
Оголошення про вибори директора
Статут НАН України
Статут Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка
Положення про організаційний комітет з проведення виборів директора та виборчий процес в Інституті літератури
Положення про виборчу комісію з проведення виборів директора в Інституті літератури
Наказ про організацію виборів директора
Лист ВЛЛМ про реєстрацію кандидатів на посаду директора Інституту літератури
Назва дисертації: «Римські пʼєси Вільяма Шекспіра крізь призму теорії лімінальності»
На здобуття наукового ступеня: доктора філософії
Спеціальність: 035 Філологія
Висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації
Протокол перевірки електронного підпису
Підтвердження про дотримання норм академічної доброчесності
Захист відбудеться 2.10.2026
Покликання на трансляцію
Члени разової спеціалізованої вченої ради:
Голова: Лущій Світлана Іванівна, доктор філологічних наук (10.01.01 Українська література), завідувач відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.
Згода виступити головою разової ради
Офіційний опонент: Василина Катерина Миколаївна, кандидат філологічних наук (10.01.04. Література зарубіжних країн), доцент кафедри англійської філології та лінгводидактики, в.о. декана факультету іноземної філології Запорізького національного університету.
Згода; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису
Офіційний опонент: Безродних Ірина Геннадіївна, кандидат філологічних наук (10.01.04. Література зарубіжних країн), доцент кафедри англійської філології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.
Згода; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису
Рецензент: Боронь Олександр Вікторович, доктор філологічних наук (10.01.01 Українська література), заступник директора з наукової роботи Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, член-кореспондент НАН України.
Згода; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису
Рецензент: Генералюк Леся Станіславівна, доктор філологічних наук (10.01.01 Українська література), в. о. завідувача відділу зарубіжних і слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Згода; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису
Наказ Інституту літератури про затвердження складу разової спеціалізованої вченої ради
Рішення разової спеціалізованої вченої ради
Протокол перевірки електронного підпису
Доктор філософії, молодший науковий співробітник, вчений секретар відділу.
Наукові інтереси:
література української діаспори;
творчість Празької школи;
література війни і спротиву.
Дисертація:
Давні українські міфологічні сюжети й образи в ліриці поетів Празької школи: дис. доктора філософії. – Київ, 2024.
Освіта:
2014-2018 рр. – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка: літературна творчість, українська мова і література (бакалаврат).
2018-2020 рр. – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка: українська мова і література, англійська мова (магістратура).
2020-2024 рр. – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (аспірантура).
Вибрані праці:
Монографія (індивідуальна):
Колодій В.С. Українська міфологія в поезії празької школи / Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. — Київ: Академперіодика, 2026. — 168 с.
Статті:
Колодій В. (2026). Архетипи Празької школи: повернення до українського міфу. Слово i Час, (1), 67–80. https://doi.org/10.33608/0236-1477.2026.01.67-80
Колодій, В. (2024). Архетипи, сюжети та образи давньої української міфології в ліриці Юрія Дарагана. Синопсис: текст, контекст, медіа, 30 (2), 61–70. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.2.1
Колодій, В. (2023). Архетипи, сюжети й образи української міфології в поезії Галі Мазуренко. Мова. Література. Фольклор, (2), 39–45. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2023-2-6
Колодій, В. (2023). Давня українська міфологія в ліриці Андрія Гарасевича. Літературний процес: методологія, імена, тенденції, (21), 64–71. https://doi.org/10.28925/2412-2475.2023.21.7
Колодій, В. (2023). Давня українська міфологія в ліриці Олега Ольжича. Слово і Час, (6), 50–66. https://doi.org/10.33608/0236-1477.2023.06.50-66
Колодій, В. (2025). Український шлях українського героя. Діалоги про Українську Ідентичність. Вип. 2: Міжгалузеве мережування. С. 59–60. https:/dif.org.ua/article/dialogi-pro-ukrainsku-identichnist-vipusk-2-mizhgaluzeve-merezhuvannya
Колодій, В. (2022). Давня українська міфологія в ліриці Олени Теліги. На чужинних бруках: Поети української діаспори. Збірник матеріалів наукової конференції пам’яті Михайла Слабошпицького. Київ: Ярославів Вал. С. 87–95.
Інша наукова діяльність:
Написання статей для Історії української літератури, УЛЕ.
Доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу архівних фондів
Наукові інтереси
Історія давньої української літератури в європейському контексті
Джерелознавство, палеографія, текстологія
Козацькі літописи XVII-XVIII століть
Особисті документи барокової доби
Рукописний діярій Пилипа Орлика (1672-1742)
Щоденники та oral history війни, окупації
Міжслов’янський переклад
Теорія і практика перекладу
Вибрані праці
Монографії
https://DOI/org/10.31338/uw.9788323552383; ISBN 978-83-235-5230-7;ISBN (pdf) 978-83-235-5238-3;ISBN (EPUB) 978-83-235-5246-8; ISBN (MOBI) 978-83-235-5254-3
Рецензії на монографію:
1. Giovanna Brogi, rec.: Walentyna Sobol (a cura di), Filip Orlik (1672-1742) i jego Diariusz. Opracowanie, odczytanie z rękopisu,wstęp, komentarze W. Sobol, Warszawa, Wyd. Uniwersytetu Warszawskiego, 2021, pp. 532 (in: “Niprò”, 2, 2023, 165-166). http://aisu.it/wp-content/uploads/2023/12/Nipro_2_2023.pdf
2. M.Trofymuk, Diariusz Filipa Orlika // MEANDER, rok LXXVII 2022, s.200-204.
3. Ольга Новик, Живе повсякдення давнини // „Studia polsko-ukraińskie”, Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2023, nr 10, s.217-223.
4. Ольга Петренко-Цеунова, Повернення Пилипа Орлика // Київ 2023, s.26 -28
5. Ігор Набитович, Діяріуш гетьмана Пилипа Орлика: літературний текст і документ доби. Rec.: Filip Orlik (1672-1742) i jego Diariusz. Opracowanie, odczytanie z rękopisu, wstęp, komentarze Walentyna Sobol (Warszawa. 2021), 532 s. //Studia Białorutenistyczne 17/2023. S. 335-338.
6. Oксана Сліпушко, На пошану великого Українця. Пилип Орлик і Його Діярій // Вісник Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка 2023. С.117-118. ISSN 1728-3817.
7. Eugeniusz Sobol, Burzliwe życie Orlika // Odra, rok LXII/2022, nr 11, s.118-119.
Рецензії на книжку «Słowo w Duszy, Dusza w Słowie».
Anna Horniatko-Szumiłowicz, „By język ukraiński brzmiał w Warszawie silnym głosem”. Historia Błękitnego Okrętu widziana oczami jego twórców i działaczy, // Półrocznik Barok. Nr. XXIX-XXX (57-60/2022-2023) 2024, s.273-278.
Katarzyna Dorota Wielondek, Błękitny Okręt na chwilę zacumował – o publikacji „Słowo w duszy, dusza w słowie” koła naukowo-literackiego w Instytucie Ukrainistyki UW, // Studia Polsko-Ukraińskie, 2025, nr 12, s.175-181.
978-83-235-7131-5 PDF; https://doi.org/10.31338/uw.9788323571315
Навчальні посібники
Підручники для п‘ятьох українських ліцеїв у Польщі
Наукове редагування монографій:
Редагування щорічника „StudiaPolsko-Ukraińskie” – від 2014 до 2025
Співредагування
Вибрані статті
Переклади
Участь в експертизах, презентації, інтерв’ю
Участь у наукових конференціях 2022-2026
Керівництво і виконання наукового проєкту (триває до 2028 року): NPRH/DN/SP/0043/2023/12.
Праця в архівах:
Oрганізація творчих зустрічей у Варшавському університеті на тему «Україна у вогні»:
Цьогоріч останній день передостаннього місяця літа став не просто днем народження знаного українського філолога-універсала, мовознавця й літературознавця, медієвіста й текстолога, перекладача-поліглота, який невпинно продовжує поглинати нові мови задля осягнення нових сенсів нашого світу. Відомий у колі давників як Професор, у трішки вужчому колі академічних рибалок як Професор зі спінінгом, а у ще вужчому товаристві професійних орнітологів як Професор з об’єктивом (або Об’єктивий Професор), цей учений дістався до знакової для кожного науковця дати, офіційно дозволеної для святкування спеціальною постановою Президії НАН України. Йому – 50! Так уже повелося, що для кожного вченого це особлива, етапна дата: він має відзвітувати про зроблене і незроблене, втілене і невтілене, заплановане й позапланове. І як по-сковородинськи стоїчно не тікав від цієї дати наш ювіляр, вона його все ж наздогнала, бо колись вони таки мали зустрітися.
Так Роман Євгенійович Кисельов вступив до Клубу п’ятдесятників! Як свідчать аннали, у нього позаду неспокійне дитинство, буремна юність, часи академічного зростання й самонаповнення першої чверті ХХІ століття. 2005 р. захищено кандидатську дисертацію «Лексика української мови у почаївських виданнях 18 – першої третини 19 ст.». За нею пішли десятки грунтовних статей (зокрема, зарубіжних і скопусівських), упорядкування і переклади текстів мислителів барокової доби (зокрема, Інокентія Гізеля, Якоба Томазія й Григорія Сковороди), а також цінних рукописів із монастирського середовища. Участь у багатьох проектах, як-от: «Опис бібліотеки Івана Франка», УЛЕ, «Кириличні стародруки 15-17 ст. у НБУ імені В. Вернадського» тощо. А ще були високопрофесійні переклади десятків кіно- і мультфільмів, які із захопленням дивилася вся наша країна.
Попереду у Професора – відповідальні роки праці над докторською дисертацією, присвяченою його улюбленим епідейктичним могилянським риторикам. Його чекають нові наукові відкриття, нові мандрівки до міфічної Греції, новий досвід і новий статус. У вузьких колах віднедавна почали готуватися до його нового нікнейму «Академік». Але сам наш ювіляр до цього ставиться по-філософськи. Для нього головне – Перемога України у боротьбі з московським кодлом, мир і спокій на рідній землі. Для нього справжнє щастя – бути поруч з улюбленими донечками Любою й Уляною. Свого часу в неозорому Саду перехресних стежин Роман Євгенійович зробив вибір, якому б позаздрив сам Григорій Сковорода і спорідненість якого з натурою нашого ювіляра просто вражає. Він став філологом, а ми сьогодні можемо просто констатувати: Роман Кисельов – справжній академічний філолог. Ми пишаємося, що свого часу Ви, пане Романе, обрали саме Інститут літератури як місце для реалізації свого життєвого покликання. Ви блискучий фахівець, надійних колега, чудовий друг. Ми Вас сердечно вітаємо, шануємо і любимо, дорогий наш Ювіляре! Хай все у Вас складається якнайкраще згідно з Вашими задумами і мріями! З роси і води Вам! Ваші колеги і шанувальники з Інституту літератури, а найперше — Г. Нога.
Животворне світло слова: збірник наукових студій пам’яті докторки філологічних наук Наталії Ростиславівни Мазепи / відп. ред.-упоряд. Н. М. Сквіра; редкол.: М. Г. Жулинський (голова) [та ін.]; НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка; Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2021. – 346 с.
У збірнику, присвяченому пам’яті докторки філологічних наук Наталії Ростиславівни Мазепи (1930–2019), уміщено статті з різних проблем історії російської, української та світової літератури, авторами яких є її учні, друзі, колеги, друкуються також спогади про неї і бібліографія наукового доробку дослідниці.
Для науковців, аспірантів, студентів та широкого кола читачів, які цікавляться літературою.
Не розминутися з читачем : зб. наук. пр. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т.Г. Шевченка ; редкол.: М.Г. Жулинський (голова) [та ін.]. – Київ, 2023. – 284 с.
У збірнику, присвяченому пам’яті члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук Григорія Матвійовича Сивоконя (1931–2014), уміщено статті з літературної історії, теорії та критики, проблем перекладознавства і текстології, а також спогади про вченого та бібліографію його наукового доробку.
Для науковців, аспірантів, студентів та широкого кола читачів, які цікавляться літературою та історією українського літературознавства.
Докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця і провідна наукова співробітниця відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Алла Іванівна Швець народилася в місті Броди Львівської області. У 1998 році вона закінчила з відзнакою філологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка, а 2001 року – аспірантуру у Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. 2002 року Алла Іванівна захистила кандидатську дисертацію «Кримінальний сюжет і проблеми художнього психологізму в прозі Івана Франка», а в 2018 році – докторську «Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах». Із 2003 по 2010 рік працювала у Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, з 2010 до 2025 року була заступницею директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, а з вересня 2025 року є провідною науковою співробітницею Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка.
Алла Іванівна знана в українській і світовій філології як дослідниця жіночого письма та жіночого руху. Її авторству належать дві індивідуальні монографії, 8 розділів до колективних монографій, численні (понад 150!) наукові публікації у фахових виданнях і понад 70 статей для проєкту «Франківська енциклопедія». Також вона є науковою редакторкою 11 наукових збірників, колективних монографій, репринтного видання альманаху «Перший вінок» і двох перевидань творів Наталії Кобринської.
Пані Алла організувала і провела майже два десятки всеукраїнських і міжнародних конференцій, присвячених видатним постатям української літератури. Вона – авторка і лекторка онлайн-проєкту «Її лекторій: творчині української дійсності», експертка й учасниця подкасту «Матері-засновниці» про відомих українок, подкасту «Іван Франко: кохання без міфів», лекторка міжнародних заходів в Українському домі. Під її науковим керівництвом захищено дві кандидатські дисертації.
З 2023 року Алла Іванівна є експерткою Українського культурного фонду, а з 2024 року також є членкинею комісії Національного фонду досліджень України.
За свою діяльність Алла Іванівна Швець відзначена низкою важливих нагород, зокрема Почесною грамотою Верховної Ради України «За особливі заслуги перед Українським народом» (2019), Пам’ятною відзнакою на честь 100-річчя Національної академії наук України (2018), Подякою міського Голови міста Львова (2019), а також премій «Книжка року» (2018) і «Літературознавство, сучасна літературна критика та переклади» ім. М. Возняка (2019).
Д. філол. н., с. н. с., завідувач відділу
зарубіжної україністики Інституту літератури
ім. Т. Г. Шевченка НАНУ С. І. Лущій
До 1 листопада триває подання наукових праць на премію Інституту літератури НАН України імені Соломії Павличко для молодих учених.
Присуджується вона аспірантам та співробітникам Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України віком до 45 років включно на момент закінчення подачі конкурсних матеріалів.
На здобуття іменної премії можуть бути номіновані автори наукових статей (передмов, післямов), опублікованих упродовж двох останніх календарних років у наукових виданнях України та інших країн, але лише після того, як мине не менше двох місяців після їх опублікування. Водночас слід звернути увагу, що роботи, які вже були удостоєні Державної премії, іменних премій НАН України, спеціальних премій інших відомств, які присуджуються за конкурсами, на конкурс не приймаються. Право висувати кандидатури на здобуття іменної премії надається дійсним членам і членам-кореспондентам НАН України, відділам Інституту літератури, групам учених, що складаються зі співробітників Інституту (докторів і кандидатів філологічних наук) у кількості 5 осіб.
Відділи чи окремі особи, які висунули наукову працю на здобуття іменної премії, не пізніше 1 листопада наступного року подають у дирекцію Інституту літератури з написом «На здобуття премії імені Соломії Павличко»:
а) копію наукової публікації в семи примірниках;
б) анотацію, яка включає наукову характеристику розпочатої або вже завершеної праці та її значення для розвитку науки (українською мовою);
в) відгуки наукової громадськості, преси про роботу (якщо такі є);
г) розширений витяг з протоколу засідання відділу (якщо рекомендує відділ), рецензію особи (дійсного члена чи члена-кореспондента НАН України) чи групи вчених, яка рекомендує;
д) відомості про автора (авторів):
- прізвище, ім’я та по батькові відповідно до запису у паспорті;
- рік народження;
- фах (відповідно до запису у дипломі);
- почесне звання;
- вчений ступінь;
- вчене звання;
- посада;
- службова адреса, телефон;
-домашня адреса, телефон;
Згадані відомості підписуються авторами.
Премія присуджується один раз на рік в грудні місяці рішенням журі з присудження премії Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України імені Соломії Павличко для молодих учених, яке затверджується на вченій раді Інституту літератури.
Повідомлення про присудження премії імені Соломії Павличко публікується в журналі «Слово і Час».
Особам, які удостоєні премії імені Соломії Павличко вручається диплом Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка відразу після рішення про це вченої ради Інституту літератури. Переможець конкурсу запрошується до виступу з доповіддю на вченій раді Інституту літератури.
Для детальнішої інформації просимо ознайомитися з Положенням про премію.
секретар журі
Марина Гогуля.
Колектив Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ вітає доктора філологічних наук, професора, академіка НАН України, заслуженого працівника освіти Ростислава Петровича Радишевського із присвоєнням звання почесного доктора Варшавського університету (Doctor Honoris Causa) у червні 2026 року. Це звання - цілком закономірне визнання його величезного внеску в розвиток світової полоністики та зміцнення українсько-польських академічних зв’язків. Це справжня подія для української гуманітаристики.
Не одне десятиліття Ростислав Петрович будує мости між українською і польською культурами. У 1979 році він захистив кандидатську дисертацію «Леся Українка і польська література», а в 1996 - докторську «Польськомовна українська поезія кінця XVI - початку XVIII ст.». Із 1979 року Р.П. Радишевський - співробітник відділу давньої української літератури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка, а з 2022 - головний науковий співробітник відділу зарубіжної україністики (за сумісництвом). Із 1998 року і до сьогодні викладає в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, очолює кафедру полоністики, для створення якої доклав чимало зусиль. Протягом 1999 - 2021 рр. Ростислав Петрович був директором Міжнародної школи україністики НАН України. Він знаний у вітчизняній та світовій філології як полоніст, медієвіст, компаративіст та історик української літератури, автор понад 400 публікацій (із них 15 монографій), упорядник і видавець художніх текстів та літературознавчих наукових праць. Під його керівництвом було захищено 10 докторських та 33 кандидатські дисертації.
Р.П. Радишевський - закордонний член Польської Академії Знань (Краків), секретар Міжнародної асоціації україністів - зробив великий внесок у зміцнення українсько-польського наукового діалогу. За вагомий внесок у розвиток польської культури учений був нагороджений багатьма медалями та відзнаками, зокрема Кавалерським Хрестом Ордена Заслуги Республіки Польща (2012), відзнакою Республіки Польща «За заслуги перед польською культурою» (1999) та ін.
У серії «Київські полоністичні студії» із 1999 року вийшло понад 30 томів, а в серії «Студії з україністики» - понад 20 випусків. У Польщі побачили світ книжки Ростислава Петровича (польською мовою), присвячені проблемам польської та української літератур: «Polskojęzyczna poezja ukraińska od końca XVI do początku XVIII wieku. Część I. Monografia» (Kraków, 1996) і «Roksolański Parnas. Polskojęzyczna poezja ukraińska od końca XVI do początku XVIII wieku. Część II. Antologia» (Kraków, 1998).
І українські, і польські літературознавці добре знають такі фундаментальні праці Р. П. Радишевського, як «Українсько-польське пограниччя: сарматизм, бароко, діалог культур» (2009), «Українська полоністика: проблеми, школи, сильветки» (2010), «Юзеф Ігнацій Крашевський: діалоги з Україною» (2012), «Літературознавча шевченкіана діаспори та польська рецепція Т. Г. Шевченка» (2014), «“Українська школа” в польському романтизмі: феномен пограниччя» (2018), «Юліуш Словацький. Життя і творчість» (1985), «Нариси історії польської літератури у двох томах» (2019).
Справжньою подією в царині українсько-польської співпраці стала індивідуальна монографія Р. П. Радишевського «Польська літературознавча україністика» (2023), до якої увійшли сильветки про польських літературознавців, котрі ґрунтовно досліджували українську літературу, історію, мову. У 1999 році Ростислав Петрович заснував серію «Бібліотека польської літератури» (понад 10 томів), у якій було видано твори С. Трембецького, Ю. Словацького, Л. Венглінського та ін. Був організатором та ініціатором багатьох Міжнародних конференцій: «Адам Міцкевич і Україна» (1998), «Юліуш Словацький і Україна» (1999), «Ярослав Івашкевич і Україна» (2000), «“Українська школа” в літературі та культурі українсько-польського пограниччя» (2004), «Європейський вимір української полоністики» (2006), «Універсалізм творчості Крашевського» (2012), «Іван Франко і польська культура» (2016), «Українська і польська політична еміграція: інституції, особистості» (2018) та ін.
Присвоєння Р. П. Радишевському звання почесного доктора Варшавського університету свідчить про те, що ґрунтовні дослідження українського вченого були високо поціновані польською академічною спільнотою.
Бажаємо Ростиславу Петровичу нових нагород і звань, а також довгих років плідної праці на ниві українсько-польської культури.