Українська
17 квітня відбувся семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і
4 квітня на Платформі інтермедіальних досліджень відбулася
26 лютого докторантка Інституту літератури канд. філол.
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
  • Науковий семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика»
    Науковий
    17 квітня відбувся
  • Відкрита лекція Тетяни Рязанцевої «Пам‘ять і час у фотопоезії Олеся Ільченка»
    Відкрита
    4 квітня на
  • Колоквіум про Голодомор у літературі у Франції
    Колоквіум про
    26 лютого
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    6 березня провідний
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
 

Наші видання

amerykanci.jpg
kengurjan

kengurjan

Неділя, 22 травня 2016 19:19

Свербілова Тетяна Георгієвна

Доктор філологічних наук, старший науковий співробітник сектора компаративістики.

Наукові інтереси:

  • російська література (драматургія);
  • компаративні дослідження світової та української літератури;

Вибрані ппаці:

Монографії:

  1. Комедии В. В. Маяковского и современная драматургия. —  К., Наукова думка, 1987.
  2. Трагикомедия в советской литературе. (Генезис и тенденции развития.) —  К., Наукова думка, 1990.
  3. Від модерну до авангарду: жанрово-стильова парадигма української драматургії першої третини ХХ століття / Тетяна Свербілова, Наталя Малютіна, Людмила Скорина; Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — Черкаси, 2009. — 598 с.
  4. Такі близькі – такі далекі... : (жанрові моделі української та російської драми від модерну до соцреалізму в аспекті порівняльної поетики) / Тетяна Свербілова. – Черкаси : ТОВ «МАКЛАУТ», 2011.

 

Статті:

  1. Движение. Молодая драматургия Украины.// Современная драматургия. — Москва,1987, № 3.
  2. Драматургія та кінодраматургія.// Історія української літератури XX століття. Книга перша. —  К., Либідь, 1993. — С.661—684.
  3. Микола Куліш.// Історія української літератури XX століття. Книга перша. -К., Либідь, 1993. — С.685—701. Друге видання: Драматургія //Історія української літератури XX століття. У 2-х книгах. Книга перша. —  К.: Либідь, 1998.- С.368—391. Микола Куліш. //Історія української літератури XX століття. У 2-х книгах. Книга перша. —  К.: Либідь, 1998. — С.403—411.
  4. Литература 20-х годов, Андрей Платонов, Василий Шукшин, Трагические страницы русской истории ХХ века в литературе.//Литература. Учебник для 11 класса. Часть 1. Русская литература, -К.: Освіта, 2001. Вид. 2-е. К., Освіта, 2002.С.110—132, 209—224, 357—363, 339—343.
  5. Неонатурализм в украинской и русской драматургии начала ХХ века. В. Винниченко и М. Арцыбашев. //Мысль, слово и время в пространстве культуры. Межвуз. сб. научн. трудов —  К.,2000 — Вып. 2.
  6. Вічні повернення жанру містерії (Леся Українка та Леонід Андрєєв) //Слово і час — 2003. — № 2.
  7. Микола Гоголь і Микола Куліш: трагікомічний жах та трагікомедія жаху (Порівняльна поетика жанру). // УП Міжнародні Гоголівські читання. — Збірник наукових праць. — Полтава, 2004. —С.44—47.
  8. Пророк та самогубство (П’єса Володимира Винниченка в контекті драматургії експресіонізму та постекспресіонізму). // Слово і час. — 2005 — № 10
  9. Драматургічні жанри: концепція культурного вибуху перехідних епох у порівняльному аспекті. // Літературна компаративістика. — Випуск 1. —  К,. — Фоліант. —  2005. С.74—85.
  10. П’єси Івана Кочерги та проблема визначення соцреалізму як масової культури // Слово і Час. — 2006. — № 10. — С. 8–20.
  11. „Украдене щастя” як драма модерну // Вісник: (Літературознавчі студії) /Київ. міжнарод. ун-т. — Вип. 8. — С. 106–116.
  12. Елементи  синтезу мистецтв у ранньорадянській драматургії і у німому кіно// Література на полі медій.  Серія «Теоретичні REвізії».  Збірник третій. За ред. Т.І. Гундорової та Г. М. Сиваченко. –  Київ, 2018. – С. 477527Електронний ресурс.  Режим доступу:  http://www.ilnan.gov.ua/media/k2/attachments/literatura-media.pdf
  13. Взаємодія візуального і наративного рівнів у сучасному романі дороги («Інтернат» Сергія Жадана і «Похований велетень» Кадзуо Ісігуро у порівняльному аспекті) // Сучасні літературознавчі студії.  – Вип. 15. – К., 2018. 
  14. Карнавальный имидж Москвы как другого в постколониальной украинской прозе 1990-х годов («Московиада» Ю. Андруховича) // Труды Русской антропологической школы имени академика Вяч. Вс. Иванова. –  М. : 2018. – Вип. 15. – с.50-55. (Періодичне електронне видання).
Неділя, 22 травня 2016 19:17

Наливайко Дмитро Сергійович

Доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, головний науковий співробітник сектора компаративістики.

Наукові інтереси:

  • зарубіжна література у цілому і французька зокрема;
  • компаративні дослідження світової та української літератури;
  • синестезія мистецтв.

Вибрані публікації:

Монографії:

  1. Віктор Гюго. Життя і творчість. —  К., 1976.
  2. Искусство: направления, течения, стили. В 2 т. —  К., 1981, 1985.
  3. Спільність і своєрідність. Українська література і європейському контексті. —  К., 1988.
  4. Козацька християнська республіка. Запорозька Січ в західноєвропейських літературних джерелах. —  К., 1992.
  5. Зарубіжна література ХІХ ст.. Доба романтизму. —  К., 1997 (у співавторстві з К. О. Шаховою)
  6. Оноре Бальзак. Життя і творчість. —  К., 1985.
  7. Очима Заходу. Україна в рецепції Західної Європи ХІ — ХVІІІ ст.. —  К., 1998.
  8. Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ — ХХ ст. —  К., 2003. (Укладач, автор статей)
  9. Українське бароко. Науковий проект. — Харків, 2004. (Редактор, автор статті „Поетика й риторика епохи бароко”)
  10. Літературна теорія і компаративістика. —  К., 2005.
  11. Компаративістика й історія літератури. — К.: Акта, 2007. — 426 с.
  12. Література в системі мистецтв як галузь компаративістики // Література на полі медій.  Колективна монографія на пошану 90-річчя академіка НАН України Д. С. Наливайка. – Дніпро: Акцент ПП,   2019. – С. 12-36. http://www.ilnan.gov.ua/media/k2/attachments/literatura-na-poli-media-nalyvajko.pdf
  13. Сучасне порівняльне літературознавство як третій етап наукової компаративістики // Методології сучасної літературної компаративістики: Колективна монографія / За ред. Г. М. Сиваченко.     Київ, 2020. С. 7-26.    http://www.ilnan.gov.ua/media/k2/attachments/metodologii_17.02.2021.pdf

Статті:

  1. Українська література ХVI — XVIII ст. в слов’янському і європейському контексті // ІХ Міжнародний з’їзд славістів. Слов. літератури. Доповіді. —  К., 1983.
  2. Доминанты нац. культур и межнациональные литературные общения // Известия АН СРСР. Серия литература и язык. — 1990. — № 2.
  3. Становлення нової жанрової системи в українській літературі доби бароко // Українське бароко. Матеріали І конгресу міжнародної асоціації україністів. —  К., 1993.
  4. Рільке і Україна як комплексна проблема // Українська література в Австрії, австрійська в Україні (Матеріали міжнародного симпозіуму). —  К., 1994.
  5. Рецепція України в Італії середини XVII ст. // Україна XVII ст. між Заходом та Сходом Європи. Матеріали І українсько-італійського симпозіуму. — Київ — Венеція, 1996.
  6. Проблема натуралізму в українській літературі // ІІІ Міжнародний конгрес україністів. Літературознавство. —  К., 1996.
  7. Стан і завдання українського порівняльного літературознавства. Доповідь на IV міжнародному конгресі україністів. — Одеса, 1999.
  8. Проспер Меріме і Україна // Всесвіт. — 1970. — № 9.
  9. Драгоманов — популяризатор Шевченка в Західній Європі. // Збірник праць XVIIІ наукової шевченківської конференції. —  К., 1971.
  10. Петрарка і Боккаччо в давній українській літературі // Радянське літературознавство. — 1976. — № 12.
  11. Жанрово-стилевая система литературы Возрождения // Вопросы литературы. — 1982. — № 11.
  12. Оріховський як український латино мовний письменник Відродження // Укр. література XVI — XVII ст. та інші слов’янські літератури. —  К., 1984.
  13. Драматизація структури роману ХІХ ст.. // Питання літературознавства. — Чернівці, 1992. — Вип. 1.
  14. Поет скорботи й протесту // Бодлер Ш. Поезії. —  К., 1990.
  15. Підсумковий роман Т. Манна. // Манн Т. Доктор Фаустус. —  К., 1990.
  16. Інтелектуальна проза А. Камю. // Камю А. Вибрані твори у 3 т. — Харків, 1997.
  17. Суб’єктивна епопея Марселя Пруста // Пруст М. У пошуках утраченого часу. —  К., 2005.
  18. Мазепа в європейській літературі ХІХ ст.: історія і міф // Слово і час. — 2002. — № 8, 9.
  19. Література в системі мистецтв як галузь компаративістики. — Слово і час. — 2003. — № 5, 6.
  20. Джованні Боккаччо: на переході від високого середньовіччя до Відродження // Біблія і культура. — Чернівці, 2004. — Вип. 6.
  21. Література в системі мистецтв як галузь компаративістики // Література на полі медій.  Серія «Теоретичні REвізії».  Збірник третій. За ред. Т.І. Гундорової та Г. М. Сиваченко. –  Київ, 2018. – С. 12 – 49.  Електронний ресурс.  Режим доступу:  http://www.ilnan.gov.ua/media/k2/attachments/literatura-media.pdf

Викладання:

  • Ніжинський педагогічний інститут — 1957—1971
  • Київський педагогічний інститут — 1971—1982
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка —1982—1994
  • Національний університет „Києво-Могилянська Академія” —1994—2004.

Нагороди:

  • Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка 1999 р за монографію „Очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі ХІ — ХVІІІ ст.”

Молодший науковий співробітник.

Наукові інтереси:

  • дослідження російської літератури ХХ ст.;
  • українсько-російські літературні зв’язки;
  • творчість російських письменників України.

Е-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Неділя, 22 травня 2016 19:15

Сквіра Наталія Михайлівна

Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Наукові інтереси:

  • російська література XIX-XXI ст.;
  • творчість Гоголя;
  • компаративні дослідження.

Вибрані праці:

Монографія: 

Проблеми поетики другого тому „Мертвих душ” Миколи Гоголя.

Статті:

  • Біблійна традиція у створенні психологічного портрету персонажів (на прикладі другого тому „Мертвих душ” Миколи Гоголя // Слово і час. – К., 2007. – № 8.
  • Функции евангельской притчи во втором томе «Мертвых душ» // Н.В. Гоголь и славянский мир (русская и украинская рецепции): Сб. статей. – Томск, 2008. – Вып. 2.
  • Другий том „Мертвих душ” Миколи Гоголя: проблеми поетики // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. – К., 2009. – Вип. 14.
  • „Да мещет пастырь, как камнем, грозным словом…” („Лествиця” Іоанна Лествичника та другий том „Мертвих душ” Миколи Гоголя) // Гоголезнавчі студії. – Ніжин, 2009. – Вип. 1 (18).
  • Рукописи и продолжения второго тома „Мертвых душ” Николая Гоголя: мифы и реалии // От текста к контексту: межвузовский сборник научных работ. – Ишим, 2010. – Вып. 9.
  • Концепт «книга» во втором томе «Мертвых душ» Николая Гоголя // Книга и мировая культура: материалы V Междунар. науч.-практ. конф. Омск: Вариант-Омск, 2010. С. 369371.
  • «Кроме доселе напечатанного, ничего не существует из моих произведений» (Про «Мертві душі. Закінчення поеми М. В. Гоголя “Пригоди Чичикова”» А. Є. Ващенка-Захарченка та про другий том поеми, відтворений Ю. А. Авакяном) // Література та культура Полісся. – Вип. 62. Організації та творчі об’єднання  XIXXX ст. і їх діячі в регіональному та всеукраїнському контексті. – Ніжин, 2011. – С. 14–25.
  • Поняття жіночої «краси» й еволюція жіночого образу в пізнього Гоголя // VIII Міжнародний театральний фестиваль жіночих монодрам «Марія». Матеріали Міжнародної науково-мистецької конференції «Магія культур. Магія Гоголя». – К., 2011. 
  • «…Впрочем, до Гоголя всякому далеко…» (рецепція другого тому «Мертвих душ» у творах «Садівник у засланні» Кіра Буличова та «Зустріч у дорозі» Анни Зегерс)//Література та культура Полісся [Текст]: збірник наукових праць. Вип. 65. Соціальні аспекти регіонального та загальноукраїнського історико-культурного розвитку / Відп. ред. та упоряд. Г. В. Самойленко; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2011.С. 20–26.
  • Функції євангельської притчі у другому томі «Мертвих душ» Миколи Гоголя // Благородний вимір наукового подвижництва: зб. наук. пр. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т.Г. Шевченка. – К.: Наук. думка, 2012. – С. 54-59.
  • Skvira N. Problems of Poetics of the Second Volume of Nikolay Gogols «Dead Souls» // Література та культура Полісся [Текст]: збірник наукових праць. Вип. 72/ Відп. ред. та упоряд. Г. В. Самойленко; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2013.С.1921.
  • Тарас Шевченко і російська література XVIII – першої третини XIX ст. // Мова і культура. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2013. – Вип. 16. – Т. IV(166)C. 360364.
  • Про ще один список другого тому «Мертвих душ» // Мова і культура. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2015. – Вип. 18. – Т. 1 (176) – C. 428434.
  • Про непомічену паралель до «Страшної помсти» Миколи Гоголя // Гоголезнавчі студії. Вип. V (22). Ніжин: ФОП Лук’яненко В.В. ТПК «Орхідея», 2015. – С. 291304.
  • Антагоністичність у літературі. До питання про літературний канон// Буття канону: збірник наукових праць / Відділ слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України; упор. Н. М. Сквіра; відп. ред. П. В. Михед. – Ніжин: ФОП «Лук’яненко В.В.», 2016. – С. 342–354.
  • «Все мы бегуны в этом мире», або Про спасіння «мертвих душ» у романі В. Шарова «Повернення в Єгипет» // Література в контексті культури: Зб. наук. Праць. Вип. 27 / ред. кол.: В. А. Гусєв (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. – С. 255–262.
  • Так в чем же правда Гоголя? (по роману В. Шарова «Возвращение в Египет») // Collegium. Международный научно-художественный журнал. № 27. – 2017. – С. 87–94
  • Дискурс сакрального як конструктивний складник творення класики (на прикладі російської літератури XIX–XXI ст.) // Література в контексті культури: Зб. наук. праць. Вип. 30 / ред. кол.: В. А. Гусєв (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. – С. 89–99.
  • «Авось выведу величавую, положительную, святую фигуру» (про особливості сакралізації пізньої творчості М. Гоголя і Ф. Достоєвського) // Слово і Час. – № 1 (697). – 2019. – С. 25–37.
  • Чи сердився Юпітер-Гоголь, або Другий том «Мертвих душ» у рецепції І. Тургенєва // Вітчизняна філологія: теоретичні та методичні аспекти вивчення. Збірник наукових праць. Вип. 8. – Черкаси: ФОП Гордієнко Є. І., 2019. – С. 68–76.
  • Киевские локусы в творчестве Пушкина и Гоголя // Материалы XIX Международного научного семинара «Киев в жизни и творчестве деятелей науки и культуры (XVIII – пер. пол. XX вв.)», 9 октября 2019 года / Под общей редакцией Т. Н. Лебединской, В. П. Леонова. – С.-Петербург-Нежин: ЧП Лысенко Н. М., 2019. – С. 77–86.
  • «Всё, что ни есть в мире, так ниже того, что творится в уединённой келье художника…» Sacrum-мистецтво як шлях до Істини: М. Гоголь – О. Іванов //  Материалы XX Международного научного семинара «Санкт-Петербург и Украина как имагологическое развитие межкультурного взаимопонимания (XVIII – начало XX века)», октябрь 2020 года / Под общей редакцией Т. Н. Лебединской, В. П. Леонова. – С.-Петербург-Нежин: ЧП Лысенко Н. М., 2020. – С. 185–204.
  • «…Одним чародейным мановеньем устремить на высокую жизнь русского человека» (жіночі образи в пізнього Гоголя та І. Тургенєва) // Гоголезнавчі студії. – Вип. IX (26). – Ніжин: ФОП Лук’яненко В.В. ТПК «Орхідея», 2020. – С. 139–153.
  • «Помоги, Господи, кончить роман!»: гоголевские и булгаковские коды// Животворне світло слова: збірник наукових студій пам’яті докторки філологічних наук Наталії Ростиславівни Мазепи / відп. ред.-упоряд. Н. М. Сквіра; редкол.: М. Г. Жулинський (голова) [та ін.]; НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка; Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2021. – C. 268–281.

Автор статей до «Великої української енциклопедії»
Рецензент статей (журнал «Слово і час»)

Учасник комітету з присудження премії імені Миколи Гоголя (Міністерство культури та інформаційної політики України)

 

Відповідальний редактор-упорядник

 

Животворне світло слова: збірник наукових студій пам’яті докторки філологічних наук Наталії Ростиславівни Мазепи / відп. ред.-упоряд. Н. М. Сквіра; редкол.: М. Г. Жулинський (голова) [та ін.]; НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка; Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2021. – 346 с.

 

Планова тема «Sacrum і profanumв російській літературі XIX–XX ст.».

Нагороди:

  • ·     Лауреат премії імені Соломії Павличко за серію статей про творчістьМ. В. Гоголя, 2010.
    Лауреат літературно-мистецької премії імені М.В. Гоголя Міністерства культури й туризму України за монографію «Проблеми поетики другого тому «Мертвих душ» Миколи Гоголя», 2011.
    Лауреат премії Національної академії наук України для молодих учених за монографію «Проблеми поетики другого тому «Мертвих душ» Миколи Гоголя», 2011.
    Лауреат премії Президента України для молодих учених, 2014.
    ПОДЯКА Центру громадських ініціатив «Інформаційне суспільство», Фонду Віталія Шевченка, ради засновників Літературно-мистецької премії «Родина. Ічнянщина. Україна» за допомогу в реалізації краєзнавчих проектів (дослідження, опрацювання та опублікування матеріалів з історії Ічнянського краю), 2012 р.

     

 

Е-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Неділя, 22 травня 2016 19:12

Генералюк Леся Станіславівна

Доктор філологічних наук, мистецтвознавець, провідний науковий співробітник сектора слов’янських літератур.

Наукові інтереси:

інтермедіальні студії;
література та візуальні мистецтва;
українська, російська література ХІХ – ХХ століття;
синестезія.

Вибрані праці:

Монографії

- Універсалізм Шевченка: Взаємодія літератури і мистецтва. – К.: Наукова думка, 2008. – 544 с.

- «Святим дивом сяють храми Божі…» Храми України в малярстві, поезії, прозі Шевченка. – К.: Балтія-Друк, 2013. – 168 с.

- Бовсунівська Т., Бобрик Р., Виноградов О., Генералюк Л. та ін. Екфразис: Вербальні образи мистецтва; пер. з англ. І. Малішевської, з пол. та рос. Д. Литовченка. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2013; розділ Екфразис у контексті correspondance des arts. – С. 199-214.

- Аспекти конвенцій словесних та візуальних форм в українській поезії ХХ-ХХІ ст. // ХХ-ХХІ століття: жанрово-стильові й лінгвістичні метаморфози в українській мові та літературі: колективна монографія. – Оломоуць: Ун-т ім. Ф. Палацького в Оломоуці, 2016. – С. 445-475.

 

Статті

 

  1. У пошуках гармонії (Взаємодія мистецтв у творчості М. Волошина) // Слово і Час. – 1994. – № 2. – С. 79-84.
  2. Пластический портрет в поэзии М. Волошина //Язык и культура. Третья международная  конференция. – Т. 1. Доклады. – К.: Collegium, 1994. – С. 246-256.
  3. Взаємодія мистецтв у творчості Шевченка. Література й образотворче мистецтво // Українська мова й літ. в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 1999. – № 1. – С. 69–79.
  4. Мотив пам’яті у творчості Т. Шевченка: іконологічні нотатки // Тарас Шевченко і укр. культура ХХІ століття: зб. наук. праць за матеріалами Всеукраїнського симпозіуму. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Под. держ. пед. ун-т, 2000. – С. 32–43.
  5. Феномен синестетизму в творчості Шевченка // Тарас Шевченко і європейська культура: зб. праць міжнар. 33 наук. шевченківської конф. – К.; Черкаси: Брама, 2001. – С. 274–279.
  6. Синестезія як феномен творчого мислення // Творчість свободи як свобода творчості. Матеріали 6-ї Міжнародної науково-практичної конференції (17-18 травня 2001 р.) – К.: НТУУ «КПІ», 2001. – С. 113-117.
  7. Візуальний код Шевченка // Слово і Час. – 2004. – № 3. – С. 52–60. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/172444/06-Heneralyuk.pdf?sequence=1
  8. Візуальна концепція гармонії у творчості Шевченка // Тарас Шевченко і народна культура: зб. праць міжнар. 35‑ї наук. шевченківської конф.: У 2 кн. – Черкаси: Брама-Україна, 2004. – Кн. 1. – С. 204–211.
  9. Синестезійність світосприйняття Шевченка – маляра і поета // Шевченкознавчі студії: зб. наук. праць. – К.: Київський ун-т, 2005. – Вип. 7. – С. 29–35.
  10. Вплив академізму на формування Шевченка // Материалы IV Международного семинара «Шевченковский Петербург»: к 190-летию со дня рождения Т. Г. Шевченко. – СПб., 2005. – С. 63-72.
  11. Образ дерева і семіотика візуально-просторових концептів (поезія, проза, малярство Т. Шевченка) // Слово і Час. – 2006. – № 6. – С. 21–31.
  12. Синтез наукового і естетичного освоєння світу Шевченком (до проблеми постренесансної особистості) // Феномен Т.Г. Шевченка в контексті сучасних соціокультурних та освітніх процесів: Матеріали IV Всеукраїнської наук.-метод. конф. (Сімферополь). – К.: Грамота, 2007. – С. 249-263.
  13. Поетичність у структурі мистецьких творів Шевченка і питання міжвидового інтеракціонізму / Генералюк Л. // Художня культура. Актуальні проблеми: Наук. вісник. – Вип. 5. – К.: Інтертехнологія, 2008. – С. 355-377.
  14. Екфразис у Т. Шевченка і Т. Готьє (до проблеми взаємодії мистецтв у творчості Шевченка) // Слово і Час. – 2008. – № 3. – С. 45–55. 
    https://il-journal.com/index.php/journal/issue/view/142/3_2008_pdf
  15. «Блудний син». Символіка графічної серії Шевченка в контексті взаємодії літератури і образотворчого мистецтва // Студії мистецтвознавчі. – 2008. – Ч. 1. – С. 56–72. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/43531/05-Generaliuk.pdf?sequence=1
  16. Євангельські теми і ремінісценції в мистецтві Шевченка: словесно-іконічний паралелізм // Мистецтвознавство України: зб. наук. праць. – К.: СПД Пугачов О. В. – НК, 2008. – Вип. 9. – С. 271–281. https://elib.nlu.org.ua/view.html?id=1993
  17. Чи ілюстрував Шевченко «Полтаву» Пушкіна? // Образотворче мистецтво. – 2008. – № 1 (65). – С. 54–57.
  18. Взаємодія літератури і мистецтва. Начерк теорії словесно-візуальних інтеракцій // Studia methodologica: наук. альманах. – Вип. 29. – Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. – С. 81–88.
  19. Феномен Шевченка і мистецький поступ в країнах Європи на початку – в середині ХІХ ст. // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка: Зб. наук. праць. – Вип. 10. – Луганськ: ЛДІКМ, 2009.
  20. Т. Шевченко, «Старець на кладовищі». Специфіка зображально-словесної комунікації з адресатом // Образотворче мистецтво. – 2009. – № 2 (70). – С. 8–10.
  21. До проблеми міждисциплінарних досліджень в українській гуманітарній науці (літературознавчо-мистецтвознавчий дискурс) // Методологічні проблеми гуманітарних досліджень: матеріали VІІ міжнародного теоретичного семінару в межах постійно діючого симпозіуму «Об’єкт і суб’єкт гуманітарного пізнання» (Кам’янець-Подільський, 14-17 травня 2008 р.). – Кам’янець-Подільський, 2009. – С. 16–28.
  22.  Осягнути універсалізм митця. Міжвидовий інтеракціонізм: «кінематографічність» як наслідок Шевченкової синестезії // Укр. мова й літ. в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2009. – № 2. – С. 88–97.
  23. Гіпотипозис у творчості Шевченка – визначальний засіб моделювання візуального образу  України // Слово і Час. – 2009. – № 3. – С. 3–18.
  24. Символіко-алегоричний концептуалізм  Т. Шевченка: інтроспективна серія «Телемах – Діоген» // Студії мистецтвознавчі. – 2009. – Ч. 1. – С. 31–51. http://sm.etnolog.org.ua/zmist/2009/1/31.pdf
  25. Художник і літератор Тарас Шевченко в контексті єв­ро­пей­ських мистецьких напрямів // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2009. – № 3 (344). – С. 56–59.
  26. Світлоефекти – один із варіантів вербально-іконічної взаємодії у творчості Шевченка // Наукові праці Кам’янець-Подільського держ. ун-ту ім. Івана Огієнка: філолог. науки. – Вип. 18. – Кам’янець-Подільський: ПП «Аксіома», 2009. – С. 194-198.
  27. Проблема интеракционизма в творчестве Ивана Бунина: гипотипозис и его варианты  // Słowianie Wschodni na emigracji: literatura-kultura-język / pod red. B. Kodzisa i M. Giej. – Opole: Wyd-wo Uniwersytetu Opolskiego, 2010. – (Studia i Szkice Slawistyczne: 10 / red. serii B. Kodzis). – S. 71-82.
  28. Город и храм в поэзии Максимилиана Волошина: экфразис или архитектурный пейзаж-гипотипозис? // Мова і культура. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. – Вип. 13. – Т. ІІ (138). – С. 299–305. http://obs.uni-altai.ru/unibook/kozybovskaja/kozybovskaja.pdf
  29. Термінопоняття на позначення результатів інтеракцій між літературою та візуальними мистецтвами: екфразис та гіпотипозис // Українська наукова термінологія: зб. матеріалів наук.-практ. конф. «Українська наукова термінологія. Суспільні та гуманітарні науки». – К.: Наук. думка, 2010. – № 3. – С. 53–68.
  30.  «Тому що ілюстрація». Історія однієї довільної інтерпретації твору Шевченка // Образотворче мистецтво. – 2010. – № 2/3. – С. 6–9.
  31. Синестетические тропы в русской прозе Тараса Шевченко // Na pograniczu nauk i kultur. – Opole: Wyd-wo Uniwersytetu Opolskiego, 2010. – (Seria «Studia i Szkice Slawistyczne»: 11). – S. 93-102.
  32. Алгоритми і варіанти концепту «картина»: вплив образотворчого мистецтва на літературний стиль Шевченка //  Укр. мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах: наук.-методичний та літературно-мистецький журнал. – 2011. – № 1–2. – С. 112–123.
  33. Катерина Білокур і Тарас Шевченко: етнічні виміри творчості  // Катерина Білокур. Філософія мовчазного бунту: зб. наук. праць. – К.: Стилос, 2011. – С. 146-164.
  34. Вплив культурної аури садиб українського дворянства на картину світу Тараса Шевченка // Українська біографістика = Biographistica Ukrainica: зб. наук праць. – К.: Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2011. – Вип. 8. – С. 47-54.
    http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=ubi_2011_8_11
  35.  Нотатки до психологічних студій над Шевченком і його творчістю. – Слово і Час. – 2012. – № 5. – С. 3-20. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/144910/02-Generaliuk.pdf?sequence=1
  36. Начерк цілісної структури образів-концептів у літературно-мистецькій спадщині Шевченка // VІІ Міжнародний конгрес україністів. Зб. наук. статей. – К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ, 2012. – С. 68-84.
  37. Generaliuk L. Shevchenko: the Artist as Poet and Poet as Artist // The complete Kobzar byTaras Shevchenko / Translated from the Ukrainian by Peter Fedynsky. – London: Glagoslav Publications Ltd, 2013. – P. xvii-xxiii. 
  38. «Не пропускаючи нічого з того, що бачить око...» Візуальний образ України у прозі Миколи Гоголя // Гоголезнавчі студії – Вип. 3 (20). – Ніжин: ФОП Лук’яненко В.В. ТПК «Орхідея», 2013. – С. 45-86.
  39. Код образотворчого мистецтва у слові Шевченка. Колористика // Слово і Час. – 2013. – № 2. – С. 3–13.
    http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=sich_2013_2_3
  40. Генералюк Л. Екфразис і проблема контамінації термінів // Українська термінологія і сучасність. Збірник наук. праць. – К.: ІУМ НАНУ, 2013. – С. 84-94.
  41. Екфразис та гіпотипозис: проблеми диференціації // Слово і Час. – 2013. – № 11. – С. 50-61. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/149454
  42. Шевченківські образи-концепти: вербально-іконічна єдність // Шевченкознавчі студії: зб. наук. праць. – К.: Київський ун-т, 2014. – Вип. 17. – С. 24-33.
  43. Київські храми, змальовані Шевченком // Образотворче мистецтво. – 2014. – № 1. – С. 34-42.
  44. Шевченківський універсалізм: роль музики у творчості поета-художника // Часопис Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. – 2014. – № 1 (22). – С. 3-14.
    http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Chasopys_2014_1_3
  45. Шевченко: від малювання українських храмів до мислеформи України як храму // Київська археографічна комісія в історії українського національного відродження: зб. наук. праць. – К., 2015. – С. 15-37.
  46. Студії над Шевченком: інтердисциплінарні стратегії // Слово і Час. – 2016. – № 3. – С. 3–9.
     http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/158270/03-Generaliuk.pdf?sequence=1
  47. Графічні серії Шевченка у світлі співвідношення візуального та вербального кодів // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія: Зб. наук. праць. – Вип. 23-25. – Черкаси: Видавець Чабаненко Ю. А., 2016. – С. 419- 433.
  48. Парадокси трактування екфразису // Studia i Szkice Slawistyczne – Opole: Wyd-wo Uniwersytetu Opolskiego, 2016. – (Seria «Studia i Szkice Slawistyczne»: 13). – S. 213-222.
  49. Пасинок Росії. Максиміліан Волошин у силовому полі катастроф початку ХХ ст. (частина 1) // Слово і Час. – 2017. – № 5. – С. 4-17; http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=sich_2017_5_3 
  50. Пасинок Росії. Максиміліан Волошин у силовому полі катастроф початку ХХ ст. (частина 2) //  Слово і Час. – 2017. – № 6. – С. 36-47. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=sich_2017_6_7
  51. Історіософська модель Росії в транскрипції Максиміліана Волошина // Мова і культура (наук. журнал). – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. – Вип. 20. – Т. ІІІ (188). – С. 300–309. http://www.burago.com.ua/wp-content/uploads/2018/03/188.pdf#page=300
  52. Витоки трагедій 1917-1922 років: погляд М. Волошина // Українська біографістика = Biographistica Ukrainica: зб. наук. праць. – К.: НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біогр. досл., 2017. – Вип. 15. – С. 58-73.
    http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=ubi_2017_15_6
  53. Фотосправа в житті Шевченка // Слово і Час. – 2017. – № 11. – С. 3-11.
    http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/159704/03- Heneraliuk.pdf?sequence=1
  54. Вплив науково-культурної парадигми Франції на історіософію М. Волошина // Султанівські читання. Зб. статей. – Вип. VІІ. – Івано-Франківськ: «Симфонія-форте», 2018. – С. 100-109.
    https://www.readcube.com/articles/10.15330%2Fsch.2018.7.100-108
  55. Сковородинівська ідея самопізнання у сепії Шевченка «Нарцис та німфа Ехо» (до 205 річниці з дня народження поета-художника) // Переяславські Сковородинівські студії: філологія, філософія, педагогіка: зб. наук. праць. – Ніжин: Видавець Лисенко М. М., 2019. – Вип. 6. – С. 35-41.
  56. Виклики екфразису // Література на полі медій. Колективна монографія на пошану 90-річчя академіка НАН України Д. С. Наливайка. – Дніпро, Акцент ПП, 2019. – С. 114-126. https://www.academia.edu/37581655/%D0%9B%D0%86%D0%A2%D0%95%D0%A0%D0%90%D0%A2%D0%A3%D0%A0%D0%90_%D0%9D%D0%90_%D0%9F%D0%9E%D0%9B%D0%86_%D0%9C%D0%95%D0%94%D0%86%D0%99_pdf
  57. Валентина Василівна Рубан та її шевченкознавчі розвідки // Збірник наукових студій пам’яті докторки мистецтвознавства Валентини Рубан / НАН України, ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. – Київ: Вид-во ІМФЕ, 2019. – С. 108-128.http://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/zbirnyky/2019/ruban.pdf
  58. Індивідуалізм у мистецтві та в житті: волошинська альтернатива «ері мас» // Слов’янські літератури у світовому літературному контексті: універсальне та індивідуальне. (Зб. наук. праць). – Ніжин: ТПК «Орхідея», 2019. – С. 67-95.
  59. Червоний терор у Криму 1920-1923 рр. з позицій Максиміліана Волошина // Наш Крим = Our Crimea = Bizim Qirimimiz. – Вип. IV: До 100-річчя Української Революції (1917–1923) / Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. – К., 2019. – С. 50-64. https://www.twirpx.com/file/3710042/
  60. Шляхи формування інтермедіальних досліджень. – Слово і Час. – 2020. – № 3. – С. 3-27. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/171430/02-Heneraliuk.pdf?sequence=1
  61. Quo Vadis, Україно? Поема «Сім літ» С. Гординського: візуалізація періоду 1914-1920 рр. // Славістична збірка. Вип. V. / Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України – К., 2020. – С. 129-159.
  62. Формула історичного шляху Росії в поезії, публіцистиці та листах Максиміліана Волошина 1917-1924 рр. // Животворне світло слова: зб. наук. студій пам’яті докторки філологічних наук Наталії Ростиславівни Мазепи. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2021. – С. 108-126.
  63. 1914-1920 роки в Україні: візуальні аспекти історіософії Святослава Гординського у поемі «Сім літ» // Наш український дім. – № 2. – 2021. – С. 35-48.
  64. Картини Емми Андієвської: інсайт через форми і колір // Феномен Емми Андієвської: Матеріали Всеукраїнського круглого столу, присвяченого 90-річчю письменниці (Київ, 31 березня 2021 р.). – К.: ІЛ НАНУ. – С. 36-39.
  65. Фактор України в інтермедіальних стратегіях Івана Буніна // Світова література у літературознавчому дискурсі ХХІ століття: матеріали ХІІ Міжнародних Чичерінських читань (Львів, 28-29 жовтня 2021 року). – Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2021. – С. 41-45.
  66. Набіди і Макс Волошин: моделі гри // Сучасні літературознавчі студії. Поетика повсякденного у полі культури. Зб. наукових праць. – Вип. 18. – К.: КНЛУ, 2021. – С. 21-30.
    http://literature-studio.knlu.edu.ua/article/view/246753
  67. Історіософська концепція Росії та її компоненти в трактуванні М. Волошина // Вчені записки таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. – Серія: Філологія. Журналістика. Том 33 (72). – 2022. – № 2, частина 2. – С. 69-80. http://philol.vernadskyjournals.in.ua/journals/2022/2_2022/part_2/12.pdf

Рецензії, мистецькіогляди:

- Коли звук перетворюється у малюнок: графічний синестетизм Якова Гніздовського // Українське слово. – 17. 09. 1996.

- Блудний дух романтизму // Слово і Час. – 1997. – № 5/ 7. – С. 63.

- Печали свет из лабиринтов памяти // Art-line. – 1999. – № 5-6. – С. 59-61.

- З погляду вічності (синкретизм прози Марії Матіос) // Література плюс. – 2000, липень, № 5 (30)

- Хранитель пам'яті: синкретизм творчості Юрія Лесюка. Альбом. – Львів, 2007. – 52 с.

- Чи знаємо нашу класичну літературу? / Рецензія [Олена Єременко. Літературний образ у силовому полі синкретизму. – К.: Євшан-зілля, 2008. – 320 с.] // Слово і Час. – 2008. – № 12. – С. 92-93.

- Рецензія на видання: «Т. Г. Шевченко для дітей: видання творів в Україні (XIX-XX ст.) : бібліограф. покажч. /Нац. б-ка України для дітей ; уклад. О. М. Тімочка. – К., 2013. – 36 с. // Українська біографістика [Текст] : зб. наук. праць. – 2014. – Вип. 11. – С. 387-389.

- Український дитячий письменник на тлі епохи (Марченко Н. Володимир Рутківський: тексти долі: біографічний нарис. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2014. – 432 с.) // Слово і Час. – 2015. – № 4. – С. 119-123.

- Шевченків код українського шістдесятництва (Тарнашинська Л. «Шевченко – поет сучасний»: прочитання крізь призму шістдесятництва. – К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2017. – 270 с.) // Слово і Час. – 2018. – № 2. – С. 111-112 (0,2 др. арк.). http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/163747/17-Heneraliuk.pdf?sequence=1

 

Е-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

 

Неділя, 22 травня 2016 19:12

Михед Павло Володимирович

Доктор філологічних наук, професор, завідувач сектором.

Наукові інтереси:

  • дослідження російської літератури, зокрема творчості М. Гоголя;
  • українсько-російські літературні взаємини.

Вибрані праці:

Монографії:

  1. „Крізь призму бароко” (2002);
  2. „Пізній Гоголь і бароко” (2002);
  3. „Слово  художнє, слово  сакральне: Збірник статей” (2007).

Упорядкування:

  • Родословие Н.В. Гоголя : статьи и материалы / Департамент культуры города Москвы ; «Дом Н.В. Гоголя» - мемориальный музей и научная библиотека; Гоголеведческий центр Нежинского государственного университета имени Н. Гоголя; Институт литературы им. Т.Г. Шевченко НАН Украины ; под общей редакцией В.П. Викуловой ; составитель и автор вступительной статьи П.В. Михед. – Москва : ФЕСТПАРТНЕР, 2009. – 336 с. : 1 л.
  • Микола Гоголь: українська бібліографія — К.: Академпеідика, 2009. — 258 с.
  • Гоголь Н.В. Афоризмы. Изречения. Сентенции – Спб. : изд-во «Пушкинский Дом», 2010. – 256 с. : портр.

Головний редактор „Гоголезнавчих студій”.

Нагороди:

  • Міжнародна премія „М.В. Гоголь в Італії” за сукупний внесок у гоголезнавство.
  • Книга «Н.В.Гоголь. Афоризмы, изречения, сентенции» увійшла в шорт-лист найкращих видань Росії у номінації «Издания русской классической литературы».

Е-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Неділя, 22 травня 2016 19:09

Романова Ольга Вікторівна

Кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник, вчений секретар відділу відділу світової літератури.

Наукові інтереси:

  • Французька література;
    Література мандрів.

Вибрані праці:

 Кандидатська дисертація „Кіноромани Алена Роб-Ґрійє: ґенеза, структура, синтез мистецтв”(2007).

Монографії:

  1. Кіноромани Алена Роб-Ґрійє: (Аспекти синтезу мистецтв) – Черкаси: ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2012. – 244 с.
  2. Образ Середньовіччя. Нариси про французький історичний роман. – Черкаси: видавець Чабаненко Ю. А., 2014. – 120 с.
  3. «Mapa Mundi: нариси про історію французької літератури мандрів». – Черкаси: Брама, 2017. – 160 с.

Статті:

  1. Про вживання термінів 'постпостмодернізм„ та „мультикультуралізм” у сучасному культурологічному дискурсі // Наукові записки Харківського державного педагогічного університету. Серія „Літературознавство”. Випуск 2 (38). — Харків: Нове слово, 2004. — С. 129–134.
  2. Методика аналізу типології жанру сучасного західноєвропейського роману // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Філологічні науки. Випуск 10. Том 1. - Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005. — С. 212–216.
  3. „Гумки” („Les Gommes”) Алена Роб-Ґрійє як зразок французького нового роману // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія. Наукові записки кафедри української літератури та компаративістики. — Черкаси: Брама, 2005. — С. 117–125.
  4. Стильові особливості кінороману „Минулого року в Марієнбаді” Алена Роб-Ґрійє в аспекті синтезу мистецтв // Літературна компаративістика. — Вип. ІІ. — К.: ПЦ „Фоліант”, 2005. — С. 242–264.
  5. Типологічні риси лицарського роману у книзі „Тисяча одна ніч” // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України .- 2005.-№11-12.  — С.10–12.
  6. „Новий роман” — на перехресті мистецтв // Вісник Черкаського університету. — Вип. 86. — Черкаси, 2006. — С.123–130.
  7. Стильові особливості кінороману „Минулого року в Марієнбаді” Алена Роб-Гріє // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. — Вип. 10. — К., 2006. — С. 177–181.
  8. Наукова помилка чи геніальна містифікація? Дещо про „шекспірівське питання” // Зарубіжна література в школах України. — 2006. — № 5. — С.12–13.
  9. Стилістичні особливості кінороману „Безсмертна” А. Роб-Ґрійє // Наукові записки Харківського державного педагогічного університету. Серія „Літературознавство”. Випуск 2 (50). — Харків: Нове слово, 2007. — С. 130–137.
  10. Кінороман Алена Роб-Ґрійє „Поступове проникнення в насолоду” // Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики. Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції. Т. 2.: Мова та стиль художнього твору. — Горлівка: ГДПІІМ, 2007. — С.130–133.

Викладання авторського курсу для аспірантів « Історія зарубіжних літератур: класичний та постмодерний вимір».

https://ilnan.academia.edu/OlhaRomanova

Неділя, 22 травня 2016 19:08

Осадча Юлія Володимирівна

Кандидат філологічних наук, докторант відділу світової літератури.

 

Наукові інтереси:

  • японська література ХІХ – початку ХХ ст.;
  • структуралізм і постструктуралізм, формалізм;
  • семіотичні студії та наратологія.

 

Вибрані праці:

Кандидатська дисертація „Его-белетристика як жанр: поетика і функції (на матеріалі японської та української прози)” (2006).

Монографія:

Японська еґо-проза ватакуші-шьосецу: теорія, генеза, сучасний контекст. — Київ: "Наукова думка", 2013.

Хрестоматії:

  1. Японська література: Хрестоматія. Том І (VII-XIII cт.) / Упорядники: Бондаренко І.П., Осадча Ю.В. – Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010.
  2. Японська література: Хрестоматія. Том ІII (XIX-XX cт.) / Упорядники: Бондаренко І.П., Осадча Ю.В. – Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012.
  3. Японська поетика: хрестоматія / упорядкув., передм., комент. І.П.Бондаренко, Ю.В. Осадча – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2013.

 

Стажування:

  • Study Tour Awards for Outstanding Students for the Japanese Language (Міжнародний Центр Японської Фаундації; Осака, Японія), вересень 2001 р.
  • Japanese-Language Program for Postgraduate Students (2-months course) (Міжнародний Центр Японської Фаундації; Осака, Японія), червень — серпень 2002 р.
  • The Queen Jadwiga Fund Scholarship (Інститут східної філології Ягеллонського університету; Краків, Польща), жовтень 2008 р.
  • The Japan Foundation Japanese Studies Fellowship (Японська Фаундація; Токіо, Японія), червень — серпень 2011 р.
  • CK EACS Library Travel Grant (Інститут досліджень Сходу і Африки та Європейська асоціація китаїстів; Лондон, Великобританія) травень 2012 р.

 

Членство в професійних спілках:

  • 2002—            член Всеукраїнської асоціації викладачів японської мови;
  • 2004—2005    голова Асоціації викладачів японської мови м. Києва;
  • 2010 —           голова Центру досліджень Далекого Сходу при Інституті літератури ім. Т.Шевченка"
  • 2012 —           член Європейської асоціації японістів;

 

E-mail: yuliyaosadcha (at) gmail.com

Неділя, 22 травня 2016 19:06

Дроздовський Дмитро Ігорович

Кандидат філологічних наук, докторант, науковий співробітник.

Наукові інтереси:

  • теорія постпостмодернізму;
  • дослідження англійської прози поч. ХХI ст. (Д. Мітчелл, М. Геддон, І. Мак’юен, А. Фоулдс, Дж. Робертсон та ін.): світоглядно-філософські орієнтири та наративні стратегії;
  • рецептивні студії (рецепція шекспірівського дискурсу в українській літературі ХХ-ХХІ ст.).

Вибрані праці:

Монографія:

Проблемно-тематичні комплекси й філософсько-естетичні параметри британського постпостмодерністського роману ; [відп. ред. П. В. Іванишин] ; Дрогобиц. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка. Київ : Саміт-книга, 2020. 462 с.

Компетентності літератури. Київ : Саміт-книга, 2019. 180 с.

Між «демонічним» та «історіософським»: Вільям Шекспір у рецептивних проекціях від МУРу до після-постмодерну. Київ : Інститут обдарованої дитини, 2014. 108 с.

Переклади:

Федеріко Ґарсія Лорка. Чотири короткі п'єси ; з ісп. пер., передмова та примітки Д.Дроздовського. Київ : Університетське видавництво “Пульсари”, 2017.

Статті:

Реалізація концепту «розум» («мозок») у романах «Портрет Доріана Ґрея» О. Вайлда й «Субота» І. Мак’юена: типологічне зіставлення // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, Том 33 (72), № 1, Ч. 3, 2022, с. 37-42 https://doi.org/10.32838/2710-4656/2022.1-3/07

Конфігурації переходу постмодернізму в постпостмодернізм: теоретичні ревізії на матеріалі сучасного британського роману // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, Том 33 (72), № 2, Ч. 2, 2022, с. 213-219 https://doi.org/10.32838/2710-4656/2022.2-2/33

Метажанровий патерн містерії у системі родо-видо-жанрової літературної вертикалі // Південний архів (філологічні науки), 2021, № 85, с. 128-132 (0,7 друк. арк.). Режим доступу: https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-85-21 

Parabolic Realism in Discourse on Contemporary Ukrainian Fiction // The International Journal of Literary Humanities, 2021, № 1, с. 181-192 (1 друк. арк.). Режим доступу: https://doi.org/10.18848/2327-7912/cgp/v19i01/181-192  (індексовано в базі SCOPUS).

Антропоценна проблематика в романі «Міністерство граничного щастя» А. Рой  // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2021. № 1: 237-243 (0,5 друк. арк.). Режим доступу: DOI https://doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-33

Репрезентація «галюцинаторного реалізму» в романах Мо Яня // «Китаєзнавчі дослідження», 2021, № 2, с. 124-135 (1 друк. арк.). Режим доступу: https://doi.org/10.51198/chinesest2021.02.102

Репрезентація проблемно-тематичного комплексу “фінанси” в сучасному британському романі // Питання літературознавства, 2020, № 102, с. 148-163 (0,5 друк. арк.). Режим доступу: https://doi.org/10.31861/pytlit2020.102.148

Drozdovskyi D., Ivanyshyn P., Prykhodko O. The Irish Experience of Identity Representation: M. J. Hyland’s “Carry Me Down” //Journal of History Culture and Art Research, 2020, № 4, с. 262-275 (0,8 друк. арк.). Режим доступу: https://doi.org/10.7596/taksad.v9i4.2784  (індексовано в в базі Web of Sciences).

Historical Measures and Philosophical Features of British Post-Postomodernism: Outlining the Concept of «Connectedness» // Англістика та американістика, 2020, № 17, с. 97-103 (0,5 друк. арк.). Режим доступу: https://doi.org/10.15421/382017  

Містеріальний жанровий патерн роману “The Truth About These Strange Times” Адама Фоулдса. Львівський філологічний часопис, 2020. (8), с. 65-70 (0,5 друк. арк.). Режим доступу: https://doi.org/https://doi.org/10.32447/2663-340X-2020-8.10

Transculturation, connectedness and “alien” Home as an archetypal concept in post-postmodern fiction // Modern philology: promising and priority areas for scientific researches: collective monograph. Lviv-Toruń: Liha-Pres, 2020. P. 23-40 (1 друк. арк.) (монографія надрукована у видавництві, що належить до категорії „C” в «Research School for Socio-Economic and Natural Sciences of the Environment (SENSE)» і прирівняна до публікації Scopus/WoS). https://doi.org/10.36059/978-966-397-194-0/23-40

Дискурс реалізмів у сучасній британській теорії літератури // Закарпатські філологічні студії. 2020. Випуск 13. Том 3. С. 215-220 (0,5 друк. арк.). https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2020.13-3.39

Дискурс транскультурації в сучасних британських романах: ревізія архетипу Дому // Філологічний дискурс. Збірник наукових праць. 2020. Випуск 10. С. 39-50 (0,5 друк. арк.); DOI: https://doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.04

Критика постмодернізму з позиції постпостмодернізму: ревізія дискурсу симулякрів у британському романі // STUDIA PHILOLOGICA. Збірник наукових праць. Випуск 13. 2020. С. 112-119 (0,5 друк. арк.); DOI: https://doi.org/10.28925/2311-2425.2019.13.16

Художній світ британського постпостмодерністського роману як чинник наукового пізнання дійсності // Актуальні питання гуманітарних наук, 2020, № 31, с. 333-338 (0,6 друк. арк.); https://doi.org/10.24919/2308-4863.1/31.213810

Особливості переходу постмодернізму в постпостмодернізм у британському та американському романах // Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2020, № 30, с. 165-171 (0,6 друк. арк.); https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/30.212302

Метамодерністська модель фемінізму в романі «Ущелина» Доріс Лессінґ // Записки з романо-германської філології, 2020, № 1(44), с. 375-387 (0,8 друк. арк.); https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.1(44).211030

Теорія постпостмодерністського британського роману: систематизація відмінностей // Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2020, № 29, с. 10-16 (0,6 друк. арк.); https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/29.209418

Трансформація паттернів колективного несвідомого як чинник формування метажанрової форми містерії // Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2020, № 28, с. 82-88 (0,6 друк. арк.); https://doi.org/10.24919/2308-4863.1/28.208558

Дискурс реалізмів як маркер  постпостмодерності: британська  теоретична рецепція реалістичного письма в парадигмі постпостмодерністського роману // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія.  – 2020. – № 1, частина 4. – С. 96-102 (0,6 друк. арк.); https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.1-4/18

Взаємодія «agency» й «connectedness» як чинник містеріального паттерну британського постпостмодерністського роману // Закарпатські філологічні студії. 2020. Випуск 14. Том 3, с. 253-258 (0,5 друк. арк.); https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2020.14-2.47

Дроздовський Д.І. Репрезентація  наративної ідентичності в постпостмодерністських романах «Дивний випадок із собакою вночі» М. Геддона та «Угамуйте мене» М.Дж. Гайленд» для фахового наукового журналу // Міжнародний філологічний часопис. – 2020. – № 11(1). – С. 41-49 (0,7 друк. арк.). DOI: http://dx.doi.org/10.31548/philolog2020.01.041

Мотив дороги як чинник розгортання світу в космогонічних сюжетах грецької міфології (до питання про містерію як метажанрову форму) // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. – 2020. – Том 31 (70), №2, частина 4. – С. 40-45 (0,6 друк. арк.); DOI https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.2-4/07

Drozdovskyi D., Chernyshova S. Psychic Principles of Constructing Reality in Post-Postmodernistic Novels // Modern Journal of Language Teaching Methods. – 2019, May. – P. 143-154 (1 друк. арк.). – Режим доступу: http://mail.mjltm.org/article-1-348-en.html;

 «Воскресіння» суб’єкта в англійському постпостмодерністському романі: особливості (пост)реалістичної репрезентації соціальних проблем // Актуальні питання іноземної філології : наук. журн. / [редкол. : І. П Біскуп (гол. ред.) та ін.]. — Луцьк : Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2019. — №10. — С. 62-70;

Містеріальний шлях Короля Ліра в неофабулістській репрезентації Роналда Гарвуда: обриси англійського (пост)постмодернізму // Записки з романо-германської філології [Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]. – Випуск 1(42). – Одеса: КП ОМД, 2019. – С. 153-160;

Дискурс суб’єктності в англійському постпостмодерністському романі // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. – 2019. – Випуск 38. – С. 194-198;

Репрезентація  наративної ідентичності в постпостмодерністських романах «Дивний випадок із собакою вночі» М. Геддона та «Угамуйте мене» М.Дж. Гайленд // Національна ідентичність в мові і культурі: збірник наукових праць / за заг. ред.. А.Г. Гудманяна, О.Г. Шостак. – К.: Талком, 2019. – С. 159-164;

Аутичне мислення протагоніста роману «Дивний випадок із собакою вночі» М. Геддона як вияв постпостмодерністського гуманізму: досвід неокантіанства // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство ; за ред. д. ф. н. М. П. Ткачука – Тернопіль: ТНПУ, 2018. – Вип. 49. – С. 186-203;

Дискусійність метамодернізму в аспекті теорії постпостмодернізму // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Літературознавство. – Харків, 2018. – Вип. 3-4 (89-90). – С. 58-71;

 Аутичне мислення як вияв постпостмодерністського світогляду (на матеріалі роману «Дивний випадок із собакою вночі» Марка Геддона) // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. – 2018. – №38. – С. 59-66 (0,8 др. арк.);

Drozdovskyi D. Disordered identity in M. Lewycka’s novel A Short History of Tractors in Ukrainian: imagological explications and metamodern outlines // Trauma kulturowa jako palimpsest. VI/2017; redaktor naczelna prof. dr. hab. Agnieszka Matusiak. – Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2017. – s. 293-308;

Стратегії фрагментації наративу в романі «Хмарний атлас» Д. Мітчелла: дискурс після-постмодерну // Теорія літератури: концепції, інтерпретації: наук. зб. / Київ. нац. ун-т. ім. Т. Шевченка, Ін-т філології / ред. кол. Л.В. Грицик (голова) [та ін.]. – К., 2015. – С. 113-122 ;

Опозиція метафізичного й авангардного мистецтва в повісті «Вежа з чорного дерева» Дж. Фаулза // Питання літературознавства. Випуск 88. – Чернівці : ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2014. – С. 106-116 ;

Антропологічний дискурс англійського модерністського роману: синергетичне потрактування // Слово і час : науково-теоретичний журнал / Нац. акад. наук України, Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка. — 2015. — № 4. — С. 108-113 (0,5 друк. арк.). [Рецензія на монографію: Бандровська О. Модернізм між минулим і майбутнім: антропологічний дискурс англійського роману].·    

Карнавалізація тіла як форма антиколоніальної децентрації (на матеріалі «Енеїди» І. Котляревського) // Тіло як вистава: мистецькі проекції : [збірник наукових статей] / [гол. ред. М. Варикаша]. – Бердянськ : ФОП Ткачук О. В., 2015. – С. 154-159 (0,6 друк. арк.).

«Нетрадиційне у традиційному»: стратегії трансмедіального аналізу на матеріалі сучасних кінотекстів // Філологічні семінари. Інтермедіальність: теорія і практика. Вип. 19. Зб. Наук. праць / ред. кол. М.К. Наєнко (голова), Н.І. Бернадська (секретар) [та ін.]. — К. : Логос, 2016. — С. 90-100 (2 друк. арк.).

Сучасний британський роман після «9/XI»: модель Іена Мак'юена // Слово і час. — 2013. — № 4. —  С.72-78.

Time After the End: New Frontiers for Comparative Studies // Expanding the Frontiers of Comparative Literature. Papers of the XIX International Comparative Literature Association Congress. Vol. II. — Seoul : Chung-Ang University Press, 2013. — Р. 281-290.

Романтична рецепція Шекспіра (на прикладі творчості Ґете, Шеллінга і Новаліса) // Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки. — 2010. — №3. — С. 4-13.

Сонети Емми Андієвської як вияв катахретичної свідомості // Слово і Час. — № 10. — К. : Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАНУ, 2009. — С. 26-38.

Публіцистика:

Слово про Віталія Дончикка (з нагоди 90-ліття) // Українська літературна газета. 2022. №5-6 (323-324). Електронна версія: http://knpu.gov.ua/content/dmitro-drozdovskii-%C2%ABslovo-pro-v%D1%96tal%D1%96ya-donchika%C2%BB

Світ, підсвічений сльозою. Передмова // Харитонова Раїса. Перетинаючи межу: поезії. Кив, 2021. С. 3-12.

Трагедія з чужої волі: театр ім. І. Франка представив прем’єру вистави Івана Франка «Украдене щастя» // Україна молода. 10.03.2021. Режим доступу: https://umoloda.kyiv.ua/number/3703/164/155137/

 «Будь зобов’язаний собі лише самому!». Про «Сірано» Е. Ростана // Всесвіт. 2021. №1-2. С. 250-253.

 «Аварія»: на бенкеті (пост)правди: до 100-річчя Ф. Дюрренматта // Всесвіт. 2021. №1-2. С. 269-272.

«Не знання породжують віру…»: рецензія на дебютний роман Олександра Козинця «Картка Марії» // Україна молода. 16.02.2021. Режим доступу: https://umoloda.kyiv.ua/number/3694/164/154512/

«Борис Шалагінов. Із роздумів про літературу та сучасність». До 75-річого ювілею літературознавця Бориса Борисовича Шалагінова  // Всесвіт. – 2019. – №3-4. – С. 156-162; 

Кларісе Ліспектор: алхімічне самовираження у любові; післямова // Ліспектор К. Записки для молоді: про написане і пережите; з португ. Н. Пнюшкова. – К. : Видавництво Анетти Антоненко, 2019. – С. 86-95 (0,9 друк. арк.).

«Фаворитка»: історія сексуальності й воля до влади у постпостмодерній версії старої доброї Англії. Ревізія англійського життя початку XVIII століття (Moviegram, 27.05.2019). – Режим доступу: https://moviegram.com.ua/the-favourite-analyse/

Інтелект на зламі епох (пам’яті Соломії Павличко) // Українська літературна газета. – 2018. – 28 груд. (№ 26). – С. 3.

День завдовжки в життя: між болем і дивом [післямова] // Parasol: соціальний арт-проект. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017.  –  C. 159-174 (0,8 др. арк.);

Рухомий літпотік життя: історія та історії Віталія Дончика  // Слово і Час. — 2017. — №4. — С. 14-23 .

Пам'ять культур: досвід посттоталітарного розриву // Слово і час. –  2017. –  № 9. – С.118-123.

«‘…fecundity of spring and fire’: Ihor Pavlyuk’s Metamodernism» // Pavlyuk I. A Flight Over the Black Sea / translated by Steve Komarnyckyj. — London : Envoi, 2014. — P. 14-19. 

 

Неділя, 22 травня 2016 19:03

Овчаренко Наталія Федорівна

Доктор філологічних наук, завідувачка відділу світової літератури.

Наукові інтереси:

  • дослідження канадської літератури.

Вибрані праці:

Монографії:

  1. „Канадская литература ХХ века: три грани эволюции” (1991).
  2. „Мифологема землі в канадській і українській прозі” (1996).
  3. „Канадські літературні канони на зламі століть” (2006).
  4. „Парадигма пам'яті: канадський дискурс : (творчий портрет Тімоті Ірвінга Фредеріка Фіндлі)” (2011).
  5. Постколоніальні проекції канадської прози / Наталія Овчаренко. – Одеса : Фенікс, 2018. – 512 с.
  6. Овчаренко Н. "Інтердисциплінарність як "гра" памяті" (1 д.а.) – розділ для колективної монографії "Методології сучасної компаративістики" (гол.ред.Г.М.Сиваченко), К.-2020.

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_квітня

29

Науковий семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика»

17 квітня відбувся семінар «Ренесанс...

NEWSKIT_березня

20

Колоквіум про Голодомор у літературі у Франції

26 лютого докторантка Інституту літератури...