).

Учасники проєкту від України відбиралися на конкурсній основі і до складу команди ввійшли шекспірознавці та театрознавці. Очолюють проєкт провідний науковий співробітник відділу зарубіжних і словʼянських літератур Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, професор Наталія Торкут та професор шекспірівських студій Вустерського університету Ніколета Чінпоеш (Велика Британія).

Серед українських шекспірознавців, які беруть участь у тренінгах – доценти Дарʼя Москвітіна (Запоріжжя), Богдан Корнелюк (Запоріжжя), Вікторія Марінеско (Запоріжжя), Дарʼя Лазаренко (Софія, Болгарія), Ольга Квасниця (Львів), а також аспірантки Яна Нікітюк (Комо, Італія) та Наталія Гутарук (Запоріжжя). Відділ зарубіжних і словʼянських літератур Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України в проєкті представляє аспірантка Світлана Дейнека, а відділ зарубіжної україністики – науковий співробітник, доцент Юрій Черняк.

До театральної складової української команди увійшли театрознавці з різних куточків України: професорка Людмила Ванюга (Тернопіль), доцентки  Дарʼя Іванова-Гололобова (Київ/Дюссельдорф, Німеччина), Оксана Федорків (Івано-Франківськ), Юлія Щукіна (Харків), Софія Роса-Лаврентій (Львів), відомі критики: Юлія Бентя (Київ), Вікторія Котенок (Київ), Юлія Сущенко (Одеса), акторки Юлія Сосновська (Київ) та Анастасія Бринько (Черкаси) і студентка Марія Жураченко (Київ).

Всі учасники проєкту з нетерпінням чекають кожної наступної зустрічі, адже любов до Шекспіра і театру не лише обʼєднує представників різних професій, але й надихає на плідну міжнародну співпрацю. Висловлюючи велику вдячність зарубіжним шекспірознавцям за дієву інтелектуальну і моральну підтримку України, сподіваємося, що ці майстер-класи започаткують традицію продуктивної взаємодії між Інститутом літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України та Європейською асоціацією дослідників Шекспіра (ESRA).

Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за результатами голосування вийшли до другого туру Шевченківської премії. Їхній доробок вартий найвищої нагороди і незмінної пошани.

У номінації «Література» у другий тур вийшла збірка поезій Ігоря Павлюка «Танець Мамая» (Саміт-книга, 2023). Ця збірка розвиває тривалу літературну традицію поезії, що представляє «архетип Воїна-захисника, мудрого характерника, який стоїть на сторожі української землі».

У номінації «Літературознавство і мистецтвознавство» у другому турі Інститут представлено двома фаховими дослідженнями: "Леся Українка. Книги Сивілли" Тамари Гундорової (Віват, 2023) та "Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти" Людмили Тарнашинської  (Смолоскип, 2019).

Книга Тамари Гундорової – пропозиція нової біографії Лесі Українки, зорієнтованої на сучасне прочитання творчості письменниці як дзеркала її особистих переживань. Дослідниця аналізує художній світ Лесі Українки крізь призму ідей культурної антропології. «Розгортаючи аналіз основних «жіночих» драм Лесі Українки, Гундорова трактує їх як фрагменти книги автобіографії, в яких від імені «нової жінки» Леся Українка ставить питання про право жінки пророкувати і бути авторкою, про місце жінки в історії християнства, про роль жінки на війні і у світовій історії, про сенс народження фемінної іпостасі культури» - зазначено у поданні.

Дослідження Людмили Тарнашинської – системно і концептуально розкриває феномен шістдесятництва. Запропонувавши у попередніх книгах концепцію українського шістдесятництва як зразок поколіннєвої солідаризованості, авторка найповніше репрезентувала це самооприявлення літературно-мистецького покоління у номінованому виданні. Як підкреслено у поданні, «ця книга займає поважне місце в сучасному літературознавстві, без неї годі уявити ландшафт дослідження цієї проблематики. Адже дослідниця не тільки заповнює численні лакуни у цій надзвичайно важливій і широкій темі, а й показує формування й культивування цим поколінням національної ідентичності в підімперській Україні в умовах жорстоких переслідувань і репресій тоталітарної влади, а також ‑ що особливо важливо ‑ спадкоємність демократичних процесів в українському суспільстві». 

У номінації «Публіцистика і журналістика» до другого туру вийшов Олександр Михед з книгою «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» (Видавництво Старого Лева, 2023). Ця книжка – про переживання війни, її назва відсилає до біблійного персонажа Старого Заповіту, що пережив втрату домівки, друзів і рідних, як це сталося з багатьма українцями. «Автор «Позивного для Йова» рефлексує над світоглядними змінами громадян у час війни, психологією біженця, травмами, завданими психіці життям під окупацією, над переосмисленням культурних і релігійних цінностей у час війни, переосмисленням ролі літератури, над труднощами у віднаходженні спільної з західним світом точки зору», - йдеться у поданні.

Щиро бажаємо нашим колегам успіху, наснаги і нових звершень. Їхні здобутки надихають!

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ІМЕНІ Г.Ф.КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА 

ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО

УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ

ФАКУЛЬТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ, КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА 

КИЇВСЬКОГО СТОЛИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо Вас 17 квітня  2024  року 

взяти участь

у науковому семінарі

«РЕНЕСАНС 1920-Х: ІДЕОЛОГІЯ І ЕСТЕТИКА»

Семінар “Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика” заторкує один із важливих аспектів творчої спадщини нашої культури цього періоду. Зосереджуючи увагу на питанні ідеологічних підвалин мистецтва 1920-х, ми хочемо наголосити на множині ідей, які побутували в той час і впливали на українських митців, відповідно, позначаючись на їхній творчості: від полемічної публіцистики до дитячої літератури, від плакату до архітектурних проєктів, від маршів і до мюзиклу, театральних постановок, кіно, власне, усіх виявів мистецтва. Тож запрошуємо до розмови, обговорення, дискусії щодо генези, впливу та наслідків цих ідей на естетику.

Під час семінару пропонуємо обговорити таке коло питань:

• Політичні дискусії і літературні: точки перетину.
• Метафори ідеології.
• Дискусія про пролетарську культуру в політиці та мистецтві.
• Політичні рухи й партії та українізація в дзеркалі літератури, образотворчого мистецтва, кіно, театру, музики тощо.
• Ідеалізм в матеріалістичні часи: автори і тексти

Учасники також можуть запропонувати власні теми, що стосуються загальної теми семінару.

Формат проведення семінару: дистанційний (платформа проведення буде повідомлена додатково).

Для участі у семінарі просимо до 21 березня 2024 року заповнити реєстраційну форму учасника , подавши резюме доповіді до 1500 знаків.

Учасники семінару можуть опублікувати статті у наукових виданнях:

«Слово і час», «Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Літературознавство», «Синопсис: текст, контекст, медіа»,включених до Переліку наукових фахових видань України (категорія Б), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня доктора наук і доктора філософії зі спеціальності 035 Філологія.

Редколегії залишають за собою право відхиляти статті, які не відповідають вимогам. 

КОНТАКТИ:

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Сніжана Жигун

Ростислав Мельників 

Міністерство освіти і науки України
Катедра україністики Університету імені Адама Міцкевича в Познані
Київський університет імені Бориса Грінченка
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Ужгородський національний університет
Рівненський державний гуманітарний університет
Національний університет «Острозька академія»

Шановні колеги!

Запрошуємо вас узяти участь у Всеукраїнській науковій інтернет-конференції “Ословлення простору у світлі сучасних філологічних наук”, що відбудеться 15 березня 2024 року на базі Національного університету “Острозька академія”.
Роботу конференції заплановано за такими напрямами:
1. Онімний простір як вияв національної ідентичности.
2. Лексика, фразеологія, стилістика та граматика українськомовного простору в синхронії та діахронії.
3. Етно- та соціолінгвістичний простір у вимірах сьогодення.
4. Концептосфера простору: дискурс, текст, контекст.
5. Семіотика простору в художньому тексті.
6. Ландшафт у літературному творі як націєтворчий та ідентифікаційний чинник.
7. Мандрівний дискурс в українській та світовій літературі.
8. Простір в імагологічних і геопоетичних студіях.
9. Простір у педагогічній діяльності вчителя-словесника.
Учасники матимуть змогу опублікувати матеріали (статті) у фаховому науковому журналі «Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія “Філологія”» (присвоєно категорію “Б” за Наказом Міністерства освіти і науки України від 29.06.2021 №735). Журнал проіндексовано в наукометричних базах Index Copernicus ICV 2019: 68,68 та Google Scholar. Кожній статті буде присвоєно індекс DOI.
Конференція відбудеться ДИСТАНЦІЙНО.

Детальніше - в інформаційному листі

Міністерство освіти і науки України

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Департамент освіти і науки Івано-Франківської ОДА

Івано-Франківська обласна рада

Львівський національний університет імені Івана Франка

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Інститут літератури імені Т. Г.Шевченка НАН України

Інститут Івана Франка НАН України

Івано-Франківська обласна організація НСП України

Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

Івано-Франківський осередок НТШ

Снятинська міська Рада

Снятинський літературно-меморіальний музей Марка Черемшини

Запрошують до участі у Всеукраїнській науковій конференції «Творчість Марка Черемшини і українська культура кінця ХІХ – початку ХХ століття», яка відбудеться 13–14 червня 2024 року й приурочена 150-річчю з дня народження Марка Черемшини.

На конференції планується розгляд таких питань:

-   Новаторство художньої прози кінця ХІХ – початку ХХ століття і Марко Черемшина;

-   Творчість Марка Черемшини в інтертекстуальному просторі епохи;

-   Марко Черемшина і ранній український модернізм;

-   Марко Черемшина і світова та українська культура;

-   «Покутська трійця» як літературне угрупування та аналітична стратегія;

-   Марко Черемшина і Василь Стефаник: взаємини на тлі доби;

-   Проблеми наукової біографії Марка Черемшини;

-   Поетика творчості Марка Черемшини;

-   Текст і контекст Марка Черемшини;

-   Антивоєнна прози Марка Черемшини;

-   Мовно-стильові домінанти епічного мислення Марка Черемшини;

-   Марко Черемшина як цілісна художня система;

-   Проблеми наукового видання творів Марка Черемшини;

-   Традиції Марка Черемшини у новітній українській літературі.