Українська
З нагоди попереднього ювілею  у 2016 р.  вийшов у світ 
Цьогоріч останній день передостаннього місяця літа став не
Докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця і
Провідна наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т.
  • ВІТАЄМО З ЮВІЛЕЄМ ЮРІЯ ПЕЛЕШЕНКА
    ВІТАЄМО З
    З нагоди
  • Вітаємо Романа Кисельова з ювілеєм!
    Вітаємо Романа
    Цьогоріч останній
  • До ювілею докторки філологічних наук Алли Швець
    До ювілею
    Докторка
  • Вчені Інституту літератури віком до 45 років зможуть позмагатися за премію імені Соломії Павличко
    Вчені
    До 1 листопада
  • Вітання Ростиславу Радишевському з присвоєнням звання почесного доктора Варшавського університету
    Вітання
    Колектив Інституту
  • Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України долучився до міжнародного проєкту „Global Modernities“
    Інститут
    30 травня 2026 року
  • Участь Алли Швець у науковому симпозіумі в Парижі
    Участь Алли
    Провідна наукова
  • Всеукраїнська наукова конференція «Драгоманови-Косачі в історії світової культури», присвячена 155-річчю від дня народження Лесі Українки та 185-річчя від дня народження Михайла Драгоманова
    Всеукраїнська
      19–21 червня у
  • Національна академія наук України оголошує конкурс на заміщення посад директорів наукових установ
    Національна
    Національна
  • У дискурсі Соломії Павличко: нові горизонти українських теоретико-літературознавчих студій
    У дискурсі
    28 квітня 2026 р.
 

Наші видання

cover1.jpg

Це книжка про ситуацію переходу і  культурну свідомість на початку нового міленіуму в Україні, зокрема між двома Майданами.  У ній три головні теми: постколоніальні травми, які на початку ХХІ століття виявляються у стосунку до минулих імперій та старих історіографічних наративів; посттоталітарна свідомість, що постає в соціокультурних розривах, постколоніальній обра́зі (ресентименті) й генераційних кризах; і генераційна постпам’ять що служить засобом долання розломів і травм соціокультурної та фамільної історії. Тамара Гундорова аналізує колоніальні наративи та феномен ресентименту, міжгенераційну травму, що тінню нависає над сучасністю, і явище постпам’яті, яке відлунює в магічному реалізмі сімейних епопей і драм. Чорнобильський катастрофізм стає тлом для зустрічі шістдесятників і дев’ятдесятників у дискусії про право свідчити, а клоунеса-лялька Вєрка Сердючка служить медіатором між різними полюсами транзиту — радянським і пострадянським, центром і провінцією, «совком» і «шоубізом».

Найвизначнішою рисою транзитної культури є те, що вона не лише окреслює історичну епоху чи відтинок часу, хоча історичні, соціальні й політичні реалії також впливають на неї. Транзитна культура є типом культури, яка проявляє ситуацію переходу і змін, коли програмується нова свідомість і актуалізуються травми минулого, котрі пронизують і деформують тіло сучасності.

У книжці аналізуються  основні романи другого десятиліття Незалежності: «Музей покинутих секретів» (2009) Оксани Забужко, «Ворошиловград» (2010) Сергія Жадана, «Записки українського самашедшого» (2010) Ліни Костенко. Фокусом дослідження  стають пошуки осьового часу національної історії, що сполучає минуле і сучасне та поєднує містичними зв’язками різні генерації. Особливого звучання набуває тема «останнього радянського покоління», яке відвойовує право на історію і біографію та вростає у «свою територію». Йдеться також про посттоталітарну біополітику «хворого тіла» і про «лузера» як архетип покоління 2000-х, що маніфестує важливі нонконформістські ідеї та стає емблемою постколоніальної бездомності.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_серпня

19

ВІТАЄМО З ЮВІЛЕЄМ ЮРІЯ ПЕЛЕШЕНКА

З нагоди попереднього ювілею  у...

NEWSKIT_липня

30

Вітаємо Романа Кисельова з ювілеєм!

Цьогоріч останній день передостаннього місяця...

NEWSKIT_липня

26

До ювілею докторки філологічних наук Алли Швець

Докторка філологічних наук, старша наукова...