Інститут літератури

Прослухайте лекцію за посиланням: https://youtu.be/r4CO2a8NcCg

27 жовтня 2022 р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся Всеукраїнський науковий семінар «Феномен Ніли Зборовської», присвячений 60-річчю з дня народження, в якому взяли участь науковці з Інституту літератури, Запорізького національного та Рівненського гуманітарного університетів. Виступи та доповіді поєднувалися зі спогадами колег, однодумців Н. Зборовської, кожен із яких поділився власними сприйняттям і розумінням Ніли Зборовської як ученої, письменниці, яскравої й неординарної особистості.

Відкриваючи Семінар, директор Інституту, академік НАН України Микола Жулинський наголосив на вагомому внеску Н. Зборовської в сучасні українські літературознавство та критику, звернув увагу на її втілені та нереалізовані ідеї, наукові й художні задуми, поділився спогадами про Н. Зборовську як про літературознавицю, авторку прозових творів, багатогранну особистість. Також учений наголосив на зв’язку між духовно-емоційним досвідом і письмом Н. Зборовської, на проблемі індивідуалізації її наукових і художніх текстів, вирізнивши як особливий у її творчості антироман «Українська реконкіста».

Людмила Тарнашинська (Інститут літератури) вела мову про пошук Нілою Зборовською національної стратегії дослідження української літератури з погляду психоісторії. Зокрема, вказала на тяжіння Н. Зборовської до націєцентричності літературознавчих досліджень, що проявлялося в трактуванні психоаналізу не лише як усвідомлення індивідуального життя, а й пізнання минулого й майбутнього націєтворення.

Раїса Мовчан (Інститут літератури) виголосила доповідь «Леся Українка в модерністському літературно-критичному дискурсі 1920-х років», підготовлену в річищі наукових зацікавлень Н. Зборовської. У ній увагу було зосереджено на працях «київських неокласиків» Миколи Зерова, Павла Филиповича, Михайла Драй-Хмари та ін., присвячених життю і творчості Лесі Українки. Зокрема, на тому, що в них було розвинуто започатковані в ранньому модернізмі дослідницькі тенденції та позначено основні майбутні вектори наукової інтерпретації доробку письменниці. Доповідачка зауважила, що ці праці дали новий поштовх розвитку українській компаративістиці, джерелознавству й текстології.

Ігор Павлюк (Інститут літератури) поділився лірико-драматичними спогадами про Н. Зборовську з моментами перегуків у мистецько-науковій співтворчості, людських прижиттєвих стосунків і посмертних уваг до тексту й життєтексту Н. Зборовської.

Власні спогади про Н. Зборовську озвучила Раїса Тхорук (Рівненський державний університет). Зокрема, зауважила, що вчена та письменниця відзначалася вражаючою цілісністю особистості, тому її романи, наукові роботи й життя творилися за однаковими принципами; вона спостерігала й експериментувала із собою та із іншими, намагаючись, як говорила й вірила, рятувати й відроджувати духовний світ – свій і свого роду, рід Юрка Ґудзя й таким чином Україну.

У виступі Олени Поліщук (Інститут літератури) на тему «Замовляння ворога в українському мистецтві часів геноцидної війни Росії проти України» було розглянуто приклади поетичних творів – «замовлянь ворога», «колискових для ворога», а також окремі роботи сучасних художників, що у них українські митці відреагували на повномасштабне вторгнення російського агресора в Україну. Дослідниця здійснила спробу схарактеризувати мовну специфіку, зокрема символіку, а також з’ясувати практичну (терапевтичну) та художню функції новітніх замовляльно-закликальних текстів.

Тарас Головань (Інститут літератури) поділився роздумами про місце і роль у науковій біографії Н. Зборовської наукових осередків – кафедри теорії та історії світової літератури Київського національного лінгвістичного університету та Відділу ХХ століття Інституту літератури. Крім того, розповів про можливості та межі застосування психологічного підходу в історико-літературних дослідженнях, про головні проблеми, що постають перед дослідником під час написання психоісторії, а також закцентував на своєрідності розв’язання цих проблем Н. Зборовською.

Юлія Курилова (Запорізький національний університет) говорила про феноменальну жіночість в інтерпретації Н. Зборовської. Зокрема, зробила акцент на парадоксальності засвоєння феміністичних ідей на українському ґрунті й на тому, що «інакшість» українського варіанту фемінізму зумовлена ментальністю. Доповідачка нагадала, що, аналізуючи перспективу створення «повноцінної філософії свободобуття» в українському світі, Н. Зборовська актуалізувала особливу роль феміністичної стратегії мислення, метою якої є пошук такої культурної моделі, в якій відсутні детермінації відносин домінацією й підпорядкуванням, економічними факторами.

Світлані Коровченко йшлося про феномен творчості й досліджень Н. Зборовської як особистості, яка власними поглядами й артистизмом у творчості й дослідженнях зуміла об’єднати чимало людей. Доповідачка звернула увагу також на причини відходу Н. Зборовської від ґендерної методології, яка своїм радикалізмом і встановленими межами не давала свободи її метафізичним та ірраціональним пошукам. Парадокс творчості і наукових поглядів Н. Зборовської, вважає дослідниця, полягає у тому, що будучи інтелектуально активною жінкою, яка збагачувала культуру «цінностями жіночого духу», вона дотримувалась патріархальної традиції, взявши за методологію фройдизм, будучи вольовою особистістю, яка здійснила кілька титанічних проєктів, вона критикувала Ніцше, вважаючи його теорію «нелюдською», і слідувала традиції християнства.

Вадим Василенко (Інститут літератури) простежив історію ідеї «української реконкісти» та жанру антироману в творчості Н. Зборовської, а також розглянув її літературні взаємовідносини з письменником Юрком Ґудзем. Дослідник проаналізував цикл статей і відгуків Н. Зборовської про Юрка Ґудзя, а також статтю останнього про книгу Н. Зборовської «Пришестя вічності». Окрему увагу доповідач звернув на впорядковану Н. Зборовською по смерті Юрка Ґудзя книжку «Барикади на Хресті», в якій ідея «української реконкісти» реалізується через комплекс мотивів, таких, як звільнення від постколоніального існування, збереження родинних першооснов, відродження української рустикальності як «осердя національної душі» та ін. У романі «Не-Ми», одному з трьох уміщених до «Барикад на Хресті», концепція антироману набуває виразних жанрового й поетикального втілення, а ідея «української реконкісти», розвинена згодом Н. Зборовською в її однойменному антиромані, пов’язується з поняттями мови, душі, культури та ін.

Після доповідей і виступів відбулося обговорення та дискусія про наукову й літературознавчу спадщину Н. Зборовської, її наукові погляди та методи аналізу, своєрідність літературного світогляду та ін. Погляди Н. Зборовської на проблеми класичної й сучасної української літератури сьогодні набули особливих звучання та значення, передусім у контексті зміни канону, методів і стратегій літературознавчих досліджень.

Вадим Василенко

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Бердянський державний педагогічний університет

Факультет філології та соціальних комунікацій

Кафедра української та зарубіжної літератури
і порівняльного літературознавства

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

У 2022 році виповнилося 100 років з дня народження Анатолія Дімарова.

24 листопада 2022 року на базі кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету відбудеться наукова конференція з міжнародною участю «Роман Анатолія Дімарова «І будуть люди»: інтермедіальний простір твору». Запрошуються науковці, викладачі та співробітники навчальних закладів, аспіранти, магістранти, студенти.

До обговорення пропонуються такі питання:

1. Історична сага чи роман-епопея: проблема жанру
2. Міжтекстова взаємодія «І будуть люди» з творами української літератури.
3. «І будуть люди» в інтертекстуальних зв’язках з іншими літературами.
4. Трансформація сюжету в екранізації «І будуть люди».
5. Без цензури: текстологічні студії над текстом.
6. Поетика трилогії «І будуть люди».

У рамках проведення конференції планується круглий стіл «На коні й під конем»: віхи життя і творчості Анатолія Дімарова».

Робочі мови конференції: українська, польська, англійська.

Форми участі в конференції: конференцію буде проведено в дистанційній формі (передбачає онлайнову доповідь із застосуванням комунікаційних технологій).

Для участі в конференції необхідно до 1 листопада 2022 року подати заявку, заповнивши Google-форму.

Лінк на форму: https://docs.google.com/forms/d/1AoUUfLizdBYLN9m3gNUHU1TIrk-ItvrB-1szqr4imAM/edit

Оргкомітет розгляне подані теми щодо їх відповідності тематиці конференції та повідомить про внесення їх до програми не пізніше 10 листопада 2022 року.

Офіційне запрошення на конференцію буде надіслано електронною поштою за вказаною в заявці адресою до 15 листопада 2022 року.

Контакти:

Кафедра української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Бердянського державного педагогічного університету

Телефони:

 (095) 746-47-90 – Харлан Ольга Дмитрівна, (050) 456-15-05 (телеграм) – Новик Ольга Петрівна (з питань подання заявок та програми конференції), (097) 517-19-23 – Філоненко Софія Олегівна.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ ТА ЖУРНАЛІСТИКИ

КАФЕДРА СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА ЖУРНАЛІСТИКИ

КРИМСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ ФОРУМ:

ФІЛОЛОГІЯ ТА ЖУРНАЛІСТИКА

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо Вас узяти участь 

у «КРИМСЬКОМУ МІЖНАРОДНОМУ ФОРУМІ: філологія та журналістика»,
який відбудеться 20 – 21 жовтня 2022 року

в ННІ філології та журналістики Таврійського національного університету

імені В. І. Вернадського (м. Київ, онлайн)

У межах Форуму заплановано такі заходи:

❖-Міжнародна науково-практична конференція «Медійні комунікації в сучасному світі»

• Круглий стіл «Кластер окупованого Криму у мережі медійних комунікацій»
• Панельна дискусія «Журналістика воєнного часу та постокупації: проблеми і виклики»

❖-Міжнародна науково-практична конференція «Лінгвістичні дослідження
у вимірах сьогодення»

• Круглий стіл «Маркери війни та окупації в лінгвістичних процесах Криму, України і світу»

❖-Міжнародна науково-практична конференція «Художній твір крізь призму діалогу культур та кризи ідентичностей»

• V Філологічні читання пам’яті М. М. Гіршмана
• Філологічні читання «Творчість Докії Гуменної в контексті українських еміграційно-материкових процесів»

27 вересня виповнюється 60 років із дня народження Ніли Вікторівни Зборовської (1962–2011) – української літературознавиці, доктора філологічних наук, провідної наукової співробітниці Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Ніла Зборовська – авторка перших в українському літературознавстві досліджень із проблем фемінізму, психоаналізу, постколоніалізму, серед яких: «Танцююча зірка Тодося Осьмачки» (1996), «Феміністичні роздуми: На карнавалі мертвих поцілунків» (1999), «Моя Леся Українка» (2002), «Психоаналіз і літературознавство» (2003), «Код української літератури: Проект психоісторії новітньої української літератури» (2006), художній анти-роман «Українська реконкіста» (2003).

Праці Ніли Зборовської дали поштовх до розвитку багатьох напрямків у сучасному українському літературознавстві, а її напрацювання (зокрема, у галузях психоаналізу української літератури, психоісторії, гендерної і постколоніальної критики) спричинили зміни в уявленнях про українську літературу, вивели її розуміння на новий рівень.

В Інституті літератури Ніла Зборовська почала працювати з 1991 р. З 2010 – провідна наукова співробітниця. На пошанування наукового доробку й ідей ученої в Інституті літератури відбуваються щорічні науково-теоретичні семінари пам’яті Ніли Зборовської, які об’єднують дослідників літератури й літературних критиків із усієї України.

Вадим Василенко

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ 

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас до участі у Всеукраїнській науковій конференції «Література Й історія», яка відбудеться 17–18 листопада 2022 року в Запорізькому національному університеті на кафедрі української літератури.

Роботу конференції плануємо здійснити за такими напрямками:

1. Козацький фольклор.
2. Козацтво в українському фольклорі.
3. Фольклор як історичне джерело.
4. Концепція історії в національних літературах: порівняльний аналіз.
5. Жанрово-стильова специфіка історичного твору (літературознавчий та мовознавчий аспекти).
6. Інтерпретація козацтва в українській і зарубіжній літературах.
7. Соцреалістичний міф про козацтво: ідеологічний та естетичний компроміси.
8. Знакові події історії в художньому тексті.
9. Образи історичних осіб у літературі.
10. Альтернативне моделювання історії в художній літературі.
11. Хортиця: історична реальність та історичний міф у художньому письменстві.
12. Літературний образ Запорожжя і Запорозької Січі.
13. Дидактичний та розважальний потенціал історичної тематики в дитячій літературі.
14. Інтерпретація історії в публіцистиці.
15. Історична белетристика в медійному просторі.
16. Художньо-історичні й історико-художні сюжети в візуальній культурі.
17. Травматичний досвід ХХ–ХХІ століть у літературі.
18. Методика викладання творів історичної тематики.