1. Як ви оцінюєте стан дослідження проблематики українського шістдесятництва? Які лакуни, на вашу думку, потребують подальшого дослідження та поглибленого осмислення?
2. Українське шістдесятництвоVSімперська культура: якими, з погляду сьогодення, були здобутки і втрати?
3. Яка роль українського шістдесятництва в утвердженні національної ідеї?
4. Чи справді «гріх» національної заангажованості є настільки драматичним для поетики шістдесятництва, як це намагаються представити окремі дослідники?
5. Українське шістдесятництво як інакомислення та «дозвільна» політика влади: уроки, передбачення, застороги.
6. На вашу думку, нові дослідження з проблематики шістдесятництва «працюють» на міфологізацію чи деміфологізацію цього явища?
7. Наскільки органічною чи штучною була/є теза щодо шістдесятництва як боротьби «батьків і дітей», наскільки відповідала вона природі цього явища і чи не має вона продовження зі знаком мінус у наступних поколіннях?
8. Чи поділяєте ви думку про спадкоємність літературного процесу – навіть у випадку, якщо наступники демонстративно відмежовуються від попередників?
9. Чи живі в нашому суспільстві ідеали шістдесятництва?
10. Чим, на вашу думку, викликане поступове згасання інтересу наших сучасників до цього явища? Чи, на вашу думку, це не так?
Запрошуємо до відкритої дискусії!
ВІДПОВІДІ:
Алессандро Акіллі, PhD, Lecturer in Ukrainian Studies, Monash University, Australia
Олексій Вікторович Зарецький, кандидат філологічних наук, культуролог, громадський діяч
