Інститут літератури

23 – 24 березня 2023 року

“Postmodernism is dead, but something altogether weirder has taken its place”

John Searle

Низка поворотів другої половини ХХ століття – лінгвістичний, культурний, інтерпретативний, історичний, когнітивний, афективний, матеріальний, просторовий, прагматичний, онтологічний, речовий, анімалістичний, візуальний, спекулятивний та інші – засвідчили намагання знайти вихід з інтелектуальної кризи, спричиненої модерністським оскарженням великих наративів й універсалій та постмодерністською іронічною підозрою до них. Однак численні повороти не вдовольнили розпачливу розгубленість людини ХХІ століття, а лише спонукали інтелектуалів винаходити все нові і нові теорії, які зрештою були такими ж безпомічними, як їхні попередники, і спричинювали наступні розколи і розмежування. На початку 2000-х Т. Вермулєн і Р. ван ден Еккер визначили сучасну культурну домінанту як МЕТАМОДЕРНІЗМ і підкреслили: «Метамодернізм це – структура відчуття, що виникає з постмодернізму і є реакцією на нього».

Теоретики метамодернізму (Олександра Думітреску, Тімоті Вермулєн, Робін ван ден Еккер, Вольфґанґ Функ, Джейсон Джозефсон Сторм, Лі Константіну та інші) пропонують парадигму, що, на їхню думку, не загострює протистояння між модернізмом та постмодернізмом, між репрезентацією й неможливістю репрезентації, між історією й архівом, між минулим і теперішнім, між універсальним і партикулярним, між можливістю і неможливістю пізнання, а, навпаки, поєднує їх. Дж. Джозефсон Сторм ратує за повернення до поняття центру, занапащеного постмодерністами. У праці «Метамодернізм. Майбутнє теорії» (2021) він звертається до тривимірної переорієнтації, в умовах якої знімається напруга між центром і периферією. Так само О. Думітреску вказує на такі характеристики метамодернізму, як холізм, взаємозв’язок й інтеграційність. Теоретики метамодернізму пропонують реконструкцію змістів замість їхньої деконструкції, повернення до історії, до природи людських відносин та їхнього емоційного наповнення, до рефлексивного осмислення світу. У вступі до праці «Переосмислюючи постмодерн» Ваессен (Vaessen) і ван Дайк (van Djik) стверджують про спрямованість сучасної художньої літератури до поєднання і примирення постмодерних і до-модерних елементів. Суголосно Джеймс (James) і Сешагірі (Seshagiri) зауважують звернення сучасних митців до естетики модернізму і навіть романтизму.

Орієнтовні дискусійні поля:

Ø  Метамодернізм як культурна домінанта сучасності

Ø  Метамодернізм: синкретизм модернізму і постмодернізму

Ø  Метамодернізм й історичний наратив. Повернення історії

Ø  Структура відчуття метамодернізму

Ø  Метамодернізм та афект

Ø  Постіронія метамодернізму

Ø  Діалектика глибини і поверхні у контексті метамодерної естетики

Ø  Художня репрезентація і метамодерна чутливість

Ø  Відкритий гештальт метамодернізму

Ø  Фейковість і фабрикація: несимультанність дискурсів

Заявки просимо надсилати до 15 березня 2023 року за посиланням: https://cutt.ly/B2I0yfH

За результатами конференції буде опубліковано черговий збірник наукових праць «Сучасні літературознавчі студії», який належить до категорії «Б» наукових видань України.

Завантажити інформаційний лист

Дорогі друзі!
Від щирого серця вітаю усіх вас із Різдвом Христовим та Новим роком! Бажаю якнайшвидшої Перемоги України, миру та затишку, тепла і злагоди у домівках. Зичу здоров'я, Божого захисту і благословення кожній родині, усій нашій Україні. Випав на долю нашого народу черговий рік випробувань, боротьби з віковим злом, але й утвердження країни в державності, нашій незалежності. Від сьогодні сама природа, час доби повертає до світла, і наша Перемога стає ще ближчою. Істина, правда боре темряву.  Хай Різдвяна зірка тишею своєї благодаті огорне кожне серце. Христос Ся рождає! Славімо Його!

Микола Жулинський

Шановні колеги, дорогі друзі!

Запрошуємо Вас на бінарну лекцію

професора Майкла Добсона, директора шекспірівського інституту (Стретфорд-на-Ейвоні, Велика Британія) і акторки, режисерки Келлі Хантер, художньої керівниці лондонського театру «Flute» (Велика Британія) на тему:

«”Перікл” і Україна: діалог»

Мови: українська, англійська (синхронний переклад українською)

Форма участі: дистанційна

Мета: продемонструвати потужний креативний та арт-терапевтичний потенціал Шекспірової п’єси «Перікл» та її здатність підтримувати і розвивати резильєнтність українського соціуму в умовах геноцидної війни, яку веде рф.

Запропонований захід є продовженням низки зустрічей на стримах майстер-класів К. Хантер, які проводилися в рамках проєкту «Перікл для України», що реалізувався на засадах інтелектуального волонтерства театром «Flute» (Лондон). і набув високо резонансу в широких колах науковців, представників культури і мистецтва, педагогів, психологів, студенів України.

Бінарна лекція буде проводитися англійською із послідовним перекладом українською

28 листопада (понеділок) о 16:30 (за київським часом).

По закінченні лекції учасники мають можливість задати лекторам питання та висловити враження. Орієнтовна тривалість заходу – 2,5 години.

Участь безкоштовна, електронний сертифікат учасника буде видано до 15 грудня.

Для участі в цьому заході Вам необхідно зареєструватися (посилання на Гугл-форму – далі). На вказану адресу електронної пошти Вам буде надіслано посилання на ЗУМ конференцію. Під час участі Вам необхідно зареєструватися в чаті конференції: написати Ваші прізвище, ім’я, по батькові. Саме ця інформація дасть нам можливість видати Вам сертифікат учасника заходу. Дякуємо за співпрацю.

Реєстрація за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScbuQN0dq7jbmns4UmN3qFKGwL5j-24GVtQ6xIq3Fpkf8sAIA/viewform

завершення реєстрації 27.11.2022 о 24:00

Організатори: Келлі Хантер (актриса, режисерка, художня керівниця лондонського театру «Flute», Велика Британія), Майкл Добсон (професор, директор шекспірівського інституту Стретфорд-на-Ейвоні, Велика Британія), Наталія Торкут (Український шекспірівський центр ЗНУ, Україна), Маргарита Дергач (Хортицька національна академія, Україна), Майя Гарбузюк (Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна), Олена Поліщук (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН, Україна), Марина Бриль (Державний науково-методичний центр змісту культурно-мистецької освіти, Україна), Дар’я Лазаренко (Софійський університет «Св. Климент Охридський», Болгарія), Дар’я Москвітіна (Запорізький національний медичний університет, Україна), Юрій Полєжаєв (НУ «Запорізька політехніка», Україна).

Контактна особа – Дергач Маргарита Альфрітівна: 0505240570, для листування Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 Інформаційний лист

2-4 грудня 2022 року на Полтавщині відбудеться Всеукраїнська науково-практичнаконференція «СУЧАСНІ РЕЦЕПЦІЇ СВІТОГЛЯДНО-ЦІННІСНИХ ОРІЄНТИРІВ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ»
Напрями роботи конференції:
1.Переосмислення філософських ідей Григорія Сковороди в умовах війни в Україні.
2.Педагогічна спадщина Григорія Сковороди.
3.Літературна творчість «українського Сократа» в сучасному дискурсі.
4.Життєвий та творчий шлях Григорія Сковороди: краєзнавчі аспекти.
5.Григорій Сковорода в сучасному мистецтві.
Місце проведення конференції: Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» 
Адреса: 36011, м. Полтава, Першотравневий проспект, 24.

Робочі мови конференції:
українська, англійська.

Для участі у науково-практичній конференції необхідно:
До 20 листопада 2022 року подати до оргкомітету конференції матеріали для публікацій, відомості про авторів за електронною адресою  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Вимоги до матеріалів та формат заявки у інформаційному листі.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НАН УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ім. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ БІОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо Вас взяти участь у

ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВІЙ ОНЛАЙН-КОНФЕРЕНЦІЇ

(XV щорічних Грінченківських читаннях)

«БІОГРАФІЧНИЙ НАРАТИВ: ТЕКСТ І ДИСКУРС»,

яка відбудеться 09 грудня 2022 року

Напрями роботи конференції:

• Міжперсональні взаємодії в біографії Бориса Грінченка.
• Видавничі історії творів Бориса Грінченка.
• Актуальні питання грінченкознавства.
• Засади і практики створення міждисциплінарних студій із біографістики.
• Наративні версії біографічних конструктів: джерела і модифікації.
• Від словника Бориса Грінченка до сучасних лексикографічних систем.
• Лексикографічна спадщина Бориса Грінченка: історія і сучасність.
• Словник мови письменника як лексикографічний феномен.
• Технології вивчення життєпису письменника в закладах освіти.
• Стратегії і практики ювілейних вшанувань діячів культури.

Онлайн-платформа проведення конференції: Zoom.

Робоча мова конференції: українська.

Порядок роботи конференції:

10:00­–12:00 Пленарне засідання конференції

12:00–13:00 Перерва

13:00–16:00 Дискусійні платформи за напрямами роботи конференції

16:00–17:00 Круглий стіл «Постать Бориса Грінченка: вивчення, репрезентація, вшанування»

17:00–17:30 Підбиття підсумків конференції

Для участі в конференції просимо до20 листопада 2022 року заповнити реєстраційну форму учасника конференції.

Оргкомітет конференції залишає за собою право відхиляти теми доповідей, які не відповідають тематиці конференції та/або не містять наукової новизни.

Перелік видань для публікації статей учасників конференції (умови публікації зазначені на сайтах видань):

Видання Київського університету імені Бориса Грінченка

1. Електронний фаховий журнал «Синопсис: текст, контекст, медіа», включений до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України (наказ МОН України від 02.07.2020 № 886) з філологічних наук і соціальних комунікацій, спеціальностей 035 Філологія і 061 Журналістика.

2. Збірник наукових праць «Літературний процес: методологія, імена, тенденції», включений до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України (наказ МОН України від 15.04.2021 № 420) з філологічних наук, спеціальності 035 Філологія.

Видання Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

3. Збірник наукових праць «Мовознавчий вісник», включений до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України (наказ МОН України від 15.04.2021 № 420) з філологічних наук, спеціальності 035 Філологія.

Координатори конференції:

З питань грінченкознавства– Вірченко Тетяна Ігорівна, доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка (+380675392357, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. );

З питань біографістики– Козлов Роман Анатолійович, доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка (+380676078039, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. );

З питань лінгвістики– Саєвич Ірина Георгіївна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови Київського університету імені Бориса Грінченка (+380676743421, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ).

Завантажити інформаційний лист