Українська
Провідна наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т.
Український шекспірівський центр та Інститут літератури ім.
9 квітня 2026 року в Інституті літератури, зокрема у
11 лютого 2026 року відбулася знакова подія в житті
  • Вітання Ростиславу Радишевському з присвоєнням звання почесного доктора Варшавського університету
    Вітання
    Колектив Інституту
  • Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України долучився до міжнародного проєкту „Global Modernities“
    Інститут
    30 травня 2026 року
  • Участь Алли Швець у науковому симпозіумі в Парижі
    Участь Алли
    Провідна наукова
  • Всеукраїнська наукова конференція «Драгоманови-Косачі в історії світової культури», присвячена 155-річчю від дня народження Лесі Українки та 185-річчя від дня народження Михайла Драгоманова
    Всеукраїнська
      19–21 червня у
  • Національна академія наук України оголошує конкурс на заміщення посад директорів наукових установ
    Національна
    Національна
  • У дискурсі Соломії Павличко: нові горизонти українських теоретико-літературознавчих студій
    У дискурсі
    28 квітня 2026 р.
  • "Річард III":
    Український
  • Зустріч з Марком Павлишиним
    Зустріч з
    9 квітня 2026 року
  • Співпраця з Науковим товариством імені Шевченка
    Співпраця з
    11 лютого 2026 року
  • «Смак голоду, тирана торжество…»:  Шекспірівський «Гамлет» у просторі історичної пам’яті та культурного спротиву
    «Смак голоду,
    27 січня 2026 року
 

Наші видання

metodolpgii.jpg
Остап Вишня. Невеселе життя : документальна біохроніка / упорядкування текстів, вступна стаття та примітки С. А. Гальченка ; Нац. академія наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – Харків : «Фоліо», 2020. – 784 с. – (Великий науковий проект).
Ця книга – справжній літопис невеселого життя найпопулярнішого й донині в Україні гумориста Остапа Вишні (1889–1956), який відбував сталінську «десятирічку» в концтаборах. Її упорядник, автор вступної статті й приміток, відомий літературознавець і архівіст С. Гальченко ще в 1989 році обстежив архіви Ухтпечлагу тодішньої Комі АРСР і зібрав матеріали, які вперше друкуються в такому повному обсязі.
Основою праці стали документи слідчої справи за 1933–1934 роки та комплекс архівних матеріалів із двотомної справи-формуляра на Остапа Вишню, в якій зібрані донесення понад півсотні секретних агентів спецорганів за 1922–1955 роки. В процесі слідства, яке велося методами фізичного і психологічного натиску, Остап Вишня визнав «провину»: нібито він мав особисто вбити партійного лідера республіки П. П. постишева, за що був покараний десятирічним увязненням у таборах особливого режиму.
У книзі в хронологічній послідовності подаються записи із унікального документа тієї епохи – табірного щоденника Остапа Вишні – та його листи із концтаборів, де довелося перебувати письменнику. Це своєрідні шедеври літературної творчості, часто наповнені не традиційним українським, а чорним гумором страждальця-гумориста.
Публікують і деякі літературні твори Остапа Вишні, які викликали шквал вульгарно-соціологічної критики із звинуваченнями письменника у буржуазному націоналізмі й навіть у фашизмі, а також листи та спогади його рідних і тих людей, з якими гуморист сидів в одній камері чи перебував в одному концтаборі.
Зміст: Гальченко С. Сумний літопис життя великого сміхотворця. Твори та листи О. Вишні, спогади та документи. 1919–19331933–19431943–1956. Примітки.   

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ