Інститут літератури

ВІДДІЛ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Напрями наукової роботи відділу дещо умовно можна розподілити на декілька регіонів: німецькомовний (Німеччина, Швейцарія та Австрія), англо- і франкомовний (Великобританія, Канада, Франція), іспаномовний (Латинська Америка та Іспанія), і далекосхідний (Японія).

Індивідуальні напрями наукової роботи співробітників відділу:

• д.ф.н.  Н. Ф. Овчаренко — „Феномен канадійності в постколоніальному художньому дискурсі” ;
• к.ф.н.  Ю. В. Осадча — „“Теорія японців” ніхонджін-рон і візія імперської Японії в японській публіцистиці та літературній критиці другої половини ХІХ ст.” ;
• к.ф.н. О. В. Романова — „Особливості взаємодії мистецтва та літератури у французькій «літературі подорожей» ХІХ-ХХІ сторіччя” ;
• к.ф.н. Д. І. Дроздовський — „Ревізія моделей антиколоніалізму в дискурсі пост-постмодернізму (на матеріалі сучасного британського та латиноамериканського романів)”.

Склад відділу

Овчаренко Наталія Федорівна — доктор філологічних наук, завідувачка відділу.

Дроздовський Дмитро Ігорович — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Осадча Юлія Володимирівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Романова Ольга Вікторівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник, вчений секретар відділу.

Сектор слов’янських  літератур 

Михед Павло Володимирович — доктор філологічних наук, завідувач сектором.

Генералюк Леся Станіславівна — доктор філологічних наук, мистецтвознавець, доцент, старший науковий співробітник.

Єржиківська (Лисенко) Наталя Олексіївна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Сквіра Наталія Михайлівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Гогуля Марина Петрівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Кучерявенко Світлана Валеріївна — молодший науковий співробітник, вчений секретар сектору.

Михайлова Тетяна Михайлова — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Наукова робота відділу

Відділ працює у декількох напрямках. Сектор світової літератури працює над темою«Література пам’яті – пам'ять літератур».

  Події кінця ХХ – початку ХХІ століть кардинально трансформували соціально-політичні та культурні основи сучасного світу. Сьогодні в зарубіжних літературах періоду пост-постмодерну відбувається реактуалізація світоглядно-філософських, поетологічних, жанрових моделей попередніх культурно-історичних епох. Культовими героями сучасної культури стають персонажі, які належать, наприклад, до вікторіанської епохи або позначені рисами (нео)позитивістського мислення, детермінуючи розвиток сучасної культури як такої, що містить у собі «сліди» різних традицій і водночас у якій експліковано технологічні інновації сучасності. Сучасна культура постає формою висловлення «пам’яті» літератур різних традицій і культурно-історичних епох.

Сектор слов’янських літератур працював над темою  «Слов’янські літератури в світовому культурному контексті: універсальне й індивідуальне». Колективна праця відділу присвячена дослідженню тяжіння до індивідуації в соціально-політичних і культурних процесах у сучасному світі і в різних слов’янських літературах. Саме цей напрямок розвитку культури – від тотальної універсалізації до індивідуації –  визначає сучасний стиль епохи. Різноманітні прояви цього процесу у літературах слов’янського світу окреслюють коло проблем колективного дослідження. Обстеження сучасних слов’янських літературних явищ під кутом сформульованих гіпотез і методологій дозволить дати уявлення про характер і тенденції літературного і культурного розвитку слов’янських країн у світовому художньому контексті.

У 2010 р. при відділі було засновано Центр досліджень літератур, мов і культур Японії, Кореї та Китаю, що веде активну наукову та науково-організаційну діяльність у відповідній сфері.

 Історичний екскурс

Відділ світової літератури почав своє існування з кінця 30-х років ХХ ст. З 1961 р. невелика творча група вчених працювала в різних підрозділах Інституту літератури, з 2002 це — Відділ світової літератури. За цей час у відділі склалася школа, для якої характерним є прагнення до вивіреності і повноти оцінок, об’єктивності й всебічності аналізу естетичних явищ, превалювання традиційного для вітчизняної науки історико-філологічного підходу з використанням семіотичних, структуралістських, новокритичних методик, вироблених західним літературознавством. Колективні дослідження: „Герой і антигерой” (1965), „Элитарные представления об искусстве и современный мир” (1980), „Борьба методов и направлений в литературе современного Запада” (1986), „Единство формы и содержания в современном художественном произведении” (1988), „Жанровое разнообразие современной прозы Запада” (1986) та ін.

Майже 40 років (за винятком коротких термінів)відділ світової (зарубіжної) літератури очолював Д. В. 3атонський. В різний час у відділі працювали: академік А. Кримський, академік О. І. Білецький, д. ф. н. Н. Матузова, д.філос. н. А. Гордієнко, акад. Г. Д. Вервес, д. ф. н. В. Вєдіна, д. ф. н. Т. Н. Денисова, д. ф. н. Г. М. Сиваченко, д. ф. н. Д. С. Наливайко, д. ф. н. П. Н. Рудяков, д. ф. н. С. Д. Павличко та ін.