УкраїнськаEnglish
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відділ
8 жовтня 2019 року Відділ теорії літератури та
Людмила Тарнашинська. Українське шістдесятництво: профілі
5 вересня 2019 року Центр дослідження проблематики
В Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України 5
НАУКОВИЙ ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ  ПРОБЛЕМАТИКИ УКРАЇНСЬКОГО
19-21 червня 2019 року в Інституті літератури ім. Т. Г.
  • Десятий шевченкознавчий семінар:   до 110-річчя від дня народження  ПЕТРА ЖУРА
    Десятий
    Інститут літератури
  • Семінар про акцентний вірш
    Семінар про
    8 жовтня 2019 року
  • Людмила Тарнашинська. Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління (Історико-літературний та поетикальний аспекти). 2-е видання, доповнене.  – Київ: Смолоскип, 2019. – 592 с.
    Людмила
    Людмила
  • Художньо-інтелектуальний синкретизм творчості Валерія Шевчука
    5 вересня 2019 року
  • Дев’ятий шевченкознавчий семінар
    Дев’ятий
    В Інституті
  • Дев’ятий шевченкознавчий семінар:   до 85-річчя від дня народження Миколи Павлюка (1934–2011)
    Дев’ятий
    Дев’ятий
  • Художньо-інтелектуальний синкретизм творчості Валерія Шевчука
    НАУКОВИЙ ЦЕНТР
  • «У полі літературознавства “ставав на кожну ниву”: до 90-річчя від дня народження Ф.П.Погребенника»
    «У полі
    25 червня 2019 в
  • XV Міжнародна наукова конференція молодих вчених
    XV Міжнародна
    19-21 червня 2019
  • Презентація книги Івана Кошелівця «Можна одверто? або Туга за катарсисом».
    Презентація
    6 червня 2019 року
 

Наші видання

ovcharenko.jpg
Неділя, 10 грудня 2017 15:55

Олексій Вікторович Зарецький

1. Як ви оцінюєте стан дослідження проблематики українського шістдесятництва? Які лакуни, на вашу думку, потребують подальшого дослідження та поглибленого осмислення?

Існує методологічна база – фундаментальні дослідження  Л. Тарнашинської. Щодо окремих напрямів, то вагомі результати є у літературознавстві, дещо менші – хіба з кількістю публікацій, але ґрунтовні  – у мистецтвознавстві та кінознавстві, історії науки. Можливо менші результати – у музикознавстві, театрознавстві, царинах балету, художньої фотографії тощо. Хотілося б підкреслити, що шістдесятництво можна розуміти і у ширшому контексті – як відторгнення імперської ідеократичної системи, сталінізму значною частиною суспільства.

2. Українське шістдесятництво VS імперська культура: якими, з погляду сьогодення, були здобутки і втрати?

Шістдесятники не були однозначною опозицією імперській культурі, не були групою чи напрямом. Коректним було б вивчати  не  цілісний процес, а  сукупність тенденцій. Тому про здобутки і втрати доводиться говорити на рівні багатьох соціальних та культурницьких мікропроцесів.

3. Яка роль українського шістдесятництва в утвердженні національної ідеї?

Роль українського шістдесятництва принципово важлива, як і деяких інших  суспільно-політичних течій.

4. Чи справді «гріх» національної заангажованості є настільки драматичним для поетики шістдесятництва, як це намагаються представити окремі дослідники?

Стикаємось з плюралізмом підходів та оцінок.  Є дослідники, які вважають шістдесятників  недостатньо національно заангажованими.

5. Українське шістдесятництво як інакомислення та «дозвільна» політика влади: уроки, передбачення, застороги.

У надзвичайно жорсткій квазірелігійній ідеократичній системі здоровий глузд часто ставав інакомисленням. Втім, маємо принципову складність, мало не парадокс – влада була здатна до гнучкого тактичного маневрування.

6. На вашу думку, нові дослідження з  проблематики шістдесятництва «працюють» на міфологізацію чи деміфологізацію цього явища?

Термін міф у багатьох публікаціях про шістдесятництво набув розмитого та невизначеного значення. Варто було б критично і кваліфіковано на семінарі, який би був спеціально присвячений цій проблематиці,  проаналізувати позицію, як правило публіцистів, які говорять про міфологізацію шістдесятництва.

7. Наскільки органічною чи штучною була/є теза щодо шістдесятництва як боротьби «батьків і дітей», наскільки відповідала вона природі цього явища і чи не має вона продовження зі знаком мінус у наступних поколіннях?

Якщо ґрунтуватись на історико-соціологічному підході, то шістдесятники були повоєнним, післясталінським поколінням. Вони більшою чи меншою мірою, часто з різних позицій відмежовувались від тої ірраціональної макабричної доби.

Ця теза не є штучною, якщо батьки були переконаними сталіністами, хоча могли різко критикувати Сталіна з так званих ленінських позицій..

8. Чи поділяєте ви думку про спадкоємність літературного процесу – навіть у випадку, якщо наступники демонстративно відмежовуються від попередників?

Поділяю. Культура в усіх її проявах спадкоємна. Варто проаналізувати  випадок, який вважається мало не граничним – контркультуру гіппі.

9. Чи живі в нашому суспільстві ідеали шістдесятництва?

Один з основних напрямів шістдесятництва – «група І. Світличного, Є. Сверстюка, І. Дзюби, В. Чорновола, А. Горської, М. та Б. Горинів» стояла на позиціях верховенства права, демократичних свобод та відкритого суспільства. Ці ідеали живі. Романтичний ідеалізм, який також був притаманний шістдесятникам,  відійшов разом з ними.

10. Чим, на вашу думку, викликане поступове згасання інтересу наших сучасників до цього явища? Чи, на вашу думку, це не так?

Шістдесятництво невмолимо віддаляється у минуле. У ближчому минулому такі події, як підйом 1989-91 рр., здобуття Незалежності, меншою мірою Помаранчева революція. І явища величезного суспільно-історичного значення та емоційної напруги – Революція гідності та війна, що триває.

 

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_жовтня

17

Семінар про акцентний вірш

8 жовтня 2019 року Відділ теорії літератури...

NEWSKIT_вересня

25

Художньо-інтелектуальний синкретизм творчості Валерія Шевчука

5 вересня 2019 року Центр дослідження проблематики українського шістдесятництва...