НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ КОМІТЕТ СЛАВІСТІВ

Національнабібліотека України імені В.І. Вернадського

Інститут українськоїмови НАН України

Інститут літературиімені Т.Г. Шевченка НАН України

Інститут мовознавстваімені О.О. Потебні НАН України

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології

ім. М.Т. Рильського НАН України

Українськиймовно-інформаційний фонд НАН України

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 24 травня 2017 р. проводять Міжнародну наукову конференцію, присвячену Дню слов’янської писемності і культури

СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО І НОВІ ПАРАДИГМИ ТА НАПРЯМИ СОЦІОГУМАНІТАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 Питання для обговорення:

1.           Глобалізація і соціокультурна трансформація слов’янських культур.

2.           Слов’янська культурна спадщина і національний ренесанс.

3.           Слов’янські мови у порівняльно-історичному та ареальному аспектах.

4.           Вивчення та збереження слов’янських культурних традицій.

5.           Міжслов'янські мовні та культурні зв'язки.

6.           Літературознавство, фольклористика та мистецтвознавство.

7.           Здобутки історичної славістики.

8.           Славістичне історичне пам’яткознавство.

9.           Історіографія славістичних досліджень.

10.      Науковий спадок славістів в архівах вітчизняних та зарубіжних країн.

11.      Зростання ролі інформаційних технологій у славістичних дослідженнях.

Під час конференції відбудуться круглі столи:

1.           «М.І. Костомаров і його роль у розвиткуукраїнськоїславістики»:до  200-річчя від дня народження видатного українського історика-славіста.

(Координатори круглого столу:академік НАН України Олексій Семенович Онищенко (тел.: +38 (044) 525-8104);к.і.н. Ігор Іванович Стамбол ( Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. тел.: 096 835 77 53). Місце проведення - Голосіївський пр., 3)

2.           «Людемпосполитым к доброму наученню…»: до 500-річчя від виходу Біблії Франциска Скорини.

(Координатори круглого столу: д.і.н., проф.Галина Іванівна Ковальчук ( Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. тел.: (044)234-93-06) так.і.н., с.н.с.Наталія Петрівна Бондар ( Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. тел.:(044)288-13-85). Місце проведення - Володимирська, 62, читальний зал відділу Стародруків та рідкісних видань, к. 114.)

Місце проведення конференції:м. Київ, Голосіївський пр., 3, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Зал засідань Вченої ради, 3-й поверх, к. 344.

Початок реєстрації: 9-00                      Початок роботи: 10-00.

До участі в роботі конференції запрошуються дослідники з усіх напрямів славістики і суміжних з нею дисциплін, викладачі, аспіранти, магістранти, журналісти, видавці.

Робочімовиконференції:всіслов’янські, англійська.

Форма участі: очна, заочна, дистанційна.

ДЛЯ УЧАСТІ В РОБОТІ КОНФЕРЕНЦІЇ

просимо до 15 березня 2017 року надіслати на обидві електронні адреси Оргкомітету: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. та uks@nbuv.gov.ua:

1. Реєстраційну форму учасникаконференції(додаток 1).

2. Тези доповіді(вимоги до оформлення див.удодатку 2).

За поданими матеріалами до початку роботи конференції буде видано збірник тез конференції.

Оргкомітетзалишає за собою право відхиляти заявки та матеріали, які не відповідають тематиціконференції та вимогам до оформлення.

Усі витрати, пов’язані з перебуванням на конференції (проїзд, проживання, харчуваннятощо), оплачуються учасниками за власний рахунок або за рахунок сторони, що відряджає. Просимо квитки на зворотній проїзд придбати завчасно.

Контакти Оргкомітету: 01033, м. Київ, вул. Володимирська 62

Тел. (044) 288 13 84

E-mail: uks@nbuv.gov.ua

Координатор конференції:

Стамбол Ігор Іванович – канд. іст. наук, молодший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень НБУВ

Моб. тел.:(096)835-77-53

Додаток 1

РЕЄСТРАЦІЙНА ФОРМА

учасникаМіжнародної наукової конференції

«СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО І НОВІ ПАРАДИГМИ ТА НАПРЯМИ

СОЦІОГУМАНІТАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»

м. Київ, 24 травня 2017 р.

*⁾ Телефон та e-mailвідкритійпублікації не підлягають і  тільки є засобом для зв’язкуОргкомітету з учасникамиконференції
Додаток 2

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ:

Обсягпублікації – до 3 сторінок стандартного машинописного тексту формату А 4 (не більше 6 000 знаків).

Технічніпараметри. ФорматWord. Шрифт:гарнітура – TimesNewRoman, кегль – 14 пт, міжрядковийінтервал 1,0. Абзац – 1,25 см. Поля:ліве– 30 мм, праве – 15 мм, верхнє та нижнє – 20 мм.

Порядок розміщенняматеріалу. У першому рядку справа вказується: прізвище, ім'я, по батькові автора; нижче: науковийступінь та вченезвання; наступний рядок – країна та місто. Назвадоповіді –великимилітерами, напівжирним шрифтом, форматування по центру. Далірозміщуєтьсяосновний текст. Вирівнювання тексту – поширині.

Бібліографічний опис літературних (інформаційних) джерел складається за стандартом «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис» (ДСТУ 7.1:2006). Посилання на літературу позначають наскрізною нумерацією в квадратних дужках (наприклад: [34, с.86])або[52, с.86–91]. Перелік використаних джерел та літератури подається наприкінці тексту в порядку посилання.

Матеріали тез маютьобов’язковобазуватися на результатах власногодослідження та не міститилогічних, стилістичних, друкарськихпомилок. За зміст тез, коректністьпосиланьвідповідальністьнесутьїхавтори.

До розглядуприймаютьсяматеріали, якіраніше не публікувалися.

Тези друкуються в авторській редакції. Редакційна колегія залишає за собою право відбору тез для публікації. Матеріали, що не відповідають зазначеним вимогам, до розгляду не приймаються.

Зразок оформлення тез:

Шевченко Лариса Іванівна

доктор філологічних наук, професор

(Україна. м. Київ)

МЕДІАЛІНГВІСТИКА ЯК РЕСУРС СУЧАСНОЇ СЛАВІСТИКИ:

НАУКОВА ПЕРСПЕКТИВА

 [Текст]........................................................................................................ …………………...[1, с. 5].

Зразок оформлення використаних джерел та літератури:

1.                ЦДІАК України. – Ф. 125. – Оп. 1. – Спр. 38. – Арк. 10.

2.                Дубровіна Л. А. Кодикологія та кодикографія української рукописної книги / Л. А.Дубровіна. – Київ: Ін-т укр. археогр., 1992. – 262 с.

3.                ГісторыяБеларусі : у 6 т. / рэдкал.: гал. рэд. М. Касцюк [і ін.]. – Мінск : Экаперспектыва, 2000–2005. – Т. 3 : Беларусь у часы РэчыПаспалітай (ХVII–ХVIIІ ст.) / Ю. Бохан [і ін]. – 2004. – 343 с.

4.                Данчев Г.Рилскатаповест на Владислав Граматик и спороветеоколодвете и редакции / Г. Данчев // Трудове на Висшияпедагогическиинститут «БратяКирил и Мефодий. – 1966. – № 1. – С. 49–86.

5.                Poppe A.ChronologiautworóvNestorahagiografa / А. Poppe // Slaviaorientalis. – 1965. – Roč. 14. – № 3. – S. 257–305.

6.                Руда Т. П. Славістичні інтереси Максима Рильського [Електронний ресурс] / Т. П. Руда // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2014. – Вип. 12. – С. 3–15. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/72411/01-Ruda.pdf?sequence=.– Назва з екрана.

Триває добір статей для публікації у фаховому журналі

«НАУКОВИЙ ВІСНИК СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ.

СЕРІЯ: ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ. ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО»

ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ

Рукопис потрібно надсилати в електронному варіанті в режимі .doc версії Word 1997–2007 рр. Назви файлів (латиницею) мають відповідати прізвищу автора (petrenko.doc.). Текст публікації (від 8 сторінок формату А 4) повинен бути зредагований автором.

ПОСЛІДОВНІСТЬ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ СТАТТІ

Ліворуч – УДК (кегль 12).

У наступному рядку праворуч – ім’я та прізвище автора (напівжирний шрифт, кегль 12).

Через рядок – назва статті (напівжирний шрифт, кегль 14).

Після назви статті через один рядок потрібно подати анотацію (не менше 850 знаків) та ключові слова (5-6 слів чи словосполучень) українською мовою (кегль 12, слово «анотація» не пишеться).

Через рядок – основний текст.

Через рядок після основного тексту – Джерела та література (кегль 12).

Через рядок після цього – розширена анотація статті російською та англійською мовами (кожна не менше 850 знаків) разом із зазначенням імені та прізвища автора і перекладом теми та ключових слів.

ВИМОГИ ДО НАБОРУ СТАТТІ

Основний текст рукопису необхідно друкувати через інтервал 1,5 без перенесень, 14 кеглем, шрифт – Times New Roman.

Параметри сторінки: ліве поле – 2,5 см, праве – 1,5 см, верхнє та нижнє – 2 см.

Абзацний відступ – 1,25 см (прохання не створювати абзацний відступ за допомогою клавіші Tab і знаків пропуску).

Обов’язкове розрізнення знаків дефіс (-) та тире ( – ), а також використання лапок такого формату: «» («текст»).

Виділення фрагмента тексту можливе курсивом (підкреслення не допускається).

Бібліографічні покликання потрібно оформляти так: на одне джерело – [1, с. 4], на кілька джерел – [4, с. 55; 10, с. 15]. Можливе покликання й без зазначення сторінки, якщо йдеться про джерело загалом.

Скорочення на зразок ХХ ст., 2015 р., 123 с., с. 2–4, м. Луцьк, знаки й цифри на зразок № 5, § 4, 100 %, а також ініціали і прізвища (наприклад, Т. Г. Шевченко) обов’язково складати через нерозривні проміжки (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+проміжок).

СТАТТЯ МАЄ МІСТИТИ ТАКІ ПОЛОЖЕННЯ:

·    постановка наукової проблеми та її значення;

·   аналіз досліджень цієї проблеми;

·    мета і завдання статті;

·    виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження;

·    висновки та перспективи подальшого дослідження.

Назви цих положень як структурні підрозділи статті обов’язково виділити напівжирним шрифтом (кегль 14).

Назву рисунка розміщують після самого рисунка, під ним (зліва) слово «Рис. №» виділяється напівжирним курсивом; назва рисунка – прямим напівжирним шрифтом.

Використовуючи таблиці, саме слово «Таблиця» потрібно розмістити справа і виділити напівжирним курсивом; нижче (в центрі) – назву таблиці прямим напівжирним шрифром. Таблиці нумеруйте арабськими цифрами.

Через один рядок після основного тексту – Джерела та література, розширені анотації російською та англійською мовами. Над анотаціями потрібно зазначити ім’я і прізвище автора, назву статті російською та англійською мовами, під анотаціями – ключові слова. Оформляти бібліографію потрібно згідно з «Бюлетенем ВАК України» № 3, 2008 р.

До статті в окремому файлі / на окремому аркуші необхідно додати ІНФОРМАЦІЮ ПРО АВТОРА (українською, російською чи англійською мовами):

прізвище, ім’я, по батькові;

науковий ступінь, вчене звання,  посада, місце роботи (повна назва установи);

домашня адреса / адреса для листування, e-mail, мобільний чи робочий телефон.

Аспіранти та здобувачі подають РЕЦЕНЗІЮ (сканований / роздрукований варіанти).

Редакційна колегія журналу залишає за собою право рецензувати, редагувати та проводити відбір статей. Для досягнення більшої об’єктивності оцінки наукового змісту статей також проводиться незалежне, конфіденційне рецензування (без зазначення прізвищ авторів і рецензентів). Відхилені рукописи авторам не повертають.

Статті, оформлені з порушенням вимог, не будуть розглянуті.

Відповідальність за достовірність фактів, покликань, власних імен, а також правильність перекладу покладено на автора статті.

ВАРТІСТЬ ПУБЛІКАЦІЇ наукової статті – 30 грн. за сторінку.

Кошти переказувати на картку ПриватБанку 4149 4978 6945 3060 (одержувач – Головій Оксана Миколаївна).

Оплату здійснювати після повідомлення редколегії про прийняття рішення щодо рекомендаціїстатті до друку.

Одноосібні статті докторів наук будуть надруковані безкоштовно.

Наукову статтю, рецензію та копію квитанції про оплату надсилати відповідальному секретареві «Наукового вісника Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. Літературознавство» Головій Оксані Миколаївні

на електронну пошту (oksanagoloviy2012 (at)yandex.ua)

або на адресу:

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки,

кафедра теорії літератури та зарубіжної літератури,

проспект Волі, 13,

м. Луцьк.

 МАТЕРІАЛИ ДО «НАУКОВОГО ВІСНИКА СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ. СЕРІЯ: ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ. ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО» № 8 (333) ЗА 2016 РІК РЕДКОЛЕГІЯ ПРИЙМАЄ ДО 20 ЛЮТОГО.

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

    Факультет іноземних мов      

Кафедра світової літератури

Кафедра світової літератури запрошує взяти участь у Х  Міжнародних  Чичерінських читаннях «Світова література у літературознавчому дискурсі ХХІ століття», що відбудуться 12–13 жовтня 2017 року

Основні тематичні напрями конференції:

·         Ідеї Олексія Чичеріна у контексті новітнього теоретично-методологічного дискурсу.

·         Феномени транзитивності в західноєвропейських літературах XXстоліття.

·         Генологічні аспекти світової літератури.

·         Взаємодії літератур: впливи, паралелі, наслідування.

Мови конференції: українська, англійська, російська, німецька, французька.

Форми участі у конференції: очна, заочна.

Для участі у Х Міжнародних Чичерінських читаннях до 01 червня 2017 рокунеобхідно надіслати на адресу svitlit.lviv@gmail.com

·            заявку на участь у конференції (додаток 1) (назва файлу – «Прізвище_заявка»);

·          анотацію доповіді (електронну версію), обсяг до 1000 знаків без пробілів (назва файлу – «Прізвище_анотація»);

·          для учасників без наукового ступеня рекомендацію наукового керівника або спеціаліста з відповідної галузі дослідження.

Оргкомітет розгляне подані теми щодо їх відповідності тематиці конференції та повідомить про внесення їх до програми не пізніше 01 липня 2017 року.

Офіційне запрошення на конференцію буде надіслано електронною поштою за вказаною в заявці адресою до 15 липня 2017 року. Просимо обов’язково зазначити в заявці, чи потребуєте Ви запрошення в паперовому вигляді, і вказати точну адресу для його надсилання.

УВАГА! Заочним учасникам запрошення буде надіслано тільки електронною поштою.

Публікація матеріалів:Доповіді учасників конференції можуть бути опублікованими у збірнику статей «Султанівські читання» – офіційно зареєстрованому в Україні щорічному науковому виданні, якому присвоєно також Міжнародний стандартний номер (International Standard Serial Number). Інформація про вимоги до підготовки матеріалів до публікації – http://sultanivskichytannia.if.ua/

Проїзд і проживання – за рахунок учасників конференції.

Реєстраційний внесок сплачують усі учасники конференції (очні – 300 гривень та заочні – 150 гривень).

З питань щодо організації роботи конференції можна звертатись до секретаря оргкомітету Яремчук Вікторії Володимирівни: е-mail: svitlit.lviv@gmail.com 

Від імені Оргкомітету  Сулим В.Т., канд. філол. наук, доцент, декан факультету іноземних мов ЛНУ імені Івана Франка

ДОДАТОК 1

Заявка на участь

у Х Міжнародних Чичерінських читаннях

«Світова література у літературознавчому дискурсі ХХІ століття»

12–13 жовтня 2017 року

Прізвище, ім’я, по батькові 

Вчений ступінь, звання 

Місце роботи 

Посада        

Адреса для листування, е-mail       

Домашня адреса

Домашній телефон, е-mail 

Тема доповіді 

Тематичний напрям 

Дні перебування у Львові 

            ____   _________________ 2017 р.

 Ministry of education and science of Ukraine

Ivan Franko National University of Lviv

Foreign Languages Faculty

World Literature Department

*********************************************************************

The world literature department is inviting You to participate in

the10thInternational Chicherin’s Readings

“The World Literaturein the 21^st Century Literary Studies Discourse”

to be heldon October 12 – 13, 2017.

Main topics of the conference:

·         OleksiiChicherin’s ideas in the context of the modern theoretical methodological discourse.

·         Phenomena of transitivity in the West European literatures of the 20^th century.

·         Genologic aspects of world literature.

·         Interaction of literatures: influences, analogies, imitation.

Conferencelanguages: Ukrainian, English, Russian, German, French.

 Forms of participation: full-time and part-time.

To participate in the 10^thInternational Chicherin’s Readings You need to mailto the following  mailing address: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. till June, 12017:

· registration form (see appendix 1) (under the title “Surname_registration form);

· summary (an e-version), up to1000 signs without spaces (“Surname_ Summary);

· theparticipantswithoutscientificdegreesofPhDorDrHhavetopresentareferenceletterofthescientificadvisor.

The organizing committee will consider the topics delivered in accordance with the thematic fields of the conference and announce about their approval not later than July 1, 2017.

The invitation letter will be e-mailed according to a mailing address referred in a registration form till July 15, 2017. WekindlyaskYoutoindicate in the registration form if You need the letter of invitation in printed form. Ifyes, please,providethe accurate address of your place of residence.

Attention! The part-time participants will receive the invitation letters only by e-mail.

Articlespublication:Thereportsoftheconferenceparticipantsmaybepublishedinthecollectionofarticles “SultanivskiReadings” – the annual scientific edition officially registered in Ukraine with International Standard Serial Number. Youcanfindtheinformationabout the preparation demands necessary for the material publication at  http://sultanivskichytannia.if.ua/

Commutation and dwelling is at the cost of the participants.

The registration fee is paid by all the conference participants (full-time – 300 UAH, part-time – 150 UAH).

Regarding all the further questions one can address Viktoriia Yaremchuk, the organizing committee secretary.E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

On behalf of the organizing committeeVolodymyrSulym,

PhD, AssociateProfessor,

theDean of the Foreign Languages Faculty,

                                                                                   Ivan Franko Natinal University of Lviv

APPENDIX 1

Registration form

for the 10^thInternational Chicherin’s Readings

“The world Literaturein the 21^st Century Literary Studies Discourse”

to be held on the 12–13of October, 2017

First/second/patronymic name

Scientific degree and title

Workplace

Position

E-mail       

Home address

Cellphone, е-mail 

Report topic

Thematic direction

Days of stay in Lviv

            ____   _________________ 2017

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Кафедра теорії літератури та зарубіжної літератури

Кафедра української літератури

Вельмишановні колеги, запрошуємо вас взяти участь у Міжнародній науковій конференції «Літературний експресіонізм в інтермедіальному контексті», яка відбудеться 12–14 червня 2017 року на університетській базі практик «Гарт» (оз. Світязь).

Передбачається робота за напрямами:

1.     Теорія експресіонізму як явища культури ХХ ст., питання методології вивчення.

2.     Експресіонізм як стиль: поетика, образність, жанровий аспект тощо.

3.     Експресіонізм як світогляд: онтологія, дискурси, психологічні та ментальні витоки.

4.     Національні параметри експресіонізму: окреслення європейської (світової) панорами розвитку.

5.     Історія українського експресіонізму в іменах і назвах.

6.     Експресіонізм у живописі і музиці, впливи на літературу.

7.      Експресіонізм у театрі: театральні концепції, сценічні втілення творів.

8.      Втілення експресіоністського світогляду і стилю у конкретних творах української і зарубіжної літератури.

Заплановано роботу традиційного круглого столу «Аналіз одного тексту». Для дискусії на тему «Імпресіонізм чи експресіонізм?» пропонуємо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

Також у програмі конференції презентація книг, художньо-мистецькі дійства.

Матеріали конференції будуть опубліковані у фахових виданнях «Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки» та «Волинь філологічна: текст і контекст». Вимоги до оформлення статей розміщені за адресою: http://eenu.edu.ua/uk/vimogi-do-oformlennya-statey-u-fahovi-vidannya

Заявки для участі в конференції просимо надсилати до 1 червня 2017 року на електронну адресу: kaf_tlzl@ukr.net. У заявці вказати тему доповіді, прізвище, ім’я, по батькові, вчений ступінь, звання, посаду, місце роботи, адресу електронної пошти, контактний телефон.

Координатори: Сірук Вікторія Григорівна (0508241247), Головій Оксана Миколаївна(0979736429).

Проїзд, проживання, харчування за рахунок учасників конференції (планований бюджет конференції буде повідомлено в запрошенні).

Оргкомітет

14–16 червня 2017 року

Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України

XIV Міжнародна конференція молодих учених

До участі запрошуються кандидати наук віком до 35 років, аспіранти, пошукувачі, магістранти.

Тематика конференції – теорія літератури, історія української літератури, історія зарубіжних літератур, літературна компаративістика, літературне джерелознавство і текстологія.

Робочі мови конференції: українська, білоруська, польська, російська, англійська.

Для участі в конференції слід подати:

-  заявку (вказати повне ім’я, тему доповіді, навчальний/науковий заклад, кафедру/відділ, наукового керівника, домашню та робочу адреси, обов’язково телефон і e-mail);

-  електронний варіант доповіді.

Матеріали конференції будуть опубліковані. Умови публікації: участь у роботі конференції та дотримання всіх вимог до оформлення статті. Редколегія залишає за собою право відбору й редагування статей. Обсяг статті – до 15 сторінок машинопису (одна сторінка – 1900 друкованих знаків з пробілами), при написанні її слід ураховувати Постанову 15.01.2003 №7-05/1 Президії ВАК України «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліку ВАК України».Крім того, автори подають розгорнуте резюме статті англійською мовою для веб-сторінки видання (3000-4000 друкованих знаків із пробілами). Вимоги до оформлення резюме такі, як і до тексту статті. Слід додати до резюме таку інформацію англійською мовою: назву статті, ім’я та прізвище автора, місто. Вартість публікації – 35 грн. за сторінку, оплата тільки під час конференції.

Вимоги до оформлення статті:

- файл MS Word

- шрифт Times New Roman

- кегль – 14; інтервал – 1,5 пт; всі поля – 2 см; абзац – 1,25 см

- на початку статті вгорі ліворуч УДК (вирівнювання по лівому краю), у наступному рядку –ім’я та прізвище автора, у дужках місто (вирівнювання по правому краю), у наступному рядку – назва статті (по центру сторінки, великими літерами – використовувати функцію «Allcaps» (команда «Шрифт» у меню «Формат»)), у наступному рядку – анотація статті мовою оригіналу (3–4 речення) з ключовими словами

- лапки тільки «ялинка»

- скорочений фрагмент тексту: <…>

- посилання в тексті у квадратних дужках, де перша цифра – номер у списку літератури, а друга – номер сторінки [4, с. 78–79], [4, с. 78, 85]; різні джерела – через крапку з комою [4; 20]

- список використаної літератури в кінці статті в алфавітному порядку (нумерація списку тільки автоматична), заголовок до списку – Список використаної літератури:

- Оформлення бібліографічного опису здійснюється згідно з вимогами ДСТУ 8302 : 2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» / Нац. стандарт України. – Вид. офіц. – [Уведено вперше; чинний від 2016-07-01]. – К.: ДП «УкрНДНЦ», 2016. – 17 с.

- після списку використаної літератури – назва статті й анотація англійською мовою з ключовими словами (3–4 речення)

- файл має бути названий прізвищем автора латиницею і збережений у двох форматах – doc та rtf

- забороняються: інші шрифти, табуляція, нумерація сторінок, подвійні пробіли, переноси, розрядка й ущільнення тексту, використання клавіші «CapsLock» замість функції «Allcaps» (Всі прописні).

На жаль, Оргкомітет не може взяти на себе витрати учасників

Статті, оформлені без дотримання вимог, не буде прийнято до друку

Кінцевий термін подачі матеріалів – 15 травня 2017 року

E-mail:                 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. (тема листа – «conference»)

Адреса:                Оргкомітет конференції молодих учених, вул. Грушевського, 4, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Київ-1,01001, сайт: http://www.ilnan.gov.ua

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

БІЛОСТОЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВИДАВНИЦТВО «AthenaeGedanenses»

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо Вас 7-8 квітня 2017 року взяти участь у Міжнародній науковій конференції 

“ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС: ТРАНСГРЕСІЇ РЕВОЛЮЦІЙ”

Проблематика конференції

1.      Еволюційні та революційні вектори розвитку літератури і мистецтва.

2.      Неолітична революція та її художні перелицювання.

3.      Архетип Великої Французької Революції в естетичному вимірі.

4.      Урбаністичні коди зламу аграрного ментального простору.

5.      Епоха fin de siecle – революція європейської свідомості.

6.      Жовтень 1917: революція та деструкція.

7.      Революційно-репресивні дискурси культури.

8.      Революції у контексті ідеологій країн «третього світу»: художній інструментарій.

9.      Постмодерна травестія революційного топосу.

10.  «На Майдані коло церкви…»: художні трансгресії української пореволюційної свідомості.

11.  Революційні та еволюційні технології у викладанні літератури в школі та внз (круглий стіл для вчителів, викладачів і розробників методик).

Місце та порядок проведення конференції:

Київський університет імені Бориса Грінченка

(м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13-б. Проїзд: ст. м. «Мінська»)

Порядок роботи:

Робочі мови конференції: українська, російська, англійська, німецька, іспанська, італійська, французька, польська, турецька.

Вартість участі у конференції: оргвнесок– 180 грн. (передбачає часткове покриття витрат на проведення конференції (у т.ч. кава-брейк, обід) та видання збірників матеріалів і програми конференції); вартість друку статті у науковому фаховому виданні з філології «Літературний процес: методологія, імена, тенденції» (наказ МОН України № 41 від 17.01.2014) – 40 грн. за одну сторінку. Кошти необхідно переказувати на рахунок Київського університету імені Бориса Грінченка Код ЄДРПОУ 02136554 Р/р № 31553201148659 ГУДКУ в м. Києві МФО 820019 з позначкою «Оргвнесок на проведення конференції».з позначкою “Оргвнесок на проведення конференції”.

Примітка. Усі витрати, пов’язані з перебуванням на конференції (проїзд, проживання, харчування тощо), оплачуються учасниками за власний рахунок або за рахунок сторони, що відряджає.

Доктори наук, які беруть участь у конференції, оргвнесок та вартість друку статті (без співавторства) не сплачують.

Видання матеріалів планується до початку конференції.

Можлива доповідь у формі презентації (зазначити це у заявці).

Для участі у конференції

просимо до 1 лютого 2017 року подати до оргкомітету конференції:

1. Реєстраційну форму учасника конференції (зразок подано нижче) електронним листом (назва файла “Прізвище автора.заявка”. Наприклад: “Кудряшова.заявка”).

2. Відскановану електронну копію квитанції про сплату оргвнеску (назва файла “Кудряшова.оргвнесок”).

3.Відскановану електронну копію квитанції про оплату друку статті (назва файла “Кудряшова.оплата друку статті”).

4. Текст доповіді (див. вимоги до оформлення) – 1 примірник, підписаний автором.

5. Електронний варіант статті на диску (файл, названий прізвищем автора і збережений у двох форматах – doc. та rtf.) або електронною поштою (назва файла “ Кудряшова.стаття”).

6. Учасникам, які не мають наукового ступеня, необхідно надати рецензію наукового керівника на запропонований до друку матеріал або витяг із протоколу засідання кафедри з рекомендацією статті до друку (назва файла “ Кудряшова.рецензія”).

Вимоги до оформлення статті можна переглянути на сайті кафедри української літератури і компаративістики (Київський університет імені Бориса Грінченка → Інститут філології → Кафедра української літератури і компаративістики → Наукова діяльність → Міжнародна щорічна конференція → Вимоги до статті збірника «Літературний процес: методологія, імена, тенденції»).

УВАГА! Оргкомітет залишає за собою право відхиляти доповіді та статті, які не відповідають вищезазначеним вимогам, тематиці конференції і не містять наукової новизни.

Автори несуть відповідальність за точність викладених фактів, цитат і посилань, а також за дотримання авторських прав.

РЕЄСТРАЦІЙНА ФОРМА

учасника Міжнародної наукової конференції

Адреса оргкомітету: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13-Б, кафедра української літератури і компаративістики (ауд. 220).

Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. та Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. - кафедра української літератури і компаративістики.

Координатори конференції, контактні телефони: з питань участі у конференції - Удовиченко Лариса Миколаївна (067-976-31-37), (044 426-46-60); з питань друку збірника наукових праць – Євтушенко Світлана Олександрівна (098-213-35-38), Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ).

Оргкомітет конференції

Міністерство освіти і науки України

Академія наук Республіки Болгарія

Національна академія наук України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Миколаївська обласна державна адміністрація

Рада національних товариств Миколаївської області

Громадська організація Терновське болгарське дружество

Україна, 54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10, Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Інститут філології, кафедра української філології, теорії та історії літератури.

10, 68 Desantnykiv Str., Mykolayiv, 54003, Department of Ukrainian philology, theory and history of literature, Institute of Filology, Petro Mohyla Black Sea National University, Ukraine.

 Запрошуємо Вас узяти участь у ІІ Міжнародній науковій конферен-ції «Слов’янські студії», присвяченій 150-річчю заснування Південно-слов’янського пансіону Тодора Мінкова.

Під час конференції відбудеться традиційне широке обговорювання проблем функціонування та розвитку слов’янських мов і літератур у загальноєвропейському та світовому контексті. Також розглядатимуться питання історії становлення та розвитку Південнослов’янського пансіону, з’ясовуватимуться різні аспекти навчання балканської молоді на теренах України в ІІ половині ХІХ століття.

Основні завдання конференції – зміцнення глибинних зв’язків між слов’янськими мовами й культурами різних країн, осягнення їхнього місця в контексті інослов’янських культур, інтенсифікація слов’янознавчих філологічних досліджень за рахунок розширення співпраці з фахівцями різних країн.

Конференція відбуватиметься 21–22 квітня 2017 року на базі кафедри української філології, теорії та історії літератури Чорноморського національного університету імені Петра Могили.

У рамках конференції планується робота круглого столу на тему «Роль Південнослов’янського пансіону Тодора Мінкова в підготовці національних еліт для балканських країн» та культурна програма.

Наукова проблематика конференції

Секція «Мовознавство»

1.                Типологія підходів до філософії слов’янських мов.

2.                Динамічні процеси в лексичних системах слов’янських мов.

3.                Фразеологія в слов’янському культурно-етнічному просторі.

4.                Теоретичні проблеми категорійної граматики слов’янських мов.

5.                Слов’янські мови в релігійному дискурсі.

6.                Слов’янські мови в історико-типологічному й контрастивному висвітленні.

7.                Сучасні теорії тексту в слов’янському мовознавстві.

Секція «Літературознавство»

1.      Слов’янські літератури: історія і сучасність.

2.      Слов’янські літератури у творчому взаємозв’язку.

3.      Слов’янські літератури в загальноєвропейському/світовому контексті.

4.      Слов’янська міфологія і фольклор у мистецькому дискурсі.

5.      Міфи релігій світу, традиційні образи і сюжети у слов’янських літературах.

6.      Поетика слов’янських літератур.

7.      Слов’янські культурні традиції в умовах глобалізації та етнізації.

Секція «Історія слов’ян»

1.                Історія південних слов’ян.

2.                Історія західнослов’янських народів.

3.                Східні слов’яни в контексті регіональних досліджень.

4.                Висвітлення історії слов’янських країн у літературних творах.

5.                Етнологічні питання історії слов’ян.

6.                Слов’янські народи в історії Миколаївщини.

7.                Слов’янство в сучасних світових політичних процесах.

Робочі мови конференції: слов’янські та англійська.

Форми участі: очна та заочна.

Проїзд, проживання – за рахунок учасників конференції.

Реєстраційний внесок(включає витрати на технічне та інформаційне забезпечення заходу, каву-брейк, обід) для учасників конференції з України – 200 грн., для іноземних учасників – 10 євро.

Для участі у конференції просимо надсилати заявки електронною поштою до 10 квітня 2017 року (бланк заявки додається).

Публікація матеріалів

Статті, підготовлені на основі доповідей, будуть опубліковані у фахових збірниках: «Наукові праці : науково-методичний журнал. Філологія. Мовознавство» (наказом МОН України від 12.05.2015 року № 528 цей журнал включено до переліку наукових фахових видань з філологічних наук, у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук), «Наукові праці : науково-методичний журнал. Філологія. Літературознавство» (збірник затверджено як фаховий наказом МОН України від 12.05.2015 року № 528), «Наукові праці : науково-методичний журнал. Історія» (збірник затверджено як фаховий наказом МОН України від 21.12.2015 року № 1328)та «Чорноморський літопис» (збірник друкується як фахове видання, затверджене постановою президії ВАК України від 31.05.2011 року № 1-05/5).

Просимо до 10 травня 2017 року надсилатиелектронний варіант статті обсягом від 8 до 12 сторінок машинопису, фото квитанції про грошовий переказ, заявку (бланк заявки додається) на адресу: v_ponkratova@mail.ru.

Вартість публікації (програма конференції, збірник статей, пересил-ка матеріалів Укрпоштою)для учасників з України – 380 грн., для іноземних учасників – 20 євро.  Статті докторів наук друкуються безоплатно.

Вимоги до оформлення статей

До публікації приймаються статті, що відповідають вимогам постанови Президії ВАК України від 15.01.2003 р. № 7-05/1.

Зокрема, основний зміст статті має відповідати такій композиції:

1.        Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями.

2.        Аналіз останніх досліджень і публікацій, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.

3.        Формулювання цілей статті (постановка завдання).

4.        Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

5.        Висновки з дослідження та перспективи подальших розвідок у напрямі.

Статті подаються в електронному вигляді, набраними в текстовому редакторі Microsoft Word із розширенням *.doc (назва файлу – транслітерація прізвища першого автора латиною). Шрифт TimesNewRoman 14; міжрядковий інтервал – 1,5; абзацний відступ – 1,25 см, поля – 2 см. Графіки та рисунки виконувати вбудованими засобами Word, посилання в тексті обов’язкові.

Стаття повинна мати такі структурні елементи:

-        індекс УДК (вирівнювання по лівому краю);

-        прізвище та ініціали автора (авторів), науковий ступінь, вчене звання, місце роботи, місто, країна, електронна адреса (вирівнювання по правому краю);

-        назва статті (великими літерами жирним шрифтом із вирівнюванням по центру);

-        анотації українською, російською та англійською мовами. Анотації українською та російською мовою – 100–150 слів (характеристика основної теми, проблеми, мета, узагальнені результати). Анотація англійською мовою – 200–250 слів, подається одним абзацом, не копіює скорочену анотацію, подану українською мовою. Анотація надається згідно з вимогами SCOPUS’а як структурований реферат і повинна обов’язково містити такі елементи: предмет, тема, мета роботи, методологія, наукова новизна, галузь застосування результатів, висновки;

-        ключові слова українською, російською та англійською мовами (5–8 слів, відокремлюються одне від одного крапкою з комою);

-        основний текст статті;

-        література;

-        наприкінці подається додаткова інформація англійською та російською мовами: прізвище, ім’я та по батькові автора (авторів), місце роботи, місто, країна; назва статті.

Для аспірантів і здобувачів обов’язковою єрецензія наукового керівника або доктора наук за фахом публікації (чи її відсканований варіант).

Оргкомітет залишає за собою право відхиляти матеріали, що не відповідають вимогам конференції. Редколегія залишає за собою право здійснювати редагування статті.

КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ

Секретар оргкомітету конференції «Слов’янські студії» – викладач кафедри української філології, теорії та історії літератури ЧНУ ім. Петра Могили,відповідальний секретар журналу «Наукові праці : науково-методичний журнал. Філологія. Мовознавство» Понкратова Валентина Миколаївна.

Тел.:      +38 050 254 00 14;

Е-mail:v_ponkratova@mail.ru.

Сподіваємося на плідну співпрацю!

Оргкомітет

                                                                                                   Додаток

ЗАЯВКА

учасника IІ Міжнародної конференції «Слов’янські студії»

(м. Миколаїв, 21–22 квітня 2017 р.)

 27-28 січня2017 р., м. Київ

 Анексія Криму 2014 року – найболючіша сторінка в новітній історії України. Незважаючи на шалений спротив агресора – Російської Федерації, Автономна Республіка Крим завжди залишиться частиною Української держави.

ТНУ імені В. І. Вернадського у Криму ліквідували. У 2016 році він був відроджений у м. Київ. У цьому ж році вже відбувся перший набір студентів в оновленому університеті. ВНЗ виповнилось вже 98 років, а він знову зробив перший набір студентів, як і в далекому 1918 році, коли його заснували.

З січня 2017 року ТНУ імені В. І. Вернадського знов розпочинає на теренах України свою наукову діяльність шляхом організації якісних міжнародних науково-практичних конференцій та відродження своїх фахових наукових видань.

ТНУ імені В. І. Вернадського запрошує взяти участь у конференції «Перші Таврійські філологічні наукові читання» науково-педагогічних працівників вітчизняних та зарубіжних вищих навчальних закладів, аспірантів та здобувачів, студентів.

Результатомконференції «Перші Таврійські філологічні наукові читання»має стати обговорення та пошук рішень актуальних проблем сучасної філологічноїнаукив Україні та світі, а також публікація результатів досліджень, видання сертифікатів кожному учаснику конференції.

Члени організаційного комітету:

· Іщенко Наталія Анатоліївна – директор Інституту філології і журналістики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, доктор філологічних наук, професор;

· Холод Олександр Михайлович – професор кафедри філологічних дисциплін та міжмовної комунікації Інституту філології і журналістики Таврійського національного університету  імені В. І. Вернадського, доктор філологічних наук, професор;

· Сейтяг’яєв Нариман Сеїтаметович – завідувач кафедри філологічних дисциплін та міжмовної комунікації Інституту філології і журналістики Таврійського національного університету  імені В. І. Вернадського, кандидат філологічних наук;

· Свенцицька Еліна Михайлівна – професор кафедри філологічних дисциплін та міжмовної комунікації Інституту філології і журналістики Таврійського національного університету  імені В. І. Вернадського,  доктор філологічних наук, професор;

· Дрига Ірина Миколаївна – доцент кафедри філологічних дисциплін та міжмовної комунікації Інституту філології і журналістики Таврійського національного університету  імені В. І. Вернадського, кандидат філологічних наук, доцент.

Офіційні мови конференції: українська, англійська та російська.

Секції конференції:

1. Слов’янські мови та література;

2.  Література зарубіжних країн;

3.  Романські, германські та інші мови;

4.  Перекладознавство;

5.  Теорія літератури;

6.  Порівняльне літературознавство;

7.  Порівняльно-історичне, типологічне мовознавство;

8.  Загальне мовознавство;

9.  Мова і засоби масової комунікації;

10.Міжкультурна комунікація.

Для участі у конференції необхідно:

1. До 24 січня 2017 року (включно) необхідно надіслати на електронну адресу оргкомітету: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

1.1. тези доповіді на українській, російській чи англійській мові;

1.2.відскановану (сфотографовану) квитанцію про сплату організаційного внеску);

1.3. довідку про учасника (ПІБ, відомості про звання, посаду, місце роботи або навчання, відомості про наукового керівника (для тих, хто не має наукового ступеню), електронна пошта, номер телефону, поштова адреса для надсилання збірнику).

Назва надісланих матеріалів має включати в себе прізвище автора та ініціали
(Наприклад: Кушнір_Тези; Кушнір_Внесок; Кушнір_Заявка)

2. Сплатити організаційний внесоку розмірі 200 грн.можна за наступними банківськими реквізитами:Банк одержувача: АТ "УкрСиббанк", Поточний рахунок одержувача: 26259007478775,  ОКПО: 1511200115, МФО банка одержувача: 351005,  П.І.Б. : Прядко Анатолій Данилович, Призначення платежу: поповнення рахунку Прядко А.Д. від ПІБ.

Здійснити оплату організаційного внеску можна у відділенні будь-якого банку в України або через Інтернет.

Вимоги до тез доповідей:

v Обсяг – до 5 стор. формату А-4 у текстовому редакторі Microsoft Word for Windows 6.0, 7.0, 97, 2000, 2003, 2007 у вигляді файла з розширенням *.doc; шрифт – TimesNewRoman, розмір – 14, 1,5 міжрядковий інтервал; абз. відступ – 10 мм; поля – 20 мм.

v Послідовність розміщення матеріалів у тезах доповіді: номер та назва секції,
прізвище та ініціали автора (ів) (шрифт – напівжирний); посада, навчальний заклад, місце роботи у разі закінчення навчання; (шрифт – курсив); назва доповіді (великі літери, шрифт – напівжирний); текст.

Наприклад:

4. Перекладознавство

Кушнір Т.М.,

аспірант кафедри іноземних мов

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ

·   Використана література оформлюється в кінці тексту під назвою «Список використаних джерел». У тексті посилання на використані джерела позначаються квадратними дужками із вказівкою в них порядкового номера джерела за списком та через кому – номера сторінки (сторінок), наприклад: [5, с. 56].

Збірник тез конференції разом із сертифікатом буде надісланий учасникам конференції на поштову адресу, вказану ванкеті, протягом місяцяпісля проведення конференції.Форма проведення конференції: заочна.

***

Оргкомітет конференції:

Інститут філології і журналістики

Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського

Поштова адреса: вул. Івана Кудрі, 33, м. Київ

Сайт університету: tnu.edu.ua

Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Контактний телефон:+38 098 9850158

Колектив Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України в рамках передноворічного книжкового ярмарку «Медвін: Книжкова коляда» проводить другий БЛАГОДІЙНИЙ ПРОДАЖ книжок, світлин, виробів ручної роботи "КУПУЮЧИ КНИЖКУ, РЯТУЄШ ЖИТТЯ!!!".

Мета продажу: збір коштів на лікування співробітниці Інституту літератури, молодої і талановитої дослідниці американської літератури Олени Дубінініої Olena Dubinina, у якої діагностували лімфому (онкологічне захворювання лімфатичної системи). Усі кошти, зароблені в ході продажу, підуть на лікування Олени, якій загалом потрібно зібрати 100 000 доларів (імунотерапія, хіміотерапія, трансплантація кісткового мозку).
Підтримати Олену також можна, переказавши кошти на рахунок у Приватбанку. 
Номер картки: 5167 9821 0000 5401 
Отримувач: Олена Володимирівна Дубініна 
Контакти Олени: e-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , тел.: +38 099 432 95 18

Подивитися афішу

22 листопада 2016 року Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України відсвяткував 90-річчя від часу свого заснування. В межах відзначення ювілею установи відбулась урочиста академія, а також відкрилася виставка раритетних матеріалів із фондів відділу рукописів та вибраних наукових праць інституту за весь період його існування.

Урочисту академію з нагоди ювілею відкрив член Президії НАН України, академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України академік М.Г. Жулинський, який привітав учасників заходу і коротко розповів про історію установи та основні напрями роботи і здобутки вчених-літературознавців Академії. Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України належить до найстаріших академічних закладів нашої держави і впродовж вже дев’яти десятиліть є провідною науково-дослідною установою, яка вивчає українську й зарубіжну літератури, здійснює текстологічні студії, зберігає та примножує рукописні фонди. Поєднуючи традиційні й найновіші підходи до літературного тексту, співробітники цього інституту готують фундаментальні дослідження теоретико- й історико-літературного плану, а також енциклопедії, підручники й посібники, біобібліографічні покажчики, виховують наукову зміну, координують дослідження в галузі літературознавства, впроваджують свої напрацювання у програми середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладів. Створений 1926 року як Інститут Тараса Шевченка, покликаний збирати, зберігати й вивчати спадщину класика українського письменства, він перетворився на установу, здатну осмислювати процеси, що відбуваються не лише в українській, а й у зарубіжних літературах, – зазначив М.Г. Жулинський.

Від імені Президії НАН України присутніх привітав віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік С.І. Пирожков, який у своєму виступі підкреслив, що Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка є справжньою перлиною, діамантом серед академічних установ, гордістю і славою вітчизняної академічної науки. І попри те, що офіційно історія інституту бере початок 1926 року, коли в системі Всеукраїнської академії наук було засновано Інститут Тараса Шевченка, згодом перейменований на Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка, проте фактичною точкою відліку можна вважати заснування в 1918 році Літературно-історичної комісії при Українській академії наук. С.І. Пирожков також зауважив, що інститут досить швидко вийшов за межі шевченкознавства: його науковці активно взялися за дослідження доробку й інших, не менш знакових для нашої країни митців – насамперед Г. Сковороди, І. Франка, Г. Квітки-Основ’яненка, І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Лесі Українки. Результати роботи науковців-літературознавців із вивчення духовної скарбниці українського народу, втіленої у текстах його видатних письменників, неодноразово удостоювалися найвищих державних нагород. Так, гідною оцінкою діяльності інституту стала Державна премія України в галузі науки і техніки, присуджена за видання «Історія української культури». Незважаючи на вкрай непрості часи, зокрема негаразди з матеріальним забезпеченням, дослідники продовжують працювати на високому науковому рівні, – зазначив академік С.І. Пирожков і оголосив присутнім вітання від президента НАН України академіка Б.Є. Патона, в якому, зокрема, йдеться: «Інститут літератури завжди був центром вільної думки. Саме тут зароджувалося явище шістдесятництва, яке започаткували Василь Стус, Іван Дзюба, Іван Світличний, Михайлина Коцюбинська, Віктор Іванисенко, Іван Ющук, Юрій Бадзьо. Після знаменної події проголошення незалежності України, 25-ліття якої наша держава відсвяткувала цього року, Інститут здійснив значну наукову роботу у справі переосмислення замовчуваних явищ та імен, повернення читачеві заборонених з ідеологічних міркувань творів, визначення місця української літератури у світовому літературному процесі. Нині Інститут літератури є провідною науково-дослідною установою, робота якої спрямована на всебічне вивчення української та світової літератури, збереження й дослідження рукописної спадщини українських письменників. <…> Діяльність вашої установи неухильно спрямована на нарощення духовно-інтелектуального потенціалу, генерацію, розвиток і утвердження національної науки про літературу як важливий духовний ресурс нації».

На продовження заходу з вітальним словом до присутніх звернувся член Президії НАН України, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, голова Науково-видавничої ради НАН України академік Я.С. Яцків. Він зауважив, що в Інституті літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України працюють дуже різні особистості, проте всіх їх єднає потяг до творчості й любов до Батьківщини. Величезна заслуга цих учених полягає в тому, що вони займаються надзвичайно шляхетною та потрібною (особливо за нинішніх умов) справою – збереженням культурної й історичної пам’яті українського народу. На завершення академік Я.С. Яцків вручив академікові М.Г. Жулинському подарунок – раритетне видання спогадів про Тараса Шевченка «Пам’яти Великого Кобзаря землі Української Тараса Шевченка», яке поповнить багату книгозбірню установи.

Привітати вчених-літературознавців прийшли їх колеги – колектив науковців Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України на чолі з директором цієї установи академіком Г.А. Скрипник, за словами якої Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, крім власне дослідницької (створення епохальних наукових проектів нашої доби), виконує й іншу вкрай важливу функцію – консолідацію української нації. Як зазначила академік Г.А. Скрипник, інститут створювали й розвивали непересічні постаті, однак – що дуже тішить – нинішні його знані персоналії не змаліли порівняно зі своїми попередниками та гідно продовжують їхні починання. Їм притаманна величезна творча енергія та глибинний аристократизм духу, а також самовідданість у праці. «Саме щоденна конкретна робота є мірилом патріотизму й громадянськості», – підкреслила Г.А. Скрипник і висловила сподівання на подальшу плідну співпрацю між двома інститутами, які є досить спорідненими науковими установами, адже виконують дослідження за суміжними напрямами. 

Перед присутніми виступив і директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук П.Ю. Гриценко, який розповів, що Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка й Інститут української мови теж мають чимало точок дотику, а саме разом працюють у царині текстології. Літературознавці формуюють засади високої науки й демонструють зразки академізму в найкращому розумінні цього слова, – підкреслив гість свята. Ця установа виконує, за його словами, справді «деміургійну роль», – збирає мистецькі тексти, оформлюючи їх передмовами й коментарями, без яких іноді непросто зрозуміти контекст, в якому творили письменники попередніх історичних епох. Саме Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України намагається нині інтегрувати і зберегти літературний процес. Ба більше, без нього важко було підтримувати на належному науковому рівні літературознавчі студії після відповідних праць І. Франка й М. Грушевського.

Завітали на ювілей також викладачі Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Гості привітали вчених від імені директора цього закладу доктора філологічних наук, професора Г.Ф. Семенюка та наголосили на тому, що Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України має високе покликання – передавати безсмертне наукове знання про українську літературу як невід’ємну складову української культури майбутнім поколінням.

Ведучий авторської передачі «Художній всесвіт літератури» на радіостанції «Культура», літературознавець, доктор філологічних наук, професор М.К. Наєнко зауважив, що з огляду на ювілей інституту важливо було б створити його історію в персоналіях та згадати всіх видатних людей, які через непересічний талант і мужню громадянську позицію зазнавали політичних утисків. Серед таких особистостей – Надія Суровцева і Василь Стус, які свого часу були аспірантами цієї академічної установи.

Заступник директора Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України доктор філологічних наук В.М. Бріцин у своєму слові до присутніх назвав Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України джерелом духовності нашого народу, без якого не відбулося б становлення незалежної Української держави.

Як зазначив член Президії Національної академії мистецтв України доктор мистецтвознавства, професор О.К. Федорук, вітчизняні митці й мистецтвознавці безмежно шанують працю вчених Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України й уважно знайомляться з усіма результатами їх дослідницької діяльності.

З нагоди ювілею інституту голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка П.М. Мовчан вручив академіку М.Г. Жулинському найвищу громадську нагороду цього товариства – медаль «Будівничий України» і наголосив, що Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України – це значно більше, ніж просто наукова установа: це – осередок національного інтелекту, який творить і має надалі докладатися до розбудови нашої держави. Адже без науки, в тому числі соціогуманітарної, неможливий прорив у розвитку України.

По закінченні привітань від вітчизняної наукової і культурної громадськості врочисту академію було продовжено п’ятьма доповідями вчених Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України. Директор інституту академік М.Г. Жулинський виступив із теми: «Всеукраїнська академія наук і становлення українського літературознавства», в якій зосередився на основних етапах формування вітчизняної літературознавчої традиції. Як відзначив академік, закладення підвалин української науки припадає на другу половину ХІХ – початок ХХ ст. Її організація відбувалася в різних формах і тривала як у вищих навчальних закладах, де власне наукові дослідження все ж відігравали другорядну роль порівняно з навчальним процесом, так і в наукових товариствах. Як основні центри наукової думки серед закладів вищої школи академік М.Г. Жулинський особливо відзначив Харківський і Київський університети, Новоросійський університет в Одесі, Львівський та Чернівецький університети, а також Ніжинський історико-філологічний інститут, Харківський технологічний інститут, Львівський і Київський політехнічні інститути. Серед власне наукових об’єднань найважливішу роль на той час відігравали Харківське історико-філологічне товариство, Наукове товариство імені Тараса Шевченка у Львові та створене за його зразком Українське наукове товариство в Києві, яке М. Грушевський називав «академією в мініатюрі». З часів Кирило-Мефодіївського товариства (братства) українська гуманітарна наука була тісно пов’язана з національним рухом – боротьбою українців за національно-культурну спадщину, рідну мову та власну літературу. На цей час припадає бурхливий розвиток української історіографії, археології, антропології, а також історії мови й культури (зокрема, вивчення фольклорної творчості). За цими напрямами працювали М. Костомаров, В. Антонович, М. Драгоманов, І. Франко, М. Грушевський, Д. Яворницький, О. Потебня, Д. Бантиш-Каменський, М. Маркович, Б. Грінченко. Що ж стосується власне літературознавства, то особливий інтерес до нього – що цілком зрозуміло – виявляли самі письменники: І. Котляревський, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ’яненко, М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич, М. Максимович, М. Костомаров, І. Срезневський, М. Драгоманов, І. Франко, А. Кримський, М. Грушевський, М. Дашкевич, О. Огоновський, В. Науменко. На початку ХХ ст. з’являються й перші узагальнювальні наукові праці в цій галузі, а саме: «Нариси з історії української літератури XVII – XVIII ст.ст.» М. Петрова (1911 р.), «Історія українського письменства» С. Єфремова (1913 р.), шеститомна «Історія української літератури» М.С. Грушевського. Й оскільки на початку ХХ ст. в Україні були представлені всі галузі гуманітарних і суспільних наук, то абсолютно логічною видавалася ідея створення вищої наукової установи держави, яка боролася за свою незалежність, – української національної академії наук. Як зауважив доповідач, ця ідея належала ще історикові В. Антоновичу, якого підтримував М. Грушевський. Точка зору М. Грушевського з цього питання полягала в тому, що така академія має постати на базі двох наукових товариств – львівського і київського – та створити мережу філій по всій Україні. Проте, як відомо, реалізувала цю ідею Комісія зі створення Української академії наук, очолювана вченим-природознавцем В. Вернадським, а першими академіками стали 12 осіб, серед яких, до речі, був і перший директор майбутнього Інституту Тараса Шевченка – Д. Багалій. Цей же вчений очолював і утворену згодом Постійну комісію для складання словника українських діячів науки, історії, мистецтва та громадського руху. До 1921 року світ побачили біобібліографічні твори, присвячені М. Коцюбинському, Б. Грінченку, І. Франку, а також дослідження життя й творчості І. Карпенка-Карого та діяльності Т. Шевченка в межах Кирило-Мефодіївського товариства. Літературознавчі студії вчених Академії було продовжено в рамках Комісії для вивчення пам’яток новітнього українського письменства (утворена 1919 року, вона ж – Комісія для видання пам’ятників нової української літератури), Комісії для видання творів Т. Шевченка, І. Франка, В. Антоновича, М. Драгоманова (створена 1920 року, а в 1929 р. перейменована на Редакційний комітет для видання творів Т. Шевченка), Історико-літературного товариства (з 1921 року), Науково-дослідного інституту історії української культури (з 1922 р.) та, нарешті, Інституту Тараса Шевченка (повна назва – «Наукова установа всеукраїнського значення – Науково-дослідний інститут Тараса Шевченка»), постанова про заснування якого в Харкові датується липнем 1925 року, однак формально інститут постає лише в 1926 р.: в листопаді його директором було призначено академіка Д. Багалія, а вченим секретарем – І. Айзенштока. Установу не раз перейменовували: свою теперішню назву – «Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка» – вона отримала 1952 року. Таким чином, підсумував академік М.Г. Жулинський, незабаром своє 100-річчя відзначатиме не лише Національна академія наук України, а й вітчизняне літературознавство, фактичний початок якого збігається з наданням академічній (за своєю суттю) науці офіційного статусу.

У доповіді доктора філологічних наук В.Л. Смілянської «Шевченкознавство – чільний напрямок досліджень в Інституті літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України» було висвітлено найвагоміші здобутки цієї установи у вивченні життєвого шляху та творчої спадщини геніального українського митця, видатного громадського діяча Т.Г. Шевченка. Серед основних фундаментальних робіт, виконаних в інституті, – «Шевченківський словник», «Шевченківська енциклопедія», «Повне видання творів Т.Г. Шевченка» (в 12-ти томах), окремі видання Шевченкових «Щоденника» й «Листування». На початку 1930-х рр. чимало вчених інституту стали жертвами політичних репресій і установу, фактично, доводилося відновлювати з нуля, долучаючи до досліджень фахівців інших розгромлених наукових організацій. За словами В.Л. Смілянської, на 1950-ті рр. припадає новий етап у роботі установи, пов’язаний із започаткуванням наукових конференцій, присвячених шевченкознавчим студіям. Цьогоріч такий захід відбувся вже у 39-й раз – у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Суттєве пожвавлення досліджень у галузі шевченкознавства спостерігалося й у 1960-х рр. – у зв’язку з відзначенням двох ювілейних дат: 100-річчя від дня смерті Т. Шевченка (1961 р.) і 150-річчя від дня його народження (1964 р.). Упродовж другої половини 1960-х рр. підбивалися підсумки попередньої роботи науковців-шевченкознавців за напрямами біографістики, поетики, жанрології, текстології. У 1970-х рр. видано низку присвячених постаті видатного українця колективних монографій, які містили чимало інноваційних моментів. Зокрема, вчені інституту спростували досить поширену на той час тезу про нібито еволюцію творчості Т.Г. Шевченка від романтизму до реалізму. 1984 року побачила світ праця «Тарас Шевченко: біографія», в якій науковці втілили всі найкращі риси академізму – передусім сувору документальність і аргументованість. Наймасштабнішим шевченкознавчим проектом інституту В.Л. Смілянська назвала видання «Шевченківська енциклопедія» (в 6-ти томах; 2012-2015 рр.), загальний обсяг якої становить 5360 сторінок, а кількість статей дорівнює 6307-ми. Статті цієї енциклопедії умовно поділено на три основні блоки: теми та мотиви творчості; образи й концепти; історичний блок. Вагомий внесок у створення видання зробили фахівці Інституту історії України й Інституту української мови НАН України. До новацій, що знайшли відображення в енциклопедії, належать, серед іншого, монографічність аналізу літературних творів Т. Шевченка, а також широке висвітлення культурного контексту. Так, видання містить колосальний корпус персональних статей як про осіб із оточення Т. Шевченка, так і про історичних осіб, учених-шевченкознавців і навіть вигаданих літературних персонажів, які в той чи інший спосіб пов’язані з творчістю Кобзаря. Ця унікальна енциклопедія, однак, не претендує на бездоганність і вичерпність і, звісно, може й має бути доповнена та вдосконалена в майбутньому, – зазначила В.Л. Смілянська. За її словами, «шевченкознавство прямує в нескінченність».

Доповідь із теми: «Драматичні сторінки творення історії української літератури» виголосив заступник директора Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України член-кореспондент НАН України М.М. Сулима. Аналізувати стан дослідження історії української літератури, її основні етапи й знакові постаті бралися різні дослідники – починаючи з 1830-1840-х рр. До перших найбільш помітних і значущих для сучасного літературознавства спроб належать огляди М. Максимовича й І. Вагилевича, лекції Я. Головацького, праці М. Костомарова. Перша найбільша праця в цій галузі – 4-томна «Історія руської літератури» (1887-1894 рр.) – належить Омелянові Огоновському, який роками листувався з письменниками, уточнюючи біографічні та бібліографічні дані, й суттєво поглибив і розвинув думки, висловлені М. Максимовичем, М. Костомаровим та іншими. Витоки руської (тобто української) літератури, на думку цього дослідника, належать до часів Київської Русі. Перевагою праці О. Огоновського було те, що він об’єднав літератури Західної та Наддніпрянської України в єдину українську літературу й розглядав її тільки так – як окрему цілісність. Ще однією важливою працею стала «Історія української літератури», написана І. Франком у 1907-1912 рр. і видана аж 1983 року. За словами М.М. Сулими, ця книга, безперечно, відчутно вплинула б на українське літературознавство, якби не побачила світ через 70 років після свого написання. Надовго вилученою з наукового вжитку була й «Історія української літератури» письменника та вченого Б. Лепкого, який, зокрема, запропонував естетичний підхід до вивчення пам’яток давньої літератури, тобто, по суті, вважав за необхідне аналізувати втілення ідеалу краси у літературній творчості (усній і писемній). До заборонених у СРСР і, відповідно, викреслених з української науки книг належала також «Історія українського письменства» С. Єфремова, який наголошував, що історія літератури є, по суті, історією трьох ідей – ідеї визволення людини від пут, ідеї національного визволення й ідеї народності у змісті та формі. Як зазначив М.М. Сулима, і О. Огоновський, і І. Франко, й С. Єфремов мали певні застереження до української літератури XVII-XVIII ст.ст. Заповнити прогалину у вивченні українського красного письменства цього періоду, а також проаналізувати українську літературу у світовому контексті була покликана ґрунтовна 3-томна праця Михайла Возняка «Історія української літератури» (1920 р.). Проте оскільки М. Возняк присвятив цю роботу борцям за соборну, вільну, самостійну та незалежну Україну, то головну наукову працю його життя теж спіткала лиха доля. В 1923-1927 рр. публікувалася «Історія української літератури» М. Грушевського, 5 томів якої встигли побачити світ, а 6-й зберігся в рукописі та був виданий тільки в 1995 р. На багатющому фактичному матеріалі М.С. Грушевський простежував, у який спосіб література віддзеркалює ідеї, що панують у суспільстві. Ця праця також упродовж тривалого часу зберігалася в спеціальних фондах, доступ до неї було відкрито лише в другій половині 1980-х рр. Наступним фундаментальним виданням зі вказаного напряму досліджень стала «Історія української літератури» Миколи Гнатищака (1941 р.). Учений писав про етичний ідеал мистецького твору, ідейно-етичний естетизм, а також про неповноту естетичної оцінки твору без ідейної, етичної та національно-суспільної складової. М. Гнатищак запропонував нову періодизацію історії української літератури, яку найчастіше приписують Дмитрові Чижевському, і виокремив у ній такі основні етапи (орфографія – авторська): староукраїнський стиль, візантійський стиль, пізньовізантійський, або ж переходовий (тобто перехідний), стиль, український ренесанс, козацький барок, псевдоклясика, бідермаєр, романтика, реалізм, модернізм. Продовжити цю «Історію української літератури» було запропоновано Дмитру Чижевському, який зазначав, що в деяких питаннях він розходиться зі своїм попередником. Зокрема, це стосувалося періодизації історії української літератури. У власній праці «Історія української літератури» (Нью-Йорк, 1956 р.) Д. Чижевський замінив староукраїнський стиль монументальним, візантійський – орнаментальним, пізньовізантійський – переходовою добою, український ренесанс – ренесансом і Реформацією, псевдоклясику – класицизмом, відмовився від бідермаєра, залишив романтику й реалізм, а модернізм замінив символізмом. Непростою була ситуація і з виданим в УРСР «Нарисом історії української літератури», щодо якого в 1946 році було ухвалено постанову «Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури в «Нарисі історії української літератури»». Цей документ з’явився за результатами рецензування видання нефахівцями, котрі виявили в ньому «ідеологічну незрілість», «буржуазний об’єктивізм» і «націоналістичні помилки», а також відхід від «теорії єдиного потоку». Переслідувані владою автори «Нарису…» (зокрема, О. Білецький) згодом самі висловлювали аналогічні звинувачення – але тепер уже на адресу праці Д. Чижевського. Отже, серед сторінок української науки (в тому числі й українського літературознавства), як і української історії загалом, теж було немало драматичних, а то й трагічних, – підсумував М.М. Сулима.

Про непросту долю української літератури й українських літературознавців у своїй доповіді «Багатотомна «Історія української літератури» в нових умовах і з нових позицій» розповів академік В.Г. Дончик. За його словами, плідна й сумлінна дослідницька робота в Інституті літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України тривала навіть за найнесприятливіших умов. Учений виокремив два найскладніші переломні періоди для української літератури й науки про неї – 1928-1929 рр. і 1968-1969 рр., під час яких письменники та вчені зазнавали найжорстокіших політичних переслідувань і звинувачень в ухилі від основних ідеологічних постулатів. Так, однією із дражливих і небезпечних на той час тем була об’єктивна періодизація українського літературного процесу. Наприкінці 1960-х рр. укладачів 8-го тому «Історії української літератури» було офіційно звинувачено у «поблажливій оцінці дрібнобуржуазних письменників» і «неправильній оцінці шістдесятників», внаслідок чого деяких співробітників інституту було заарештовано, частину – звільнено, багатьом – оголошено догани. «Після цього важко було говорити про об’єктивне історіописання», – зауважив В.Г. Дончик. Проте вченим вдалося зберегти неторканим основний канон української літератури (передусім давньої та класичної), хоч і не обійшлося без ідеологічних нашарувань, які тоді були звичним явищем для наукових видань. Зі здобуттям Україною незалежності постала необхідність укладення нової багатотомної «Історії української літератури». Робота над цим виданням об’єднала зусилля науковців Академії та викладачів вітчизняних університетів. Учені також переглянули теоретико-методологічні підходи до роботи, адже, на думку В.Г. Дончика, розвиток колоніальної літератури бездержавного народу, який постійно бореться за виживання та право на самовизначення, має власні особливості – порівняно з літературами народів, культура яких перебувала під захистом національних державних інституцій. Крім того, в сучасному українському літературознавстві соцреалізм розглядається не як художній напрям, який має відношення до естетики, а як набір ідеологічних настанов. Працюють учені також над проблемами наукової термінології та естетичних критеріїв.

Останню доповідь урочистої академії – з теми: «До історії формування архівної колекції відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України» – виголосив заступник директора Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук С.А. Гальченко. За його словами, комплекс архівних матеріалів, зібраних у відділі рукописних фондів і текстології, – це документальні джерела вивчення не лише історії української літератури, її взаємозв’язків із іншими слов’янськими літературами, а й вітчизняної філології та науки загалом. Виняткову цінність серед цих джерел становлять архіви письменників-класиків, але важливе наукове значення мають і документальне зібрання інших діячів літератури, мистецтва, науки, які працювали переважно на теренах України. Інститут Тараса Шевченка спершу мав на меті збирання саме спадщини Кобзаря. Проте практично відразу після заснування установи в її фондах почали концентруватися архіви українських літераторів, а згодом – і численні матеріали не тільки прозаїків, поетів і драматургів, а й істориків літератури, мовознавців, перекладачів, видавців. Ці джерела є надзвичайно важливими для дослідження історії української культури. На жаль, у 1930-х рр. інститут втратив частину своїх архівів. При цій установі за активної участі Спілки письменників України в 1930-1932 рр. на основі зібраних матеріалів було створено Всеукраїнський літературний музей. Проте в 1933-1934 рр., після реорганізації інституту рукописні фонди радянської літератури були вилучені з його сховищ і передані до різних установ, зокрема до Харківської наукової бібліотеки імені В. Короленка. Відділ втратив уже занівентаризовані особисті архіви А. Заливного, В. Сосюри, В. Чумака, І. Кириленка, П. Тичини, І. Кулика, М. Хвильового, Г. Михайличенка, О. Слісаренка, Л. Чернова, архіви деяких журналів, особисті справи членів літературної організації «Плуг» і архіви самої цієї організації, а також інших редакцій і літературних груп. А ті багатющі матеріали, які таки було накопичено та збережено в інституті, в подальшому стали науковою базою для створення академічних видань творів Т. Шевченка (у 10-ти, 6-ти й 12-ти томах), двотомників академічних видань Г. Сковороди й І. Котляревського, а також науково-критичних видань: зібрання творів І. Франка (у 50-ти томах), творів Лесі України (в 12-ти томах), творів Панаса Мирного (в 7-ми томах; 2 томи містять неопубліковану спадщину письменника), видання творів і праць А. Кримського (у 5-ти томах), І. Нечуя-Левицького (в 10-ти томах), М. Коцюбинського (в 7-ми томах), П. Грабовського (в 5-ти томах), С. Руданського (в 3-х томах), М. Рильського (в 20-ти томах), П. Тичини (в 12-ти томах) та інших.  Видано також 6 випусків збірника «Питання текстології», які засвідчують здобутки цієї важливої галузі українського літературознавства. Активно користувалися джерельного базою відділу й учені, які писали «Історію української літератури» (у 8-ми томах), «Історію українського мистецтва» (у 6-ти томах), 2-томний «Шевченківський словник», 6-томну «Шевченківську енциклопедію» й інші праці. З початку 1980-х рр. в інституті відновлено активне поповнення архівів, – зазначив С.А. Гальченко.

Урочистості з нагоди ювілею було продовжено відкриттям у Національному музеї літератури України виставки раритетних архівних матеріалів із фондів відділу рукописів та вибраних наукових праць Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України за 90 років. Відкриваючи виставку, академік М.Г. Жулинський зауважив, що нею інститут прагне представити свою історію широкому колу відвідувачів, і подякував співробітникам музею за підготовку й оформлення експонатів.

Генеральний директор Національного музею літератури України Г.О. Сорока відзначила плідність і взаємну корисність багаторічної співпраці між музеєм та інститутом. За її словами, Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України завжди був науковою установою зі сміливою громадянською позицією, постійно відкривав для нашого суспільства забуті імена талановитих митців, а нині започатковує нові цікаві дослідницькі проекти, популяризує найкращі здобутки вітчизняної літератури і робить свій вагомий внесок у входження України до європейського та світового культурного простору. Наостанок Г.О. Сорока представила учасникам відкриття виставки співробітників музею, які працювали над експозицією, присвяченою ювілею Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, та вручила колективу інституту в особі його директора медаль «Друг музею» – спеціальну нагороду на знак подяки за роки співпраці.

На відкриття виставки завітав і відомий український поет, письменник, перекладач, публіцист, громадський та політичний діяч Д.В. Павличко. У своєму слові до присутніх він нагадав, що інститут був не просто науковою установою, а одним із центрів боротьби за незалежну Українську державу. За сучасних же умов його почесна місія має полягати в сприянні розвитку вітчизняної літературної критики. 

Перед учасниками заходу виступив також колишній генеральний директор Національного культурного центру України в Москві доктор історичних наук В.Ю. Мельниченко, який розповів про допомогу, надану йому Інститутом літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України й особисто академіком М.Г. Жулинським у дослідженні московських періодів життя Т. Шевченка, М. Гоголя та М. Грушевського, і наголосив, що інститут працює на високому світовому рівні, а його науковці є людьми, що творять духовну історію України.

Заступник директора Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук С.А. Гальченко підкреслив, що кожен експонат на цій чудовій виставці є дорогоцінною перлиною і у свій особливий спосіб доповнює наші знання про нелегку історію української літератури. Він також висловив сподівання, що увагу відвідувачів приверне й виставка найкращих наукових видань інституту, що побачили світ упродовж 90-та років його існування.

На завершення заходу завідувач відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Г.М. Бурлака зазначила, що установа має й багато інших, не менш цікавих фондів, кожен із яких є важливим для осягнення історії української літератури, а ця виставка – хороша нагода нагадати громадськості про інститут і суспільно значущі результати його роботи. 

Виставка функціонуватиме в музеї до кінця грудня 2016 року. Оглянути її можна за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 11, 3-й поверх. Графік роботи музею вказано на його Інтернет-сторінці: http://museumlit.org.ua/?page_id=133

За інформацією Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України,

Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України

і Прес-служби НАН України

Фото: Прес-служба НАН України