Інститут літератури

27 травня цього року в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті відбулася всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасна україністика: проблеми мови, літератури й культури», присвячена 25-ій річниці незалежності України.

До участі було запрошено понад 140 учасників із різних регіонів України — Київ, Львів, Івано-Франківськ, Херсон, Суми, Сімферополь та ін.

У вітальному слові ректор університету Ярослав Кічук наголосив на потребі заходів на підтримку розвитку української мови в краї. Академік НАН України, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський передав вітання з нагоди конференції та доповідь «“Ми мусимо навчитися чути себе українцями…”: Іван Франко і проблема культурної ідентичності в історичному та сучасному вимірах», присвячену 160-річчю від дня народження та 100-річчю від дня смерті Івана Франка. Було також озвучено доповіді академіка АН ВШ України Григорія Клочека про «потік свідомості» як джерело художньої енергетичності лірики Тараса Шевченка (на матеріалі аналізу поезії «Хіба самому написать…»), Сидора Кіраля про творчі здобутки та долю Галини Гордасевич, Володимир Панченко надіслав дослідження творчої історії поеми Миколи Бажана «Дебора».

Активну участь у конференції взяли співробітники Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, співпраця якого з ІДГУ охоплює чверть століття і розпочалася завдяки Вікторові Дудкові, Сергієві Гальченку, Миколі Кодаку та ін.

Під час конференції Дмитро Єсипенко виступив із доповіддю про участь Бориса Грінченка в історії спорудження пам’ятника Тарасові Шевченку, залучивши візуальні матеріали, Юлія Григорчук за допомогою відеоряду окреслила ключові моменти життя і творчості Віри Вовк, присвятивши доповідь 90-літтю письменниці, Ольга Матвєєва представила концепцію «відродження нації» в «Щоденнику» (1911–1951) Володимира Винниченка, Галина Карпінчук відзначила участь Михайла Новицького у вивченні спогадів сучасників Тараса Шевченка. Було проведено і зустріч із студентами університету та презентацію наукових видань співробітників інституту.

Науковий погляд ІДГУ представили Галина Райбедюк із доповіддю «Україноцентризм життєтворчості Володимира Підпалого», Людмила Рева-Лєвшакова проаналізувала наративні концепти творчості Валер’яна Підмогильного, Тетяна Шевчук розкрила образ Грузії у творчості Василя Наріжного. Увагу слухачів привернула доповідь декана факультету української філології та соціальних наук Ліани Чорної («Роль мітів у формуванні української національної ідентичності»), екскурс у історію краю провів Віктор Дроздов, ознайомивши із основними матеріалами ізмаїльської преси щодо проголошення незалежності України  (серпень – грудень 1991 р.).

ІДГУ сьогодні — потужний науковий центр. Одним із наукових здобутків університету є проект «Опис і картографування межиріччя Дністра і Дунаю — нової європейської моделі безконфліктної взаємодії різносистемних мов і діалектів», у межах якого передбачено дослідити сучасний стан і розвиток мов і діалектів південної частини Одеської області (до уваги взята вся мовна картина регіону, а саме: українська, російська, болгарська, румунська, гагаузька мови). Проект отримав державне фінансування на 2016–2018 рр. і виконується спільно з Інститутом української мови НАН України. Під час конференції звітували вже й про перші результати (розроблено анкету запитань, розпочато збір матеріалу). Цій темі були присвячені доповіді Андрія Колесника, Ірини Циганок, Марини Делюсто.

Подбали організатори і про широке висвітлення конференції в регіоні. Зокрема, до популяризації українського слова долучилося місцеве телебачення, яке завітало в університет. Добре враження справляє той факт, що з ІДГУ співпрацює мерія і тим самим, підтримує авторитет гуманітаристики.

Загалом захід зібрав і викладачів університету, і випускників, і студентів. Відчувається, що заклад — місце зустрічі близьких по духу людей. Осередок україністики активно розвивають фахівці, віддані своїй справі і державі, але для того, щоб українське слово було чути на вулицях міста цього не достатньо. Патріотам потрібна як державна, так і громадська підтримка (регіон потребує української книжки, працевлаштування випускників, частіших візитів держслужбовців та культурних діячів).

Доповнила конференцію постійна виставка наукових праць співробітників університету, а також спеціально змонтована експозиція ляльок-мотанок місцевої майстрині.

Учасники Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка  змогли ще й оглянути історичну частину міста — пам’ятник Тарасові Шевченку, Свято-Покровський храм, мечеть, збудовану за зразком середньовічної османської архітектури, й узбережжя Дунаю, пейзажі якого — знахідка для досвідченого кінооператора та фотографа.

І, безперечно, якщо ви зустрінете співрозмовника, який знає 100–120 поезій напам’ять, то знайте, що він — випускник Ізмаїльського ІДГУ і навчався у Галини Райбедюк! 

Харчук Р.Б. Сучасна українська проза: постмодерний період: навч. посіб. — К.: ВЦ „Академія”, 2008. — 248 с. — (Альма матер).

У навчальному посібнику йдеться про особливості розвитку сучасної української прози з огляду на такі її естетичні орієнтири, як неопозитивізм, неомодернізм, передпостмодерні явища, постмодернізм, феміністичне письмо, альтернативне самовираження, різноманітні межові стильові явища. Розкрито також зміст літературно-естетичної дискусії про постмодернізм і його особливості в українському письменстві. Аналіз творчості найпомітніших у цьому часі прозаїків поєднано із розкриттям домінантних ознак стильових течій, які вони представляють. Акцентується увага на таких іменах української літератури, як: Валерій Шевчук, Марія Матіос, В'ячеслав Медвідь, Євген Пашковський, Олесь Ульяненко, Степан Процюк, Володимир Діброва, Богдан Жолдак, Лесь Подерв'янський, Юрій Винничук, Юрій Андрухович, Юрко Іздрик, Тарас Прохасько, Оксана Забужко, Євгенія Кононенко, Сергій Жадан, Ірена Карпа, Любко Дереш, Світлана Поваляєва, Таня Малярчук. В кінці книги є короткий словник-довідник.

Федорук О.  Перше видання Шевченкових «Гайдамаків» : історія книжки / Олесь Федорук; НТШ в Америці, Ін-т джерелознавства НТН-А, Ін-т критики. – К. : Критика, 2013. – 152 с. – Ювілейний проект НТШ-А для вшанування 200-річчя від дня народження Т. Шевче

Працю Олеся Федорука «Перше видання Шевченкових «Гайдамаків»: історія книжки» випущено – спільно з розвідкою-інтерпретацією професора Григорія Грабовича – як коментар до факсимільного відтворення першодруку Шевченкової поеми (1841 року), що його вперше в історії українського книговидання здійснюють Наукове Товариство ім. Шевченка в Америці, Інститут джерелознавства НТШ-А та Інститут Критики. У дослідженні переглянуто та узагальнено друковані й архівні джерела, пов’язані з історією написання, виходу в світ і поширення твору. У додатку вміщено критично вивірений текст першого видання поеми.

Ткачук Р. Творчість митрополита Іпатія Потія та полемічна література на межі ХVI – початку ХVІІ ст. Джерела. Риторика. Діалог / Р.Ф. Ткачук; Національна академія наук України; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. – К. : видавничий дім Дмитра Бураг

У монографії проаналізовано творчість видатного полеміста кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. Іпатія Потія в контексті релігійної суперечки тієї доби. Охарактеризовано культурно-історичне пігрунтя трактатів уніатського митрополита. Полемічні писання, гомілетичний та епістолярний доробок Іпатія Потія розглянуто з позиції риторичного мистецтва. Цей підхід дав можливість дослідити персвазивні стратегії полеміста. Простежено тенденції розвитку полемічного письменства в Україні.

Тарнашинська Л. Українське шістдесятництво : профілі на тлі покоління (історико-літературний та поетикальний аспекти) / Людмила Тарнашинська ; Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України. – К. : Смолоским, 2010. – 632 с.

У монографії досліджуються історико-літературний та поетикальний аспекти українського шістдесятництва в іменах.

Тарнашинська Л. Cюжет доби: дискурс шістдесятництва в українській літературі ХХ століття / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. —Київ: Академперіодика, 2013. – 678 с.

Тарнашинська Л. „Презумпція доцільності. Абрис сучасної літературознавчої концептології”. – К. : Видавничий дім „Києво-Могилянська академія”. – 2008. – 534 с.

Свербілова Т. Від модерну до авангарду: жанрово-стильова парадигма української драматургії першої третини ХХ століття / Тетяна Свербілова, Наталя Малютіна, Людмила Скорина; Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — Черкаси, 2009. — 598 с.

Не претендуючи на всеохопність, автори мали на меті повернути в коло літературознавчої рецепції низку призабутих текстів, творів маловідомих авторів і запропонувати нові інтерпретації класики. Новизна дослідження забезпечується тим, що українська драматургія 1900 — 1930-х років розглядається крізь призму модерних інтерпретаційних методик. Предметом уваги стала драматургія Лесі Українки, О. Олеся, В. Винниченка, М. Куліша, І. Дніпровського, І. Кочерги, Я. Мамонтова, О. Корнійчука, І. Микитенка тощо. Автори зачіпають питання жанру „оптимістичної трагедії” як кітчу, колгоспної трагедії, „колгоспного водевілю”, ліричної („рожевої”) комедії, „виробничої” драми, мелодрами і кримінальної драми, історичної драми.

Свербілова Т. Такі близькі – такі далекі... : (жанрові моделі української та російської драми від модерну до соцреалізму в аспекті порівняльної поетики) / Тетяна Свербілова. – Черкаси : ТОВ «МАКЛАУТ», 2011. – 560 с.

Монографію присвячено проблемам компаративної поетики російської та української драми та визначення культурної ідентичності кожної у найважливіших етапах взаємодії та трансформації жанрів: від ХІХ ст. до 30-х рр. ХХ ст. Застосовуються загальнонаукові концепції нелінійного розвитку культури, випадкових і закономірних процесів, теорія вибуху в культурі. Пропонується метод моделювання жанрової еволюції драми ХІХ – ХХ ст. На шляху від містерії до трагікомедії та мелодрами в координатах трьох принципів опису і відповідно трьох моделей жанрової трансформації: лінійної (історичної), циклічної (пульсуючої) та вибухової (хаосу). Зіна жанрових парадигм російської та української драми у реаліях модерну, авангарду, соцреалізму постає як взаємодія різних механізмів вибухового та поступового розвитку в культурі. Розділяються ракурси діахронії та синхронії в моделях формульної літератури соцреалізму як системи неканонічних жанрів масової культури, та в різновекторних текстах формульних та інноваційних жанрів. У порівняльній поетиці жанрів російської та української драми поєднуються компаративні методики пошуку аналогій та методики типологічного зіставлення.

Рязанцева Т. Бранець вічності. Аспекти поетичної творчості Олекси Стефановича. – К.: Вид. дім "Києво-Могилянська Академія", 2007. – 106 с.

У книзі аналізується творчий доробок О. Стефановича (1899—1970) — одного з найвидатніших українських поетів-емігрантів ХХ ст. Творчість українського митця розглянуто в парадигмі європейської метафізичної поезії, у зіставленні з творами М. Цвєтаєвої та Ф. Гарсіа Лорки.