Українська
23 березня 2025 р. стартував проєкт «Дні Шекспіра в
Вельмишановна Ліно Василівно!   Дозвольте в
Колектив Інституту вітає директора, академіка Миколу
26 лютого 2025 року науковиці Центру з дослідження
Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України
  • «Дні Шекспіра в Україні»
    «Дні Шекспіра
    23 березня 2025 р.
  • Щирі вітання Ліні Костенко
    Щирі вітання
    Вельмишановна Ліно
  • Vivat Academia! Vivant professores!
    Vivat
    Колектив Інституту
  • Фентезі посеред війни. Українське бачення
    Фентезі
    26 лютого 2025 року
  • Бібліотека українського воїна -2025
    Бібліотека
    Інститут літератури
  • IV Міжнародна наукова конференція
    IV Міжнародна
    15-16 січня 2025 р.
  • Підсумки Всеукраїнського шекспірівського конкурсу студентських дослідницьких і креативних проектів імені Віталія Кейса
    Підсумки
    11 січня 2025 року
  • Науковий семінар
    Науковий
    Інститут літератури
  • Звіт про  Міжнародну наукову конференцію «Творчі інтенції «Дітей війни»: від «втраченого покоління» - до дітей цифрової епохи»
    Звіт про
      В Інституті
  • Презентація колективної монографії «На шляху національного самоусвідомлення: нова українська література»
    Презентація
    24 вересня цього
 

Наші видання

ovcharenko.jpg

Це книжка про ситуацію переходу і  культурну свідомість на початку нового міленіуму в Україні, зокрема між двома Майданами.  У ній три головні теми: постколоніальні травми, які на початку ХХІ століття виявляються у стосунку до минулих імперій та старих історіографічних наративів; посттоталітарна свідомість, що постає в соціокультурних розривах, постколоніальній обра́зі (ресентименті) й генераційних кризах; і генераційна постпам’ять що служить засобом долання розломів і травм соціокультурної та фамільної історії. Тамара Гундорова аналізує колоніальні наративи та феномен ресентименту, міжгенераційну травму, що тінню нависає над сучасністю, і явище постпам’яті, яке відлунює в магічному реалізмі сімейних епопей і драм. Чорнобильський катастрофізм стає тлом для зустрічі шістдесятників і дев’ятдесятників у дискусії про право свідчити, а клоунеса-лялька Вєрка Сердючка служить медіатором між різними полюсами транзиту — радянським і пострадянським, центром і провінцією, «совком» і «шоубізом».

Найвизначнішою рисою транзитної культури є те, що вона не лише окреслює історичну епоху чи відтинок часу, хоча історичні, соціальні й політичні реалії також впливають на неї. Транзитна культура є типом культури, яка проявляє ситуацію переходу і змін, коли програмується нова свідомість і актуалізуються травми минулого, котрі пронизують і деформують тіло сучасності.

У книжці аналізуються  основні романи другого десятиліття Незалежності: «Музей покинутих секретів» (2009) Оксани Забужко, «Ворошиловград» (2010) Сергія Жадана, «Записки українського самашедшого» (2010) Ліни Костенко. Фокусом дослідження  стають пошуки осьового часу національної історії, що сполучає минуле і сучасне та поєднує містичними зв’язками різні генерації. Особливого звучання набуває тема «останнього радянського покоління», яке відвойовує право на історію і біографію та вростає у «свою територію». Йдеться також про посттоталітарну біополітику «хворого тіла» і про «лузера» як архетип покоління 2000-х, що маніфестує важливі нонконформістські ідеї та стає емблемою постколоніальної бездомності.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_березня

24

«Дні Шекспіра в Україні»

23 березня 2025 р. стартував проєкт...

NEWSKIT_березня

18

Щирі вітання Ліні Костенко

Вельмишановна Ліно Василівно!   Дозвольте в цей благословенний...

NEWSKIT_березня

13

Vivat Academia! Vivant professores!

Колектив Інституту вітає директора, академіка...

NEWSKIT_березня

04

Фентезі посеред війни. Українське бачення

26 лютого 2025 року науковиці...