Інститут літератури

Оголошення про вибори директора
Статут НАН України
Статут Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка
Положення про організаційний комітет з проведення виборів директора та виборчий процес в Інституті літератури
Положення про виборчу комісію з проведення виборів директора в Інституті літератури
Наказ про організацію виборів директора
Лист ВЛЛМ про реєстрацію кандидатів на посаду директора Інституту літератури 

Назва дисертації: «Римські пʼєси Вільяма Шекспіра крізь призму теорії лімінальності»

На здобуття наукового ступеня: доктора філософії

Спеціальність: 035 Філологія

Висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації

Дисертація 

Протокол перевірки електронного підпису 

Підтвердження про дотримання норм академічної доброчесності 

Захист відбудеться 2.10.2026

Покликання на захист

Покликання на трансляцію 

Члени разової спеціалізованої вченої ради:

Голова: Лущій Світлана Іванівна, доктор філологічних наук (10.01.01 Українська література), завідувач відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.

Згода виступити головою разової ради

Офіційний опонент: Василина Катерина Миколаївна, кандидат філологічних наук (10.01.04. Література зарубіжних країн), доцент кафедри англійської філології та лінгводидактики, в.о. декана факультету іноземної філології Запорізького національного університету.

Згода; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису

Офіційний опонент: Безродних Ірина Геннадіївна, кандидат філологічних наук (10.01.04. Література зарубіжних країн), доцент кафедри англійської філології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. 

Згода; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису

Рецензент: Боронь Олександр Вікторович, доктор філологічних наук (10.01.01 Українська література), заступник директора з наукової роботи Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, член-кореспондент НАН України.

Згода; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису

Рецензент: Генералюк Леся Станіславівна, доктор філологічних наук (10.01.01 Українська література), в. о. завідувача відділу зарубіжних і слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України

Згода; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису

Наказ Інституту літератури про затвердження складу разової спеціалізованої вченої ради

Рішення разової спеціалізованої вченої ради

Протокол перевірки електронного підпису

Доктор філософії, молодший науковий співробітник, вчений секретар відділу.

Наукові інтереси:

• література української діаспори;

• творчість Празької школи;

• література війни і спротиву.

Дисертація:

Давні українські міфологічні сюжети й образи в ліриці поетів Празької школи: дис. доктора філософії. – Київ, 2024.

Освіта:

2014-2018 рр. – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка: літературна творчість, українська мова і література (бакалаврат).

2018-2020 рр. – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка: українська мова і література, англійська мова (магістратура).

2020-2024 рр. – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (аспірантура).

Вибрані праці:

Монографія (індивідуальна):

Колодій В.С. Українська міфологія в поезії празької школи / Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. — Київ: Академперіодика, 2026. — 168 с.

Статті:

Колодій В. (2026). Архетипи Празької школи: повернення до українського міфу. Слово i Час, (1), 67–80. https://doi.org/10.33608/0236-1477.2026.01.67-80 

Колодій, В. (2024). Архетипи, сюжети та образи давньої української міфології в ліриці Юрія Дарагана. Синопсис: текст, контекст, медіа, 30 (2), 61–70. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.2.1 

Колодій, В. (2023). Архетипи, сюжети й образи української міфології в поезії Галі Мазуренко. Мова. Література. Фольклор, (2), 39–45. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2023-2-6 

Колодій, В. (2023). Давня українська міфологія в ліриці Андрія Гарасевича. Літературний процес: методологія, імена, тенденції, (21), 64–71. https://doi.org/10.28925/2412-2475.2023.21.7

Колодій, В. (2023). Давня українська міфологія в ліриці Олега Ольжича. Слово і Час, (6), 50–66. https://doi.org/10.33608/0236-1477.2023.06.50-66 

Колодій, В. (2025). Український шлях українського героя. Діалоги про Українську Ідентичність. Вип. 2: Міжгалузеве мережування. С. 59–60. https:/dif.org.ua/article/dialogi-pro-ukrainsku-identichnist-vipusk-2-mizhgaluzeve-merezhuvannya  

Колодій, В. (2022). Давня українська міфологія в ліриці Олени Теліги. На чужинних бруках: Поети української діаспори. Збірник матеріалів наукової конференції пам’яті Михайла Слабошпицького. Київ: Ярославів Вал. С. 87–95.

Інша наукова діяльність:

Написання статей для Історії української літератури, УЛЕ.

Доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу архівних фондів

Наукові інтереси

Історія давньої української літератури в європейському контексті

Джерелознавство, палеографія, текстологія

Козацькі літописи XVII-XVIII століть

Особисті документи барокової доби

Рукописний діярій Пилипа Орлика (1672-1742)

Щоденники та oral history війни, окупації

Міжслов’янський переклад

Теорія і практика перекладу

Вибрані праці  

Монографії

• Літопис Самійла Величка як явище українського літературного бароко. – Донецьк. – Видавництво «Вітчизна», 1996. - 336 с.
• 12 подорожей в країну давнього письменства.- Донецьк, Східний видавничий дім, 2003.- 156 с.
• Пам’ятна книга Дмитра Туптала. – Варшава. – Видавництво «Тирса», 2004. - 216 с.
• Pylyp Orlyk’s Diary: problems of paleography, tekstology, translation, publishing/ Діаріуш Орлика. Проблеми текстології, палеографії, видання, Miнськ 2013,  40 с. 
• Українське бароко. Тексти і контексти. Praca monograficzna. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2015, 381 s.         ISBN 9788323519393
• Ołeksandr Koszyc i jego dziennik „Z pieśnią przez świat”, Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego 2018, 394 s. ISBN 978-83-235-3399-3;  https://katalogi.bn.org.pl/discovery/search?query=isbn,exact,9788323533993&tab=LibraryCatalog&search_scope=NLOP_IZ_NZ&vid=48OMNIS_NLOP:48OMNIS_NLOP&lang=pl&offset=0
• Filip Orlik i jego Diariusz. Odczytanie z rękopisu, opracowanie, wstęp, komentarze Walentyna Sobol. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego 2021, 532 s.;

https://DOI/org/10.31338/uw.9788323552383; ISBN 978-83-235-5230-7;ISBN (pdf) 978-83-235-5238-3;ISBN (EPUB) 978-83-235-5246-8; ISBN (MOBI) 978-83-235-5254-3

Рецензії на монографію:

1. Giovanna Brogi, rec.: Walentyna Sobol (a cura di), Filip Orlik (1672-1742) i jego   Diariusz. Opracowanie, odczytanie z rękopisu,wstęp, komentarze W. Sobol, Warszawa, Wyd. Uniwersytetu Warszawskiego, 2021, pp. 532 (in: “Niprò”, 2, 2023, 165-166). http://aisu.it/wp-content/uploads/2023/12/Nipro_2_2023.pdf

2. M.Trofymuk, Diariusz Filipa Orlika // MEANDER, rok LXXVII 2022, s.200-204.

3. Ольга Новик,  Живе повсякдення давнини // „Studia polsko-ukraińskie”, Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2023, nr 10,  s.217-223.

4. Ольга Петренко-Цеунова, Повернення Пилипа Орлика // Київ 2023, s.26 -28

 5. Ігор Набитович, Діяріуш гетьмана Пилипа Орлика: літературний текст і документ доби. Rec.: Filip Orlik (1672-1742) i jego Diariusz. Opracowanie, odczytanie z rękopisu, wstęp, komentarze Walentyna Sobol (Warszawa. 2021), 532 s. //Studia Białorutenistyczne 17/2023. S. 335-338.

6. Oксана Сліпушко, На пошану великого Українця. Пилип Орлик і Його Діярій  // Вісник Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка 2023. С.117-118. ISSN 1728-3817.

7. Eugeniusz Sobol, Burzliwe życie Orlika // Odra, rok LXII/2022, nr 11, s.118-119.

• Filip Orlik i jego Diariusz. Odczytanie z rękopisu, opracowanie, wstęp, komentarze Walentyny Sobol. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2023,  Другевидання
• Słowo w Duszy, Dusza w Słowie. Historia „Błękitnego Okrętu” (у співавторстві з Камілою Бродовською, Давидом Бзорком), IKRIBL, Warszawa 2023,  112 ss.

Рецензії на книжку «Słowo w Duszy, Dusza w Słowie».

Anna Horniatko-Szumiłowicz, „By język ukraiński brzmiał w Warszawie silnym głosem”. Historia Błękitnego Okrętu widziana oczami jego twórców i działaczy, // Półrocznik  Barok. Nr. XXIX-XXX (57-60/2022-2023) 2024, s.273-278.

Katarzyna Dorota Wielondek, Błękitny Okręt na chwilę zacumował – o publikacji „Słowo w duszy, dusza w słowie” koła naukowo-literackiego w Instytucie Ukrainistyki UW, // Studia Polsko-Ukraińskie, 2025, nr 12, s.175-181. 

• Діялог зі світом тривалістю в три століття. Діярій Пилипа Орлика 1724 року, Видавництва Варшавського університету, Варшава 2025.  ISBN: 978-83-235-7129-2 DRUK; 978-83-235-7130-8 EPUB;

978-83-235-7131-5  PDF;  https://doi.org/10.31338/uw.9788323571315

Навчальні посібники

• З глибини віків. – Київ. – Видавництво «Зодіак-еко», 1995. Друге видання 2002. - 198с.
• Не будьмо тінями зникомими. Навчальний посібник для студентів філологічних факультетів вузів, Донецьк 2006. -  256 с.

Підручники для п‘ятьох українських ліцеїв у Польщі

• До джерел – І. (Історія давньої української літератури IX-XVIII ст.) . Podręcznik do kształcenia literackiego i kulturowego z języka ukraińskiego dla klasy 1 liceum ogólnokształcącego.-Warszawa, Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne Spółka Akcyjna,  2005. - 364 ss.
• До джерел – ІІ. (Історія української літератури ХІХ-поч.ХХ ст.). . Podręcznik do kształcenia literackiego і kulturowego języka ukraińskiego dla kl. 2  LO,  Warszawa, Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne Spółka Akcyjna, 2006. - 360 ss.
• До джерел – ІІІ. (Історія української ллітератури ХХ-поч.ХХІ ст.) Podręcznik do kształcenia literackiego i kulturowego języka ukraińskiego dla kl. 3 LO,  Warszawa, Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne Spółka Akcyjna, 2007. - 384 ss.
• До джерел – І. (Історія давньої української літератури ІХ-XVIII ст.) Podręcznik do kształcenia literackiego i kulturowego z języka ukraińskiego dla klasy 1 liceum ogólnokształcącego. Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne Spółka Akcyjna,  Wydanie drugie, pogłębione, Warszawa,  2008. -   366  ss.

Наукове редагування монографій:

• Олена Бердник. “Історія русів” як метатекст. Монографічне видання.- Донецьк, видавництво Донецького університету, 2002.- 186 с
• Богдана Бадрак. Творчість Івана Величковського. Тематика, барокова образність, Донецьк 2006, 156 s. 

Редагування щорічника „StudiaPolsko-Ukraińskie” – від 2014 до 2025

• „Studia Polsko-Ukraińskie”.  W 200 Rocznice Tarasa Szewczenki,   Red.  Walentyna Sobol, Zakład Graficzny     Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2014, tom 1,  272 s.
• „Studia Polsko-Ukraińskie”. Red. Walentyna Sobol, Zakład Graficzny Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2015, tom 2, 226 s.
• „Studia Polsko-Ukrainskie”. Redю  Walentyna Sobol,  Zakład Graficzny Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2016, tom 3, 224 s.
• „Studia Polsko-Ukraińskie”.  Red. Walentyna Sobol, Zakład Graficzny Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2017, tom 4, 260 s.
• „Studia Polsko-Ukraińskie”. Red. Walentyna Sobol,  Zakład Graficzny Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2018, tom 5, 276 s.
• „Studia Polsko-Ukraińskie”.  Red. Walentyna Sobol, Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2019, tom 6,  257 s.
• „Studia Polsko-Ukraińskie”.  Red. Walentyna Sobol,  Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2020, tom 7,  304 s.
• „Studia Polsko-Ukraińskie”.  Red. Walentyna Sobol, Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego,   Warszawa 2021, tom 8, 297 s.
• „Studia polsko-ukraińskie”, Redaktor  Walentyna Sobol, Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2022, tom 9. 254 ss. ISSN 2353-5644.  e-ISSN 2451-2958
• „Studia polsko-ukraińskie”, Redaktor Walentyna Sobol, Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2023, tom 10. 254 ss. ISSN 2353-5644.  e-ISSN 2451-2958
• „Studia polsko-ukraińskie”, Redaktor  Walentyna Sobol, Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2024, tom 11. 281 ss. ISSN 2353-5644.  e-ISSN 2451-2958
• „Studia polsko-ukraińskie”, Redaktor  Walentyna Sobol, Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2025, tom 12, 249 ss. ISSN 2353-5644.  e-ISSN 2451-2958

Співредагування 

•  Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze, 2003, №15-16, 558 с.
• С.Козак. Український преромантизм (Джерела, зумовлення, контексти, витоки), Варшава, 2003, 240 с. 
•  Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze, 2004, №17-18, 524 с.
• Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze, 2005, №19-20, 504 с.
• Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze, 2006, № 21-22, 384 s.
• Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze, 2007, № 23-24, 455 s.
• Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze, 2008, № 25-26, 490 s.
•  Symbolаe in honorem Stefan Kozak, За ред. Василя Назарука, Валентини Соболь, Володимира Александровича. Warszawa, wydawnictwo Tyrsa 2007.
•  ІХ Міжнародний Конгрес Україністів. Літературознавство, Видавництво ІМФЕ НАН України, Київ 2018,  432 cс.

Вибрані статті

• До джерел поетики українського історичного роману // Радянське літературознавство. - 1983. - №10. - С.43-50.
• Фольклор у романі П.Загребельного «Роксолана» // Народна творчість та етнографія. - 1984.-№2.- С.67-70.
• Литовські письменники- дітям // Збірник праць «Література. Діти. Час». -Київ, 1988. - С.20-24.
• «Щоб найменшої смітинки не було в душі…» (Драматургія О.Коломійця) // Українська мова і література в школі. - 1989.- №3.-С.69-77.
• З погляду давників // Слово і час. -1990.-№7.-С.56-58.
• Проблема авторства в дослідженнях Михайла Возняка з давньої літератури // Академік М.Возняк і розвиток української національної культури. Наукові читання у Львівському державному університеті. -Львів, 1990. - С.23-24.
• Самійло Величко та його Літопис - один із найвидатніших творів української літератури ХVІІІ століття // Писемні пам’ятки східнослов’янськими мовами ХІ – ХVІІІ ст. - Київ-Слов’янськ, 1993. -С. 17-18.
• Новела про Сатира в контексті Літопису Самійла Величка // Слово і час. -1994.-№5.-С.5-10.
• “Війна домова” С.Твардовського як літературне джерело української історіографії // Писемні пам’ятки східнослов’янськими мовами ХІ – ХVІІІ ст.- Київ, 1995. -С. 45-46.
• Літопис Самійла Величка як явище українського літературного бароко. Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня доктора філологічних наук. – Київ, Інститут літератури ім. Т.Шевченка, 1996 .- 46 с.
• Епоха та її герої в Літописі Самійла Величка // Слово і час. - 1995.-№4.-С.5-12.
• Перспективи дослідження Літопису Самійла Величка //Питання літературознавства. Випуск 3(60).-Чернівці, 1996.-С.19-27.
• Актульні проблеми давньої української літератури//Матеріали другої Всеукраїнської науково-практичної конференції в Донецьку 13-14. 11. 1997 “Регіональний і шкільний компонент змісту загальної середньої освіти: здобутки, проблеми, перспективи”. - Київ-Донецьк, 1997.-С.27-29.
• Давнє українське письменство. Прогама курсу //Збірник програм курсів та факультативів з української літератури. - Донецьк, 1998.-С.6-16.
• Маловідома драма про бідного і багатого Лазаря //Вісник Донецького університету.- 2000.-  №2.- С.24-38.
• Перспективи дослідження „Історії русів” // Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze.- 2000.-№10.-С.243-252.
• Література доби бароко. Методичні матеріали для студентів-філологів.-Донецьк, Донецький національний університет, 2001.- 48 с.
• Церква та релігія в козацьких літописах // Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze.- 2001.-№ 11-12.- С.396-405.
• Листування Василя Стуса в контексті української  епістолографії// Матеріали конференції, присвяченої творчості Василя Стуса, 20 вересня 2001 року.- Донецьк. Донецький університет, 2001.- С.26-34.
• Чому “калина по краплині в серце крапле” // Слово і час.- 2001.- №6.- С.58-63.
• Історіософський дискурс “Прогласа” Костянтина Філософа // Донецький вісник Наукового Товариства ім. Шевченка.- Донецьк, 2002. – Т. 2.- С. 38-48.
• Трагічне в українській бароковій історіографії // Slavia orientalis.- 2002.-№3.- Тom LI. –С.403-415.
• Етнопсихологічна мозаїка Галичини в козацьких літописах // Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze.- 2003.-№15-16. – C.349-356.
• Пам’ятна книга Дмитра Туптала // До джерел: AD FONDES. Studia in honoren Oleh KUPCHYNS’KYJ septua-genario delicate. Volumen II, Kyiv-Lviv 2004, s.413-433.
• Історіософія національної самототожності  в сімейній хроніці В.Шевчука // Донецький вісник Наукового Товариства ім. Шевченка.-Донецьк, 2004. - Т.5. - С.39-46.
• Мандруючи „поверхами самого себе”, він душу зберіг на насіння: Володимир Дрозд // Слово і час.- 2004.-№8.-С.9-15.
• Wkład współczesnej historiografii polskiej do wiedzy o Ukrainie (IX-XVIII ww.) //Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze.- 2005.-№19-20.- С.65-73.
• Необароковий театр прози пізнього Шевчука //  Slavia orientalis, tom LIV,  nr 4, rok 2005, s.561-570.
• Яким бачиться підручник з давньої української літератури для українських ліцеїв у Польщі //Проблеми сучасного  підручника середньої і вищої школи.- Донецьк, Східний видавничий дім. - Донецьк 2005.- С.64-73.
• Фрагмент дипломатії батька і сина Орликів // Symbolаe in honorem Stefan Kozak, Warszawa, wydawnictwo Tyrsa 2007.- c. 111-121.
• Потік спогадів, документів, вражень у формі руху змислів // Донецький вісник наукового товариства ім..Шевченка, Донецьк 2007, том 17, с.20-31.
• Zapomniane polskojęzyczne prace Iwana Franki o literaturze starożytnej // Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze, 2007, tom 23-24, s.149-157.
• Стародавня анонімна пам’ятка  „Преславна гора Почаївська» // Slavia orientalis, 2007,  Tom LVI, nr 3,   s.387-398.
• До проблеми теорії і практики перекладу Сковороди на польську мову // До проблеми теорії та практики перекладу поезії Григорія Сковороди  польською мовою  ,,Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності (Наукові  матеріали ХІІІ  Сковородинівських читань): У 2-х кн.  Кн..  1.  Київ, Міленіум.- 2007. - С. 219-227.
• Różnorodność kulturowa w diariuszu podróżnym Filipa Orlika (Pyłypa Orłyka) // Rzeczpospolita państwem wielu narodowości i wyznań. XVI-XVIII wiek.- Warszawa DiG, 2008.- C.419-427.
• Слов’янська щоденникова проза і діаріуш Орлика // Слов’янські обрії. Доповіді до XIV Міжнародного Славістичного конгресу в Охриді.-Київ ІМФЕ, 2008.- С.617-631.
• „Діаріуш” Пилипа Орлика як щоденник українсько-польського пограниччя // Слово і час.- 2009.-№6.-С.20-26.
• Помножені часом світи (факсиміле діаріуша Пилипа Орлика за 1724 рік та копія анонімних польських палеографів, порівняльно-зіставне вивчення, спроба перша) //Схід 2009, № 99, с.3-11.
• Перекладна українська  література доби пізнього бароко (друга половина XVII- XVIII столітя) // Покликання, том ІІ. Збірник праць на пошанування професора Юрія Мицика, Київ, Видавництво Інстиуту української археографії НАН України 2010.- С.115-126.
• Biblia Ostrogska – „Królowa  ksiąg ukraińskich” // Libris satiari nequeo. Oto ksiąg jestem niesyty. Pamięci Ewy Głębickiej.  Warszawa, Instytut Badań Literackich PAN 2010, S.49-54.
• Штрихи до постаті Пилипа Орлика // Пилип Орлик. Життя, політика, тексти. Матеріали Міжнародної наукової конференції до 300-річчя Бендерської конституції 1710 р. – Київ 2011. – С. 61- 74.
• Панегірики про книгу, освіту, науку //  Od Kijowa do Rzymu. Z dziejów stosunków Rzeczpospolitej ze Stolicą Apostolską i Ukrainą, Pod red. M.Drozdowskiego, W.Walczaka, K.Wiszowatej-Walczak.  Białystok 2012. -S.1043-1055.
• Сон в  українській бароковій літературі // Wielkie tematy  kultury w literaturach słowiańskich. 10.  Sen. Wrocław,  wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego 2012,   c.101- 111.
• Григорій Сковорода і Лесь Курбас: у пошуках „внутрішньої людини” // Переяславські Сковородинівські студії 2013, Переяслав-Хмельницький 2013, Випуск 2, s. 99-107.
• Видавнича діяльність братств: історико-порівняльний контекст// Львівська медієвістика. Просфонима: текст і контекст.- Львів, Видавництво „Свічадо” 2013.- Випуск 4.- c. 159-164. 
• Томографія діаріуша Пилипа Орлика // Філологічні семінари. Парадигма сучасного літературознавства: світовий контекст.  – Випуск 16. – Київ,  2013. – c.161-173.
• Серія підручників „До джерел” для українських ліцеїв у Польщі  // Донеччина та українська діаспора: взаємообмін в освітньому просторі. Матеріали конференції.- Донецьк, Донецьке обласне відділення „країна-Світ”, Український культурологічний центр, 2013. –С.217- 226.
• Multykulturowy dyskurs w ego-dokumentach Filipa Orlika herbu Nowina i Karola Chojeckiego  herbu Lubicz// Stan badań nad wielokulturowym dziedzictwem  dawnej Rzeczypospolitej. / Red. Wojciech Walczak, Karol Łopateczki,  Białystok, Instytut badań nad dziedzictwem kulturowym Europy,  2013, t.VI,  s.515-529.
• Науковий тандем гуманістів або діалог літературознавців та істориків // Слово і час, Київ 2014, №8,  с.125-126.
• Валерій Шевчук і Польща // Всесвіт, 2015, № 1-2, с.237-243.ISSN 0320-8370
• Сонце правди у слові // Український голос/ Ukrainian voice, Wiinipeg, Manitoba October, 2015, 12, page 6.
• Piękno listów miłosnych staropolskich i staroukraińskich  (Jana Sobieskiego i Filipa Orlika) // Epistolografia w dawnej Rzeczpospolitej. Tom VI (stulecia XVI-XIX). Nowa perspektywa historyczna i językowa. Redakcja Piotr Borek,  Marceli Olma. Collegium Columbinum, Kraków 2015, s.121- 128. ISSN 1895-6076,  ISBN 978-83-7624-192-0(t.V-VI)
• Діаріуш Орлика як слов’янська пам’ятка. Проблеми текстології, палеографії, видання // Українсько-польські культурні взаємини. Київ, Наукові студії ІМФЕ, 2015, вип.8, с.184-203.  ISBN 978-966-02-6522-6 (серія).
• Григорій Сковорода та його переклад із книг римського сенатора Марка Туллія Ціцерона „Cato Maior de senectute” // Slavica Wratislaviensia, 2016,  t.163, s.325-335. ISSN 0239-6661 (AUWr);  ISSN 0137-1150 (SW)
• Ego-documentation of the graduate of the Kyiv Mohyla academy (From the Archive of Alexander and Tetyana Koschitz) //  Матеріали Міжнародної наукової конференції «ad fontes – До джерел» до 400-ї річниці заснування Києво-Могилянської академії 12–14 жовтня, 2015 року, Науковий редактор Н.Яковенко, Київ 2016, с.  177-188.  ISBN 978-966-2410-77-8.
• Dyskurs życia prywatnego w „Diariuszu podróżnym” Filipa Orlika (ujęcie komparatystyczne) // Memuarystyka w dawnej Polsce. Redakcja Piotr Borek, Dariusz Chemperek, Anna Nowicka-Struska. Wydawnictwo  Collegium Columbinum, Kraków 2016,  s.161-167.    ISSN 1895-6076;   ISBN 978-83-7624-129-6. Publikacja w języku polskim.
• Eго-документи Івана Огієнка польського періоду (з архівних сховищ у Вінніпезі) // Kиївські полоністичні студії. Ред. Р.Радишевський, Київ 2016, s. 272-277.  УДК 930.253(712.743)Огієнко"1926/1940". ББК 63.5(4Пол)я43+63.3(4Пол)я43   К38.
• Сонце правди у Слові [до 90-річчя професора Ярослава Розумного (1925–2013)]  // Всесвіт,  2016, № 1-2, s. 267–274.     ISSN 0320-8370.
• Пилип Орлик, Дмитро (Данило) Туптало, Йоасаф Горленко: чи мали українські достойники приватне життя // Мандруючи світами і віками. Збірник на пошану Юрія Пелешенка. Під ред. Ігоря Набитовича, Київ-Дрогобич 2016, с.227-236.
• Конкретика тексту: традиційно-больовий мотив як знак пам’яті// Франкова нива, Львів 2017, с. 366-373. ISBN 978-966-919-309-4.
•  До проблеми польської рецепції українського бароко // Украинистика и словенски свет. Зборник научних радова. Поводом 25. Година украjинистика на Универзитету у Београду,  Ludmiła Popowicz (red.), Beograd: Wydawnictwo Uniwersytetu w Bieоgradzie 2017, s.387-395.   ISBN  978-86-6153-478-2
• Verba movent, exempla trahunt // Studia polsko-ukraińskie”, nr 4, Red. Walentyna Sobol, Zakład graficzny UW, Warszawa 2017, tom 4, s.223-232. ISSN 2353-5644.  e-ISSN 2451-2958
• З віднайденого в архіві Олександра і Тетяни Кошиців // Idee, poetyki, interpretacie. Księga ofiarowana Pani Profesor Alicji Wołodźko-Butkiewicz, Red. P.Fast, L.Łucewicz, B.Stempczyńska, Katowice 2018, s.403-418.    ISBN 978-83-7164-972-1.
• Międzysłowiański przekład: polskojęzyczny diariusz Filipa Orlika (1672-1742) w tłumaczeniu na ukraiński // Z polskich studiów slawistycznych. Literaturoznawstwo. Kulturoznawstwo. Folklorystyka. Pod red.B.Zielińskiego. Prace na XVI Międzynarodowy kongres sławistów w Belgradzie 2018,  Poznań 2018, s.243-253. ISBN 978-83-232-3310-7
• Геній і втрачена батьківщина // Studia Ucrainica Varsoviensia, pod red. I.Mytnik, Warszawa 2018, tom 6, s.387-396. ISSN 2299-7237
• Recepcja twórczości  Walerija Szewczuka w Polsce // Dialog dwóch kultur/Діалог двох культур. Red.naczelny Grzegorz Nowik, Rocznik XII, Zeszyt 1, Warszawa 2018,    s.236-242, ISSN 2082-3274
• Діяч двох великих традицій. Скорина і Україна //Slavia  orientalis,  Rocznik LXVII, Nr 3, Warszawa 2018, s.395-401,  ISSN 0037-6744.
• Скорина про себе самого. Біографічний та автобіографічний контексти // Przegląd Środkowo-Wschodni, Red. Joanna Getka, 2018, nr 3, s.59-69. ISSN 2543-618X
•  Unia hadziacka w literaturze pięknej // Wielki projekt 360 rocznica Unii Hadziackiej/Великий проект 360-річниця Гадяцької унії 1658-2018. Abstrakty. Jan Malicki, Aleksandra Zwiagina (red.) Warszawa 2018, s.43-46. ISBN 978-83-61325-69-7
• Концепції безсмертя в любовній бароковій поезії. Компаративний підхід //Wielkie tematy w literaturach słowiańskich 13. Tanatos 2. CLXVIII,  Rеdakcja  Elżbieta Tyszkowska -Kasprzak, Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, Wrocław 2019, s.49-62.
• Перша українська еміграція в польських та білоруських дослідженнях // Acta Albaruthenica. Katedra Białorutenistyki Uniwersytetu Warszawskiego, 2019, nr 19, s. 59-65.  ISSN 1898-8091
• Iwan Franko w badaniach naszych współczesnych // Dialog dwóch kultur. Діалог двох культур.  XV Międzynarodowa Kоnferencja literaturoznawców, 3-9, 16 września 2018, Wydawcy Fundacja „Pomoc Polakom na Wschodzie”, Muzeum Józefa Piłsudskiego w Sulejówku, Instutut Studiów Politycznych PAN, Warszawa 2019, s.125-135.  ISSN  2082-3274
• Unia hadziacka w literaturze pięknej // Przegląd Wschodni, 2019, Tom XV, Zeszyt 1(57), s.203-214. ISSN 0867-5929
• Українсько-мароканський діалог у польській рецепції // Studia polsko-ukraińskie, Red. W.Sobol, Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2019, nr 6, с. 99-114.  ISSN 2353-5644.  e-ISSN 2451-2958
• Professor Kozak’s new work (Стефан Козак, Літературно-культурологічні меморабіліа. Зібрав і до друку приготував Володимир Пилипович. Передмову написав Ростислав Радишевський. Видавець: Товариство „Український народний дім” у Перемишлі, Перемишль 2017, сс. 440 )  //  „Studia Ucrainica Varsoviensia”, Red. I.Mytnik, nr 7, Warszawa 2019, nr 7, s.211-215.  
• До 200-ліття  від дня народження Тараса Шевченка// Studia polsko-ukraińskie. W 200 rocznice urodzin Tarasa Szewczenki. До 200-ліття  від дня народження Тараса Шевченка. Редактор В.Соболь,  Warszawa, Zakład Graficzny,  2014, том 1, с. 227-241.
• До 200-ліття Тараса Шевченка // Слово і час, Київ, 2014, №4, с.119-124.
• Міжслов’янський переклад. Досвід роботи з діарушем Пилипа Орлика (1672-1742) //  ІХ Міжнародний Конгрес Україністів. Літературознавство, Видавництво ІМФЕ НАН України, Київ 2018, с. 310-321. ISSN  2299-7237
• Emigrant jako pordóżnik. Świadectwa  S.Jabłonskiej i O.Koszyca // Teksty drugie,  2019, nr 5, s. 326-338. http://tekstydrugie.pl/pl/biblio/technokultury-milosci/ 
• Література факту Олександри Зюлковської // Всесвіт, Київ 2020, № 3-4, s.199-200. https://journals.ua/prof/vsesvt_ukrainskiy_zhurnal_nozemnoi_lteraturi/31946-09-20.html
• MAGNA CHARTA Франка і  Лесьмяна у світлі наукових аспірацій 2016-2019 // Київські полоністичні студії. Toм XXXVI, Kиїв 2020, с. 547-557.  https://www.facebook.com/807632862639581/posts/3294320813970761/
• Антропологія родинної пам’яті і філософія витривалості // Studia polsko-ukraińskie”, Red. W.Sobol, Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2020, nr 7, с. 13-29.  ISSN 2353-5644.  e-ISSN 2451-2958 https://doi.org/10.32612/uw.23535644.2020.pp.13-29
• 1726 рік у житті гетьмана (на підставі палеографічних студій) // Від бароко до постмодернізму. Колективна монографія. Ред. Н.Левченко, Київ-Люблін-Харків 2020, с.137-148. ISBN 978-83-926699-7-5 (Polska) , ISBN 978-966-372-811-7 (Ukraina)
• Король і гетьман // Dialog dwóch kultur. Діалог двох культур.  XVІMiędzynarodowa Kоnferencja literaturoznawców, 3-8, 21 września 2019, Wydawcy Fundacja „Pomoc Polakom na Wschodzie”, Muzeum Józefa Piłsudskiego w Sulejówku, Instutut Studiów Politycznych PAN, Rocznik XIV, Zeszyt 1, Warszawa 2020, s.125-135.  ISSN  2082-3274 http://mjsk.te.ua/pl/dzialalnosc/dialog-dwch-kultur
• Vis Probandi albo na drodze do zrozumienia i współdziałania narodów // Bibliotekarz Podlaski, 2020, nr 4, s. 367-372. ISSN 1640-7806, e-ISSN 2544-8900 10.36770/bp.562 
• Антропологія родинної пам’яті. Lieux de mémoire в еміграційних творах. Пасинки України //  Pamięć. Monografia. Materiały XIII Konferencji Naukowej „Wielkie tematy kultury w literaturach słowiańskich”, Wrocław, 16-17 maja 2019 r. Redakcja naukowa Marcin M.Borowski, Marta Chaszczewicz-Rydel, Sylwia Kamińska-Maciąg, Ewa Komisaruk, Magdalena Ślawska, Mateusz Świetlicki, Katarzyna Uczkiewicz, Dorota Żygadło-Czopnik,  Wydawnictwo „Norbertinum”, Lublin 2021, s.171-186. http://norbertinum.pl/ksiazka/819/Pamiec-Monografia-Materialy-XIII-Konferencji-Naukowej-%E2%80%9EWielkie-tematy-kultury-w-literaturach-slowianskich%E2%80%9D-Wroclaw-16-17-maja-2019-r/
•  Орлик сам про себе // Studia polsko-ukraińskie, Red. W.Sobol, Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2021, nr 8, с.85-99.  ISSN 2353-5644.  e-ISSN 2451-2958.  ISSN 2353-5644, e-ISSN 2451-2958. Creative Commons Uznanie Autorstwa (CC-BY) 3.0 Polska http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/pl/ DOI: https://doi.org/10.31338/2451-2958spu.8
• Місця пам’яті Івана Дзюби  // До ювілею Івана Дзюби (До 90-річчя від дня народження), ІМФЕ НАН України, Київ 2021, с.133-139. ISBN 978-966-02-9642-8
• Антропологія видовищ на перехресті правди і домислу // Сонячні кларнети: танець, музика, театр у літературних проекціях.  Бердянський державний педагогічний університет, Бердянськ 2021, с.150-153.   УДК 821.161.2:371.315 (043.2)
• Ab imo pectore// Studia polsko-ukraińskie”, Red. W.Sobol, Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2022, nr 9, с.91-106.  ISSN 2353-5644.  e-ISSN 2451-2958. https://doi.org/10.31338/2451-2958spu.9.6
• Лист гетьмана до короля // Dialog dwóch kultur. Діалог двох культур. Muzeum Józefa Piłsudskiego w Sulejówku, Instutut Studiów Politycznych PAN, Rocznik XVІІ, Sulejówek 2022, s. 147-161.
• Еміграційні твори державних діячів Пилипа Орлика і Францішка ІІ Ракоці // Emigracja rosyjska, ukraińska i białoruska. Konteksty literackie, kulturowe i życie społeczno-polityczne,  Wydawnictwo KUL, Lublin 2022, s.155-164.
• Чудесне і реальне оздоровлення в час епідемії (Салоніцький 1724 рік Пилипа Орлика) //  Wielkie tematy kultury w literaturach słowiańskich. Slavica Wratislaviensia CLXXVII . AUWr No 4135,  Wrocław 2023, s. 103-112. https://doi.org/10.19195/0137-1150.177.9
• Skovoroda’s Poetry Translations into Polish. Theoretical Aspekts and Przctical Dimensions // „Studia polsko-ukraińskie”, Redaktor  Walentyna Sobol, Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2023, nr 10,  s.79-93.
• Animus meminisse horret // Літати небом. Жити на Землі.  Геопоетичні стратегії сучасних літературознавчих досліджень, Бердянськ 2023,   s. 268-272.
• Österreich und österreichische Motive in der Handschrift des Pylyp Orlyk // Österreich und die slawischen Länder Fragen des Kulturtransfers im Lichte von Literatur- und Kulturgeschichte, Lausanne - Berlin - Bruxelles - Chennai - New York – Oxford 2023, s. 13- 26.
• Fenomen egodokumentów – ludzie, nauka, świat //Polskie szkoły lingwistyki stosowanej Uniwersytetu Warszawskiego. Redakcja naukowa Ilona Banasiak, Małgorzata Jabłońska, Grzegorz Pawłowski, WUW 2024, s.343-360.
• Програма гетьмана Пилипа Орлика (з "Діарія" 1727 р.) // «Пилип Орлик і справа мазепинців: інтелектуальні, політичні та військові контексти»:Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції до 350-ліття народження Пилипа Орлика, Київ, 15-16 грудня 2022 р. Інститут Iсторії України НАН України,  Київ 2024. с. 170-189.
• List Hetmana Filipa Orlika do króla Stanisława Leszczyńskiego w rękopiśmiennym Diariuszu podróżnym z lat 1720-1732// Półrocznik  Barok. Nr. XXIX-XXX (57-60/2022-2023) 2024, s. 211-223.
• Київ у візуальній антpопології Максима Рильського // Збереження національної спадщини та розвиток культурних практик в умовах суспільних викликів, Видавництво ІМФЕ, Київ 2025, с.3-5.
• Рослинний тваринний світ Туреччини очима засланців //  Співи землі: біологія та екологія в літературі та культурі. Збірник тез міжднар. конф БДПУ, Бердянськ 2022, с. 217-221.
•  Про сповідь, написану серцем // Dusza szybuje w poświacie epok...
  Душа летить у посвіті епох... Miscelanea Posttotolitariana Wratislaviensia, Wrocław 2021, nr 9, s.251-258. Red.A.Matusiak, L.Tarmashynska.  DOI: 10.19195/2353-8546.9.18.
• Щоденники окупації Ізюма: Сторінки воєнного повсякдення // Культурна спадщина й ідентифікаційні процеси часів воєнного лихоліття: теоретичні та прикладні ракурси досліджень, Київ, видавництво ІМФЕ 2024,  с. 63-76.
• Hetman Orlik (1672-1742) i król Leszczyński (1677-1766) // „Teksty Drugie", 2025, nr1, 312-329. 
• Антропологія війни: oral history та щоденники //  „Przegląd Wschodnioeuropejski” 16/1, 2025, s. 161-176. 
• Книжки третьої річниці мужності, болю і боротьби // Наше слово, 2025,  №12 (3527), с. 12-13.
• Еміграційні особисті документи Орлика і Ракоці // Z polskich studiów slawistycznych. Prace na XVII (ekstraordynaryjny) Międzynarodowy Kongres Slawistów w Paryżu, T.14, Cz.1, Polska Akademia Nauk, Instytut Slawistyki PAN, Warszawa 2025, s. 193-206.
• Sobol W. we współautorstwie z Czynczewską T., Faber est quisque suae fortunae// „Studia polsko-ukraińskie”, Redaktor  Walentyna Sobol, Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2025, nr 12, s. 148-156.
• Львівська наукова школа та її вклад до європейської науки // Матеріали Міжнародної наукової конференції «Український Вільний Університет: традиції та визначні постаті». До 80-річчя діяльності УВУ в Німеччині. 21-22 травня 2025 року, Мюнхен 2025, с.75-83.
• З рукопису Орлика 1728 року // Лабіринти літературного тексту. Колективна монографія на пошану 70-річчя архиєпископа Ігоря (Ісіченка), Варшава 2026,  с.253- 264.
• Diariusz hetmana Orlika – wkład do dziedzictwa Europy i świata // Bibliotekarz Podlaski, 2026, nr 3, s. 361-370. (Часопис з бази скопус).

Переклади

• Переклад на сучасну українську мову: Дмитро Туптало. Щоденні записки // Слово многоцінне. Хрестоматія української літератури, створеної різними мовами в епоху ренесансу та бароко ХV XVIII століть в чотирьох книгах. Керівник проекту Василь Яременко.- Київ 2006.-Книга 3.- с.422-458.
• Переклад зі старопольської мови на сучасну українську анонімного твору  „Prześwięta Góra Poczajowska” // „Скарбниця потребна й пожиточна”. Українські монастирські літописи, житія, повчання ченцям, чуда та інше. Упорядкування, вступна стаття та коментарі Валерія Шевчука.- Київ, Видавництво „Либідь” 2012.- с.413-426.
• Переклад з польської повісті Олександри Зюлковської „Lepszy dzień nie nastąpił już” // Всесвіт, Київ, 2020, № 3-4, с.183-198.
• Переклад з польської поетичних творів Болеслава Лесьмяна  //„Tekstualia. Palimpsesty literackie, artystyczne, kulturowe”, 2021, nr 1/64, s.147-148. ISSN 1734-6029. 
• Переклад з польської поетичної збірки Маріуша Ольбромського :Mariusz Olbromski/Маріуш Ольбромський, Powroty do Krzemieńca/ Повертання до Кременця, Przekład Walentyna Sobol/Переклад Валентина Соболь,  Biblioteka „Frazy”, Rzeszów 2019,  64 cc.  ISBN 978-83-60678-89-3
• Переклад з польської поетичних творів Анни Насіловської //Dialog dwóch kultur. Діалог двох культур.  Wydawcy Fundacja „Pomoc Polakom na Wschodzie”, Muzeum Józefa Piłsudskiego w Sulejówku, Instutut Studiów Politycznych PAN, Warszawa 2019, s.274-275.    ISSN  2082-3274 http://mjsk.te.ua/pl/dzialalnosc/dialog-dwch-kultur
• Переклад з польської поетичних творів Maріуша Ольбромського //Dialogdwóchkultur. Діалог двох культур.  Wydawcy Fundacja „Pomoc Polakom na Wschodzie”, Muzeum Józefa Piłsudskiego w Sulejówku, Instutut Studiów Politycznych PAN, Warszawa 2019, s.-276-277.    ISSN  2082-3274 http://mjsk.te.ua/pl/dzialalnosc/dialog-dwch-kultur
• Переклад з польської поетичних творів Болеслава Лесьмяна // Bolesław Leśmian/ Болеслав Лесьмян. Zmory wiosenne/Весняні сновидіння. Poezje wybrane. Вступна ст., упорядк. Р.Радишевського, Kijów 2019, s.525.
• Переклад з польської поетичних творів Болеслава Лесьмяна //„Tekstualia. Palimpsesty literackie, artystyczne, kulturowe” 2017, nr 4 11(51), s.225-229. ISSN 1734-6029. 
• Переклад з польської поетичних творів Вальдемара Міхальського // Dialog dwóch kultur. Діалог двох культур.  Wydawcy Fundacja „Pomoc Polakom na Wschodzie”, Muzeum Józefa Piłsudskiego w Sulejówku, Instutut Studiów Politycznych PAN, Warszawa 2018.  
  http://mjsk.te.ua/pl/dzialalnosc/dialog-dwch-kultur

Участь в експертизах, презентації, інтерв’ю

• Рецензент-експерт колективної монографії «Фольклорні пограниччя європейських країн у контексті сучасних трансформаційних викликів», Видавництво ІМФЕ, Київ 2021,  384 с. – Зібрання ІМФЕ  7.06.2022,  (Ілюстрований звіт 49 наукових  видань за 2021 рік, ведуча академік Г.А.Скрипник). 7.06.2022
  • Інтерв’ю для Польського радіо для України (Poskiego radio dla Ukrainy) 21.10.2022 „350 річниця від дня народження гетьмана Пилипа Орлика”.
  • Олександра Зюлковська-Боем. Розмова з редакторкою щорічника «Studia polsko-ukraińskie», керівником робітні полсько-українських літературних взаємин Валентиною Соболь // Nowy dziennik, sobota 22 stycznia 2022
  • Презентація книжки Filip Orlik i jego Diariusz. Odczytanie z rękopisu, opracowanie, wstęp, komentarze Walentyna Sobol. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego 2021, 532 s.  Музей Ярослава і Анни Івашкевичів у Ставіску, 9.10.2022

       Участь у наукових конференціях 2022-2026

• Онлайн-вебінар «Пилип Орлик. Шлях гетьмана», до 350 річниці від дня народження, 28.06.2022. Онлайн. Батурин
• «Українська мовно-культурна спадщина як складова національної безпеки та повоєнного відновлення України», (присвяченого 31-річчю незалежності України), Засідання Круглого столу  в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України в режимі онлайн 15 вересня 2022 р.
• Діалог Двох культур/Dialog Dwóch Kultur, Сулеювек-Варшава 11-14.10.2022
• Міжнародна конференція до 70-річчя Кафедри Україністики Варшавського університету 15-17. 06.2023
• Діалог двох Культур/Dialog dwóch kultur, Kременець 4.09.2023 
• Міжнародна конференція „Літати небом. Жити на землі. Геополітичні стратегії літературознавчих досліджень”, Бердянськ 28-29.09.2023
• Конгрес дослідників XVIII  століття у Римі 3-7.07.2023: 16th International Congress for Eighteenth-Century Studies, Rome, 3-7 July 2023.
• V Miжнародна конференція наукова з циклу „Filozofia bycia i przetrwania w ego-dokumentach pisarzy, malarzy i filmowców” (od Orlika do współczesnych) 11.12.23
• Міжнароднa науково-практична конференція на тему: Культурна спадщина й ідентифікаційні процеси часів воєнного лихоліття:  теоретичні та прикладні ракурси досліджень.  Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. Інститут народознавства. 11-12. 07. 2024.
• Dialogdwóchkultur/ Діалог двох культур.   Muzeum Józefa Piłsudskiego w Sulejówku, Instutut Studiów Politycznych PAN,  Sulejówek 2024, 12.09.2024 Доповідь:  „Пилип Орлик у світлі найновіших архівних кверенд у Парижі в 2024 році”
• Mіжнародна наукова конференція «Творчі інтенції «дітей війни»: від «враченого покоління» до дітей цифрової епохи. Доповідь «Діти Орлика, діти війни». Iнститут літератури ім.Шевченка НАН України. 23.10.2024
• Міжнароднa науковa конференція do 130-річчя Максима Рильського. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. Інститут народознавства. 19-20.03.2025.
• Міжнародна наукова конференція «Український Вільний Університет: традиції та визначні постаті». До 80-річчя діяльності УВУ в Німеччині». 21-22 травня 2025 року, Мюнхен 2025, Доповідь "Львівська наукова школа та її вклад до європейської науки"
• 12.06.2025. Семінар, присвячений творчості Валерія Шевчука на кафедрі Україністики  
• Діалог Двох культур/Dialog Dwóch Kultur, Сулеювек-Варшава 12.09.2025
• XVII (eкстраординарний) Miжнародний Конгрес Славістів у Парижі 25-31.08.2025
• Міжнародна конференція «Eighteen – century Ukraine and Poland in the text and documents of the epoch: society, culture, art. Kyiv, December 4-6, 2025». Конференція-онлайн
• Організувала і провела шість щорічних Міжнародних наукових конференцій з циклу «Філософія буття і витривалості в его-документах письменників, художників, митців кіномистецтва (від Орлика до сучасних)»/ „Filozofia bycia i przetrwania w ego-dokumentach pisarzy, malarzy і filmowców ukraińskich (od czasów Orlika do współczesnych)»:  9.11.2019;   14.12. 2020;  20.12.2021;   19.12.2022; 11.12.2023; 12.12.2024
• Міжнародна наукова конференція „Сюжет- міф- ідеологема: стратегія трансформації в ранньомодерному дискурсі України”. Iнститут літератури ім.Шевченка НАН України, університет у Харкові. Харків 25-26 жовтня 2024.
• Міжнародна наукова конференція Polska-Ukraina – Rzeczpospolita. Stan badań, nowe wyzwania i perspektywy. 16-17.11.2024 Plońsk /Плонськ.
• Наукова конференція „Від бароко до постмодерну. Літературний вимір буття”. Конференція присвячена пам’яті Леоніда Ушкалова. Міністерство освіти України, Харківський національний педагогічний університет. 25-26.11.2024.

Керівництво і виконання наукового проєкту (триває до 2028 року):  NPRH/DN/SP/0043/2023/12. 

Праця в архівах: 

• Kраків. Архів Чарториських,  травень 2024
• Париж, дипломатичний архів Франції Ministère de L’Europe et des Affaires étrangères), серпень 2024

Oрганізація творчих зустрічей у Варшавському університеті на тему «Україна у вогні»:

• Лютий  2024 – Творча зустріч з поетесою і науковцнм Ольгою Ольховою
•  Творча зустріч з поетами Маріушем Ольбромським (Mariuszem Olbromskim) і Луцією Дудзінською (Łucją Dudzińską) на тему: Вірші про Україну, яка бореться/ „Wiersze о walczącej Ukrainie”, Див. про зустріч статтю //”Dialog Dwóch Kultur”, Rocznik XVIII, 2024, s.219-224. 

Цьогоріч останній день передостаннього місяця літа став не просто днем народження знаного українського філолога-універсала, мовознавця й літературознавця, медієвіста й текстолога, перекладача-поліглота, який невпинно продовжує поглинати нові мови задля осягнення нових сенсів нашого світу. Відомий у колі давників як Професор, у трішки вужчому колі академічних рибалок як Професор зі спінінгом, а у ще вужчому товаристві професійних орнітологів як Професор з об’єктивом (або Об’єктивий Професор), цей учений дістався до знакової для кожного науковця дати, офіційно дозволеної для святкування спеціальною постановою Президії НАН України. Йому – 50! Так уже повелося, що для кожного вченого це особлива, етапна дата: він має відзвітувати про зроблене і незроблене, втілене і невтілене, заплановане й позапланове. І як по-сковородинськи стоїчно не тікав від цієї дати наш ювіляр, вона його все ж наздогнала, бо колись вони таки мали зустрітися.

Так Роман Євгенійович Кисельов вступив до Клубу п’ятдесятників! Як свідчать аннали, у нього позаду неспокійне дитинство, буремна юність, часи академічного зростання й самонаповнення першої чверті ХХІ століття. 2005 р. захищено кандидатську дисертацію «Лексика української мови у почаївських виданнях 18 – першої третини 19 ст.». За нею пішли десятки грунтовних статей (зокрема, зарубіжних і скопусівських), упорядкування і переклади текстів мислителів барокової доби (зокрема, Інокентія Гізеля, Якоба Томазія й Григорія Сковороди), а також цінних рукописів із монастирського середовища. Участь у багатьох проектах, як-от: «Опис бібліотеки Івана Франка», УЛЕ, «Кириличні стародруки 15-17 ст. у НБУ імені В. Вернадського» тощо. А ще були високопрофесійні переклади десятків кіно- і мультфільмів, які із захопленням дивилася вся наша країна.

Попереду у Професора – відповідальні роки праці над докторською дисертацією, присвяченою його улюбленим епідейктичним могилянським риторикам. Його чекають нові наукові відкриття, нові мандрівки до міфічної Греції, новий досвід і новий статус. У вузьких колах віднедавна почали готуватися до його нового нікнейму «Академік». Але сам наш ювіляр до цього ставиться по-філософськи. Для нього головне – Перемога України у боротьбі з московським кодлом, мир і спокій на рідній землі. Для нього справжнє щастя – бути поруч з улюбленими донечками Любою й Уляною. Свого часу в неозорому Саду перехресних стежин Роман Євгенійович зробив вибір, якому б позаздрив сам Григорій Сковорода і спорідненість якого з натурою нашого ювіляра просто вражає. Він став філологом, а ми сьогодні можемо просто констатувати: Роман Кисельов – справжній академічний філолог. Ми пишаємося, що свого часу Ви, пане Романе, обрали саме Інститут літератури як місце для реалізації свого життєвого покликання. Ви блискучий фахівець, надійних колега, чудовий друг. Ми Вас сердечно вітаємо, шануємо і любимо, дорогий наш Ювіляре! Хай все у Вас складається якнайкраще згідно з Вашими задумами і мріями! З роси і води Вам! Ваші колеги і шанувальники з Інституту літератури, а найперше — Г. Нога. 

Животворне світло слова: збірник наукових студій пам’яті докторки філологічних наук Наталії Ростиславівни Мазепи / відп. ред.-упоряд. Н. М. Сквіра; редкол.: М. Г. Жулинський (голова) [та ін.]; НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка; Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2021. – 346 с.

У збірнику, присвяченому пам’яті докторки філологічних наук Наталії Ростиславівни Мазепи (1930–2019), уміщено статті з різних проблем історії російської, української та світової літератури, авторами яких є її учні, друзі, колеги, друкуються також спогади про неї і бібліографія наукового доробку дослідниці.
Для науковців, аспірантів, студентів та широкого кола читачів, які цікавляться літературою.

Читати

Не розминутися з читачем : зб. наук. пр. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т.Г. Шевченка ; редкол.: М.Г. Жулинський (голова) [та ін.]. – Київ, 2023. – 284 с.

У збірнику, присвяченому пам’яті члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук Григорія Матвійовича Сивоконя (1931–2014), уміщено статті з літературної історії, теорії та критики, проблем перекладознавства і текстології, а також спогади про вченого та бібліографію його наукового доробку.
Для науковців, аспірантів, студентів та широкого кола читачів, які цікавляться літературою та історією українського літературознавства.

Читати

Докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця і провідна наукова співробітниця відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Алла Іванівна Швець народилася в місті Броди Львівської області. У 1998 році вона закінчила з відзнакою філологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка, а 2001 року – аспірантуру у Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. 2002 року Алла Іванівна захистила кандидатську дисертацію «Кримінальний сюжет і проблеми художнього психологізму в прозі Івана Франка», а в 2018 році – докторську «Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах». Із 2003 по 2010 рік працювала у Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, з 2010 до 2025 року була заступницею директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, а з вересня 2025 року є провідною науковою співробітницею Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка.

Алла Іванівна знана в українській і світовій філології як дослідниця жіночого письма та жіночого руху. Її авторству належать дві індивідуальні монографії, 8 розділів до колективних монографій, численні (понад 150!) наукові публікації у фахових виданнях і понад 70 статей для проєкту «Франківська енциклопедія». Також вона є науковою редакторкою 11 наукових збірників, колективних монографій, репринтного видання альманаху «Перший вінок» і двох перевидань творів Наталії Кобринської.

Пані Алла організувала і провела майже два десятки всеукраїнських і міжнародних конференцій, присвячених видатним постатям української літератури. Вона – авторка і лекторка онлайн-проєкту «Її лекторій: творчині української дійсності», експертка й учасниця подкасту «Матері-засновниці» про відомих українок, подкасту «Іван Франко: кохання без міфів», лекторка міжнародних заходів в Українському домі. Під її науковим керівництвом захищено дві кандидатські дисертації.

З 2023 року Алла Іванівна є експерткою Українського культурного фонду, а з 2024 року також є членкинею комісії Національного фонду досліджень України.

За свою діяльність Алла Іванівна Швець відзначена низкою важливих нагород, зокрема Почесною грамотою Верховної Ради України «За особливі заслуги перед Українським народом» (2019), Пам’ятною відзнакою на честь 100-річчя Національної академії наук України (2018), Подякою міського Голови міста Львова (2019), а також премій «Книжка року» (2018) і «Літературознавство, сучасна літературна критика та переклади» ім. М. Возняка (2019).

Д. філол. н., с. н. с., завідувач  відділу

зарубіжної україністики Інституту літератури

ім. Т. Г. Шевченка НАНУ                                                                С. І. Лущій

До 1 листопада триває подання наукових праць на премію Інституту літератури НАН України імені Соломії Павличко для молодих учених.

Присуджується вона аспірантам та співробітникам Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України віком до 45 років включно на момент закінчення подачі конкурсних матеріалів.

На здобуття іменної премії можуть бути номіновані автори наукових статей (передмов, післямов), опублікованих упродовж двох останніх календарних років у наукових виданнях України та інших країн, але лише після того, як мине не менше двох місяців після їх опублікування. Водночас слід звернути увагу, що роботи, які вже були удостоєні Державної премії, іменних премій НАН України, спеціальних премій інших відомств, які присуджуються за конкурсами, на конкурс не приймаються. Право висувати кандидатури на здобуття іменної премії надається дійсним членам і членам-кореспондентам НАН України, відділам Інституту літератури, групам учених, що складаються зі співробітників Інституту (докторів і кандидатів філологічних наук) у кількості 5 осіб.

Відділи чи окремі особи, які висунули наукову працю на здобуття іменної премії, не пізніше 1 листопада наступного року подають у дирекцію Інституту літератури з написом «На здобуття премії імені Соломії Павличко»:

а) копію наукової публікації в семи примірниках;

б) анотацію, яка включає наукову характеристику розпочатої або вже завершеної праці та її значення для розвитку науки (українською мовою);

в) відгуки наукової громадськості, преси про роботу (якщо такі є);

г) розширений витяг з протоколу засідання відділу (якщо рекомендує відділ), рецензію особи (дійсного члена чи члена-кореспондента НАН України) чи групи вчених, яка рекомендує;

д) відомості про автора (авторів):

- прізвище, ім’я та по батькові відповідно до запису у паспорті;

- рік народження;

- фах (відповідно до запису у дипломі);

- почесне звання;

- вчений ступінь;

- вчене звання;

- посада;

- службова адреса, телефон;

-домашня адреса, телефон;

Згадані відомості підписуються авторами.

Премія присуджується один раз на рік в грудні місяці рішенням журі з присудження премії Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України імені Соломії Павличко для молодих учених, яке затверджується на вченій раді Інституту літератури.

Повідомлення про присудження премії імені Соломії Павличко публікується в журналі «Слово і Час».

Особам, які удостоєні премії імені Соломії Павличко вручається диплом Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка відразу після рішення про це вченої ради Інституту літератури. Переможець конкурсу запрошується до виступу з доповіддю на вченій раді Інституту літератури.

Для детальнішої інформації просимо ознайомитися з Положенням про премію.

секретар журі

Марина Гогуля.

Колектив Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ вітає доктора філологічних наук, професора, академіка НАН України, заслуженого працівника освіти Ростислава Петровича Радишевського із присвоєнням звання почесного доктора Варшавського університету (Doctor Honoris Causa) у червні 2026 року. Це звання - цілком закономірне визнання його величезного внеску в розвиток світової полоністики та зміцнення українсько-польських академічних зв’язків. Це справжня подія для української гуманітаристики.

Не одне десятиліття Ростислав Петрович будує мости між українською і польською культурами. У 1979 році він захистив кандидатську дисертацію «Леся Українка і польська література», а в 1996 - докторську «Польськомовна українська поезія кінця XVI - початку XVIII ст.». Із 1979 року Р.П. Радишевський - співробітник відділу давньої української літератури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка, а з 2022 - головний науковий співробітник відділу зарубіжної україністики (за сумісництвом). Із 1998 року і до сьогодні викладає в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, очолює кафедру полоністики, для створення якої доклав чимало зусиль. Протягом 1999 - 2021 рр. Ростислав Петрович був директором Міжнародної школи україністики НАН України. Він знаний у вітчизняній та світовій філології як полоніст, медієвіст, компаративіст та історик української літератури, автор понад 400 публікацій (із них 15 монографій), упорядник і видавець художніх текстів та літературознавчих наукових праць. Під його керівництвом було захищено 10 докторських та 33 кандидатські дисертації.

Р.П. Радишевський - закордонний член Польської Академії Знань (Краків), секретар Міжнародної асоціації україністів - зробив великий внесок у зміцнення  українсько-польського наукового діалогу. За вагомий внесок у розвиток польської культури учений був нагороджений багатьма медалями та відзнаками, зокрема Кавалерським Хрестом Ордена Заслуги Республіки Польща (2012), відзнакою Республіки Польща «За заслуги перед польською культурою» (1999) та ін.

У серії «Київські полоністичні студії» із 1999 року вийшло понад 30 томів, а в серії «Студії з україністики» - понад 20 випусків. У Польщі побачили світ книжки Ростислава Петровича (польською мовою), присвячені проблемам польської та української літератур: «Polskojęzyczna poezja ukraińska od końca XVI do początku XVIII wieku. Część I. Monografia» (Kraków, 1996) і «Roksolański Parnas. Polskojęzyczna poezja ukraińska od końca XVI do początku XVIII wieku. Część II. Antologia» (Kraków, 1998).

І українські, і польські літературознавці добре знають такі фундаментальні праці Р. П. Радишевського, як «Українсько-польське пограниччя: сарматизм, бароко, діалог культур» (2009), «Українська полоністика: проблеми, школи, сильветки» (2010), «Юзеф Ігнацій Крашевський: діалоги з Україною» (2012), «Літературознавча шевченкіана діаспори та польська рецепція Т. Г. Шевченка» (2014), «“Українська школа” в польському романтизмі: феномен пограниччя» (2018), «Юліуш Словацький. Життя і творчість» (1985), «Нариси історії польської літератури у двох томах» (2019).

Справжньою подією в царині українсько-польської співпраці стала індивідуальна монографія Р. П. Радишевського «Польська літературознавча україністика» (2023), до якої увійшли сильветки про польських літературознавців, котрі ґрунтовно досліджували українську літературу, історію, мову. У 1999 році Ростислав Петрович заснував серію «Бібліотека польської літератури» (понад 10 томів), у якій було видано твори С. Трембецького, Ю. Словацького, Л. Венглінського та ін. Був організатором та ініціатором багатьох Міжнародних конференцій: «Адам Міцкевич і Україна» (1998), «Юліуш Словацький і Україна» (1999), «Ярослав Івашкевич і Україна» (2000), «“Українська школа” в літературі та культурі українсько-польського пограниччя» (2004), «Європейський вимір української полоністики» (2006), «Універсалізм творчості Крашевського» (2012),  «Іван Франко і польська культура» (2016), «Українська і польська політична еміграція: інституції, особистості» (2018) та ін.

Присвоєння Р. П. Радишевському звання почесного доктора Варшавського університету свідчить про те, що ґрунтовні дослідження українського вченого були високо поціновані польською академічною спільнотою.

Бажаємо Ростиславу Петровичу нових нагород і звань, а також довгих років плідної праці на ниві українсько-польської культури.