Українська
26 лютого докторантка Інституту літератури канд. філол.
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за
  • Колоквіум про Голодомор у літературі у Франції
    Колоквіум про
    26 лютого
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    6 березня провідний
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
  • Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії
    Наші
    Колектив Інституту
  • Стаття Миколи Сулими
    Стаття Миколи
    Вийшла друком
 

Наші видання

movchan.jpg

Бондар Микола Пантелеймонович

Завідувач відділу класичної української літератури, кандидат філологічних наук.

Бондар М.П. в Інституті літератури працює з 1982 р. З кінця 1994 р. і до сьогодні – завідувач відділу (у 1997 – 2005 рр. – сектор) класичної української літератури (ХІХ – поч. ХХ ст.).

Науковий доробок Бондаря М.П. становить монографія «Поезія пошевченківської епохи: Система жанрів». – К.: Наукова думка, 1986 , та біля 200 інших праць – статті, розвідки, наукові нариси, рецензії; серед них: «Українська літературна творчість» (у кн.: «Історія української культури» у 5-ти томах, т. 4, кн. 1. К., 2005, 14,0 др. арк.), «Українська культура на переломі епох (кінець ХІХ ст. – 1920)» (у кн.: «Історія української культури» у 5-ти томах, т. 5, кн. 1. К., 2011, 6,3 арк.), «Нова українська література» (у кн.: «Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка: Сторінки історії», К., 2006, 6,8 др. арк.). Учасник таких видань, як «Історія української літератури» у 2-х томах, т. 1 (К.: Наукова думка, 1987), «Історія української літератури ХІХ століття» у 3-х книгах (К.: Либідь, 1995 – 1997),   «Історія української літератури ХІХ століття» у 2-х книгах (К.: Либідь, 2005 – 2006); в останньому з названих Миколі Бондарю належать розділи «Віктор Забіла», «Олександр Афанасьєв-Чужбинський», «Михайло Петренко», «Поезія 40 – 60-х років», «Висновки (до 1-ї книги)», «Поезія 60 – 70-х років, «Леонід Глібов», «Степан Руданський», «Юрій Федькович», «Поезія 80 – 90-х років», «Яків Щоголів», «Іван Манжура», «Павло Грабовський» «Висновки» (останній – у співавторстві із М. Г. Жулинським). Брав активну участь у створенні «Шевченківської енциклопедії» у 6-ти томах (К., 2012 – 2015), де виступив автором 23 статей, зокрема – «Жанрова система поезії Шевченка», «Елегія», «Ідилія», «Балада», «Пісня і романс», «Оповідання віршове», «Медитація філософська», «Символ», «Українська література і Шевченко» (частина, що включає огляд письменства ХХ – початку ХХ ст.) та ін.

Редактор та основний упорядник Додаткового 52 тому Зібрання творів Івана Франка у 50 томах (К.: Наук. думка, 2008).
Заступник головного редактора, відповідальний секретар видання
Історія української культури. Том 5. Кн. 1. К.: Наукова думка, 2014.
Науковий редактор  (спільно з Юрієм Кузнецовим) видання "Історія української літератури у дванадцяти томах". Том третій. Література ХІХ століття (1800 – 1830). К.: Наукова думка, 2016. 750 с.
Науковий редактор видання «Історія української літератури у дванадцяти томах». Том шостий. Література ХІХ століття (1857–1870-ті роки). К.: Наукова думка, 2022. 1079 с.

Видання класичної спадщини:

  1. Поет-романтик Михайло Миколайович Петренко: Твори. Критичні та історико-літературні матеріали. К.: Профі, 2015. 586 с.  Бондар М. П.: «Від редактора», підготовка текстів, коментарі.
  2. Петренко М. Твори. К.: Кий, 2017. 104 с.   Бондар М. П.: упорядкування текстів творів М. Петренка та примітки до них, передмова.

Статті, опубліковані упродовж останнього десятиріччя

  1. Ландшафти автохтонного українства та їх живописець: [Передмова]  // Нечуй-Левицький І. Кайдашева сім’я: Повісті, оповідання, роман. Х.: Фоліо, 2012. С. 3 – 22.
  2. Кіліманджаро української прози: [Передмова]  // Мирний Панас. Хіба ревуть воли, як ясла повні? : Романи. Х.: Фоліо, 2012. С. 3 – 24.
  3. До інтерпретації вірша Тараса Шевченка «І Архімед, і Галілей...»  //  Записки НТШ. Т. ССLХІІІ. Львів, 2012. С. 315 – 347.
  4. Становлення образу «нової людини» в українському письменстві 60 – 70-х років ХІХ ст.: художні рішення І.Нечуя-Левицького  //  Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки. 2013. № 20 (273).  Черкаси, 2013. С. 20 – 36.
  5. «Знать, од Бога і голос той, і ті слова…»: Пісня як жанр поетичної творчості Т. Шевченка  // Слово і Час. 2014. № 3. С. 57 – 73.
  6. Романтик української філології  //  Яценко Михайло Трохимович: In memoriam: Зб. наук. праць. Ніжин, 2014. С. 9 – 35.
  7. Передмова  // Українська література ХІХ – початку ХХ століття: Художнє слово у поступі нації. Збірник наукових праць. К., 2014. С. 7 – 16.
  8. Творчість Т. Шевченка і поезія українського романтизму: сходження, паралелі, розмежування  //  Там само. С. 37 – 59.
  9. Поетика прози І. Нечуя-Левицького: у пошуку естетичних конституентів // Там само. С. 128 – 146.
  10.  Колесник П. Й. //  Енциклопедія Сучасної України. К., 2014. Т. 14. С. 29 – 30.
  11.  Пісня як жанр поетичної творчости Тараса Шевченка: ґенеза, типологія, поетика  //  Записки НТШ. 2014. Т. CCLXVI (266). Праці філологічної секції. С. 92 – 130.
  12.  Михайло Петренко. Задивлений у небо України  // Світогляд. 2015. № 1 (51). С. 4 – 13.
  13.  Гелікон Миколи Жулинського [частина тексту] // Літературна Україна. 2015. № 32 (27 серпня). С. 5.
  14.  Від редактора // Поет-романтик Михайло Миколайович Петренко: Твори. Критичні та історико-літературні матеріали. К.: Профі, 2015. С. 4 – 7.
  15.   Поезії та фрагмент драми М. Петренка / Підготовка текстів. Коментарі // Поет-романтик Михайло Миколайович Петренко: Твори. Критичні та історико-літературні матеріали. К.: Профі, 2015. С. 14 – 69.
  16.  Передмова до нездійсненого видання «Кобзаря» 1847 //  Шевченківська енциклопедія: У 6 т. Т. 5. К., 2015. С. 40 – 48.
  17.  Писаревський П. С. //  Шевченківська енциклопедія: У 6 т. Т. 5. К., 2015. С. 121 – 124.
  18.  Пісня і романс  //  Шевченківська енциклопедія: У 6 т. Т. 5. К., 2015. С. 132 – 149.
  19.  Руданський С. В.  //  Шевченківська енциклопедія: У 6 т. Т. 5. К., 2015. С. 572 – 574.
  20.  Самійленко В. І.  //  Шевченківська енциклопедія: У 6 т. Т. 5. К., 2015. С. 635 – 637.
  21.  Символ  //  Шевченківська енциклопедія: У 6 т. Т. 5. К., 2015. С. 736 – 757.
  22.  Українська література і Шевченко  //  Шевченківська енциклопедія: У 6 т. Т. 6. К., 2015. С. 393 – 420.
  23.  Яценко М. Т.  //  Шевченківська енциклопедія: У 6 т. Т. 6. К., 2015. С. 1110 – 1111.
  24.  Від редакторів (у співавторстві з Ю.Б.Кузнецовим) // Історія української літератури: У 12 т. Т. 3.  К.: Наукова думка, 2016.
  25.  Історико-культурні обставини [літературного процесу кінця XVIII ст. – 1830-х рр.] (у співавторстві з Л. В. Каневською) // Там само. С. 73 – 113.
  26.  Літературний процес [кінця XVIII ст. – 1830-х рр.]  //  Там само. С.  139 – 228.
  27.  Поезія (за участю Л.М.Задорожної)  //  Там само. С. 366 – 507.
  28.  Проза (у співавторстві з І.В.Лімборським)  //  Там само. С. 572 – 606.
  29.  [Висновки]  //  Там само. С. 715 – 719.
  30.  Друга половина 1850-х – перша половина 1860-х років: П.Куліш як поет і критик української поезії  //  Пантелеймон Куліш в історії української культури: Матеріали науково-просвітньої конференції у м. Шостка. Суми, 2016. С. 4 – 27.
  31.  Відділ класичної української літератури  //  Слово і Час. 2016. № 11. С. 13 – 15.
  32.  Ґрунтовні студії над українською поезією (Рец. на кн.: Чамата Ніна. Дослідження з поетики: вірш, жанр, композиція. – К., 2016)  //  Слово і Час. 2016.  № 12. С. 116 – 120.
  33.  Глібов Леонід Іванович  // Франківська енциклопедія: У 7 томах. Т. 1. Львів, 2016. С. 347 – 352.
  34.  Грабовський Павло Арсенович  // Там само. С. 428 – 433.
  35.  Задивлений у небо України [нова, доповнена редакція]  //  Петренко М. Твори. К.: Кий, 2017. С. 11 – 39.
  36.  А крилля дано – пісні [передмова] // «Дивлюся на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу. Житомир, 2017. С. 11 – 43.
  37.  Гайнріх Ляйтгольд у перекладацьких зацікавленнях Івана Франка: ідентифікація текстів  //  Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія. Том ХІ/ХІІ. К., 2017. С. 56 – 72.
  38.  Довкола Григорія Квітки-Основ’яненка: твори українських прозаїків 30-х – початку 40-х рр. ХІХ ст.  //   Слово і Час. 2017. № 3. С. 49 – 61;   № 4. С. 29 – 40.
  39.  Щоб сяйво рідного слова було далеко видно…  [До 110-річчя Олекси Засенка] // Слово і Час. 2017. № 11. С. 65 – 71.
  40.  Бачив літературу як історичний процес // Слово і Час. 2017. №12. С. 120 – 121.
  41.  Ідилічна інтродукція заповідуваної драми: «Найда» Михайла Петренка // Слобожанщина. Погляд у минуле: Збірник науково-документальних праць. Житомир, 2018. С. 12 – 43.
  42.  «Се єсть чистий зразок поезії романтичної…»: Творчість Михайла Петренка і поезія українського романтизму  //  На зламі двох століть: Поет-романтик Михайло Петренко. Слов’янськ, 2018. С. 93 – 103.
  43.   “Якщо є світи, то це – поети...”: до сторіччя від  дня народження Арсена Каспрука // Слово і Час. 2019. № 4. С. 30 – 36.
  44.  Борис Деркач – дослідник українського письменства  //  Слово і Час. 2019. № 12. С. 80 – 82.
  45.  Вчений-дослідник, критик, редактор // Боліло серце за Україну: Спогади про Віталія Дончика. К.: Ярославів Вал, 2019. С. 44 – 50.
  46.  «Чого ти ходиш на могилу?..» Т. Шевченка: Семантичні кореляції // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Т. 272. Львів, 2020. C. 70 – 94.
  47.  «Лірникові думи» Степана Руданського як едиційно-видавнича проблема: на шляху до відтворення повноти творчого процесу // Спадщина:  Літературне джерелознавство. Текстологія. Вип. XV. К., 2020. С. 30 – 58.
  48.  Проблематика волі: Три «реакційні» віршові твори Тараса Шевченка // Cossacks in Jamaica, Ukraine at the Antipodes: Essays in Honor of Marko Pavlyshyn / Edited by A. Achilli, S. Yekelchyk and D. Yesypenko. Boston, 2020. P. 179 – 198.
  49.  Зі словом Шевченка – крізь усе життя: [100-річчя від дня народження В. Є. Шубравського] // Слово і Час. 2020.  № 4.  С. 88 – 99.
  50.  Передмова //«Українське оповідання кінця ХІХ – початку ХХ ст.», антологія оповідань, видана арабською мовою. Ер-Ріяд, Саудівська Аравія, 2021 (1442 рік ісламського літочислення). С. 15 – 59.
  51.  Кулішева поезія 1860-х років: колізії та контекст // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці (Papers of the Shevchenko scientific society). Нова серія. Том 2 – 3. Нью Йорк, 2021. С. 119 – 143. 
  52.  Виводили українське письменство на новий шлях: Літературна співдружність Панаса Мирного, Івана Білика, Михайла Драгоманова  // Мистецьке гроно: Літературно-краєзнавчий альманах. Гадяч, 2022.  С. 3 – 8.
  53. Були з нами поряд...  [нарис про Н. Л. Калениченко, Н. М. Шумило, П. М. Федченка]  //  Слово і Час. 2022. № 6. С. 92–99.
  54. Вступ // Історія української літератури в 12 томах. Т. 6. К.: Наукова думка, 2022. С. 5–62.
  55. Від редактора // Історія української літератури в 12 томах. Т. 6. К.: Наукова думка, 2022. С. 62–64.
  56. Історико-культурні обставини // Історія української літератури в 12 томах. Т. 6. К.: Наукова думка, 2022. С. 67–173.
  57. Літературний процес // Історія української літератури в 12 томах. Т. 6. К.: Наукова думка, 2022. С. 174–281.
  58. Поезія // Історія української літератури в 12 томах. Т. 6. К.: Наукова думка, 2022. С. 282–419.
  59. Леонід Глібов // Історія української літератури в 12 томах. Т. 6. К.: Наукова думка, 2022. С. 420–446.
  60. Степан Руданський // Історія української літератури в 12 томах. Т. 6. К.: Наукова думка, 2022. С. 446–479.
  61. Юрій Федькович // Історія української літератури в 12 томах. Т. 6. К.: Наукова думка, 2022. С. 479–518.
  62. [Висновки] // Історія української літератури в 12 томах. Т. 6. К.: Наукова думка, 2022. С. 1037–1045. 

Нагороди: 

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2014).

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ