Інститут літератури

Міністерство освіти і науки України
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
Національний університет «Острозька академія»
Рівненський державний гуманітарний університет
Літературний музей Уласа Самчука
(сектор Рівненського обласного краєзнавчого музею)

Шановні колеги!

Запрошуємо вас узяти участь у Всеукраїнській науковій інтернет-конференції «МАЄСТАТ НА КРАЮ ЧАСУ: ПРОСТІР СЛОВА УЛАСА САМЧУКА» (до 120-річчя від дня народження письменника), що відбудеться 14 березня 2025 року на базі Національного університету “Острозька академія”.

Роботу конференції заплановано за такими напрямами:
 Улас Самчук на тлі епохи: творчі контакти, громадська діяльність, місця пам’яті
 Доба й постаті у рецепції Уласа Самчука-публіциста
 Geniusloci: волинський текст Уласа Самчука
 Пріоритети та еволюція художніх практик Уласа Самчука у контексті його концепції «великої літератури»
 Улас Самчук у контексті європейської літературної традиції: компаративні студії та рецептивна естетика
 Тексти Уласа Самчука у світлі мовознавчих досліджень
 Подолання мовчання: методика вивчення доробку Уласа Самчука в освітніх закладах
Конференція відбудеться ДИСТАНЦІЙНО.
Робоча мова конференції – українська.
Учасники матимуть змогу опублікувати матеріали (статті) у фаховому науковому журналі «Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія “Філологія”» (присвоєно категорію “Б” за Наказом Міністерства освіти і науки України від 29.06.2021 №735).
Журнал проіндексовано в наукометричних базах IndexCopernicus ICV 2019: 68,68 та GoogleScholar. Кожній статті буде присвоєно індекс DOI.
Статтю до публікації потрібно подати до 31 травня 2025 року. Для осіб без наукового ступеня обов’язково долучити рецензію керівника, засвідчену печаткою.

Детальніше в інформаційному листі

11 квітня 2025 року Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна спільно з Київським столичним університетом імені Бориса Грінченка, Криворізьким державним педагогічним університетом, Палермським університетом проводить XІ Міжнародну наукову конференцію «Художні феномени в історії та сучасності (Життя в обмеженнях і без)».

Місце проведення конференції: майдан Свободи, 4, кафедра романо-германської філології, факультет іноземних мов, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, Україна. Конференцію буде проведено в онлайн-форматі. 

Питання, що пропонуються для обговорення:

Ø Література як простір пізнання себе та світу: межі та безмежність у багатонаціональному контексті;

Ø Поневолення/Свобода як простір для відкриття горизонту можливостей самовдосконалення в літературі, лінгвістиці та культурі;

Ø Криза як імпульс для трансформації: розширення та звуження особистісних кордонів у літературних практиках;

Ø Табу, заборони й забобони в літературі, лінгвістиці, перекладі та культурі;

Ø Від табу до трансформацій: літературні та культурні кордони в умовах глобальних викликів;

Ø Концепт СВОБОДА в літературі, лінгвістиці та культурі;

Ø Межі нормальності/анормальності в літературі, лінгвістиці, перекладі та культурі;

Ø Межа/Безмежність/Граничність в екокритичному, постколоніальному, постфеміністичному, мультимодальному дискурсах;

Ø Границі й безмежжя у світовому літературному дискурсі: свобода, криза та самоусвідомлення;

Ø Картографія літератури: географічні та геополітичні кордони у фікціональному та нефікціональному світах;

Ø Міграція як засіб долання географічних, культурних, мовних кордонів у літературному дискурсі;

Ø Межі ідентичності: маргіналізація, інтеграція в міжкультурному контексті в літературі, мові, культурі, методиці викладання іноземних мов;

Ø Бар’єрність/Безбар’єрність та інклюзивність в літературі, культурі, методиці викладання іноземних мов;

Ø Вивчення іноземних мов як інструмент подолання культурних та мовних кордонів.

*Учасники можуть представити інші питання, дотичні до проблематики конференції.

Для участі в конференції необхідно: до 25 лютого 2025 року подати заявку учасника https://forms.gle/4mavrRPoNmVsMuBP7 та надіслати на електронну адресу конференції  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  тези доповіді, оформлені згідно з вимогами.

Додаткову інформацію щодо конференції можна отримати в інформаційному листі.

З надією на зустріч та плідну співпрацю

Оргкомітет

Це книжка про ситуацію переходу і  культурну свідомість на початку нового міленіуму в Україні, зокрема між двома Майданами.  У ній три головні теми: постколоніальні травми, які на початку ХХІ століття виявляються у стосунку до минулих імперій та старих історіографічних наративів; посттоталітарна свідомість, що постає в соціокультурних розривах, постколоніальній обра́зі (ресентименті) й генераційних кризах; і генераційна постпам’ять що служить засобом долання розломів і травм соціокультурної та фамільної історії. Тамара Гундорова аналізує колоніальні наративи та феномен ресентименту, міжгенераційну травму, що тінню нависає над сучасністю, і явище постпам’яті, яке відлунює в магічному реалізмі сімейних епопей і драм. Чорнобильський катастрофізм стає тлом для зустрічі шістдесятників і дев’ятдесятників у дискусії про право свідчити, а клоунеса-лялька Вєрка Сердючка служить медіатором між різними полюсами транзиту — радянським і пострадянським, центром і провінцією, «совком» і «шоубізом».

Найвизначнішою рисою транзитної культури є те, що вона не лише окреслює історичну епоху чи відтинок часу, хоча історичні, соціальні й політичні реалії також впливають на неї. Транзитна культура є типом культури, яка проявляє ситуацію переходу і змін, коли програмується нова свідомість і актуалізуються травми минулого, котрі пронизують і деформують тіло сучасності.

У книжці аналізуються  основні романи другого десятиліття Незалежності: «Музей покинутих секретів» (2009) Оксани Забужко, «Ворошиловград» (2010) Сергія Жадана, «Записки українського самашедшого» (2010) Ліни Костенко. Фокусом дослідження  стають пошуки осьового часу національної історії, що сполучає минуле і сучасне та поєднує містичними зв’язками різні генерації. Особливого звучання набуває тема «останнього радянського покоління», яке відвойовує право на історію і біографію та вростає у «свою територію». Йдеться також про посттоталітарну біополітику «хворого тіла» і про «лузера» як архетип покоління 2000-х, що маніфестує важливі нонконформістські ідеї та стає емблемою постколоніальної бездомності.

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка

Відділ давньої української літератури 

ЩОРІЧНИЙ  НАУКОВИЙ СЕМІНАР

за плановою темою відділу:

 «Українська література Х – ХVІІІ ст.:

автор, текст, біблійна екзегетика,  історична поетика, інтерпретаційні практики ХІХ – ХХІ ст.»

У програмі  —  доповіді співробітників відділу: Ю. В. Пелешенка,  Р. Ф. Ткачука, В. І. Сулими, Г. М. Ноги, Я. О. Мишанича,   І. П. Брижіцької,  Ю. М. Григорчук, М. Р. Меркулова, Ю. І. Соколюк,  а також традиційної гості   -  О. Ю. Пелешенко (НУ “КМА”).

Дата семінару   –   19 грудня 2024 р.

Місце проведення — лекційний зал Інституту літератури.

Початок об 11 годині.

Теоретичні аспекти дослідження. Магія у літературі фентезі: Дефініції, маніфестації, функції. Колективна монографія Центру з Дослідження Літератури Фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України / Ред. Рязанцева Т. М., Канчура Є. О., – Київ, 2024. – 310 с.
Колективна монографія містить матеріали теоретичних досліджень поетики фентезі, апорбовані на міжнародних конференціях ЦДЛФ 2022 і 2023 рр. Теоретичні розвідки охоплюють проблеми інтерпретації категорій магічного, сакрального, чудесного, утопії й антиутопії та сприяють оновленню методологічних підходів і термінологічного інструментарію у вітчизняних студіях літератури фентезі. Для літературознавців, студентів-філологів, викладачів історії літератури і компаративістики, для всіх, хто цікавиться проблемами літератури фентезі.

Читати

March 14, 2025

The University of Manitoba, Winnipeg, Canada

 We invite scholars, writers, and literary enthusiasts to submit proposals for the international conference Identity and Poetics of Ukrainian Canadian Literature.

Ukrainian Canadian literature occupies a unique space in the broader context of Canadian multiculturalism and diaspora studies. It is shaped by the historical and cultural experiences of Ukrainian immigrants and their descendants. Despite the substantial amount of fiction written and published in English by Canadian-born Ukrainians featuring authors such as Myrna Kostash, Janice Kulyk Keefer, Lisa Grecul, Marsha Forchuk Skrypuch, Maurice Mierau, Laisha Rosnau, Randall Maggs, Laura Langston,  Daria Salamon, Lindy Ledohowski, Elizabeth Bachinsky, Erin Moure, Barbara Sapergia, Thomas Trofimuk, and many others  Ukrainian Canadian literature remains largely invisible in university curricula, academic programs, and research. We hope that this conference will draw active attention to Ukrainian Canadian literature, highlighting its rich topicality, diverse genre, and poetic forms that not only preserve cultural heritage but also enrich Canadian literary tradition as a whole.

Possible Topics for Submission Include (but are not limited to):

• Memory and nostalgia in Ukrainian Canadian literature
• The Ukrainian Canadian identity in contemporary fiction and poetry
• Diaspora and transnationalism: Ukrainian Canadian literature in a global context
• Intersections of language, culture, and identity in Ukrainian Canadian writing
• Representation of historical events and collective memory in Ukrainian Canadian literature
• The impact of migration and settlement on literary expression
• Gender and feminist perspectives in Ukrainian Canadian literary works
• The Ukrainian folklore and mythology in Canadian literary contexts
• Comparative studies of Ukrainian Canadian literature and other ethnic literatures in Canada
• The role of Ukrainian Canadian literature in cultural preservation and resistance to assimilation
• The contribution of Ukrainian Canadian writers to Canadian multiculturalism
• Religious and spiritual themes in Ukrainian Canadian literature
• Ukrainian Canadian literary responses to political and social changes in Ukraine and Canada

We welcome proposals for papers, panel discussions, and roundtables. Submissions should include a title, an abstract (250-300 words), a brief bio (100 words), and contact information.

Submission Guidelines:

Please submit your proposals by February 15, 2025, to Prof. Mariya Shymchyshyn Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. or https://forms.office.com/r/QSrNq3xMQ3

Notifications of acceptance will be sent out by March 1, 2025.

This conference will offer a hybrid format, allowing participants to join either in person at the University of Manitoba or virtually.

У колективній монографії досліджено українську літературу як чинник інтелектуального протистояння імперським вторгненням, проаналізовано окремі твори літератури спротиву в історико-культурній тяглості, зокрема розглянуто тексти, які з’явилися після 24  лютого 2022  року. Українську літературу проаналізовано як формотворчий складник та рушій процесів націєтворення; досліджено явища, тенденції, тематику й проблематику літератури від кінця XVIII століття до сучасності у загальному культурно-мистецькому українському та європейському контекстах.

Читати

доктор філологічних наук, професор, старший науковий співробітник

Наукові інтереси:

• теорія літератури;
• історія української літератури та літературної критики;
• проблеми психології художньої творчості;
• міфопоетика;
• езотеричні художні практики.

Вибрані праці:

Кандидатська дисертація: «Соціальна та естетична природа характеру в оповіданнях Івана Франка» (1980).

Докторська дисертація: «Проблеми індивідуальної міфології (Т. Шевченко – Леся Українка)» (1997);

Монографії та розділи:

Проблеми індивідуальної міфології: міфотворчість Шевченка (монографія). - Одеса.- Астропринт.- 1996.

Поетичні візії Лесі Українки: онтологія змісту і форми (монографія у співав.). - Одеса.- Астропринт.- 1996.

Голос землі і совісті. Літературний портрет Олекси Шеренгового. - Одеса.- Астропринт.- 2003.

Re-presence: відлуння Сходу в українській літературі Х1Х ст. Зб. наукових праць. Одеса.- Астропринт.- 2009.

Ейдетична географія і «топографічний психоаналіз» у романі  Олі Токарчук "Бігуни" // «Наративи переміщень та географія ідентичностей». Колективна монографія . Київ : Видавничий центр КНЛУ, 2020.

Відкриття територій: наративна художня картографія в сучасній українській літературі // Простір ідентичності/Ідентичність простору в художньому дискурсі. 2022.C.19 – 49. 

Вступ // Історія української літератури. У 12 т. Т. 9, кн. 1. Література кінця XIX — початку XX століття (1890—1910-ті роки). Київ, Наук. думка, 2023.  —  2 д. а. (у співавторстві).

Микола Трублаїні // Історія української літератури ХХ-поч.ХХ1 ст. Навчальний посібник (з Грифом МОН) – Т. 1. – К. – Академвидав, 2013. - С. 556-566 (у співав.). 

Історія української літератури в літературознавчих дискусіях / Діалог і діалогічність в українській літературі Х1Х-ХХ ст. Колективна монографія. – вид-во ОНУ, Одеса, 2013.

Статті:

Концепт тривоги/тривожності у сфері приватного життя персонажів романістики С. Жадана («Месопотамія», «Інтернат») // Сучасні літературознавчі студії. КНЛУ. 2021, Вип.18. http://literature-studio.knlu.edu.ua/article/view/246976

Наратив переміщень як спосіб конструювання горизонту свідомості героя (роман С. Жадана «Інтернат»)  Синопсис: текст, контекст, медіа Том 26 № 3 (2020) с. 84–89 https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/issue/current

Трагічна діалектика як домінанта драматичного письма Лесі  Українки // Науковий вісник Прикарпатського НУ, присвячений 70-річчю професора С. І Хороба. Вип. 47, 2019. 

Тіло війни і межі художності //Тіло як текст та текст тіла / Сучасні літературознавчі студії, вид-во КНЛУ. 2019, вип.16.

 " З того боку темряви": художня текстуалізація смерті у романі Сергія Жадана " Месопотамія" / Тетяна Мейзерська // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : зб. наук. праць / відп. ред. І. В. Сабадош. – Ужгород, 2018. – Вип. 23. – С. 213–216. 

Дмитро Бузько – письменник і кіносценарист Одеської кіностудії // Сolloguia orientalia bialostocensia literature/historia ХХ111, Бєлосток, Польща, 2018, с.248-257. 

Інтертекст у романі П. Яценка «Нечуй. Немов. Небач» / Сучасні літературознавчі студії. Вип. 15.– КНЛУ, 2018.

Роман Сергія Жадана "Месопотамія": жанрова своєрідність та ідейний зміст/ Сучасні літературознавчі студії.  Вип. 22. КНЛУ, 2016.

Одеські поети-шістдесятники//Odessa w literaturachslowianskich studia// Сolloguiaorientaliabialostocensia literature/historiaХХ1, 2016.- с.153-167.

Cюжетні трансформації притчі про Душу і Тіло в українській літературі //Транскультурні коди літературного дискурсу / Сучасні  літературознавчі студії. - Вип. 12.- Вид-во КНЛУ. 2015. – с.386-398.

У сокровенних пошуках потаємного: езотерична проблематика роману О. Сича «Уроборос» //Наукові записки КДПУ ім. В.Винниченка. Серія: Філологічні науки. Вип. 114. – 2013.- С.206-214

Типологія імагінативного мислення Т. Шевченка // Шевченкознавчі студії. Збірник наукових праць / Вип. 16.- К.: КНУ, 2013. С.54-62

«До трагічної мудрості і за її межі»: есеїстка Галини Пагутяк // Пост гуманізм та віртуальність: літературні виміри / Сучасні літературознавчі студії. – Вип.10.- К. :Видавничий центр КНЛУ, 2013. – С. 232-242.

До питання про типологію імагінативного мислення Шевченка/ Славянскія літаратуры у кантэксце сусветнай: да 900-годдзя Кірыла Тураускага і 200-годдзя Тараса Шаучэнкі. У дзвюх частках. Частка 1. – Мінск.- РІВШ, 2013, сс. 110-115

Tipologia gandirii imaginative a lui Sevcenko / Taras Sevcenko - un apostol al neamului ucrainean. - RCR EDITORIAL - Bucuresti. - 2013. - s. 47-52.

Смак як естетична здатність судження // Дискурс смаку в літературі і культурі / Сучасні літературознавчі студії. – Вип. 9. – К.: КНЛУ, 2012.

Орієнтальні наративи в українській літературі ХХ ст. Ukraina Irredenta. Literatura i język Ukrainy XX wieku / J. Poliszczuk, O. Baraniwska, T. Hodana. – Kraków, Wyd-wo UJ, 2011

 Потрійний код поеми Л.Мосенза «Вічний корабель»: історичний, метафізичний, національний // ХХ століття: від модерності до традиції. Естетика і поетика творчості Леоніда Мосенза.- Зб.наукових праць. - Вип.1.Вінниця. – 2010.

 Веселовський-Франко: дві концепції сугестії //1Х Міжнародний семінар «Украина и Россия: динамика кроскультурных взаимодействий» – СПб. – 12-16 травня 2009.- СПб.- 2010.

Антропологічна складова літературознавчої філософії Дмитра Чижевського Наукові записки Тернопільського національного педуніверситету. Серія: Літературознавство (27) – 2009

 Роль композиції в онтологічній версії брехні: „Брехня” В.Винниченка // Як тайна, як безодня…П’єса В.Винниченка Брехня”: текст і контексти -Сімферополь- Світ. 2008.

Кишинівський період творчості Нечуя-Левицького// Новітні методи викладання української мови та літератури.- Белць.- Український дім.- 2008 (Молдова)

 До питання про складові поняття «внутрішній світ художнього твору» Теорія літератури у вищій школі//Філологічні семінари.- Вип.11.-КНУ.-2008.

Феноменологія сміху у поетичній творчості Шевченка // Шевченкознавство: ретроспективи і перспективи. Зб праць Всеукраїнської (36-ї) наукової Шевченківської конференції. – Черкаси.- Брама України.- 2007.

Три сни Нимидори: оніричний простір повісті І.С.Нечуя-Левицького «Микола Джеря» //Проблеми сучасного літературознавства.- Вип.1.- К.-КНЛУ.- 2004.

Екзистенційна проблематика поезій молодомузівців // Актуальні проблеми сучасного літературознавства. Вип. 11.- Одеса, 2003.

З петербурзького оточення Т.Шевченка: граф М.Вільєгорський //Шевченкознавчі студії- Вип.5.- КНУ.- 2003.

"Кремуцій Корд" М. Костомарова та "Руфін і Прісцілла" Лесі Українки: концептуалізація історії //Проблеми сучасного літературознавства. -Вип. 8. - Одеса. -Астропринт. - 2001.

Гностицизм у системі наукової та художньої спадщини І. Франка // Літературознавство / Матеріали 1У Міжнародного конгресу україністів. – Кн.1.- К.: Обереги, 2000.

Франко і Кант: дискусія чи парадокс сприйняття // Іван Франко –мислитель, письменник, громадянин. – Львів. –Світ.- 1998.

Електронна адреса:  t_mejzerska (at) ukr.net

Харків, Львів, Торунь, 1 листопада 2024 р.

Польсько-український міжкультурний діалог:

мова, література, медіа, театр

Запрошуємо до надсилання заявок статей до міжнародного багатомовного випуску часопису «Litteraria Copernicana», присвяченого українсько-польським культурним відносинам та їх відображенню в мові, літературі й інших виявах культури обох народів. Нас цікавить як аналіз слідів багатовікового сусідства, так і спостереження за сучасними явищами, що розвиваються на наших очах. Запрошуємо до детального розгляду таких тем:

• багатокультурність Центрально-Східної Європи: польсько-український вимір,
• мовна картина світу в українській та польській мовах: порівняльний аспект,
• взаємні переклади та вплив оригінальних текстів,
• особисті контакти українських і польських митців та їх значення для обох культур,
• образ України та українців у давній і сучасній польській культурі, образ Польщі та поляків в українській культурі: література, фольклор, кіно, театр, електронні медіа, візуальні мистецтва, комікс тощо,
• польсько-українські зони напруги та способи їх зображення в обох культурах,
• російсько-українська війна та її відображення в польській культурі,
• українська еміграція до Польщі та її сліди в українських і польських культурних текстах.

Заявки на теми наукових статей із короткими анотаціями польською, українською або англійською мовами (до 600 знаків) приймаються до 15 грудня 2024 року на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. . Просимо надсилати лише оригінальні наукові праці, які раніше не публікувалися.

Також запрошуємо надсилати матеріали до інших розділів журналу: «Майстри» – презентація профілів і досягнень видатних науковців, «Рецензії» – огляди нових наукових книжок, «Матеріали та архіви», «Інтерв’ю» та «Varia» – короткі статті та есе, що виходять за тематичні межі випуску.

Попереднє затвердження заявок – до 5 січня 2025 року.

Термін надсилання готових статей, оформлених відповідно до вимог журналу «Litteraria Copernicana», – 15 квітня 2025 року.

Обсяг статті – приблизно 30 000 знаків (з пробілами).

Мови публікації: польська, українська, англійська.

Надіслані статті після попереднього затвердження редакційною колегією будуть направлені на незалежне зовнішнє анонімне рецензування відповідно до вимог журналу.

--

Журнал «Litteraria Copernicana» є щоквартальником, який видає гуманітарний факультет Університету Миколая Коперника в Торуні. Часопис виходить в електронній і друкованій формі. Журнал індексується в базі SCOPUS. Польське Міністерство науки і вищої освіти надало йому 40 пунктів. Сайт: https://apcz.umk.pl/LC

Вказівки для авторів: https://apcz.umk.pl/LC/about/submissions, https://www.human.umk.pl/panel/wp-content/uploads/WSKAZOWKI-EDYTORSKIE-DLA-AUTOROW_LC_LitCop.pdf

Редакційна колегія випуску:

канд. філол. наук, доцент кафедри української мови Софія Бутко, Харківський національний університет імені Василя Каразіна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

канд. філол. наук, доцент кафедри польської філології Уляна Левко, Львівський національний університет імені Івана Франка, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

канд. філол. наук, доцент кафедри польської філології Христина Стельмах, Львівський національний університет імені Івана Франка, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

доктор габ. Марчін Волк, професор Університету Миколая Коперника в Торуні, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.