Інститут літератури

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА НАМ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМ. М.Т. РИЛЬСЬКОГО

Запрошуємо до участі у міжнародній науковій конференції «Україна та Європа. Культура в глобальних викликах сьогодення», що відбудеться 20-21 вересня 2023 року.

Тематика конференції
• Культурно-мистецька сфера в контексті розвитку повоєнної України;
• Українська культура у євроінтеграційних стратегіях;
• Питання збереження культурної спадщини України;
• Тема війни в мистецтві й літературі. Історичні ремінісценції та сучасність.
Для подачі заявки на участь в конференції та надсилання тез необхідно заповнити форму за посиланням: https://forms.gle/BRB7jtKi6WMqr9m5A. 
Кінцева дата прийому заявок та тез – 25 серпня 2023 року (включно).

Деталі в інформаційному листі

Український BEST. Мініенциклопедія книжкового дворіччя: 2019–2020. – К.: Майстер Книг, 2021, 272 с. / упорядник Костянтин Родик

Дорожня карта читача, критика, культуролога. Про книжки, що стали подією двох крайніх літературних сезонів. Навіґатор видавничої якости. Хронологічний фрагмент соціології літератури і читання.

Костянтин РОДИК. Сізіф ХХ. Книжка vs. політика. – К.: Балтія-Друк, 2019, 352 с.

Спогади про постання сучасного українського книжкового ринку на тлі Всеукраїнського рейтингу «Книжка року». Про людей, які прищепили вітчизняній книжці світові стандарти, і про тих, хто «здавав» її корупціонерам та окупантам. Мемуарна аналітика про те, що плюс-мінус-процес триває.

«Сізіф ХХ» – це професійна аналітика і спогади очевидця про Двадцятилітню війну української держави проти вітчизняної книжки:

–      хто здав наш книжковий ринок Росії 1995-го?

–      як починалася інформаційна війна?

–      коли книжкова самодіяльність перетворилася на бізнес?

–      видавничий монополізм чи літературна критика?

–      в яку трубу вилітають бюджетні гроші «на підтримку» книговидання?

–       які книжки досі належно не прочитані суспільством? 

Проєкт "Дні Шекспіра в Україні" запрошує на заходи. 
У програмі:
15.05 об 11.00 - Публічна лекція професорки Ніколети Чінпоеш (Вустерський університет, Велика Британія) на тему «Shakestivaling in Europe»
16.05 об 11.00 - Публічна лекція професорки Ніколети Чінпоеш (Вустерський університет, Велика Британія) на тему «Femail agency in “The Merchant of Venice”»
18.05 о 18.00 - Панельна дискусія, присвячена 400-річному ювілею Першого Фоліо Вільяма Шекспіра.
19.05 о 15.00-16.00 - Панельна дискусія «Дружина Вільяма Шекспіра: факти, домисли, постпам’ять».
20.05. о 18.00 - Презентація художнього перекладу книги
Меггі О’Фаррелл «Гамнет», здійсненого Євгенією Канчурою.
30.05 о 18.00 -Панельна дискусія «Shakespeare and art» .

Щоб узяти участь у події, натисніть тут, оберіть подію, що Вас зацікавила і натисніть на її назву, щоб дізнатися деталі участі.

27 квітня на засіданні Загальних зборів НАН України доктору філологічних наук, професору, головній науковій співробітниці Інституту літератури Людмилі Броніславівні Тарнашинській було вручено диплом лауреата Премії НАН України імені І. Я. Франка. Цією нагородою НАН України відзначаються науковці «за видатні роботи в галузі філології, етнології та мистецтвознавства»; цьогоріч Премії НАН України імені І. Я. Франка удостоєна праця Людмили Броніславівни «Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління». Вітаємо дорогу колегу з цією високою відзнакою її наукових здобутків! Зичимо натхнення, нових наукових звершень, Переможного майбуття України, задля якого створюються, яке покликані наближати такі потужні в національно-культурологічному вимірі праці!

Вельмишановні колеги!

29-30 травня 2023 року факультет філології Чорноморського національного університету імені Петра Могили запрошує  вас до участі у ІV-й Міжнародній науковій конференції «Слов’янські студії: європейський контекст».

Конференція присвячена проблемам функціонування та розвитку слов’янських мов і літературу широкому загальноєвропейському контексті.  Основні завдання конференції –інтенсифікація слов’янознавчих філологічних досліджень за рахунок розширення співпраці з науковцями різних країн; зміцнення глибинних зв’язків між різними слов’янськими мовами та культурами; усвідомлення їхнього місця у контексті неслов’янських культур; об’єднання зусиль фахівців та формування професійної спільноти у напрямку євроінтеграційних процесів України.

Заявки на конференцію слід надсилати до 8 травня 2023 року.

Наукова проблематика cекції «Літературознавство»

1. Слов’янські літератури: історія та сучасність.
2. Слов’янські літератури у творчому взаємозв’язку.
3. Слов’янські літератури в загальноєвропейському та світовому контекстах.
4. Слов’янська міфологія та фольклор у художньому дискурсі.
5. Міфи релігій світу, традиційні образи та сюжети у слов’янських літературах.
6. Поетика слов’янських літератур.
7. Слов’янські культурні традиції в умовах глобалізації та етнізації.
8. Гендерна тематика в слов’янському літературно-художньому дискурсі. 

Детальна інформація українською, англійською та болгарською мовами.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Факультет філології та соціальних комунікацій

Бердянського державного педагогічного університету

Кафедра української та зарубіжної літератури
і порівняльного літературознавства

Центр транскультурних та транснаціональних студій Університету Вулвергемптона (Великобританія)

28–29 вересня 2023 року на базі кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету (тимчасово переміщеного до Запоріжжя) відбудеться Міжнародна наукова конференція «Літати небом. Жити на Землі. Геопоетичні стратегії сучасних літературознавчих досліджень». До участі запрошуються науковці, викладачі та співробітники навчальних закладів, аспіранти, магістранти, студенти.

До обговорення пропонуються такі питання:

1. Географія і картографія в художній літературі.
2. Геопоетика і геополітика: точки перетину.
3. «Ландшафтні» жанри: простір і наратив.
4. Літературна географія між наукою і мистецтвом.
5. Національна картина світу і геопоетика.
6. Урбаністичний пейзаж.
7. Геопоетика в гендерному вимірі.
8. Література подорожей, мариністика.
9. Геопоетика і проблеми міграції.
   10. Геопоетика і постколоніальна критика, історія та ідентичність.
   11. Екокритика і літературна географія: природне і культурне.
   12. Геопоетика і фантастичні жанри, утопії та дистопії.
   13. Локальні тексти.
   14. Геопоетика і студії пам’яті, психогеографія.
   15. Літературний туризм.
   16. Інтермедіальний вимір геопоетики.
   17. Геопоетика і цифрові гуманітарні студії (digital humanities).

 Учасники конференції можуть запропонувати власну тему для обговорення в рамках тематики конференції.

Робочі мови конференції: українська, англійська.

Формат конференції: онлайн (платформа Zoom).

Для участі в конференції необхідно до 30 червня 2023 року подати заявку, заповнивши Google-форму (форма)

Лінк на форму:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScgwIoGVZhKKRU8rtNbKh4aPm0sY7jvHRPAIKXhxrjUUcBlxw/viewform?usp=sf_link

Оргкомітет розгляне подані теми щодо їх відповідності тематиці конференції та повідомить про внесення їх до програми не пізніше 15 липня 2023 року.

Офіційне запрошення на конференцію буде надіслано електронною поштою за вказаною в заявці адресою до 1 вересня 2023 року.

Реєстраційний внесок – 200 грн. (упорядкування програми та збірника тез, сертифікат про участь). Реквізити для оплати оргкомітет повідомить у листі-запрошенні.

Публікація матеріалів. Матеріали конференції будуть опубліковані до початку її роботи в збірнику тез доповідей (вимоги до тез див. нижче). Після отримання підтвердження про внесення теми до програми учасникам до 10 серпня 2023 року необхідно надіслати тези доповіді.

Детальніша інформація

Національна спілка краєзнавців України

Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Кафедра української та зарубіжної літератур і методики їх навчання

Кафедра української мови та методики її навчання

Кафедра журналістики, реклами та PR

Звягельська міська територіальна громада

Звягельська міськрайонна організація НСКУ

Управління освіти і науки Звягельської міської ради

Літературно-меморіальний музей Лесі Українки в Звягелі

Шановні пошуковці та дослідники!

            Запрошуємо Вас взяти участь у роботі Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає! Утвердження української національної ідеї у творчості і громадсько-політичній діяльності Лесі Українки, Олени Пчілки, Михайла Драгоманова та інших видатних особистостей України на теренах Волині – Полісся», щоприсвячена 110-й річниці вшанування пам’яті визначної письменниці Лесі Українки. Конференція відбудеться (орієнтовно) 27 липня 2023 року в м. Звягелі.

НАПРЯМКИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ:

-        Родина Косачів: життя, творчість та громадсько-культурна діяльність.

-        Родина Косачів у медіокультурному просторі.

-        Поетична творчість Лесі Українки.

-        Драматургія Лесі Українки та інших письменників із Косачівської родини.

-        Перекладацька діяльність Лесі Українки.

-         Мовотворчість геніальної мисткині.

-        Освіта та виховання в родині Косачів. Феномен Лесі Українки, її братів та сестер.

-        Бібліотечне та музейне лесезнавство. (Інші питання літературного краєзнавства).

Для підготовки збірника матеріалів конференції просимо надіслати на електронну адресу організаційного комітету Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. анкету-заявку та електронний варіант статті обсягом до 10 сторінок до 1 липня 2023 року.

Контактні особи:

Вітренко Валентин Володимирович. Моб тел. (38)-068-80-745-36.

Юрчук Олена Олександрівна. Моб. тел. (38)-097-63-407-06.

Про конкретне місце та форму проведення (очну, дистанційну) науково-краєзнавчої конференції або інші зміни буде повідомлено учасників конференції додатково. Проїзд до Звягеля та проживання учасників конференції за власні кошти або кошти  організації, що надає відрядження. За результатами конференції буде надруковано збірник наукових статей та повідомлень, збірник буде безкоштовно наданий учасникам конференції.

АНКЕТА-ЗАЯВКА УЧАСНИКА

Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає! Утвердження української національної ідеї у творчості і громадсько-політичній діяльності Лесі Українки, Олени Пчілки, Михайла Драгоманова та інших видатних особистостей України на теренах Волині – Полісся», щоприсвячена 110-й річниці вшанування пам’яті визначної письменниці і громадської діячки Лесі Українки.

Прізвище, ім’я, по батькові: ____________________________________________________________

Науковий ступінь та вчене звання: ____________________________________________________________

Посада та місце роботи: _________________________________________________________________________

Назва статті: _________________________________________________________________________

Напрямок роботи конференції: _________________________________________________________________________

Контактні адреси автора (мобільний телефон, e-mail): _________________________________________________________________________

Контактний робочий телефон: _________________________________________________________________________

Форма участі (публікація; публікація і виступ): _________________________________________________________________________

За матеріалами конференції буде видано збірник наукових статей та повідомлень.

Вимоги до оформлення матеріалів:

1. Текст у вигляді документа Word, обсягом до 10 сторінок.

2. Параметри сторінки: формат А4, орієнтація – книжкова, поля – верхній та нижній – 2 см, лівий – 2,5 см, правий – 1 см. Сторінки без нумерації.

3. Текст набирається гарнітурою Times New Roman, 12пт, інтервал 1,5, без перенесень слів.

4.Матеріали розташовуються у такій послідовності:

а) УДК (зверху ліворуч);

б) прізвище та ініціали автора / авторів (окремий абзац з вирівнюванням по правому краю);

в) назва населеного пункту (курсивом в круглих дужках з вирівнюванням по правому краю);

г) назва статті (великими літерами, окремий абзац без відступів першого рядка з вирівнюванням по центру);

д) з абзацу курсивом – анотація (українською мовою);

е) з абзацу курсивом – ключові слова (6–8 слів);

є) постановка проблеми (один абзац)

ж) мета дослідження

з) текст статті;

и) перелік використаних джерел та літератури.

5. Перелік використаних джерел та літератури подається, як правило, в алфавітному порядку посилань. У тексті статті посилання позначаються в квадратних дужках, наприклад, [4]; номер сторінки відділяється крапкою, наприклад,[1, с. 23]; декілька джерел відділяються крапкою з комою, наприклад, [6; 7; 8], [8, с. 21; 9, с. 117].

Список починається підзаголовком «Список використаних джерел та літератури» (напівжирний шрифт, вирівнювання по центру). Бібліографія повинна бути оформлена відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання, 2015 р.

6. Текст статті записується в окремий файл під назвою Призвіще.doc; в окремому файлі подається перелік ілюстрацій під назвою Прізвище. Перелік. dос; ілюстрації записуються в окремі файли і розміщуються в папці під назвою Рис.doc. Географічні назви подаються за офіційно прийнятою транскрипцією. Обов’язково вказується джерело цитати.

7.                  Автори несуть відповідальність за зміст статті, достовірність фактів, наведених цитат, дат, використаних джерел тощо.

Форми участі в роботі конференції: Виступ на пленарному засіданні та в секційних зібраннях – (10 хв.).

Робоча мова: українська.

Оргкомітет залишає за собою право відхиляти для публікації доповіді, які не відповідають  тематиці конференції

Колектив Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України сердечно вітає доктора філологічних наук, професора, академіка НАН України, заслуженого працівника освітиРостислава Петровича Радишевського  із Днем народження, із 75-літтям.

Починаючи з 1979 року і до сьогодні, життя Ювіляра тісно пов’язане з Інститутом літератури: Ростислав Петрович пройшов науковий шлях від співробітника відділу давньої української літератури до головного наукового співробітника відділу зарубіжної україністики. 26 травня 2021 року він отримав високе звання академіка НАНУ.

Його ім’я завжди асоціюється із висловом “людина епохи Відродження”, адже ідеться про особистість багатогранну, наділену різними талантами. Ростислав Петрович - знаний у вітчизняній та світовій філології як полоніст, медієвіст, компаративіст та історик української літератури, автор понад 400 публікацій (із них 15 монографій), упорядник і видавець художніх текстів та літературознавчих наукових праць. Під його керівництвом було захищено 10 докторських та 33 кандидатські дисертації.

Учений зробив великий внесок у розвиток та зміцнення українсько-польських культурних взаємин. Перше міжнародне визнання (диплом другого ступеня) до нього прийшло іще в далекому 1976 році за доповідь “Lesia Ukrainka a literaturа Młodej Polski”, виголошену на міжнародній студентській науковій конференції в Кракові (1976).

За багатолітню науково-освітню та громадсько-культурну діяльність він отримав чимало нагород і відзнак: відзнаку Республіки Польща “За заслуги перед польською культурою” (1999), медаль “Міцкевич і Пушкін” (2002), Почесну грамоту Міністерства освіти і науки України (2005), премію Якова Гальчевського (2007) Кавалерський Хрест Ордена Заслуги Республіки Польща (2012) ін.

Ростислав Петрович - людина великої життєвої енергії, невпинної творчої наснаги, про що свідчить пісенна творчість науковця, адже його знають не лише як ученого, а й відомого поета-пісняра (зб. “Ритми серця”, “Мелодії серця. Копа пісень”, “Пісня маминого серця. Пісенник”, CD “Серпнева рапсодія” та ін.), чиї вірші покладені на музику багатьма композиторами.

Серце кожного українця-патріота, зболене війною, із вдячністю відповідає на слова пісні Ростислава Петровича, написаної в перші дні підступного рашистського нападу: 

Ми не кликали вас нас від нас рятувать,

Дух козацький не згас, аби відсіч давать,

Нас не треба звільнять, бо ми вільний народ!

Вам - у пеклі згорять! Нам - поможе Господь!

Вітаючи високоповажного Ювіляра, колеги бажають йому довгих років життя у здоров’ї, радості, творчій активності під мирним українським небом. Шанувальники пісенної творчості чекають від Ростислава Петровича нових пісень, присвячених найжаданішій події для кожного українця - нашій Перемозі.

Від імені колективу Інституту Світлана Лущій

Дейнека Світлана Олександрівна – аспірантка відділу зарубіжних і слов’янських літератур Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України.

Науковий керівник – Торкут Наталія Миколаївна – д. філол. н., проф., провідний науковий співробітник відділу зарубіжних і словʼянських літератур.

Тема дисертації: «Римські пʼєси Вільяма Шекспіра крізь призму теорії лімінальності».

Декларація про академічну доброчесність