Доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, головний науковий співробітник.
Критик, літературознавець, автор понад 400 публікацій, із них 15 монографій.
Під керівництвом Р. П. Радишевського було захищено 10 докторських, 33 кандидатських дисертацій. Голова спеціалізованої Вченої ради, що діє при КНУ імені Тараса Шевченка.
Із 2000 року завідувач кафедри полоністики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а водночас із 1999 року - директор Міжнародної школи україністики НАН України, довголітній працівник Інституту літератури НАН України. Дійсний член Польської Академії Знань (Краків).
Як історик української літератури від давнини до сучасності, Р. П. Радишевський плідно працює в багатьох напрямках: і як автор актуальних досліджень, і як упорядник та коментатор нашої класики, інших текстів, і як науковий редактор, упорядник і видавець праць різних літературознавців. При цьому він ефективно виявив себе як медієвіст, знавець української полемічної літератури, мистецької епохи бароко, українського польськомовного письменства, а також шевченкознавець і лесезнавець, дослідник еміграційної літератури, джерелознавець та компаративіст.
У Польщі побачили світ книжки Ростислава Петровича (польською мовою), присвячені проблемам польської та української літератур: «Polskojęzyczna poezja ukraińska od końca XVI do początku XVIII wieku. Część I. Monografia» (Kraków, 1996) і «Roksolański Parnas. Polskojęzyczna poezja ukraińska od końca XVI do początku XVIII wieku. Część II. Antologia» (Kraków, 1998).
Р. П. Радишевський упорядкував і видав зі своєю передмову рукописну працю Івана Вагилевича «Pisarze Polscy Rusini wraz z dodatkiem Pisarze Łacińscy Rusini» (Przemyśl, 1996). ). Уперше зі старопольської переклав українською мовою та прокоментував «Тренос» М. Смотрицького (2015) і «Літос» П. Могили (2018).
Р. П. Радишевський - автор багатьох монографічних досліджень, зокрема «Іван Мазепа у сарматсько-роксоланському вимірі бароко» (у співавторстві, 2006), «Українсько-польське пограниччя: сарматизм, бароко, діалог культур» (2009).
Другий вектор наукових пошуків ученого - доба романтизму, якій присвячено книжки «Полоністичні та порівняльні студії» (2009), «Українська полоністика: проблеми, школи, сильветки» (2010), монографії «Юзеф Ігнацій Крашевський: діалоги з Україною» (2012), «Літературознавча шевченкіана діаспори та польська рецепція Т. Г. Шевченка» (2014), «“Українська школа” в польському романтизмі: феномен пограниччя» (2018) та ін. Учений опублікував книги «Іскри єднання. До питання про інтернаціональні мотиви в творчості Лесі Українки» (1983), «Юліуш Словацький. Життя і творчість» (1985), «Юрій Косач: література як голос нації» (2018), «Нариси історії польської літератури у двох томах» (2019).
Р. П. Радишевський зробив значний внесок у розвиток українсько-польських культурних взаємин. Варто згадати серію «Київські полоністичні студії» - із 1999 року вийшли 39 томів в 43 книгах, а в серії «Студії з україністики» надруковано 22 випуски. Він також заснував у 1999 р. серію «Бібліотека польської літератури» (понад 10 томів), у якій було видано твори С. Трембецького, Ю. Словацького, Л. Венглінського та ін. Із 2011 р. виходить серія «Друкується вперше - літературні палімпсести», у якій побачили світ біля 20 книг, зокрема, твори О. Олеся, В. Короліва-Старого, О. Зілинського, М. Обідного, 6-томна «Шевченкіана діаспори», «Шевченкіана Леоніда Білецького» у 3 томах та «Літературознавча спадщина Л. Білецького» у 4-ох томах та ін.
Був організатором та ініціатором 10 Міжнародних конференцій: «Адам Міцкевич і Україна» (1998), «Юліуш Словацький і Україна» (1999), «Ярослав Івашкевич і Україна» (2000), «Українська школа» в літературі та культурі українсько-польського пограниччя» (2004), «Європейський вимір української полоністики» (2006), «Універсалізм творчості Крашевського» (2012), «Традиція – сучасність пограниччя: письменство, освіта, історія» (2015), «Іван Франко і польська культура» (2016) та ін. У травні 2018 року відбулася конференція «Українська і польська політична еміграція: інституції, особистості». Міжнародна школа україністики НАН України під керівництвом Р. П. Радишевського реалізовувала проєкт «література діаспори»: розпочалося виконання теми «Зарубіжна україністика: інституції, проблеми, постаті».
Вибрані праці:
Доктор філологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу зарубіжної україністики
- література української діаспори другої половини ХХ століття;
- українська література 1920-1930-х років;
- джерелознавство та текстологія.
Художні моделі буття в романах В. Підмогильного: дис. канд. філол. наук. 10.01.01. - К., 2000.
Романістика української діаспори 1960-1980-х років: проблематика, жанрово-стильові парадигми: дис. доктора філол. наук. 10.01.01 - К., 2018.
1991-1996 рр. - Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя;
1996-2000 рр. - Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (аспірантура).
Монографії (індивідуальні):
1. Художні моделі буття в романах В. Підмогильного. – К.: Видавничий дім “Стилос”, 2008. - 152 с.
2. “Велика проза” української діаспори 1940-1980-х років // Бібліотечка “Дивослова”. - 2017. -№ 2. - 64 с.
3. Романістика української діаспори 1960-1980-х рр.: проблематика, жанрово-стильові парадигми. - Тернопіль: Джура, 2017. - 412 с.
4. “Відродити історію знищень і відроджень”: Ю. Лавріненко і літературно-критична думка діаспори. - К.: Академперіодика, 2018. - 330 с.
5. “Та хто знає, що втратив під руїнами, той буде шукати”: спадщина Ю. Лавріненка в контексті літературно-критичної думки діаспори // Бібліотечка “Дивослова”. - 2020. - № . 9. - 64 с.
Розділи у колективних монографіях:
1. Творчість В. Підмогильного в контексті світоглядної кризи першї третини ХХ століття // Українська культура: еволюція кризової свідомості. - Тернопіль: Джура, 2013. - С. 95-110.
2. Українська еміграційна проза періоду МУРу (1945-1948): на перехресті вітчизняних традицій та європейського досвіду // Стратегії і практика культурних перетворень: зарубіжний досвід. - Тернопіль: Джура, 2015. - С. 208-231.
3. Велика проза української діаспори другої половини ХХ століття: до питання взаємодії вітчизняних традицій та європейського досвіду // ХХ-ХХI ст.: жанрово-стильові й лінгвістичні метаморфози в українській мові та літературі. - Оломоуц, 2016. - С. 419-443.
Авторка понад 130 статей, рецензій, серед яких:
1. Український “Любий друг”? (“Місто” В. Підмогильного) // Слово і Час. – 1998.– № 7. – С. 54–57.
2. Екзистенціальні проблеми в романах В. Підмогильного // Вісник. (Літературознавчі студії). Випуск 1. – К.: Міжнародний інститут лінгвістики і права. – 1999.– С. 65 – 68.
3. Філософські аспекти творів Валер’яна Підмогильного // Актуальні проблеми літературознавства. – Т. 10: Збірник наукових праць / Наук. ред. проф. Н. І. Заверталюк. - Дніпропетровськ: Видавництво “Навчальна книга”, 2001. – С. 23–32.
4. Розділив трагічну долю покоління Розстріляного відродження // Літературна Україна. – 2001.– 28 черв. – С. 7.
5. Концепція “життя-базар” у творах Володимира Винниченка та Валер’яна Підмогильного // Українська мова та література. – 2002.– Число 3. – С. 20–21.
6. “А хочеться жити й не знати спокою: штрихи до поетичної творчості Олекси Веретенченка // Слово і Час. – 2003 . – № 10 – С. 59–65.
7. Юрій Лавріненко – дослідник “Розстріляного Відродження” // Слово і Час. – 2005. – № 5. – С. 3–9.
8. “І це добре, що ми обмінялися поглядами на речі”: про один епізод з історії творчих взаємин Юрія Лавріненка та Уласа Самчука” // Улас Самчук: художнє осмислення української долі в ХХ столітті. Збірник Всеукраїнської наукової конференції 11–13 травня 2005 р. – Рівне: Волинські обереги, 2005. – С. 79–96.
9. Із листування Юрія Лавріненка та Уласа Самчука (1948–1980) // Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія. – К.: Фоліант, 2006. – Т. 2. – С. 314–367.
10. Романи Івана Багряного “Тигролови” та “Сад Гетсиманський”: за архівними матеріалами Юрія Лавріненка // Слово і Час. – 2006.– № 10. – С. 21–31.
11. МУР у ретроспективному контексті // Київ. – 2006. – № 3. – С. 176–184.
12. “Літературно-науковий збірник”: епістолярна історія видання // Анти-пролог. Збірник наукових праць, присвячених 60-річчю члена-кореспондента НАН України Миколи Сулими. – К., 2007. – С. 403–428.
13. Романи І. Багряного “Тигролови” та “Сад Гетсиманський” у світлі еміграційної критики // Київ. – 2007. – № 1. – С. 166–173.
14. Філософські ідеї Г. Сковороди у прозі В. Підмогильного // Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності (Наукові матеріали XIII Сковородинівських читань): У 2 книгах. – К., 2007. – Кн. 1. – С. 137–150.
15. Шевченкіана Уласа Самчука // Збірник праць Всеукраїнської (37-ї) наукової шевченківської конференції; Черкаси, 22–24 квітня 2009 року. – Черкаси, 2009. – 205–211.
16. Про редакторську діяльність І. Кошелівця // Український вимір. Збірник матеріалів четвертої міжнародної конференції “Українська діаспора: погляд із ХХI століття”. – Ніжин, 2010. - Вип. 3. - С. 116-120.
17. Марія Галич у колі ланківців // Слово і Час. – 2010. – № 4. – С.21–34.
18.Нові парадигми дослідження прози В. Винниченка // Слово і Час. – 2010. – № 7. – С. 116–117.
19. Журнал “Сучасник” на тлі післявоєнної еміграційної преси” // Слово і Час. – 2011. – № 12. – С. 83–89.
20. Образ міста в прозі В. Підмогильного // Рідний край. Альманах Полтавського державного педагогічного університету. -Полтава, 2012. – № 2. – С. 110–117.
21. Жанрово-стильові особливості української еміграційної прози періоду МУРу // Слово і Час. – 2012. – №. 7. – С. 3– 17.
22. Літературна організація “Ланка” в літературному дискурсі 20-х років ХХ століття // Дивослово. – 2012. – № 7. – С. 50–53.
23. “Буду те говорить, що у серці записано мною” // Дивослово. – 2012. – № 11. – С. 27–33.
24. Літописець своєї епохи //А. С. Малишко. Поезії та поеми / Упоряд. М. В. Стетюха; вступ. слово С. І. Лущій. – К.: Україна, 2012. – С. 5– 20.
25. На варті страждань і пошуків людини // Третя революція: Оповідання, повісті, роман / В. П. Підмогильний; Передм., упоряд. С. І. Лущій. – К.: Укр. Письменник, 2012. – С. 5–15.
26. Ю. Лавріненко - співредактор “Української літературної газети” // Слово і Час. - 2013. - № 3. - С. 50-54.
27. Нью-Йоркська група та шістдесятництво у працях Ю. Лавріненка ” // Слово і Час. – 2013. – № 9. - С. 25-31.
28. Роман У. Самчука “Марія”: епістолярна історія видань та перекладів // Слово і Час. – 2014. - № 9. - С. 69-81.
29. Романістика української діаспори другої половини ХХ століття: проблеми та перспективи дослідження // Spheres of Culture. - Volume IX. – Lublin, 2014. – C. 114–121.
30. Романістика української діаспори другої половини ХХ століття: проблеми, жанрово-стильові парадигми” // Збірник матеріалів VI Міжнародної конференції “Українська діаспора: проблеми дослідження” (Острог, 25-26 вересня 2014 року) // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Історичні науки. - Острог, 2015. - Випуск 23. - С. 209-213.
31. Лірика Андрія Малишка 1950-х–1960-х років ХХ століття: тематика, проблематика, образна система // Літературознавчі студії. Збірник наукових праць. Випуск (1) 36. - К., 2013. - С. 81-88.
32. Роман Уласа Самчука “Темнота”: кілька епізодів з епістолярної полеміки // Spheres of Culture. - Volume XI. – Lublin 2015. – C. 142–150.
33. Казкові елементи в романах Е. Андієвської // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Філологічні науки. - Випуск VIII. - Бердянськ, 2015. - С. 207 -213.
34. Романи Івана Багряного “Тигролови” та “Сад Гетсиманський” у світлі літературознавчих та читацьких рецепцій // Іван Багряний. Сад Гетсиманський та Тигролови. - К.: Україна, 2015. - С. 7-22.
35. Герої, які біжать над прірвою, у романах Івана Багряного “Тигролови” та “Сад Гетсиманський” // Іван Багряний. Сад Гетсиманський та Тигролови. - К.: Україна, 2015. - С. 859-865.
36. Модерністські тенденції романістики української діаспори 1960-х-1980-х років: проза Нью-Йоркської групи // Spheres of Culture. - Volume XIII. – Lublin 2016. - C. 153-163.
37. Категорія часу у великій прозі діаспори другої половини ХХ століття // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Філологічні науки. - Випуск IX. - Бердянськ, 2015. - С. 207-213.
38. Велика проза української еміграції 1950-х років: на перетині традицій і новаторства // Дивослово. - 2016. -№ 4. - С. 42-49.
39. Велика проза української діаспори 1960-х-1980-х років у контексті світової романістики // Міжнародна конференція “Українська діаспора: проблеми дослідження”. 27-28 вересня 2016 року. - Острог: Національний університет “Острозька академія”, 2016. - С. 235-239.
40. Володимир Винниченко і проза української діаспори: до історії творчих взаємозв’язків // Дивослово. - 2016. - № 11 - С. 41-46.
41. Історична романістика М. Лазорського // Рідний край. - 2016. - № 2. - С. 109-112.
42. Велика проза Ігоря Костецького в контексті художнього дискурсу діаспори другої половини ХХ століття // Rossica Olomucensia. Časopis pro ruskou a slovanskou filologii. Num 1. Olomouc 2017. - Vol. LVI. - Р. 5-25.
43. Теоретичні дискусії 1960-х-1980-х років як продовження мурівських полемік // Текст. Контекст. Інтертекст (філологічні науки). 2017. № 2 URL: http: // text -intertext. in. ua/pdf/n022017/lushchii_svitlana_02_2017pdf .
44. Ж.-П. Сартр і романістика української діаспори // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті академіка Леоніда Булаховського.-Київ: Освіта України, 2018. - С.225-232.
45. Романістика української діаспори 1940-х-1980-х років у контексті розвитку європейського та американського роману // Слово і Час. - 2017. -№ 4. - С. 54-66.
46.Традиції “розстріляного відродження” у художній та літературознавчій практиці діаспори” // Слово і Час. - 2017. -№ 9. - С. 52-60.
47. Історична проза Юрія Косача 1940-1980-х років // Cлово і Час. - 2018. - № 5. - С. 80-88.
48. Один з епізодів МУРівської полеміки (Юрій Дивнич [Юрій Лавріненко]. Про напасників з МУР’у і -напасників на МУР) // Ізборник 2012-2016. Дослідження. Критика. Пубікації / Упор., ред. В. І. Сулима. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. - С. 314-326.
49. Олесь Гончар і українська діаспора // Літературознавчі студії. Збірник матеріалів конференції Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Випуск 1 (54). - Київ, 2019. - С. 90-101.
50. Образ моря у творчості Віри Вовк // “Усі ріки течуть у море”: мариністика в літературі та культурі: зб. матеріалів наукової конференції. - Бердянськ: БДПУ, 2019. - С. 72-73.
51. Экзистенциализм и украинская литература //《跨文化研究》第3期 (Мультикультурные исследования). - 2020. - №3. - С. 104 -121.
52. Женщина в водовороте общественных преобразований (На материале прозы украинской диаспоры) // 《跨文化研究》第 4 期 (Мультикультурные исследования). - 2020. - № 4. - С. 127-140.
53.Українська і польська діаспори: до питання творчої співпраці Ю. Лавріненка та Є. Ґедройця // Літературна Україна. 21 квітня 2020 року. - С. 1.
54. “Я хочу реконструювати добу і вислухати людей, згідно з документами”: про історичні романи Юрія Косача // Дивослово. - 2020. - № 3. - С. 55-62.
55. Категорії “тіло” та “тілесність” у романах В. Підмогильного “Місто” та “Невеличка драма” // “Citius, Atius? Fortius!”: феномен спорту в літературі та культурі: [зб. матеріалів конференції (Бердянськ, 24-25 вересні 2020 р.] / [гол. ред. О. П. Новик]. - Бердянськ: БДПУ, 2020. - С. 92-95.
56. Образи митців у прозі письменників української діаспори 1940-1990-х років // Rossica Olomucensia. Časopis pro ruskou a slovanskou filologii. - Num 2. - Olomouc 2020. - Р. 5-23.
57. Війна та проблема ідентичності у прозі української діаспори 1940-1980-х років // International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture. - 2020. - № 2. - Р. 158-172.
58. “Моє завдання – дратувати й збуджувати…”: велика проза І. Костецького в контексті модерністських стратегій діаспори другої половини ХХ століття // Літературні контексти ХХ століття: Ігор Костецький і його доба: Зб. наукових праць / гол. ред. А. П. Віннічук. – Вінниця: ТОВ “Твори”, 2021. –Вип. 7. –С. 129–146.
59. Романи Емми Андієвської в контексті прози Нью-Йоркської групи // Феномен Емми Андієвської: Доповіді Всеукраїнського круглого столу (Київ, 31 березня 2021 р.) / Упоряд. В. Василенко; науковий редактор Л. Тарнашинська. –Київ: Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, 2021.– С. 38-43.
60. Переклади прози української діаспори: проблеми, пошуки, читацькі та літературознавчі відгуки // Академічні студії. Серія “Гуманітарні науки”. Вип 3. – № 3. 2022. - С. 55-65.
61. Literature of the Ukrainian Diaspora of the second half of the twentieth century: main figures, directions, tendencies //跨文化研究 2022 年第 1 (10) 期. (Мультикультурные исследования) – 2022. – № 1 - С. 171-188.
62. Жінка у вирі суспільних перетворень ХХ століття // Аргументи сучасної філології . Образ жінки: “жіноче”, “феміністське”, “феміне”. Друга Міжнародна наукова конференція (7-8 квітня 2022 р.). Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022. - С. 180-185.
Написання статей для Шевченківської енциклопедії, ЕСУ, Енциклопедії історії України.
Доповіді на міських педагогічних семінарах для учителів української мови та літератури, зарубіжної літератури (м. Бровари, Броварська ЗОШ I - III ступенів № 1) “Актуальність вивчення творчості письменників “розстріляного відродження” з метою формування світоглядних позицій молоді” (26 лютого 2014 року) , “Формування нової особистості учня засобами літератури” (м. Бровари, 19 квітня 2018 року) .
1999-2009 рр. - викладання української мови та літератури в Київському національному університеті імені Вадима Гетьмана (підготовче відділення).
2016-2019 рр. - прочитала для студентів заочного відділення курс лекцій із навчальних дисциплін “Українська мова за профспрямуванням”, “Риторика”, “Етика та естетика” у Київському професійно-педагогічному коледжі імені Антона Макаренка.
2019-2021 рр. - прочитала для аспірантів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ лекції за темою “Література української діаспори другої половини ХХ століття” та провела семінари з дисципліни “Історія української літератури ХХ – ХХI століть: особливості дослідження, актуальні питання”.
Брала участь у розробці програми та силабусу з навчальної дисципліни “Історія української літератури ХХ–ХХI століть: особливості дослідження, актуальні питання”.
Протягом 05.05.- 05.07.2021 року проходила міжнародне стажування на базі Міжкультурного дослідного центру Хучжоу університету за темою “Освіта й наука в Китаї”.
Доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри, завідувач кафедри української мови та літератури ПВНЗ «Міжнародний еконіміко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука», професор кафедри української мови, літератури та методик їх викладання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Т.Шевченка
Історія зарубіжної літератури;
Історія польської літератури;
Теорія літератури;
Літературознавча компаративістика;
Жанрова специфіка лірики;
Віршознавство.
1) Загальне літературознавство. Навчальний посібник для вузів. – Рівне, 1997. – 544 с.( Співавторство: Галич О.А., Васильєв Є.М.).
2) Польська література ХУІ-ХІХ століть (зміст, особливості поетики та проблематики) в творах провідних її представників, - Рівне, 1999. – 108 с.
3) Теорія літератури. – К., Либідь, 2001. (перевидання - 2005, 2008 рр.)– 488 с. ( Співавторство: Галич О.А., Васильєв Є.М.). Гриф МОН України.
4) Альбер Камю. Посібник для 11 класу.- Харків: Веста; Видавництво «Ранок», 2002. - 96 с.
5)Зарубіжна література. 11 клас. Посібник-хрестоматія. Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. - 704 с. (Співавторство: Васильєв Є.М., Папуша І.В.).
6) Зарубіжна література. Підручник. 11 клас. – Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2004. – 352 с. (Співавторство: Васильєв Є.М., Пелех Ю.В.). Гриф МОН України.
7)Зарубіжні письменики. Енциклопедичний довідник. У 2-х т. – Тернопіль, «Навчальна книга-Богдан», 2005-2006.
Т.1 - 824 с.
Т.2 - 864 с.
8) Зарубіжна література: підручник для 9 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Вежа, 2009. – 336 с. Гриф МОН України.
9) Жанрові модифікації української адресованої лірики. – Рівне : О. Зень, 2014. – 384 с.
10) Основи теорії літератури. Навчальний посібник. - Lap Lambert Academic, 20017 – 203 с. (Співавторство: Васильєв Є.М.).
Загальний науковий доробок складає 316 наукових праць
Рівненський державний педагогічний інститут (1994-1998)
Інститут слов’янознавства Київського славістичного університету (1999-2003)
ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука»(2003-2023)
Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка (2022-2023)
Науковий форум
Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності
«Революція Гідності: на шляху до історії» – 2022
17–18 листопада 2022 року, онлайн
Фокус-тема форуму:
«Майдани і російсько-українська війна в національному та глобальному вимірах»
Запрошуємо до участі у науковому форумі “Революція Гідності: на шляху до історії”, який відбудеться 17–18 листопада 2022 року в онлайн-форматі.
Національна академія наук України оголошує конкурс на здобуття премій імені видатних учених України.
З метою відзначення вчених, які опублікували найкращі наукові праці, здійснили винаходи і відкриття, що мають важливе значення для розвитку науки і економіки України, Національна академія наук України присуджує премії імені видатних учених України.
* * *
1. У конкурсі на здобуття премій імені видатних учених можуть брати участь:
а) дійсні члени і члени-кореспонденти НАН України незалежно від місця їх постійної роботи;
б) окремі особи, які працюють у наукових установах, закладах вищої освіти, на підприємствах і в організаціях, розташованих на території України;
в) колективи авторів, які виконали запропоновану на здобуття премії роботу, якщо більшість авторів працює в установах, передбачених підпунктом “б” цього пункту.
2. Право висунути роботи на здобуття іменних премій надається:
а) дійсним членам і членам-кореспондентам НАН України;
б) науковим установам, закладам вищої освіти, дослідним лабораторіям і станціям, конструкторським бюро;
в) науково-технічним радам міністерств і відомств України;
г) науковим радам з проблем науки;
д) технічним радам промислових підприємств;
є) науковим та інженерно-технічним асоціаціям і товариствам.
3. Колектив, висунений на здобуття іменної премії, повинен включати лише основних авторів, чий внесок був найвагомішим. Загальне число авторів не повинно перевищувати трьох осіб. До складу авторського колективу не включаються особи, які вже були раніше удостоєні цієї іменної премії.
4. На здобуття іменних премій можуть бути висунені:
5. Граничний термін подання роботи на конкурс – 1 листопада 2022 р.
6. Організації та окремі особи, які висунули наукову працю на здобуття іменної премії, подають її до відповідного відділення НАН України на бланку організації з написом “На здобуття премії імені ...”:
а) опубліковану працю (серію праць) або матеріали про наукове відкриття (винахід);
б) анотацію, що включає наукову характеристику праці та висновки щодо її значення для розвитку науки і народного господарства (українською мовою);
в) копії авторських свідоцтв та посвідчень про відкриття;
г) у відповідних випадках документи про впровадження роботи у народне господарство (копії постанов, наказів, актів та довідок про техніко-економічні показники впровадження);
д) акти випробувань (для нових конструкцій машин, технологічних процесів тощо);
є) відгуки наукової громадськості, преси про роботу;
ж) детальну довідку у відсотково-цифровій формі про творчий внесок кожного члена авторського колективу у висунену на конкурс роботу. Довідка складається окремо на кожного автора і підписується керівником установи за місцем роботи автора та скріплюється гербовою печаткою;
з) біографічні відомості про автора (авторів) (прізвище, ім’я, по батькові, рік та місяць народження, спеціальність, почесне звання, вчений ступінь, вчене звання, посада, службова та домашня адреси, службовий та домашній телефони; ідентифікаційний код автора) у 2 примірниках, підписані автором, і їх відповідність засвідчена керівництвом й гербовою печаткою установи за місцем роботи, а також кольорове персональне фото 9 х 12 у паперовому та електронному вигляді.
Усі матеріали подаються у двох ідентично оформлених примірниках на адресу: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 54, Президія Національної академії наук України (телефони для довідок: (044) 239-64-24; (044) 239-64-63).
На конкурс не приймаються роботи, які були удостоєні Державної премії України, іменних премій НАН України, національних галузевих академій наук або спеціальних премій інших відомств, що присуджуються за конкурсами.
Не приймаються на конкурс і збірники наукових праць більш ніж трьох авторів.
ОГОЛОШУЄТЬСЯ КОНКУРС НА ТАКІ ПРЕМІЇ:
Національна академія наук України оголошує конкурс на здобуття премій для молодих учених і студентів закладів вищої освіти за кращі наукові роботи.
За роботи в галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук Президія НАН України щороку (в лютому) присуджує чотирнадцять премій для молодих учених і чотирнадцять премій для студентів закладів вищої освіти. Премії присуджуються окремим авторам або колективу авторів за кращі наукові роботи, а також за серії наукових робіт з єдиної тематики, за відкриття та винаходи. Колектив, висунутий на присудження премії, повинен включати лише основних авторів, чий внесок був найвагомішим, і складатися не більш як з трьох осіб. Особам, удостоєним премій, на загальних зборах відповідного відділення Національної академії наук України вручаються дипломи встановленого зразка.
На конкурс не приймаються роботи, які раніше були удостоєні премій НАН України, галузевих академій України або спеціальних премій інших відомств, що присуджуються за конкурсами.
Не приймаються на конкурс також збірники наукових робіт різних авторів.
* * *
1. В конкурсі можуть брати участь наукові співробітники, викладачі, стажери-дослідники, аспіранти науково-дослідних установ, закладів вищої освіти віком до 35 років включно, студенти, а також аспіранти та студенти зарубіжних країн, які навчаються в наукових установах та закладах вищої освіти України.
2. Право висувати кандидатів на здобуття премій надається: дійсним членам і членам-кореспондентам НАН України; ученим радам наукових установ і закладів вищої освіти, колегіям (президіям) міністерств і відомств України, технічним радам промислових підприємств, конструкторських бюро, радам наукових і науково-технічних товариств, що підтверджується витягом з протоколу засідання вченої ради установи або відповідного органу підприємства, організації, чи відомства.
3. Граничний термін подання роботи на конкурс – 15 грудня 2022 р.
4. Організація, яка висунула роботу на присудження премії молодим ученим та студентам, подає до Президії НАН України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 54, телефони для довідок: (044) 239-64-24; (044) 239-64-63) в оформленому належним чином вигляді з написом на титульному аркуші: “На здобуття премій НАН України для молодих учених (студентів)” та зазначенням відділення НАН України відповідно до тематики роботи:
а) офіційний лист установи щодо направлення конкретної роботи на конкурс (на бланку) в 2-х примірниках, скріплений гербовою печаткою установи;
б) обґрунтоване подання, що включає назву, наукову характеристику роботи й коротку анотацію;
в) опубліковану наукову роботу (серію робіт), матеріали наукового дослідження або винаходу у 2-х ідентично оформлених примірниках – на конкурс молодих учених;
г) наукову роботу, матеріали наукового дослідження або винаходу в 1 примірнику – на конкурс студентів;
д) конкретну довідку у відсотково-цифровій формі про творчий внесок кожного члена авторського колективу, який складається з не більше як трьох осіб, у роботу або серію робіт, висунених на конкурс;
е) довідку про те, що роботи, які подаються на конкурс, не було раніше удостоєно премій НАН України, національних галузевих академій наук або спеціальних премій інших відомств, що присуджуються за конкурсом;
є) не менше двох рецензій сторонніх організацій (із зазначенням адреси);
ж) відомості про автора: прізвище, ім’я, по батькові, повна дата народження, місце роботи, науковий ступінь й посада (для студентів – заклад вищої освіти, факультет, курс у розгорнутому вигляді), домашня та електронна адреси, номер телефону (службовий, домашній та мобільний), ксерокопія довідки про надання ідентифікаційного коду;
з) згоду на збір та обробку персональних даних (на відповідному бланку).
Всі матеріали, які подаються на конкурс, повинні бути відповідно оформлені: роботи (неопубліковані) підписані авторами, довідки і рекомендації – керівниками установ (закладів вищої освіти) й скріплені печаткою даної установи. Сторінковий обсяг кожного супровідного документа не регламентується.
5. Роботи, оформлені неналежним чином, до участі в конкурсі не допускаються.
6. Роботи, за які не присуджено премії, не зберігаються в НАН України і за бажанням можуть бути повернені.
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського запрошує Вас взяти участь у роботі Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг», м. Київ, 4–6 жовтня 2022 р.
У межах конференції проводитимуться пленарне засідання та робота в секціях, круглих столах, семінарах:
1. Бібліотечно-інформаційний комплекс: сучасні пріоритети організації та управління.
2. Цифрові бібліотечні технології організації знань.
3. Електронні ресурси бібліотек як складова інформаційної основи сучасного національного розвитку.
4. Трансформація українського книгознавства: до 100- річчя українського наукового інституту книгознавства.
5. Архівна та рукописна наукова спадщина: традиції та перспективи формування, дослідження, цифровізаційні виклики.
6. Музична культура і музичні фонди бібліотек та архівів в умовах сьогодення.
7. Сучасна біографіка та біобібліографія: нові форми і методи дослідницької та інформаційної роботи, інтеграції та поширення біографічних знань.
8. Дослідники української діаспори.
9. Роль інституту президентства у кризові часи: український та зарубіжний досвід.
10. Збереження і вивчення єврейської друкованої спадщини України.
11. Актуальні проблеми збереження бібліотечних фондів, які становлять культурне надбання України.
Участь у роботі конференції:
Для участі у роботі Міжнародної наукової конференції потрібно зареєструватися на Порталі НБУВ. http://conference.nbuv.gov.ua/site/registration Занесені відомості зберігатимуться у реєстраційній базі даних і можуть бути Вами використані та оновлені при реєстрації для участі у наступних форумах, які організовуються НБУВ.
Якщо ви вже зареєстровані то вам необхідно заповнити форму для авторизації на сайті та увійти у свій особистий кабінет. http://conference.nbuv.gov.ua/site/login В особистому кабінеті Вам необхідно провести реєстрацію на форум конференції та додати свої матеріали доповіді.
Якщо у вас виникли запитання, або ви не можете зареєструватись звертайтесь, контактна адреса оргкомітету
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Інструкція реєстрації учасників та розміщення доповідей на сайті «Конференції НБУВ» http://nbuv.gov.ua/node/473 Термін подання рукописів ученим секретарям секцій, круглих столів, семінарів для опублікування у збірнику матеріалів конференції до 01 серпня 2022 р.
Завершення реєстрації учасників на веб-порталі НБУВ http://conference.nbuv.gov.ua/ без опублікування у збірнику матеріалів конференції до 18 вересня 2022 р.
Деталі в інформаційному листі та розгорнутому проспекті
21 червня 2022 року в Музеї Пана Тадеуша у Вроцлаві з нагоди виходу книги «Dusza szybuje w poświacie epok… / Душа летить у посвіті епох…» (2021 р.) за редакцією проф. Аґнєшки Матусяк та проф. Людмили Тарнашинської відбулася зустріч «Поетична алхімія Ліни Костенко. Польська, українська та німецька перспективи».
Після привітальних слів ведучої Вікторії Маліцької та проф. Аґнєшки Матусяк вечір розпочався з поезії Ліни Василівни, яку майстерно продекламував львівський актор Орест Шарак під акомпанемент відомого контрабасиста Миколи Новицького.
Так, зокрема, гості могли насолодитися рядками «Балади моїх очей» і віршем «Естафети».
Далі проф. Аґнєшка Матусяк, зацитувавши фрагмент есею Ліни Костенко про Лесю Українку «Геній в умовах заблокованої культури», окреслила її творчий шлях: від поетичного дебюту наприкінці 50-х років крізь тривалий період творчого мовчання і до чергового дебюту, викликаного появою збірки «Над берегами вічної ріки». Науковиця також згадала про численні переклади поезії Ліни Костенко польською мовою. Наприкінці свого виступу вона зазначила, що презентована книга не відбулася би без величезної роботи, яку з нею розділила проф. Людмила Тарнашинська.
Вже за мить до зустрічі прямо з Києва долучилася й сама проф. Людмила Тарнашинська.
Подякувавши проф. Аґнєшці Матусяк за ідею підготовки й видання такого збірника, а також Вроцлавському університету, редакторам, рецензентам, бібліографам і всім авторам, залученим до праці над книгою, дослідниця окремо згадала статті Івана Дзюби («„Душа в мені розгойдана як дзвін!”: романи у віршах Ліни Костенко як драматична історія народу») та Володимира Панченка («Ліна Костенко: вітер з Італії») – науковців, яких вже з нами немає.
Проф. Людмила Тарнашинська зазначила, що Ліна Костенко – це наша національна гордість, глибоко національна поетеса рівня нобеліантів, «яка місткими афористичними словами створила космос національного буття в поезії, співзвучний багатьом українцям». Дослідниця нагадала, що Ліна Костенко завжди обирала внутрішню свободу, і додала, що ця зустріч – пошанування поетеси з нагоди її ювілею, яке мало відбутися два роки тому в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України у форматі урочистої академії та інших заходів, але через пандемію було перенесене і тепер відбувається у дуже важкий для України час. Окрім цього вона наголосила на актуальності поезії й романної прози Ліни Костенко, згадавши у цьому контексті її поему «Берестечко» та інші вірші, зокрема рядки:
І жах, і кров, і смерть, і відчай,
І клекіт хижої орди,
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди.
Це звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи?!
Сьогодні – ми, а завтра – ви...
Дистанційно долучилася до заходу й проф. Оксана Пахльовська. Вона подякувала Аґнєшці Матусяк і Людмилі Тарнашинській за працю над книгою, за любов до поезії, за присутність у житті її мами і за можливість бути разом у такий важкий момент української історії.
Попри анонсовану участь Ліни Костенко, сама поетеса, на жаль, не змогла долучитися до презентації, однак надіслала лист, написаний спеціально для цієї події. Затамувавши подих, зала уважно заслухала слова Ліни Василівни у перекладі на польську Богуслава Бакули, які прочитала ведуча вечора Вікторія Маліцька.
Поетеса написала про Україну та Польщу, яка була і є на всіх етапах її життя. Так, зокрема, вона зазначила, що в совєцькі часи зв’язок зі світовою культурою був можливий завдяки посередництву Польщі, про те, що Аполлінера та Хемінгуея тоді читали в перекладах польською мовою. Також Ліна Костенко згадала блискучих представників польської поезії, яких перекладала: Тувіма, Стаффа, Марію Павліковську-Ясножевську, і підкеслила, що Польща для неї – це «спільний простір свободи та солідарності».
Продовжуючи вечір, проф. Аґнєшка Матусяк звернула увагу на те, що презентований збірник є результатом активної співпраці Центру транскультурних посттоталітарних студій філологічного факультету Вроцлавського університету з Центром дослідження проблематики українського шістдесятництва Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України і містить праці україністів з усього світу (України, Польщі, Австралії, Італії, США, Чехії), що охоплюють різноманітні вияви художньої творчості Ліни Костенко: поезію, прозу, сценарії до фільмів, есеїстику. Також дослідниця розповіла про двомовну збірку віршів Ліни Костенко, яка вийшла завдяки перекладацькій праці професора Інституту славістики Віденського університету Алоїса Вольдана. Окрім звучання оригіналів, гості мали можливість почути вірші поетеси й німецькою у виконанні самого перекладача.
Долучитися до презентації зміг також директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка академік НАН України Микола Жулинський, який підкреслив, що поезія Ліни Костенко – це «феномен особливого поетичного звучання і дуже глибокого внутрішнього співпереживання себе й світу», що «це поезія, яка надзвичайно розширює духовні горизонти: і українські, і світові». Наприкінці свого виступу він подякував Аґнєшці Матусяк та Людмилі Тарнашинській за їхню роботу та привітав усіх із появою такої важливої збірки.
Належить зазначити, що презентована збірка відкривається вибраними віршами Ліни Костенко, а також вміщує статті Аґнєшки Матусяк «Poetycka alchemia Liny Kostenko», Людмили Тарнашинської «Риторика мовчання як стратегія виклику», Світлани Єрмоленко та Галини Сюти «Філософія поетичної мови Ліни Костенко», Миколи Ільницького «Доля як архетип і як вибір», Лариси Брюховецької «Lina Kostenko jako scenarzystka Sprawdźcieswojezegarki — ktopowróci, pokochadokońca. Scenariusz i film», Анни Горнятко-Шумилович «„Митцю не треба нагород, його судьба нагородила”. Мотив долі в ліриці Ліни Костенко», Марка Павлишина «Про зелень птиць, про виникнення контрканону та про один вірш Ліни Костенко», післямову Богуслава Бакули «Literatura, tożsamość i historia. Szkic o twórczości Liny Kostenko» та багато інших.
Відео заходу див. за посиланням:
https://www.facebook.com/panatadeusza/videos/442732073949633
Науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу.
Наукові зацікавлення:
українська література кінця ХХ – ХХІ століття;
компаративістика;
соціологія читання;
аналітика літературно-книжкового ринку.
Окремі видання:
1. Невивчені уроки Ситіна, або «Гоголізація» триває. – Л.: Кальварія, 2000. – 176 с.
2. Актуальна література: пунктир-енциклопедія. – К.: Радуга, 2016. – 256 с.
3. Сізіф ХХ. Книжка vs. політика. – К.: Балтія-Друк, 2019. – 352 с.
Упорядкування:
1. Український бестселер. Книжка року’2000. – Л.: Кальварія, 2001. – 232 с.
2. Український BEST. Книжка року’2001. – К.: Абрис; Книжник-Ревю, 2002. – 192 с.
3. Український BEST. Книжка року’2002. – К.: Радуга; Книжник-Ревю, 2003. – 256 с.
4. Український BEST. Книжка року’2003. – К.: Радуга; Книжник-Ревю, 2004. – 272 с.
5. Український BEST. Міні-енциклопедія книжкового року. – К.: Книжник-Ревю, 2005. – 272 с.
6. Український BEST. Мініенциклопедія книжкового дворіччя. – К.: Майстер Книг, 2021. – 272 с.
Передмови до окремих видань:
1. Марина та Сергій Дяченки. Оскол. – Л.: Кальварія, 2000. – 94 с.
2. Андрій Кокотюха. Шлюбні ігрища жаб. – Л.: Піраміда, 2012. – 204 с.
3. Сергій Постоловський. Остання справа полковника Принципа. – К.: Самміт-Книга, 2014. – 340 с.
4. Володимир Шовкошитний. Кров – свята. – К.: Український пріоритет, 2015. – 864 с.
5. Василь Пилип’юк. Долею даровані зустрічі. – Л.: Світло й тінь, 2016. – 272 с.
Статті у колективних збірках:
1. Провіщення сміхом // Євроремонт традицій. – К.: Літературна Україна, 2015. – С. 45–47.
2. ММ: те, що на споді // Ізборник 2012–2016. Дослідження, критика, публікації. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. – С. 203–227.
3. Минуло сорок днів, як не стало людини на ім’я Віталій Дончик // Боліло серце за Україну. Спогади про Віталія Дончика. – К.: Ярославів Вал, 2019. – С. 89–94.
4. Соцреалістичні кола «Божественної комедії» // Художник Ольга Петрова в текстах сучасників. – К.: Фенікс, 2020. – С. 42–48.
Літературно-критична діяльність:
2007– до сьогодні – автор і ведучий щотижневої сторінки «Книжка року» в газеті «Україна молода»
2000 – 2007 – головний редактор журналу «Книжник-Ревю»
2005 – 2007 – автор і ведучий щотижневої книжкової рубрики в газеті «День»
1999 – 2000 – автор і ведучий щотижневої книжкової рубрики на «Новому каналі»
1998 – 1999 – автор і ведучий щотижневої програми «Бібліоман» (Телекомпанія «1+1»)
1997 – 1999 – автор і ведучий щотижневої книжкової рубрики на УР-1
1997 – 1998 – автор і ведучий книжкової рубрики програми «Телеманія» (Телекомпанія «1+1»)
1995 – 1996 – автор і ведучий регулярної 20-хвилинної книжкової програми «Філобіблон» (Перший Національний).
1993 – 1999 – книжковий оглядач «Радіо «Свобода», газет «Post-поступ», «Дзеркало тижня», «Вечірній Київ», «Культура і життя», «Всеукраинские ведомости», «Голос України», «Вісті з України», «Українське слово», «Финансовая Украина», «Час-TIME», журналу «ПіК» та низки регіональних видань Львова, Харкова, Одеси, Ужгорода, Чернігова, Дніпропетровська, Запоріжжя.
1991-1993 – головний редактор тижневика «Друг читача» і водночас – журналу «Книжник».
Інша діяльність:
2013 – дослідження «Переклади літератури з іноземних мов українською мовою (1991–2012)» – на замовлення міжнародної організації BookPlatform
2009 – соціологічне опитування «Літературна орієнтованість студентів м.Києва» (спільно з Інститутом соціології, психології та управління Національного університету ім. Драгоманова
1999 – до сьогодні – Президент Всеукраїнського рейтингу «Книжка року»
1999 – 2003 – Керівник проектів Центру рейтингових досліджень «Еліт-Профі» (громадська організація з додатковим статусом інформаційної агенції)
1999 – 2001 – член програмної ради Міжнародного фонду «Відродження»
1996 – 1999 – керівник підрозділу політичної аналітики і прогностики апарату Кабінету Міністрів України
1994 – 1996 – радник Міністра України у справах преси та інформації
Літературні премії, відзнаки:
2020 – премія «Нонфікшн» за книжку «Сізіф ХХ»
2014 – літературна премія в галузі критики імені О.І.Білецького
2010 – спеціальна відзнака Форуму видавців у Львові «За внесок у книжкову журналістику»
2003 – кращий журналіст року Х Форуму видавців у Львові
2001 – кращий журналіст року VIII Форуму видавців у Львові
2001 – лавреат Міжнародного відкритого Рейтинґу популярности та якости «Золота Фортуна»
2000 – лавреат Міжнародної премії журналістів імені Василя Стуса
2000 – лавреат премії Ліги українських меценатів імені Дмитра Нитченка
Творчість:
2005 – персональна виставка «Фотоалюзії»: Київ, Арт-салон Фонду сприяння розвитку мистецтв
2005 – персональна фотовиставка «СучУкрЛіт очима Kr»: Київ, Міжнародний виставковий центр «ЕКСПО 2000 Україна»
2003 – персональна фотовиставка «СучУкрЛіт очима Kr»: Львів, Палац мистецтв; Київ, Експоцентр «Спортивний»
NEWSKIT_квітня
29
17 квітня відбувся семінар «Ренесанс...
NEWSKIT_квітня
06
4 квітня на Платформі інтермедіальних...
NEWSKIT_березня
20
26 лютого докторантка Інституту літератури...
NEWSKIT_березня
12
6 березня провідний науковий співробітник...
