Українська
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за
Дорогі друзі! Вітаємо Вас із Різдвом Христовим і зичимо
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    6 березня провідний
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
  • Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії
    Наші
    Колектив Інституту
  • Стаття Миколи Сулими
    Стаття Миколи
    Вийшла друком
  • Щасливого Різдва
    Щасливого
    Дорогі друзі!
 

Наші видання

metodolpgii.jpg
Неділя, 18 листопада 2018 14:42

Великі теми культури в слов’янських літературах

Інститут слов’янської філології Вроцлавського університету має честь запросити до участі в ХІV Міжнародній славістичній літературознавчій конференції, яка відбудеться 16–17 травня 2019 року у Вроцлаві.

В рамках циклу „ВЕЛИКІ ТЕМИ КУЛЬТУРИ В СЛОВ’ЯНСЬКИХ ЛІТЕРАТУРАХ” пропонуємо тему ПАМ’ЯТЬ

Протягом останніх десятиліть пам’ять стала однією з найважливіших категорій гуманітарних наук. Зростання дослідницького зацікавлення цією тематикою зумовлене, з одного боку, найновішими науковими відкриттями про функціонування людського мозку та цифровою революцією, а з іншого - політичними змінами наприкінці ХХ століття, які вплинули на переоцінку колективних дискурсів пам'яті. Конʼюнктура пам’яті в гуманітарних науках, яку також називають експлозією «студій памʼяті» (memory studies), поверненням пам’яті або «бумом памʼяті» (memory boom) сприяла поглибленню рефлексії на тему «присутності минулого в сьогоденні». Наукове вивчення явищ, пов'язаних з цим фактом, зокрема спроба визначити сутність культурної та колективної пам'яті, привело до створення багатьох важливих публікацій у галузі соціології, історії та антропології.

Сучасний канон теоретичної літератури в галузі студій памʼяті (memory studies) включає в себе не тільки публікації західноєвропейських дослідників (Абі Варбург, Вальтер Беньямін, Морис Галбвакс, П’єр Нора, Ян і Аляйда Ассманн, Поль Рікер, Жак Ле Гофф, Поль Коннертон), але також представників наукових традицій Східної Європи (Олексій Леонтьєв, Юрій Лотман, Борис Успенський, Володимир Топоров, Олександр Еткінд). Внеском в міжнародну наукову дискусію про культуру пам’яті стало також видання в Польщі у 2014 році лексикону «Modi memorandi», який об'єднує та систематизує існуючі напрацювання. Вальтер Беньямін писав: «Пам’ять - це не інструмент вивчення минулого, а швидше медіум». Пам'ять потребує оповіді. Оповідь потребує пам'яті. Література потребує обох. Ми запрошуємо вас приєднатися до обговорення цих питань під час нашої конференції.

Ми пропонуємо таку тематику виступів: 1. Література та автобіографічна пам'ять. Автобіографічні техніки. Особистий досвід, оповідні та інтерпретаційні операції в процесі створення «життєпису» (life story). Пам’ять та уява, гра правди та вимислу в літературному автобіографічному тексті. Автобіографія як медіум індивідуальної та історичної пам'яті.

2. Літературний герой і пам'ять. Індивідуальна пам’ять та її взаємозвʼязок з колективною памʼяттю. Автономність пам’яті як умова ідентичності. Суб’єктивізація пам’яті. Трансформація пам’яті. Втрата пам’яті. Стимулювання пам'яті, маніпулювання пам’яттю. Фальшива пам’ять. Погана пам’ять.

3. Література як медіум індивідуальної та колективної пам’яті. Література як вираження політики пам’яті. Етичний імператив памʼяті, культ пам'яті про предків. Символіка кодів пам’яті в літературі.

4. Простір та ландшафти пам’яті в літературі. Місця пам’яті як у географічному, так і метафоричному сенсах (lieux de mémoire). «Сади пам'яті» (gardens of remembrance).

5. Роль літератури в «демократизації» пам’яті. Література та концепції постпам’яті, протезної пам’яті та глобальної пам’яті.

Від імені Оргкомітету докт. філ. н. Ева Комісарук, проф. Вроцлавського університету/ канд. філ. н. Катажина Учкевіч

Додаткова інформація: Час і місце проведення конференції: 16–17 травня 2019 року, Вроцлавський університет;

Робочі мови: польська, російська, чеська, сербська, хорватська, боснійська, словацька, українська; Регламент: 20 хв.

Для участі в конференції необхідно до 30. 11. 2018 року подати електронною поштою заявку (форма додається) на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Реєстраційний внесок (до 28 лютого 2019 року) – 500 PLN/ 120 EUR.

Інформація про можливості проживання і сплату реєстраційного внеску буде оголошена пізніше. Ми просимо учасників самостійно покрити свої витрати на проїзд, проживання і харчування.

Матеріали конференції будуть опубліковані в журналі „Slavica Wratislaviensia” (у разі дотримання вимог до оформлення тексту і отримання позитивних рецензій). Опубліковано буде лише виголошені на конференції доповіді (за умови, що вони ніде раніше не друкувалися).

З повагою Організаційний комітет

Канд. філол. наук Марцін Боровскі (кафедра російської літератури та культури)

Канд. філол. наук Марта Хащевич-Ридель (кафедра сербістики та хорватистики)

Канд. філол. наук Сильвія Камінська-Мацьонг (кафедра дидактики)

докт. філол. наук Ева Комісарук, проф. Вроцлавського університету (кафедра російської літератури та культури)

Канд. філол. наук Матеуш Свєтліцкі (кафедра україністики) Канд. філол. наук Катажина Учкевіч (кафедра богемістики)

Голова оргкомітету проф., докт. філол. наук Тадеуш Клімович (Кафедра російської літератури та культури)

Завантажити заявку

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ