Інститут літератури

ВІДДІЛ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основні напрями роботи відділу

Дослідження української літератури ХІ — початку ХХ ст.

Склад відділу

Сулима Микола Матвійович — доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України,заступник директора з наукової роботи Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, завідувач відділу.

Пелешенко Юрій Володимирович — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Сулима Віра Іванівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Нога Геннадій Миколайович - кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Кисельов Роман Євгенович — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Мишанич Ярослав Олексійович — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Стужук Олеся Іванівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Брижіцька Ірина Петрівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Григорчук Юлія Миколаївна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник. 

Ткачук Руслан Федорович — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Меркулов М. Р. — молодший науковий співробітник.

Соколюк Юлія Іванівна — молодший науковий співробітник.

Сектор класичної української літератури

Бондар Микола Пантелеймонович — кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник, завідувач сектором.

Мороз Лариса Захарівна — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Скупейко Лукаш Іванович — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Левчик Надія Володимирівна — кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Кузнецов Юрій Борисович — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Бойко Надія Теодорівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Гаджилова Ганна Олександрівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Матвєєва Ольга Олексіївна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Шубравська Ольга Василівна - молодший науковий співробітник.

Наукова робота відділу

Планові роботи, що виконувалися у відділі давньої української літератури у 1979—2005 рр.:

• 1977—1981 рр.: Розвиток форм художнього відображення дійсності в українській літературі кінця XVI—XVIII ст.

• 1981—1984 рр.: Українська література XVI—XVIII ст. в контексті європейських літератур.

• 1984—1988 рр.: Українська література бароко.

• 1989—1992 рр.: Становлення жанрів давньої української літератури.

• 1992—ІІІ квартал 1996 р.: Літературні форми української писемності XI—XVIII ст.

• 1997—1999 рр.: Український енциклопедичний словник „Слово о полку Ігоревім”. Українська поезія другої половини XVII-початку XVIII ст.

• 2000—ІІІ квартал 2004 р.: Українська поезія першої половини XVIII ст.

• IV квартал 2004—2009 рр.: Історія української літератури в 10-ти тт.

Співробітники відділу, разом із колишніми докторантами й аспірантами, докторами й кандидатами філологічних наук О.В.  Александровим, владикою Ігорем (Ю.А.  Ісіченком), М.П.  Корпанюком, Г.І.  Павленко, Н.М.  Поплавською, І.В.  Савченко, М.С.  Трофимуком та ін. працюють над 1-мі 2-м тт. дванадцятитомної „Історії української літератури”, беруть участь у роботі Сковородинських читань, що проводяться на базі Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, в медієвістичному семінарі при Львівському національному університеті імені Івана Франка та ін. наукових зібраннях.

У планах відділу — підготовка до друку й видання творів Григорія Цимблака, віршованих та драматичних текстів XVII-XVIII ст., створення підручника з давньої української літератури.

Основні видання відділу української давньої літератури:

• Величковський І. Твори / Упор. В. П. Колосова, В. І. Крекотень (1972); Українська поезія. Кінець XVI — початок XVII ст. / Упор. В. П. Колосова, В. І. Крекотень (1978);

• Літературна спадщина Київської Русі і українська література XVI—XVIII (1984);

• Українське літературне бароко (1987);

• Писемність Київської Русі і становлення української літератури (1988);

• Гудзий Н. К. Литература Киевской Руси и украинско-русское литературное единение XVII—XVIII веков" (1989);

• Українська поезія. Середина XVII ст. / Упор. В. І. Крекотень, М. М. Сулима (1992);

• Європейське Відродження та українська література XIV—XVIII ст. (1993);

•  Зб. „Медієвістики” (спільне видання з Одеським національним університетом ім. І. І. Мечникова). — Вип. 1. —  1998; Вип. 2. —  2000; Вип. 3. —  2002;

• Білоус П. В. Творчість В. Григоровича-Барського (1985);

• Ісіченко Ю. А. Києво-Печерський патерик у літературному процесі кінця XVI — початку XVIII ст. на Україні (1990);

• Мишанич О. В. Література Закарпаття XVII—XVIII ст. Історико-літературний нарис (1964);

• Мишанич О. В. Григорій Сковорода і усна народна творчість (1976);

• Мишанич О. В. Українська література другої половини XVIII ст. і усна народна творчість (1980);

• Мишанич О. В. Крізь віки (1996);

• Мишанич О. В. Повернення (1997);

• Мишанич О. В. На переломі (2002);

• Мишанич О. В. „З минулих літ” (2004);

• Микитась В. Л. Іван Франко — дослідник української полемічної літератури (ХVI—XVII ст.) (1983);

• Микитась В. Л. Іван Франко як дослідник давньої української літератури (1988);

• Микитась В. Л. Давні українські студенти і професори (1994);

• Крекотень В. І. Байки в українській літературі ХVII—XVIII ст. (1963);

• Крекотень В. І. Оповідання Антонія Радивиловського. З історії української новелістики XVII ст. (1983);

• Крекотень В. І. Вибрані праці (1999; посмертне видання);

• Українська література XVIII ст. / Упор. О. В. Мишанич (1983);

• Українська література XVII ст. / Упор. В. І. Крекотень (1987);

• Українська література XІV-ХVІ ст. (колектив упорядників; 1988);

• Давня українська література. Хрестоматія (упор. М. М. Сулима; 1-ше вид. —  1991; 4-е вид. —  1998);

• Сулима М. М. Українське віршування кінця ХVI — початку XVII ст. (1985);

• Сулима М. М. Українська драматургія ХVII—XVIII ст. (2005);

• Сулима М. М. Гріхи розмаитїи (Епитимійні справи XVII—XVIII ст.) (2005);

• Пелешенко Ю. В. Розвиток української ораторської та агіографічної прози кінця XIV — початку XVI ст. (1990);

• Пелешенко Ю. В. Українська література пізнього середньовіччя (друга половина XIII—XV ст.) (2004);

• Радишевський Р. П. Польськомовна українська поезія від кінця XVI до початку XVIII ст. (1996; польською мовою);

• Roxolański Parnas. Polskojęzуczna poezija ukraińska od końca XVI do początku XVIII wieku (упор. Р. П. Радишевський; 1998);

• Вагилевич І. Polscу pisarze Rusini (підготовка до друку Р. П. Радишевського; 1996);

• Павленко Г. І. Становлення історичної белетристики в давній українській літературі (від житія і літописного оповідання до історичної повісті) (1984);

• Маслов С. И. Кирилл Транквиллион-Ставровецький и его литературная деятельность (підготовка до друку Г. І. Павленко; 1984);

• Андрущенко (Шевчук) М. В. Парнас віршотворний. Києво-Могилянська академія і український літературний процес XVIII ст. (1999);

• Савчук (Циганок) О. М. З історії латинських літературних впливів в українському письменстві XVI—XVIII ст. (1999);

• Нога Г. М. Звичаї тії з давніх школярів бували... (Український святковий бурлеск XVII—XVIII ст.) (2001);

• Сулима В. І. Біблія і українська література. Навчальний посібник (1998);

• Мишанич Я. О. „Історія Русів”: історіографія, проблематика, поетика (1999).

Історичний екскурс

Підвалини Відділу української давньої літератури закладалися такими вченими, як М. О. Максимович, О. М. Огоновський, М. І. Петров, О. І. Левицький, М. Ф. Сумцов, Д. І. Яворницький, І. Я. Франко, Д. І. Багалій, Ф. І. Титов, М. С. Грушевський, В. І. Рєзанов, К. Й. Студинський, К. В. Харлампович, В. М. Перетц, А. Ю. Кримський, В. Г. Щурат, С. О. Єфремов, Д. І. Абрамович, С. І. Маслов, М. С. Возняк, Т. П. Сушицький, В. П. Адріанова-Перетц та ін.

Велику роль у становленні української медієвістики відіграло Наукове товариство імені Шевченка у Львові, засноване в 1892 р. внаслідок реорганізації Літературного товариства ім. Т. Г. Шевченка.

Прообразом Відділу української давньої літератури став історико-філологічний відділ Української Академії наук та інші її підрозділи — Археографічна комісія, Національний Архів, „Історичне товариство Нестора-літописця”, створене ще в 1873 р., „Семінар російської філології” у Київському університеті, „Товариство дослідників української історії, письменства і мови у Ленінграді”, що почало діяти з 1923 р. на базі колишнього „Товариства прихильників української історії і мови”.

Серія „Пам’ятки українського письменства”, збірники, наукові записки, підготовлені провідними вченими-медієвістами і досі залишаються зразковими для тих, хто присвятив себе справі вивчення української давньої літературної спадщини.

Визначальним у структуруванні української медієвістики стало утворення в 1927 р. „Комісії давнього українського письменства”, яку очолив акад. УАН В. М. Перетц; секретарем комісії був призначений О. А. Назаревський. Кістяком комісії були учні В. М. Перетца —  С. Богуславський, Д. Абрамович, М. Гудзій, Н. Кістяківська, С. Гаєвський, К. Копержинський, В. Розов, С. Щеглова, І. Єрьомін, В. Андріанова-Перетц. Комісія проіснувала десять років, після заслання В. М. Перетца (1934) і його смерті (24 вересня 1935 р., м. Саратов) вона припинила своє існування.

Відновлений у 1938 р. Відділ української давньої літератури Інституту української літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України очолив чл.-кор. АН України С. І. Маслов, який поєднував роботу в академічній установі з викладанням давньої літератури в Київському університеті. Під час Другої світової війни Інститут евакуюється до Уфи, що, звичайно ж, не сприяло розвитку медієвістики. На посту завідуючого Відділу української давньої літератури С. І. Маслов пробув до 1950 р. Після нього Відділ очолив акад. АН УРСР М. К. Гудзій. Відомий учений також поєднував керівництво з викладанням у Московському університеті, отож про активне вивчення української давньої літератури в 1951—1961 рр.підстав говорити немає.

Зміни в українській медієвістиці настали в другій половині 1950-х рр., коли до Інституту літератури прийшли учень С. І. Маслова Л. Є. Махновець, а також В. І. Крекотень, В. П. Колосова, Я. І. Дзира та О. В. Мишанич, які суттєво пожвавили вивчення давньоукраїнської спадщини, вивели дослідження української давньої літератури на сучасний рівень.

Проте справжнього ренесансу української медієвістики не сталося: після смерті О. І. Білецького Інститут літератури очолив акад. АН УРСР М. З. Шамота, який 1 січня 1963 р. закрив Відділ української давньої літератури — його співробітники утворили творчу групу в складі Відділу української дожовтневої літератури. Так тривало до січня 1979 р., коли Інститут літератури очолив акад. АН УРСР І. О. Дзеверін, який відновив Відділ української давньої літератури. Його очолив доктор філологічних наук В. Л. Микитась. Із січня 1985 р. керівником відділу став доктор філологічних наук О. В. Мишанич. У 1998 р. у зв’язку з об’єктивними причинами Відділ української давньої літератури було об’єднано з Відділами української літератури ХІХ ст. та Відділом шевченкознавства. З 1-го січня 2001 р. Відділ шевченкознавства знову став самостійним підрозділом, а з 1-го січня 2006 р. відновив свій автономний статус і Відділ української давньої літератури. Після смерті чл.-кор. НАН України О. В. Мишанича в січні 2004 р. в. о. зав. Відділу української давньої літератури став доктор філологічних наук М. М. Сулима.

Співробітники Відділу української давньої літератури, відновленого в 1979 р.: В. Л. Микитась, О. В. Мишанич, В. П. Колосова, В. І. Крекотень, В. С. Харитонов, Г. І. Павленко, Р. П. Радишевський, В. В. Лисиця, М. М. Сулима, Ю. В. Пелешенко, Ю. М. Луценко, О. М. Савчук(Циганок), М. В. Андрущенко (Шевчук), Г. М. Нога, М. Кушлаба.

Докторантами й прилегентами Відділу були: П. К. Яременко, В. П. Маслюк, Б. С. Криса, В. О. Соболь, Л. В. Ушкалов, М. М. Сулима, М. П. Корпанюк, П. В. Білоус, О. В. Александров, О. Є.-Я. Пахльовська, І. Ю. Береза, Ю. В. Пелешенко.

Аспірантами та прилегентами Відділу були: П. В. Білоус, Ю. А. Ісіченко, Ю. В. Пелешенко, Н. М. Поплавська, В. В. Колінець, М. С. Трофимук, І. Ю. Береза, В. М. Пивоваров, М. В. Андрущенко (Шевчук), М. Й. Назарук, О. М. Савчук (Циганок), Є. В. Пшеничний, В. В. Шевченко, Г. М. Нога, І. Я. Дзира, О. П. Трофимук, М. Кушлаба, С. Бабич, О. В. Засько, О. В. Денисенко, В. Руссова, Б. П. Білоус.