УкраїнськаEnglish
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відділ
   Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України
30 січня 2019 року о 19:00 у книгарні-кав’ярні «Довженко
31 січня 2019 р. в Інституті  літератури ім. Т. Г. Шевченка
30 січня у книгарні-кав"ярні Довженко книги.кава.кіно
Чергова знаменна подія сталася в Інституті літератури
    «Сучасна бібліотека українського воїна» – спільний
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відділ
  • Презентація видань відділу шевченкознавства
    Презентація
    Інститут літератури
  • Іван Кошелівець «Можна одверто? або Туга за катарсисом (статті, огляди, рецензії, інтерв’ю»
    Іван
    Побачила світ книга
  • «The Ukrainian Canadians: Україноканадці»
    «The Ukrainian
       Інститут
  • Григорій Грабович: «Пізній Павло Тичина між модернізмом і соцреалізом»
    Григорій
      25 січня 2019
  • Презентація серії «Митці на прицілі»
    Презентація
    30 січня 2019 року
  • В Інституті літератури:  До тридцятиліття Народного руху України
    В Інституті
    31 січня 2019 р. в
  • Презентація серії книг
    Презентація
    30 січня у
  • Цінне поповнення фондів Інституту літератури
    Цінне
    Чергова знаменна
  • Видання для українського воїна
    Видання для
        «Сучасна
  • V Текстологічні читання пам’яті Миколи Сиваченка. Програма
    V
    Інститут літератури
 

Наші видання

post.jpg
Неділя, 10 грудня 2017 15:55

Олексій Вікторович Зарецький

1. Як ви оцінюєте стан дослідження проблематики українського шістдесятництва? Які лакуни, на вашу думку, потребують подальшого дослідження та поглибленого осмислення?

Існує методологічна база – фундаментальні дослідження  Л. Тарнашинської. Щодо окремих напрямів, то вагомі результати є у літературознавстві, дещо менші – хіба з кількістю публікацій, але ґрунтовні  – у мистецтвознавстві та кінознавстві, історії науки. Можливо менші результати – у музикознавстві, театрознавстві, царинах балету, художньої фотографії тощо. Хотілося б підкреслити, що шістдесятництво можна розуміти і у ширшому контексті – як відторгнення імперської ідеократичної системи, сталінізму значною частиною суспільства.

2. Українське шістдесятництво VS імперська культура: якими, з погляду сьогодення, були здобутки і втрати?

Шістдесятники не були однозначною опозицією імперській культурі, не були групою чи напрямом. Коректним було б вивчати  не  цілісний процес, а  сукупність тенденцій. Тому про здобутки і втрати доводиться говорити на рівні багатьох соціальних та культурницьких мікропроцесів.

3. Яка роль українського шістдесятництва в утвердженні національної ідеї?

Роль українського шістдесятництва принципово важлива, як і деяких інших  суспільно-політичних течій.

4. Чи справді «гріх» національної заангажованості є настільки драматичним для поетики шістдесятництва, як це намагаються представити окремі дослідники?

Стикаємось з плюралізмом підходів та оцінок.  Є дослідники, які вважають шістдесятників  недостатньо національно заангажованими.

5. Українське шістдесятництво як інакомислення та «дозвільна» політика влади: уроки, передбачення, застороги.

У надзвичайно жорсткій квазірелігійній ідеократичній системі здоровий глузд часто ставав інакомисленням. Втім, маємо принципову складність, мало не парадокс – влада була здатна до гнучкого тактичного маневрування.

6. На вашу думку, нові дослідження з  проблематики шістдесятництва «працюють» на міфологізацію чи деміфологізацію цього явища?

Термін міф у багатьох публікаціях про шістдесятництво набув розмитого та невизначеного значення. Варто було б критично і кваліфіковано на семінарі, який би був спеціально присвячений цій проблематиці,  проаналізувати позицію, як правило публіцистів, які говорять про міфологізацію шістдесятництва.

7. Наскільки органічною чи штучною була/є теза щодо шістдесятництва як боротьби «батьків і дітей», наскільки відповідала вона природі цього явища і чи не має вона продовження зі знаком мінус у наступних поколіннях?

Якщо ґрунтуватись на історико-соціологічному підході, то шістдесятники були повоєнним, післясталінським поколінням. Вони більшою чи меншою мірою, часто з різних позицій відмежовувались від тої ірраціональної макабричної доби.

Ця теза не є штучною, якщо батьки були переконаними сталіністами, хоча могли різко критикувати Сталіна з так званих ленінських позицій..

8. Чи поділяєте ви думку про спадкоємність літературного процесу – навіть у випадку, якщо наступники демонстративно відмежовуються від попередників?

Поділяю. Культура в усіх її проявах спадкоємна. Варто проаналізувати  випадок, який вважається мало не граничним – контркультуру гіппі.

9. Чи живі в нашому суспільстві ідеали шістдесятництва?

Один з основних напрямів шістдесятництва – «група І. Світличного, Є. Сверстюка, І. Дзюби, В. Чорновола, А. Горської, М. та Б. Горинів» стояла на позиціях верховенства права, демократичних свобод та відкритого суспільства. Ці ідеали живі. Романтичний ідеалізм, який також був притаманний шістдесятникам,  відійшов разом з ними.

10. Чим, на вашу думку, викликане поступове згасання інтересу наших сучасників до цього явища? Чи, на вашу думку, це не так?

Шістдесятництво невмолимо віддаляється у минуле. У ближчому минулому такі події, як підйом 1989-91 рр., здобуття Незалежності, меншою мірою Помаранчева революція. І явища величезного суспільно-історичного значення та емоційної напруги – Революція гідності та війна, що триває.

 

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_лютого

28

Презентація видань відділу шевченкознавства

Інститут літератури ім. Т. Г....

NEWSKIT_лютого

21

«The Ukrainian Canadians: Україноканадці»

   Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України...