Інститут літератури

Теоретичні аспекти дослідження. Магія у літературі фентезі: Дефініції, маніфестації, функції. Колективна монографія Центру з Дослідження Літератури Фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України / Ред. Рязанцева Т. М., Канчура Є. О., – Київ, 2024. – 310 с.
Колективна монографія містить матеріали теоретичних досліджень поетики фентезі, апорбовані на міжнародних конференціях ЦДЛФ 2022 і 2023 рр. Теоретичні розвідки охоплюють проблеми інтерпретації категорій магічного, сакрального, чудесного, утопії й антиутопії та сприяють оновленню методологічних підходів і термінологічного інструментарію у вітчизняних студіях літератури фентезі. Для літературознавців, студентів-філологів, викладачів історії літератури і компаративістики, для всіх, хто цікавиться проблемами літератури фентезі.

Читати

Чернігівська обласна державна адміністрація.

Департамент культури і туризму, національностей та релігій

Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя.

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Центр дослідження життя і творчості Пантелеймона Куліша

Інститут Івана Франка

Чернігівський обласний історико-меморіальний музей-заповідник Пантелеймона Куліша «Ганнина Пустинь»

Запрошуємо взяти участь у Всеукраїнській науковій конференції «Культурницький націоналізм Пантелеймона Куліша», що відбудеться 6–7  серпня 2024 року в Ніжинському державному університеті ім. Миколи Гоголя та Чернігівському обласному історико-меморіальному музеї-заповіднику Пантелеймона Куліша «Ганнина Пустинь».

Тематика конференції охоплює різні аспекти життя і творчості Куліша: література, історія, публіцистика, мовознавство, фольклористика, народознавство.

Формат конференції: наживо та онлайн.

Заявки подавати на адреси оргкомітету: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ,   Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Термін подання заявок – до 1 серпня.

За додатковою інформацією звертатися за телефоном 068 469 4977.

Молодший науковий співробітник відділу

Наукові інтереси:

- творчість київських неокласиків;

- історія української літературної критики;

- німецько-українські літературні зв’язки.

Статті:

1. До питання методологічної своєрідності київських неокласиків//Молода нація: Альманах. К.: Смолоскип, 2005. № 3 (36). С. 62–85.

2. Рецепція формалістичних ідей у колі київських неокласиків //Слово і час. 2006. № 11. С. 58–69.

3. Вихор і вогонь Олени Теліги //Теліга О. Вибрані твори. К.: Смолоскип, 2006. С. 303–314.

4. Проблематика німецькомовних літературознавчих праць Освальда Бургардта //Наукові записки / Національний університет «Києво-Могилянська академія». К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2007. Т. 72: Філологічні науки. С. 39–44.

5. Українська література в європейському контексті: компаративістичний аспект літературознавчих студій київських неокласиків//Вісник Черкаського університету. Серія «Філологічні науки» / Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького. Черкаси, 2012. № 26 (239). С. 86–90.

6. Польська література в літературно-критичному дискурсі київських неокласиків //Волинь – Житомирщина: Історико-філологічний збірник з регіональних проблем / Житомирський державний університет ім. Івана Франка, Житомирський історико-філологічний інститут регіональних досліджень, Житомирська обласна Спілка поляків України. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. Вип. 25. С. 196–201.

7. Неокласична антологія Юрія Клена // Мандрівець. 2015. № 1 (115). Січ.–лют. С. 35–41.

8. Невідомі історії літератури Миколи Зерова //Spheres of Culture /Maria Curie-Sklodovska University. Lublin, 2017. Vol. XVI. P. 230–238.

9. Der Krieg, die ukrainischen Neoklassiker und Manuskripte, die nicht verbrennen //Kulturkorrespondenz östliches Europa. Potsdam, 2023. № 3–4, März–April. S. 8–13.

Упорядкування видань:

Київські неокласики: Антологія. Київ: Смолоскип, 2015. 920 с.

Укладання бібліографії для видань:

Бібліографія// Зеров М. Вибрані твори / Упор. В. Панченко. К.: Смолоскип, 2015. С. 831–855.

Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка Національної Академії наук України

Колеґія Патріярха Мстислава

Кафедра історії української літератури Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

проводять у Харкові 25-26 жовтня 2024 р.

Міжнародну наукову конференцію

“СЮЖЕТ – МІФ – ІДЕОЛОГЕМА: СТРАТЕГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ В РАННЬОМОДЕРНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНИ»

Збройна агресія, що спирається на радикально націоналістичні ідеологеми винятковості російського народу та його особливої місії в світі, засвідчила неперехідну роль історичної міфології в формуванні глобальних тенденцій сучасної цивілізації. З огляду на це надзвичайно важливим стає об’єктивний науковий аналіз процесів трансформації історичної пам’яти, в контексті яких відбувалася міфологізація реальних подій, а згодом і перетворення спогадів про них на чинник істотних змін геополітичних орієнтирів. Особливо інтенсивними й далекосяжними стали ці процеси в трагічну епоху поглинання українських земель Московським царством // Російською імперією (XVII-XVIII ст.).

Інкорпорація України авторитарною державою спонукає до демонізації республіканських інститутів Речі Посполитої. Визиск Москвою релігійних мотивів її експансіоністської політики обумовлює антикатолицькі акценти в історичному наративі. Об’єктом ворожих інтерпретацій стає Берестейська унія. Відбувається героїзація постаті Богдана Хмельницького. Всі ці тенденції позначають розвиток жанрів, маргіналізованих у перебігу літературознавчих студій: історичної прози, епічної та ліро-епічної поезії, драматургії. В цьому текстовому просторі простежується трансформація реальних історичних сюжетів у міф, а відтак перетворення міфу на ідеологему. Для історика літератури, культури, суспільної думки цей процес становить важливий об’єкт аналізу.

Незмінним учасником попередніх конференцій у Харкові був незабутній академік Микола Сулима (26.04.1947-26.10.2023). 26 жовтня 2024 р. минає перша річниця його упокоєння. Проведення конференції присвячується вшануванню пам’яти визначного літературознавця. До участи в конференції запрошуються літературознавці, мистецтвознавці, історики культури, філософи, богослови. Оргкомітет подбає про публікацію кращих доповідей у «Віснику Харківського університету».

Заяви на участь у конференції слід направляти на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. до 1 липня 2024 р. за доданою формою.

Оргкомітет

ЗАЯВКА

8 червня 2024 року о 19:00 з приємністю запрошуємо Вас на публічну лекцію проф. Сібілле Баумбах на тему: “Rapt in secret studies”: Shakespeare and the Theatre of Fascination («Кохатися у потайних науках»: Шекспір і театр зачарування»). Винесені у заголовок слова шекспірівського мага Просперо («Буря») акцентують увагу на магії слова, на дивовижній здатності мистецтва зачаровувати реципієнтів.

Лекція відбудеться онлайн за посиланням:

https://us05web.zoom.us/j/5849562728?pwd=VzV1VUM3RlkwQUdvY0hncGFsbkJHZz09

 Ідентифікатор 584 956 2728

 Пароль 12345

Очільниця Німецького Шекспірівського Товариства, професорка Сібілле Баумбах прийняла пропозицію взяти участь в щорічному міжнародному проєкті «Дні Шекспіра в Україні – 2024», одним із організаторів якого виступає Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України після того, як у квітні 2024 року, керівниця Українського шекспірівського центру, професорка Наталія Торкут була запрошена ключовим спікером на конференцію Німецького Шекспірівського Товариства під назвою «Shakespeare, Diversity, and Community» («Шекспір, різноманітність і спільність»), де представила пленарну доповідь про українську шекспіріану в час війни.

Звʼязки Українського Шекспірівського Центру із Німецьким Шекспірівським Товариством, яке було засноване ще у 1864 році, є тривалими і потужними. Саме на програму діяльності німецьких шекспірознавців, таких як В. Ехельгаузер та Герман Ульрічі, орієнтувалися українські науковці, створюючи свій центр. Нашими пріоритетами стали: формування бібліотечного фонду ренесансознавчих джерел та художніх текстів, проведення шекспірознавчих досліджень та написання дисертацій, найрізноманітніші форми популяризації творчості Барда у просторі української культури.

У рамках відзначення 25-річчя Українського земляцтва «Водограй» у місті Сілламяе (Естонія) 23 – 26 травня 2024 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Джерело виховання культуротворчості». Із виступом участь у конференції взяв директор Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, академік НАН України, Голова Товариства зв’язків з українцями за межами України «Україна-Світ» Микола Жулинський.

Учасників заходу привітали Надзвичайний і Повноважний Посол України в Естонії Максим Кононенко, мер міста Сілламяе Тиніс Калберг; гостей з Естонії, України, Литви, Франції віншував київський дитячий співочий гурт «Зернятко». У рамках заходів діяла виставка «Культуротворче виховання» (Культурний Центр м. Сілламяе), презентували свою діяльність музей, бібліотека, недільна школа, творчі гурти Українського земляцтва в Естонії. Захід підтримувався Міністерством культури Естонії, Фондом Інтеграції, ERASMUS+, Культурним Центром Сілламяе, Міською управою міста Сілламяе.