Українська
17 квітня відбувся семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і
4 квітня на Платформі інтермедіальних досліджень відбулася
26 лютого докторантка Інституту літератури канд. філол.
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
  • Науковий семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика»
    Науковий
    17 квітня відбувся
  • Відкрита лекція Тетяни Рязанцевої «Пам‘ять і час у фотопоезії Олеся Ільченка»
    Відкрита
    4 квітня на
  • Колоквіум про Голодомор у літературі у Франції
    Колоквіум про
    26 лютого
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    6 березня провідний
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
 

Наші видання

cover1.jpg
П'ятниця, 05 квітня 2024 06:11

Міжнародна науково-практична конференція «Культурна спадщина й ідентифікаційні процеси часів воєнного лихоліття: теоретичні та прикладні ракурси досліджень

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України

Інститут народознавства НАН України

МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА Й ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

ЧАСІВ ВОЄННОГО ЛИХОЛІТТЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ РАКУРСИ ДОСЛІДЖЕНЬ»

11 липня 2024 року

 Тематика (секції):

Секція 1. Етнокультура та ідентифікаційні трансформації українського соціуму часів воєнного лихоліття.

  • Теоретико-методологічні засади та пріоритетні напрямки культурно-антропологічних студій часів воєнного лихоліття;
  • Регіональний вимір сучасних соціопобутових та етнокультурних стратегій українського соціуму;
  • Волонтерські практики як вияв консолідації українства та самоорганізації і взаємодопомоги в умовах воєнних викликів;
  • Етнокультурна спадщина в контексті сучасних ідентифікаційних процесів та національного державотворення;
  • Культура пам’яті: комеморативні практики в умовах російсько-української війни;
  • Нові форми особистої, соціальної, громадянської ідентичностей, їх маркери;
  • Екзистенційні стратегії та вектори міжкультурної взаємодії за умов російської військової експансії;
  • Внутрішні міграційні процеси як фактор загальнонаціональної консолідації;
  • Сучасне українське емігрантське зарубіжжя та його роль у пропагуванні вітчизняної культури у світі.

 Секція 2. Українське музикознавство у річищі постколоніальних студій: утвердження україноцентричних наративів.

  • Дослідження української музично-культурної спадщини в умовах війни: актуальність, концептуальні засади, соціокультурне значення;
  • Українська музична культура останнього десятиліття: виклики часу та проблеми;
  • Вітчизняна музикознавча наука та музична освіта у діалозі зі світовою культурою; 
  • Жанрово-стильові процеси у сучасній українській музиці: впливи реалій воєнного часу.

 Секція 3. Культурно-мистецька спадщина України: дослідження і стан у контексті сучасних викликів.

  • Загрози і виклики для нерухомої історико-культурної спадщини України (архітектурні, археологічні, природні комплекси) під час повномасштабного вторгнення росії на територію України;
  • Дослідження стану нерухомих історико-архітектурних об’єктів у різних регіонах України під час російської збройної агресії;
  • Долі мистецьких пам’яток, музейних колекцій та осередків народного й декоративного мистецтва на тимчасово окупованих територіях в умовах російської військової експансії початку ХХІ ст.;
  • Образотворче / візуальне мистецтво воєнного часу як простір національного та особистого самовизначення;
  • Проблеми захисту культурних цінностей і охорони культурних надбань міжнародним гуманітарним правом у разі збройних конфліктів: правові документи.

 Секція 4. Фольклор та фольклористика в період російсько-української війни: збереження нематеріальної культурної спадщини, ідентифікаційні та державотворчі контексти.

  • Воєнні події й усні історії у фольклорі;
  • Героїко-патріотичні пісні в сучасній масовій культурі України: методи їх дослідження, питання фольклоризму / фольклоризації та європейський контекст;
  • Віртуальний чи інтернет-фольклор про сучасну війну. Візуалізація фольклорних текстів в умовах війни;
  • Компенсаційна, адаптивна та естетична функція фольклору в час війни;
  • Еталонні поняття та народна символіка у сучасній культурі (червона калина, лелека, слава, віра, правда, Бог, прапор, Україна, Мати);
  • Фольклор національних меншин та корінних народів України;
  • Збереження нематеріальної культурної спадщини в умовах військових викликів та руйнувань згідно з Конвенцією ЮНЕСКО.

 Секція 5. Актуальні вектори розвитку вітчизняного кіномистецтва: подолання радянської спадщини та утвердження україноцентричних пріоритетів.

  • Українське кіно в контексті екранної культури російської імперії (1900–1917);
  • Досвід протистояння імперським стереотипам у період ВУФКУ (1922–1930);
  • Українські шістдесятники: український кіномодерн у війні за Україну;
  • Українська кінооператорська школа і традиції українського бароко;
  • Фронтирна ідентичність. Фільми Одеської кіностудії 1920–30-х років;
  • Творчість Олександра Довженка. Формування українського екранного міфу;
  • Сергій Параджанов. Міф, ритуал, символ;
  • Юрій Іллєнко. Україна як зона цивілізаційних ризиків (фільми «Лебедине озеро. Зона», «Молитва за гетьмана Мазепу», книжка «Доповідна Юрка Іллєнка апостолові Петру»;
  • Українське кіно про Чорнобильську катастрофу: «Апокаліпсис сьогодні»;
  • «Дике поле» і  фронтирні зони. Українське кіно 2000-х років (фільми «Дике поле», «Вулкан», «Спіймати Кайдаша», «Памфір» та ін.);
  • Фільми Сергія Буковського «Війна. Український рахунок» та «Живі»: картина боротьби за Україну і її цінності;
  • Нове покоління українських документалістів у боротьбі за Україну. Фільми «20 днів у Маріуполі», «Залізні метелики» та ін.

 Секція 6. Українська театральна культура часів воєнного десятиліття: теоретичний та практичний виміри.

  • Сучасні вітчизняні театрально-мистецькі продукти в культурному просторі України;
  • Новітні технології в українському театральному мистецтві;
  • Функціональна специфіка вітчизняної театральної культури: реабілітація та екзистенційно-психологічні мотивації;
  • Україноцентричні трансформації світоглядних орієнтирів та контенту театральних практик воєнних часів.

 Секція 7. Культурно-мистецькі рефлексії та наукові студії воєнних подій в Україні академічними середовищами зарубіжжя.

  • Російсько-українська війна в інформаційному просторі та науковому дискурсі зарубіжних країн;
  • Проблеми адаптації українців нинішньої еміграційної хвилі до умов життя в зарубіжжі;
  • Українські громадянські та культурно-мистецькі акції за кордоном як дієвий чинник презентації України та українства в світі.

 Форма проведення:

Дистанційна

Робочі мови:

Українська, англійська

Регламент виступів:

  • пленарне засідання – до 15 хв.
  • секційне засідання – до 10 хвилин

Оргкомітет конференції:

Скрипник Г.А., Павлюк С.П. (співголови оргкомітету), Стішова Н.С. (заступник співголови оргкомітету), Коломийчук О.Ю. (відповідальний секретар), Рижа А.Ю. (секретар), Немкович О.М., Кара-Васильєва Т.В., Борисенко В.К., Вахніна Л.К.

ВИМОГИ ДО ПОДАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ

  1. До публікації приймаються наукові праці, які не друкувалися і не виголошувалися.
  2. Тези надсилаються в електронному варіанті у форматі Word (без нумерації сторінок, шрифт Times New Roman, кегль – 14, інтервал – 1,15, поля з усіх сторін – 20 мм).
  3. У першому рядку праворуч зазначається прізвище та ім’я автора (авторів). Нижче, через рядок, по центру – назву доповіді великими літерами. Далі, через рядок – основний текст.
  4. Обсяг тез – 1800–2000 знаків.
  5. Кількість авторів – не більше трьох осіб.
  6. Використання ілюстративного матеріалу в тезах повинно бути мінімальним.
  7.  Літературні та електронні джерела повинні бути пронумеровані відповідно до порядку згадування в тексті. Посилання на джерело і сторінки в ньому подаються в квадратних дужках. Список джерел подається наприкінці тексту мовою оригіналу.
  8. Тези, що не відповідають вимогам та без заявки не розглядаються.

Приклад електронного збірника тез та матеріалів конференції на сайті Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України у рубриці – «Збірники наукових праць».

 

З А Я В К А

на участь у конференції

Прізвище та ім’я _________________________________________

Назва установи (організації) _______________________________

Посада _________________________________________________

Науковий ступінь ________________________________________

Вчене звання ____________________________________________

Назва тематики (секції) ____________________________________

Назва доповіді __________________________________________

 

Комунікативні реквізити:

Службовий телефон ______________________________________

Мобільний телефон ______________________________________

E-mail _________________________________________________

 

Заявку та електронний варіант тез

необхідно надіслати до 15 травня 2024 року на ел. адресу:

etnolog.etnolog.org.ua

До 1 червня узгоджену Програму конференції буде розіслано на електронні адреси учасників заходу

Телефон для довідок:

044 278-34-54 – приймальня Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України

Коломийчук Олександр Юрійович (відповідальний секретар)

Рижа Анна Юріївна  – 044 278-34-54 (секретар)

 

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_квітня

29

Науковий семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика»

17 квітня відбувся семінар «Ренесанс...

NEWSKIT_березня

20

Колоквіум про Голодомор у літературі у Франції

26 лютого докторантка Інституту літератури...