Інститут літератури

Аспірантка відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України

Науковий керівник – Лущій Світлана Іванівна, д. філол. н., старший науковий співробітник, завідувач відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України

Тема дисертації: Міф України Богдана Залеського: історія, ідентичність, геопоетика

Наукові публікації:

1. Історіософічність романтичного міфу України Богдана Залеського. – Київські полоністичні студії / T. XXXIX. – Київ: Талком, 2023. — с. 464-477.

Декларація про академічну доброчесність

Другий рік поспіль Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України долучається до організації Міжнародного конкурсу Шевченківських читань «Свобода».

Цьогоріч конкурс відбувся у відеоформаті. Заявки надійшли від 1300 учасників, до конкурсу ж було погоджено 1100 відеоробіт. Географічна мапа конкурсу охопила 284 населені пункти України та 10 країн світу (США, Естонія, Німеччина, Італія, Іспанія, Чехія, Польща, Данія, Великобританія, Туреччина). Поезії Тараса Шевченка лунали як українською, так і англійською, італійською, польською, німецькою, арабською, азербайджанською, турецькою та кримськотатарською, а також жестовою мовою.

Змагання тривало у 6 номінаціях: «Читці поезій Т.Шевченка», «Музично-співана Шевченкіана», «Присвяти Кобзарю», «Шевченкове багатоголосся» (колективні виступи, театралізовані постановки, флешмоби), «Шевченко і світ» (поезії Кобзаря іноземними мовами та українською мовою від іноземців, діаспори та ВПО), «Серця голос» (учасники з фізичними обмеженнями, які мають палке серце шевченколюбів).

Учасники присвячували свої виступи захисникам України.

Наймолодшою учасницею стала Квітослава ГАЛЬ, 3 р. 10 міс., з м.Боярка Київської області, найстаршою – 84-річна Марія КОМАР, с.Церківна, Івано-Франківська область.

Журі конкурсу: Петро ПАНЧУК – народний артист України, Лауреат Національної премії імені Т.Г. Шевченка за втілення образу Кобзаря на вітчизняній театральній сцені – Голова журі; Дмитро ЛІНАРТОВИЧ — заслужений артист України, український воїн «Світ», актор театру, кіно і дубляжу, бард, поет, педагог; Анна АРТ-ТОПЧІЙ - українська акторка театру і кіно, режисерка, викладач акторської майстерності; Олеся КРИВОПИША - громадсько-культурна діячка, організаторка конкурсу та міжнародних флешмобів.

З результатами конкурсу детальніше можна ознайомитися за покликаннями:https://www.facebook.com/share/p/FgPS6UDzVw8t1wAC/?mibextid=K35XfP

https://www.facebook.com/share/p/nCBNqiyCdXmRwTmS/?mibextid=K35XfP

Назва дисертації: «Рецепція пам’яті у слов’янській жіночій прозі помежів’я ХХ-ХХІ ст.: ідейний та естетичний виміри»

На здобуття наукового ступеня: доктора філософії

Спеціальність: 035 Філологія

Висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації

Дисертація

Протокол перевірки електронного підпису

Підтвердження про дотримання норм академічної доброчесності 

Покликання на захист 

Покликання на трансляцію (You Tube) 

Члени разової спеціалізованої вченої ради:

Голова: Тарнашинська Людмила Броніславівна, доктор філологічних наук  (українська література), професор (10.01.01 українська література), головний науковий співробітник Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України

Згода очолити разову спеціалізовану вчену раду

Офіційний опонент:

Білик Наталія Леонідівна, доктор філологічних наук (10.01.05 порівняльне літературознавство); Кафедра слов’янської філології Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Згода на опонування; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису 

Офіційний опонент:
Татаренко Алла Леонідівна, доктор філологічних наук (теорія літератури, література слов`янських народів), Професор каф.слов`янської філології Львівського національного університету імені Івана Франка.

Згода на опонування; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису

Офіційний опонент:

Пухонська Оксана Ярославівна, доктор філологічних наук  (10.01.01 українська література), доцент кафедри української мови і літератури Національного університету "Острозька академія"

Згода на опонування; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису

Рецензент:
Демська-Будзуляк Леся Мар’янівна, доктор філологічних наук (українська література і теорія літератури) завідувач відділу теорії та літературної критики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Згода рецензента; Рецензія; Протокол перевірки електронного підпису

Наказ Інституту літератури про затвердження складу разової спеціалізованої вченої ради

Наказ Інституту літератури про зміни у складі разової спеціалізованої вченої ради

 РІШЕННЯ разової спеціалізованої вченої ради про присудження ступеня доктора філолофії

17 квітня відбувся семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика», який спільно провели Інститут літератури НАНУ, Український мовно-літературний факультет імені Г.Квітки-Основ‘яненка ХНПУ та Факультет української філології, культури і мистецтва КСУБГ. Організаторами семінару стали професор ХНПУ Ростислав Мельників, якому належить ідея створення цієї платформи для дослідників 1920–1930-х років, та співробітниця нашого Інституту, професор КСУБГ Сніжана Жигун.

На обговорення були винесені питання:

• Політичні дискусії і літературні: точки перетину.
• Метафори ідеології.
• Дискусія про пролетарську культуру в політиці та мистецтві.
• Політичні рухи й партії та українізація в дзеркалі літератури, образотворчого мистецтва, кіно, театру, музики тощо.
• Ідеалізм в матеріалістичні часи: автори і тексти.

Упровідне слово до обговорення виголосив директор Інституту літератури, академік Микола Жулинський, який оглянув важливі здобутки дослідників 1920х і наголосив на питаннях, що окреслюють горизонти сучасних студій цього періоду.

Під час семінару було виголошено сім доповідей як молодих, так і авторитетних дослідників. Олена Голота (Національний університет «Києво-Могилянська академія») у доповіді «Ідеологічний чинник у мандрівній літературі 1920х» відстежила соціальні настрої авторів репортажної літератури, проаналізувавши вияви уваги до національного і класового питання. Сніжана Жигун (Інститут літератури, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка) розглянула вплив політики українізації на дитячу літературу 1920-30-х, висвітливши ідеї єдності нації в часі і просторі, рівності націй, автохтонності пролетарської культури тощо. Юлія Карпець (Національний університет «Києво-Могилянська академія») запропонувала обговорити «Мікрофізику влади» в письмі Хвильового, вказавши на механізми втручання ідеології в інтимний простір персонажів М.Хвильового. Ростислав Мельників (Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди) звернув увагу присутніх на «національне питання» в літературних маніфестах і деклараціях 1920-х, що виразно проступає при обґрунтуванні засад «пролетарської літератури», яке має творитися лише в умовах життя нації і національною мовою. Олеся Омельчук (Інститут літератури) поділилася знайденими документами щодо партійної приналежності Михайля Семенка та думками, як виявлені нею обставини впливають на розуміння його біографії. Вадим Василенко (Інститут літератури) представив доповідь «1920-ті в дзеркалі 1940-х: літературно-критичні відображення», відстеживши взаємозв‘язок двох поколінь, продовження й оновлення літературної традиції і підсумувавши значення Українського ренесансу для еміграційної літератури. Остання доповідь належала Тетяні Соколовській (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка), яка розглянула ідеологеми марксизму в повісті О.Свекли «Надломлені серцем», зокрема в образах «нових людей».

Важливі спостереження щодо ідеологічних підвалин мистецтва 1920-х прозвучали також в обговоренні доповідей, у якому взяли участь такі науковці, як Костянтин Голобородько (Харків), Світлана Ленська (Полтава), Ольга Радчук, Олена Муслієнко, Галина Хоменко (Харків).

Планується, що наступний семінар пройде восени, і цей формат стане постійним майданчиком апробації досліджень літератури українського ренесансу 20-х рр. ХХ ст.

Станіслав Росовецький: In memoriam. Колективна монографія / Науковий редактор О. В. Боронь, відповідальний редактор Ю. Б. Дядищева-Росовецька. Київ: НАН України; ФОП «Саломатін Сергій Миколайович», 2023. 675 с.

Світлої пам’яті професора Станіслава Казимировича Росовецького присвячують цю працю його друзі, учні та колеги. Її складають розвідки, тематика яких відображає широке коло філологічних проблем, які цікавили науковця в різні періоди творчості: давня література, зокрема «Слово о полку Ігоревім» та реконструкції билин, фольклористика, шевченкознавство, біблеїстика, агіологія, компаративістика, текстологія, поетика, «точні» методи в дослідженні фольклору й літератури, історична лексикологія, стилістика української мови, сучасна література, питання інтертекстуальності, історія України. Окрему увагу приділено аналізу творчості С. К. Росовецького-драматурга та прозаїка. Автори намагалися створити комплексне дослідження, близьке за своєю спрямованістю до розмаїтих інтересів покійного вченого.

Читати

Відділ української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу

 Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України

Центр дослідження проблематики українського шістдесятництва

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Кафедра україністики Варшавського університету

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Міжнародна наукова конференція на тему:

ТВОРЧІ ІНТЕНЦІЇ «ДІТЕЙ ВІЙНИ»: ВІД «ВТРАЧЕНОГО ПОКОЛІННЯ» – ДО ДІТЕЙ ЦИФРОВОЇ ЕПОХИ

 На обговорення учасників конференції пропонуються такі теми:

1. Коли аргументом є сила: війни ХХ-ХХІ століть як тотальне руйнування світопорядку: голосами очевидців.
2. Досвід «втраченого покоління» першої світової як фактор генетичної пам'яті.
3. Війна як екзистенційне випробування в рецепції українських шістдесятників.
4. Голос «дітей війни» в культурних стратегіях цифрової епохи: від блогів до книжкових прем’єр.
5. Ословлення простору війни: топоси еgo-документів і художніх текстів.

Дата проведення: 23 жовтня 2024 р.

                    Форма проведення: дистанційна

Час доповідей: до 15 хвилин.

За матеріалами конференції планується видання колективної монографії з однойменною назвою. Організатори залишають за собою право відбору запропонованих до друку статей.

З А Я В К А

на участь у конференції

Прізвище та ім’я _________________________________________

Назва установи (організації) _______________________________

Посада _________________________________________________

Науковий ступінь ________________________________________

Вчене звання ____________________________________________

Назва тематики (секції) ____________________________________

Назва доповіді __________________________________________

Комунікативні реквізити:

Службовий телефон ______________________________________

Мобільний телефон ______________________________________

E-mail _________________________________________________

Заявку та анотацію доповіді (від 3 до 5 речень) необхідно надіслати до 10 вересня 2024 р. на ел. адресу к. ф. н. Вадима Василенка: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Матеріали до колективної монографії (обсягом від 1 до 1,5 др. арк.) прохання надсилати до 31 листопада 2024 р. на ел. адресу д. ф. н., проф. Людмили Тарнашинської: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Надіслані матеріали проходитимуть анонімне рецензування.

Запрошуємо до участі!

Від імені оргкомітету:

Д. ф.н., проф. Людмила Тарнашинська

К.ф.н. Ніна Герасименко

К.ф.н. Вадим Василенко

3-4 жовтня 2024 року кафедра філософії і соціальної антропології імені професора І.П.Стогнія, навчально-науковий центр Сковородинознавства Університету Григорія Сковороди в Переяславі проводить Міжнародну наукову конференцію «ХХІІ Сковородинівські читання». До участі в конференції запрошуються провідні вчені, викладачі закладів вищої освіти, співробітники наукових та науково-дослідних організацій та установ, здобувачі вищої освіти усіх рівнів, краєзнавці, представники громадських організацій та усі бажаючі.

Наукові напрями роботи конференції:

1.      Аналіз самобутності творчого філософського доробку Сковороди, його зв'язок з античною, середньовічною, національною філософською спадщиною;

2.      Вплив філософії Григорія Сковороди на подальший розвиток філософії в Україні, центрально – та східноєвропейських країнах, обґрунтування в ній питання морально-етичних, богословських, людинознавчих проблем;

3.      Прочитання і пояснення особливостей змісту й форми різножанрової літературної спадщини Григорія Сковороди.

4.      Опрацювання у нових підходів до вивчення та трактування творчого доробку письменника-філософа в середній та вищій школі, жанрової палітри його прозових і поетичних, байкарських творів, досвіду поєднання виховного спрямування спадщини письменника з різнобічними краєзнавчими напрацюваннями, стратегією діяльності меморіальних сковородинівських музеїв, зв’язком доробку спадщини письменника з різножанровою національною культурою його часу та сьогодення.

У Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича 25 жовтня 2024 р. відбудеться XIX Міжнародна літературознавча конференція

Художній потенціал нефікційної літератури

Очевидне зростання популярності нефікційної літератури (nonfiction, документалістика, література факту) стрімко збільшує кількість досліджень цього феномену. Лише за кілька останніх років можна зауважити появу численних антологій, посібників із написання і читання, досліджень жанрів і наративу, розвідок з ідентичності, етики й епістемології нефікційної літератури. Українське літературознавство теж не оминає увагою нефікційну літературу (М. Коцюбинська, О. Галич, Н. Колошук). Загалом помітна тенденція до виявлення художніх якостей цього «четвертого виду» літератури, зосередження на його творчій складовій (creative nonfiction). Конференція має на меті обговорення художнього потенціалу нефікційної літератури, зосередившись на таких тематичних напрямах:

1. Художній стиль нефікційної літератури (втілення художніх елементів і структур у нефікційній літературі; художній стиль у жанрах нефікційної літератури).

2. Інтертекстуальність, культурні та міжкультурні контексти в нефікційній літературі (взаємодія нефікційних текстів із літературою, мистецтвом, філософією та іншими культурними контекстами; вплив різних культур на формування нефікційних літературних традицій).

3. Експериментальні форми та жанри нефікційної літератури (новаторські підходи та експерименти у створенні нефікційних текстів; використання цифрових медіа та інтерактивних форматів у нефікційній літературі).

4. Особистісні параметри нефікційної літератури (письмо про себе та письмо про інших).

5. Українська нефікційна література в умовах війни (вплив сучасних соціокультурних, політичних та інших факторів на творення нефікційної літератури).

Конференція проходитиме в онлайн-форматі.

Для участі в роботі конференції просимо надсилати заявки на електронну адресу кафедри ( Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ) до 15 вересня 2024 року.

Формат заявки:

• Ім’я і прізвище.

• Науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи.

• Контактна електронна адреса та телефон.

• Тема доповіді з вказівкою на орієнтовну рубрику.

• Реферат доповіді (від 4000 до 5000 друкованих знаків із пробілами).

Про включення доповіді в програму конференції учасники будуть повідомлені до 1 жовтня.

Робочі мови конференції: українська, англійська, болгарська, німецька, польська, румунська, французька, чеська.

За матеріалами конференції заплановано випуск спеціального номеру наукового журналу „Питання літературознавства”. Вимоги до оформлення статей див.: pytlit.chnu.edu.ua

Організаційний комітет конференції:

Роман Дзик, Юлія Ісапчук, Катерина Калинич, Оксана Матійчук, Наталія Нікоряк, Петро Рихло, Алла Сажина, Альона Тичініна, Галина Драненко, Крістінія Паладян

Міжнародний організаційний комітет:

Ольга Червінська, Ольга Табачнікова (Університет Центрального Ланкашира, Велика Британія), Ангел Ангелов (Інститут літератури, Болгарська академія наук, Болгарія), Роман Мних (Варшавський університет, Польща), Іво Поспішил (Університет імені Масарика, Чеська Республіка)