УкраїнськаEnglish
23 травня 2019 р. в межах «Книжкового Арсеналу» відбулася
25 травня в Музеї шістдесятництва (вул. Олеся Гончара, 33
Літературознавцю не так просто підготувати виступ до
Учасники шевченкознавчого семінару до 125-річчя від дня
  Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
17 квітня 2019 р. у Черкаському національному університеті
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відділ
  • У дзеркалі перекладів та едицій: Україна — Словаччина
    У дзеркалі
    23 травня 2019 р. в
  • Дні науки
    Дні науки
    25 травня в Музеї
  • Команда інституту літератури долучилась до Медичних пікніків
    Команда
    Літературознавцю не
  • Вечір пам’яті літературознавця, історика, перекладача,  археолога, бібліографа  Леоніда Махновця
    Вечір пам’яті
    31 травня  о 16.00
  • Восьмий шевченкознавчий семінар
    Восьмий
    Учасники
  • Читання пам’яті Віктора Дудка
    Читання
      Інститут
  • «Боліло серце за Україну: спогади про Віталія Дончика»
    «Боліло серце
    16 квітня 2019 року
  • Художній світ Тараса Шевченка і його сучасність
    Художній світ
    17 квітня 2019 р. у
  • Презентація видань відділу шевченкознавства
    Презентація
    Інститут літератури
  • Іван Кошелівець «Можна одверто? або Туга за катарсисом (статті, огляди, рецензії, інтерв’ю»
    Іван
    Побачила світ книга
 

Наші видання

kanon.jpg
Понеділок, 05 листопада 2018 07:51

З думкою про нове академічне зібрання Шевченкових творів (до 100-річчя Національної академії наук України)

 

В Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України 1 листопада 2018 р. відбувся круглий стіл «Академічні зібрання творів Тараса Шевченка: історія і сучасність (до 100-річчя Національної академії наук України)», у якому взяли участь головно працівники відділу шевченкознавства, а також колеги з Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Відкриваючи наукове зібрання, заступник директора з наукової роботи академік НАН України Микола Сулима звернув увагу на той знаменний факт, що праця над академічним виданням творів Шевченка розпочалася одразу ж після заснування Академії, коли було створено постійні комісії історично-філологічного відділу: Комісію для видавання пам’яток новітнього українського письменства і Комісію для видавання творів Шевченка, Франка, Драгоманова.  Перша з них під керівництвом академіка Сергія Єфремова готувала академічне видання творів Шевченка, з якого вийшли друком тільки третій і четвертий томи – листування (1929) і щоденник (1927). Науковий рівень цих томів багато в чому не перевершено і досі. М. Сулима наголосив на необхідності поглибленого вивчення історії академічних видань Шевченкових творів, щоб у роботі над проектованим нині новим повним зібранням врахувати позитивний, а подекуди і драматичний досвід попередників.

Доповіді виголосили: Сергій Гальченко, к. ф. н., заступник директора з наукової та видавничої діяльності Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка «Академічне видання української класики: перспективи за сучасних безперспективних умов», Олександр Боронь, д. ф. н., завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка «Перспективи нового Повного зібрання творів Шевченка», Станіслав Росовецький, д. ф. н., професор Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка «Про деякі моральні та організаційні аспекти академічного видання Шевченка», Михайло Назаренко, к. ф. н., доцент Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка «“Я не знаю (Б/б)ога”. До питання про уніфікацію Шевченкової орфографії», Роксана Харчук, к. ф. н., с. н. с. відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка «Уточнення коментарів до творів Шевченка з історичними сюжетами», Галина Карпінчук, к. ф. н., м. н. с. відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка «Не названі на ім’я: участь репресованих шевченкознавців у роботі над академічними зібраннями Шевченкових творів», Дмитро Єсипенко, к. ф. н., м. н. с. відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка «Електронна колекція, оцифроване і цифрове видання: Повне зібрання творів Шевченка у мережі».

Зацікавлену участь в обговоренні повідомлень і у жвавих дискусіях із приводу принципів укладання останнього на сьогодні Повного зібрання творів у 12 томах і нового – літературної спадщини у 10 томах – взяли д. ф. н. Павло Михед, д. ф. н. Лукаш Скупейко, д. ф. н. Валерія Смілянська, к. ф. н. Олесь Федорук, к. ф. н. Ніна Чамата та інші.

д. ф. н., завідувач відділу шевченкознавства

Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

О. В. Боронь

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_травня

23

Дні науки

25 травня в Музеї шістдесятництва (вул....