Інститут літератури

25 лютого 2023 року в Києві головна наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України член-кореспондент НАН України Тамара Гундорова презентувала книгу «Леся Українка. Книги Сивілли», яка вийшла друком у видавництві «Vivat». Про концепцію книги, особистість Лесі Українки, її творчі пошуки та її актуальність авторка розповіла у відеострімі видавництва «Vivat». Прес-служба НАН підготувала матеріал про головні тези цього ефіру.

 Читати

Аспірантка відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Науковий керівник – Жулинський Микола Григорович – д. філол. н., проф., завідувач відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу.

Тема дисертації: «Європоцентризм у творчості Миколи Хвильового та Уласа Самчука».

Декларація про академічну доброчесність

Доктор філологічних наук,  доцент, старший науковий співробітник відділу компаративістики

Наукові інтереси:

- сучасний український літературний процес;

- метажанр альтернативної історії в українській та світовій прозі;

- компаративне літературознавство.

Дисертації:

Жанрово-стильові особливості прози Василя Кожелянка: дис. канд. філол. наук. 10.01.01. - Чернівці, 2014.

Альтернативна історія як метажанр української та зарубіжної прози: компаративна генологія і поетика: дис. доктора філол. наук. 10.01.05. - К., 2021.

Освіта:

2006-2011 рр. - філологічний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;

2011-2013 рр. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (аспірантура).

2018-2020 рр. - Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (докторантура).

Вибрані праці:

Монографії (індивідуальні):

1. Спогад про майбутнє: творчість Василя Кожелянка в сучасних контекстах. – Чернівці: Місто, 2013. – 136 с.

2. Альтернативна історія в українській літературі. Монографія / Антоніна Аністратенко. – Чернівці, 2016. – 212 с.

3. Альтернативна історія як метажанр української і зарубіжної прози: компаративна генологія і поетика. Монографія. Чернівці: БДМУ, 2020. 548 с.

Розділи у колективних монографіях:

1. Відтворення архетипних мислеформ як письменницька реакція на національно-етичні зміни в картині світу українця (на матеріалі романів-антиутопій Василя Кожелянка „Котигорошко” і „Третє поле”) // Українознавство в системі вищої медичної освіти: колективна монографія / Кафедра суспільних наук та українознавства Буковинського державного медичного університету / За наук. ред. А. А. Мойсея, Чернівці, БДМУ, 2015, С. 200–211.

2. Жанрова еклектика роману В. Кожелянка «Лже Nostradamus» // Актуальні питання суспільно-гуманітарних дисциплін та історії медицини (Присвячено 75-річчю з дня заснування Буковинського державного медичного університету). – Чернівці, 2018. – с. 190–197.

3. Шляхи розвитку румунського порівняльного літературознавства: ціннісні орієнтири і компаративна практика // Методології сучасної літературної компаративістики. Збірка наукових праць відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України / Ред. Сиваченко Г. М. – К. : 2020. – 633 с. – с. 496–511.

Авторка понад 130 статей, рецензій, серед яких:

Мельничук Б. Чернівці в житті й творчості Василя Кожелянка / Б. Мельничук, А. Аністратенко // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. Бунчук Б. І. – Чернівці : Рута, 2010. – Вип. 496–497 : Слов’янська філологія. – С. 189–194.

Останній роман Василя Кожелянка / А. Аністратенко // Буковинський журнал. – 2011. –№ 1. – С. 48–51.

Публіцистичний аспект романів Василя Кожелянка / А. Аністратенко // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : зб. наук. праць. – Ужгород : Вид-во Ужгород. нац. ун-ту „Говерла”, 2011. – Вип. 15. – С. 17–20.

Заґратована герань у музеї розлуки / А. Аністратенко // Буковинський журнал. – 2012. – № 1. – С. 178–188.

Фарбований кінь або любов до кінця / А. Аністратенко // Буковинський журнал. – 2012. – № 4. – С. 237–242.

Християнські та дохристиянські символьні структури у прозі Василя Кожелянка / А. Аністратенко // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. Бунчук Б. І. – Чернівці : Рута, 2013. – Вип. 697–699 : Слов’янська філологія. – С. 89–94.

Аністратенко A. Питання термінології та методичні засади дослідження жанрів political fiction та альтернативної історії (на прикладі творчости Василя Кожелянка) / А. Аністратенко // Spheres of Culture/ [ed. by I. Nabytovych]. – Lublin :Maria Curie-Sklodovska University in Lublin, 2014. – Vol. VIIІ. – P. 191–198.

Польські контексти творчості Василя Кожелянка [Електронний ресурс] / А. Аністратенко // Ukraina na przestrzeni wieków: Koło naukowe ukrainistów Uniwersytetu Jagiellońskiego w Krakowie, VI konferencję dla młodych naukowców 25-26 maja 2011 r. – Режим доступу:http://www.slawistyka.ath.bielsko.pl/news.phpreadmore=58.

Розкішна інтелектуальна забава або жанр „альтернативної історії” / А. Аністратенко // Дніпро. – 2012. – № 10. – С. 134–137.

Максимюк М. ,Роль національного героя у романах В. Кожелянка „Котигорошко” та „Третє поле” (антропонімний аспект) / М. Максимюк, А. Аністратенко // Актуальні питання суспільних наук та українознавства / наук. ред. Бойчук Т. М. – Чернівці, 2014. – №1(1). – С. 79–83.

Модель національного героя України як історіографічний результат. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. Чернівці, 2016. № 4 (12). С. 67–74 (0,82 ум.-друк. арк.).

Аністратенко А., Мойсей А. Альтернативна історія та християнський мотив у новітній українській літературі. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. Чернівці, 2016. № 4 (12). С. 61–66 (0,72 ум.-друк. арк.).

Десакралізація історії як метод літературного опрацювання історичного поля подій. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. Чернівці, 2017. № 1 (13). С. 89–93 (0,71 ум.-друк. арк.).

Функціональне значення хронотопу у рівневій структурі прозового твору (на матеріалі сучасної романістики). Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. Чернівці, 2017. № 3 (15). С. 139–144 (0,72 ум.-друк. арк.).

Аністратенко А., Мойсей А. Подорож у часі у художній прозі як відголосок ритуальної пластики фольклорної обрядовості. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. Чернівці, 2017. № 3 (15). С. 109–115 (0,78 ум.-друк. арк.).

Непомітні докорінні зміни: пам'ять і забування у історичній прозі сучасної української літератури. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. Чернівці, 2018. № 1. С. 68–74 (0,78 ум.-друк. арк.).

Бути прочитаним. Питання класифікації великої прози В. Кожелянка. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. 2018. № 4. С. 88–94 (0,78 ум.-друк. арк.).

Світогляд і пам’ять у творах альтернативної історії як вираження «внутрішньої еміграції». Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки» / Гол. ред. Б. І. Холод. Дніпро: У-т ім. А. Нобеля, 2019. №1(17). С. 72–81 (1, 14 ум.-друк. арк.).

Терміносистема жанру альтернативної історії в художній прозі. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. Редколегія: Т. Бойчук, Ш. Пуріч, А. Мойсей. Чернівці: БДМУ, 2019. № 1 (21): Філологічні науки. С. 88–94 (0,78 ум.-друк. арк.).

Компаративна поетика сучасного політичного роману як субжанру альтернативної історії. Синопсис: текст, контекст, медіа. № 25(4). 2019, С. 120–130 (1,12 ум.-друк. арк.).

Аністратенко А., Мойсей А. Третя терція художньої альтернативи: політичний роман в дискурсі альтернативної історії. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. 2019. № 3(23). С. 47–50 (0, 7 ум.-друк. арк.).

Компаративний аналіз метажанру альтернативної історії: компоненти та зв’язки в системі літературознавчої студії. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. 2020. № 1(25). С. 6–10 (0, 7 ум.-друк. арк.).

Unobvious «The Logic of Things»: stories by V. Koshelyanko in aesthetics of paradox. Current issues of social sciences and history of medicine. Suceava-Chernivtsi, 2015. № 2(6). С. 75‑80 (0, 78 ум.-друк. арк.).

The Literary alternative of political revenge of Ukraine. Current issues of social sciences and history of medicine. Suceava-Chernivtsi, 2016. № 1(9). С. 97‑101 (0, 7 ум.-друк. арк.).

Moysey A., Tkach A. The concept and modern condition of alternative history. The role of European myth in spreading the alternative-historian method in humanities. Literary Imagination. Oxford University Press, 2017. № 3 (2). Vol. 19. Р. 787–795 (1, 01 ум.-друк. арк.).

Der neumoderner Roman in Europa und in Ukraine: alternative Geschichten. The Scientific Heritage, Hungary, Budapest. 2017. № 6 (6). Р. 89–93 (0, 68 ум.-друк. арк.).

The uchronia novels as the alternative history subgenre:basic features and American‐European comparison. Romanoslavica / Universitatea din Bucureşti Facultatea de Limbi şi Literaturi Străine & Asociaţia Slaviştilor din România, 2018. Vol. LIV. Nr.3. P. 9–22 (1, 56 ум.-друк. арк.).

 Российская и английская альтернативная история и антиколониализм: сравнительный аналіз художественной прозы. Romanoslavica / Universitatea din Bucureşti Facultatea de Limbi şi Literaturi Străine & Asociaţia Slaviştilor din România, 2018. Vol. LIV. Nr.4. P. 9–27 (2,16 ум.-друк. арк.).

Трансформація жанру альтернативної історії в метажанр на ґрунті європейських літератур. Virtus: Scientific Journal / Editor-in-Chief M.A. Zhurba, 2020. № 46. Pp. 36–45 (0, 96 ум.-друк. арк.).

Відтворення архетипних мислеформ як письменницька реакція на національно-етичні зміни в картині світу українця (на матеріалі романів-антиутопій Василя Кожелянка „Котигорошко” і „Третє поле”). Монографія. Авт. кол. Мойсей А., Сидоренко М., Навчук Г. та ін. Українознавство в системі вищої медичної освіти: колективна монографія. Кафедра суспільних наук та українознавства Буковинського державного медичного університету / За наук. ред. А. А. Мойсея. Чернівці: БДМУ, 2015. С. 200–211 (1,01 ум.-друк. арк.).

«Проза, писана жінками = жіноча проза?». Буковинський журнал. 2015. № 2. С. 250–255 (0,68 ум.-друк. арк.).

Сучасний стан розроблення і вивчення жанру альтернативної історії. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини || Current issues of Social studies and History of Medicine. Щоквартальний спільний українсько-румунський науковий журнал / Редколегія : Т. Бойчук, Ш. Пуріч, А. Мойсей. Чернівці, 2015. № 3(7). С. 70–77 (0,8 ум.-друк. арк).

Жанр криптоісторії як крок до неомодерного роману (на матеріалі творів В. Кожелянка «Ефіопська Січ» та «ЛжеНострадамус»). Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. Чернівці, 2015. № 4 (8). С. 96–100 (0,72 ум.-друк. арк.).

Moysey A. Anistratenko A. Magic practice of the averting hidroatmospheric disasters of Romanians in Bukovina. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. Збірник наукових праць. Чернівці: вид. «Черемош», 2016. Т. І(41). С. 169–177 (1,01 ум.-друк. арк.).

Жанрова еклектика роману В. Кожелянка «ЛжеНострадамус». Актуальні питання суспільно-гуманітарних дисциплін та історії медицини: колективна монографія. Кафедра суспільних наук та українознавства ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» університет» / За наук. ред. Т.М. Бойчука, А.А. Мойсея. Чернівці: ПП «Видавничий дім “Родовід”», 2018. C. 190–197 (0,8 ум.-друк. арк.).

Метаісторичний роман як субжанр альтернативної історії в дискурсі інтермедіальності. Література на полі медій. Збірка наукових праць відділу теорії літератури та компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України / Ред. Гундорова Т. І., Сиваченко Г.М. Київ: 2019. С. 204–214 (1,12 ум.-друк. арк.).

В. Політичний роман альтернативна історія. Теоретичний аспект дослідження: між поетикою й генологічною перспективою. Scientific achievements of modern society. Abstracts of the 3rd International scientific and practical conference. Cognum Publishing House. Liverpool, United Kingdom. 2019. Pp. 21–27 (0,6 ум.-друк. арк.).

Anistratenko A. Food as information balance maker: poetics features of alternate history (on the basis of M. Bociurkiw and S.Fry novels). Perspectives of world science and education. Abstracts of the 4th International scientific and practical conference. CPN Publishing Group. Osaka, Japan. 2019. Pp. 28–29 (0,2 ум.-друк. арк.).

Anistratenko A. The essence of alternative history in Ukrainian and West-European literature. Priority directions of science and technology development. Abstracts of the 1st International scientific and practical conference. SPC «Sci-conf.com.ua». Kyiv, Ukraine. 2020. Pp. 546–549 (0,49 ум.-друк. арк.).

Компаративний аналіз метажанру. Perspective directions of science and practice, 02-03 March 2020. Abstracts of the 3rd International scientific and practical conference. Athens, Greece, Pp. 54–60 (0,68 ум.-друк. арк.).

Anistratenko A. Alternative history sub-genres in American and European literature: comparison analysis. Матеріали 101-ї підсумкової наукової конференції професорсько-викладацького персоналу вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет». (11, 13, 18 лютого 2020 р.). Чернівці: Медуніверситет, 2020. С. 448–449 (0,2 ум.-друк. арк.).

Anistratenko A. Comparative classification of the Ukrainian and American alternative history novel and the European artistic subgenres of AH. Dimensions of poetics and genealogy. Kritika Kultura / Department of English of the Ateneo de Manila University. Philippines, 2020. Vol. 36. P. 70–92 (2,5 ум.-друк. арк.).

Особливості генології та поетики сучасних субжанрів альтернативної історії в українській та польській літературах. Збірник матеріалів Буковинського міжнародного медико-фармацевтичного конгресу студентів і молодих учених BIMCO. 2020. С. 379–380 (0,2 ум.-друк. арк.).

Коцур А. Фентезійна інтерпретаційна модель у творах субжанру “Історизоване фентезі + елемент АІ” // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. Спільний українсько-румунський науковий журнал, (АПСНІМ), 2022, №:2 (34), P. 104–108.

Moysey A., Nykyforuk T. Comparative Analysis of Temporal Representations in the Folk Calendar of Romanians and Ukrainians of Bukovina // Codrul Cosminului, 2021, XXVII, № 2, P. 311–330.

Moysey A., Nykyforuk T.Slavic elements in the calendar rites of the Romanians of Bukovina // Swedish journal of romanian studies, 2022, № 5(2), P. 26–37.

Alternative History Genre in the Fine Literature. The Role of European Myth in Cryptohistorical Writing // Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія: Філологічні науки / Visnyk Universitetu imeni Alfreda Nobelya. Seriya: Filologicni Nauki, vol. 2, issue 24, P. 8–16.

Інші науково-методичні праці:

1. Українська мова: граматика і лексика : навчальний посібник для слухачів підготовчих відділень (факультетів) медичного профілю та студентів вищих медичних навчальних закладів освіти І-ІV рівнів акредитації // Чернівці, 2017, 144 с. (Рекомендовано Міністерством охорони здоров’я України як навчальний посібник для слухачів підготовчих відділень (факультетів) та іноземних студентів вищих навчальних закладів МОЗ України (протокол №3 від 28 жовтня 2015 року).

2. Національний (міжкафедральний)підручник для англійськомовних студентів закладів вищої освіти МОЗ України «Українська мова як іноземна» у двох книгах. – Книга 2:  «Основи професійного мовлення», 2019, 454 с. (співавтор).

3. Історія України та української культури у термінах: Частина 6. «Розвиток української літератури в часи Незалежності (1991‒2021 рр.)»: навчально-методичний посібник. Автори: Мойсей А.А., Аністратенко А.В., Андрієць В.І., Годік К.О., Максимюк М.В., Никифорук Т. М., Турік О.В., Потапова Л.Б., Продан С.П. / За наук. ред. проф. Мойсея А.А., відпов. ред. Аністратенко А.В. / Чернівці: БДМУ, 2022. ‒160 с.

4. Історія України та української культури у термінах: Част. 3. «Розвиток української мови і літератури в часи Незалежності (1991‒2021 рр.)»: навчально-методичний довідник. Автори: Мойсей А.А., Аністратенко А.В., Андрієць В.І., Годік К.О., Максимюк М.В., Никифорук Т. М., Турік О.В., Потапова Л.Б., Продан С.П. / За наук. ред. проф. Мойсея А.А., відпов. ред. Аністратенко А.В. /Чернівці: БДМУ, 2022. ‒ 118 с.

5. Цікава українська : навчально-методичний посібник для вивчення української мови як іноземної у закладах вищої медичної освіти. – Чернівці: БДМУ, 2023. 139 с.

Співпраця з освітніми закладами:

2013-2023 рр. – забезпечую викладання курсів «Українська мова як іноземна», «Історія та культура України», «Культурологія» в закладі вищої освіти Буковинському державному медичному університеті.

2022–2023 рр. – викладаю курс лекцій з предмету «Українська література» для студентів фахового коледжу Буковинського державного медичного університету.

Брала участь у розробці програм та силабусів з навчальних дисциплін «Українська мова як іноземна», «Історія та культура України», «Культурологія, «Українська література» для студентів спеціальностей «Медицина» (ОКР «Магістр»), «Фармація, промислова фармація» (ОКР «Бакалавр»), «Стоматологія» (ОКР «Магістр»), студентів фахового коледжу (спеціальності «Фармація», «Медсестринство»).

Протягом січня 2022 року  проходила міжнародне стажування з теми «Інноваційні методи та технології у викладанні філологічних дисциплін: досвід європейських університетів» (180 годин) в університеті імені Штефана чел Маре (м. Сучава, Румунія).

Нагороди:

- Почесна грамота Чернівецької обласної ради "За багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у духовне збагачення краю та з нагоди 20-ї річниці заснування літературно-мистецького, громадсько-політичного та науково-освітнього часопису "Буковинський журнал" (Розпорядження № 276 від 28.11.11).

- Почесна грамота виконавчого комітету Міської ради м. Чернівців "За вагомий особистий внесок у розвиток бібліотечної справи міста Чернівців та з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек" (вересень 2012 р.).

20–22 березня 2023 року відбудуться Наукові читання пам’яті доктора філологічних наук, професора Станіслава Казимировича Росовецького (до 55-річчя наукової діяльності).

Секція фольклористики, етнології та мистецтвознавства:

20 березня 2023 року о 14.00 в онлайновому режимі за допомогою комунікаційних технологій платформи «Zoom».

Приєднатися тут: 

https://us04web.zoom.us/j/72440864685?pwd=ragSn1ZambxeOe1vcEzP5fWMVhhdrH.1 

Ідентифікатор конференції: 724 4086 4685

Код доступу: 8i9kiF

Літературознавча секція:

21 березня 2023 року о 14.00 у залі засідань (к. 316) Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (3-й поверх)

Мовознавча секція:

22 березня 2023 року о 14.00 в онлайновому режимі за допомогою комунікаційних технологій платформи «Zoom».

Приєднатися тут: 

https://us04web.zoom.us/j/75138797008?pwd=BApiYaRb9303nzH3YfpasqOSRU9q8e.1

Ідентифікатор конференції: 751 3879 7008

Код доступу: yzvdL8

Під час проведення літературознавчої секції в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України 21 березня 2023 року відбудеться презентація видання "Тарас Шевченко у спогадах. Критичне видання" (Упоряд., підгот. текстів, комент., наук.-дов. апарат Олександра Бороня і Михайла Назаренка; наук. ред. Станіслава Росовецького; вступ. стаття Григорія Грабовича). Т1. Кн.1 і 2., а також презентація останньої монографії проф. С. К. Росовецького, присвячена акад. В. М. Перетцу.

Запрошуємо взяти участь!

Переглянути програму читань

«ҐАРТ» (1927–1932) ХРОНОЛОГІЧНИЙ ТА СИСТЕМАТИЧНИЙ ПОКАЖЧИКИ ЗМІСТУ ЖУРНАЛУ

Переглянути

«НОВА ҐЕНЕРАЦІЯ» (1927–1930) ХРОНОЛОГІЧНИЙ ТА СИСТЕМАТИЧНИЙ ПОКАЖЧИКИ ЗМІСТУ ЖУРНАЛУ

Переглянути

У Національному музеї Тараса Шевченка 10 березня 2023 р. відбулася презентація книжки «Шевченківська енциклопедія. Образотворча спадщина», підготовленої спільно з ТОВ «Видавництво Ліра-К». Загальне редагування здійснив Олександр Боронь, наукове редагування забезпечила Марина Юр. Видання подає інформацію про майже всі відомі, зокрема й незнайдені, твори живопису і графіки Шевченка, провідні жанри його образотворчої спадщини, її художні особливості. В оформленні використано матеріали з фондів Національного музею Тараса Шевченка. 

Порівняно з шеститомною «Шевченківською енциклопедією» (2012–2015), тематичні статті з якої і становлять презентоване видання, поклики на мистецькі твори нарешті уніфіковано за останнім Повним зібранням творів Шевченка у 12 томах (публікацію образотворчої спадщини в академічному виданні на час підготування енциклопедії ще не було завершено). Мірою можливого так само узгоджено датування творів, змінено або скориговано їх назви, у разі принципових розбіжностей наведено кілька варіантів. Виправлено помічені помилки і фактичні неточності, частково оновлено бібліографію. Попри те, що тема Шевченка-художника не вичерпується в близькій перспективі, тематичне видання «Шевченківська енциклопедія. Образотворча спадщина» – надійна база для комплексної і концептуальної оцінки мистецької творчості Тараса Шевченка.

У презентації взяли участь заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка доктор філологічних наук Олександр Боронь, проректор з наукової і міжнародної діяльності Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтв і дизайну ім. М. Бойчука доктор мистецтвознавства Марина Юр, заступник генерального директора з наукової роботи Національного музею Тараса Шевченка кандидат мистецтвознавства Тетяна Чуйко, директор ТОВ «Видавництво Ліра-К» Віталій Зарицький.

У матеріалі використано фото зі сторінки на ФБ Будинку-музея Тараса Шевченка в Києві

Вельмишановні колеги! 

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди 

разом із Вроцлавським університетом (Польща),

Університетом Кальярі (Італія),

Люблінським католицьким університетом
Яна Павла ІІ (Польща),

Реґенсбурзьким університетом (Німеччина), Яґеллонським університетом у Кракові (Польща),

а також Харківським літературним музеєм (Україна) 

має честь запросити до Міжнародного круглого столу

«606 через 90: Проблема ризикованої думки про Миколу Хвильового в ювілей його смерті за останньої війни»,

який відбудеться

13 травня 2023 року 

Передумови події. Усе почалося за десять років до 13 травня 1933 року. Авторитетний пролетарський критик Володимир Коряк створює портрет Хвильового, перший штрих у якому сприймається до сьогодні з безсумнівною довірою: «Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усих хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює й полонить». Далі було вирізнення письменника з-поміж тих сучасників, кого «псує … потяг до філософії та ріжних “різикованих концепцій”». Елімінація Хвильового зі сфери ризику мимоволі відкривала перспективу для затишного читання. Книга мала назву «Шість і шість» (1923).

Але тоді ж, у 1923, у вереснево-жовтневому виданні часопису «Червоний шлях» з’являється святочна новела Хвильового «”Лілюлі”» з числом 606, яке, попри свою висунутість на маргінеси тексту, не може не сприйматися за альтернативу політично-соціологічній метафориці та іроніці Коряка. Затим альтернатива Хвильового, задана числом 0, виявиться справді деконструктивною: вона розклинено співвідноситиметься і з пролетарською ідеологією логосу «шість і шість», і з високою містикою та фольклорною традицією антилогосу 666. Водночас активізуючи деконструктивну комплементарність, Хвильовий посилює в окільний спосіб мілітарну спрямованість проти відомого до тривіальності, протиставляючи йому безумство експерименту, напружене шукання несподіваного, нового, чудесного: мультиаспектне перепрочитання антивоєнної містерії Ромена Роллана «Лілюлі» (1919) стає іншим – святочним текстом – під симетричним знаком 606. І вся ця війна за невдаване мислення, повне «нових складних вібрацій», супроводжується відвоюванням простору 0 – знаку неможливої апорійності як кореляту ризику.

Власне, це одна із причин того, що рамка теми зустрічі в день, коли минає 90 років смерті Хвильового, окреслена словом війна та числом 606.

Інша зумовлена нашою реальністю, яку від 24 лютого 2022 року визначає неприхована російська агресія проти України.

Цю останню (велику) війну в Україні теж супроводжує філософія нуля. Вона структурується «точкою нуль», що позначає насамперед лінію безпосереднього зіткнення з ворогом. Але «точка нуль» як відчуття присутності війни – мить переживання крайньої інтенсивності небуття й потужного творчого життєвого спалаху, втрати усіх надійних підвалин минулого й прориву без найменших гарантій до майбутнього. «Точка нуль» передбачає ризик. І то не лише військових, але й інтелектуалів – прихильників складності: філософія нуля в «точці нуль» стала для них нетопічним островом. Тут можна було б провести лінію розрізнення з «Олімпом» Хвильового, якби не місток, що прокладений  поміж ними переживанням невдаваної відповідальності перед життям у час смертельної російської загрози.

Якщо ризиковане мислення співвідносити, за Жаком Дерріда та Гансом Ульріхом Ґумбрехтом, з висуненням небуденних ризикованих питань, то в роковини смерті Хвильового в час війни ризиковане питання може бути таким:

Чи хвилював би Хвильовий здатних до ризикованого мислення в наш ризикований час, якби не його остання війна 13 травня 1933 року?

Можливі позиції, які б забезпечували рух у цьому ризикованому просторі:

1. Війна як ситуація обнулення думки. Мультисемантичність нуля у філософії воєн. Нуль і (ре)продукування ризикованих філософій реальності у війні.
2. Росія – токсичний об’єкт переживань Миколи Хвильового.
3. Проєкт нової української літератури Хвильового як простір ризику. Письменник / філософія / політика / ідеологія.
4. Хвильовий про інтенсивність споглядання.
5. Складна нюансованість ризикованого письма Хвильового.
6. Хвильовий: «запах слова» як парадокс ризику.
7. Ґештальт війни й миру Хвильового.
8. Тексти Хвильового як простір запитань без відповідей.
9. Хвильовий поміж культурою знання і культурою присутності.
10. 10.  Життєвий простір людини хронотопу «горожанських воєн» Хвильового: на межі інтенсивності й нудьги.
11. 11.  Нульовий вимір смерті (у) Хвильового.
12. 12.  Критичність інтерпретації загублених творів Хвильового.
13. 13.  Література Розстріляного Відродження і народження нової літератури останньої війни в Україні: розрізнення за оптикою 0.

Провокативна незавершеність пропозицій для обговорення дозволяє кожному, кого зацікавила тема зустрічі, доповнити їх перелік.

Головні доповідачі:

Григорій Грабович – доктор філософії, професор кафедри української літератури Українського наукового інституту Гарвардського університету (HURI), Академічний віце-президент Наукового товариства імені Шевченка в Нью-Йорку

Тамара Гундорова – докторка філологічних наук, професорка, член-кореспондент НАН України, головна наукова співробітниця відділу теорії літератури і літературної критики Інституту літератури НАН України, декан Українського вільного університету (Мюнхен), visiting professor Принстонського університету

Організаційний комітет:

Голова:

Юрій Бойчук – доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, ректор ХНПУ імені Г. С. Сковороди (Україна)

Заступники голови:

 Світлана Бережна – докторка філософських наук, професорка, проректорка з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності ХНПУ імені Г. С. Сковороди (Україна)

Костянтин Голобородько – доктор філологічних наук, професор, декан українського мовно-літературного факультету імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненка ХНПУ імені Г. С. Сковороди (Україна)

Співголови та наукові керівники:

Аґнєшка Матусяк – докторка наук, професорка гуманітарних наук, керівниця Центру транскультурних посттоталітарних студій Вроцлавського університету (Польща)

Галина Хоменко – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова ХНПУ імені Г.С. Сковороди (Україна)

Члени оргкомітету:

Алессандро Ачіллі – кандидат філологічних наук, кафедра літератури, мов та культурної спадщини Університету Кальярі (Італія)

Олександр Забірко – кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник інституту славістики (кафедра слов’янських літератур і культур) Реґенсбурзького університету (Німеччина)

Павел Крупа – кандидат філологічних наук, кафедра україністики Яґеллонського університету (Польща)

Мір’я Леке – докторка наук, професорка інституту славістики, завідувачка кафедри слов’янських літератур і культур Реґенсбурзького університету (Німеччина)

Ростислав Мельников – кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова ХНПУ імені Г.С. Сковороди (Україна)

Альберт Новацький – кандидат філологічних наук, інститут літературознавства, кафедра російської, української та білоруської літератур  Люблінського католицького університету Яна Павла ІІ (Польща)

Тетяна Пилипчук – директорка Харківського літературного музею (Україна)

Для участі в круглому столі необхідно надіслати заявку:

Заявка

на участь у Міжнародному круглому столі

«606 через 90:

Проблема ризикованої думки про Миколу Хвильового

в ювілей його смерті за останньої війни»

Харків, 13 травня 2023 року

Прохання:

надіслати заявку на обидві адреси: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. та Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ;

зголоситися про участь до 1 травня 2023 року.

У переддень зустрічі з анотаціями можна ознайомитися на сайті кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова ХНПУ імені Г. С. Сковороди.

Після проведення круглого столу його відеоверсію буде розміщено на каналі YouTube.

За бажанням доповідачів / учасників круглого столу їх тексти можуть бути опубліковані в черговому випуску наукового фахового видання категорії «Б» наукових видань України «Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С.  Сковороди. Літературознавство»: http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/literature

Робочі мови зустрічі: англійська та українська.

Фінансовий внесок для участі в круглому столі не передбачений.

Місце проведення зустрічі: кафедра української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова, Харківський національний педагогічний університет імені Г. C. Сковороди: вулиця Алчевських, 29; місто Харків, 61002 , Україна.

Зустріч буде проведено в онлайн-режимі.

Електронна адреса організаторів: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Адреса для консультацій та уточнень: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Кафедра української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди запрошує вас до участі в Ушкаловських читаннях

«“ЩО Є СВОБОДА? ДОБРО В НІЙ ЯКЕЄ?..”

ЛІТЕРАТУРНІ ВИМІРИ СВОБОДИ»,

які пройдуть 5 листопада 2023 року в онлайн-режимі.

Відомі рядки з «De Libertate» Григорія Сковороди постають квінтесенцією формування й становлення модерної української нації від Хмельниччини й до сьогодні, підкреслюючи водночас цінність художнього слова для української ідентичності та української державності. Власне, літературоцентричність нашого націєтворення багато в чому зумовила й своєрідність української літератури та ідейно-естетичних пошуків її творців, згадати бодай тезу Миколи Вороного «Штука чиста без ідеї неможлива» чи гасло літературної дискусії 1925–1928 років «Геть від Москви!». Тож мета цьогорічних Ушкаловських читань — спробувати визначити ключові аспекти концепту свободи в українській літературі.

Пропонуємо разом поміркувати за такими напрямками:

- свобода в концепціях літературної творчості;

- лінгвоасоціативні виміри свободи / волі в художньому дискурсі;

- онтологія свободи: раціональні та ірраціональні моделі;

- культурні форми свободи: парадоксальність раціональності;

- барокові візії свободи;

- «козацький міф» в українському письменстві і концепт свободи;

- модус свободи в добу реалізму;

- свобода крізь призму модернізму;

- концепції «держави в слові» і література ХХ століття;

- поняття свободи в літературі соцреалізму;

- «внутрішня еміграція» та інші форми «вивільнення слова»;

- у пошуках свободи: українські літературні хулігани;

- свобода в рецепції представників нео- та постмодернізму;

- семіокод «свобода»  в українському медійному дискурсі;

- концептуалізація свободи в динаміці української лінгвосвідомості;

- під знаком свободи: література останнього десятиліття.