Інститут літератури

Пелешенко Юрій Володимирович — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу давньої української літератури.

Наукові інтереси:

-         українська література епохи Середньовіччя: оригінальна та перекладна література;

-         творчість Григорія Цамблака;

-         взаємини між православно-слов’янськими літературами в епоху Середньовіччя.

Монографії

1.                Розвиток української ораторської та агіографічної прози кінця ХIV – початку XVI ст. – Київ: Наук. думка, 1990. – 144 с.

2.                Українська література пізнього Середньовіччя (друга половина ХІІІ – XV ст.): Джерела. Система жанрів. Духовні інтенції. – Київ: ПЦ “Фоліант”, 2004. – 424 с.

3.                Українська література пізнього Середньовіччя (друга половина ХІІІ-XV ст.). Джерела. Система жанрів. Духовні інтенції. Постаті. – Вид. друге, перероблене і доповнене. – Київ : ВД «Стилос», 2012. - 608 с.

Упорядкування і наукове редагування

4.                Українська література ХIV–XVI ст. – Київ: Наук. думка, 1988. – 600 с. (Упоряд. та приміт. у співавторстві).

5.                Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів: У 12 Т. –– Т. 6. Листи. Дарчі та власницькі написи. Документи, складені Т. Шевченком або за його участю – Київ: Наук. думка, 2003. – 632 с. (Упорядкування та коментарі. у співавторстві).

6.                Історія української літератури: У 12 т. – Т.1. Давня література (Х – перша половина ХVI ст.) / наук. редактор Юрій Пелешенко. – Київ: Наук. думка, 2013. – 840 с. (у співавторстві з Миколою Сулимою).

Наукові статті

7.                Середньовічний художник слова // Всесвіт. – 1984. - №2. – С.142-143.

8.                Тарас Шевченко – китайською // Літературна Україна. – 1984. - №16.

9.                До питання про зародження стилю “плетеніє словес” у південно- та східнослов’янських літературах // Літературознавчі обрії. – Київ: Наук. думка, 1984. – С.103-115.

10.           З творчості та діяльності Григорія Цамблака // Українська література XVI – XVIII ст. та інші слов’янські літератури. – Київ: Наук. думка, 1984. – С.21-38.

11.           Маловідомий твір Григорія Цамблака // Радянське літературознавство. – 1985. - №7. – С.62-65.

12.           Дещо про традиції у творчості Івана Вишенського // Українське літературне бароко. – Київ: Наук. думка, 1987. – С. 131-143.

13.           Наталена Королева – український історичний белетрист // Радянське літературознавство. – 1988. - №6.

14.           Українська культура XV ст. і другий південнослов’янський вплив // Письменство Київської Русі і становлення української літератури. – Київ: Наук. думка, 1988. – С.138-166.

15.           Дарчі написи Т.Г.Шевченка. Проблеми тексту й коментування // Питання текстології Т.Г. Шевченка. – Київ: Наук. думка, 1990. – С.191-198.

16.           “Муж незвичайної освіченості...” До 625-річчя від дня народження Григорія Цамблака // Отчий край. - 1990. – Вип. 4. – С.42-47.

17.           Григорій Цамблак // Молодь України. – 1991. - №40.

18.           Ораторська проза Київської Русі і творчість Григорія Цамблака // Болгаристика в системе общественных наук: Опыт, уроки, перспективы. – Харьков, 1991. – С.45.

19.           Хронограф //Слово і час. – 1992. - №4-6.

20.           Нове у тичинознавстві //Слово і час. – 1992. - №5. – С.81-82. (Рец. на кн.: Кальченко С.А. Текстологія поетичних творів П.Г. Тичини. – К., 1990.)

21.           Ісихазм і українська культура: до постановки питання // Х Всеукраїнська славістична конференція “Духовне відродження слов’ян у контексті європейської та світової культури”. – Чернівці, 1992. – С.27-28.

22.           Українська культура й ісихазм. Суть духовної практики ісихазму // Український світ. – 1992. - №2. – С.17-18.

23.           Духовний і політичний ісихазм // Український світ. – 1992. - №3-6. – С.22-23.

24.           “Епістолія небесна” в українській словесності // Європейське Відродження та українська література ХІV – ХVІІІ ст. – Київ: Наук. думка, 1993. – С.160-174.

25.           Послання митрополита Фотія до духівництва та мирян Великого князівства Литовського як зразок ораторської прози ХV ст. // Тези доповідей науково-практичної конференції “Писемні пам’ятки східнослов’янськими мовами ХІ-ХVІІІ ст.” – Київ-Слов’янськ, 1993. – С.181-182.

26.           Українська культура й ісихазм: Одкровення Івана Вишенського // Український світ. – 1994. - №1-2. – С.32.

27.           UkrainianCultureandIsychasm: RelevationofIvanVysheskyi// UkrainianWorld. – 1994. - №1-2. – Р. 32.

28.           Ukrainische Kultur und Isуchasmus : Offenbarung von Iwan Wyschenskyj// Ukrainische Welt. – 1994. - №1-2. – S.32.

29.           Послання митрополита Фотія і боротьба за Київську митрополичу кафедру у десятих роках ХV ст. // Актуальні проблеми сучасної філології. – Т.1.– Рівне, 1994. – С.3-16. (0,8 а.).

30.           Европски препород и украjинска књижевност ХVІ – ХVІІІ века. // Зборник Матице Српске за славистику. – Св. 46-47. – 1994. – С. 303.

31.           Боротьба Григорія Цамблака та Фотія за Київську митрополичу кафедру // Другий міжнародний конгрес україністів. (Львів, 22-24 серпня 1993 р.). Доповіді і повідомлення. Історія. – Ч.1. – Львів, 1994. – С.51-53.

32.           Досітей Обрадович і Григорій Сковорода // Тези доповідей міжнародної наукової конференції, присвяченої 200-річчю з дня смерті Григорія Сковороди. – Харків, 1994. – С.34-35.

33.           “Ілаялі” (Кнут Гамсун і українська література) // Світовид. – 1995. - №1. – С.26-31. (у співавторстві з Наталею Лисенко).

34.           Тема кари Божої в українській літературі пізнього Середньовіччя // Пам’ятки писемності східнослов’янськими мовами. – Київ, 1995. – С.334-336.

35.           Григорій Цамблак у Вільнюсі // Литва-Україна: Історія, політологія, культурологія. – Вільнюс, 1995. – С.110-113

36.           Grigorijus Camblakas Vilniuje.// Lietuva – Ukraina: kultorologija, politologija, istorija. – Vilnius,1995. – P.65.

37.           Відгомони “Слова о полку Ігоревім” у східнослов’янських писемностях ХІІІ – ХVІ ст. // Відгук “Слова о полку Ігоревім” в українській та зарубіжній літературі. Матеріали восьмої Всеукраїнської наукової конференції з проблем вивчення “Слова”. – Суми, 1996. – С.14-15.

38.           Апокрифи српског порекла у украjинскоj књижевности 14-16 века // Српска књижевност и Свето Писмо. – Београд-Манасиjа, 1996. – С.13.

39.           Есхатологічні мотиви і тема кари Божої в українській літературі пізнього Середньовіччя (середина ХІІІ – ХV ст.) // Літературознавство: Матеріали ІІІ конгресу Міжнародної асоціації україністів. (Харків, 26-29 серпня 1996 р.). – Київ: Обереги, 1996. – С. 285-293.

40.           Спроби об’єднання католицької і православної церков на Україні в останній чверті ХV ст. // Науковий збірник Українського Вільного Університету. – Мюнхен - Львів, 1996. – Т.18. – С.31-40.

41.           Јован Рајић и украинско песништво осамнаестог века // Јован Рајић. Живот и дело. – Београд, 1997. – С. 269-274.

42.           Апокрифічні мотиви у поемі Тараса Шевченка “Марія” // Проблеми літературознавства і художнього перекладу. Збірник наукових праць і матеріалів. – Львів: Вид-во НТШ, 1997. – С. 37-47.

43.           Коментарі чи безпідставні закиди? // Слово і час, 1997. - №4. – С. 34-40.

44.           Metropolitan Isidore and the Union of Florence. // The Ukrainian Review. – London, 1997. – Vol. 44. - №2. – P. 32-50.

45.           “Плач Богородиці” в українській літературі // Медієвістика. – Вип. І. – Одеса: Астропринт, 1998. – С. 30-40.

46.           Єрусалим в українській церковно-політичній думці першої половини XVII ст. // Хроніка. – 2000. – 1998. – Вип. 21-22. – С. 77-84.

47.           Григорій Сковорода і сербська література XVIIІ ст. (Спроба типологічного порівняння) // Пам’яті Григорія Сковороди: Матеріали наукової конференції, присвяченої 275-й річниці від дня народження українського філософа та поета. (За ред. Л.В. Ушкалова). – Харків, 1998. – С. 112-115.

48.           Часослов видання Лаврської друкарні // Українська мова та література. – 1998. – Ч. 37. – С. 3.

49.           Ще до теми: Схід і Захід. // Слово і час. – 1998. - №2. – С. 83-85. (Рец. на кн.: Тамаш Ј. Украјинска књижевност измећу Истока и Запада. – Нови Сад, 1995).

50.           Хорватія – Україна: зв’язки давні й сьогочасні. (рец. на кн.: Hrvatska – Ukrajina. Kulturne veze od Jadrana do Dnjepra. Культурні зв’язки від Адріатики до Дніпра. Упорядкував Євген Пащенко, переклав Василь Стрехалюк. – Zagreb, 1996.). // Слово і час. - 1998. - № 9-10. – С. 103-104.

51.           Біблія та українська література // Українська мова та література, 1998. – Ч. 41.

52.           Болгарський вплив на українську культуру пізнього Середньовіччя // Україна і Болгарія: Віхи історичної дружби (матеріали міжнародної конференції, присвяченої 120-річчю визволення Болгарії від османського іга). – Одеса, 1999. – С. 319-324.

53.           [Нове в медієвістиці]. / Рец. на кн.: Александров А.В. Образный мир агиграфической словесности. – Одесса, 1997. // Слово і час. – 1999. - №8. – С. 88-89.

54.           Давньокиївська агіографія: нове прочитання. (Рец. на кн.: Александров О. Старокиївська агіографічна проза ХІ – першої третини ХІІІ ст. – Одеса, 1999) // Київська старовина. – 1999. - № 5. – С. 174-175.

55.           Українське Передвідродження. Основні риси // Літературознавство: Матеріали IVконгресу Міжнародної асоціації україністів. (Одеса, 26-29 серпня 1999 р.). – Кн. І. – Київ: Обереги, 2000. – С. 33-39.

56.           Апокрифи та легенди богомильського походження в українській словесності: здобутки і перспективи дослідження // Біблія і культура: Збірник наукових статей. – Вип. І. – Чернівці: Рута, 2000. – С. 45-47.

57.           “Плач землі” в Івана Вишенського та його джерела // Медієвістика. – Вип. 2. – Одеса: Астропринт, 2000. – С. 33-42.

58.           Київський митрополит Ісидор і доля Флорентійської унії в Україні // Київська старовина. – 2000. - №2. – С. 135-142.

59.              Іларіон, Кирило Туровський, Лука Жидята, Климент Смолятич, Серапіон, Купріян, Григорій Цамблак, “Слово о погибелі Руської землі” // Українська література у портретах і довідках: Давня література – література ХІХ ст. – Київ: Либідь, 2000. – Кн. І. – 360 с.

60.           Памятники еврейской книжности в украинско-белорусских переводах второй пол. ХV века // Материалы Восьмой ежегодной Международной междисциплинарной конференции по иудаике. Тезисы. – Москва, 2000. – С. 361.

61.           Богомильські мотиви в українській словесності пізнього середньовіччя: апокрифи і легенди про гріхопадіння // Слов’янський збірник. – Вип. 7. – Одеса: Астропринт, 2000. – С. 178-183.

62.           Похвала Єрусалиму Захарії Копистенського в контексті церковно-політичної ситуації в Україні у 20-х – 30-х роках ХVІІ ст. // JewsandSlavs. – Vol. 7. – Jerusalem – Kyiv, 2000. – P. 48-54.

63.           Київський митрополит св. Петро (Ратенський) як письменник // Київська старовина. – 2001. - №5. – С. 90-95.

64.           Українська література пізнього Середньовіччя (деякі аспекти дослідження) // Слово і час. – 2001. - №4. – С. 39-43.

65.           Література пізнього середньовіччя. (Література післямонгольського часу. Переклади і переробки. Другий південнослов’янський вплив. “Плетіння словес”) // Історія української культури: у 5-ти т. – Т.2. Українська культура ХІІІ – першої половини ХVІІ ст. – Київ: Наук. думка, 2001. – С. 307-322.

66.           Київський митрополит св. Петро (Ратенський) як письменник // Chrześcijaskie święta і święci w życiu duchowym Ukraińców na przełomie tysіącleci. – Kraków, 2001. – S. 465-474.

67.           Література “ожидовілих” та її місце в українській духовній культурі другої половини ХV ст. // Медієвістика. – Вип. 3. – Одеса: Астропринт, – 2002. – С. 89-108.

68.           Київський митрополит Ісидор та його “Послання в Лядську, і в Литовську, і в Німецьку землю, і на всю Русь.” // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. – Харків: Око, 2002. – Нова серія. – Т. 9. – С. 3-8.

69.           Ісихазм і богомильство: подібність елементів світогляду (на матеріалі української та болгарської літератур) // Історико-літературний журнал. – Одеса. – 2002. - №7. – С. 170-176.

70.           Двовір’я в проповідях Серапіона Володимирського та українська міфологічна традиція // Історико-літературний журнал. – Одеса – 2002. - №8. – 61-71.

71.           Туга за раєм в українській словесності пізнього Середньовіччя // NadWislą і Dnieprem. Polska і Ukraina w przestrzeni europejskiej – przeszlość і terażniejszość. – Toruń – Kijów, 2002. – T.3. – S. 7-26.

72.           Богомильство та український космогонічний міф // Східні слов’яни. Мова. Історія. Культура. За матеріалами пам’яток писемності XI-XVIII ст. – Вип. 4. – Ніжин, 2002. – С. 17-24.

73.           Тема кінця світу в українському письменстві пізнього Середньовіччя // Верховина. Збірник наукових праць на пошану професора Олекси Мишанича з нагоди його 70-річчя. – Дрогобич: Коло, 2003. – С. 238-250.

74.           Тенденції розвитку української літератури пізнього середньовіччя // Слов’янські літератури. ХІІІ міжнародний конгрес славістів (Любляна, 15-21 серпня 2003 року). Збірник наукових праць. – Київ, 2003. – С. 293-305.

75.           Міф про кінець світу в “Слові про дванадцять снів царя Мамера” та українська есхатологічна традиція // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів: Літературознавство. – Чернівці: Рута, 2003. – Кн. 1. – С. 190-194.

76.           Місце літератури “ожидовілих” в дискурсі української духовної культури пізнього Середньовіччя. // Слово і час. – 2004. - №8. – С.39-47.

77.           Дух епохи /Рец. на кн. М.П.Корпанюк  Слово. Хрест. Шабля. – Київ, 2005 // Літературна Україна. - 2006. - №34. – С.6.

78.           Нове фундаментальне дослідження про Григорія Цамблака /Рец. на кн. Дончева-Панайотова Н. Григорий Цамблак и българските литературни традиции в Источна Европа XV-XVIII в. – Велико Търново, 2004 // Слово і час. – 2006. - № 6.- С. 90-91.

79.           Міф про рахманів в українській словесності // Медієвістика. – Одеса: Астропринт, 2007. -Вип. 4. – С.53-66.

80.           «Посольство київського митрополита Мисаїла до папи римського Сикста IV» як пам’ятка історії церкви, теології та літератури // Антипролог: Збірник наукових праць, присвячених 60-річчю члена-кореспондента НАН України Миколи Сулими. – Київ: ВД «Стилос», 2007. – С.123-147.

81.           Київський митрополит святитель Олексій як письменник // Споконвіку було слово… Збірник на пошану професора Олександра Александрова з нагоди його 60-річчя. – Одеса: Астропринт, 2007. – С.275-285.

82.           Київський митрополит Ісидор і доля Флорентійської унії в Україні // Жива вода. - 2007. - №6. – С.3-14.

83.           Українські літературознавчі наближення (Рец. на кн..: Ukraińskiezbliżenialiteraturoznawcze. /Podred. I.Nabytowycza.Українські літературознавчі наближення. /Під. ред. І.Набитовича. – Lublin, 2006. – 227s. // Слово і час. – 2007. - №6. – С.83-84.

84.           Пам’ятки давньогрузинської агіографії українською. (Рец. на кн. «Пам’ятки давньогрузинської літератури. /Упор., переклад та примітки О.Мушкудіані. – К., 2006. – 338 с.) // Слово і час. – 2007. - №10. – С.90-91.

85.           Нобелівська премія з літератури: минуле, сучасне, майбутнє. (Рец. на кн. Шкляр Л.Є., Шпиталь А.Г. Під знаком Нобеля. Лауреати Нобелівської премії з літератури 1901-2006. – К., 2006. – 506 с. // Пам’ять століть. – 2007. – № 4-5. – С.301-303.

86.           Велика п’ятниця в українській літературі пізнього Середньовіччя: канон та апокрифічна традиція // Sacrum і Біблія в українській літературі /за ред. Ігоря Набитовича. – Люблін: Ingvarr, 2008. – С. 101-113.

87.           Біблія як ключ до вивчення української середньовічної літератури // Sacrum і Біблія в українській літературі /за ред. Ігоря Набитовича. – Люблін: Ingvarr, 2008. – С. 345-551.

88.           Український космогонічний міф і богомильство // Київські полоністичні студії. – Т.9. Gente Ruthenus-Nationale Polonus. Symbolae in Honorum Rostyslav Radyshevs’kyj. – Київ, 2008. – С. 337-343.

89.           «Посольство Київського митрополита Мисаїла до папи Римського Сикста IV» отця Іоана як пам’ятка української та білоруської літератур //«Феномен пагранічча. Польская, украінская і беларуская літаратура – ўплывы і ўзаемаўзбагачэнне // Феномен пограниччя. Польська, українська та білоруська література – взаємне проникнення і взаємозбагачення / Fenomen pogranicza. Polska, ukraińskaIbialoruskaliterature – wzajemneprzenikanieiwzbogacanie. Зборнік артыкулаў. – Мінск, 2008. – С.9-32.

90.           Реформаторские тенденции в украинской культуре второй половины XV века // Reformacija na Slovenskem (od 500-letniciTrubarjevegarojstva). Povzetki predavany. S.38-39.

91.           Основні проблеми дослідження української літератури епохи Середньовіччя // Проблеми розвитку родів і жанрів в українській літературі. Збірник наукових праць. – Сімферополь: СВІТ, 2009. – С.107-128.

92.           «Посольство киевского митрополита Мисаила к папе Римскому Сиксту IV» как памятник украинско-белорусского «плетения словес» XV века // Киприянови четения. 600 години от успението на св. Киприан, Митрополит московски. – Велико-Търново, 2008. – С. 461-475.

93.           Литература «жидовствующих»на территории Великого княжества Литовского и ее место в дискурсе украинской духовной культуры позднего Средневековья // Проблемы еврейской Истории. – Часть 3. Материалы научной конференции центра «СЭФЭР» по иудаике 2007 года. – Москва, 2008. – С.173-191.

94.           Київський митрополит Фотій (Монемвазійський) як письменник // Медієвістика: збірник наукових статей / за ред. О. Александрова. – Одеса: Астропринт, 2009. – Вип. 5. – С.119-139.

95.       Київський митрополит Спиридон як письменник // GenteUkrainus, NationeUkrainus (Літературні шляхи старожитньої України). Збірник наукових праць на пошану доктора філологічних наук, професора Миколи Корпанюка з нагоди його 60-річчя. – Київ: Євшан-Зілля, 2010. – С.240-246.

96.           Тысячелетний путь // На горах киевских. Фольклор и литературные памятники Украины. – Москва: Худ. лит., 2010. – С. 5-28 (у співавторстві з М.Сулимою).

97.           “Oguznama” we orta asyr ukrain edebiỳaty: genetic baglanyşyklar we typologik gabat gelmeler //Oguznama ỳordymy-taryhy we medeni çeşme hökmünde. – Aşgabat, 2010. - C.76.;

Oguznama and Medieval Ukrainian Literature: genetic relation and typological coincidences // Там само. – С.170-171;

Огузнама и украинская средневековая литература: генетические связи и типологические совпадения // Там само. – С.266-267.

98.            «Огузнама» як історичне і культурне джерело // Cлово і час. – 2011. - №2. – С.109.

99.           Інгарденівські читання: Інтерпретація художнього тексту. (Studia Ingardeniana. – T.1 : Interpretacija tekstu literackiego / Red. I. Nabytowycz, T. Hundorowa, M. Oldakowska-Kuflowa // Слово і час. – 2011. - №3. – С.98-101.

100.      Mahtumkuli and Skovoroda // Origin of Turkmen People and Development of World Cultere. - Aşgabat, 2011. – P. 391-392.;

MagtymgulyweGrigoriý Skoworody (Taryhy-typologicdeňeşdizmä synanyşyk) // Türkmenhalkynyň kemalagelmegiwedünýä medeniýetiniň ösiiş taryhy. - Aşgabat, 2011. - P.186-187.

Махтумкули и Григорий Сковорода (Попытка историко-типологического сопоставления) // Формирование туркменского народа и история мировой культуры. - Aşgabat, 2011. – С. 577-578.

101.      “Oguznama” we orta asyr Ukrain edebiỳaty: Genetiki baglanyşyklar we tipologic gabat gelmeler.

«Огузнама» и украинская средневековая литература: генетические связи и типологические совпадения

Oguznama and Ukrainian Medieval Literature: Genetic Relationship and Typological Coincidence // Miras. – 2011. - №2. – P. 87-96.

102.      Йован Раїч і українська поезія XVIII ст. // Украс. Українсько-сербський збірник. – Вип.1 (5). Рік 2010. – Київ: Темпорак, 2011. – С.68-74.

103.      Пелешенко Ю. «Слово про Никифора Фоку» в слов’янських літературах // Українсько-македонський науковий збірник. – Вип.5. – К., 2011. - С.203-206.

104.      Перекладна література (Х – перша половина XІІІ ст.). Збірники: «Андріатіс», «Паренесіс», Пчола»; Література пізнього Середньовіччя (друга половина XІІІ - перша половина XVІ ст.): Історико-культурні обставини, Літературний процес, Білорусько-литовські та регіональні літописи, «Хронограф» українсько-білоруської редакції (у співавторстві з М. Корпанюком), «Слово о погибелі Руської землі»; Ораторсько-учительна проза і гімнографія другої половини ХІІІ – першої половини XVI ст.: Серапіон Володимирський; Творчість київських митрополитів: Кирило ІІ, Максим, Св. Петро Ратенський, Теогност; Св. Олексій Б’яконт; Анонімні твори: Пророцтво пророка Ісаї про останні дні; Слово про Лазареве воскресіння (у співавторстві зі С.Борщ); митрополит Кипріян, Григорій Цамблак, митрополит Фотій (Монемвазійський), Похвала Великому князю Вітовту, митрополит Ісидор; отець Іоанн митрополит київський Спиридон, Посольство у справі Йони Глезни, Йосиф ІІ Солтан, Оповідь про перемогу князя Костянтина Острозького під Оршею; Агіографія: Житіє Михайла Чернігівського, Житіє Олександра Невського; Перекладна література. Збірники: Тлумачна палея, Книга, глаголемая Ізмарагд, Маргарит, Златая цѣпь, Злата матиця, Златоуст, Торжественник, Книга Кааф; Хронографічна література: Вступ, Хронографічне зведення 1262 р.; Повісті: Повість (Сказання) про Індійське царство; Повість про Макарія Римлянина; Слово про дванадцять снів Шахаїші (Мамера), Сербська «Олександрія», Слово про Никифора Фоку та його дружину, Повість про трьох королів-волхвів; Страсті Христові; Повість про Таудала-рицаря, Сказання про Сивілу-пророчицю, Слово про Сивілу і Давида-царя // Історія української літератури: У 12 т. – Т.1. Давня література (Х – перша половина ХVI ст.). – К. : Наукова думка, 2013. – 840 с.

105.      Есхатологічні мотиви у «Слові про дванадцять снів царя Шахаїші (Мамера)» // Слово, яке тебе обирає: Збірник на пошану професора Володимира Моренця. До 60-річчя від дня народження / упоряд. В. Панченко. – Київ: Вид. дім «КМА», 2013. – С.245-252.

106.      Sacrumі profanumу «Повісті (житії) про Макарія Римлянина» (на основі українського перекладу XVIIIст. Іоана Гармашенка) // Діалог. Медіа-студії. Збірник наукових праць. – Одеса, 2013. – Вип. 16. – С. 92-98.

107.       Реформаторські тенденції в українській та білоруській культурах кінця XV – початку XVI // Студії з україністики. – Вип. XIII. – Київ, 2013. – С.332-353.

108.      Аарон, Авраам, Авель, Агар, Адам, Амнон (Амон), Боян (Баян), Валькірії, Гавриїл архангел, Георгій св., Димитрій Солунський, Егерія, Єва,Євстафій (Євстахій) Плакида, Єлизавета, Єзекіїль (Іезекіїль),Єгова (Ягве), Єрнмія, Дарчі написи Т. Шевченка // Шевченківська енциклопедія: в 6 т. – К., 2013. – Т.1-3.

109.      Київ та Єрусалим в українській церковно-політичній думці першої половини XVII ст. // Київ і слов’янські літератури. Збірник / упор. Деян Айдачич. – Київ-Београд: Темпора-SlovoSlavia, 2013. – С. 131-139.

110.       Перекладні оповіді про Сивілу (сивіл) в українській та білоруській книжностях ХVI–ХVIІІ ст. // Ренесансні студії. – Запоріжжя, 2013. – Вип. 20-21. – С.97-106.

111.      Махтумкули Фраги и украинская литература ХV –ХVIІІ вв. // Махтумкули Фраги и общечеловеческие культурные ценности. – Ашхабад, 2014. – С.83-84.

112.       «Повість про Індійське царство» - середньовічна містифікація // SpheresofCulture. – Lublin, 2014. – Vol.7. – P.152-160.

113.      Пелешенко Ю. Болгарское влияние на украинскую литературу позднего Средневековья (вторая половина XIV- первая половина XVI вв. // Трети международен конгрес по българистика, 23-26 май 2013. Кръгла маса «Кирилометодиевистика». – София, 2014. – С.275-288.

114.      Болгарський вплив на українську літературу в добу пізнього Середньовіччя (друга половина ХIV– перша половина ХVI ст.) // Слово і час. – 2014. - №11. – С.25-32.

115.      Махтумкулі Фрагі та Григорій Сковорода (типологічне зіставлення) // Слово і час. – 2014. - №12. – С. 66-70.

116.      Феномен святості у «Житії Михайла Чернігівського» // Преподобний Нестор в історії української культури. Збірник статей. – Харків: Акта, 2014. – С.99-105.

117.      Сказания о Сивилле (Сивиллах) в украинской и белорусской книжности XVI-XVIIIвеков // «Палея Толковая» в контексте древнерусской культуры XI - XVIIвеков / научн. ред. А.Н. Ужанков. – Москва: Согласие, 2014. – С.89-97.

118.      Афонський ісихазм та його відгомони в українській літературі другої половини XIV – XV століть // Афонское наследие: научный альманах. – Вып. 1-2: Материалы научной конференции «Русь и Афон: тысячелетие духовно-культурных связей». – Чернигов, 2015. – С.280-289.

119.      Українська тематика в Білорусько-Литовських літописах // У пошуках істини. Збірник на пошану професора Володимира Антофійчука. – Чернівці-Дрогобич: Посвіт, 2015. – С.260-266.

120.      Мізогінний дискурс в українському середньовічному письменстві // Слово і час. – 2015. - №6. – С.18-26.

121.       «Огузнама» та українська середньовічна література: генетичні зв’язки й типологічні збіги // Слово і час. – 2015. - №9. – С.50-55.

122.       Соціокультурні чинники зародження елементів громадянського суспільства в Україні (друга половина XIV – друга половина XVI ст. // Слово. Символ. Ритуал. Праці з історії української літератури. – Харків : Акта, 2016. – С. 237-250.

123.      Особливості поетики Сербської «Александрії» (на основі українських списків XIV-XVІІ ст.) // Глобалізація / Європеїзація і розвиток національних слов’янських культур. – К., 2016. – С.99-100.

124.      Південнослов’янські та західні впливи в києворуському письменстві // Слово і час. – 2016. – №8. - С. 90-94.

125.      Відгомони творів про Бориса і Гліба в східнословянській агіографії ХІІ – ХІІІ ст. // Святі Борис і Гліб у національній культурі та суспільній думці. – Харків : Акта, 2016. – С. 41-45.

126.      Пелешенко Ю. Народні звичаї та особливості ментальності у московсько-новгородських землях у творах київських митрополитів кінця XIII– першої половини XV ст. // Ліствиця Якова: Збірник на пошану професора Леоніда Ушкалова з нагоди його шістдесятиріччя. – Харків: Майдан, 2016. – С.281-295.

127.      Пелешенко Ю.Особливості поетики «Похвального Слова Євтимію Тирновському» Григорія Цамблака // Слов’янознавство і нові парадигми та напрями соціогуманітарних досліджень. Матеріали міжнародної наукової конференції до Дня словянської писемності і культури (Київ, 24 травня 2017 р.). – К., 2017. – С.108-109.

128.      Пелешенко Ю. Духовні виміри барокових «місць пам’яті» [рец. на: Ісіченко Ігор, архиєпископ. Духовні виміри барокового тексту. Літературознавчі дослідження. - Харків: Акта, 2016. – 580 с.] // Слово і час. - 2018. - №3. - С.107-115 / у співавторстві з Наталією Пелешенко.

129.      Пелешенко Ю. Основні проблеми дослідження української літератури пізнього Середньовіччя // Актуальні проблеми сучасної української медієвістики. - Чернігів, 2018. - С.25-44.

130.      Пелешенко Ю. Особливості поетики мартирію «Муки Іоанна Нового Сучавського» Григорія Цамблака // Сто років академічної славістики в Україні: здобутки і перспективи. - К., 2018. - С.48-49.

131.      Пелешенко Ю. Народні звичаї та особливості ментальності мешканців московсько-новгородських земель кінця ХІІІ – першої половини ХV ст. // Ізборник 2012-2016. Дослідження. Критика. Публікації. - К., 2018. - С.12-29.

132.      Пелешенко Ю. Про «Похвальне слово Євтимію Тирновському» Григорія Цамблака // Ізборник 2012-2016. Дослідження. Критика. Публікації. - К., 2018. - С.228-231.

133.      Пелешенко Ю. Григорій Цамблак. Похвальне слово Євтимію Тирновському / Публікація, переклад і примітки Ю.Пелешенка // Ізборник 2012-2016. Дослідження. Критика. Публікації. - К., 2018. - С.232-279.

134.      Пелешенко Ю. «Слово похвальне трьом отрокам і пророку Даниїлу» Григорія Цамблака зі збірника Почаївської лаври XVI ст. // Культуротворча місія Почаївського василіянського монастиря /Упоряд. архиєп. Ігор Ісіченко. - Харків: Акта, 2018. - С.8-36.

135.      Пелешенко Ю. «Слово на Вознесіння Господнє» Григорія Цамблака: особливості поетики // Славістика й україністика: взаємне посилення розвитку. - К., 2019. - С.57-58.

136.      Пелешенко Ю. «Слово в святий Великий Четвер» Григорія Цамблака (Вступна стаття, оригінальний текст, переклад сучасною українською мовою) // UcrainicaMediaevalia. – 2019. - №2. – С.87-102.

137.  «Слово на славне вознесіння Господа нашого Ісусв Христа» Григорія Цамблака (Переднє слово та підготовка тексту // Спадщина. – 2020. - №15. – С.119-132.

Сулима Микола Матвійович — професор, доктор філологічних наук, академік НАН України, завідувач відділу давньої української літератури. 

Наукові інтереси:

·         українське віршування;

·         українська поезія XVI-XVIII ст.;

·         українська драматургія XVIІ-XVIII ст.;

·         українська література 1920-х рр.;

·         українська література кінця ХХ – поч. ХХІ ст.

·         Нобелівська премія;

Вибрані праці:

Монографії:

Історія української літератури: У 12 т. – Т.1. Давня література (Х – перша половина ХVI ст.). – К. : Наукова думка, 2014. – 838 с. -  68,25 арк. // Наукові  редактори:  М. М. Сулима, Ю. В. Пелешенко.

Історія української літератури: У 12 т. – Т. 2. Давня література (друга половина ХVI –  ХVIІІ ст.). – К. : Наукова думка, 2014. – 838 с. - 68,25 арк. // Наукові редактори: М. М. Сулима, В. І. Сулима. // автор  розділів: Вступ (с. 5 – 34), Літературний процес XVII-XVIIIст. (у співавторстві) (с. 80-97),  Посвяти, передмови, післямови (с. 166-173);  Декламації та діалоги (с. 249-259); Шкільна драма  (с. 500-553)

Книжиця у семи розділах: Літ.-критичні ст. й дослідження. — К.: Фенікс, 2006. — 424 с.

Українська драматургія XVII-XVIII ст. – К., 2005. – 365 с.

Гріхи розмаїтії (єпитимійні справи ХУІІ – ХУІІІ ст.) – К., 2005. - 256 с.

Українське віршування кінця ХУІ – початку ХУП ст. – Київ, 1985 р. – 146 с.

IЗБОРНИК 2012-2016. Дослідження. Критика. Публікації / Упор., ред: В. І. Сулима. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. – 452 с.  – Наклад 300 прим. –  ISBN 978-617-7349-97-5.                                                           

Колективна монографія:

Л. В. Ушкалов – коментатор Г. С. Сковороди. Літературознавчий дискурс: від бароко до постмодерну // Колективна монографія. Київ–Люблін–Харків, 2020.  – С. 274-285.

Підручники:

·         Українська література : підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закладів : рівень стандарту, академ. рівень / у співавт. з Григорієм Семенюком, Миколою Ткачуком, Ольгою Слоньовською, [та ін.] ; за заг. ред.. Г. Ф. Семенюка. – К. : Освіта, 2011. – 416 с.

·         Українська література : підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закладів : профільний рівень / у співавт. з Григорієм Семенюком, Миколою Ткачуком, Ольгою Слоньовською, [та ін.] ; за заг. ред.. Г. Ф. Семенюка. – К. : Освіта, 2011. – 528 с.

·         Українська література. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - Київ, 2009. – 415 стор. - (у співавт. з М.П. Ткачуком, В.Л.Смілянською та В.І. Сулимою)

·         Українська література. Підручник для 8 кл. загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин. - Київ, 2008. - У співавт.

Упорядкування збірників, антологій, хрестоматій:

1.     Зеров Микола. Вибране: Поезії, переклади, дипломна робота / М.К.Зеров; Передм. М. Сулими. – К.: Укр. письменник, 2011. – 712 с.

2.     Українська література : хрестоматія для 9 кл. загальноосвіт. навч. закладів. Оспівана воля / упоряд. у співавт. з М. Ткачуком, В. Смілянською. – К. : Освіта, 2011. – 576 с.

3.     Жемчужина причудливой формы. Фольклор и литера¬турные памятники Украины. — Общая редакция и составление: Н. М. Сулыма, заместитель директора по научной работе Института литературы им. Т. Г. Шевчен¬ко НАН Украины, член-корреспондент НАН Украины, доктор филологических наук; Л; В. Ушкалов, доктор фи¬лологических наук, профессор. Авторы обзорной статьи и комментариев: Н. М. Сулыма, Л. В. Ушкалов. Редактор Н. А. Мухаметшина. — М.: Худож. лит., 2011 г. — с. 672: ил. — Классика литератур СНГ.

4.     На горах Киевских: фольклор и литературные памятники Украины — Общая редакция и составление: Н. М. Сулыма, заместитель директора по научной работе Института литературы им. Т. Г. Шевчен¬ко НАН Украины, член-корреспондент НАН Украины, доктор филологических наук; Ю. В. Пелешенко, доктор фи¬лологических наук. Авторы обзорной статьи и комментариев: Н. М. Сулыма,Ю. В. Пелешенко.– М. : Художественная литература, 2010. – 712 с. : ил. – (Классика литератур СНГ).

5.     Сяйво білого тіла: антологія української еротичної поезії / упорядник М. Сулима. — К.: Факт, 2008. — 424 с.

6.     Зеров Микола. Українське письменство. Упорядкування, коментарі. К., Видавництво Соломії Павличко "Основи". – 2003. - 1301 с.

7.     Бажан М. Політ крізь бурю. Вибране. – Бібліотека Шевченківського комітету. - (Упорядкування, коментарі, післямова). К.: Криниця. – 2002. 600 с.

8.     «Бандурка». Українські сороміцькі пісні в записах З. Доленги-Ходаковського, М. Максимовича, П. Лукашевича, М. Гоголя, Т. Шевченка, П. Чубинського, Хв. Вовка, І. Франка, В. Гнатюка. – Київ, 2001. - 279 с.

9.     Український футуризм. Вибрані сторінки. – Ніредьгаза (Угорщина), 1996. – 256 с. (упорядкування, передмова, коментарі).

10.   Українська поезія. Середина ХУП ст. - Київ, 1992. - 680 с. (у співавторстві з В. І. Крекотнем; упорядкування, передмова "Про версифікаційні особливості книжної української поезії середини ХУП ст.", коментарі).

11.   Давня українська література. Хрестоматія. – Київ, 1991. – 576 с. (Упорядкування, передмова, коментарі). -1-ше вид. – 1991; 2-ге вид. - 1992. - 576 с.; 3-тє вид. - 1994. - 672 с.; 4-те вид. - 1998. - 655 с.

12.   Франко І. Я. Твори: У 50=ти тт. – Том 40. – К., 1983 (упорядкування, коментарі; у співавторстві з В. П. Колосовою, В. І. Крекотнем, О. В. Мишаничем).

Статті:

1.     Творення дивовижного світу / Микола Сулима // Чирков  С. Поза позик : нові та найновіші поезії. – Київ : ВЦ “Просвіта”, 2020. – С. 168–171.

2.     Відлуння творчості Григорія Сковороди у романі Василя Земляка “Лебедина зграя” / Микола Сулима // Переяславські Сковородинівські студії : зб. наук. пр. Філологія. Філософія. Педагогіка. – Ніжин : Видавець Лисенко М.М., 2019. – Вип. 6. – С. 153–158.

3.     Диво повернення : про поетичну збірку Світлани Короненко “Містерії” (“Ярославів Вал”, 2019) / Микола Сулима // Літ. Україна. – 2019. – № 33–34 (5816–5817). – 14 верес. – С. 6.

4.     До тлумачення кількох щоденникових записів Тараса Шевченка / Микола Сулима // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія : зб. наук. пр. – Вип. 29–31. – Черкаси, 2019. – С. 286–293.

5.     До тлумачення кількох щоденникових записів Тараса Шевченка / Микола Сулима // Художній світ Тараса Шевченка і сучасність : зб. пр. Всеукр. (40-ї) наук. шевч. конф. 17–18 квіт. 2019 р. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю.А., 2019. – С. 173-180.

6.     Замість передмови / Микола Сулима // Зерова М. Імена. – Київ : ТОВ “Вид-во “Кліо”, 2019. – С. 5–7.

7.     Корифей української медієвістики / Микола Сулима // Слово Просвіти. – 2019. – № 21 (1021). – 23-29 трав. – С. 7.

8.     Література і мистецтво України в експонатах XVI національної філателістичної виставки “Укрфілекспо-2018” / М.С. [Микола Сулима] // Слово і Час. – 2019. – № 1 (697). – С. 122–124.

9.     Людина, яку любив Григір Тютюнник / Микола Сулима // Боліло серце за Україну : спогади про Віталія Дончика : зб. ст. – Київ : Ярославів Вал, 2019. – С. 30–36.

10.   Про Дмитра Наливайка / Микола Сулима // Слово і Час. – 2019. – № 11 (707). – С. 25.

11.   Роман Пантелеймона Куліша “Чорна рада” в контексті “постмодерних” полі технологічних практик / Микола Сулима // Слово і Час. – 2019. – № 12 (708). – С. 44–49.

12.   Рукописи не горять : [про дослідження праць Л. Махновця] / Микола Сулима  // Слово і Час. – 2019. – № 5 (702). – С. 21–22.

13.   Світлій пам’яті Леоніда Ушкалова / Микола Сулима // Слово і Час. – 2019. – № 3 (699). – С. 126.

14.   Силабічна система віршування в оцінці Ігоря Качуровського / Микола Сулима // Поетичні та віршознавчі заповіти Ігоря Качуровського : Всеукр. віршознавчий семінар : до 100-річчя від дня народження. Київ, 28–29 верес. 2018 року. – Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2018. – С. 32–37.

15.   Творчі пошуки українського кіно останніх років : [дискусія, 19 лют. 2019 р.] / серед учасників – Микола Сулима // Кінотеатр. – 2019. – № 3 (143). – С. 6.  

16.   До тлумачення кількох щоденникових записів Тараса Шевченка / Микола Сулима // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія : зб. наук. пр. – Черкаси, 2018. – Вип. 27–28. – С. 18–25.

17.   Згадуючи Вчителя / Микола Сулима // Олекса Мишанич у колі сучасників : зб. спогадів, статей, есе, бібліографічних джерел : до 85-річчя від дня народження науковця. – Ужгород : РІК-У, 2018. – С. 170–173. 

18.   Интермедиальные проекты украинских футуристов / Микола Сулыма // Интермедиальная поэтика авангарда : сб. ст. / Филол. фак-т Белградского ун-та. – Белград ; Токио : Изд-во филол. фак-та в Белграде, 2018. – С. 189–204.

19.   “Лісова пісня” Лесі Українки і прототипи її героїв / Микола Сулима // Ізборник 2012–2016 : Дослідження. Критика. Публікації. – Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2018. – 452 с. – С. 131–137.

20.   Мост и стих : (Об одном замечательном случае интермедиальности у Велимира Хлебникова) / Микола Сулыма // Интермедиальная поэтика авангарда : сб. ст. / Филол. фак-т Белградского ун-та. – Белград ; Токио : Изд-во филол. фак-та в Белграде, 2018. – С. 114–116.

21.   Олекса Мишанич – творець сучасної української школи медієвістики / Микола Сулима // Слово і Час. – 2018. – № 11 (695). – С. 57–59.

22.   Олекса Мишанич – цінитель і дослідник української поезії / Микола Сулима // Слово і Час. – 2018. – № 4 (688). – С. 52–55.

23.   Оповідання Григора Тютюнника “Оддавали Катрю” у світі сьогодення / Микола Сулима // Полтавська криниця. – 2018. – № 1–2. – С. 236–239.

24.   Орест Ткаченко “З далеких літ” / Микола Сулима // Українська літ. газета. – 2018. – № 6 (220). – 23 берез. – С. 19.

25.   Пам’яті Василя Васильовича Німчука / Микола Сулима // Професор Василь Німчук у спогадах сучасників. – Ужгород : Всеукраїнське держ. вид-во “Карпати”, 2018. – С. 143–144.

26.   Повернення поліграфічного шедевра / Микола Сулима // Слово і Час. – 2018 . – № 5 (689). – С. 114.

27.   Почаївські програми шкільних вистав та їхнє місце в історії українського театру / Микола Сулима // Культуротворча місія Почаївського василіанського монастиря. – [Харків] : Акта, [2018]. – С. 150–157.  

28.   Антологія поезії святої Терези від Ісуса / пер. Миколи Сулими // Свята Тереза від Ісуса і Україна = SantaTeresadeJesusyUcrania : [наук. зб.]. – Львів : Вид. Укр. католицького ун-ту, 2017. – С. 262–265.

29.   Олена Пчілка і її переспіви псалмів Давидових / Микола Сулима // Відлуння / Федерація Спілок письменників держави Ізраїль. – Єрусалим, 2016–2017. – Зима. – С. 29–31.

30.   “Понеділок, вівторок…” – “Чорний квадрат” Михайля Семенка / Микола Сулима // Слово і Час. – 2017. – № 4. – С. 24–28.

31.   Стонадцять відтінків болю : про поезію Наталі Пасічник / Микола Сулима // Слово Просвіти. – 2017. – № 7. – 16–22 лют. – С. 7.

32.   Тактовик у циклі Михайля Семенка “Біла студія” (1918) / Микола Сулима // Віршознавчий семінар “Український тонічний вірш : Дк, Тк, Акц, В.в. Тактовик : типологія форм” : зб. наук. пр.. 1 черв. 2017 р. – Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2017. – С. 22–31.

33.   Творчість Тараса Шевченка й давня українська література / Микола Сулима // Збірник праць Міжнародної (39-ї) наук. Шевченківської конференції “Творчість Тараса Шевченка : компаративний та інтертекстуальний простір” : 202 річниці з дня народж. Т.Г. Шевченка присвячується. 26–27 квіт. 2016 р. – Черкаси, 2017. – С. 156–165.

34.   Шмуель Йосиф Аґнон / Микола Сулима // Відлуння / Федерація Спілок письменників держави Ізраїль. – Єрусалим, 2016–2017. – Зима. – С. 49–52.

35.   Ще раз про “Крым наш!” / Микола Сулима // Літ. Україна. – 2017. – № 10. – 9 берез. – С. 5.

36.   Косач М. (Михайло Обачний). Твори. Переклади. Листи. Записи кобзарських дум / Михайло Косач ; упорядкув., біографія, комент. та прим. Лариси Мірошниченко ; Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. – Київ : ВД “Комора”, 2017. – 590 с. – 36,0 др. арк. : фото. – Наук. ред.

37.   Літературознавчі обрії. Праці молодих учених : зб. наук. пр.. / НАН України, Ін-т літератури ім.. Т.Г. Шевченка. – Київ, 2017. – Вип. 24. – 137 с. – Наук. ред.

38.   Переяславські Сковородинівські студії : зб. наук. пр. : Філологія. Філософія. Педагогіка / ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Григорія Сковороди”, Центр Сковородинознавства. – Ніжин, 2017. – Вип. 4. – 352 с. – Член редкол.  

39.   До питання про особливості віршованих творів XVII століття про Іоанна Златоуста / Микола Сулима // Ліствиця Якова : зб. ст. на пошану проф. Леоніда Ушкалова з нагоди його шістдесятиліття. – Харків : Майдан, 2016. – С. 393–397.

40.   Драматична доля академічного літературознавства / Микола Сулима // Слово і Час. – 2016. – № 11. – С. 3–6.

41.   Михайль Семенко між батьком і дочкою / Микола Сулима // Постколоніалізм. Генерації. Культура. – Київ : LAURUS, 2016. – С. 301–305.

42.   Новоросія як фейк, або Дещо про російську історичну облуду для тих, хто не бажає знати правди / Микола Сулима // День. – 2016. – № 4–5. – 15–16 січ. – С. 21.

43.   О, Нідерланди! : (Лист у ноосферу) / Микола Сулима // День. – 2016. – № 49. – 22 берез. – С. 11.

44.   Образи ріпників і шахтарів в українській літературі кінця XIX – початку ХХ ст. / Микола Сулима // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Спадщина Івана Франка у світлі сьогодення”, присвяч. 160-річчю від дня народж. І. Франка (у межах реалізації наук.-дослід. проблеми “Перспективні напрями сучасної науки та освіти”), 19–20 трав. 2016 р. – Слов’янськ, 2016. – С. 88–89.

45.   Про один сюжет у творчості Івана Франка / Микола Сулима // Мандруючи світами і віками : зб. на пошану Юрія Пелешенка. – Київ ; Дрогобич : Посвіт, 2016. – С. 291–296.

46.   Проґавлене єднання / Микола Сулима // Слово Просвіти. – 2016. – № 39. – 29 верес. – 5 жовт. – С. 10–11.

47.   Сковорода далекий і близький : переднє слово / Микола Сулима // Учитель життя : Сковорода як гасло часу : нариси, дослідження, інтерв’ю, світлини. – Київ : Успіх і кар’єра, 2016. – С. 7–10.

48.   Творчість Тараса Шевченка й давня українська література / Микола Сулима // Шевченків світ. – 2016. – Вип. 9. – С. 15–21.

49.   Шкільна драма / Микола Сулима // Матеріали до історії українського театру : від витоків до початку ХХ століття. – Київ : Вид-во ІМФЕ, 2016. – С. 32–91.

50.   Штрихи до портрета Р.Т. Гром’яка / Микола Сулима // Вертепи долі : спогади про Романа Гром’яка / Упоряд. З. Лановик, М. Лановик. – Тернопіль : Ред.-видав. відділ Тернопільського нац. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка, 2016. – С. 377–378.

51.   Що поетизують у» ДНР  та Росії / Микола Сулима // Літ. Україна. – 2016. – № 10. – 17 берез. – С. 11, 15.

52.   Ювілейне засідання Вченої ради Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ / серед тих виступаючих – Микола Сулима // Філософська думка : український наук.-теорет. часопис. – 2016. – № 6. – С. 12, 136.

53.   Відбулась як творча особистість / Микола Сулима // Слово Просвіти. – 2015. – № 37. – 17–23 верес. – С. 8.

54.   Іван Тривога – невідомий український письменник кінця XVIII ст. / Микола Сулима ; Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України та ін. // Материалы XV Междунар. науч. семинара “Деятели науки и культуры России и Украины (XVIII–XX вв.)” 17–21 мая 2015 г. – Санкт-Петербург ; [Нежин : ЧП Лысенко Н.М.], 2015. – С. 111–117.

55.   Іванові Гайворону – 75 / Микола Сулима // Літ. Україна. – 2015. – № 38. – 8 жовт. – С. 11.

56.   Ідилія в творчості Григорія Сковороди / Микола Сулима // Переяславські Сковородинівські студії : філологія, філософія, педагогіка : зб. наук. пр. – Ніжин : Видавець Лисенко М.М., 2015. – Вип. 3. – С. 85–88.

57.   Книжка з “чорнобильської бібліотеки” : [рец. на кн. : Йовенко С. Любов під іншим місяцем] / Микола Сулима // Дивослово. – 2015. – № 9(672). – С. 61–63.

58.   “Никогда мы не будем братьями…” : літературна агресія “руського міра” : монографія / Микола Сулима, Анатолій Шпиталь ; Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. – Київ, 2015. – 79 с.

59.   “Никогда мы не будем братьями…” : (образ України й українця в сучасній російській літературі) / Микола Сулима // У пошуках істини : зб. на пошану проф. Володимира Антофійчука. – Чернівці ; Дрогобич : Посвіт, 2015. – С. 469–482. – Електрон. аналог друк. вид. : Litakcent. com. – 2015. – 19 берез. – Режим доступу :http://litakcent.com/author/mykola-sulyma/ (17.06.2015). – Назва з екрану.

60.   Про одне видання двох переспівів Т.Г. Шевченка / Микола Сулима // Альманах бібліофілів. – Кн. 1 / упоряд. Є. Пшеничний. – Дрогобич : Коло, 2015. – С. 347–349.

61.   Проблемно і фундаментально : [рец. на кн. : Дмитренко М. Українська фольклористика другої половини XIX століття : школи, постаті, проблеми. – Київ : Сталь, 2004] / Микола Сулима // Подвижник : ювілейний наук. зб. на пошану докт. філол. наук, проф. Миколи Дмитренка (до 60-річчя від дня народження). – Київ, 2015. – С. 60–62. – (Передрук з газ. “Літ. Україна”. – 2004. – № 40. – 14 жовт. – С. 6).

62.   П’ятирічка Миколи Жулинського / Микола Сулима // Слово і Час. – 2015. – № 8. – С. 22–23.

63.   Смольський Григорій Степанович / Микола Сулима // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. – Київ, 2015. – Т. 5. – С. 868–869.

64.   Студинський Кирило Йосипович / Микола Сулима // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. – Київ, 2015. – Т. 5. – С. 1004.

65.   Ушкалов Леонід Володимирович / Микола Сулима // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. – Київ, 2015. – Т. 6. – С. 464–465.

66.   Футуристи з радіо “Вести” / Микола Сулима // Літ. Україна. – 2015. – № 33. – 3 верес. – С. 11.

67.   Ще раз про вірш Климентія Зіновієва “Рахуба древам розным як на вселенной много обрђтаєтся (колко зналем и чувашем, толко и написалем)” / Микола Сулима // Літературознавчі студії / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – 2015. – Вип. 45. – С. 236–242. – (Б-ка Ін-ту філології).  

68.   Козьма Порадин – мандрівник без мети / Микола Сулима // Життя зі словом : ювілейний зб. на пошану докт. філол. наук, проф. Миколи Ткачука. – Тернопіль ; Дрогобич : Посвіт, 2014. – С. 442–444.

69.   Олекса Мишанич – керманич української медієвістики : (на відзнаку 80 річниці від дня народження, на 10 річницю від дня смерті) / Микола Сулима // StudiaPolsko-Ukraińskie. – Warszawa, 2014. – № 1 : W 200 rocznicę urodzinT. Szewczenki. – S. 197–203.

70.   Остап Вишня в оцінці Олексія Полторацького / Микола Сулима // Sempertiro : зб. . на пошану Володимира Панченка. – Київ : Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2014. – С. 249–255.

71.   Про один письменницький прийом Нестора Літописця / Микола Сулима // Преподобний Нестор Печерський в історії української культури : зб. ст. – Харків : Акта, 2014. – С. 9–13.

72.   Про одну судову справу : (за “Судебным вестником” № 269 від 10 груд. 1867 р.) /  Т.Н. Лебединская, Н.М. Сулима // Материалы XIV Междунар. науч. семинара “Тарас Шевченко и его петербургское окружение” 13–17 мая 2014 г. – Санкт-Петербург, 2014. – С. 262–266.

73.   Біля початку поетичного портрета Києва : урбаністика давньої української літератури / Володимир Крекотень, Микола Сулима // Київ і слов’янські літератури. – Київ ; Београд : Темпора ; SlovoSlavia, 2013. – С. 93–97.

74.   Відкритий лист Г.А. Кернесу / Микола Сулима // Слово Просвіти. – 2013. – 17–23 жовт. – С. 3.

75.   Дольник у ранній творчості Михайля Семенка / Микола Сулима // Український дольник : колект. монографія. – Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2013. – С. 342–346.

76.   Майстер дзеркал : про книжку Юрія Буряка “Амальгама” / Микола Сулима // Голос України. – 2013. – 26 січня. – С. 14.

77.   Мандрівник-невдаха / Микола Сулима // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія : зб. наук. пр. : до 60-річного ювілею літературознавця, докт. філол. наук, проф. В.Т. Поліщука. – Черкаси, 2013. – С. 128–132.

78.   Михайль Семенко і Микола Бажан / Микола Сулима // Слово, яке тебе обирає : зб. на пошану проф. Володимира Моренця. – Київ : Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2013. – С. 304–314.

79.   Мудре серце Наталі Шумило / Микола Сулима // Слово Просвіти. – 2013. – 24–30 жовт. – С. 13.

80.   Околосонетная полемика между Андреем Малышко и Максимом Рыльским / Николай Сулима // Літературознавчі студії : зб. наук. пр. – Вип. 1. – Київ : ВПЦ “Київський ун-т”, 2013. – С. 135–141.

81.   Оповідання Євгена Гребінки “Приключения синей ассигнации” : (компаративний аспект) // Рідний край. – 2013. – № 1. – С. 68–70.

82.   Полеміка навколо Григорія Сковороди. Рік 1861-й / Микола Сулима // Переяславські Сковородинські студії : зб. наук. пр. – Вип. 2. – Переяслав-Хмельницький, 2013. – С. 118–121.

83.   Примітки куці – ні к чому / Микола Сулима, Богдан Цимбал // Спадщина : Літературне джерелознавство. Текстологія. – Т. VIII. – Київ : Laurus, [2013]. – 446 с. – С. 92–100.

84.   Про одну судову справу : (За “Судебным вестником” № 269 від 10 груд. 1867 р.) / Тетяна Лебединська, Микола Сулима // Слово і Час. – 2013. – № 11. – С. 112–114.

85.   “Того, хто бачив фільми…” // Кінотеатр. – 2013. – № 4. – С. 6.

86.   Хист, як і дім людський, не на землі, а в душі : [рец. на кн. : Пономаренко Л. Синє яблуко для Ілонки. – Львів : Піраміда, 2012] / Микола Сулима // Слово Просвіти. – 2013. – 31 січ. – 6 лют. – С. 14.

87.   Цикл Михайля Семенка “Наївні поезійки” / Микола Сулима // Літературознавчі студії. – Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2013. – Вип. 37, ч. 2. – С. 344–350.

88.   Садловський Ю.І. Словник футуризму / Ю.І. Садловський ; наук. ред. : М. Сулима, Я. Кравець. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2013. –128 + 8 с. : іл.

89.   Абліцов Віталій Григорович / Микола Сулима // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. – Київ, 2012. – Т. 1. – С. 76–77.

90.   Вступне слово / Микола Сулима // Американські літературні студії в Україні. – Київ : Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2012. – Вип. 7. – С. 7–8.

91.   Гальченко Сергій Анастасійович / Микола Сулима // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. – Київ, 2012. – Т. 2. – С. 44–45.

92.   Капітан Лєбядкін агітатором / Микола Сулима // Слово Просвіти. – 2012. – 4–10 жовт. – С. 4.

93.   Лесь Курбас і Михайль Семенко / Микола Сулима // Життя і творчість Леся Курбаса в рецепції українського театрознавства. – Львів ; Київ ; Харків : Літопис, 2012. – С. 301–309.

94.   Лесь Курбас і Михайль Семенко / Микола Сулима // VIII і IX Міжнар. театр. фестиваль жіночих монодрам “Марія” : мат-ли Міжнар. наук.-мистец. конф. “Гортаючи сторінки світової культури”. 5 жовт. 2011 р., 7 жовт. 2012. – Київ, 2012. – С. 94–100.

95.   “На шляхах духовної інтеграції…” : обговорення книжок Ірини Бетко / серед співрозмовників – Микола Сулима // Слово і Час. – 2012. – № 2. – С. 123.

96.   Про одне видання двох переспівів Т.Г. Шевченка / Микола Сулима // Наша національна гордість : мат-ли Всеукр. наук. конф., присвяч. 825-річчю “Слова о полку Ігоревім” ; Нац. музей літератури України 22 жовт. 2010 р. – Київ, 2012. – С. 58–59.

97.   Рецепція творчості Теодора Моммзена в Україні / Микола Сулима // StudiaMethodologica. – Тернопіль, 2012. – Вип. 34 : Теорія літератури і гуманітарні студії : зб. наук. пр. з нагоди 75-річчя […] Романа Гром’яка. – С. 169–170.

98.   Свідок і учасник літературного процесу : [до ювілею В. Дончика] / Микола Сулима // Слово і Час. – 2012. – № 4. – С. 45–46.

99.   Сонет проти системи / Микола Сулима // Студії з україністики. Вип. Х : Література. Соціум. Епоха : ювіл. зб. на пошану д. філол. н., проф. Олександра Астафьєва. – Київ ; Дрогобич : Посвіт, 2012. – С. 680–682.

100. Чому село в романі Григорія Тютюнника “Вир” називається Троянівка? // Григір Тютюнник : нові дослідження і матеріали : наук. зб. до 80-річчя від дня народження Григора Тютюнника. – Луганськ, 2012. – С. 150–1

101. Антиквар-новатор / Микола Сулима // Зеров М. Вибране : дипломна робота, поезії, переклади. – Київ : Укр. письменник, 2011. – С. 3–14.

102. Важливий складник стандарту – компаративна лінія : [коментар проекту Держ. стандарту базової та повної загальної середньої освіти у галузі “Мова і література”] / Микола Сулима // Дивослово. – 2011. – № 8. – С. 19.

103. Діалог в ореолі смутку й сивини / Віра Сулима, Микола Сулима // Михайло Москаленко. Статті. Публіцистика. Спогади про Михайла Москаленка. – Київ : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2011. – С. 475–484.

104. Діалоги Лесі Українки / Микола Сулима // Українка Л. Драми та інтерпретації. – Київ : Книга, 2011. – С. 135–142.

105. Людина-карнавал / Микола Сулима // Благодарю, Вселенная! : О Викторе Шулакове. – Киев: Альтерпрес, 2011. – С. 60–64.

106. Мінімалізм у творчості Василя Голобородька / Микола Сулима // Współczesneparadygmatywliteraturoznawstwie, językoznawstwie, translatoryce, pedagogiceIkulturoznawstwiewkontekścieinterdyscyplinarnym : księgajubileuszowaprof. zw. drhab. M. Zymomrya. – Częstochowa, 2011. – S. 239–242.

107. Місце “Новокозацьких сонетів” (1886) Финтика Шляхтиченка в історії українського сонета / Микола Сулима // Ренесансні студії. – Вип. 16–17. – Запоріжжя, 2011. – С. 154–162.

108. [Національній експертній комісії України з питань захисту суспільної моралі. На № 734/51 від 30.04.09 : про кн. : Ульяненко О. Жінка його мрії. – Харків, 2009] / М.М. Сулима // Олесь Ульяненко. Без цензури. – Київ : Махаон-Україна, 2011. – С. 322.

109. Образ сміття/бруду/болота у творчості Т.Г. Шевченка / Микола Сулима // Зб. пр. Міжнар. (38-ої) наук. шевченківської конф. 20–21 квіт. 2011 року. – Черкаси : [Вид. Чабаненко Ю.А.], 2011. – С. 368–374.

110. Образи “інших” у творчості Климентія Зіновіїва // Обрії наукового пошуку. Літературознавство. Мовознавство. Перекладознавство : зб. на пошану проф. Івана Мегели. – Київ; [Дрогобич] : Вид. Вадим Карпенко, 2011. – С. 151–152.

111. Пастух пташок [Електронний ресурс] / Микола Сулима // Litakcent. com. – 2011. – 26 верес. – Режим доступу :http://litakcent.com/author/mykola-sulyma/ (7 . 2011). – Назва з екрану.

112. “Під небом дальньої чужини…” : Сибір у літературно-художній та епістолярній спадщині Павла Грабовського. // Документ, музейный экспонат, нарратив, письменный источник в культурном трансфере Сибирь-Украина : мат-лы Всерос. науч. конф. с междунар. участием. – Томск : Изд-во Томского ун-та, 2011. – С. 119–125.

113. Про незабутню Інну Петрівну Чепігу / Микола Сулима // У силовому полі мови : Інні Петрівні Чепізі. – Київ, 2011. – С. 15–16.

114. Про творчість Василя Бур’яна / Микола Сулима // Бур’ян В. Лелеки в полі : поезії. – Черкаси : [Вид. Чабаненко Ю.], 2011. – С. 5.

115. Трагедія Івана Кавалерідзе “Григорій Сковорода (Григорій і Параскева)” / Микола Сулима // Переяславські Сковородинівські студії : зб. наук. пр. – Переяслав-Хмельницький, 2011. – Вип. 1. – С. 130–135.

116. “У нашому варіанті про вплив російської літератури не йшлося” / Микола Сулима ; [спілкув. М. Савчук] // Україна молода. – 2011. – 8 лют. – С. 9. – Електрон. аналог друк. вид. : режим доступу : http://www.umoloda.kiev.ua/number/1830/174/64960/≠ [без дати зв.].  –Назва з екрана.

117. Українська література. 10−11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітн. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень) / серед укладачів – Микола Сулима. – Київ : Грамота, 2011. – 72 с.

118. Українська література. 10−11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітн. навч. закл. Філологічний напрям / серед укладачів – Микола Сулима. – Київ : Грамота, 2011. – 151 с.

119. Чи сприйняв би Іван Франко Михайля Семенка? / У зб. Іван Франко: дух, наука, думка, воля. Мат – ли Міжнародної наукової конференції, присв. 130-річчю від дня нар. Івана Франка. – Т. 2. – Львів, 2010. – С. 748 – 751.

120. До питання про особливості віршованих варіацій молитов. /У зб.: Біля джерел українського бароко (Львівська медієвістика, Вип. 3.) – Львів: Свічадо, 2010. – С. 128 – 133.

121. Українське бароко в оцінці Омеляна Огоновського. / У зб. Gente Ukrainus, Natione Ukrainus Gente Ukrainus, Natione Ukrainus (літературні шляхи справжньої України. 36. наук, праць на пошану... Миколи Корпанюка з нагоди 60 – річчя). – К.: Євшан – Зілля, 2010. – С. 451 – 456.

122. Відділ української давньої літератури. /У кн.: Вісімдесят і далі... Коротка історія Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. Упор. М. М. Сулима. – К.: Стилос, 2010. – С. 81 – 86.

123. Дев'ять десятиліть українського літературознавства. / У кн.: Вісімдесят і далі... Коротка історія Інституту літератури їм. Т.Г. Шевченка НАН України. Упор. М.М. Сулима. – К.: Стилос, 2010. – С. 22 – 67.

124. Іван Тривога – невідомий український письменник кінця XVIII століття // Від бароко до постмодерну: Збірник праць кафедри української та світової літератури [Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди]. – Харків: Майдан, 2010. – Т. VII. – С. 224 – 251.

125. Метрична структура мініатюр Михайла Семенка // Українське віршознавство ХХ – початку ХХІ століть. Здобутки і перспективи розвитку. – К.: Вид. дім Дмитра Бураго, 2010. – С. 61 – 66.

126. Леся Українка і Володимир Перетц. – Леся Українка: доба і творчість. Зб.наук.статей і мотивів – Том 3. –Луцьк, 2009. – С. 140 – 143 (Волинський національний університет імені Лесі Українки. Науково – дослідний інститут Лесі Українки).

127. Олена Пчілка і її переспіви псалмів Давидових. – Наук. зап. Терноп. пед. у – ту імені Володимира Гнатюка. Серія «Літературознавство» , вип. 27. Studiа іn? Видається на пошану і з нагоди 60 – річчя від дня народження доктора філол. наук, проф. Ткачука Миколи Платоновича. – Тернопіль, 2009. – С. 185 – 188.

128. Іван Тривога — невідомий український письменник кінця XVIII ст. // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність. Вип.ІІ. Зб. наук. праць. Матеріали П. – Хм. XIV Сковородинських читань. – К., 2009. – С. 128 – 132.

129. Уклін ученому (про В.І. Крекотня) // Січ. – 2009. №7 . – С. 32.

130. Михайло Семенко й Олександр Олесь – СіЧ. – 2009. – № 1. – С. 24 – 25.

131. Поетичні чари Лідії Золотоноші. – Золотоноша Л. Хочу до тебе. Поезії. – К.: Фенікс, 2009. – С. 4 – 5.

132. Піти й повернутися (до питання про місію українських мандрівників XVII – XVIII ст. Nel mondo degli Slavi Incontri e dialoghi tra culture. Studi in di Giovanna Brogi Bercoff. Vol. I. – Biblioteka di Studi Slavistici. - 8. – Firenze university Press Nel mondo degli Slavi Incontri e dialoghi tra culture. Studi in di Giovanna Brogi Bercoff. Vol. I. – Biblioteka di Studi Slavistici. - 8. – Firenze university Press. – 2008. – P. 615 – 621.

133. До питання про роль переліків в українській давній літературі. – Медієвістика. Вип.5. – Одеса,2009. – С. 168 – 172.

134. Еротичні мотиви у творчості Дмитра Кременя. – Наук.вісник Миколаївського державного університету. Вип.22. Філологічні науки. Зб. наук. праць. – Миколаїв, 2009. – С. 170 – 172.

135. «Кам'яна душа» Івана Франка і «Камінний господар» Лесі Українки. – Леся Українка і сучасність. Зб.наук.праць. – Том 4, кн.1. – Луцьк: Вежа, 2007. – С. 376 – 383.

136. Виразити духовну сутність нації. – Українсько – музична газета. – 2008. – №4 (70) Жовтень – грудень. – С. 11.

137. Україна потребує саме таких. – Лицар мови української Роман Іванченко. Спогади про вчителя, вченого, друга. – К., 2008. – С. 221 – 222.

138. Діалогізовані твори Лесі Українки. – Леся Українка: Доба і творчість. Зб.наук.праць і матеріалів. Том 1. – Луцьк, 2009. – С. 93 – 101.

139. Унія в українській шкільній драмі XVII – XVIII століть. – На перехресті культур. Збірник наукових праць на пошану Леоніда Рудницького з нагоди 70 – річчя. – Львів – Філадельфія, 2008. – С. 310 – 320.

140. Повість Івана Нечуя – Левицького «Без буття» і її місце у творчості письменника. – Іван Нечуй – Левицький: постать і творчість . До 170 – річчя з дня народження Івана Семеновича Нечуя – Левицького. Збірник праць Всеукраїнської наукової конференції. – Черкаси, 2008. – С. 139 – 144.

141. Ностальгія за великою літературою (лауреати Нобелівської премії з літератури на сторінках львівських періодичних видань). – Європейська меланхолія. Дискурс українського окциденталізму. – К., 2008. – С. 152 – 159.

142. Інфернальні мотиви в українській літературі у зв'язку з описом пекла в «Енеїді» І.П. Котляревського. – Біблія і культура. Зб. наук.праць. Вип. 8 – 9. – Чернівці, 2008. – С. 185 – 186.

143. «Кам'яна душа» Івана Франка і «Камінний господар» Лесі Українки. – У зб.: Леся Українка і сучасність. – Том 4, кн. 1. – Луцьк, 2007. – С. 376 – 383.

144. Як зроблена «Чудасія» Григора Тютюнника. – Київські полоністичні студії. Том 10. – К., 2008. – С. 392 – 395.

145. Ще одна сторінка літературної полеміки 20 – 30 – х років. – Олекса Влизько в контексті українського літературного відродження 20 – х років XX століття. 100 – річчю з дня народження поета присвячується. – Черкаси, 2008. – С. 34 – 39.

146. Центони Василя Голобородька. – Олександр Галич – особистість, учений, громадянин. Збірник наукових праць, присв. 60 – річчю д.філол.н., проф., засл. діяча науки і техніки України Олександра Галича. – Луганськ, 2008. – С. 167 – 170.

147. Уклін Галині Кіндратівні. – Віршознавчий семінар. Присвячується пам'яті Галини Кіндратівни Сидоренко. Збірник наукових праць та спогадів. 28 травня 2007 р. – К., 2008. – С. 13 – 14;14 – 19.

148. Про «літературну мозаїку» Юрія Мейгеша «Сьогодні і завтра» // Зб. «Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства». Вип. 11. Творчість Івана Чейдея в загальноукраїнському літературному контексті. – Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (14 – 16 травня 2007 , Ужгород). – С. 155 – 156.

149. Іван Франко й українська шкільна драма XVII – XVIII ст. – Франкознавчі студії. Зб. наук. праць. Вип. 4. – Дрогобич: Коло, 2007. – С. 312 – 317.

150. Поема Михайля Семенка «Німеччина». – Die Ukraine zwischen Ost und West. Rolf Gobner zum 65. Geburtstag. – Shaker Verlag, 2007. – C. 26 – 32.

151. [Про Н. І. Тоцьку] – Літературна Україна. – № 45 від 22 листопада 2007 р. – С. 2.

152. Документи українського авангарду. – Хроніка 2000. – Вип. 65 – 66. – К., 2007 (упорядкування).

153. [Про Петра Білоуса]. – Літературознавчі студії. Вип.1 (Житомирський державний університет імені Івана Франка. Кафедра української літератури). – Житомир, 2007. – С. 134 – 135.

154. Поет, що наповнює цей холодний всесвіт теплими словами нашої мови, які народжуються разом із диханням. – Українська культура. – 2007. – №3 – С. 34 – 36.

155. Лесь Курбас і Михайль Семенко. – Курбасівські читання. – Вип. 2. – К., 2007. – С. 118 – 132.

156. Павло Тичина і поети – модерністи. – Слово і час. – 2007. – № 4. – С. – 32 – 38.

157. До питання про засоби увиразнення вірша української шкільної драми XVII – XVIII ст. – На стику культур: польський та український вірш. – К., 2007. – С. 98 – 111.

158. Про вірш Михайля Семенка «В сяйві мрій». – Споконвіку було слово… Збірник на пошану професора Олександра Александрова з нагоди його 60 – річчя. –Одеса, 2007. – С. 381 – 384.

159. Григорій Сковорода взимку. – Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності. – Кн. 1. – К., 2007. – С. 228 – 232.

160. Українська та польська силабіка: Зустріч через три століття. – Ukraina. Teksty i konteksty. Ksiega jubileuszowa dedykowana profesoru Stejanowi Kozarowi w siedemdziesiata rocznica urodzin. – Warszawa, 2007. – Ss.135 – 138.

161. Слово про Григорія Сивоконя: (З нагоди його 75 – річчя) // Дивослово. —2006. — С. 56.

162. Традиції української шкільної драми XVII – XVIII ст. у драматургічній спадщині Лесі Українки // Леся Українка і сучасність /Волин. держ. ун – т. — Луцьк: Волин. обл. друк. — Т. 3. — С. 434–437.

163. Чи сприйняв би Іван Франко Михайля Семенка? // Вісник: (Літературознавчі студії) /Київ. міжнарод. ун – т. — 2006. — Вип. 8. — С. 117–122.

164. Безупинний діалог із читачем: [До ювілею Г.Сивоконя] // Слово і ЧаС. — 2006. — № 8. — C. 70–72.

165. Відділ давньої української літератури // Слово і Час. — 2006. — № 12. — С. 6–7.

166. Інтимні порухи душі // Літ. Україна. — 2006. — 20 лип. — С. 6. — Рец. на кн.: Мудрак О. Оголена самотність. — К.: Просвіта, 2006.

167. Комета на ім'я Соломія Павличко // Спогади про Соломію Павличко. — К.: Вид – во Соломії Павличко "Основи", 2006. — С. 270–277.

168. Морально – етична проблематика в піснях, записаних М.Максимовичем // "Я син свого народу": Наук. спадщина Михайла Максимовича. — К.: Просвіта, 2006. — С. 117–121.

169. О. В. Мишанич і аматори "Слова о полку Ігоревім" // Медієвістика. — Одеса: Астропринт, 2006. — Вип. 4. — С. 8–11.

170. Поет, що наповнює цей холодний всесвіт теплими словами нашої мови, які народжуються разом із диханням // Голобородько В.І. Ми йдемо: Вибрані вірші. — К.; Рівне: Планета – друк, 2005. — С. 5–10; Народознавство. — 2006. — № 72–73. — С. 17–19.

171. Письменниці – лауреатки Нобелівської премії. – Слово і чаc. – № 2.

172. Елементи автобіографізму у творчості Архипа Тесленка й Григора Тютюнника . – У зб. Прийшов, щоб не розлучатися…». – К., 2005. – С. 216 – 222.

173. Дольник Сергія Жадана. – Філологічні семінари. – Вип. 8. Художня форма. – К., 2005.

174. Поет, що наповнює цей холодний всесвіт теплими словами нашої мови, які народжуються із диханням. – У кн.: Голобородько В. Ми йдемо. – К. – Рівне, 2005. – С. 5 – 10.

175. Втеча жінки з дому як злочин і як сюжет. – Україна ХVІІ ст.. Суспільство, філософія, культура. Наук. зб. на пошану пам'яті професора Валерії Михайлівни Нічик. – К., 2005. – С. 545 – 551.

176. Про листування Михайла Коцюбинського й Альфреда Єнсена. – ХІІ Тернопільські нобелівські читання. – Тернопіль: Рада, 2005. – С. 60 – 61.

177. «Україні кохання» – читацької любові: Замість післямови. – У кн..: Виженко О. Україна кохання. – К.: Фірма «Деркул», 2005. – С. 274 – 276.

178. Михайль Семенко у Львові. – Українська культурна спадщина, національна свідомість, державність. Ювілейний збірник на пошану чл.. – кор. НАН України Миколи Ільницького. – Львів, 2004. – С. 462 – 467.

179. Українському футуризму – 90. – Український альманах. – Варшава, 2004. – С. 195 – 196.

180. До питання про місце Терпила у «Наталці Полтавці» І. П. Котляревського. – Українська мова і література в середніх школах, гімназіях та колегіумах. – 2004. – № 3. – С. 174 – 176.

181. Українська барокова драма. – Українське бароко. – Харків: Акта, 2004. – С. 469 – 486.

182. «Сльози – це зірки» [Про вірші Олі Венгрівської]. – Літературна Україна. – 2004. – 16 грудня. – С. 5.

183. Микола Бажан між Михайлем Семенком і Миколою Хвильовим. – Слово і час. – 2004. – № 10. – С. 18 – 24.

184. «Мир с Богом человеку» Іннокентія Гізеля як каталог канонічних типів та сюжетів нової української літератури. – Науковий вісник Миколаївського держ. ун – ту. – Вип. 7. – 2004. – С. 5 – 9.

185. Леся Українка та Андрій Бєлий. – Сучасність. – Луцьк, 2003. – С. 54 – 63.

186. Роль і місце Григорія Сковороди у творчості Ігоря Калинця. – Григорій Сковорода: ідейна спадщина і сучасність. – К., 2003. – С. 481 – 488.

187. Дещо про косметику і машкарництво в українській літературі ХІ – ХІХ ст. – Тіло в текстах культури. – К., 2003. – С. 102 – 107.

188. Климентій Зіновіїв як предтеча нової української літератури. – Верховина. Зб. наук. праць на пошану професора Олекси Мишанича з нагоди його 70 – річчя. – Дрогобич – Коло, 2003. – С. 330 – 334.

189. Юрій Яновський і український футуризм. – Літературознавчі студії. Вип. 4. – К.: ВПЦ «Київський університет» (Бібліотека інституту філології), 2003. – С. 202 – 206.

190. Життя і творчий шлях Олекси Мишанича. / Ол. Вас. Мишанич. Біобібліографія до 70 річчя. – К. – 2003. – С. 3 – 22.

191. Параджанов бароковий. – Кінотеатр. – 2002. – № 5. – С. 27 – 28.

192. Уроки «пролетарського» бароко (замість рецензії на дві книжки Леоніда Ушкалова). – Історико – літературний журнал. – 2002. – № 8.

193. Література і культура Німеччини на сторінках видань українських футуристів. – Українська культура в європейському контексті. Збірник матеріалів міжнародної конференції. 26 – 28 червня 2000 р. у Грайфсвальді. – Greifswald (Німеччина), 2002. – С. 43 – 46.

194. Гендерні мотиви в творчості Климентія Зіновіїва та Онуфрія. – Медієвістика. Зб. наук. статей. – Одеса, 2002. Вип. 3. – С. 131 – 135.

195. Функціонування релігійних топосів в українській нерелігійній поезії кінця хХ ст. – Біблія і культура. Зб. наук. статей. – Вип. 4. – Чернівці, 2002. – С. 133 – 140.

196. «Разучите эту мову…». – Полилог (Москва). – 2001. – № 1. – С. 47 – 49.

197. Сонети українських футуристів. – Пам'ять століть. – 2001. – № 6. – С. 86 – 94.

198. Давня українська література в оцінці Юрія Липи. – Творчість Юрія Липи в культурно – історичному контексті ХХ століття. Матеріали Всеукр. наук. конференції. – Одеса, 27 – 28 квітня 2000. – С. 50 – 55.

199. Володимир Винниченко й Нобелівська премія. – Наук. зап. Кіровоградського держ. пед.. університету імені Володимира Винниченка. Серія «Філологічні науки (українське літературознавство)». – Вип. 2. – Кіровоград, 2000. – С. 234 – 239.

200. Притча про багатого і Лазаря в українській літературі ХVІІ – ХІХ ст.. – Біблія і культура. Вип. 3. – Чернівці, 2001. – С. 98 – 100.

201. Михайль Семенко і Полтавщина. – Рідний край. – 2000. – № 1. – С. 63 – 65.

202. «Виноград домовитом насаждений» Самійла Мокрієвича і Біблія. – Біблія і культура. – Чернівці, 2000. – Вип. 1. – С. 48 – 49.

203. До питання про особливості відображення інтимних стосунків в українській шкільній драмі. – Медієвістика. – Одеса, 2000. – Вип. 2. – С. 102 – 110.

204. Становлення ремарки в українській драматургії 17 – 18 ст. – Магістеріум. – Літературознавчі студії. – 2000. – Вип. 4. – С. 17 – 22.

205. Ще раз про силабічну систему віршування. – Літературознавство. Допов. і повід. 4 Міжнародного конгресу україністів. – К., 2000. – С. 193 – 198.

206. Григорій Сковорода в романі Валер'яна Поліщука та симфонії П. Тичини. – Гуманітарний вісник . – Вип. 1. – Переяслав – Хмельницький, 2000. – С. 178 – 184.

207. Міф про Україну. ХVІІІ ст. Міф про Італію. ХХ ст. – Miti Antichi e Moderni tra Italia e Ukraina.

208. Літературні премії і їх роль у розвитку літературного процесу. – Всесвітня література. – 1999. – № 3. – С. 44 – 45.

209. Український сонет: канонічне й неканонічне. – Evropa Orientalis. – 1999. – № 18 (2). – С. 149 – 163.

210. Репортаж із «неіснуючої» [У]країни. – Літературна Україна. – 1999. – № 8. – С. 3.

211. Дао Жадана або свободою користуються по – різному. – Література – плюс. – 1998. – Число 3.

212. Агнон – Нобелівський лауреат з України. – Хроніка 2000. – 1998. – Вип. 21 – 22. – С. 446 – 448.

213. "Наталка Полтавка" й українська драматургія ХУП – ХУШ ст. – Київська старовина. – 1998. – № 5..

214. Ритміка підписів під малюнками Марії Приймаченко. – Народна творчість та етнографія. – 1998. – № 2 – 3.

215. Художнє осмислення національної історії в українській драматургії ХУШ ст. – Історико – літературний журнал. – 1998 (1999) – № 4.

216. Українізація біблійних, античних й середньовічних сюжетів і реалій (на матеріалі поезії і драматургії ХУІ – ХУШ ст.). – Слов'янський світ. Міжвідомчий щорічник. – № 1. – К., 1997.

217. Образ Ісуса Христа на сцені (До питання про акторську гру ХУП – ХУШ ст.). – Київська старовина. – 1997. – № 1 – 2.

218. Вертеп у стильових шуканнях української літератури на зламних етапах її розвитку. – Проблеми літературознавства і художнього перекладу. Зб. Наукових праць і матеріалів. – Львів, 1997.

219. Українська шкільна або ж барокова драма ХУП – ХУШ століття і драма перших років революції. – Проблеми літературознавства і художнього перекладу… – Львів, 1997.

220. Видобування незвичного: [про поезію В.Голобородька]. – Світовид. – 1997. – № 1 – 2.

221. «Горняя республіка» Г.Сковороди і «Загірня комуна» М.Хвильового. – Слово і час. – 1996. – № 12.

222. Елементи "кіномови" в українській шкільній драмі ХУП – ХУШ ст. – Сучасність. – 1996. – №5.

223. "…і наречуть йому химерне наймення Йогансен". – Слово і час. – 1995. – № 2.

224. Драма про Івана Мазепу. – Розбудова держави. – 1995, №.5.

225. Сюжетні схеми української шкільної драми. – Слово і час. – 1994. – №.1.

226. Українська шкільна вистава ХУП – ХУШ ст. (До питання про стосунки сцени й залу). – Актуальні проблеми сучасної філології. – Том 1. – Рівне, 1994.

227. Українська поезія ХУП ст. в контексті слов'янського Барокко. – Слов'янські літератури. – К., 1993 ( співавтори – В.І.Крекотень, Б.С. Криса).

228. Микола Куліш і Андрій Платонов. – Південний архів. – 1993. – № 2 (Херсон).

229. До питання про барокові засади української шкільної драми ХУП – ХУШ ст. – У збірнику "Українське бароко". – Київ, 1993.

230. Дві античності й українська шкільна драма ХУІ – ХУШ ст. – У збірнику "Європейське Відродження та українська література ХУІ – ХУШ ст." – Київ, 1993.

231. Українці і Нобель. – Сучасність. – 1992. – № 10.

232. [про творчість М.Семенка]. – Рада. – 25 грудня 1992.

233. "Поїдеш далеко, побачиш багато…". – Слово і час. – 1992. – № 2.

234. Неповторне магічне німе кіно. – Сучасність. – 1992. – № 12.

235. Звертання на "Ви" до жінки  в інтимній ліриці: на мат-лі російської та української інтимної лірики. – Поетика. – К., 1992. – С.58-67.

236. "Дух мій в захопленні можливостей футурних" [М.Семенко]. – Слово і чаc. – 1992. – № 12.

237. До питання про роль українізованих біблійних, античних та середньовічних сюжетів і реалій у становленні нової української літератури… – Х Всеукраїнська славістична конференція "Духовне відродження слов"ян у контексті європейської та світової культури" (Тези доповідей). – Том 1. – Чернівці, 1992.

238. "Добрим людям на послугу…" (виховання любові до праці в українській давній літературі). – Література. Діти. Час. 1990. – К., 1990.

239. "Дон Кіхот" Сервантеса в науковій і творчій спадщині І.Франка. – Іван Франко і світова культура. Матеріали міжнародного симпозіуму. – Кн. 2 – 3. – К., 1990.

240. "Ще не всі однакові". Дещо про літературний побут 1920 – х років. – Наука і культура. – Вип.23. – К., 1989.

241. Поетичний перегук. «Зів'яле листя" І.Франка і "Поема без героя" А.Ахматової. – Радянське літературознавство. – 1989. – № 6.

242. Семенко. – Письменники Радянської України. – К., 1989.

243. Теорія віршування в Києво – Могилянській академії. – Роль Києво – Могилянської академії в культурному єднанні слов'янських народів. –К., 1988.

244. Елементи поетики барокко в українській поезії 20 – х років. – Радянське літературознавство. – 1988. – № 6.

245. Рижские стихи Михайля Семенко. – Даугава. –1987. – № 11.

246. Біля джерел. Михайль Семенко – редактор ВУФКУ. – Культура і життя. – 20 грудня 1987 р.

247. …і не лише згадані. Два рядки коментаря до М.Булгакова. – Культура і життя. – 6 листопада 1988.

248. До питання про особливості азбучних віршів ХІ – ХУШ ст. – У збірнику "Писемність Київської Русі і становлення української літератури". – Київ, 1988.

249. Перечитывая Андрея Платонова. – Радуга. – 1987. – № 6.

250. Рима і римування в творчості Дмитра Павличка. – Поезія. 87. – Вип.1. – К., 1987.

251. Народна пісня в творчості Григора Тютюнника. – Українська мова й література в школі. – 1986. – № 5.

252. Семенко М. Поезії. – К., 1985 (коментарі).

253. Перші віршовані переклади "Слова о полку Ігоревім". – Радянське літературознавство. – 1985. – № 10.

254. Верлібр. – Поезія.85. – Вип.2. – К., 1985.

255. Велемир Хлєбніков і Україна. – Гроно. – К.. 1985.

256. "Хронологія" Андрея Рымши в связи с украинскими и белору Скими народными песнями. – "Славянские культуры и мировой культурный процесс. Материалы Международной научной конференции ЮНЕСКО". – Минск, 1985.

257. Вільний вірш у висловлюваннях і творчій практиці Лесі Українки. – Леся Українка. Публікації. Статті. Дослідження. – К., 1984.

258. Сапфічний вірш або строфа в слов'янській поезії ХУІ – ХУШ ст. – Українська література ХУІ – ХУШ ст. та інші слов'янські літератури. – К., 1984.

259. Світ, створений всерйоз. – Жовтень. – 1983. – № 10.

260. Місто в творчості Миколи Бажана. – Радянське літературознавство. – 1982. – №1.

261. Мелетій Смотрицький – теоретик віршування. – Східнослов'янські граматики ХУІ – ХУП ст. Матеріали симпозіуму. – К., 1982.

262. Нерівноскладовий вірш в українській поезії кінця ХУІ – початку ХУП ст. – Радянське літературознавство. – 1982. – № 10.

263. Теорія віршування на Україні в ХУІ – ХУП ст.(спроба опису й реконструкції). – Літературна спадщина Київської Русі і українська література ХУІ – ХУШ ст. – К., 1981.

264. Мати міст руських (біля джерел поетичного портрета). – Радянське літературзнавство. – 1981. – № 7.

265. Висока майстерність вірша. – Радянське літературознавство. – 1976. – №8 (у співавторстві з Г.К.Сидоренко).

266. Футуризм украинский. – Краткая литературная энциклопедия. – Том 8. – М., 1975.

267. Контакти між Україною в стилі бароко та Іспанією Золотого віку через каталогізацію джерел  (Los contactos entre la ucrania barroca y la espana del siglo de oro a traves de la catalogacion de fuentes; Contacts between Ukraine of the Baroque and Spain of the Golden Age by Creating Catalogue of Sources) // Hipogrifo/ Гіппогриф. Журнал літератури і культури Золотого віку. Іспанія. 9.1, 2021 (pp. 409-420). // Індексація:  Scopus, Dulcinea, База даних академічних журналів та ін. (у співавт. з Олександром Пронкевичем).

268. Єгор Тимківський і його мандри до Китаю // у колективній монографії «Тенденції китайської літератури та творчість Мо Яня». Херсон, 2021. – С. 236-248. 

269. Образи святих жінок і черниць у поезіяхВіри Вовк // «Крізь століття твій голос лунає: збірник матеріалів конференції до ювілею Віри Вовк». Дрогобич, 2021. 200 стор.   

270. Як ми друкувалися в Івана Михайловича Дзюби // у зб. «До ювілею Івана Дзюби (до 90‑річчя від дня народження) / [голов. ред. С. Пирожков] ; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. Київ, 2021. 256 + LXXII.  

271. Силабічне віршування в оцінці Г. К. Сидоренко // у зб. «Від силабіки до верлібру. Шляхи розвитку українського віршування: до 100-річчя від дня народження Галини Сидоренко». Всеукраїнський віршознавчий семінар.  Київ. Березень-квітень 2021 р. Київ, Видавничий дім Дмитра Бураго. 164 с.

ЛІТЕРАТУРА ПРО ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ М.М. СУЛИМИ

Антипролог : зб. наук. пр., присвячений 60-річчю чл.-кор. НАН України М. Сулими / Ін-т літератури НАН України ім. Т.Г. Шевченка ; упоряд. Ю.В. Пелешенко, Г.М. Нога. – Київ : Стилос, 2007. – 479 с.

Вишняк М. Миколі Сулимі / Михайло Вишняк // Вишняк М. Все знайомі, все свої : посвяти і вітання. – Симферополь : [ТОВ ВД “Автог

Жулинський М. Йому судилося “труда, сущого в писаніи, знати” / Микола Жулинський // Антипролог : зб. наук. праць, присвячений 60-річчю чл.-кор. НАН України М. Сулими. – Київ : Стилос, 2007. – С. 16–23.

Жулинський М. Йому судилося “труда, сущаго в писаніи, знати” : до 60-річчя “барокового” М. Сулими / Микола Жулинський // Літ. Україна. – 2007. – № 12. – 29 берез. – С. 6

70-річчя члена-кореспондента НАН України М.М. Сулими // Вісник Національної Академії наук України. – 2017. – № 4. – С. 104.

[Сидоренко Г.]. Рецензія проф. Г.К. Сидоренко на канд. дисертацію М.М. Сулими “Українське віршування кінця XVI– початку XVII ст.” (Київ, 1982) / Г. Сидоренко // Віршознавчий семінар присвячується пам’яті Г.К. Сидоренко. – Київ : ВПЦ “Київ. ун-т”, 2008. – С. 14–19.

Чирков С. Сталкер Микола Сулима / Сергій Чирков // Чирков С. Хто у класики крайній : ESSE_лики. – [Київ] : ВЦ “Академія”, 2018. – С. 197

Сулима Микола Матвійович // Степаненко М. Літературознавча Полтавщина : довідник. – Полтава : Вид. Шевченко Р.В., 2015. – С. 273–275.

Сулима Микола Матвійович //Whoiswho в Україні. – 2012. – Вип. 1 / ред. R. Hübner. – Schweiz : VerlagfürPersonenenzyklopädienAG, 2012. – С. 342.

Ференц Н. Подвижник : (до 60-річчя член-кора НАН України Миколи Сулими) / Надія Ференц // Наукові записки Ужгород. нац. ун-т. Серія Філологія. – 2007. – Вип. 16. – С. 150–152.

Чирков С. Сталкер Микола Сулима / Сергій Чирков // Чирков С. Хто у класики крайній : ESSE_лики. – [Київ] : ВЦ “Академія”, 2018. – С. 197.

60-річчя члена-кореспондента НАН України М.М. Сулими // Вісник Національної академії наук України. – 2007. – № 4. – С. 67–68.

Участь у закордонних  конференціях:

          Білорусь;

·         Польща;

·         Німеччина;

·         Італія;

·         Японія.

Викладання:

          Слов’янський університет;

·         Національний університет "Києво-Могилянська Академія";

·         Київський Національний університет імені Тараса Шевченка.

Інша діяльність:

·         Голова і член експертної ради ВАК України;

·         Голова ДЕК ряду вузів України.

Електронна адреса:  sulyma2012(at)gmail.com

Молодший науковий співробітник відділу рукописних фондів та текстології.

Наукові інтереси:

• Леся Українка, її родина та оточення;
• гурток „Плеяда”;
• джерелознавчі аспекти літературного процесу кінця ХІХ — початку ХХ століття.

Вибрані праці:

1. Повість для родинного читання про Лесю Українку „Далека принцеса” (1999 р.).
2. Поетична збірка  „Заметіль яблунева” (2003).
3. Книга документальних есеїв  „Сподвижники: Леся Українка у колі соціал-демократів” (2003 р.).
4. Найкраща лілея з родинного саду Косачів / Алла Диба, Олександра Шалагінова. – К.: Саміт-книга, 2020. – 256 с. (14,88).

Статті:

1. Звягельські етюди: Вартісний відгомін „сего самого Звягеля” у фонді Олени Пчілки Ін-ту  літ. // Її зоря буде ясна: Матеріали наук. конф.- Новоград-Волинський: НОВО-град, 2006. — С. 23—45.
2. Нові матеріали до біографії приятеля Лесі Українки П.Л.Тупчанського (1819—1922) // Одеська „Просвіта”: Минуле, сучасне й майбутнє (до 100-річчя Одеської „Просвіти”): Матеріали наук.-практ. конф. 25—26 листоп. 2005 р. — Одеса: Друк. — 2006. — С. 128—134.
3. „Про себе, про родину, про Батьківщину…”: Розповідає вчений і громадсько-політичний діяч Климент Квітка (1880—1953). Ч. 1 // Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури. — Луцьк, 2006.- Вип. 3.-  С. 70—73.
4. Три в одному, або Декілька слів до історії документа // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. / Волин. держ. ун-т.   — Луцьк: Волин. обл. друк. — Т. 3. — С. 519—523.
5. „Ще не вмерла Україна!” // Радосинь. — К., 2006. — № 5—6 (31). — С. 4-6.— Рец. на кн.: Чередниченко Д. Павло Чужбинський. — К., 2006.

Підготовка творів до видання:

• Михайло Коцюбинський. Листи до Олександри Аплаксіної / Передм. М. Х. Коцюбинська, упорядкування разом із С. Захаркіним, В. Панченко). – К.: «Критика», 2008.

Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу рукописних фондів та текстології.

Наукові інтереси:

• вивчення рукописів ХІХ ст.;
• текстологія;
• публікація архівних матеріалів.

Вибрані праці:

Статті:

1. „Михайло Грушевський. Із літературної спадщини” (2000)
2. „Александр Белецкий. Н. С. Лесков. Личность. Творчество” (2003)
3. „О. Барвінський. Спомини з мого життя. Ч. І, ІІ”
4. „Недруковане листування П. О. Куліша з О. М. Бодянським. (До проблеми відтворення тексту)” (2000)
5. „Чотири листи Миколи Костомарова до Осипа Бодянського” (2002)
6. „Архів М. Є. Сиваченка та деякі нотатки на полях архівних матеріалів” та ін.
7. Юрій Меженко. Анотований опис фонду. Спадщина. Літературне джерелознавство, текстологія. — К., 2017. — Т. ХІ/ХІІ. — С. 340–395.
8. «Портрет П. А. Косача за листами до дружини» // Ковель і Ковельщина в українській та європейській історії. Науковий збірник. — Ковель, 2018. — Вип. 65. — С. 445–458.
9. «Датування і місце написання одного листа Лесі Українки» // Спадщина. Літературне джерелознавство, текстологія. — К., 2019. — Т. XIII/XIV. — С. 67–70.

Підготовка творів до видання:

1. Василь Стус: Зібрання творів: у 12 т. – К., 2009. – Т. 5: «Палімпсести»: (Найповніший незавершений корпус) / Упорядкування разом із Д. В. Стусом, – 766 с.
2. Василь Стус. Зібрання творів: у 12 т.– К.: «Факт», 2008. –Т. 4: Вірші кін. 60-х – 1971 рр. / Упорядкування разом із Д. В. Стусом, – 750 с.
3. Барвінський О. Спомини з мого життя. Т. 4. Частина 6 / Упорядкування, коментар А. Шацької; ред. Г. М. Бурлака. Київ, 2018. 1006 с.; 67,60 ум. друк. арк.
4.  Барвінський О. Спомини з мого життя / Упор., коментар А. Шацької; ред. Г. Бурлака, А. Атаманенко. – Нью-Йорк-Київ-Острог-Житомир: Видавець О. О. Євенок, 2019. – Т. 3: Частина 5. – 728 с.
5. «Подружнє листування Косачів». Підготовка тексту, вступна стаття та коментар // Спадщина. Літературне джерелознавство, текстологія. — К., 2019. — Т. XIII/XIV. — C. 260–472.
6. «Листи Петра Косача до Єлизавети Драгоманової» Підготовка тексту, вступна стаття, коментар // Спадщина. Літературне джерелознавство, текстологія. — К., 2020. — Т. XV. — С. 141–166.

Кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу рукописних фондів та текстології.

Наукові інтереси:

• історія літератури;
• текстологія;
• психологія творчості;
• історико-літературний процес діаспори;
• літературознавча спадщина Григорія Костюка.

Вибрані праці:

Монографія:

• Григорій Костюк: літературознавець, критик, публіцист. – К.: «Стилос», 2008. – 216 с.

Статті:

1. Григорій Костюк — архіваріус спадщини В. В. Винниченка // Слово і час. — 2000. — № 7. —  С.53—55.
2. Відновлення „неперервної тяглості історії” в концепції „двоколійності” літературного процесу Г. Костюка // Літературознавчі обрії: Праці молодих вчених — Випуск 2 / НАН України. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. —  К., 2001. —  С. 115—120.
3. Мемуари  Г. Костюка як спроба атобіографії покоління // Сучасність. — 2000. — № 7/8. —  С.88—94.
4. Національна ідентичність та пролетарське перетворення дійсності (критична діяльність Г. Костюка доеміграційногоперіоду) // Слово і час. — 2002. — № 2. —  С. 67—72.
5. Критик-гуманіст // Григорій Костюк. Літературно-мистецькі перехрестя (паралелі)  / УВАН. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ — Вашінґтон-Київ, 2002. —  С. 21—32.
6. Одержимий літературою // Слово і час. — 2002. — № 10 —  С. 3—5.
7. Григорій Костюк — історик літератури та літературний критик. Автореферат. —  К.,  2002.
8. Гончар  О. Твори в 12 тт. — К.: „Наукова думка”, 2003. —  Т. 3.: Таврія. Перекоп.  / Упорядкування, коментар Н. Баштової. — С. 649—674.
9. Творча воля автора та її виявлення у романі О. Гончара „Перекоп” // Спадщина: Літ. джерелознавство. Текстологія. — К.: ПЦ „Фоліант”, 2006. — Т. 2. — С. 112—176.
10. Григорій Костюк – публіцист // Слово і час. – 2007. – № 10. – 40–45.
11. Юрій Шевельов і Григорій Костюк: «…на старості літ починаємо листуватися» // Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія / Інститут літератури ім.. Т.Г.Шевченка НАН України. – К.: ВД «Стилос», 2010. – С. 352–364.
12. Костюк Григорій Олександрович (12/25.10.1902–3.10.2002) // Шевченківська енциклопедія: В 6 т. – К. 2013. – Т. 3. – С.537.
13. Баштова Н., Костюк Т. «… Праця моя – це не амбіція»: літературний портрет Григорія Костюка у контексті епохи: відкрита лекція (прочитана 27 жовтня 2017 року в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка). – Кам’янець-Подільський : Друк. «Рута», 2017. – 44 с. – (Із циклу щорічних лекцій пам’яті Івана Огієнка).

Підготовка творів до видання:

Гончар О. Твори: У 12 т. – К.: «Наукова думка», 2009.– Т. 8: Мала проза / Упорядкування, примітки). – 496 с.

Листування Юрія Шевельова і Григорія Костюка (1950–1988) / Підготовка тексту, коментарі Надії Баштової // Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія / Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. – К.: ВД «Стилос», 2010. – С 365–501.

Листування Юрія Шевельова і Григорія Костюка (1989–1995) / Підготовка тексту, коментарі Надії Баштової // Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія / Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України. – К.: Laurus, 2011. – С. 352–423.

Костюк Г. Літературознавство. Критика. Публіцистика: Вибрані праці в 5 т. / Упоряд., коментарі Н.  Баштова. – К.: Смолоскип, 2015. – Т. 1.: Літературознавство. Критика. – 974 с.

Григорій Костюк і Юрій Шевельов. Листування (1945–1959) / Упоряд., коментарі Н. Баштова. – К., 2017.

Костюк Г. Літературознавство. Критика. Публіцистика: Вибрані праці в 5 т. / Упоряд., коментарі Н.  Баштова. – К.: Смолоскип, 2022. – Т. 2.: Літературознавство. Критика. – 874 с. – У друкарні видавництва.

Старший науковий співробітник відділу рукописних фондів та текстології, вчений хранитель фондів. У 2001 році захистила кандидатську дисертацію на тему: „Еміграційний архів О. Олеся”.

Наукові інтереси:

• творча спадщина та життєпис О. Ольжича та О. Олеся;
• епістолярна спадщина цих письменників; особисті взаємини О. Олеся з членами уряду УНР;
• місце О. Ольжича в ОУН;
• загалом перша політична хвиля української еміграції у Чехії.

Вибрані праці:

Джерелознавчі публікації:

1.     Спроба коментаря. Невідомі листи О. Олеся до О. Ольжича // Слово і час. — 1994. — № 7. —  С.19—26.
2.     Поет, учений, борець (творчість О. Ольжича) // Дивослово. — 1998. — № 8. —  С. 55—62.
3.     За рядками листування О. Олеся та О. Ольжича // Наукові читання-1998. Праці молодих учених України. —  К., 1999. —  С. 120—140.
4.     З еміграційного архіву О. Олеся // Хроніка 2000. — 1999. — Вип. 29—30. —  С. 232—242.
5.     „Для мене довгих літ нема, але пісень... Пісень без краю” (з останніх записників О. Олеся) // Київська старовина. — 1999. — № 6. — С. 97—107.
6.     З епістолярію О. Олеся (еміграційний період) // Слово і час. — 2000. — № 10. —  С. 51—69.
7.     Невідоме лібрето Олександра Олеся з його еміграційного архіву // Українська культура. — 2001. — № 2. —  С. 37—39.
8.     Нові надходження до рукописних фондів // Слово і час. — 2001. — № 8. —  С. 63—66 (у співавт. З С.Захаркіним).
9.     Нові надходження до рукописних фондів // Слово і час. — 2002. — № 4. —  С. 73—75(у співавт. З С.Захаркіним).
10.            Невідомі сатиричні твори О. Олеся // Література плюс. — 2002. — № 1—2. —  С. 14—15.
11.            Післямова до п’єси  О. Олеся „Шиночок на передмісті” // Спадщина. — 2002. —  т. 1. —  С.214—281.
12.            Архів Олега Ольжича в Україні // Український історик, 2004-2005. — № 3—4. —  С. 162—171.
13.            Костащук Василь // Спадщина: Літературне джерелознавство, текстологія. — К.: ПЦ „Фоліант”, 2006. — Т. 2. — С. 383—385.
14.            Лащенко Галина // Спадщина: Літературне джерелознавство, текстологія. — К.: ПЦ „Фоліант”, 2006. — Т. 2. — С. 386—387. 
15.            Коцюбинські Катерина Яківна і Михайлина Хомівна // Спадщина: Літературне джерелознавство, текстологія. — К.: К.І.С., 2017. — Т. XI/XII. — С. 331–339 (у співавт. з Г. Бурлакою).
16.            Ледянко Микола // Спадщина: Літературне джерелознавство, текстологія. — К., 2019. — Т. ХІІІ/XIV. — С. 535–548.

Підготовка творів до видання:

1.    Листи О. Олеся до Віри Вовк // Сучасність. — 1996. — № 3—4. —  С. 137—139.
2.    Листи О. Олеся до Василя Стефаника // Сучасність. — 1996. — № 10. —  С. 162—163.
3.    Короткий зміст до кінофільму „Мазепа” (автор — О. Олесь) // Кіно-коло. — 2001. — № 9. —  С. 27—28.
4.    П’єса О. Олеся „Шиночок на передмісті” // Спадщина. — 2002. —  т. 1. —  С. 214—281.
5.    Листування Михайла Грушевського / Укр. іст. тов-во;  НАН України; Ін-т  літ. ім. Т.Г.Шевченка; Центр.держ. іст. архів України; Ред. Л.Винар; Упоряд. Г.Бурлака, Н.Лисенко.  — К.; Нью-Йорк;Париж; Львів; Торонто, 2006. — 718 с.: іл. — Сер.: Епістолярні джерела грушевськознавства. Т. 3.
6.    О.Ольжич.  Поезія. Проза.  — К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2007. — 544 с.
7.    О.Олесь. Твори у двох томах / О. Олесь. — Т. І: Лірика (еміграційна спадщина). — К. : [Міжнар. школа україністики], 2009. — 574 с. (у співавторстві з Р.Радишевським).
8.    Повернені шевченківські раритети. — Дніпродзержинськ: Видавничий дім «Андрій», 2010. — 288 с., 514 іл. (у співавторстві з С.Гальченком).
9.    О.Олесь. Твори у двох томах / О. Олесь. — Т. І: Лірика (еміграційна спадщина). — К.: ВПЦ «Київський університет», 2011. — 672 с. (у співавторстві з Р.Радишевським).
10.           О.Олесь. Твори у двох томах / О. Олесь. — Т. ІI: Сатира (еміграційна спадщина). — К.: ВПЦ «Київський університет», 2012. — 672 с. (у співавторстві з Р.Радишевським).
11.           Білецький Л. Шевченкіана. — Т. I. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2013. — 656 с. (у співавторстві з Р.Радишевським та Н.Ольшевською).
12.           Шевченко Т. Мала книжка («захалявна»). — К.: Веселка, 2014. — 951 с. (у співавторстві з С.Гальченком).
13.           Королева Н. Шляхами і стежками життя. — К.: Фоліо, 2019. — 444 с.
14.           Королева Н. Вітраж. — К.: Фоліо, 2020. — 250 с.
15.            Королева Н. Силует. — К.: Фоліо, 2020. — 252 с.
16.            Королева Н. Сторінка з книжки. — К.: Фоліо, 2020. — 250 с.
17.            Шевченко Т. Другий «Кобзар». Поезії 1843-1847 рр. — Кам’янське: Видавничий дім «Андрій», К.: Видавничий дім «Зелений пес», 2020. — 584 с. Кодифікація авторського тексту.
18.            «Агатангел Кримський — Іван Франко. Епістолярні діалоги (1890-1904)». — К.: Фоліо, 2021. — 478 с. (у співавтор. з С.Гальченком).
19.            Самчук У. На краю часу. — К.: Фоліо, 2021. — 413 с.

Інформація про архівні джерела (у співавторстві зі С. Захаркіним):

1. Нові надходження до рукописних фондів // Слово і час. — 2001. — № 8. —  С. 63—66.
2. Нові надходження до рукописних фондів // Слово і час. — 2002. — № 4. —  С. 73—75.

Джерелознавчі публікації:

1.     Спроба коментаря. Невідомі листи О. Олеся до О. Ольжича // Слово і час. — 1994. — № 7. —  С.19—26.

2.     Поет, учений, борець (творчість О. Ольжича) // Дивослово. — 1998. — № 8. —  С. 55—62.

3.     За рядками листування О. Олеся та О. Ольжича // Наукові читання-1998. Праці молодих учених України. —  К., 1999. —  С. 120—140.

4.     З еміграційного архіву О. Олеся // Хроніка 2000. — 1999. — Вип. 29—30. —  С. 232—242.

5.     „Для мене довгих літ нема, але пісень... Пісень без краю” (з останніх записників О. Олеся) // Київська старовина. — 1999. — № 6. — С. 97—107.

6.     З епістолярію О. Олеся (еміграційний період) // Слово і час. — 2000. — № 10. —  С. 51—69.

7.     Невідоме лібрето Олександра Олеся з його еміграційного архіву // Українська культура. — 2001. — № 2. —  С. 37—39.

8.     Нові надходження до рукописних фондів // Слово і час. — 2001. — № 8. —  С. 63—66 (у співавт. З С.Захаркіним).

9.     Нові надходження до рукописних фондів // Слово і час. — 2002. — № 4. —  С. 73—75(у співавт. З С.Захаркіним).

10.            Невідомі сатиричні твори О. Олеся // Література плюс. — 2002. — № 1—2. —  С. 14—15.

11.            Післямова до п’єси  О. Олеся „Шиночок на передмісті” // Спадщина. — 2002. —  т. 1. —  С.214—281.

12.            Архів Олега Ольжича в Україні // Український історик, 2004-2005. — № 3—4. —  С. 162—171.

13.            Костащук Василь // Спадщина: Літературне джерелознавство, текстологія. — К.: ПЦ „Фоліант”, 2006. — Т. 2. — С. 383—385.

14.            Лащенко Галина // Спадщина: Літературне джерелознавство, текстологія. — К.: ПЦ „Фоліант”, 2006. — Т. 2. — С. 386—387. 

15.            Коцюбинські Катерина Яківна і Михайлина Хомівна // Спадщина: Літературне джерелознавство, текстологія. — К.: К.І.С., 2017. — Т. XI/XII. — С. 331–339 (у співавт. з Г. Бурлакою).

16.            Ледянко Микола // Спадщина: Літературне джерелознавство, текстологія. — К., 2019. — Т. ХІІІ/XIV. — С. 535–548.

Підготовка творів до видання:

1.    Листи О. Олеся до Віри Вовк // Сучасність. — 1996. — № 3—4. —  С. 137—139.

2.    Листи О. Олеся до Василя Стефаника // Сучасність. — 1996. — № 10. —  С. 162—163.

3.    Короткий зміст до кінофільму „Мазепа” (автор — О. Олесь) // Кіно-коло. — 2001. — № 9. —  С. 27—28.

4.    П’єса О. Олеся „Шиночок на передмісті” // Спадщина. — 2002. —  т. 1. —  С. 214—281.

5.    Листування Михайла Грушевського / Укр. іст. тов-во;  НАН України; Ін-т  літ. ім. Т.Г.Шевченка; Центр.держ. іст. архів України; Ред. Л.Винар; Упоряд. Г.Бурлака, Н.Лисенко.  — К.; Нью-Йорк;Париж; Львів; Торонто, 2006. — 718 с.: іл. — Сер.: Епістолярні джерела грушевськознавства. Т. 3.

6.    О.Ольжич.  Поезія. Проза.  — К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2007. — 544 с.

7.    О.Олесь. Твори у двох томах / О. Олесь. — Т. І: Лірика (еміграційна спадщина). — К. : [Міжнар. школа україністики], 2009. — 574 с. (у співавторстві з Р.Радишевським).

8.    Повернені шевченківські раритети. — Дніпродзержинськ: Видавничий дім «Андрій», 2010. — 288 с., 514 іл. (у співавторстві з С.Гальченком).

9.    О.Олесь. Твори у двох томах / О. Олесь. — Т. І: Лірика (еміграційна спадщина). — К.: ВПЦ «Київський університет», 2011. — 672 с. (у співавторстві з Р.Радишевським).

10.           О.Олесь. Твори у двох томах / О. Олесь. — Т. ІI: Сатира (еміграційна спадщина). — К.: ВПЦ «Київський університет», 2012. — 672 с. (у співавторстві з Р.Радишевським).

11.           Білецький Л. Шевченкіана. — Т. I. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2013. — 656 с. (у співавторстві з Р.Радишевським та Н.Ольшевською).

12.           Шевченко Т. Мала книжка («захалявна»). — К.: Веселка, 2014. — 951 с. (у співавторстві з С.Гальченком).

13.           Королева Н. Шляхами і стежками життя. — К.: Фоліо, 2019. — 444 с.

14.           Королева Н. Вітраж. — К.: Фоліо, 2020. — 250 с.

15.            Королева Н. Силует. — К.: Фоліо, 2020. — 252 с.

16.            Королева Н. Сторінка з книжки. — К.: Фоліо, 2020. — 250 с.

17.            Шевченко Т. Другий «Кобзар». Поезії 1843-1847 рр. — Кам’янське: Видавничий дім «Андрій», К.: Видавничий дім «Зелений пес», 2020. — 584 с. Кодифікація авторського тексту.

18.            «Агатангел Кримський — Іван Франко. Епістолярні діалоги (1890-1904)». — К.: Фоліо, 2021. — 478 с. (у співавтор. з С.Гальченком).

19.            Самчук У. На краю часу. — К.: Фоліо, 2021. — 413 с.

Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,завідувачка відділу рукописних фондів і текстології.

Наукові інтереси:

• історія української літератури ХІХ — початку ХХ століть;
• літературне джерелознавство і текстологія;
• філологічна та епістолярна спадщина  М. Грушевського.

Вибрані праці:

Монографія:

Літературна спадщина Маркіяна Шашкевича. Проблеми текстології. —  К., 1988. — 113 с.

Статті:

1. Роль діалога у творенні характеру (до вивчення „Лісової пісні” Лесі Українки) // Українська мова і література в школі. — 1982. —   № 2. —  С. 29—35.
2. М. Возняк — дослідник і видавець творів М. Шашкевича // Радянське літературознавство. −1984. — № 4. —  С. 52—56.
3. З історії публікації поетичних творів М. Шашкевича // Літературознавчі обрії: Збірник. —  К., 1984. —  С. 116—127.
4. Ще раз про текст „Русалки Дністрової” / Питання текстології: Збірник. —  К., 1989. —  С. 19—28. 
   Адресат — Олександр Олесь (проблеми творчих взаємин  О. Олеся з М. Грушевським) // Пам’ять століть. — 1996. — № 2. —  С. 88—92.
5. Ранні літературні твори Михайла Грушевського: становлення особистості // Матеріали 1 Конгресу українських істориків. —  Т. 3. — Чернівці, 2001. —  С. 190—195.
6. Тарас Шевченко у літературній спадщині Михайла Грушевського // Матеріали 34-ї наукової шевченківської конференції. — Книга 2. — Черкаси, 2003. —  С. 46—52.
7. Основні проблеми сучасної української текстології // Матеріали V Міжнародного Конгресу україністів. —  Т. 1. — Чернівці, 2003. —  С. 69—71.
8. Текстологічні аспекти ранньої поезії Михайла Грушевського: композиція, датування, авторство / Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія. — Том 1. —  К., 2004. —  С. 161—173.
   Олександр Кониський: нові грані постаті (на матеріалі листування з М. Грушевським) // Український історик. — 2004—2005. — № 3—4/1 (163—165). —  С. 60—68.
9. Ще одне джерело до вивчення теми „Михайло Грушевський і релігія” // Біблія і культура: Збірник наукових статей / — Вип. 7. — Чернівці, 2005. —  С. 80—87.
10. До історії створення „Українсько-руської видавничої спілки” // Записки НТШ. — Том СCL — Львів, 2005. —  С. 761—769.
11. Помилковий адресат одного листа Івана Франка… // Там само. —  С. 776—779.
12. Вибачте , шановний Агатангеле Юхимовичу! // Слово і Час. — 2006. — №. — С.86—89.  — Рец.на кн.: Епістолярна спадщина Агатангела Кримського. Т.1.  — К., 2006. — 500 с.
13. Літературна творчість Івана Франка в оцінці Михайла Грушевського // Вісник: (Літературозанавчі студії) / Київ.міжнарод.ун-т. — 2006. — Вип. 8. — С. 32—43.
14. Михайло Грушевський — літературний критик // Український історик. — 2006—2007.  — № 4 /1—2.  — С. 285—300.
15. Дійові особи: Німфа, Пасічник, Ратай, Хлопець, Перебендя та інші. Нотатки публікатора // Слово і час. — 2007. — № 4. — С. 70—76.
16. Літературно-критична спадщина Михайла Грушевського: джерелознавчі знахідки // Слово і час. — 2008. — № 6. — С. 77—82.
17. І.С.Нечуй-Левицький і М.Грушевський: літературні взаємини // Іван Нечуй-Левицький: постать і творчість: Збірник праць Всеукраїнської наукової конференції до 170-річчя з дня нар. І.С.Нечуя-Левицького. — Черкаси, 2008. — С. 252—259.
18. Літературна творчість Михайла Грушевського // Дивослово. — 2009. — № 1. — С. 48—54.
19. Іван Франко і Михайло Грушевський: спроба об’єктивної характеристики // Спадщина: Літературне джерелознавство, текстологія. – Том V. – К., 2010. – С. 27–66. ( У співавторстві з І.Гиричем).
20. Історична тематика у літературній творчості М. Грушевського // Дивослово. – 2012. – № 1. – С. 51–54.
21. Тарас Шевченко у публіцистиці Михайла Грушевського. ― ЗНТШ. Л., 2012. Том CCLXIII. C. 530–535.
22. Лектура Михайла Грушевського доуніверситетських часів. ― Український археографічний щорічник. К., 2013. Вип. 18. С. 296-310.
23. «Подорож на Ай-Петрі»: у пошуках автора. ― Слово і час. 2014. № 1. С. 80–89.
24. Матеріали української діаспори у фондах відділу рукописів Інституту літератури. ― Наукові записки Нац. ун-ту «Острозька академія». Серія «Історичні науки»: Зб.наук. праць. Вип. 23. Острог, 2015. С. 239–243.
25. Fiction чи non-fiction? Історичні сюжети у літературній спадщині М. Грушевського. ― Слово і час. 2016. № 11. С. 57–64.
26. Грушевський Михайло Сергійович. ‒ Франківська енциклопедія. Львів: Світ, 2016. Т. 1. С. 481–494.
27. Щоденник М.Грушевського університетських часів (1888-1894) як джерело інформації про його літературну творчість. ― Записки НТШ: Праці Історично-філософської секції. Львів, 2017 . Том ССLXX. С. 73–81.
28. Дарчі написи на книжках бібліотеки Івана Франка. ― Альманах бібліофілів. Дрогобич: Коло, 2017. Кн. 2. С. 13–21.
29. Збірка В. Стуса «Час творчості»: погляд текстолога через роки. ― Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія. К.: Вид-во «К. І. С.», 2019. Т. ХІІІ/ХIV. C. 94–106.
30. Тематична палітра прозових творів Михайла Грушевського. ― Михайло Грушевський: студії та джерела. К., 2019. Кн. 2. С. 96–120.
31. Грушевські у бібліотеці Франка. ― Михайло Грушевський: студії та джерела. К., 2021. Кн. 4. С. 449–454.

Науково-критичні видання, у яких передмови, підготовка текстів, упорядкування, коментарі Галини Бурлаки:

1. З. Тулуб. В степу безкраїм, за Уралом. —  К., Дніпро, 1992. — 572 с.
2. В. Стус. Твори. — Том 2. — Львів, 1995 (Збірка „Час творчості”. —  С. 12—190, 338—377; 389—406).
3. Листування Михайла Грушевського / Том 1 серії „Епістолярні джерела грушевськознавства”. — Київ — Нью-Йорк — Париж — Львів — Торонто, 1997. — 400 с.
4. Михайло Грушевський. Із літературної спадщини. — Київ — Нью-Йорк, 2000. — (Поетичні твори. —  С. 21—33; 35—115; 339—375).
5. Листування Михайла Грушевського / Том 2 серії „Епістолярні джерела грушевськознавства”. — Київ — Нью-Йорк та ін., 2001. (Листи Володимира Дорошенка до Михайла Грушевського. —  С. 223—269; 377—388).
6. Листування Михайла Грушевського / Том 3 серії „Епістолярні джерела грушевськознавства”. — Київ — Нью-Йорк та ін., 2006. — 718 с. (Всі листи, крім добірки О. Олеся, які підготувала та прокоментувала Наталка Лисенко).
7. Грушевський М. Твори: в 50 т. — Том 11: Літературно-критичні праці (1883—1931), „По світу” / Підготовка текстів, упорядкування, коментар, укладання покажчиків, передмова „Ще одна грань таланту: Михайло Грушевський — літературний критик” — Л., 2008. — 750 с.
8. Грушевський М. Твори: в 50 т. — Том 12: Поезія (1882–1903). Проза, драматичні твори, переклади (1883–1886) / Підгот. тексту, упорядкування, коментар, уклад. покажчиків, передмова «Письменницька спадщина Михайла Грушевського» — Л., 2011. — 520 с.
9. Грушевський М. Твори: в 50 т. — Том 13: Проза, драматичні твори, переклади (1887-1924) / Підгот. тексту, упорядкування, коментар, уклад. покажчиків Г. Бурлаки — Л.: Світ, 2012. - 591 с.

Видання під загальною редакцією Г. Бурлаки:

Путівник по фондах відділу рукописів Інституту літератури. —  К., 1999. — 864 с.

Науковий (з 2020 р. – головний) редактор щорічника «Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія» ― томи ІІІ – 2007 р., IV – 2009 р., V – 2010 р., VI ‒ 2011 p., VII – 2012 p., VIII ― 2013 p., X – 2015 p., XI/XII ― 2017 p., XIII/XIV ‒ 2019 p., XV ― 2010 p.

Валентина Єрмак. Творча історія поезій у прозі Василя Стефаника. К.: Наук. думка, 2016. – 150 с.
Мирослав Мороз. Літопис життя і творчості Івана Франка: у 3 т. / Упоряд. Д. Гонтарева; автори передмов М. Жулинський, М. Шалата. Т. 1: 1856–1886. Львів: АРТОС, 2016. – 572 с.
Олександр Барвінський. Спомини з мого життя. – Том 4, частина 6. – Упорядник Альбіна Шацька. К.: ПЦ «Фоліант», 2018. – 1005 с.
Олександр Барвінський. Спомини з мого життя. – Том 3, частина 5. – Упорядник Альбіна Шацька. Нью-Йорк; Київ; Острог; Житомир: Видавець О. О. Євенок, 2019. - 727 с.

Нагороди:

Премія ім. Григорія Костюка

Підготувала Марина Штолько

Художня література

Алатлы А. По следам Гоголя / Алев Алатлы ; пер. с тур. И. Дриги. Кн. 1 : Не просвещением, но сердцем. – К. : Четверта хвиля, 2010. – 522 с.
Це перша книга роману-тетралогії „Слідами Гоголя” сучасної письменниці Алев Алатли. Авторка намагається вибудувати місток між образом Гоголя та героєм роману Олексієм. В якомусь значенні Олексій ніби сучасний Гоголь. Події відбуваються в момент перетворення Радянського Союзу в сучасну Росію. Пошук нею свого теперішнього „я” проходить на очах турецької дівчини, що свідомо приїхала до Росії. В романі химерно сплітаються реальні події російської та турецької історії; твори російських класиків Гоголя, Достоєвського, Набокова, Солженіцина разом з публіцистикою сучасників стають невід’ємною частиною літературного твору письменниці.

Андрухович Ю. Таємниця : замість роману / Юрій Андрухович. – Харків : «Фоліо», 2007. – 480 с. 
Під час річного перебування в Берліні у 2005 – 2006 роках задумав і почав писати роман, про який відомо тільки те, що він був нібито знищений самим автором. Причиною для такого рішення начебто стала «Таємниця» - книжка, яку ви зараз тримаєте в руках. Робота над розшифруванням і переписуванням реальних розмов автора із загадковим німецьким журналістом настільки поглинула й захопила, що Андрухович вирішив зосередитися виключно і цілковито на цьому «замість-романі» і вважати його найголовнішою – станом на сьогодні – своєю книжкою.

Єржиківська Н. Ріка біжить за обрій / Наталія Єржиківська. – К. : Успіх і Кар'єра, 2010. – 56 с.
Книжка містить поезії, написані українською і російськими мовами у 1970–1980-х і 2006–2008-х рр. Сюди увійшли переклади із Ю. Тувіма, Ю. Чеховича, Ф. Сологуба. Також представлені тлумачення В. Богуславської з російських поезій Н. Єржиківської, графічні роботи О. Єржиковського.

Із кузні часу : антологія сучасної словацької поезії / у перекладах Іллі Галайди. – Ужгород : ВАТ «Видавництво «Закарпаття»; Пряшів : Спілка українських письменників Словаччини ; Видавництво «Nitech s.r.o.», 2007. – 208 с.
Своєрідну, авторську, антологію сучасної словацької поезії, склали твори чільних поетів Словаччини у перекладах відомого українського поета, прозаїка, літературознавця Словаччини, пряшівчанина Іллі Галайди, чий перекладацький досвід сягає чи не цілого піввіку. Він дібрав для перекладу кращі вірші творців словцького поетичного мистецтва і пропонує україномовному читачеві цільну книгу сучасної словацької поезії.
Зміст:
Передмова.
Юрай Андрічік. Слухай. Боягузтво. Вежа. Завдання. Звірятко. Блукач. Відречення. Ти. Божевільні крила. Є слово. Перегорить. Ми лише. Міст. Іти. Глибше під нами. Проживеш усе життя... Нобель... І трава, і кущ, і дерево... Павук. У нас на низовині.
Ян Бузаші. Поліпшення вином; В домі Плюшкіна. Автопортрет; Непризнане. Ймовірне; Із компанії рецидивів; Орфей; Кохання варить з першої води...; У нестачі...; Вітер з рівнин, прямолінійний... «Ще далеко...»; Розбий це обличчя, що вабить тебе...; Та лжа вже у нас у крові...; Ті цятки на небокраї, ті острови...; У порожнє серце кров постукає...; На кохання – тонкий батіг...; Який громадянин?..; Павич сліди хвостом змітає...; В камінному прибої підіймаєшся...; З двох вод нап'єшся з одної криниці...
Светлослав Вайгл. Криничка; Втікаєш від себе?; Біля дому твого; Місто на пагорбі; Під дощем бенгальських вогнів; На дні загадкової карти; Краєвид з другого боку; Ностальгія; Загублений перстень; Портрет; Бенгальські вогні; Хто ти, власне, є?; Питання; Орган; Грати; Жар-птиця. 
Анна Валцерова-Бацігалова. Материнство; Брязкальце в книзі; Перше червня на День дітей; Світає; Сніданок на траві; Раптом бачу її; Розмова І; Розмова ІІ; Розмова ІІІ; Середина життя; Горошинка запашна. 
Міла Гаугова. Птах, що серцем пролетів; Гола мить; Є таке місце; Так?; Смерть у пам'яті; Передвістя любові; Домашня печера; Смерть – крок у пітьму; Безнадії; Сан-Сальвадор; Смертельний час; Генотекст ХV; Розділений біль...; Зурбаран...; Дуга домів з початку...; Прибування; Загорода: серце кохання; Шість рядків; Територія модливості; Сніжний леопард; Уста з квітами. 
Єлена Голбова. Фатальна; Ідентифікація; Із покоління; Піанісимо; Буденна пора; Визнання. 
Ерік Якуб Грох. Спокій; Буття; Біль; Друга наївність; Горобець і арфа; Мотив; Чотиривірш; Сучасність; Просте; Притча; Трава; Про ласку; Марк, гл. 8, в. 11; 2. VI; Пригода. 
Ян Замбор. На могилі Бориса Пастернака; З чим до вас підійти; Листопал; Невідіслана записка; Посланець богів; Вечірній снігопад; У Тушицькій Новій Весі; Гомін (2); La mujer muerta; Зустрічі з Наташею ростовою; Венеціанські мотиви; Калюжа; Листя, прихований мотив; Листя, саркастичий мотив; Листя, елегійний мотив.
Яна Канторова-Балікова. Рідне гніздо; Ніч; Бізнесмен; Молодий американець;Дівчина з узбережжя; Ти; Відношення; Пророцтво Сивіли; Аж тоді; Ескіз; ARS poetica; P.F.; Після вітру; Тверде рішення; Недільна пообідня година; Народження метафори.
Мікулаш Касарда. Заради тебе; Ландшафти; Дорога луками; Пан професор прощається; Втеча з охопленого вогнем дому; Перший день сонцестояння; Дерева. 
Властіміл Ковалчік. Надія?; Камінь; Розповідь про дідуся та грушу; Фриз; Якщо ніхто; Зв'язок; Здобич; Оригінал; Ворожба; Під Червоним Кляштором; Ранок, коли навіть тіні ще не покинулися; Границя; Іскра; «Корпус Христа» за твором різьбяра Павла Бавлни.
Мікулаш Кочан. Ранок у затоці; Ніколи сарна не була такою...; Циркачка; Назавжди промениста; На селянській месі; Дощ слабіє; Дозрівання; Перед дорогою; Мама у цю мить.
Блажей Красновський. Птахи; Про неспокійне серце; Повторна справа на надію; Моя долоня; Точно як смерть; Коли вже напишу справжній вірш. 
Йозеф Лайкерт. Сповідь; Крила; З висоти; Відтепер; Непотрібні речі; Затемнення; Сліпота; Відтяв я старому дереву руки...; Гріх; Мандрівник; Шепіт; Еміграція; Моток вовни; Кратер; Прибирання; Совість; Занадто довго;Спрага; Черепки; Мудрість; Думки; Миттєвості; Справедливість; Шлагбаум щастя; Розладнане життя; Із записника; Посковзнулися; Затьмарення; Мозолі; Молоко; Світло; Бог; Догола; Неспокій; Серце; Вітер; Вільне падіння; Любов. 
Маріан Мілчак. Сорок днів...; Будьте обережні...; Нехай з нами ідуть...; Ночами і днями...; Альфа; Les femmes fatales; Недовговічне тіло; Поїмо.
Анна Ондрейкова. Відношення; Людвін ван Бетховен; Три пісеньки про кохання; Смерть; На хвилинку; Хвороба; Вересень; Ленінградська блокада; Хмари; Руки старенької; А може, зайвий голос.
Міхал Отченаш. Археолог у країні серця; На батьківському дворі; Татри; Qou vadis; Смерть в горах; В бурю; З відлуння; Київ; Вдома; Призначення коріння; Зоряний надвечір; Повернення.
Дана Подрацька. Остання сієста Адама і Єви; На мості через Дунай; Знов; Рубікон; Сьогодні світ складніший; Фрагментальний щоденник ІІІ; Дотик горностая; Рух; Ранішній псалом для милого; Ана; Знімання корони; Євангеліє від Іуди.
Вєра Прокешова. Ніжність. Ліс; Гордий; Така отут стою; Дощ; Різниця; Сад у лютому; Вже тільки; Чужа; Гордовита; Світло; Після бурі; З літа; Статуя; Зранку. 
Мілан Ріхтер. Смерть не почекає; Той, що пережив; Чотири постаті у печі вогняній; Прийди до того, як настане північ; Коріння у повітрі; Смерть нас вишиває; Після нас попіл; Смерть, немов Поліфем; Тінь світла – пір'ячко з ангела?; У поясі тоталітарності; Лети, ластівко, лети!; Святі місця; Диви, мла!; Зачинена брама; Пройти мимо могили; Остання бабусина казка.
Ян Стахо. Про випікання хліба; Елегія; Підступність; Туди; Безпомічне; Літо; Сльоза; Ніч; Ой, руки.
Рудольф Чіжмарік. Вигляд...; Чим; Дівки; Скільки; Баланс; Дві чорні терниноньки; Вибачте – помилка; Сержант і зірки; Мініатюри ІІ; Мініатюри ІІІ; Боже! 
Ладіслав Шімон. Нотатки з дороги на північ; Асакуса; Дзеркала; Що може...; Німецька доля; Відкриття; Нарешті знайде собі місце...; Вечір в Старині; Корені; Розмова; Парнас; Історія; Спалювання книг у травні 1933 року; Світлина; Лелеки; Питання під час читання.
Ондрей Штефанко. Сповідь тіні; Що говорить цеглина; Що говорить ріка. 
Павол Янік. Літо; Тобі; Викрадання; Втручання; Рояль; Подружжя; Слово; Квартира; Кружіння; З нагоди; Біля стола; Вимушена посадка у твоєму волоссі; Тягові ангели; Косово.

Костенко Л. Записки українського самашедшего / Ліна Костенко. – [К.] : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, [2011]. – 415 с. 
Роман написано від імені 35-річного київського програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він – заручник світових абсурдів – прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом. За жанровою стилістикою «Записки українського самашедшего» – насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання і публіцистики. Це перший опублікований прозовий роман видатної української поетеси.

Малярчук Т. Ендшпіль Адольфо або Троянда для Лізи / Таня Малярчук. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2004. — 160 с. — (Аґресивна бібліофілія).

Нечуй поетичний. — Черкаси: вид. Ю. Чабаненко, 2008. — 72 с.
До збірки включені віршові тексти, присвячені видатному українському письменникові Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому (1838 — 1918), уродженцеві Черкащини. Видання присвячується 170-річчю з дня народження письменника-класика.

Павич М. Бумажный театр : роман-антология, или Современный мировой рассказ / Милорад Павич. — СПб. : Издательский Дом «Азбука-классика», 2009. — 256 с.
Роман «Паперовий театр» сербського письменника Милорада Павича – це своєрідний портрет оповідання. Тридцять вісім оповідань, написаних від імені тридцяти восьми авторів, кожний з яких презентує яку-небудь національну літературу. Самих письменників і відомості про них, звичайно ж, вигадав Милорад Павич.

Празька літературна школа : ліричні та епічні твори / упор. І передмова Віри Просалової. – Донецьк : «Східний видавничий дім», 2008. – 280 с.
До книги увійшли ліричні та епічні твори письменників „Празької школи”: Юрія Дарагана, Євгена Маланюка. Олекси Стефановича, Юрія Клена, Юрія Липи, Леоніда Мосендза, Оксани Лятуринської, Олега Ольжича, Олени Теліги, Наталі Лівицько-Холодної, Галини Мазуренко, Андрія Гарасевича, Івана Ірлявського, Івана Колоса, Миколи Чирського.

Роздобудько І. Мандрівки без сенсу і моралі / Ірен Роздобудько. – К. : Нора-Друк, 2011. – 191 с. 
Ірен Роздобудько переконує нас, що «світ малий», та пропонує змінити картинку і відкрити двері до іншої реальності. Саме це є найпривалбливішим у мандрах – перестрибувати часову прірву і потрапляти в невідоме. Варто налаштуватися на трансляційні хвилі, які охоплюють в кожній незнайомій місцевості, і тоді заговорить каміння...

Савка М. Малюнки на камені : вірші / Мар'яна Савка ; післямова Маріанни Кіяновської ; Обкладинка Романа Ратушного ; графіка Мар'яни Савки. – К. : Смолоскип, 1998. – 95 с. : портр.
Це якраз той випадок, коли вірші поета перестають бути власне віршами. Значна частина поетичних текстів нової збірки однієї з найталановитіших поетес покоління дев'яностих Мар'яни Савки у сукупності творять унікальний дискурс – своєрідну словесно-образну інсталяцію середньовіччя, де готичні вежі, мученицькі стигми, всезнаючі рослини, вічні фрески, коні, вершники – і жива Богородиця, з плоті і крові.

Сокіл А. Аглая : повість : спроба продовження роману Миколи Хвильового «Вальдшнепи» 60-ті роки ХХ століття; Микола Хвильовий. Вальдшнепи : роман. – К. : Смолоскип, 2010. – 220 с.
У «Вальдшнепах» М. Хвильового знайомимося з ідеєю національного відродження України, що вирувала в 20-ті рр. ХХ ст. Перед нами постають молоді люди, розчаровані в комуністичній партії й недавній революції, котрі прагнуть іншої країни з новими ідеалами. Чи вдалося їм досягнути поставленої мети невідомо, бо друга частина роману так ніколи й не дійшла до читачів.

Натомість маємо версію, запропоновану А. Соколом в «Аглаї». Це перша спроба ще не освоєного в українськй літературі жанру: повість-продовження, повість-полеміка. Із неї дізнаємося, як склалися долі не лише Аглаї, Дмитра Карамазова, професора Вовчика й тьоті Клави з «Вальдшнепів», а і їхніх нащадків: Аглаї, Миті, Валіка, що є головними героями нового твору, дія якого відбувається у Харкові 60-х рр. ХХ ст.

Симоненко В. Спадщина / Василь Симоненко. – К. : [ДП „Видавничий дім «Персонал»”], 2008. – (Б-ка українознавства; Вип. 14). Т. 2 : кн. 1. – 464 с. : портр., іл.
Другий том „Спадщини” Василя Симоненка є зібранням прози. До нього увійшли новели та оповідання (збірка „Вино з троянд” та твори поза збіркою: „Огида”, „Однорукий лісник”, „Бальзам”, „Друг сімейства”, „Підслухана розмова”), фрагменти драматичних творів із студентського життя („Бенкет небіжчиків” (Пунктири кіносценарію), „П’єса без назви”), щоденникові записи, 105 листів (листи Василя Симоненка до Василя Щербаня (двоюрідного брата Василя Симоненка), до Людмили Півторадні (нареченої поета), до людмили Павлівни Симоненко (дружини поета), до Іллі Бердника, Андрія Махині, Миколи Сома, Василя Діденка, Надії Романюк,  Бориса Антоненка-Давидовича, Анатолія Перепаді, Івана Світличного, Євгена Дударя, Мирослава Мицика, Валерія Кравця, Григорія Кочура, Петра Ротача)4. Зроблено спробу виокремити віршований епістолярій поета та журналістські матеріали – статті, рецензії, нариси, кореспонденції, вірші до дат червоного календаря.

Троянкер Р. Поезії / Раїса Троянкер. — Черкаси: вид. Чабаненко Ю., 2009. — 232 с. : портр.
До книги увійшли поетичні твори маловідомої нині поетеси Раїси Троянкер (1909 — 1945), уродженки Умані. Публікуються також матеріали про людей, які були близькими поетесі, про мурманський період життя і творчості Р. Троянкер.

Franko I. Moses : poem / Iwan Franko ; in deutscher Übersetzung von Iryna Husar. – [Львів] : [Львівський національний університет імені Івана Франка], 2010. – 231 с. , 15 с. іл.
Переклад «Мойсея» І. Франка німецькою мовою. Щоби адекватно іноземною мовою, у даній ситуації німецькою, перекладати такий монументальний твір як поему «Мойсей» Івана Франка, що її, як відомо, удостоєно назви «Українського Фауста», не достатньо знання німецької мови зі шкільної лавки, потрібно володіти нею на рівні рідної. Крім цього, необхідні не тільки добрі знання історії та теорії перекладацької справи, але й треба практично мати вже здобутки по лінії художнього перекладу. Авторка перекладу задовольняє вимоги.

Шкляр В. Залишинець. Чорний Ворон / Василь Шкляр. – Харків : вид-во «Клуб сімейного дозвілля», 2011. – 384 с.
Над цим романом автор працював майже 13 років. В ньому висвітлено повстанську боротьбу українців проти окупаційної влади у 1920-х роках. Із глибин забуття виринає містична постать отамана Чорного Ворона, що переміг смерть...

Шугай О. Крапля сонця у морі блакиту. Казка А. Вибрані твори / Олександер Шугай; Аркадій Казка. – К. : Смолоскип, 2010. – 664 с. : портр.
Книга містить два розділи : документальну повість про життєвий шлях Аркадія Казки – представника „Розстріляного відродження” 1920-х рр. в українській літературі – та його вибрані поезії, переклади, статті. В книзі також можна знайти цікаві фотоматеріали з оточення А. Казки та критичні матеріали, відгуки та інші публікації про творчість цього письменника.

Літературознавчі праці

Арсенич П. Степан Бандера та його родина : до 100-річчя від дня народження та 50-х роковин трагічної смерті Провідника ОУН Степана Бандери / П. Арсенич, Г. Бурнашов, Б. Яневич. — Івано-Франківськ: вид-во „Нова Зоря”, 2008. — 368 с.

Видання містить історію родоводу Степана Бандери по батьківській і материнській лініях, розповідає про його дітей, онуків і правнуків, про найближчих побратимів по визвольній боротьбі, знайомить з цікавими і маловідомими сторінками його біографії. Книга ілюстрована численними документами і фотографіями. Згадуються пам’ятні місця, пам’ятники та музеї Степана Бандери.

Александр Кондратьев : исследования, материалы, публикации / Ровенский институт славяноведения ; Киевского славистического университета ; Русский культурный центр ровенской области. – Вып. 2. – Ровно : Гедеон-Принт, 2010. – 272 с.

До збірника увійшли наукові статті та матеріали вчених України, Росії, Польщі та США, присвячених життю та творчості росіського поета, прозаїка, перекладача, літературного критика, видатного представника культури Срібного століття Олександра Олексійовича кондратьєва (1876–1967). До складу книги входить републікація двох маловідомих текстів Льва Гомолицького та раритетного видання – «Антології російської поезії в Польщі» (1937).
ЗМІСТ: (частина 1) (частина 2) 

Барабаш Ю. Просторінь шевченкового слова : текст – контекст, семантика – стурктура / Юрій Барабаш. – К. : Темпора, 2011. – 507 с.

Монографія містить комплексний аналіз поетової спадщини, ґрунтований на засадах структурно-семантичного та компаративного методів. Підставовими у шевченкознавчому дискурсі книги є такі дефініції, к текст і контекст, діахронія та синхронія, знак і образ, бінарна опозиція та ін. ЗМІСТ 

Белорусско-российский диалог : (культура и литература Беларуси ХХ – ХХІ века) / Российская академия наук ; Институт славяноведения ; Национальная академия наук Беларуси ; Институт литературы им. Я. Купалы. – Москва : [Институт славяноведения РАН], 2006. – 244 с.

Збірник статей білоруських та російських вчених, співробітників Інституту літератури ім. Я. Купали Національної академії наук Білорусі та Інституту слов'янознавства Російської академії наук, присвячено комплексу важливих сучасних проблем білоруської літератури та культури. ЗМІСТ 

Бескровная Е.Н. Поэзия Семена Фруга (1860 – 1916) : монография / Е.Н. Бескровная. – Днепропетровск : издательство «Навчальна книга», 2005. – 100 с.
Дана монографія є першим в Україні та СНД комплексним науковим дослідженням поезії самобутнього єврейського літератора Семена Григоровича Фруга (1860–1916). ЗМІСТ 

Білоус О. Чудеса у літературі Київської Русі / Оксана Білоус. – Житомир : [Рута], 2010. – 168 с.
У монографії розглядається феномен чуда у літературних пам'ятках періоду Київської Русі з погляду його естетичної природи, як художній прийом у середньовічному тексті.
У контексті чудесного досліджуються «Повість врем'яних літ», агіографічні твори про Бориса і Гліба, княгиню Ольгу, князя Володимира, Миколая Мирлікійського, путівник Данила Паломника, а також «Слово про Ігорів похід» як модифікація героїчно-фантастичної казки.
З'ясовано основні функції чуда у літературних пам'ятках давнього часу: символічне та алегоричне зображення історичних подій та осіб, переведення зображуваного із площини ірреального у площину художньої умовності, белетризація змісту і форми літературних творів, охудожнення стилю.

Бідюк О. Психоаналіз мікрообразів художнього тексту (творчість Ліни Костенко) / Бідюк Олена Василівна. – Луцьк : Твердиня, 2009. – 188 с.
Монографія присвячена теоретичним аспектам прикладного психоаналізу. Вперше у вітчизняній літературознавчій науці запропоновано та описано конструктивну методологію психоаналітичного дослідження художнього твору з виходом на мікрорівень. Визначено поняття мікрообразу. Психоаналізу мікрообразів, а також запропоновано алгоритм психоаналітичного дослідження творчості письменника. Авторську методологію психоаналізу мікрообразів художнього тексту розглянуто на прикладі творчості Ліни Костенко.

Зміст: Вступ. Розділ 1. Психоаналіз та його літературознавчий дискурс. 1.1. Класичний психоаналіз З. Фройда; 1.2. Глибинна (аналітична) психологія К. Г. Юнга; 1.3. Багатовекторність психоаналізу; 1.4. Автор і літературний твір у психоаналізі; Розділ 2. Методологія психоаналізу художнього тексту. 2.1. Риторичні прийоми літературного тексту; 2.2. Теоретико-історичний дискурс дослідження сновидінь; 2.2.1. Філософський етап; 2.2.2. Психоаналітичний етап; Розділ 3. Аналіз мікрообразів сновидного походження у творчості Ліни костенко. 3.1. Психоаналітична інтерпретація сновидних мікрообразів у поезії Л. Костенко; 3.2. Аналіз совидінь у романі Л. Костенко «Берестечко»;Розділ 4. Трансформація мікрообразів в архетипи: еволюційний момент творчості. 4.1. Архетипи Аніми / Анімусу як кореляти мікрообразів фемінно-маскулінного типу; 4.2. Зовнішньо-внутрішня дуальність мікрообразів: архетипи Персони (Маски) / Тіні та способи їх вираження; 4.3. Самість і домінантний мікрообраз; 4.4. Явище подвійної трансформації у творчості Л. Костенко як втілення психічної бінарності; Висновки.

Бонь В. Будинок-музей Івана Франка у Львові : ілюстрований путівник по Львівському літературно-меморіальному музею Івана Франка / Віра Бонь. – Львів : Каменяр, 2008. – 124 с. : фото.
В ілюстрованому путівнику на основі оновленої експозиції Літературно-меморіального музею Івана Франка у Львові розповідається про спорудження будинку, в якому розташований музей, проживання в ньому сім'ї Івана Франка, про його працю, смерть і похорон. Особлива увага приділена створенню у цьому будинку музею, його розвитку, відтворенню меморіалу.
Зміст: З історії музею; Передпокій; Бібліотека; Спальня Івана Франка; Їдальня; Жіноча кімната; Робочий кабінет; Другий поверх: кімната Ольги Франко, кімната Тараса і Петра Франків; Музей сьогодні.

Бублейник Л. Світ слова української поезії : монографія / Людмила Бублейник ; Волинський інститут економіки та менеджменту. – Луцьк : [ВІЕМ], 2011. – 239 с.
У монографії розглянуто деякі з найважливіших стильових параметрів мови української поезії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Проаналізовано особливості ідіостилю Лесі Українки: функціональне навантаження антропонімів та колоризмів, засоби створення контрасту, роль і місце порівнянь у системі тропів. У розгляді мовотворчості Є. Маланюка увагу зосереджено на характері образних конотацій в ономастичній лексиці, схарактеризовано структуру та семантику «речовинних» метафор, метафоричні складники концепту «вітер», лексичні засоби створення мовної експресії та функції звукообразів. Проаналізовано Слово як об'єкт художнього зображення у Ліни Костенко, поетику контрасту в її ліриці та мовно-стилістичні особливості роману «Берестечко».

Варецька С. Барокова парадигма у творчості Ґюнтера Ґраса / Софія Варецька. – Дрогобич : Коло, 2008. – 240 с.
У монографічному дослідженні вперше системно проаналізовано творчість видатного сучасного німецького письменника, лауреата Нобелівської премії 1999 р. Ґюнтера Ґраса крізь призму барокової парадигми. На підставі аналізу інтенсивної рецепції бароко в ХХ ст. увагу зосереджено на висвітленні художньо-філософського образу бароко, який став основою для твердження про функціонування у сучасній культурі барокової парадигми. На прикладі прози Ґ. Ґраса в роботі аргументовано бароковість як типологічну домінанту творчості автора, що засвідчує активне засвоєння Ґ. Ґрасом барокових засад, їхнє використання як інтерпретаційної моделі сучасності, суттєвий внесок письменника в структурування філософсько-художнього образу бароко, яким оперують сучасні митці, та на цій підставі – образу дійсності ХХ ст. ЗМІСТ 

Васьків М. Романні форми в українській літературі 1920 — 1930-х років / Микола Васьків : монографія. — Кам’янець-Подільський: ПП Буйцький О. А., 2009. — 325 с.
У монографії визначаються жанрові параметри роману. У контексті розвитку української літератури 1920 — 1930-х років аналізуються особливості різноманітних оманних форм того часу (уривків, епізодів із роману, незавершених творів цього жанру тощо, романів у віршах), їх експериментальний характер у пошуках нових романних модифікацій. Досліджується їх гібридна міжродова і міжжанрова сутність, особливо це стосується романів у віршах, які синтезують епічий і ліричний струмені. Значна частина аналізованих романних форм уперше стає об’єктом ґрунтовного вивчення. 
Зміст : Розділ 1. Жанрові параметри роману, його межі й можливості; 1.1. Роман у системі жанрів. Його змістові особливості; 1.2. Мова роману. Багатоголосся і поліфонізм (стереографічність, контроверсійність); 1.3. Романний хонотоп. „Щільність письма” і „прозаїчність” жанру; 1.4. Повість/роман: спроба пошуку меж; 1.5. Реалізм і реалістичність роману; 1.6. Морфологія роману, його жанрові різновиди. Проблема класифікації; Розділ 2. Прозові романні форми: особливості й еволюція; 2.1. Символістсько-імпресіоністський характер „кольорових” „романів” перших пореволюційних років. Роман як жанр і романічність; 2.2. Незавершені романи 1920-х — початку 1930-хроків, їх текстова і жанрова фрагментарність; 2.2.1. „Горенько” П. Губенка як пародія на роман; 2.2.2. Пригодницько-агітаційний „роман” В. Еллана-Блакитного та І. Кириленка; 2.2.3. „Мала проза” Л. Скрипника й особливості його ідіостилю; 2.2.4. „Уривки із ненаписаного роману” М. Рильського як жанровий різновид „малої прози”; 2.3. „Вальдшнепи” М. Хвильового як фрагмент завершеного роману. Проблеми інтерпретації й інтертекстуального прочитання; 2.4. Завершені твори романних форм з авторським маркуванням „роман”; 2.4.1. Романні задуми І. Дніпровського та їх реалізація; 2.4.2. „Подвійна” imago: Україна й українці очима німецького етнографа у творі українського письменника; 2.4.3. „Гануся” О. Мізерницького: на межі повісті й роману; Розділ 3. Роман у віршах 1920 — 1930-х років, його генологічна сутність і структура. 3.1. Еволюція „римованих” романів В. Поліщука: від ліро-епосу до епосу; 3.2. „Арсенал сил” Ґ. Коляди: між творчим експериментом і графоманством; 3.3. „Тарас Трясило” В. Сосюри як спроба творення віршованого епічного твору на історичну тематику. Традиції й новаторство; 3.4. „Скелька” І. Багряного як єдиний повноцінний віршований роман в українській літературі; 3.5. Уніфікаційні процеси в романах у віршах 1930-х років; Висновки; Список використаних джерел.

Висоцька Н.О. Єдність множинного : американська література кінця ХХ – початку ХХІ століть у контексті культурного плюралізму / Н.О. Висоцька. – К. : видавничий центр КНЛУ, 2010. – 457 с.

ЗМІСТ: 
Вступ
Розділ І.Від універсуму до плюріверсуму: трансформація культурної парадигми у США. Концепція мультикультуралізму у США як джерело/продукт суспільної практики і як об'єкт теоретичної рефлексії
Літературний процес у плюралістичному просторі: вектори змін
Розділ ІІ. Нові імена – нові тексти – нові художні моделі: фрагменти американської літературної мозаїки Література США на порубіжжі століть: феномени і тенденції
Полонені історією, зачаровані часом: початок нового літературного століття у США
Стратегії (ре)конструювання національної історії у сучасній літературі США (романи про Громадянську війну 1861–1865 рр.)
«Десь у проміжку між чорним і білим»: кінематографічний дискурс у романі Р. Еллісона «Якось у середині червня»  Функціонування релігійно-міфологічного коду в романі Тоні Моррісон «Милість»
Функції ляльки в літературі етнічних меншин: соціокультурний аспект; Формула людяності Майкла Чейбона (письмо у «сірій зоні»)
Пуританський «текст» у романі Франсін Проуз «Блакитний ангел»
Хронозміщення як метафора у романі О. Ніффенеггер «Дружина мандрівника у часі»; Афро-американець Пушкін, індо-американець Гоголь: процеси глобалі/гібридизації у сучасній літературі США
Сходження на Золоту Гору: штрихи до портрету азіато-американської літератури
Діалектика «присутності/відсутності» як текстуальна стратегія конструювання іншокультурної ідентичності
Розділ ІІІ. Розмаїття на сцені: традиція та експеримент у полікультурній драматургії США останніх десятиліть
Драматургія США на рубежі століть: відлуння минулого, поклики суучасності;
«Істина в тому, що ми всі з'єднані між собою...» (драматургічний доробок А.  Міллера 1980-х – 1990-х рр.)
Історія, пам'ять, національний міф у драматургії С.-Л. Паркс 1990-х – 2000-х рр.
Трансформація традиційного сюжетно-образного комплексу «Медеї» у п'єсі А.  Кеннеді «Вбивства в Огайському університеті»
Чому оглянувся Орфей? Гендерне перецентрування міфологічного сюжету («Евридіка» Сейри Рул)
Метаморфози метелика: котроорієнталістський дискурс у п'єсі Д.  Хуанга «М.  Баттерфляй» (компаративний аспект).

Гаврилів Т. Форма і фігура: ідентичність у художньому просторі: монографія / Тимофій Гаврилів; Міністерство освіти і науки України; Ін-т українознавства НАНУ. - Львів: ВНТЛ-Класика, 2009. — 480 с.
У монографії розглядаються теоретичні проблеми функціонування і розвитку художніх жанрів. Тенденція до посиленого проникнення форм подорожньої й автобіографічної літератури в простір художнього мовлення, часткова дефікціоналізація традиційно фікційних жанрів відбуваються в руслі загостреного інтересу до ідентичнісної проблематики загалом і до ідентичності „я” зокрема. Дослідження здійснене на матеріалі текстів австрійської літератури, починаючи з другої половини ХХ ст.

Галич А. Естетичні пошуки в українській постмодерній літературі : асоціонімний вимір : монографія / Артем Галич. – Луганськ : Книжковий світ, 2011. – 192 с. – (Наукова література).

Дослідження присвячене з'ясуванню естетичної природи та функцій асоціонімів у вітчизняній постмодерній літературі кінця ХХ – початку ХХІ ст. Сформульовано багатоаспектне визначення асоціоніма як тропа. Проведена класифікація, в основу якої покладено особливості візуального виділення та змістового наповнення. Розглянуто специфіку використання асоціонімів у чоловічому та жіночому дискурсах. Домінантними ознаками використання асоціонімів є графічна актуалізація імпліцитного змісту та асоціативність. Естетичні функції асоціонімів відображають такі специфічні риси українського постмодернізму, як підкреслену заполітизованість, прагнення до елітарності, ірраціональності, пов'язану з акцентом на містиці, трансцендентності, наголошення на непізнаності й незавершеності будови світу, його хаотичності й абсурдності, протиставлення жіночого й чоловічого начал.
ЗМІСТ: (частина 1) (частина 2) 

Галич О.А. Вступ до літературознавства / О.А. Галич. – Луганськ : ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2010. – 288 с.
У підручнику висвітлюються найвиразніші явища літературного процесу з урахуванням найновітніших досягнень наукової думки. Розглядаються проблеми специфіки художньої літератури, будови твору, подається класифікація літературних родів і жанрів, представлено напрями, течії, школи в світовому літературознавстві. Автор приділяє увагу проблемам віршування, аналізу та інтерпретації літературно-художнього тексту.
Зміст:
Розділ 1. Літературознавство – одна з двох філологічних дисциплін. Його структура. 1.1. Літературознавство та лінгвістика. 1.2. Літературознавство та історія. 1.3. Літературознавство та мистецтвознавство. 1.4. Літературознавство та фольклористика. 1.5. Літературознавство та журналістикознавство. 1.6. Літературознавство та інші наукові дисципліни. 1.7. Основні та допоміжні літературознавчі дисципліни. 1.8. Теорія літератури. 1.9. Історія літератури. 1.10. Літературна критика. 1.11. Взаємозв'язки літературознавчих дисциплін. 1.12. Історіографія літературна. 1.13. Бібліографія літературна. 1.14. Текстологія. 1.15. Палеографія. 1.16. Методологія літературознавства. 1.17. Завдання курсу «Вступ до літературознавства».
Розділ 2. Література та життя. 2.1. Художня література та інші види мистецтв. 2.1.1. Термін «література». 2.1.2. Художня література та інші види мистецтв. 2.1.3. Предмет художньої літератури. 2.1.4. Функції художньої літератури. 2.1.5. Художня література і журналістика. 2.2. Документалістика. 2.3. Мережева література.
Розділ 3. Літературно-художній образ. 3.1. Поняття про літературно-художній образ. 3.2. Специфіка літературно-художнього образу. 3.3. Осоливості художнього мислення письменника. 3.4. структура та класифікація літературно-художніх образів.
Розділ 4. Літературний твір. 4.1. Зміст і форма. 4.2. Тема. 4.3. Ідея. 4.4. Сюжет і композиція. 4.4.1. Сюжет і фабула. 4.4.2. Компоненти сюжету. 4.4.3. Типи сюжетів. 4.4.4. Поняття про композицію. 4.5. Мова художнього твору. 4.5.1. Лексичні засоби. 4.5.2. Тропи. 4.5.3. Фігури поетичного синтаксису. 4.5.4. Фонічні засоби.
Розділ 5. Роди і жанри літератури. 5.1. Загальне поняття про роди та жанри. Метажанр. 5.2. Генезис і родові ознаки епосу. 5.3. Характеристика епічних жанрів. 5.3.1. Епопея. 5.3.2. Роман. 5.3.3. Повість. 5.3.4. Новела. 5.3.5. Оповідання. 5.3.6. Есе (есей). 5.3.7. Нарис. 5.4. Характеристика ліричних жанрів. 5.4.1. Генезис і родові ознаки лірики. 5.4.2. Проблеми класифікації типів ліричних творів. 5.4.3. Поділ лірики на жанри. 5.4.3.1. Епіталама. 5.4.3.2. Панегірик. 5.4.3.3. Дифірамб. 5.4.3.4. Пеан. 5.4.3.5. Мадригал. 5.4.3.6. Епітафія. 5.4.3.7. Канцона. 5.4.3.8. Станси. 5.4.3.9. Ода. 5.4.3.10. Елегія. 5.4.3.11. Думка. 5.4.3.12. Гімн. 5.4.3.13. Послання. 5.4.3.14. Пісня. 5.4.3.15. Романс. 5.4.3.16. Ліричний портрет. 5.4.3.17. Псалом. 5.4.3.17.1. Молитва. 5.4.3.18. Медитація. 5.4.3.19. Сонет. 5.5. Драма і драматичні жанри. 5.5.1. Загальне поняття про драму. 5.5.2. Трагедія. 5.5.3. Комедія. 5.5.4. Драма як жанр. 5.5.5. Мелодрама. 5.5.6. Трагікомедія. 5.5.7. Водевіль. 5.5.8. Фарс. 5.6. Ліро-епос та інші міжродові, метажанрові та суміжні утворення. 5.6.1. Балада. 5.6.2. Дума. 5.6.3. Билина. 5.6.4. Байка. 5.6.5. Буколіка. 5.6.5.1. Пастораль. 5.6.5.2. Ідилія. 5.6.5.3. Еклога. 5.6.6. Співомовка. 5.6.6.1. Гумореска. 5.6.7. Поема. 5.6.8. Мемуари. 5.6.8.1. Щоденник. 5.6.8.2. Літературний портрет. 5.6.9. Художня біографія. 5.6.10. Ремейк.
Розділ 6. Напрями, течії, школи в історії літературознавства. 6.1. Напрям, течія, угрупування, школа як наукові поняття. 6.2. Бароко. 6.3. Рококо. 6.4. Класцизм. 6.5. Сентименталізм. 6.6. Романтизм. 6.7. Реалізм. 6.8. Натуралізм. 6.9. Модернізм. 6.9.1. Імпресіонізм. 6.9.2. Неоромантизм. 6.9.3. Символізм. 6.9.4. Імажинізм. 6.9.5. Футуризм. 6.9.6. Експресіонізм. 6.9.7. Акмеїзм. 6.9.8. Авангардизм. 6.9.9. Дадаїзм. 6.9.10. Сюрреалізм. 6.9.11. Соціалістичний реалізм. 6.10. Постмодернізм.
Розділ 7. Віршування. 7.1. Поняття про поезію та прозу. 7.2. Античне віршування. 7.3. Силабічна система віршування. 7.4. Силабо-тонічне віршування. 7.5. Тонічне віршування. 7.6. Строфіка. 7.7. Сталі строфічні форми. 7.8. Зорова поезія.
Розділ 8. Аналіз та інтерпретація художнього твору. 8.1. Загальне поняття про аналіз. 8.2. Різновиди аналізу художнього твору. 8.3. Поняття про інтерпретацію.

Гнатюк М.І. Іван Франко і проблеми теоріє літератури : навчальний посібник / М.І. Гнатюк. – К. : видавничий центр «Академія», 2011. – 240 с. – (Альма-матер).
Художнє осягнення світу і людини І. Франко поєднував із раціональним їх осмисленням та літературною творчістю як художнім оприявленням багатоманітної дійсності у Слові. Його аналітичний погляд сягав людського досвіду у глибині віків, сучасної йому практики багатьох народів. Як теоретик, методолог літературознавства, історик літератури, літературний критик він уособлює неповторний масштабний простір актуальної думки, вимогливих естетичних оцінок, роздумів над минулим, тогочасним і майбутнім української літератури, над творчістю вітчизняних і зарубіжних письменників. Ці грані його життєдіяльності є джерелом проблемної структури навчального посібника, в якому автор на основі широкого компаративного матеріалу розкрив термінологічну систему І. Франка, його погляди на психологію творчості, генологічну структуру літератури, основні літературні напрями, течії, школи.
Зміст:
1. Від «планіметричного» до «стереометричного» вивчення літератури. 1.1. Становлення Івана Франка як літературного критика. 1.2. Антипозитивістичний злам у філософії та літературознавча практика Івана Франка. 1.3. Погляд Івана Франка на предмет, завдання, та основні жанри літературної критики. 1.4. Особливості літературно-критичного дискусрсу наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
2. Поетика, естетика та психологія літературної творчості як предмет теоретичного осмислення. 2.1. Специфіка літератури і мистецтва у творчій практиці Івана Франка. 2.2. Термінологічний літературознавчий апарат Івана Франка: «своє» і «чуже». 2.3. Проблеми генологічної структури літературних творів у літературознавчій практиці Івана Франка. 2.4. Проблеми психології творчості у науковому осмисленні Івана Франка. 2.5. Проблеми наукознавства у творчій практиці Івана Франка.
3. Розвиток методологічних основ вивчення літературного твору. 3.1. У пошуках літературознавчої методології. 3.2. Основні літературознавчі школи другої половини ХІХ – початку ХХ ст. в концепції Івана Франка. 3.3. Фракове трактування біографічного підходу до аналізу літературного твору. 3.4. Франкова теорія культурно-історичної школи. 3.5. Проблема «корпусу» історії української літератури. 3.6. Іван Франко та Олександр Потебня: психологічна школа. 3.7. Іван франко та компаративістичні студії в Україні. 3.8. Філологічна школа в літературознавстві та Іван Франко.
4. Іван Франко і проблеми європеїзації української літератури. 4.1. Кроки до європейського читача.

Голомб Л. Василь Пачовський: закарпатські сторінки життя і творчості поета / Лідія Голомб. — Вид. друге.— Ужгород: Ґражда, 2009. — 152 с. — (Шкільна серія. Вип. 6).
Видання орієнтоване насамперед на допомогу вчителеві-словеснику, воно містить багатий матеріал для ознайомлення учнів із головними прикметами явища українського модернізму, формування в них уявлення про особистість В. Пачовського, основні віхи життєвого шляху поета та його доробок як талановитого майстра слова.
Чимало уваги присвячено „закарпатським” сторінкам життя і творчості В. Пачовського (1920 — 1929); проаналізовано твори поета, навіяні сторичними переказами та легендами краю, розкрито їх патріотичний і державницький зміст та ключову для них ідею єдності української національної душі.

Голомб Л. Петро Карманський : життя і творчість / Лідія Голомб. – Ужгород : видавництво Гражда, 2010. – 248 с.
Пропоноване видання є монографічним дослідженням життя і творчості Петра Сильвестровича Карманського (1878 – 1956) – поета, прозаїка, літературного критика, публіциста, громадського діяча років боротьби за українську державність. Поряд із аналізом уже опублікованих творів письменника в дослідженні розглядаються маловідомі й зовсім невідомі сучасному читачеві матеріали, частина яких зберігалася в різних архівах Європи та Америки і в родинному архіві Карманських, а нині знаходиться у Відділі рукописів Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.

Горак Р. Львів – місто Івана Франка / Роман Горак. – Львів : видавництво «Центр Європи», 2010. – 288 с. : фото.
Про Львів 1875 – 1916 років, коли в ньому жив Іван Франко, адреси, за якими жив та працював письменник, а також про їх долю йде мова в книзі львівського письменника Романа Горака. Автор знайомить читачів зі своєю візією буття геніального письменника та науковця у львівських реаліях, відкриваючи невідомі моменти його життя.

Городнюк Н. Знаки необарокової культури Валерія Шевчука : компаративні аспекти / Наталія Городнюк. – К. : Твім Інтер, 2006. – 216 с.

У книзі зроблено спробу аналізу творчості Валерія Шевчука в категоріях мови культури на зіткненні підходів літературознавства і культурології у контексті типологічних явищ світової літератури. Вперше об'єктом спеціального дослідження постають окремі семіотичні утворення – знаки культури – образи, що набувають знакових характеристик у необароковій парадигмі: слово, книга, сад, бібліотека, околиця. Автором виявлено художні кореляти основних необарокових знаків культури письменника, розглянуто їх генезу та специфіку порівняно із західними версіями Х.Л. Борхеса, У. Еко, М. Павича.
Зміст:
Вступ.
Розділ 1. Мова культури як фрейм існування літератури. 1.1. Мова і знак культури: культуроцентричні аспекти семіотики. 1.2. Необароко як стратегія постмодернізму.
Розділ 2. Знаки необарокової культури та їх художні кореляти. 2.1. Концепт Слова як синтез Логоса і verbum'a (В. Шевчук, М. Павич, У. Еко). 2.2. Образ Книги: ключові аспекти семіозису (Х.Л. Борхес, М. Павич, У. Еко, В. Шевчук). 2.3. Сад як знак: храм versus лабіринт (В. Шевчук, Х.Л. Борхес). 2.4. Бібліотека як знак космогонії та есхатології культури (Х.Л. Борхес, У. Еко, В. Шевчук).
Розділ 3. Околиця як знак маргінальної культури. 3.1. Генеза культурної маргінальності: українсько-латиноамериканські паралелі. 3.2. Семіопростір околиці: від людини околиці до духовного маргінала (В. Шевчук, Х.Л. Борхес). Замість висновків.

Даниленко В. Ізидора, рідна сестра Лесі Українки : від сталінських таборів до еміграції / Василь Даниленко ; Національна академія наук України ; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського ; галузевий державний архів служби безпеки України. – К. : Смолоскип, 2011. – 254 с. : фото.
У книжці розповідається про переслідування родини Косачів у роки радянської влади, про долю наймолодшої із сестер Лесі Українки – Ізидори Косач-Борисової, репресованої в 1937 – 1939 рр. Оригінальні документи архівно-кримінальної справи висвітлюють життєвий шлях і незламну волю мужньої жінки, її глибокі національні почуття, любов до України. Через призму оперативних документів НКВС УРСР висвітлено суспільно-політичні погляди й побут багатьох людей з оточення І. Косач-Борисової, опір української інтелігенції тоталітарній системі, передумови арештів. У виданні вміщено також спогади І. Косач-Борисової «Із минулого та пережитого» про сталінські тюрми і табори; родинні й архівні світлини, копії документів.

Дмитренко В.І. Літературний дискурс «Ланки»–МАРСу першої третини ХХ століття : монографія / В.І. Дмитренко ; Міністерство освіти і науки України ; Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». – Луганськ : ДЗ «ЛНУ імені Шевченка», 2009. – 280 с.
У монографії досліджено дискурс літературного об'єднання «Ланка»–МАРС у першій третині ХХ століття, яке своєю присутністю в літературному процесі демонструє приклад глибинного зв'язку з фольклорною та літературною традиціями в поєднанні з модерністичними пошуками. Основну увагу закцентовано на окресленні творчих здобутків митців, їхніх антропологічних проекціях і полістильових пошуках. Значна частина дослідження аналізує особливості втілення універсалій художньої свідомості «ланчан-марсівців», ментальних та етнічних архетипів. Спільні домінанти художнього світотворення митців окреслено на основі аналізу творів Б. Антоненка-Давидовича, І. Багряного, Г. Брасюка, М. Галича, Я. Качура, Г. Косинки, В. Підмогильного, Є. Плужника, Т. Осьмачки, Б. Тенети, Д. Фальківського, В. Ярошенка. ЗМІСТ 

Доманицький В.М.  Критичний розслід над текстом „Кобзаря” Шевченка / В.М.  Доманицький; упорядник та авт. Післямови В.Т.  Поліщук. — Репринтне відтворення з вид. 1907 р. — Черкаси: Вертикаль, 2008. — 384 с.
”Критичний розслід над текстом „Кобзаря”„ Василя Доманицького, який був і залишається класикою шевченкознавчої текстології та нині є рідкісним раритетом, вперше було надруковано на сторінках ”Киевской старины„ 1906 р., а 1907 р. робота вийшла окремою книгою, за якою і було здійснено перевидання, що з'явилося через 101 рік після першоджерела.

Домбровський В. Українська стилістика і ритміка. Українська поетика / Володимир Домбровський. — Дрогобич: вид. фірма „Відродження”, 2008. — 448 с. — (Cogito: навчальна класика).
Українськомовний підручник із теоретичного літературознавства філолога Володимира Домбровського. Книжка розкриває наступні питання: стилістика та її завдання, загальні вимоги стилю, картинні та емоційні форми виразу, фігури, ритмічна будова українського вірша, види епічної поезії, лірична поезія, види дидактичної поезії, драматична поезія, трохи уваги надається історичній, науковій, розмовній прозі, наприкінці подається вибрана бібліографія з теоретичного літературознавства, складена Баганом О.

Донцов Д. Літературна есеїстика / Дмитро Донцов; Науково-ідеологічний центр ім. Дмитра Донцова. – Дрогобич : видавнича фірма «Відродження», 2010. – 688 с. – (Серія «Вісниківська бібліотека»).
У цій книзі зібрана есеїстика на літературні теми всіх періодів життя і творчості Д. Донцова, хоч її переважну частину становлять твори вісниківського періоду (1920–1930-ті рр.) та три збірки повоєнного часу: «Правда прадідів великих» (1952), «Поетка вогненних меж: Олена Теліга» (1953) і «Туга за героїчним» (1953). Цей масив вибраного достатньо повно передає концептуалістику та світоглядно-моральні сонови творчості автора.

 Задорожна Л.М. Історія української літератури : кінця ХVІІІ – 60-х років ХІХ століття : підручник / Л.М. Задорожна ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – 2-е вид., перероб. Та доп. – К. : ВПЦ «Київський університет», 2008. – 480 с.

Розглядається образне, жанрово-тематичне й стильове багатство історії української літератури нової доби в період її зародження і становлення. Прочитання творів здійснено з урахуванням наукових вимог і відповідно до провідного типу творчості розглянутого періоду літератури. ЗМІСТ 

Іванюха Т. Трансформація жанрів античної літератури у творчості неокласиків / Тетяна Іванюха ; Державний вищий навчальний заклад «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України. – Запоріжжя : [Запорізький національний університет], 2009. – 187 с.
У монографії досліджуються генологічні джерела поезії київських митців-неокласиків О. Бургардта (Юрія Клена), М. Драй-Хмари, М. Зерова, М. Рильського, П. Филиповича: проведено паралелі між двома феноменами класицистичного типу – українською неокласикою та античним класицизмом, розглянуто роль традиційних сюжетно-образних і жанрово-строфічних структур у неокласичній поетиці. Основним предметом розгляду є трансформація в оригінальній поезії неокласиків таких античних жанрів, як елегія, епіграма, ідилія та жанри панегіричної типології за такими напрямками, як стилізація, карнавально-сміхова стилізація та пародіювання, наслідування, архаїзуючі інновації, інтерсеміотична інтерпретація жанрів.

Історії літератури : зб. ст / упоряд. Олена галета, Євген Гулевич, Зоряна Рибчинська. – К. : Центр гуманітарних досліджень ; Смолоскип ; Львів : Літопис, 2010. – 184+184 с. ЗМІСТ 

Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольклорі / Роман Кирчів ; Національна академія наук України ; Інститут народознавства НАН України ; Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів : [Інститут народознавства НАН України], 2010. – 536 с.
Спроба монографічного дослідження образу світу минулого століття в українському фольклорі, рецепції в ньому доленосних суспільно-політичних подій, ситуацій, постатей діячів, думок, переживань і настроїв української людини того часу. Головним предметом дослідницького дискурсу є осмислення місця і значення усної народної словесності в системі новочасної української культури, простеження якісних змін і модифікацій у змістовій і формальній фактурі фольклорної традиції. Особлива увага приділяється процесу політизації ідейого змісту фольклорного слова у зв'язку з різними етапами суспільно-політичного буття України в умовах чужинецької окупації, протидії тоталітарним режимам, напруженої боротьби нації за своє самозбереження, визволення і державну незалежність. ЗМІСТ 

Корвін-Пйотровська Д. Проблеми поетики прозового опису / Дорота Корвін-Пйотровська; пер. з польської Зоряни Рибчинської. — Львів: Літопис, 2009. — 207 с.
Головна мета цього дослідження — відповісти на питання про роль прозового опису в структурі тексту і в пізнавальній інтерпретації світу. Завдяки широкому оглядові різноманітних прозових дескриптивних моделей (від реалістичної прози ХІХ сторіччя до постмодернізму) польська дослідниця окреслює найпомітніші літературні стратегії опису, а також визначає ступені його синтаксичної і семантичної організації.

Кочерга С. Культурософія Лесі Українки : семіотичний аналіз текстів / Світлана Кочерга. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2010. – 656 с.
У книзі з'ясовується своєрідність культурософської концепції Лесі Українки як цілісного явища з властивою йому внутрішньою організацією, кодифікацією, структурою універсалій та цінностей, що знайшли відображення у драматургії письменниці. Детально аналізується семіосфера драматичних творів «Оргія», «Руфін і Прісцилла», «Камінний господар», «Кассандра», «У пущі», «Адвокат Мартіан» та ін. На основі аналізу репертуару знаків та декодування хронологічно-аксіологічної системи культурософських поглядів Лесі Українки доводиться культуроцентризм художнього мислення письменниці.
Зміст:
Попередні зауваги: у пошуках культурних кодів.
Розділ І. Мова мистецьких знаків у тексті культури («У пущі»). Культурний універсум у мікрокосмі мистецтва. Інтермедіальність письма Лесі Українки. Феномен скульптури у творчому доробку письменниці. Драматична поема «У пущі»: дискурс митця. Елітарно-класичний субкод. Пошуково-експериментальний субкод. Субкод ідеологізованого мистецтва. Субкод масового мистецтва.
Розділ 2. Антична модель культури, код суспільності («Бояриня», «Оргія»). Абсолютизм фаталістично-героїчного космологізму у культурософії Лесі Українки. Соціокультурна проблематика драматичної поеми «Оргія»: парадигма рецепції. Людина колонізованої культури: множинність голосів. Опозиційне протистояння «Греція/Рим». Семіосфера драматичної поеми «Бояриня» у дзеркалі культурних доктрин колонії та метрополії.
Розділ 3. Від язичництва до християнства: код віри («Руфін і Прісцила», «Лісова пісня»). Інтелігібельна категорія віри та духова одержимість у художньому світі Лесі Українки. Поміж Адонісом і Христом: символ віри у світлі драми «Руфін і Прісцілла». Раціональні та ірраціональні засади віри. Гностичний код у «палімпсестних» смислах драми-феєреї «Лісова пісня».
Розділ 4. Середньовічна модель культури, аристократичний код («Камінний господар», «Осіння казка»). Самоусвідомлення письменниці та романтика «нового середньовіччя». «Камінний господар»: маски лицарських чеснот. Апологія псевдостатусу у суспільстві. Модерна культурософія у світлі естетики dance macabre. Художня софіологія «Осінньої казки».
Розділ 5. Культура чоловіча, культура жіноча: гендерний код («Кассандра»). Репрезентація жінки у творчості Лесі Українки. Гендерна рецепція міфологічних архетипів драматичної поеми «Кассандра». Гелена. «Mulier lenis» (Поліксена, Андромаха) і бунт проти канону (Клітемнестра). Голос непочутої Кассандри contra мовчання Іфігенії і кличу Пентезілеї. Сини Пріама: маскулінні типи й характери. Модуси комунікації Кассандри з чоловіками: спроба змагання з Мойрою.
Розділ 6. Переплетіння кодів («Адвокат Мартіан»). Проблема взаємодії знакових систем. Загадка метакоду драматичної поеми «Адвокат Мартіан». Мотиви тексту крізь призму семіозису. Мотив суду та вини. Християнський мотив. Мотив дому та бездомів'я. Мотив краси. Мотив трансляції культури. Мотив самототожності.

Кривонос В.Ш. Гоголь. Проблемы творчества и интерпретации / В.Ш. Кривонос. – Самара : СГПУ, 2009. – 420 с.
Книга присвячена актуальним проблемам творчості та інтерпретації Гоголя: взаємодія світу та людини у Гоголя, глибинні зв'язки його творів з творами інших російських письменників, особливості міфологізації його особистості та шляхи сприймання створених ним образів.
Зі змісту:
Розділ І. Світ та людина у Гоголя. 1.1. Позначені числа. 1.2. Образи хаосу. 1.3. Провінційне місто та міфи творення. 1.4. Міський фольклор. 1.5. Наполеонівський мміф. 1.6. Пародійний модус. 1.7. Функції притчі. 1.8. Воскресіння героя. 1.9. Меланхолійний сад. 1.10. Порог та «порогова» людина. 1.11. Символіка місця.
Розділ ІІ. Гоголь та російські письменники. 2.1. «Воля» і «доля» в поемі Пушкіна «Цигани» та в повісті Гоголя «Тарас Бульба». 2.2. Міфологія місця в повітових історіях В. Одоєвського та Гоголя. 2.3. «Тамбовська казначейша» Лермонтова та «Коляска» Гоголя: мотив оживлення провінції. 2.4. Достоєвський та Гоголь: сон уві сні в романі «Злочин та покарання». 2.5. М. Булгаков та Гоголь: «зачароване місце» в романі «Майстер та Маргарита». 2.6. Лев Лосєв, Гоголь та «канцелярський анекдот».
Розділ ІІІ. Гоголь: міфи та версії. 3.1. «Демон-Гоголь» (Гоголь очима Розанова). 3.2. «Поворот» або «надрив»? (Пізній Гоголь в дослідженнях першої російської еміграції). 3.3. «Бідний Акакій Акакійович». (Про ідеологічні підходи до «Шинелі» Гоголя).
Розділ ІV. За Гоголем.

Кулакевич Л. Концепція світу і людини в системі художніх координат ліричної та епічної творчості Світлани Йовенко / Кулакевич Людмила. — Дніпропетровськ: вид-во „СПД Маковецький Ю. В.”, 2008. — 191 с. 
Монографія присвячена сутності концепції світу і людини у творчості С. Йовенко та форм їх художнього вираження. Приділяється увага розкриттю образів поета, зони, мотиву самотності людини.

Лабынцев Ю.А. Народная литература белорусско-русско-украинского пограничья / Ю.А. Лабынцев, Л.Л. Щавинская ; Учреждение Российской академии наук ; Институт славяноведения РАН. – Москва : [Институт славяноведения РАН], 2009. – 320 с.
Дане дослідження автори розглядають як своєрідний вступ у величезний непізнаний світ сучасних народних літератур східних слов'ян. При написанні книги вони обмежили досліджуваний регіон Східним Поліссям – унікальним помежів'ям трьох народів та держав: Білорусії, Росії та України. Це помежів'я – простір активної тисячолітньої взаємодії східнослов'янських народів, в багатьох аспектах єдине за основними характеристиками, в тому числі і в галузі місцевих народних літератур, що складають тут єдине ціле. ЗМІСТ 

Лицар честі і краси : Микола Вороний у спогадах, листах і матеріалах. – К. : «Рада», 2011. – 208 с. : портр.
У збірнику вміщено спогади сучасників про видатного українського поета, літературного критика та театрального діяча, жертви сталінських репресій, Миколу Вороного (1871–1938), його вибране листування та матеріали, які висвітлюють його життєвий та творчий шлях. ЗМІСТ 

Лімборський І. Сентименталізм в українській літературі / Ігор Лімборський. — Черкаси: БРАМА-УКРАЇНА, 2009. — 148 с.
Розглядається питання — сентименталізм в українській літературі ХІХ ст. Розкривається закономірність його виникнення в українській художній свідомості, описуються його основні характеристики: жанрова система, своєрідність художнього конфлікту, принципи зображення світу і людини. Аналізується творчість І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Макаровського, С. Руданського, М. Петренка, Ганни Барвінок, Ю. Федьковича, Марка Вовчка та інших письменників.

Лосев Л. Солженицын и Бродский как соседи / Лев Лосев. – СПб. : издательство Ивана Лимбаха, 2010. – 608 с.
Остання книга, підготована Левом Володимировичем Лосєвим (1937 – 2009). Поет, драматург, есеїст, автор першої біографії Іосіфа Бродського, він протягом двох десятиріч викладав російську літературу в Мічіганському університеті, а потім в Дартмутському коледжі в США. Різноманітні за жанром тексти, зібрані в книзі, стали результатом багаторічної роботи автора в області інтерпретації літературних подій (чи то «Слово о полку Ігоревім», чи творчість наших сучасників). Мемуарні нариси та вірші зберігають в собі «просто голос», живу інтонацію присутності. ЗМІСТ 

Макарик І. Перетворення Шекспіра : Лесь Курбас, український модернізм і радянська культурна політика 1920-х років / Ірина Макарик. -  К. : Ніка-Центр, 2010. – 348 с. : портр.
Спираючись на друковані й недруковані спогади, журнали, листи, газети, афіші, маніфести, протоколи режисерських лабораторій і зборів театральних колективів, канадська дослідниця Ірина Макарик аналізує творчий доробок Леся Курбаса, радянські культурні практики й експерименти 1920-х років. Це розлогий екскурс у постколоніальну царину: крізь призму новаторських, ба навіть скандальних шекспірівських постановок Курбаса розглянуто поняття універсальності, цінності, канону, класики, високої / низької культури, ідеології, влади, імперського / колоніального, периферії / центру. 
Зміст: Вступ. Розділ перший. Ex nihilo: війни, революції і класика. Шекспір та мелодрама; Час, рух, дух: Париж – Відень – Київ; Перший театр Курбаса; Шекспір, „подвійний провінціалізм” і український модернізм; Революція і громадянська війна; „Ромео і Джульєтта”; „Макбет” (1919 – 1920); Перетворення; Шекспір проти Шекспіра. Розділ другий. Проти реалізму: „Макбет” Курбаса (1924). Авантюра; Мистецьке об’єднання „Березіль”; Класики, Шекспір і да Вінчі; Радикальний „Макбет”; Єретичний Шекспір. Розділ третій. „Справжній” Шекспір: „Отелло” Саксаганського. Саксаганський і авторитет популярних жанрів; Авторитет автора і тексту; „Розбійники” Шиллера й „Отелло” Шекспіра; „Справжній” Шекспір; „Отелло” й етнографічний театр; Розширення влади режисера. Розділ четвертий. Вперед до соцреалізму: „Сон літньої ночі” у постановці Гната Юри. Дорога в ортодоксальність; Погляд згори; Дослідження об’єкта; Тези, диспути і святкування; „Сон літньої ночі” Гната Юри. Розділ п’ятий. Трактор революції і Ваня Шекспір. Шекспір і культурна революція; Чистки й переробки; Шекспір у 1930-х роках; Епілог: „Зимова казка”. Подяки. Додаток.Перелік постановок творів Шекспіра, проаналізованих у книжці.

Матусяк А. Химерний Яцків : модерністський дискурс у прозі Михайла Яцкова / Аґнєшка Матусяк. – Вроцлав ; Львів : ЛА «Піраміда», 2010. – 224 с. : портр.
Проза Михайла Яцкова (1873 – 1961) не була однорідним явищем. Подібно як у випадку інших європейських модерністів кінця ХІХ – початку ХХ століть тут можна говорити про певну гетерогенність її конвенції, гетерогенність, яка походить з одночасного улягання різним тенденціям: натуралістичній, імпресіоністичній, неоромантичній та символістській, і навіть експресіоністичній, не згадуючи вже про продовження досвіду й зацікавлень реалізму.
Автор книжки переконана, що інтерпретація доробку Яцкова в рамках модерністської химерності дозволяє прийняти наскрізь сецесійну колажність співіснування в ньому елементів модерності й літературної традиції. До книжки увійшли тексти Михайла Яцкова. ЗМІСТ 

Менжулін В. Біографічний підхід в історико-філософському пізнанні / Вадим Менжулін. – К. : [НаУКМА; Аграр Медіа Груп], 2010.
Монографію присвячено проблемі застосування біографічного підходу в рамках історико-філософського пізнання. Спираючись на різноманітні матеріали з історії світової філософської думки, автор обгрунтовує фундаментальну значущість такого напряму досліджень, як історико-філософська біографістика, окреслює її найперспективніші моделі, принципи, методики, а також типові вади, пастки, принципові обмеження тощо.

ЗМІСТ: 
Вступ
Розділ 1. Біографічний підхід в історії філософії: провідні тенденції, штучні альтернативи та принципові завади
1.1. Антибіографізм 
1.2. Псевдобіографізм 
1.3. Редукціонізм чи компартменталізм? 
1.4. Філософ і його біографія: історичне й одвічне 
Розділ 2. Історико-філософська біографістика в західноєвропейській академічній філософії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
2.1. Біографічні студії К. Фішера 
2.2. Номотетизм у союзі з ідіографізмом.
Розділ 3. Пропоненти «біографістики підозри» як її можливі протагоністи
3.1. Ф. Ніцше як психоаналітик і пацієнт
3.2. З. Фрейд як лікар і філософ
Розділ 4. На шляху до «біографічного повороту»: вузлові пункти легітимації біографічних складових у світовій філософській думці ХХ ст. 
4.1. «Гайдаггер-антибіографіст» та екзистенційно-феноменологічна традиція: силует на контрастному тлі 
4.2. Між психологією та герменевтикою (біографізм В. Дильтея) 
4.3. Між індивідуальним та охоплюючим (біографізм К. Ясперса) 
4.4. Біографічна філософія та філософічна біографістика Ж.-П. Сартра 
4.5. Біографічна політика Г. Арендт 
4.6. Від структуралізму до постструктуралізму (біографізм у світлі тези про «смерть автора») 
4.7. Філософсько-біографічна прагматика нового історизму 
4.8. «Біографічний поворот» в аналітичній філософії
Розділ 5. Біографічні складові в радянській і пострадянській історико-філософській науці: що зі старого взяти у майбутнє? 
5.1. Біографічні каверзи в О.Ф. Лосєва 
5.2. Науково-популярна біографістика А.В. Гулиги 
5.3. Біографізмв українській історико-філософській науці (на прикладі В.С. Горського) 
5.4. Транслітерація у дзеркалі біографії 
Висновки

Микола Гоголь. Інтерпретації : зб. на основі матеріалів міждисциплінарної наук. конф. „Інтерпретація творів М. Гоголя в ХХ – ХХІ ст.”, проведеної Центром кінематографччних студій 8 квітня 2009 року НаУКМА / упорядник Лариса Боюховецька. – К. : ред журналу „Кіно-Театр”, вид-во „Задруга”, 2009. – 196 с. : фото. – (Б-ка журналу „Кіно-Театр”).
Збірник підготовлений Центром кінематографічних студій НаУКМА до 200-річчя геніального письменника. Українські дослідники аналізують проблемні моменти у творчості й біографії Гоголя, мистецтвознавці і критики осмислюють великий масив вистав і фільмів за його творами. 
Збірник супроводжується фотографіями з кадрами із фільмів та виставами за творами Гоголя, афішами, а також фото вілли княгині Волконської в Римі, де бував Гоголь, ресторану, в якому любив обідати письменник, меморіальної дошки в Римі. Зміст: І. Доповіді. Микола Гоголь – український і російський письменник / Вадим Скуратівський ; Микола Гоголь і поляки (деякі аспекти дослідження) / Павло Михед ; Гоголь : клопоти з національною ідентичністю / Володимир Панченко ; Невідомі складові авторської відповіді про „натуру” Чичикова в поемі „Мертві душі” / Юрій Джулай ; Любіть Гоголя в собі... / Сергій Якутович ; Акценти київських вистав / Ольга Велимчаниця ; Кінематографічність творів Гоголя і способи їх інтерпретації в кіно / Лариса Брюховецька ; Гоголіана кіностудії ім. О. П. Довженка / Віталій Юрченко ; Гоголь в історико-пізнавальному кіно / Сергій Марченко ; У просторі інтерпретації гоголівських „Мертвих душ” / Роксоляна Свято ; Закордонні екранізації Гоголя / Леся Прокопенко ; Цікаві факти з життя М. В. Гоголя за кордоном / Віталій Філатов ; ІІ. Додатки.Гоголівське бароко / Юрій Барабаш ; Екранізувати Гоголя? / Ростислав Плахов-Модестов ; Гоголь-ліцеїст / Лариса Брюховецька ; „Загублений рай” українця Миколи Гоголя / Оксана Бут ; Гоголь і українське кіно / Сергій Тримбач.

Мікула О. Творчість Олени Пчілки і фольклор : монографія / Ольга Мікула. – Ужгород : видавництво «Ґражда», 2011. – 312 с.
Пропоноване видання є першим комплексним дослідженням фольклористичного й літературного доробку Олени Пчілки. На підставі поглибленого аналізу її наукової спадщини показано внесок дослідниці у вивчення окремих жанрів фольклору (вертепної драми, народного епосу, українського гумору, легенд про «чуда», обрядової поезії). Опрацьовано велику кількість фактичного матеріалу. Розглянуто питання щодо органічних зв'язків художньої творчості Олени Пчілки та фольклору у контексті різних теоретичних підходів до вивчення явища фольклоризму. ЗМІСТ 

Мушкудіані О. Симфонія грузинської шевченкіани / Олександр Мушкудіані; Інститут сходознавства Київського міжнародного ун-ту. — К.: КиМУ, 2009. — 102 с.
У монографії вперше в історії грузинсько-українських літературних взаємозв’язків подано повну бібліографію матеріалів, пов’язаних з ім’ям Т. Г. Шевченка.

Мейзерська Т. С. Re-presence: відлуння Сходу в українській літературі ХІХ ст. : зб. наук. статей / Т. С. Мейзерська. — Одеса: Астропринт, 2009. — 156 с.
Зміст: 
Теоретичні зауваги. Стаття 1. До питання про орієнтальні наративи в українській літературі ХІХ століття; Стаття 2. Типологія гностицизму в творчості І. Франка; Стаття 3. Трактат І. Франка „Із секретів поетичної творчості” у контексті літературознавчих пошуків і проблем ХХ століття; Стаття 4. „Китайський культурний тип” в освітленні І. С. Нечуя-Левицького;
Інтерпретації. Псалом 1. Стаття 5. У роздумах про „блаженного мужа” (Псалом перший в українському історико-літературному контексті). І. Франко. Притча про життя; Стаття 6. Заголовок у структурно-функціональній організації притч І. Франка: І. Франко. „Притча про сліпця і хромця”; Стаття 7. „Притча про сліпця і хром ця”: символіка „сліпоти” у творчості І. Франка ; Стаття 8. Мотив жертовності у поетичній творчості І. Франка; Стаття 9. Поняття „краси в орієнтальнім стилі”: переклад І. Фраком поезій „Тисячі і однієї ночі”; Стаття 10. Трансформація давньоарабського сюжету в поемі І. Франка „Абу-Касимові капці” ; Стаття 11. „Пальмове гілля. Екзотичні поезії” А Кримського: до проблеми сучасних інтерпретацій; Стаття 12. Індійські мотиви як засіб антиколоніальної риторики І. С. Нечуя-Левицького: індуська легенда „Скривджені і нескривджені”.

Мельнікова Ю. Романічна проблематика християнського міфу у „Quid est Veritas?” Наталени Королеви / Юлія Мельнікова; Міністерство освіти і науки України; Бердянський державний педагогічний університет. — Донецьк: Юго-Восток, 2009. — 198 с.
Монографію присвячено жанровій ідентифікації твору „Quid est Veritas?” („Що є істина?”) Наталени Королеви, що має властивості історичного роману-легенди, постає синтезом канонічних та неканонічних (апокрифи, агіографія тощо) текстів раннього християнства та романічної традиції сучасної літератури. З’ясування жанрової відповідності роману-легенди „Quid est Veritas?” сприяє уточненню понятійного апарату генології та виявлення значення Наталени Королеви в еволюції українського історичного роману.

Моренець В. Оксиморон : літературознавчі статті, дослідження, есеї / Володимир Моренець. – К. : [Аграр Медіа Груп], 2010. – 528 с.
Ця книжка містить літературознавчі дослідження, критичні студії та есеї 1996–2008 років. Об'єктом студій, в основному, є українська поезія ХХ – початку ХХІ століть.

ЗМІСТ:
І. Люди і явища 
Український літературний канон: міфи і реальність
Теза про Миколу Вороного
Празька поетична школа
Нью-Йоркська Група: інтродукція до нових полемік на давні теми
До питання модерності лірики Василя Стуса (художньо-філософські аспекти індивідуального стилю)
Дві ноти про Миколу Вінграновського. І. Нота до дієз: «Ідеальний» вихід із соцреалізму. ІІ. Нота сі бемоль: енциклопедична
Істина – в дорозі (Леонід Талалай)
Диптих про Тараса Федюка. І. До єдиної теорії поля. ІІ. Приватна гравітація Тараса  Федюка
Слово, що випало з мовчання філософів (Київська школа поетів: Михайло Григорів)
Прощання з ідеологічною «вічністю» (погляд на українську поезію 80–90-х років)
Мова у частинах: займенник
ІІ. Проблеми
Поетичний авангард: його природа й сучасні вияви
ІІІ. Стильові тенденції
Стильові напрями української поезії (друга половина ХХ ст.: спроба типізації). 1. Соцреалізм. 2. Неоромантизм. 3. Рустикальна лірика. 4. Естетизм. 5. Інтелектуалізм. 6. Міфологізм. 7. Сюрреалізм
ІV. Імпресії. 
Лукаш здалека і зблизька
Микола Самійленко
Архітектура світла
Хранитель променів і ожини (Микола Воробйов)
Голос у пустелі. Доповідь на Круглому столі НаУКМА, присвяченому пам'яті Джеймса Мейса
Слово про Івана Фізера
Культура какби

Наєнко М. Художня література України: від міфів до модерної реальності. — К.: ВЦ „Просвіта”, 2008. — 1064 с.
Книга являє собою стислий науково-популярний виклад історії української літератури від найдавніших (міфологічно-фольклорних) часів до середини ХХ ст. Зміст: Розділ І. Усна літературна традиція (міфи і міфотворці; фольклор і фольклористика). Розділ ІІ. Писемна література княжої України-Русі (монументалізм, орнаменталізм). Розділ ІІІ. Козацька епоха і перше відродження (ренесанс, бароко). Розділ IV. Нова українська література і друге відродження (класицизм: І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко). Розділ V. Романтична епоха і друге відродження (романтизм). Розділ VI. Реалістична епоха другого відродження (реалізм). Розділ VII. Новітня (модерна) українська література і третє відродження (модернізм). Розділ VIII. Новітня література „відчутого” і „декларованого” модернізму. Розділ IX. Реальний (високий) модернізм і дискурс літературно-національної катастрофи. „Розстріляне відродження”. Розділ X. Відлуння національної катастрофи в післямодерну епоху (Низовий модернізм і перші вияви постмодернізму на останньому етапі третього відродження).

Нич Р. Світ тексту : поструктуралізм і літературознавство / Ришард Нич ; переклала з польської Олена Галета. – Львів : Літопис, 2007. – 316 с.
Відомий польський дослідник у притаманній йому нарисовій манері з'ясовує причини і виходи з кризи, в якій опинилася теорія літератури після захоплення структуралізмом. Автор доводить залежність теорії й інтерпретаційної практики від особливостей літератури, аналізує й класифікує різні типи міжтекстових зв'язків і стосунків літератури до дійсності, простежує, як упродовж ХХ століття окремі художні прийоми – колаж, пастиш, пародія – перетворюються на визначальні лтературні явища. Багата різномовна бібліографія книжки подає «залізний канон» сучасного літературознавства.
Зміст:
Вступ. Перелицювання теорії. Зауваги про поструктуралізм.
Частина І. Деконструкція в теорії літератури. Школа деконструкції. Критика філософської мови. Деррідіанська філософія мови. Деконструкція як метод. Пантекстуалізм. Негативна поетика читання. Спроба характеристики. Міжтекстовість та її межі: тексти, жанри, світи. Засоби вираження міжтекстовості. Зв'язок текст – жанр. Зв'язок текст – дійсність. Міжтекстовість та мімезис. Міжтекстовість, чи опосередкування. Теорія інтерпретації: проблема плюралізму. Конфлікт теорії (та) інтерпретації. Обмежений плюралізм: варіанти неоднозначності, різновиди неповноти. Багатозначність: символічні алегорії Лесьмяна. Альтернативність: двозначні епіфанії Ружевича. Нез'ясовність: неможливі світи Карповича. Висновки. Постмодерна література та мімезис (вступні розрізнення). Термінологічна примітка. Поструктуралізм і постмодернізм. Постмодерний мімезис. Короткі підсумки.
Частина ІІ. Пародія і пастиш. З історії художніх понять у літературній свідомості ХХ століття. Пародія: значення терміна. Пародія в історико-літературному процесі. Функції, аспекти, термінологічні контексти. Зауваги щодо пастишу. Пародія та пастиш, або суперечка про характер постмодернізму. Про текстовий колаж. Нарис історії поняття. Коротка історія колажу. Літературний колаж: на прикладі прози Леопольда Бучковського. Місце колажу в сіторії художніх форм ХХ століття. «Цитати з дійсності»: функціх газетних повідомлень у літературі. З історії проблеми. Газета в літературі: використання.
Висновки: література й документ. Тези про міметичність. Міметичне опосередкування. Доказ підробки. Риторика присутності. Бібліографічна примітка.

Огнєва О. Східні стежки Лесі Українки / Олена Огнєва. — Вид-ня друге, перероблене й доповнене. — Луцьк: ВАТ „Волинська обласна друкарня”, 2008. — 240 с.
Книга містить твори Лесі Українки на східні сюжети, її переспіви Рігведи та давньоєгипетських ліричних пісень, переклади віршів поетеси китайською, таджицькою, татарською, грузинською мовами, а також статті, що присвячені їм, у супроводі ілюстрацій.

Оніщенко О. Художня творчість : проект некласичної естетики : монографія / Олена Оніщенко. – К. : Інститут культурології Академії мистецтв України, 2008. – 232 с.
У монографії розглядається феномен художньої творчості – одна з пріоритетних проблем дискурсу некласичної естетики, що в другій половині ХІХ – ХХ ст. зумовила активні теоретичні пошуки при її висвітленні (А. Шопенгауер. М. Ґюйо, З. Фрейд, К.Ґ. Юнґ, Е. Панофскі та ін.). Автор використовує потенціал міжнаукового діалогу, який актуалізує вихід у площину естетики, культурології, мистецтвознавства, етики, психології, що відкриває можливості для всебічного осмислення проблми художньої творчості в умовах ХХІ ст. У монографії реконструйовано один із наріжних принципів некласичної естетики – паритетний підхід. Теоретико-методологічні розвідки конкретизуються на прикладах осмислення творчих лабораторій видатних митців світу – Е.Т. А. Гофмана, С. Цвейга, К. Манна, Л. Вісконті, Г. Міллера, М. Павича та ін. ЗМІСТ 

Павлишин М. Ольга Кобилянська : прочитання / Марко Павлишин. — К.: Акта, 2008. — 358 с.
У книжці розглядаються питання про розвиток світогляду й ідентичності Ольги Кобилянської; зміст її діалогу з інтелектуальними сучасниками й попередниками, зокрема з Ніцше; про те, що трапилося в її житті знакового для неї 1901 року; взаємини з Осипом Маковеєм; про розвиток її думок на тему нації. В додатку публікується оповідання письменниці „Доля”.

Петрова О. „Комедія” Данте Аліг’єрі. Мистецький коментар ХIV — ХХ століть / Ольга Петрова; Італійський інститут культури в Україні; Товариство Данте Аліг’єрі у Києві. — К.: Факт, 2009. — 424 с. : іл.
Книга художника, доктора філософії, кандидата мистецтвознавства, професора Ольги Петрової є дослідженням Дантової традиції в образотворчому мистецтві Європи ХIV — ХХ століть. У монографії репрезентовано основні художні пам’ятки тих митців, які у мініатюрах, фресках, скульптурі, у станковому живописі та в ілюстрованих циклах розвинули Дантеану від часів пізнього Середньовіччя аж до ери Постмодернізму.

Поліщук Я.О.  Література як геокультурний проект: монографія. — К.: Академвидав, 2008. — 304 с. — (Монограф).
У книзі відстежено розвиток літератури як геокультурного проекту, літературні події ХХ ст., які справили вирішальний вплив на зміну внутрішньої кондиції слова, формулу його кореспонденції з навкололітературними чинниками.

Романенко Г. Еволюція художніх і літературних об'єднань України : історико-культурологічний вимір : монографія / Ганна Романенко, Василь Шейко. – К. : Інститут культурології Академії мистецтв України, 2008. – 208 с. : іл.
Монографія є першим у вітчизняних історико-культурологічній та мистецько-літературній галузях наукової думки узагальненим аналізом процесів зародження та трансформації мистецьких і літературних об'єднань України в історико-культурологічному вимірі. Осмислюються процеси взаємодії, взаємовпливу художньо-літературних об'єднань з глибинними процесами духовного розвою українського народу з сивої давнини до сьогодення. У процесі розгляду історико-культурологічної парадигми застосовуються різні методологічні можливості, зокрема синергетичний підхід. ЗМІСТ 

Скорський М. Тодось Осьмачка : життя і творчість / Микола Скорський. – К. : Український Центр духовної культури, 1999. – 226 с. : фото.
Літературно-критичний нарис про видатного поета і прозаїка 20–60-х років ХХ століття Тодося Осьмачку, якому судилося зазнати утисків більшовицького режиму та не із власної волі скінчити свій тернистий путь в еміграції, є спробою грунтовно осмислити його життєвий і творчий шлях. Спираючись на архівні документи, зокрема на матеріали слідств, спогади родичів, близьких Т. Осьмачці людей, письменників, а також на літературознавчі праці, опубліковані окремими виданнями та в пресі зарубіжної української діаспори, автор створює образ видатного майстра слова, письменника-патріота, борця за справедливість, за майбутнє України. Докладно аналізуються його поетичний доробок, переклади, проза (повісті «Старший боярин», «План до двору», «Ротонда душогубців») та публіцистика.

Слово про Івана Виргана: статті, спогади. — Черкаси: вид. Ю. Чабаненко, 2008. — 172 с.: фото.
Це друга книга з ювілейного видання (2 кн.), присвяченого 100-річчю з дня народження самобутнього українського письменника Івана Виргана (1908 — 1975). В книгу вміщено літературно-критичні статті (наприклад, Барабаш Ю. Риси поетичної індивідуальності; Острик М. Пісенний світ Івана Виргана; П'янов В. Пісенні джерела Виргана), в яких осмислюється творча спадщина письменника. Вперше увазі читачів пропонуються цікаві спогади про письменника його рідних, друзів дитинства, колег по перу (дочки — Наталі Вергун; Ющенко Олекси, Панаса Максимовича Чуба, Василя Харитоновича Кривошия, Христенко Інни тощо). 
У книзі також вміщено такі фотографії: портрет Івана Виргана, хата, де він народився, портрети його матері, братів, дружини, доньок; поет серед однокласників, серед студентів педтехнікуму, серед колег по перу.

Солдатенко Т. Поэтика белорусского цикла Элизы Ожешко / Тамара Солдатенко. — Донецк: Юго-Восток, 2009. — 178 с.
Монографія деталізує існуючі на сьогоднішній день відомості про життєвий та творчий шлях Елізи Ожешко. В книзі системно досліджуються особливості білоруського циклу письменниці як унікального явища художньо-естетичних пошуків того часу. Представлено проблеми хронотопу, звернено увагу на біблійні мотиви та алюзії.

Співак І. Повісті Бориса Харчука. Проблеми поетики / Ірина Співак. — Донецк: Юго-Восток, 2008. — 180 с.
У монографії досліджуються особливості поетики повістей Бориса Харчука, написаних у 70 — 80-х роках ХХ століття, зокрема проблематика та специфіка її художнього втілення, аналізуються сюжетно-композиційні особливості повістей письменника у зв’язку з розвитком його образного мислення, еволюцією стилю.
Зміст:
Вступ
Розділ 1. Проблематика повістей Б. Харчука: художньо-філософський концепт „людина і війна”; 1.1. Художнє осмислення трагедії зруйнованого війною дитинства у повістях Б. Харчука; 1.2. Екзистенційна проблематика „воєнної прози” Б. Харчука: специфіка естетичного втілення; 1.3. Поетика повісті „Вишневі ночі”; 1.4. Опозиція „життя — смерть” як структурноорганізуючий компонент „воєнної прози” Б. Харчука
Розділ 2. Жанрово-стильова своєрідність прози Б. Харчука (на матеріалі повістей 80-х років). 2.1. Психологізм і міфопоетичність повістей Б. Харчука „Соломонія”, „Коляда” та „Онук”; 2.2. Повісті „Світова верба” та „Ой Морозе-Морозенку...”" як зразок модифікації епічного жанру; 2.3. Функціональні особливості ретроспекції у повістях „De profundis” та „Мертвий час”
Висновки

Стефаник В.І. Шевченкове природознавство : (факти, роздуми, гіпотези) / Василь Стефаник. – [Чернівці] : [вид-во «Буковинського журналу»], 2008. – 224 с.
Спроба розвідки фундаментальних основ шевченкового природознавства, встановлення джерел їх формування та набутих знань та геніальне вміння їх використання у творчому процесі. ЗМІСТ 

Супронюк О. К. Литературная среда раннего Гоголя / О. К. Супронюк. — К.: Академпериодика, 2009. — 178 с.
В монографії відтворюються літературні та побутові зв’язки Гоголя періоду його навчання в Гімназії вищих наук князя Безбородька в Ніжині в середовищі літераторів. Робота виконана на великому фактичному матеріалі (переважно архівному), значна частина якого використовувалася вперше.

Супрун В.М. Художній світ епічної творчості Миколи Понеділка : монографія / Володимир Супрун. – Вінниця : видавництво «Вінницька газета», 2010. – 168 с. : портр.
У монографії вперше в українському літературознавстві здійснено системне аналітико-синтетичне дослідження епічної творчості М. Понеділка, своєрідності його таланту та врахування статусу письменника-емігранта. Осмислено й зінтерпретовано ліро-трагедійний доробок майстра слова. Визначено поетикальні особливості Понеділкової гумористично-сатиричної творчості на теми життя українства в СРСР й у діаспорі, виявлено художні засоби моделювання мистецького світу белетриста, висвітлено багатство мовотворчості та своєрідність прозомислення літератора. З'ясовано внесок. Місце і значення митця у «двоколійному» літературному процесі ХХ століття. ЗМІСТ 

Сухарєва С.В.  Біблійний вимір української польськомовної прози поберестейської доби: монографія / С.В.  Сухарєва. — Луцьк: РВВ „Вежа” ВНУ ім. Лесі Українки, 2008. — 248 с.
У монографії проаналізовано біблійну герменею української польськомовної прози поберестейського періоду. Досліджено три основні фактори її становлення: історичний, апологетичний і теологічний. Систематизовано сакральну символіку полемічних польськомовних творів на горизонтальному та вертикальному рівнях: буквальні й приховані значення, загальна та індивідуальні тенденції, іманентні й трансцендентні мотиви. Представлено синтез засобів єврейської та грецької риторик у практичному застосуванні Біблії в українській польськомовній літературі полемічного спрямування на зламі ХVI і XVII ст.

Теорія літератури в Польщі: антологія текстів. Друга половина ХХ — початок ХХІ ст. / упоряд. Б. Бакули4 за заг. ред. В. Моренця; пер. с польськ. С. Яковенка. — К.: ВД „Києво-Могилянська академія”, 2008. — 531 с.
Це перша в Україні масштабна антологія сучасного польського літературознавства, яка охоплює тексти найвидатніших теоретиків літератури від 1960-х років дотепер. Тематичний і проблемний діапазон вибраних праць — методологічні питання історії літератури, структуралізм і постструктуралізм, літературна аксіологія, мімезис, інтертекстуальність, інтердисциплінарність, міфографічна критика, культурологічне й антропологічне літературознавство. Психоаналіз, герменевтика, актуальні проблеми компаративістики — дозволяє створити цілісне враження про основні досягнення польської теорії літератури за останні півстоліття.

Тиховська О. Українська народна чарівна казка : психоаналітичний аспект : монографія / Оксана Тиховська ; Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України ; Вищий державний навчальний заклад Ужгородський національний університет ; кафедра української літератури. – Ужгород : Гражда, 2011. – 256 с.
У монографії вперше в українській фольклористиці проаналізовано семантику персонажів українських народних чарівних казок у контексті психоаналізу. Розглянуто особливості об'єктивації архетипів «Аніма», «Анімус», «Самість», «Мудрий Старий (Стара)», «Дух», «Тінь» шляхом аналізу сюжетів. Герої трактуються як об'єктивовані архетипи колективного несвідомого, а сюжети казок – як метафоричні сценарії вікових ініціацій чоловіка (у «чоловічих» казках) або жінки (в «жіночих» казках). З використанням положень психоаналізу З. Фройда та К.-Г. Юнга висвітлено історію людської душі, яка в чарівних казках прихована під системою архетипних образів, мотивів і символів. Систему персонажів чарівних казок розглянуто як нерозривну єдність об'єктивованих архетипів, які у процесі взаємодії створюють мозаїчну картину індивідуації людини, яка, долаючи межу між реальним та ірреальним, знаходить шлях до осягнення Самості.
Зміст:
Переднє слово
Вступ
Розділ 1. Методологія дослідження архетипних образів у структурі чарівних казок
Розділ 2. Індивідуація чоловічих персонажів. 2.1. Самість і Тінь як проекція архетипу Духа, їх зв'язок з мотивом складних випробувань; 2.2. Мотив здобування нареченої як осягнення героєм своєї Аніми; 2.3. Мотив спокути як модель звільнення жіночого персонажа від прокляття; 2.4. Семантика архетипу Страшної Матері
Розділ 3. Особливості жіночих ініціацій у чарівних казках. 3.1. Метафоричні сценарії жіночих ініціацій; 3.2. Об'єктивація та трансформація архетипу Анімус; 3.3. Мотив інцесту з батьком як проекція кровозмісних бажань героїні; 3.4. Трансформація зооморфного аспекту архетипу Анімус; 3.5. Доленосний аспект архетипу Матері
Висновки

Ткаченко Т. І. Феномен жіночого прозописьма в українській літературі другої половини ХХ — початку ХХІ століття: монографія / Т. І. Ткаченко. — К. : КиМУ, 2008. — 255 с.
Дослідження присвячене фемінному дискурсу в українській літературі другої половини ХХ — початку ХХІ століття. У результаті аналізу творчості Докії Гуменної, Віри Вовк, Марії Матіос та Євгенії Кононенко з’ясовано домінанти жіночого прозописьма, що полягають в акцентації фемінної суб’єктивності.
Зміст: Розділ 1. Стереотипність і реінтерпретація дискурсу фемінної літератури; Розділ 2. Фемінний аспект ідейно-естетичних пошуків в українській літературі другої половини ХХ ст. 2.1. Розкриття онтогенезу української нації у творах Докії Гуменної; 2.2. Жіноча концепція пантеїстичного християнства у прозі Віри Вовк; Розділ 3. Розширення тематики та жанрова модифікація у творчості письменниць на межі ХХ — ХХІ ст. 3.1. Романи-синтези Євгенії Кононенко; 3.2. Книга-колаж Марії Матіос; Висновки.

Трофимчук М. Поетика епохи Мазепи: монографія / Мирослав Трофимчук. – Львів : СПОЛОМ, 2009. – 224 с.
У монографії досліджено етико-естетичні концепції теорії літератури епохи бароко в Україні. Положення рукописних курсів Києво-Могилянської академії ХVII – ХVIII ст. Порівнюються із ренесансними теоріями Західної Європи та їхніми античними джерелами. Таким чином усталюється жанрово-видова система і стилістичні теорії, які домінували в епоху бароко. Хоча перший збережений український теоретичний курс датується 1637 роком, література бароко розквітає упродовж „золотої Мазепинської епохи” – періоду відносної стабілізації в Україні 1685 – 1709 рр. Саме в цей час закладалися підвалини новітньої української літератури із модерною системою жанрів; на основі синтезу античних мітологічних образів й образності Святого Письма витворився національно-своєрідний духовний світ української нації.
Рецензентами були Пелешенко Юрій Володимирович, доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України; Криса Богдана Семенівна, доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури імені Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка.

Зі змісту: Вступ. Шляхи розвитку української культури. Розділ І. „Загальна поетика”: oratores fiunt, poetae nascuntur. Нова самосвідомість митця. Розділ ІІ. „Ужиткова поетика”: docere, movere et delectare. Підрозділ І. Творчість Вергілія – джерело літературно-теоретичних знань в Україні ХVII – ХVIII ст.; Підрозділ ІІ. Творча спадщина Горація – грунт для розвитку літературно-теоретичних знань в Україні; Підрозділ ІІІ. Творчість Овідія як джерело літературно-теоретичних знань в Україні ХVII ст. Підрозділ IV. Вплив творчості Марціала на зародження і становлення теорії української літератури; Підрозділ V. Драматурги. Розділ ІІІ. Parnassus Roxolanus trivertex. Підрозділ І. Новолатинська філологія в Україні-Гетьманщині; Підрозділ ІІ. Кореляція ренесансної доктрини українським християнським світоглядом; Підрозділ ІІІ. Функції латиномовної літератури у контексті літературного процесу Укаїни ХІІ – ХVIII ст. (Замість висновків).

У покоях Енгельгардтів / автор видавничого проекту та передмови Олександр Відоменко. – м. Хмельницький : [Видавництво ПП Цюпак], 2009. – 78 с. : фото, мал.
Історико-краєзнавчий альбом належить до унікальних досліджень письменника, літературознавця, члена Національної спілки журналістів України Олександра Відоменка. Досліджуючи творчість та життєвий шлях Т.Г. Шевченка він виконує наполегливу пошукову роботу по лінії друзів поета, знайомих, благодійників та видавців. Йому вдалося з'ясувати безліч цікавих фактів, які дозволили по-новому сприймати постать геніального поета в сучасному світі. Слід відзначити, що якраз йому належать наукові обгрунтування перебігу обставин викупу поета з кріпацтва. Досліджуючи монографію про творчий шлях художника Вееціанова було встановлено, що викуп поета відбувався в результаті складчини, яка заперечила роль царської сім'ї у звільненні поета з неволі. Окремі літературні джерела допомогли дати відповідь на інші запитання. Все життя поет не міг зрозуміти, чому монарша рука Миколи І дописала у «вироку», крім заборони писати, ще й «малювати». Передмова до альбому, дякуючи дослідженням автора-упорядника, дає відповідь на цю прикру загадку. Та найнесподіваніше виявилося при дослідженні родоводу товариша Тараса Шевченка Івана Юскевича-Красковського. Один із його далеких родичів дожив до початку ХХ ст. і служив лісничим у Будищенському маєтку Енгельгардтів, який до революції 1917 року належав уже далеким родичам останнього власника кріпака Шевченка – Павла Васильовича Енгельгардта. Внучка лісничого Віра народилася в 1902 році і жила в тих панських покоях довгий час. Уже в зрілому віці у 50 – 60 роках минулого сторіччя, маючи дар художника, вона відтворила по пам'яті на аматорському рівні більше 50 малюнків інтер'єрів окремих кімнат, у яких бував козачок-Тарас, та околиць панського маєтку. Малюнки мають величезну естетичну та краєзнавчу цінність. Вони ніколи не публікувались.

Українські літературні школи та групи 60 — 90-х рр. ХХ ст.: антологія вибраної поезії та есеїстики — Львів: ЛА „Піраміда”, 2009. — 620 с.

В антології представлені українські літературні школи та групи кінця 60 — 90-х рр. ХХ ст., як-от: Київська школа поезії (Василь Голобородько, Віктор Кордун, Микола Воробйов, Михайло Григорів), ДАК (Бахмацька школа) (Костянтин Москалець, Володимир Кашка, Микола Туз), „Бу-Ба-Бу” (Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Віктор Неборак), „ЛуГоСад” (Іван Лучук, Назар Гончар, Роман Садловський), „Пропала грамота” (Юрко Позаяк, Віктор Недоступ, Семен Либонь), „Музейний провулок, 8” (Віталій Борисполець, Олександр Бригинець, Володимир Жовнорук), „ММЮННА ТУГА” (Мар’яна Савка, Маріанна Кіяновська, Наталя Сняданко), „Нова дегенерація” (Іван Андрусяк, Степан Процюк, Іван Ципердюк), „Червона Фіра” (Сергій Жадан, Ростислав Мельників), „Друзі Еліота” (Анатолій Дністровий), „Західний вітер” (Василь Махно, Борис Щавурський, Гордій Безкоровайний) та „Нечувані” (Олена Галета, Галина Крук, Ірина Старовойт).
У виданні подано біобібліографію про авторів, а окрім їхніх поетичних творів, вміщено також есеї — поети про поетів, які дозволяють краще відчути дух самої поезії.

Филипович П. Літературознавчі студії. Компаративістика: статті, рецензії / упоряд., авт. передмови і приміток В. Поліщук. — Черкаси: Брама-Україна, 2008. — 644 с.
До цього видання включені літературознавчі дослідження талановитого українського поета-неокласика, перекладача і вченого Павла Филиповича (1891 — 1937), які не входили до попередніх видань його праць „Література” (Нью-Йорк — Мельбурн, 1971), „Літературно-критичні статті” (Київ, 1991) і „Шевченкознавчі студії” (Черкаси, 2002). Ці дослідження публікувалися лише в періодиці чи як передмови до книг конкретних авторів у 1914 — 1934 роках. Павло Филипович постає у своїх статтях і рецензіях як глибокий і компетентний обсерватор українського і європейського письменства, літературознавець-компаративіст із „неокласичним” поглядом на художнє слово, як один із фундаторів українського літературознавства ХХ століття.
Зміст: Нові матеріали до життя й творчості Котляревського; Переклад Котляревського із Сапфо; І.Котляревський. Енеїда; Нові праці про І. Котляревського (З нагоди 90-х роковин смерті Котляревського); До історії раннього українського романтизму; Невідомий вірш Амвросія Метлинського; До студіювання Шевченка; Європейські письменники в шевченковій лектурі; Б. Навроцький. „Гайдамаки” Тараса Шевченка; Забуті рецензії сорокових років на шевченкові твори; Я. Щоголів. Поезії; Перша друкована поезія Я. Щоголева; Етнографічне непорозуміння з віршем Я. Щоголева; Нова праця про Марка Вовчка; Франко — поет; Іван Франко. Борислав сміється; Поезія І. Франка; Розвиток психологічної новелі Коцюбинського; Русалка; Місячна легенда; Одно слово; Ґенеза драматичної поеми Лесі Українки „У пущі”; О. Слісаренко. На березі Кастальському; М. Заньковецька; На шляху до нового театру; [Бібліофілія]; Український театр у 1923 році; Ол. Дорошкевич. Підручник історії української літератури; Ленін в українській поезії; Антін Павлюк. Життя; Отроковський Володимир Михайлович; В. М. Отроковський (З нагоди 10-х роковин смерті); Два неизвестных стихотворения Е. А. Боратынского; Отчет о поездке в Петроград (31 января — 21 февраля 1915 г.); Об академическом издании стихотворений Е. А. Боратынского; О втором томе академического издания сочинений Боратынского; Проф. Василь Сиповський. Україна в російському письменстві; До річниці виступу декабристів; Рилєєв і Державін; Пушкін в українській літературі; Василий Гиппиус. Гоголь; Українська стихія в творчості Гоголя; Микола Гоголь. Тарас Бульба; М. Є. Салтиков-Щедрін (До сторіччя народження); Український елемент в творах М. Лєскова; Французские лирики ХVIII века; Байрон; Барбье и русская поэзия; Поет липневої революції (До 50-річчя з дня смерти О. Барб'є); Відгуки Бюрґерової „Ленори в українській літературі”; Пісенна спадщина Беранже; Творець соціально-психологічного роману (До 150-річчя з дня народження Стендаля).

Харлан О. Дискурс катастрофізму в українській та польській прозі (1918 — 1939): монографія / Ольга Харлан. — К.: Освіта України, 2008. — 307 с.
У монографії досліджується українська і польська проза міжвоєнного двадцятиліття в аспекті функціонування катастрофізму. Тут узагальнено й систематизовано філософські засади формування катастрофічного світогляду, запропоновано та обґрунтовано виділення основних філософсько-естетичних моделей катастрофізму (історіософська, антропологічна, технократична), визначено особливості й закономірності їх прояву в художніх творах; проаналізовано жанрові моделі катастрофізму та окреслено важливі тенденції контамінації деяких жанрових структур під впливом катастрофічних тенденцій.
Крізь призму катастрофічних тенденцій аналізується творчість В. Винниченка, В. Підмогильного, М. Хвильового, М. Йогансена, О. Турянського, М. Івченка, І. Вільде, К. Гриневичевої, Н. Королеви, Ю. Липи, А. Головка, В. Леонтовича, Я. Парандовського, З. Налковської, З. Коссак-Щуцької, Б. Шульца, Я. Івашкевича, С. І. Віткевича, Ю. Вітліна, В. Ґомбровича, М. Домбровської, П. Ґоявічинської та ін.

Чеховские чтения в Ялте: Мир Чехова: мода, ритуал, миф / Дом-музей А. П. Чехова в Ялте: сб. науч. трудов. — Вып. 13. — Симферополь: Доля, 2009. — 368 с.
Тринадцятий випуск збірника містить матеріали міжнародної наукової конференції „Мир Чехова: мода, ритуал, миф”, яка відбулася в Ялті у квітні 2008 року. 
Зміст:
1. Н. Ф. Иванова. О „галантерейном” рассказе Чехова и не только; И. А. Манкевич. Костюм и мода в повседневной жизни А. П. Чехова: культурологические этюды; А. В. Ханило. О. Л. Книппер-Чехова по воспоминаниям современников: о моде и театральных костюмах;В. Я. Звиняцковский. Мода на невинность (Меньшиков и Беликов); 
2. А. Д. Степанов. О ритуале Чехова; О. Н. Филенко. „Без любви нехорошо”, или предсвадебный обряд в интерпретации Чехова;К. Д. Гордович. Состоявшиеся и несостоявшиеся свадьбы в рассказах Чехова; Н. В. Абабина. Особенности использования ритуала в ранних произведениях Чехова; Н. В. Францова. Именины как сюжетообразующий компонент чеховского теста; Т. А. Шеховцова. Икона в творчестве А. П. Чехова; Н. А. Никипелова. Ритуал как власть над сознанием в повести Чехова „Моя жизнь”; А. Г. Головачева. Отражения „Скарпеи Баскаковых” Б. Акунина в „Вишневом саде” А. П. Чехова; 
3. Л. М. Алексеева. Русская фольклорная мифология в произведениях А. П. Чехова; М. М. Одесская. Миф об Ариадне и „Ариадна” Чехова;В. В. Савельева. Гипнос и Танатос в художественной антропологии Чехова; Г. А. Шалюгин. „Мое имя и я”: „Архиерей”; Е. Н. Петухова. „Усадьба у реки”: преломление мифа у Чехова; Анджела Бринтлингер. Новый прекрасный Чехов: американизация чеховской „Дамы с собачкой”; И. Н. Сухих. Жизнь после жизни: Б. Ш. Как мифолог А. Ч.; 
4. А. Н. Подорольский. О „созвучности чеховской натуры — натуре брата Николая” (К 150-летию со дня рождения Н. П. Чехова);Ю. Я. Арбатская. Парки Гурзуфа в жизни и творчестве А. П. Чехова; И. С. Ганжа. Знакомые Чехова на страницах „Записок Крымского Горного Клуба”; З. Г. Ливицкая. Ялтинские антоновки. О Софье Павловне Бонье; Н. П. Рогачев. Вспоминает дочь Синани;Ю. Г. Долгополова. Благотворительная деятельность в Ялте чеховского времени; Н. Ф. Иванова. „Нас может объединять лишь правда” (Е. Э. Лейтнеккре и его роль в истории чеховских музеев); 
5. Т. А. Шеховцева, Н. А. Никипелова. 29-е Чеховские чтения в Ялте; Тематика конференций „Чеховские чтения в Ялте”. 1954 — 2008 гг.; Перспективный план конференций „Чеховские чтения в Ялте”. 2009 — 2015 гг.

Чухліб Т. Козацьке коріння Миколи Гоголя / Тарас Чухліб. – К. : Інформаційно-аналітична агенція «Наш час», 2009. – 272 с. : фото, іл. – (Невідома Україна).
З нагоди відзначення 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя автор простежує його український родовід. У книзі висвітлено біографії наказного гетьмана Євстафія Гоголя, полкового писаря Миргородського полку Опанаса Гоголя та українського письменника Василя Гоголя-Яновського, а також життєписи інших родичів Миколи Гоголя – козацьких старшин Лизогубів, Забіл, Танських, Трощинських та Косяровських. Крім того, у виданні розкрито маловідомі факти і події з життя видатного митця слова у Санкт-Петербурзі та Москві, досліджено історію козацького містечка Сорочинці, хутора Яновщина (Василівка) і села Диканька поблизу Миргорода. Автор наголошує на особливостях культурного середовища, в якому виховувався і творив геній, а також захопленні Миколи Васильовича українською історією, збиранням народних пісень, переказів та анекдотів.

Шестопалова Т.П. На шляхах синтези думки : (теоретичні засновки спадщини Юрія Лавріненка) : монографія. – Луганськ : ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2010. – 320 с.
У монографії висвітлюються питання становлення та функціонування критичної свідомості яскравого представника українського еміграційного літературознавства ХХ століття – Юрія Лавріненка. На підставі раніше невідомих біографічних, епістолярних джерел, критичних матеріалів, неопублікованих рукописів та добре відомих українським читачам праць (антологія «Розстріляне відродження», збірка «Зруб і паростки» тощо) авторка зробила спробу дослідити теоретичний потенціал критичної думки цього українського інтелектуала. У якості основного аналітичного інструментарію обрано поняття «концепт», яким охоплено факти індивідуальної критичної свідомості.
ЗМІСТ: 
Вступ 
Розділ І. Евристичні пріоритети дослідження
Розділ 2. Персонологічний зріз наукового мислення Ю. Лавріненка
Розділ 3. Герменевтична складова теоретичної свідомості Ю. Лавріненка
Розділ 4. Роль культурно-історичної ситуації у формуванні теоретичних підвалин мислення Ю. Лавріненка
Висновки

Яручик В. Українська література в Польщі (Історія, видавнича діяльність та періодика, літературні дискусії, поезія) / Віктор Яручик. — Луцьк: Твердиня, 2009. — 156 с. 
Книгу присвячено українському літературному процесу в Польщі. У дослідженні проаналізовано загальнокультурні й суспільно-історичні риси літературного процесу, джерела української поезії Польщі, визначено основні періоди її розвитку, встановлено ідейно-тематичні, жанрові та стилістичні домінанти, з’ясовано роль періодичних видань у літературному житті, окреслено провідні постаті аналізованого літературного процесу, показано їх внесок у розвиток українського поетичного слова, визначено роль великої і малих батьківщин у творчості досліджуваних письменників. У виданні зроблено першу спробу комплексного літературознавчого огляду української поезії Польщі як цілісного мистецького явища.
Рецензенти: М. Г. Жулинський, Л. К. Оляндер.

Бібілографічні покажчики, довідкова література

Аннотированный каталог писателей и переводчиков стран СНГ и Балтии / Армянская общественная организация культурного сотрудничества с зарубежными странами (АОКС); Союз переводчиков стран СНГ и Балтии. – Ереван : [Союз переводчиков стран СНГ и Балтии, АОКС], 2009. – 416 с.
Каталог складено на основі інформаційного листка, який було розіслано електронною поштою більшості учасників ІІ Форуму перекладачів, письменників та видавців країн СНД та Балтії (11–14 жовтня 2008 р.), поширений під час роботи Форуму.

Видання творів Тараса Шевченка у фондах музею «Кобзаря» : каталог / упоряд. Косенко О.С., Веретільник О.В. – Черскаси : Брама-Україна, 2010. – 280 с.
У каталозі вміщено видання творів Т.Г. Шевченка мовою оригіналу та переклади з фондів музею «Кобзаря». Хронологічно реєстр охоплює книги з 1840 по 2008 рік включно і містить 686 позицій (видання) станом на 1 січня 2009 року. В ньому з максимальною повнотою, мовою оригіналу, зі збереженням орфографії подано опис видання, який відповідає титульному аркушеві. По можливості вміщена додаткова інформація про структуру книги, редакторів, художників і т.д. Принцип розташування творів мовою оригіналу – хронологічний, а в межах років – за абеткою. Переклади розміщено за мовами перекладів в алфавітному порядку. У межах цих рубрик бібліографічний матеріал розташовано за хронологією.

Жадько В. Іду за Шевченком : від Києва до Канева / Віктор Жадько. – К. : ВПК «Експрес-Поліграф», 2010. – 128 с. : іл.
Видання – результат копіткої праці автора, який упродовж кількох років пройшов увесь шлях Т. Шевченка, яким мандрував Кобзар, тричі приїздивши в Україну, відвідуючи Київ та Малу Батьківшину – Черкащину в 1843–1844, 1845–1846 та 1859 роках. З об'єктивною достовірністю вказані місця, які Шевченко змалював і подано їх сучасні світлини, написана історія створення малюнків та місць, які відвідував Поет, людей, з якими зустрічався, картини художників, які присвятили Кобзареві свої полотна, про Чернечу гору, де покоїться пророк нашого народу, про міста і села, де встановлено пам'ятники та бронзові погруддя Великому Українцеві.

Жадько В. Черкащина : універсальна енциклопедія : документально-публіцистичне, наукове фотоілюстроване історичне видання / Віктор Жадько. – К. : ВПК «Експрес-Поліграф», 2010. – 1104 с. : фото.
У передмові зазначено, що це – перша в Україні авторська універсальна енциклопедія, яка всебічно висвітлює всі сторони економічного, соціального і духовного життя Черкаської області. Академік Академії наук вищої освіти України, доктор філософських наук, професор, письменник Віктор Жадько намагався охопити весь обшир діяльності Малої Батьківщини, її міста і села, річки та історичні пам'ятки, зокрема, про Богдана Хмельницького і Тараса Шевченка та їх оточення, козаків та гайдамаків, гетьманів, отаманів Холодного краю, героїчних земляків у часи Другої світової війни, відомих особистостей – упродовж усього історичного часу: від перших відомостей про заснування і життєдіяльність до сьогодення.

До енциклопедії включено понад 3525 статтей – коротких довідок про митців, діячів науки та культури, освітян, краєзнавців, Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, Героїв України, неординарних особистостей, життя і діяльність яких пов'язані з Черкащиною; вміщено і 3486 світлин автора-упорядника та 187 малюнків різних аматорів пензля (з них 50 Т.  Шевченка).

Козак С. «Українські вісті» в Європі й Америці. (1945 – 2000) : бібліографічний покажчик змісту газети «Українські вісті» / Сергій Козак. – Т. І : 1945 – 1967. – К. : «Літературна Україна» / «Ярославів Вал», 2010. -  592 с.
Покажчик «“Українські вісті” в Європі й Америці» є  першою спробою подати вичерпну бібліографічну інформацію про зміст газети за весь період виходу її у світ. Покажчик висвітлює зміст усіх 3398 чисел унікального видання, яке з 1945 по 2000 рік виходило спочатку в Західній Європі, відтак у Америці. На її сторінках було вміщено понад 50 тисяч публікацій: інформаційних заміток, уривків художніх творів, статей, нарисів, репортажів та інших матеріалів українських та іноземних авторів.

Науково-дослідна лабораторія "Духовність літератури": покажчик наукових праць / Мін-во освіти і науки України; Криворізький держ. пед. ун-т. –Кривий Ріг, 2010. – 84 с.
Покажчик наукових праць членів науково-дослідної лабораторії „Духовність літератури” відображає сферу наукових захоплень співробітників лабораторії за період її існування (1995 – 2010). Склад науково-дослідної лабораторії оновлюється, що зумовлює представлення лише тих праць, публікація яких припадає на часи діяльності в межах лабораторії.
Члени лабораторії: Козлов Анатолій Васильович, Бондар Лілія Анатоліївна, Вірченко Тетяна Ігорівна, Волошук Лариса Валентинівна, Гладир Яна Станіславівна, Демченко Світлана Анатоліївна, Дудніокв Микола Олексійович, Ісаченко Тетяна Миколаївна, Касян Сергій Григорович, Ковпік Світлана Іванівна, Козачок Михайло Михайлович, Козлов Роман Анатолійович, Литвин Наталія Володимирівна, Макарова Тетяна Михайлівна, Останіна Ганна Георгіївна, Пензова Світлана Олександрівна, Ревуцька Світлана Казимирівна, Савицька Тетяна Борисівна, Сафонов Юрій Миколайович, Семененко Любов Миколаївна, Скиба Станіслав Максимович, Федоренко Ольга Борисівна, Філіпенко Оксана Олександрівна.

Раїса Іванченко. На розкриллях історії і любові : біобібліографічний збірник / Національна парламентська бібліотека України; Національна спілка письменників України; Київський міжнародний університет. – К. : [КиМУ], 2010. – 504 с. : порт.
У збірнику в ряді статей відображено основні етапи життя та наукової і літературно-публіцистичної творчості відомого українського історика, професора, письменниці Раїси Іванченко (Іванової) – лауреата Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України.

Вміщений бібліографічний покажчик відбиває творчий доробок ученого історика й письменниці від 1958 р. по 2010 рік, а також подає літературу, присвячену аналізові творчості Р. Іванченко та деякі думки автора, що прозвучали в діалогах радіопрограм.

Стефаникознавство в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника : бібліографічний покажчик / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України ; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. – Івано-Франківськ, 2011. – 80 с.

У бібліографічний покажчик увійшли дані про матеріали наукових конференцій, колективні монографії, художні твори, статті науковців Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, присвячені життєпису та творчому доробку Василя Семеновича Стефаника (1871–1936 рр.). Матеріали покажчика подано за тематичними розділами, а в межах розділів у хронологічному порядку та мовою оригіналу. Доповнюють бібліографію покажчик лауреатів обласної премії імені Василя Стефаника та іменний покажчик. ЗМІСТ 

Література іноземними мовами

Смоховска-Петрова В. Пътят към смъртта и възкресението у Достоевски / Ванда Смоховска-Петрова ; Институт литература Бълггарска академия на науките. – [София] : издателски център «БОЯН ПЕНЕВ», 2008. – 303 с.
Зміст:
Вступ
Частина перша. Воскресіння людини. Глава 1. Страх. Глава ІІ. Люди з підземелля. Глава ІІІ. Вихід з підземного
Частина друга. Воскресіння людства. Глава І. Росія та Європа. Глава ІІ. Самодержавство як основа місії на Русі. Глава ІІІ. Психолог та міфотворець. Глава ІV. «Всесвітовість» російського народу – необхідна умова його місії. Глава V. Росія та доля людства в останніх романах Достоєвського
Висновки
Післямова: одкровення Достоєвського / Христо Манолакев

Цветан Тодоров – теоретик и хуманист : сборник в чест на Цветан Тодоров. – София : издателски център «Боян пенев», 2009. – 315 с. : портр.
Зіміст:
На захист цінностей / Цветан Тодоров; Народження суб'єктивності та її межі в дослідницькій діяльності Цветана Тодорова
Поетика. Формалізм та структуралізм – сто років тому / Благовест Златанов; Література соціальної дії як посередник між літературою та суспільством / Олександр Панов; Цветан Тодоров: від літературної до гуманістичної семіотики / Мирослав Дачев; Цветан Тодоров та наука риторики / Іванка Мавродієва; Література між мовою та писемністю / Миряна Янакієва; Наратологія від Цветана Тодорова та Жерара Женет до Арен Рабател та Рене Рівара / Златороса Неделчева-Белафанте
Інше. За цей діалог культур вчора, але в оснвоному – сьогодні / Олена Михайловська; Цветан Тодоров та імпульс до порівняльного літературознавства / Румяна Станчева; Сприймання Іншого в ранній болгарській національній міфології / Микола Аретов; Прославляння анархії в ієрархії / Еми Барух; Цветан Тодоров для спасіння болгарських євреїв / Мілена Бордн; Ймовірна утопія Європи в текстах Цветана Тодорова / Євдокія Борисова; Інші очима Рігоберта Менчу / Венко Кнев
Критичний гуманізм
Бібліографія. Цветан Тодоров в Болгарії

Dramat – teatr / pod redakcją Janusza Deglera – № 20 : Wójtowicz S. Dramatopisarstwo Łesi Ukrainki : horyzont aksiologiczny refleksji kulturowych / Sylwia Wójtowicz. – Wrocław : Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2008. – 204 s.
Праця присвячена дослідженню драматургії Лесі Українки.
Зміст:
Вступ
І. В колі цінності добра
ІІ. Цінності правди. 1. розпізнання цінності правди. Модель героя. 2. Проблема правди – вербальна комунікація. 3. «Правда буття». 4. Поетика простору на службі правди
ІІІ. Цінінсть краси. 1. Розпізнання стихії краси. 2. Трагедія «блукання в стихії краси» в мистецтві. 3. Трагедія «блукання в стихії краси» в природі
Висновки
Бібліографія

Szewczenko T. Kobziarz w tłumaczeniu Piotra Kuprysia. – Lublin : Wydawnictwo KUL, 2008. – 745 p.
Це перше повне видання творів Т.Г. Шевченка польською мовою.

Фонд бібліотеки

Бібліотека Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України заснована у 1926 році і є унікальною скарбницею художніх текстів та праць з літературознавства українською та іншими європейськими мовами.

Бібліотека має 160-тисячний фонд, який складається з книжкових та брошурних видань (ХVІІІ—ХХІ ст.), періодики (ХІХ—ХХІ ст.), дисертацій (від 1972 р.) та авторефератів (від 1949 р.). До перших надходжень належали комплекти „Нової громади”, „Української хати”, „Киевской старины”, „Современника”(1839—1843).

Найбільш повно представлена літературно-художня та літературознавча україніка. Цілеспрямовано і послідовно зібрана, вона, без сумніву, є фаховою, і навіть музейною, колекцією. Так, твори українських авторів розпочинаються з „Енеїди”: В 3-х ч. / На малороссійскій язык перелицованной И. Котляревським. — 2-е изд. — СПб.: Тип. И. Глазунова, 1808, бібліотека містить в собі численні прижиттєві видання Г. Квітки-Основ’яненка, Є. Гребінки, Т. Шевченка, Марка Вовчка, І. Франка, В. Винниченка, О. Олеся, П. Тичини, М. Рильського, Б. Лепкого, Ю. Клена, В. Сосюри, М. Семенка, В. Свідзінського, Д. Фальківського, М. Філянського, Є. Маланюка, В. Стуса, І. Світличного, М. Стельмаха, Є. Гуцала та багатьох інших літераторів. Значний масив становлять даровані авторські примірники, які освячені автографами П. Куліша, О. Маковея, М. Садовського, Лесі Українки, Б. Грінченка, М. Коцюбинського, інших письменників та їхніх шанувальників.

У бібліотеці досить повно представлена російська література від 1782 р.

Значну частину фонду складають іноземні видання мовами оригіналу та в перекладі. Тут представлена література країн Європи, Північної та Південної Америки, Азії, Австралії — як стародавня (наприклад, найстаріше видання французькою мовою датується 1761 роком) так і найсучасніша.

Особливо цінним є фонд вітчизняних та іноземних словників й енциклопедичних видань ХІХ—ХХ ст. із різних галузей суспільних наук.

Оскільки літературознавство як наука не може розвиватися у вузьких рамках суто літературних проблем, у бібліотеці зібрані найрізноманітніші видання загальногуманітарного, культурного змісту: тут представлені публікації з питань національної та всесвітньої історії, філософії, релігієзнавства, естетики, мовознавства, етнології, фольклору, мистецтвознавства, соціології та ін.

• Електронні ресурси:
• Каталог бібліотеки Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України (видання, що надходили з 1996 року).
   
• Електронний каталог дисертацій, що зберігаються в бібліотеці (до 2011 р.).
• Європейські дисертації у відкритому доступі (Портал відкритого доступу до тез та дисертацій науковців Європейського Союзу. Нині вже 324,308 документів з 512 університетів 27 Європейських країн).

 Послуги:

• Підбір та видача літератури.
• Видача літератури на ніч.
• Річний абонемент (за винятком літератури до 1945 року).
• Копіювальні послуги.
• Бібліографічний список літератури до дисертацій, наукових та дипломних робіт, курсових, рефератів гуманітарного профілю.
• Бібліографічні довідки.
• Шифрування видань (ББК, УДК).
• Переклади:
  • з анг. мови на укр. (рос.) та з укр. (рос.) на англ.;
  • з укр. мови на рос. та з рос. на укр.
• Комп’ютерні послуги:
  • комп’ютерний набір;
  • сканування;
  • друк;
  • Internet-довідка.

Графік роботи та адреса бібліотеки

Бібліотека працює:

• понеділок — п’ятниця з 10.00 до 17.00;
• обідня перерва: 13.00—14.00.

Адреса: 01001, м. Київ-1, вул. Михайла Грушевського, 4, кім. 322, 323, 326, 219.

Тел.: (38) (044) 279-04-95.

Звертайтесь, запитуйте, відповімо!

Уклала Т. Рязанцева

Загальна кількість дослідників станом на 2016 р. - близько 20. 
Географія захистів (2002-2015) - Київ, Дніпропетровськ, Миколаїв, Сімферополь, Кам’янець-Подільський, Черкаси, Харків, Херсон. 
Загальна кількість захищених дисертацій (2002-2015) - 18.
Напрямки досліджень: філологія (літературознавство і лінгвістика); культурологія.
Спеціальності: «література зарубіжних країн», «українська література», «теорія літератури», «порівняльне літературознавствово»; «германські мови»; «перекладознавство»; «теорія та історія культури».
Дисертації на здобуття наукового ступеня «кандидат наук» - 18.
Дисертації на здобуття наукового ступеня «доктор наук» -0.
Монографії: М. Назаренко «Реальность чуда» (2005).
Посібники: Н. Логвиненко «Українська фантастична проза в системі факультативних занять» (2012). 
О. Тихомирова. Home Reading. Realms of Fantasy: A Reader’s Guide to Terry Pratchett Novels (2012).
Розділи у дослідженнях: Т. Бовсунівська «Теорія жанрів» (2009).
Динаміка захистів (див. перелік дисертацій): 
2002 — 1 (Павкін)
2003 — 2 (Колесник, Тихомирова)
2006 —1 (Стужук) 
2008 — 2 (Ситник, Криницька) 
2009 — 1 (Артюх)
2010 — 2 (Жаданова, Леоненко) 
2011 — 2 (Стасюк, Александрук)
2012 — 3 (Кузьменко, Канчура, Зайченко) 
2014 — 4 (Яремчук, Хохель, Угольнікова, Четова).

Досліджувані автори (за тематикою дисертацій): Дж. Р. Р. Толкін, К. С. Льюїс, У. Ле Гуїн, Т. Пратчетт, Р. Аспрін, С. Кларк, гурток Інклінгів, подружжя Дяченків, В. Арєнєв, Г. Пагутяк.
Досліджувані автори, крім зазначених вище (за тематикою статей, виступів на конференціях та ін.): В. Морріс, Дж. Макдональд, Т. Пікок, Льюїс Керрол, лорд Дансейні, Ф. Пуллмен, Ч. де Лінт, Дж. Тарр, Д. Вінн Джонс, Н. Геймен, Дж. Ролінг, А. Сапковський, Т. Завітайло, Д. Корній та ін.
Затверджені теми дисертацій (2016): ДЕНИСОВА ДАРІЯ «Проза Ч. Т. М’євіля в контексті сучасної британської фантастики» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України).

Дисертації з проблем літератури фентезі: 2002-2014

1. ПАВКИН Дмитро. Образ Чарівної Країни у романах Дж. Р. Р. Толкіна: лінгвокогнітивний аналіз. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.02.04 – германські мови — Київ, 2002. 
2. КОЛЕСНИК Олександр. Мовні засоби відображення міфологічної картини світу: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі давньоанглійського епосу та сучасних британських художніх творів жанру фентезі) — канд. філол. наук — спеціальність 10.02.04 – германські мови. — К., 2003. 
3. ТИХОМИРОВА Олена. Міфічний квест у літературній спадщині Дж. Р. Р. Толкіна. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. — К., 2003. 
4. СТУЖУК Олеся. Художня фантастика як метажанр (на матеріалі української літератури ХІХ-ХХ ст.) — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.06 — теорія літератури. — Київ-2006. 
5. СИТНИК Наталія. Фентезі Д. Р. Р. Толкіна: архетиповий вимір художньої структури. — спеціальність 10.01.04 література зарубіжних країн. —Кам'янець-Подільський, 2008.
6. КРИНИЦЬКА Наталія. Фантастичні твори Урсули Ле Гуїн: онтопоетичні аспекти. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. – Дніпропетровськ, 2008.
7. АРТЮХ Альона. Проза Галини Пагутяк: герметичність як домінанта індивідуального стилю. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.01—українська література. — Київ, 2009. 
8. ЖАДАНОВА Тетяна. Християнське фентезі у творчості К. С. Льюїса. — канд. філол. наук. —спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. — Сімферополь, 2010.
9. ЛЕОНЕНКО Олександра. Жанр фентезі в українській прозі кінця ХХ – початку ХХІ століття. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.01 — українська література. — Черкаси, 2010. 
10. СТАСЮК Богдан. Часткові еквіваленти у відтворенні англомовних художніх текстів в українському перекладі (на матеріалі романів Дж. Р. Р. Толкіна «The Lord of the Rings» і У. К. Ле Ґуїн «A Wizard of Earthsea»). — канд. філол. наук. — спеціальність 10.02.16 — перекладознавство. — Київ, 2011. 
11. АЛЕКСАНДРУК Ірина. Вербалізація можливих світів у жанрі фентезі (на матеріалі творів сучасних англійських та американських авторів) : —канд. філол. наук. спеціальність 10.02.04 — германські мови. — Харків, 2011.
12. КУЗЬМЕНКО Дмитро. Літературна реконструкція як прийом і авторський художній метод — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.06 — теорія літератури. — Київ, 2012. 
13. КАНЧУРА Євгенія. Моделювання текстуалізованого світу в романах-фентезі Террі Претчетта. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. — Миколаїв 2012.
14. ЯРЕМЧУК Вікторія. Міфопоетичні моделі світу в творчості представників літературного гуртка "Інклінгів". — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. — Миколаїв, 2014.
15. УГОЛЬНІКОВА Наталія. Гумористична фентезі у творчості Р. Аспріна. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. — Сімферополь, 2014. 
16. ХОХЕЛЬ Дарія. Епітетарій сучасного англійського й українського історичного фентезі (твори С. Кларк і Г. Пагутяк). — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.05 — порівняльне літературознавство. — Київ, 2014. 
17. ЧЕТОВА Наталія. Лінгвоконцептуальний простір УЯВНЕ в англомовному класичному фентезі (на матеріалі творів Дж.Р.Р. Толкіна) — канд. філол. наук. — спеціальність 10.02.04 — германські мови. — Херсон, 2014.

18. ЗАЙЧЕНКО Олена. Рольова гра як феномен культури. — спеціальність 26.00.01 – теорія та історія культури (філософські науки). — Київ, 2012.

Будемо щиро вдячні за уточнення, доповнення і — за необхідності — виправлення наведеної інформації.

Уклала Т. Рязанцева