Сектор слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України запрошує опублікувати матеріали у збірнику «Слов’янські літератури у світовому культурному контексті: універсальне та індивідуальне».
Мета збірника – висвітлити широке коло актуальних питань, що стосуються вияву універсального та індивідуального в межах літературознавчого універсуму, зокрема:
· аналіз національної та індивідуальної картини світу;
· осмислення сучасних національно-індивідуальних моделей жанру і стилю/жанростилю як тих універсалій, що, утримуючи загальне, набувають неповторних індивідуацій;
· інтерпретація втілених у художньому тексті змістовних культурних феноменів, які утримують важливу семантику культурно-екзистенційних універсалій;
· дослідження функціонування літературознавчих категорій та форм їх актуалізації в художніх текстах для окреслення параметрів історичної динаміки та інформативного потенціалу означеного феномену.
Робочі мови – слов’янські.
Обсяг статті – до 1 друк. аркуша (40 тис. друкованих знаків).
Матеріали публікуються безкоштовно.
До статті учасника без наукового ступеня додається рецензія з підписом доктора/кандидата філологічних наук.
Редколегія має право відхиляти матеріали, що не відповідають темі збірника, оформлені з істотними технічними помилками чи потребують значної стилістичної правки.
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ:
1. Текстовий редактор MS Word будь-якій версії; параметри сторінки: всі поля по 2 см; шрифт Times New Roman, абзацний відступ 1,25 см, інтервал 1,5, кегль – 14; вгорі на першій сторінці (у правому куті, напівжирний шрифт) – ініціали та прізвище автора, в дужках місто; через рядок – назва статті великими напівжирними літерами посередині сторінки; через рядок – основний текст статті.
2. Посилання в тексті в квадратних дужках, зазначити номер джерела в списку використаної літератури, том і сторінку: [8, Т. III, с. 56–57]. Якщо робиться посилання на кілька джерел одночасно, їхні номери відділяються крапкою з комою: [1; 3]. Цитати наводяться в «парних» лапках. Примітки не допускаються.
4. У кінці статті через рядок в алфавітному порядку наводиться список літератури (посередині заголовок – Література), на яку посилається автор.
5. Через рядок українською, російською та англійською мовами (кегль 12, курсив) – ініціали, прізвище, назва статті, анотація та ключові слова.
Зразок:
О. С. Іванова (Київ)
ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА
Текст статті [8, Т. III, с. 56–57]. Текст статті.
Література
Петров В. С. Теории канона. – М.: Терра-принт, 2010. – 324 с.
Ініціали, прізвище, назва статті, анотація та ключові слова (українською, російською та англійською мовами).
О. С. Іванова. Літературознавство як наука
Анотація: У статті йдеться...
Ключові слова:
О. С. Иванова. Литературоведение как наука
Аннотация: В статье…
Ключевые слова:
O. Ivanova. Literary criticism as a science
Summary: The article deals…
Кеу words:
Також необхідно створити окремий файл із відомостями про автора:
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА
Прізвище _____________________________
Ім’я __________________________________
По батькові __________________________
Місце роботи _________________________
Посада _______________________________
Науковий ступінь_______________________
Вчене звання _________________________
Контактний телефон ___________________
Поштова адреса _______________________
Ел. пошта _____________________________
Статті та відомості про автора (авторів) надсилайте на електронну адресу slovlit2@gmail.comдо 1 травня 2017 року.
Оргкомітет
Збірка містить матеріали другого семінару ЦДЛФ. Доповіді відображають палітру зацікавлень українських дослідників метажанру фентезі в аспекті інтермедіальності та накреслюють актуальні напрями подальших досліджень у цій сфері. Для літературознавців, студентів-філологів, викладачів історії літератури і компаративістики, для всіх, хто цікавиться проблемами літератури фентезі.
Філологічний факультет
Кафедра зарубіжної літератури та теорії літератури
58012, Чернівці, вул. Коцюбинського, 2,
тел. (0372) 58-48-87
e-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
В Чернівецькому національному університетіімені Юрія Федьковича
11–12 травня 2017 р. відбудеться XІV Міжнародна літературознавча конференція
Основні тематичні напрями:
1. Література другого ряду як контекст літературного канону.
2. „Периферійні” тексти авторського доробку.
3. Маргінальні епізоди в структурі художньої цілісності.
4. Функції другорядного персонажа в персоносфері тексту.
5. Література „після літератури”: другорядність як мотиватор оновлення жанрової системи (наслідування, пародія, пастиш, сіквел, рімейк тощо).
Робочі мови конференції: українська, російська, англійська.
Для участі у роботі конференції просимо надсилати заявки на Інтернет-адресу кафедри до 1 березня2017 року.
Формат заявки:
Прізвище, ім’я, по батькові.
Науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи.
Контактна електронна адреса та телефон.
Тема доповіді з вказівкою на орієнтовну рубрику.
Реферат доповіді (від 4000 до 5000 друкованих знаків із пробілами).
Про включення доповіді у програму конференції учасники будуть повідомлені до 15 березня.
Організаційний внесок 500 грн. сплачується після отримання повідомлення про прийняття доповіді (включає видання збірника матеріалів конференції „Пасіонарність другорядного”, coffee break, обід, вечерю у заміському ландшафті).
Проїзд та проживання – за рахунок делегуючої організації.
Статті за матеріалами конференції, оформлені відповідно до вимог наукового журналу „Питання літературознавства” (див.: http://pytlit.chnu.edu.ua) – фахового видання, затвердженого ВАК та індексованого в Index Copernicus, прийматимуться до розгляду під час реєстрації.
Науковий координатор конференц-проекту
проф. ЧЕРВІНСЬКА О. В.
Відповідальний секретар оргкомітету
к. філол. н. ДЗИК Р. А.
Горбачевська І. І.
(Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича)
ВИТОКИ ЛІТЕРАТУРИ ФЕНТЕЗІ: АРТУРІАНА
У статті розглядається історія становлення сюжетів про короля Артура (Артуріана) від протосюжету (Гальфрід Монмутський) до сюжету-зразка (Томас Мелорі) та сюжету-посередника (Марк Твен), який є першою продуктивною трансформацією традиційного сюжету. У зв’язку з Артуром виділяється мотив повернення короля та мотив зв’язку короля із землею. Визначено ключові моменти сюжету, що зберігають його впізнаваність у процесі подальшої трансформації.
Ключові слова:Артуріана, традиційний сюжет, протосюжет, сюжет-зразок, сюжет-посередник,мотив повернення короля.
Тихомирова О. В.
(Київський національний лінгвістичний університет)
МОТИВ ПОШУКУ СВЯТОГО ГРААЛЯ
ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЛІТЕРАТУРИ ФЕНТЕЗІ
Мотив пошуків святого Грааля, тісно пов'язаний з циклом легенд про короля Артура, виник у середньовічних лицарських романах і перетворився на один з найвпливовіших традиційних сюжетів світової літератури. Ґенезу образу Грааля пов’язують з чарівними артефактами кельтської міфології, християнськими реліквіями і ритуалами (зокрема, з обрядом євхаристії), а також зі стародавніми язичницькими ритуалам плодючості. Пошуки Грааля, описані у середньовічних текстах, змістовно вплинули на мотив квесту у метажанрі фентезі, який часто оперує артефактами з акцентованими символічністю, знаковістю і спрямованістю на щось сакральне і втрачене у «золоту добу». Стосовно суб’єктів квесту, актуальним для фентезі видається дихотомія зовнішнього та внутрішнього в контексті моральних якостей героїв і перспективи їхньої внутрішньої ініціації. Таємничість образу Грааля, мотив співдружності його охоронців або шукачів розглядаються у світлі езотеричної альтернативи християнству і сприяють виникненню багатьох сюжетів про таємні товариства і заколоти. Розчинення сюжетно-образної спадщини Грааля в літературі фентезі відбувається разом з опрацюванням усього артурівського легендаріуму, міфологемним ядром якого є кельтська міфологія. У сучасних фентезійних світах пошук Грааля може реалізовуватися як в артурівському різновиді (М. З. Бредлі «Тумани Авалону», фільм «Екскалібур» Джона Бурмана тощо), так і поза ним (Майкл Муркок «Пес війни та світовий біль»). У найкращих текстах метажанру мотив пошуку Грааля набуває оригінального звучання за рахунок унаочнення фантастичного світу, який створює умови для реконтекстуалізації символічного навантаження квесту і творчої трансформації його суб'єктів та об'єктів.
Москвітіна Д. А., Малафай Ю.
(Класичний приватний університет, м. Запоріжжя)
В. ШЕКСПІР І ЛІТЕРАТУРА ФЕНТЕЗІ: ДО ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ
Останнім часом, коли йдеться про місце творчості та постаті Великого Барда у світовому літературному процесі, гарним тоном вважається цитування безперечно слушної ідеї Гарольда Блума про центральну позицію видатного англійця у світовому літературному каноні. Цю ж саму ідею, тільки у більш «фентезійній» формі актуалізувала й сучасна письменниця Фей Велдон, котра описує фантастичне «місто Уяви», в центрі якого височіє велична «фортеця Шекспір»: «Ви бачите її звідусіль. Її вершина ховається у хмарах, сягає зоряного неба, піднімаючись над усім іншим».
«Фортеця Шекспір», звісно, нанесена й на мапу практично будь-якого з фентезійних світів – від Середзем’я і Земномор’я до Дискосвіту і Вестеросу. Втім, літературознавці прикрим чином ігнорують роль і місце англійського драматурга у формуванні фентезі як літературної традиції. Саме тому бачиться доцільним започаткування окремого напрямку досліджень, який буде фокусуватися на кореляції творчого доробку письменників, які безпосереднім чином із фентезі не пов’язані, але чия творчість тією чи іншою мірою вплинула на його формування. І першим у галереї таких літераторів має стати, звичайно ж, Вільям Шекспір.
Діалог Великого Барда з літературою фентезі відбувається досить незвично. З одного боку, поетичний світ Шекспіра, так само, як і фентезійні універсуми, глибоко вкорінений у фольклорній традиції. Водночас і сам шекспірівський канон є одним із найпродуктивніших літературних джерел для творів фентезі. Втім, можливим є і діалог у зворотному напрямку: незрідка співвіднесення того чи іншого шекспірівського твору з його фентезійною літературною проекцією спроможне відкрити нові смислові грані у першоджерелі.
Результатом такого діалогу для літератури фентезі стало збагачення її шекспірівським субстратом як на поверхневих (елементи інтертекстуальності, наративні стратегії, техніки сюжетотворення, по етологічні ознаки тощо), так і на глибинних (трансформація мотивів і образів, стратегії словотворчості та ін.) текстових рівнях.
Окремий дослідницький інтерес становить специфіка та функції використання протофентезійних елементів у творах Великого Барда. Виступаючи, з одного боку, каталізаторами дії у трагедіях (приміром, привиди у «Гамлеті» та «Макбеті»), потойбічні істоти необхідні були драматургові ще й для заохочення уваги глядачів єлизаветинського театру.
Взаємодія Шекспірового доробку із фентезійною літературою, наступне перепрочитання і переосмислення творів Великого Барда призводить до продуктивного процесу популяризації драм В. Шекспіра. Крім того, ця взаємодія інспірує й креативний процес – власну інтерпретацію у вигляді шекспірівсько-фентезійного фанфікшена (синтез сюжетів/персонажів Великого Барда та відомих фентезійних творів) та фентезійних травестій Шекспірових творів (огортання шекспірівського канону в оболонку фентезійного світу). Цікаво, що подібний фанфікшн публікується у відомих видавництвах і має комерційний успіх.
Іншим важливим наслідком взаємодії із драматургією Великого Барда є вплив стереотипів літератури фентезі на подальші інтермедіальні проекції творів драматурга. Так, приміром, сучасні уявлення про відьом значною мірою відрізняється від тих, що панували в часи Шекспіра: тоді їх уявляли потворними старими жінками, що несуть лише зло, сьогодні ж, під впливом сучасної літератури фентезі, ці персонажі часто набувають навіть не нейтральних, а позитивних конотацій.
Назаренко М. Й.
(Київський національний університет ім. Тараса Шевченка)
ШЕКСПІРІВСЬКІ ФЕЙРІ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ФОЛЬКЛОРУ,
ВПЛИВ НА ТРАДИЦІЮ
У доповіді розглянуто своєрідність «чарівного племені» у творчості Шекспіра, передовсім у комедії «Сон літньої ночі», а також у «Ромео і Джульєтті», «Віндзорських жартівницях» тощо. Показано, що образна система «Сну...» вибудовується на перетині кількох традицій: власне фольклорної, літературної (тією мірою, якою вона узгоджувалась із фольклором) та ідеологічної (вписування фейричного фольклору в античну традицію та політичні проекти). Прикметно, що конфлікт Оберона й Титанії не має прямих паралелей ані в британському фольклорі, ані в літературі. В подальшій культурній традиції саме шекспірівські фейрі з’являються як «справжні», але зберігається і пам’ять про їх авторське, а не безпосередньо-фольклорне походження.
Філоненко О. Г.
(Чорноморський державний університет ім. Петра Могили, м. Миколаїв)
РЕНЕСАНСНА МАГІЯ ТА ЛІТЕРАТУРА ФЕНТЕЗІ:
МАГІЧНІ МОДУСИ, КОДИ ТА ОБРАЗИ
Західноєвропейські уявлення про магію сформувалися у період Відродження/Бароко, що знайшло відображення у тогочасній літературі з остаточним формуванням певних модусів магічного та ізоморфних їм магічних кодів: Faërie — магія чарівних істот; Magic– людська магія (позитивний варіант – Magicproper, негативний – Sorcery); переважно жіноча низька магія Witchcraft; та осміяння магії – Mockery. У модусі Magic в англійській літературі створено дві історії – про благородного мага Просперо та чорнокнижника доктора Фауста, що стають архетиповими для подальшого розвитку літератури.
Рязанцева Т. М. (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України), Канчура Є. О. (Любарська гімназія № 1)
ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ СВІТОВІДЧУТТЯ І СТИЛІСТИКИ БАРОКО
ТА ЇХНІ ВІДЛУННЯ У ФЕНТЕЗІ ДОБИ ПОСТМОДЕРНІЗМУ
У доповіді розглянуто комплекс світоглядних і стилістичних особливостей культури Бароко, чиї відлуння можна простежити в літературі фентезі доби постмодернізму. Автори пояснюють такі перегуки подібністю історичних і соціальних умов XVII і ХХ-ХХІ ст. (ситуація «перелому епох») та наголошують, що феномен необароко у постмодерній фентезійній прозі передбачає не механічне копіювання певних світоглядних, наративних моделей, стилістичних засобів, а їх творче засвоєння й переосмислення, яке запевняє вихід на новий рівень. Серед ключових факторів концепцій людини і світу в XVII і ХХ-ХХІ ст., автори особливо наголошують динамічність, хаографічне осмислення світобудови, наполегливі пошуки істинної природи людини й адекватних мовних засобів вираження у літературі.
Яремчук В. В., Мельник Д. М.
(Львівський національний університет ім. Івана Франка)
ВПЛИВ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО РОМАНТИЗМУ
НА ТВОРЧІСТЬ «ІНКЛІНГІВ»
Естетичні та філософські засади класичного західноєвропейського романтизму, а пізніше й неоромантизму, стали якщо не ключовим, то одним із найважливіших витоків літератури фентезі. Варто передусім звернути увагу на ранній німецький романтизм, не лише тому, що він заклав основи для розвитку цього напряму літератури, а й тому, що окрім естетичних та поетикальних засад сформулював важливу світоглядну позицію. Ранній романтизм передусім філософськи зорієнтований напрям, в якому творчий суб’єкт займає центральну позицію, а відтак митець мислиться як вища сутність, здатна до перетворення та творення світу, що стає одним із сюжето- та смислотворчих принципів т. зв. «елітарного фентезі».
Серед важливих здобутків романтизму (як німецького, так і англійського) слід відзначити відродження інтересу до міфу та особливе трактування міфології, яку розглядають як досконале підгрунтя оновлення світу через художню творчість. Міф стає не лише основою поетичної творчості, а й засобом метафоризації світу. Література фентезі, після циклу реміфологізації в межах модернізму, знову повертається до відродження і співтворення міфологій (авторських). Ще одним дуже важливим романтичним поштовхом до творення фентезійних світів, на нашу думку, було моделювання історії в художньому тексті, використання лінгвістичного аналізу, мовної гри для творення нових художніх моделей світу, що, завдяки здобуткам «Інклінгів» у першій половині XX ст., стало основою для різноманітних фентезійних світів у літературі другої половини XX– початку XXI ст.
Криницька Н. І.
(Полтавський державний педагогічний інститут ім. В. Г. Короленка)
В АМЕРИКАНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ
Ірраціональна традиція фентезі, орієнтовна на минуле, більш наближена до британської національної свідомості, ніж до американської. Американці – нація вельми прагматична та раціональна, яка, за словами Урсули Ле Гуїн, «не вірить у драконів», – протягом десятиліть віддавали перевагу науковій фантастиці, орієнтованій переважно на майбутнє. Проте, з іншого боку, в останні роки, у зв’язку із загальною кризою наукоцентризму, можна говорити про зміну парадигми у свідомості американських любителів фантастики, які дедалі більше шукають притулку від сучасної реальності у ностальгічній літературі фентезі.
Розвиток фентезі у США ґрунтується переважно на європейській традиції (фольклор, героїчний епос, християнство, історія, передусім антична та середньовічна, героїчний та/або любовний роман (romance), доробок Вільяма Шекспіра, літературна казка, творчість кращих авторів фентезі, насамперед Дж. Р. Р. Толкіна), проте має і свої унікальні риси.
Фентезі у США розвивається в умовах високої напруги між полюсами протилежних зарядів, притаманними американській культурі: романтизмом і прагматизмом; сильною біблійною традицією, з якою пов’язані ідеалізм та символічне мислення, і раціональністю та атеїзмом; пануванням «білої» європейської традиції і мультикультурністю; патріархальністю і фемінізмом; любов’ю до дикої природи і прихильністю до наукового прогресу; серйозністю і іронією тощо.
Пуританство, раціоналізм та трансценденталізм, своєю чергою, розвивали чи, навпаки, знецінювали величезний комплекс міфів і легенд про потойбічне, успадкованих американцями від європейців.
Розвинений фольклор американських індіанців й афроамериканців збагачує національну фентезійну традицію, особливо в останні десятиліття. «Біла» Америка породила і власний комплекс легенд, з-поміж яких Річард Дорсон виділяє 1) колоніальний період, коли домінували релігійні переконання; 2) період початку формування нації, коли локальні демократичні герої набували епічних рис; 3) період закінчення формування нації, коли бізнес і професіоналізм виходять на перший план; 4) сучасний період, для якого характерні наркокультура та контркультурний протест.
Великі американські романтики: Вашингтон Ірвінг, Едгар По, Натаніель Готорн, Герман Мелвілл віддали данину дивному та фантастичному у своїх творах, і саме завдяки їм американська література заявила про себе світу в ті часи як здатна відірватися від суто соціального контексту, шукаючи відповіді на глибинні онтологічні питання за допомогою фантастичної умовності.
На думку літературознавця Брайана Аттебері, першим твором фентезі в літературі США стала повість Френка Баума «Дивовижний чарівник Країни Оз» (1900), яка істотно вплинула і на європейську традицію.
Другим найбільш значущим американським автором фентезі, який здійснив величезний внесок у національну літературу та розширив можливості світового фентезі, стала Урсула Ле Гуїн, основними засадами творчості якої є культурна антропологія, юнгіанський психоаналіз, європейська й північноамериканська міфологія, фемінізм і даоська філософія.
12 грудня 2016 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.178.01 в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України захищатимуться такі дисертації:
Докторська дисертація ТРОФИМУКА Мирослава Степановича на тему "ЛАТИНОМОВНА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНИ XV–XIX СТ.: ЖАНРИ, МОТИВИ, ІДЕЇ" (спеціальність 10.01.01 – українська література)
Читати монографію
Читати автореферат
Офіційні опоненти:
доктор філологічних наук, професор КОРПАНЮК Микола Павлович, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», професор кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання імені М. Максимовича;
Читати відгук
- доктор філологічних наук ПЕЛЕШЕНКО Юрій Володимирович, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, провідний науковий співробітник відділу історії української літератури;
Читати відгук
- доктор філологічних наук, професор ПОПЛАВСЬКА Наталія Миколаївна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри журналістики.
Читати відгук
Кандидатська дисертація КОЛЕСНИК Алли Валеріївни на тему "ЄВРЕЙСЬКА ТЕМАТИКА В ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ ІВАНА ФРАНКА" (спеціальність 10.01.01 – українська література).
Читати дисертацію
Читати автореферат
Офіційні опоненти:
- доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України ГУНДОРОВА Тамара Іванівна, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, завідувач відділу теорії літератури і компаративістики;
Читати відгук
кандидат філологічних наук БОГАТИРЬОВА Катерина Василівна, Київський національний торговельно-економічний університет,доцент кафедри іноземної філології та перекладу.
Читати відгук
13 грудня
докторська дисертація ДУРКАЛЕВИЧ Вікторії Володимирівни на тему "МОДЕЛЮВАННЯ НАРАТИВНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОГО МІФУ У ТВОРАХ ІВАНА ФРАНКА, АНДЖЕЯ ХЦЮКА І БРУНО ШУЛЬЦА" (спеціальність 10.01.06 – теорія літератури; 10.01.05 – порівняльне літературознавство).
Читати дисертацію
Читати автореферат
Офіційні опоненти:
доктор філологічних наук, доцент ГАЛЕТА Олена Ігорівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства;
Читати відгук
доктор філологічних наук, професор МЕЙЗЕРСЬКА Тетяна Северинівна, Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри теорії та історії світової літератури імені професора В.І. Фесенко;
Читати відгук
доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України НАХЛІК Євген Казимирович, Інститут Івана Франка НАН України, директор.
Читати відгук
Кандидатська дисертація ВАСИЛЕНКА Вадима Сергійовича на тему "МОДИФІКАЦІЯ ТРАВМИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЕМІГРАЦІЙНІЙ ПРОЗІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ" (спеціальність 10.01.01 – українська література).
Читати дисертацію
Читати автореферат
Офіційні опоненти:
доктор філологічних наук, професор ГНАТЮК Мирослава Михайлівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри теорії літератури, компаративістики та літературної творчості;
Читати відгук
кандидат філологічних наук, доцент СКОРИНА Людмила Вікторівна, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, доцент кафедри української літератури і компаративістики.
Читати відгук
17 листопада 2016 року в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся ІІІ тематичний семінар ЦДЛФ, присвячений витокам літератури фентезі. У роботі семінару взяли участь науковці з Києва (Інститут літератури НАНУ, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Київський національний лінгвістичний університет, Києво-Могилянська академія), Миколаєва (Чорноморський державний університет ім. Петра Могили), Чернівців (Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича), Запоріжжя (Класичний приватний університет, Український міжуніверситетський науково-дослідницький шекспірівський центр), Львова (Львівський національний університет ім. Івана Франка), Полтави (Полтавський державний педагогічний інститут ім. В. Г. Короленка, заочно), та Любара (Любарська гімназія № 1). Серед гостей заходу були також культурологи, викладачі зарубіжної літератури, аспіранти й докторанти, чиї дослідження пов’язані з проблематикою фентезі.
Доповідачі зверталися до мотивів Артурівського циклу, зокрема до мотиву пошуків святого Грааля (з опертям на кельтську міфологію), аналізували творчість Вільяма Шекспіра, фольклорний світогляд того періоду та магічні коди в культурі Відродження. Були виголошені й доповіді, які представляли відлуння Бароко і Романтизму в літературі ХХ-ХХІ ст. Цікавою знахідкою семінару стала незвичайна, діалогічна, форма кількох виступів, яка дозволила якнайвиразніше продемонструвати коріння певних образів, мотивів, стилістичних нюансів сучасної літератури фентезі та простежити шляхи їхньої трансформації.
Дякуємо всім учасникам та слухачам за творчу і плідну роботу!
За матеріалами семінару готується електронна публікація на сайті Інституту літератури. Візуальні матеріали будуть викладені на сторінці ЦДЛФ у соціальній мережі Фейсбук. Наступний семінар ЦДЛФ запланований на весну 2017 р. Його буде присвячено різноманітним аспектам поезії в літературі фентезі.
Євгенія Канчура
17 листопада 2016 року в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся ІІІ тематичний семінар ЦДЛФ, присвячений витокам літератури фентезі. У роботі семінару взяли участь науковці з Києва (Інститут літератури НАНУ, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Київський національний лінгвістичний університет, Києво-Могилянська академія), Миколаєва (Чорноморський державний університет ім. Петра Могили), Чернівців (Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича), Запоріжжя (Класичний приватний університет, Український міжуніверситетський науково-дослідницький шекспірівський центр), Львова (Львівський національний університет ім. Івана Франка), Полтави (Полтавський державний педагогічний інститут ім. В. Г. Короленка, заочно), та Любара (Любарська гімназія № 1). Серед гостей заходу були також культурологи, викладачі зарубіжної літератури, аспіранти й докторанти, чиї дослідження пов’язані з проблематикою фентезі.
Доповідачі зверталися до мотивів Артурівського циклу, зокрема до мотиву пошуків святого Грааля (з опертям на кельтську міфологію), аналізували творчість Вільяма Шекспіра, фольклорний світогляд того періоду та магічні коди в культурі Відродження. Були виголошені й доповіді, які представляли відлуння Бароко і Романтизму в літературі ХХ-ХХІ ст. Цікавою знахідкою семінару стала незвичайна, діалогічна, форма кількох виступів, яка дозволила якнайвиразніше продемонструвати коріння певних образів, мотивів, стилістичних нюансів сучасної літератури фентезі та простежити шляхи їхньої трансформації.
Дякуємо всім учасникам та слухачам за творчу і плідну роботу!
За матеріалами семінару готується електронна публікація на сайті Інституту літератури. Візуальні матеріали будуть викладені на сторінці ЦДЛФ у соціальній мережі Фейсбук. Наступний семінар ЦДЛФ запланований на весну 2017 р. Його буде присвячено різноманітним аспектам поезії в літературі фентезі.
Євгенія Канчура
«Світло історії освітило цей край на ціле тисячоліття раніше, ніж зазоріли його перші промені для найдревніших центрів нашої державності…»
Юліан Кулаковський
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, Національна Спілка письменників України, Університетське видавництво «ПУЛЬСАРИ» за підтримки департаменту суспільних комунікацій Київської міської держадміністрації ініціювали проведення 15 листопада ц. р. «Дня Криму у Києві» під гаслом: «Науковці та письменники про Крим».
Поштовхом та підставою для проведення цього заходу став вихід антології «Крим, який ми любимо», виданої на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою «Українська книга» 2016 р. столичним Університетським видавництвом «ПУЛЬСАРИ» (автор ідеї, упорядник і автор вступної статті доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Людмила Тарнашинська).
«День Криму в Києві» розпочався з участі наукового співробітника Відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, одного з авторів антології «Крим, який ми любимо» Алли Диби в ранковій програмі «Ранок по-київськи» ТРК «Київ», котра анонсувала заплановані події й розповіла про створення антології.
До круглого столу було запрошено депутатів Верховної Ради України, членів Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин 1-го Голову Меджлісу кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва та його наступника на цій громадській посаді Рефата Чубарова, голову Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності М.Л. Княжицького, а також науковців більшості академічних Інститутів, з-поміж яких – автори збірників: «Крим: шлях крізь віки. Історія у запитаннях і відповідях (Відп. ред. В. Смолій. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2014), «Наш Крим. Випуск І: Збірка статей за матеріалами Першої Міжнародної наукової конференції «Крим в історії України», присвяченої 700-літтю спорудження мечеті хана Узбека в Старому Криму (За ред. Д. С. Гордієнка та В. В. Корнієнка. — Київ, 2015), «Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940—2015 рр.)» («Кліо», 2016).
Круглий стіл науковців «Крим: ретроспективи й перспективи» відбувся 15 листопада у конференц-залі Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Учасників і гостей зустріла запальна музика кримськотатарської «хайтарми» у виконанні музикантів оркестру Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського в Києві. Відкрив Круглий стіл і запросив гостей до цікавої й конструктивної розмови заступник директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук С. А. Гальченко. Далі він передав слово організатору Круглого столу та його ведучій провідному науковому співробітникові Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України доктору філологічних наук, професору Л.Б. Тарнашинській.
Участь у розмові за Круглим столом узяли директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського доктор історичних наук Г.В. Папакін, докторант цього ж Інституту Д.С. Гордієнко, котрі говорили про Кримський дипломатарій та джерела до вивчення історії Криму; науковці Інституту історії України НАН України: завідуючий відділом доктор історичних наук С.В. Кульчицький, старший науковий співробітник кандидат історичних наук О.Г. Бажан, науковий співробітник кандидат історичних наук Т.Б. Бикова, котрі висвітлили різні питання історії Кримського півострова ХХ ст., зокрема економічні та соціокультурні аспекти входження Криму до складу України, боротьбу кримських татар за повернення на історичну батьківщину впродовж 50 — 80-х рр. ХХ ст. та ін. Директор Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України кандидат філологічних наук О.В. Богомолов окреслив актуальні проблеми дослідження корпусу кримських проблем, а провідний науковий співробітник цього ж Інституту кандидат історичних наук М.А. Араджионі розповіла про депортацію кримських греків у 1944 р. Ректор Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського в Києві (з 2016 р.), у минулому – заступник Голови Ради міністрів Криму, проректор Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, перший заступник голови Севастопольської міської держадміністрації, перший заступник Постійного Представника Президента України в Криму, доктор філологічних наук професор В.П. Казарин наголосив на «больових точках» дослідження кримської проблематики, зосередивши увагу на перспективних моментах теми повернення Криму до складу незалежної України. Цікавими були також виступи координатора Таврійської гуманітарної платформи А. В. Іванця, дійсного члена НТШ (Кримська філія НТШ), члена НСПУ Петра Вольвача.
У конструктивній розмові довкола кримських проблем порушувалися також питання депортаційної політики радянської влади на Кримському півострові в роки Другої світової війни та в післявоєнний період, проблеми репатріації, адаптації та інтеграції кримських татар в український соціокультурний і політичний простір.
Учасники Круглого столу мали можливість ознайомитися з науковими напрацюваннями своїх колег з інших академічних Інститутів, знайти спільні точки дотику для майбутніх спільних наукових проектів.
Цього ж дня о 16 год. у приміщенні Національної Спілки письменників України відбулася презентація антології «Крим, який ми любимо» («ПУЛЬСАРИ», 2016, упорядник Л. Тарнашинська) за участю авторів книжки, а також письменників, науковців, студентів Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського в Києві.
Головувала директор Університетського видавництва «ПУЛЬСАРИ» Лариса Копань. Слово мали голова Національної Спілки письменників України Михайло Сидоржевський, автор ідеї, вступної статті та упорядник антології Людмила Тарнашинська, відомий письменник і громадський діяч Дмитро Павличко, головний редактор часопису «Всесвіт», кандидат філологічних наук, докторант Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Дмитро Дроздовський, автори антології – доктор філологічних наук, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Юрій Ковалів, доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, професор кафедри української преси Львівського національного університету ім. І. Франка Ігор Павлюк, доктор філологічних наук викладач Київського національного університету харчових технологій Наталя Науменко, письменники Софія Майданська, Станіслав Шевченко, Валерія Богуславська, а також кандидат філологічних наук Олексій Зарецький, письменник Вадим Пепа та ін.
Презентація пройшла в теплій атмосфері. Автори антології й виступаючі ділилися своїми враженнями від нового видання, своїми тривогами з приводу майбутнього Криму, читали свої вірші на кримську тематику.
Шановні колеги!
Запрошуємо Вас на урочисту академію, присвячену 90-річчю заснування Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, яка відбудеться 22 листопада 2016 року за адресою: м. Київ, вул. М.Грушевського, 4; зал засідань вченої ради. Початок об 11 год.
Програма святкування
Відділення перше
1. Привітання від наукової і культурної громадськості.
2. Доповіді:
Всеукраїнська академія наук і становлення українського літературознавства.
М.Г. Жулинський, академік НАН України, директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Шевченкознавство – чільний напрямок досліджень в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.
В.Л. Смілянська, доктор філологічних наук
Драматичні сторінки творення історії української літератури.
М.М. Сулима – член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.
Багатотомна Історія української літератури в нових умовах і з нових позицій.
В.Г. Дончик, академік НАН України
До історії формування архівної колекції відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.
С.А. Гальченко, кандидат філологічних наук, заступник директора Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України
Відділення друге
Відкриття виставки раритетних архівних матеріалів із фондів відділу рукописів та вибраних наукових праць Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України за 90 років, що експонуватиметься в Національному музеї літератури України за адресою: м.Київ, вул. Б.Хмельницького,11, ІІІ поверх.
Початок о 16 год.
Інститут слов’янської філології Вроцлавського університету має честь запросити до участі в
ХІI Міжнародній славістичній літературознавчій конференції,
яка відбудеться 11–12 травня 2017 року у Вроцлаві.
В рамках циклу „ВЕЛИКІ ТЕМИ КУЛЬТУРИ В СЛОВ’ЯНСЬКИХ ЛІТЕРАТУРАХ” пропонуємо тему ТАНАТОС
Думка про смерть – це, без сумніву, один із найсильніших стимулів людської діяльності. Іспанський філософ Хосе Ортега-і-Гассет говорив, що вся культура і мистецтво були створені для того, щоб подолати страх смерті. Кожна думка про життя завжди включає ідею його неминучого завершення. Думка про смерть – це імпульс, який спонукає людину замислитися над проблемою сенсу життя, змушує відійти від повсякдення і звернутися до суті свого власного існування. З огляду на неминучість кінця існування, людина усвідомлює свою неготовність до смерті. Смерть – невідома, тому що людина не може отримати попереднього знання про неї чи пережити її. Незважаючи на це, а можливо, через це думка про смерть так часто зʼявляється в художній творчості, зокрема в літературі, всіх культур.
Мета конференції: представити тему смерті в словʼянських літературах в різних періодах історії літератури і їх культурних парадигмах.
Пропонуємо такі питання для обговорення:
– філософські, культурні, релігійні, соціальні, психологічні аспекти смерті та їх відображення в літературі;
– смерть, а також проходження кінця життя; ставлення до смерті в різних епохах і культурах;
– психологічні, культурні, філософські та релігійні аспекти самогубства в літературі;
– заперечення смерті: поняття безсмертя – воскресіння, реінкарнація;
загробне життя – похоронні обряди і традиції, їх символіка, релігійні, психологічні та соціальні функції;
– смерть/вмирання і естетика та поетика літературного твору.
Учасники конференції можуть запропонувати власну тему для обговорення в рамках тематики конференції. Для участі в конференції необхідно до 15 грудня 2016 року подати електронною поштою заявку (форма додається) на адресу:
богемістика: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
русистика: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
південна славістика: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
україністика: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Оргкомітет розгляне подані теми щодо їх відповідності тематиці конференції та повідомить про внесення їх до програми не пізніше 15 січня 2017 року.
Робочі мови конференції: словʼянські мови
Реєстраційний внесок – 400 PLN/ 100 EUR.
Інформація про можливості проживання і сплату реєстраційного внеску будуть оголошені пізніше.
Матеріали конференції будуть опубліковані в журналі „Slavica Wratislaviensia” (Index Copernicus, Міністерство науки та вищої освіти Польщі – 13 pkt.)
Ми просимо учасників самостійно покривати свої витрати на проїзд, проживання і харчування.
З повагою Організаційний комітет Голова оргкомітету Канд. фил. наук Гордана Дурдев-Малкевич докт. філ. наук Ельжбєта Тишковська-Каспжак Канд. фил. наук Йоанна Кула Канд. фил. наук Матеуш Свєтліцкі Канд. фил. наук Дорота Жигадло-Чопник
ЗАЯВКА
на участь у
Міжнародній славістичній літературознавчій конференції
ВЕЛИКІ ТЕМИ КУЛЬТУРИ В СЛОВ’ЯНСЬКИХ ЛІТЕРАТУРАХ XII
Танатос
Вроцлав, 11–12 травня 2017 року
Прізвище, ім’я…………………………………….. ………………………
Науковий ступінь, учене звання…………………………………………………
Посада …………………………………….…………………………....
Установа (повна назва)……………………...……………………………
Контактна адреса…………………………………………………..
e-mail…………………………………………………
Телефон: …………………………………..
Тема доповіді: ...................................................................................................................
Ключові слова (5): .............................................................................................................
Тези (до300 друкованих знаків):
NEWSKIT_квітня
29
17 квітня відбувся семінар «Ренесанс...
NEWSKIT_квітня
06
4 квітня на Платформі інтермедіальних...
NEWSKIT_березня
20
26 лютого докторантка Інституту літератури...
NEWSKIT_березня
12
6 березня провідний науковий співробітник...
