A miracle is nothing if not improbable (H. G. Wells)
Якщо б минулого року хтось сказав мені, що ЦДЛФ зробить повномасштабну наукову конференцію під час війни, я б не повірила. Але ми це зробили. Отже, офіційно…
19-20 січня 2023 відбулася міжнародна наукова онлайн-конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі: Репрезентації магії у спектрі медіа». Захід був організований спільними зусиллями ЦДЛФ при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Державного університету «Житомирська політехніка» й Університету ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина. Для ЦДЛФ це вже дванадцята з організованих ним наукових зустрічей, і друга — за участі іноземних дослідників.
За вісім років свого існування Центр істотно розширив обрії своїх наукових заходів. Профільні семінари трансформувалися у монотематичну конференцію, присвячену цьогоріч інтермедіальному аналізу концепту магії, центрального поняття літератури фентезі . Зустріч у віртуальному просторі об’єднала літературознавців з усієї України та восьми країн Європи й Америки. До вітчизняних фахівців долучилися колеги з США, Великої Британії, Ірландії, Італії, Польщі, Румунії, Угорщини, Туреччини та близько п’яти десятків українських і зарубіжних слухачів.
Учасників і гостей конференції привітав директор Інституту літератури, академік НАН України М. Г. Жулинський. Вступне слово виголосила керівниця ЦДЛФ, д. ф. н. Т. М. Рязанцева. Конференція проходила у традиційному для ЦДЛФ форматі «всі слухають усіх», тому двадцять сім доповідей були розподілені на два дні роботи, англомовний й україномовний. Доповіді науковців, які не змогли бути присутніми навіть віртуально (перебувають у лавах наших захисників або на тимчасово окупованих територіях) виголосили колеги.
У своїх виступах доповідачі розглядали репрезентації і трансформації концепту магії в літературі, малярстві, фотографії, театрі, кіно й на ТБ, у музиці й комп’ютерних іграх. Програму було організовано таким чином, аби поступово просуватися від простих питань на кшталт форм візуалізації магії у художніх творах, до складніших (магія у її стосунках із сакральним і профанним). Хронологія аналізованих творів і культурних явищ, як завжди, була дуже широкою: від фольклору і середньовічної літератури до сучасних бестселерів і популярних телешоу. Кожна секція завершувалась активним науковим діалогом.
Матеріали конференції планується опублікувати окремим виданням.
Доступ до перегляду відеозапису конференції надається ЦДЛФ за запитом.
ЦДЛФ висловлює щиру вдячність учасникам заходу, усім колегам, які, не шкодуючи часу й зусиль, долучилися до її організації і проведення. Спеціальна подяка — невтомним модераторам Євгенії Канчурі (співголова ЦДЛФ, Державний університет «Житомирська політехніка»), Вероніці Ляшкевич (Університет м. Бялосток, Польща), Олександрі Філоненко (Чорноморський університет ім. Петра Могили. М. Миколаїв) та Ользі Бойко (Університет ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина), які зробили нашу наукову зустріч технічно можливою.
І, насамкінець, ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ЗСУ! Завдяки їх мужності і стійкості ми мали можливість обговорювати літературу фентезі у Києві в цей час.
Тетяна Рязанцева
A miracle is nothing if not improbable (H. G. Wells)
Якщо б минулого року хтось сказав мені, що ЦДЛФ зробить повномасштабну наукову конференцію під час війни, я б не повірила. Але ми це зробили. Отже, офіційно…
19-20 січня 2023 відбулася міжнародна наукова онлайн-конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі: Репрезентації магії у спектрі медіа». Захід був організований спільними зусиллями ЦДЛФ при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Державного університету «Житомирська політехніка» й Університету ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина. Для ЦДЛФ це вже дванадцята з організованих ним наукових зустрічей, і друга — за участі іноземних дослідників.
За вісім років свого існування Центр істотно розширив обрії своїх наукових заходів. Профільні семінари трансформувалися у монотематичну конференцію, присвячену цьогоріч інтермедіальному аналізу концепту магії, центрального поняття літератури фентезі . Зустріч у віртуальному просторі об’єднала літературознавців з усієї України та восьми країн Європи й Америки. До вітчизняних фахівців долучилися колеги з США, Великої Британії, Ірландії, Італії, Польщі, Румунії, Угорщини, Туреччини та близько п’яти десятків українських і зарубіжних слухачів.
Учасників і гостей конференції привітав директор Інституту літератури, академік НАН України М. Г. Жулинський. Вступне слово виголосила керівниця ЦДЛФ, д. ф. н. Т. М. Рязанцева. Конференція проходила у традиційному для ЦДЛФ форматі «всі слухають усіх», тому двадцять сім доповідей були розподілені на два дні роботи, англомовний й україномовний. Доповіді науковців, які не змогли бути присутніми навіть віртуально (перебувають у лавах наших захисників або на тимчасово окупованих територіях) виголосили колеги.
У своїх виступах доповідачі розглядали репрезентації і трансформації концепту магії в літературі, малярстві, фотографії, театрі, кіно й на ТБ, у музиці й комп’ютерних іграх. Програму було організовано таким чином, аби поступово просуватися від простих питань на кшталт форм візуалізації магії у художніх творах, до складніших (магія у її стосунках із сакральним і профанним). Хронологія аналізованих творів і культурних явищ, як завжди, була дуже широкою: від фольклору і середньовічної літератури до сучасних бестселерів і популярних телешоу. Кожна секція завершувалась активним науковим діалогом.
Матеріали конференції планується опублікувати окремим виданням.
Доступ до перегляду відеозапису конференції надається ЦДЛФ за запитом.
ЦДЛФ висловлює щиру вдячність учасникам заходу, усім колегам, які, не шкодуючи часу й зусиль, долучилися до її організації і проведення. Спеціальна подяка — невтомним модераторам Євгенії Канчурі (співголова ЦДЛФ, Державний університет «Житомирська політехніка»), Вероніці Ляшкевич (Університет м. Бялосток, Польща), Олександрі Філоненко (Чорноморський університет ім. Петра Могили. М. Миколаїв) та Ользі Бойко (Університет ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина), які зробили нашу наукову зустріч технічно можливою.
І, насамкінець, ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ЗСУ! Завдяки їх мужності і стійкості ми мали можливість обговорювати літературу фентезі у Києві в цей час.
Тетяна Рязанцева
Міністерство освіти і науки України
Черкаська обласна державна адміністрація
Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут словацької літератури Словацької академії наук
Кафедра української мови і літератури Загребського університету (Хорватія)
Кафедра україністики Інституту східнослов’янських філологій Університету ім. Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща)
Осередок Наукового товариства Шевченка в Черкасах
Кафедра української літератури і компаративістики Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького 27-28 квітня 2023 року проводить Міжнародну наукову конференцію у форматі офлайн/онлайн «», з найширшим спектром досліджуваних проблем, зокрема:
Організаційний внесок – 150 грн.
Планується видрук збірника праць конференції. Ціна однієї сторінки ― 30 грн. Статті докторів наук друкуються безплатно.
Заявки на участь у конференції подавати до 1 квітня 2023 року за адресою: 18031, м. Черкаси-31, бульвар Т. Шевченка, 81, Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького, кафедра української літератури і компаративістики. Контактний телефон – 0975507707, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ
ДНІПРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
Шановні колеги!
Запрошуємо Вас узяти участь у роботі
VІІІ Всеукраїнської наукової конференції
«Література, опалена війною: (кон)тексти, їхня рецепція та інтерпретація (до 105 річниці від дня народження Олеся Гончара)»,
проведення якої планується 12 квітня 2023 р.
у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара
Основна проблематика конференції
2. Перша й друга світові війни: сюжети, мотиви, образи, паралелі в українській і зарубіжній літературі.
3. Майданна література в Україні. Протистояння 2014-2021 років у вимірі (нон)фікшн.
4. Українська література в боротьбі з російською імперією (російськими імперіями): анти-, пост-, неоколоніальні смисли.
5.Художня інтерпретація реалій (не)гібридної війни росії проти України.
6. Поетика в стилі military: параметри письма, (де)конструювання смислів і їхня рецепція.
Робочі мови конференції – українська, англійська.
20 грудня 2022 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася незабутня творча зустріч із Миколою Григоровичем Жулинським, академіком НАН України, директором Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, відомим літературознавцем і письменником. Тема розмови: обговорення роману М. Жулинського «Акордеон» (Київ : Вид-во “Укр. пріоритет”, 2018 і Львів : ЛА “Піраміда”, 2019)
Захід проведено у тісній співпраці співорганізаторів події: Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту Івана Франка НАН України та Платформи інтермедіальних досліджень.
Зустріч відбувалася у змішаному форматі. Наживо модерували розмову докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України Алла ШВЕЦЬ та декан філологічного факультету Львівського національного університету імені Іван Франка Роман КРОХМАЛЬНИЙ, який на початку зустрічі виголосив привітальне слово і представив почесного гостя.
В онлайн-просторі розмову координувала докторка філологічних наук, професорка кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка, голова Платформи інтермедіальних досліджень Світлана МАЦЕНКА, яка в концептуальному виступі-презентації також зосередилась на детальному огляді роману, наголосивши на його музичній складовій в інтермедіальному контексті.
Із вітальним словом до М. ЖУЛИНСЬКОГО і до учасників події звернувся проректор із науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку ЛНУ ім. Івана Франка, доктор історичних наук Володимир КАЧМАР.
Під час цієї динамічної зустрічі М. ЖУЛИНСЬКИЙ розповів про внутрішні порухи до написання твору, зупинився на його автобіографічній основі, зачитав уривки роману і відповів на запитання слухачів.
В обговоренні роману взяли участь
Євген НАХЛІК (директор Інституту Івана Франка НАН України, доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України),
Святослав ПИЛИПЧУК (доктор філологічних наук, професор кафедри української фольклористики імені Філарета Колесси Львівського національного університету ім. Івана Франка, директор Інституту франкознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка), Михайло ГНАТЮК (доктор філологічних наук, професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ ім. Івана Франка), Володимир ПРАЦЬОВИТИЙ (доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка), Василь ІВАШКІВ (доктор філологічних наук, завідувач кафедри української фольклористики імені Філарета Колесси Львівського національного університету ім. Івана Франка), Алла ШВЕЦЬ, Ірина РОЗДОЛЬСЬКА (докторка філологічних наук, професор кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка), Наталія ТОРКУТ (докторка філологічних наук, професор Запорізького національного університету, директорка Українського шекспірівського центру, академік АН ВШ України).Науковці поділилися з автором своїми враженнями й роздумами про твір, не оминули увагою і головний символ цього наукового дискурсу – акордеон, наскрізний сугестивний образ твору, що уособлює вітальність, життєві і мистецькі сили.
Особливу атмосферу науково-творчого спілкування створив талановитий магістрант Факультету культури і мистецтв ЛНУ імені Івана Франка, віртуоз-акордеоніст Мар’ян ЛЕСЮК, захопивши своїм виконанням класичних етюдів, стрілецьких пісень та колядок.
Дякуємо всім присутнім та співорганізаторам за це чудове свято Слова і Музики!
Фото: Катерина ШМЕГА, Олег ВІВЧАРИК (пресцентр ЛНУ ім. Івана Франка). Більше фото тут.
Текст повідомлення зі сторінки Інституту Івана Франка НАНУ.
Докладніше – на офіційній сторінці пресцентру ЛНУ ім. Івана Франка.
Тамара Гундорова виступила співорганізаторкою (разом з Проф. Дірком Уффельманном) міжнародної конференції "Provincializing Russian", яка відбудеться в Гіссенському університеті Юстуса Лібіга (Німеччина) 20-21 січня 2022 року.
Інформація і програма нижче.
We are pleased to announce the international conference "Provincializing Russian" that will be held at Justus Liebig University Giessen (Germany) on January 20-21, 2023.
Organizers: Tamara Hundorova (Kyiv/Giessen), Dirk Uffelmann (Giessen)
In his seminal monograph "Provincializing Europe: Postcolonial Thought and Historical Difference" (2000), Dipesh Chakrabarty invited to decolonize the historical narrative produced by the West because, as he stated, all national histories were traditionally considered variations of the main narrative of the history of Europe.
The Kenyan scholar Simon Gikandi reformulated Chakrabarty's decolonial thesis of the provincialization of Europe, bringing up the task of "provincializing English" (2014). He questions his belonging to such a postcolonial intellectual community, calls himself a "child of empire," and speaks of the necessity of "constantly rethink[ing]" his ambivalent relation with the English language, "a language that is both mine and someone else's, one that I am simultaneously inside and outside." Is "creative writing, seen as the most immediate form of self-assertion, possible in the language of the colonizers?"--he asks.
Envisaging the ardent intellectual project of "provincializing Russian," we would like to raise the question as to how cultural and linguistic decolonization can be applied to contemporary Ukraine: how is it possible to express anticolonial thoughts in Russian, the language of a colonizer and the aggressor? What can "canceling Russian" actually mean in the time of Russo-Ukrainian war? Can an occasional or a total language shift from Russian to Ukrainian constitute a solution to the former Ukrainian-Russian bilingualism? Must mixed varieties such as Surzhyk be viewed as detrimental infection, or can they rather serve as a means of "provincializing Russian"? Which could be the linguistic and literary strategies of a decolonization of Russophonia--the hybridization, creolization or minorization of a no-longer Russia-centered Russian language? These and other aspects of postcolonial interpretations of present-day Ukrainian literature and culture are the topics we would like to discuss at the conference.
The conference features paper presentations by Vitaly Chernetsky, Oleksandr Chertenko, Miriam Finkelstein, Tamara Hundorova, Yulia Ilchuk, Mykhailo Nazarenko, Liudmyla Pidkuimukha, Marco Puleri, Ulrich Schmid, Maria Shvedova, Iryna Tarku, Dirk Uffelmann, and poetry readings by Iia Kiva, Liudmila Khersonskaia, and Boris Khersonskii.
Conference program: https://www.uni-giessen.de/en/faculties/f05/slavistics/department/professors/slavic-literature/prof-dr-dirk-uffelmann/pr-program.pdf
Олександр Боронь. Ніже тії коми… Студії над Шевченковою творчістю. – Київ: Критика, 2022. – 624 с.: іл. вклейка с. I–XVI, бібл., покаж. [Інститут Критики; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ; Інститут джерелознавства НТШ-А; Український науковий інститут Гарвардського університету]
Київський літературознавець, завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Олександр Боронь зібрав під одну обкладинку свої статті, оприлюднені впродовж кількох останніх років у науковій і масовій періодиці. Дослідник розглядає маловивчені епізоди біографії Тараса Шевченка, спростовує деякі сумнівні гіпотези і дилетантські вигадки. У полі уваги автора перебувають також текстологічні й джерелознавчі проблеми, як-от вибір основного тексту творів, уточнення датувань епістолярію тощо. Добірку нотаток присвячено коментуванню деяких реалій, згадуваних у листах і щоденнику мистця. Важливе місце належить спробам розглянути Шевченкові поезії в типологічному зіставленні з творчістю словацьких романтиків, а прозу – в порівнянні з кількома творами європейських літераторів. Окремий розділ склали дописи про образотворчу спадщину – подробиці датування, атрибуції, атетези, проєкція на європейський контекст. Насамкінець подано полемічні відгуки, рецензії на шевченкознавчі видання тощо. Тексти вміщених публікацій наново відредаговано й доповнено, виправлено помічені фактичні помилки та недогляди.
ШЕВЧЕНКІВ СВІТ Науковий щорічник. Випуск 15.
Створення нової наукової біографії Тараса Шевченка: концептуальні підходи та дослідницькі стратегії : Матеріали Дев’ятих Міжнародних Шевченківських читань, присвячених 160-й річниці з часу повернення Тараса Шевченка в Україну. 23 вересня 2021. Канів / Упоряд. та ред. Брижицька С. А., Чернієнко Д. А. – Черкаси : Видавець Олександр Третяков, 2022. – 452 с. : іл. – Текст укр., казах., рос.
ISBN 978-617-7827-41-1
У збірнику вміщено матеріали Дев’ятих Міжнародних Шевченківських читань «Створення нової наукової біографії Тараса Шевченка: концептуальні підходи та дослідницькі стратегії», присвячених 160-й річниці з часу повернення Тараса Шевченка в Україну, які відбулися 23 вересня 2021 р. у м. Канів.
Учасники читань обговорили історію та сучасний стан біографічної шевченкіани в Україні, репрезентацію життя Тараса Шевченка в інформаційно-культурному просторі, розглянули досвід досліджень життя і творчості Шевченка й увічнення пам’яті Кобзаря у місцях заслання, звернули увагу на особливості (авто)біографій митців як літературного жанру і творчого процесу, проаналізували мотиви, образи, символи в (авто)біографічному наративі.
Книга адресована науковцям, шевченкознавцям, краєзнавцям, освітянам.
Шановні колеги!
Запрошуємо вас узяти участь у Всеукраїнській науковій інтернет-конференції
“Ословлення простору у світлі сучасних філологічних наук”,
що відбудеться 17 березня 2023 року на базі Національного університету “Острозька академія”.
Роботу конференції заплановано за такими напрямами:
1. Категорія «простір» у міждисциплінарному вимірі гуманітаристики.
2. Топоніміка і культурна самопрезентація: виклики сьогодення.
3. Концептосфера простору.
4. Семіотика простору в тексті.
5. Ландшафт у літературі як націєтворчий образ: типологія та динаміка.
6. Мандрівний дискурс в українській та світовій літературі.
7. Простір в імагологічних і геопоетичних студіях.
8. Простір у педагогічній діяльності вчителя-словесника.
Учасники матимуть змогу опублікувати матеріали (статті) у фаховому науковому журналі «Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія “Філологія”» (присвоєно категорію “Б” за Наказом Міністерства освіти і науки України від 29.06.2021 №735). Журнал проіндексовано в наукометричних базах Index Copernicus ICV 2019: 68,68 та Google Scholar. Кожній статті буде присвоєно індекс DOI. Конференція відбудеться ДИСТАНЦІЙНО. Можливі такі форми участи: 1) доповідь; 2) доповідь і публікація статті у фаховому збірнику.
Робоча мова конференції – українська.
Завантажити інформаційний лист
NEWSKIT_квітня
29
17 квітня відбувся семінар «Ренесанс...
NEWSKIT_квітня
06
4 квітня на Платформі інтермедіальних...
NEWSKIT_березня
20
26 лютого докторантка Інституту літератури...
NEWSKIT_березня
12
6 березня провідний науковий співробітник...
