Книжкові видання Інституту літератури ім.Т.г.Шевченка НАН України (1950–2025)/укладачі: Н.О.Кикоть, М.І.Костенко, О.А.Ляшенко, Т.В.Стальна, М.А.Штолько. Київ: Ліра-К, 2026. - 728 с.
У бібліографічний покажчик увійшли монографії (індивідуальні та колективні), збірники наукових праць, видання літературно-художньої та наукової спадщини, підручники, енциклопедії та довідкові видання співробітників Інституту, які були опубліковані з 1950 до 2025 року включно.
6 жовтня 2026 р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбулася Міжнародна науково-практична конференція «“Гойдайте ж кличний дзвін!”: Олена Теліга і визвольна боротьба українців упродовж ХХ–ХХІ століть», присвячена 120-річчю від дня народження видатної письменниці та громадської діячки.
Співорганізаторами наукового заходу стали кафедра української мови, теорії та історії української і світової літератури факультету іноземної та слов’янської філології Донецького національного університету імені Василя Стуса, кафедра української літератури та компаративістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Центр польсько-української співпраці Вроцлавського університету та кафедра україністики Університету імені Адама Міцкевича в Познані.
Захід відбувся за підтримки Київської міської державної адміністрації та за активної участі Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги.
Подія об’єднала літературознавців, істориків, мистецтвознавців, краєзнавців, громадських діячів і освітян із різних регіонів України, Польщі й Німеччини.
Роботу конференції відкрив зі вступним словом академік НАН України Микола Жулинський. Із вітаннями до учасників також звернулися заступниця голови Київської міської державної адміністрації Ганна Старостенко та почесна голова Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги, народна депутатка України IV скликання Ольга Кобець.
На пленарному засіданні, яким модерувала Раїса Мовчан, із доповідями виступили працівники Інституту літератури Ігор Павлюк і Раїса Мовчан, членкині Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги Ольга Кобець, Ірина Головай, Тамара Бацмай. Також було представлено доповідь Агнєшки Матусяк-Бакули (Вроцлавський університет). Відбулися презентації книги «Олена Теліга і Волинь» та біобібліографічного покажчика «Не треба слів, хай буде тільки діло…»
Учасники конференції працювали у трьох тематичних секціях: «Олена Теліга і зв’язок поколінь» (модератор Вадим Василенко, Інститут літератури), «Творчість Олени Теліги в сучасному прочитанні» (модераторка Віра Просалова, Донецький національний університет імені Василя Стуса), «Національний спротив і визвольна боротьба українців у документах та художній творчості ХХ–ХХІ ст.» (модераторка Ольга Пуніна, Донецький національний університет імені Василя Стуса).
Доповіді та дискусії окреслили нові ракурси дослідження біографії й творчості Олени Теліги та її ролі у визвольному русі, а також актуалізуали значення її спадщини в сучасному українському мистецтві.
До 150-річчя з дня народження академіка Сергія Єфремова
Запрошуємо Вас до участі у Всеукраїнських (7-х) Єфремовських читаннях, присвячених 150-річчю з дня народження видатного українського вченого, політичного і громадського діяча, академіка Сергія Олександровича Єфремова.
Читання відбудуться 6 жовтня 2026 року в залі засідань Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (м. Черкаси, бульвар Т. Шевченка, 81, навчальний корпус № 1, 2 поверх). Початок о 10.00.
Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція
«Гойдайте ж кличний дзвін!»:
Олена Теліга і визвольна боротьба українців
упродовж ХХ–ХХІ століть»
(до 120 річниці від дня народження Олени Теліги)
6 жовтня 2026 р.
Київ – Вінниця – Черкаси – Харків – Львів – Херсон – Вроцлав – Познань – Мюнхен
Олена Теліга – видатна постать українського національно-визвольного руху середини ХХ століття, талановита письменниця, котра з-поміж когорти митців «празької школи» виокремлюється особливо активною, діяльною, нарівні з Олегом Ольжичем, навіть «революційною» чи войовничою життєвою позицією. Вона постійно перебувала у вирі українського еміграційного життя в Подєбрадах, Празі, Варшаві, вповні відчуваючи і його звабу, і його загрозливі виклики. Вона «горіла змаганням за майбутнє» України. Проте її творча біографія й донині залишається дещо міфологізованою, потребує постійного уточнення, із опертям на архівні й раритетні джерела.
Для Олени Теліги реальність політична й мистецька, як і повсякдення звичайного життя жінки, дружини, перебували в одній площині, разом утілюючи мету і сенс екзистенційного буття людини, яка стала в нашій історії «цілою епохою». Суверенна духовна незалежність кожного і всієї нації загалом, аристократизм духу, безкомпромісне відстоювання своєї української ідентичності, віра в перспективу розбудови незалежної української держави – головні цінності, що їх сповідувала Олена Теліга. Недарма Д. Донцов назвав її «поеткою вогняних меж» – це вповні проявилося у поетичній творчості, публіцистиці, критичних відгуках, як і в активній життєвій діяльності, у стосунках із побратимами, друзями, колегами, опонентами.
Та особливо виразно й знаково ці риси Олени Теліги помітні на початку 1940-х років, коли вона в окупованому Києві згуртувала в основному молодих письменників у Спілку, яку й очолила, допомагаючи їм вижити; коли редагувала й спрямовувала літературний тижневик «Літаври», що було дуже небезпечно за нової окупації. Вона не залишила Київ, була арештована разом із чоловіком, однодумцями і розстріляна в лютому 1942 р. Проте залишила нам «вічну заграву пориву», котра завжди була важлива упродовж багаторічної боротьби українців за свою незалежність і особливо актуалізувалася у вирішальний час нинішньої російсько-української війни.
Сиваченко Г.М. Візитові картки української літератури в Європі: Еміграційна творчість Володимира Винниченка в парадигмі кроскультурності: монографія / Галина Сиваченко; НАН України, Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка. — Київ: Академперіодика, 2026. — 446 с.
У монографії висвітлено літературну та історіософську спадщину Володимира Винниченка доби еміграції з її гострими актуальними ідеями, незвичними для української літератури формами, новою постановкою проблем моралі та етики, а головне — процес формування нового художнього мислення, що вповні відповідало пошукам європейської культури першої половини ХХ ст. Аналіз здійснено на основі ключових положень кроскультурної теорії, сформованих на стику таких дисциплін, як антропологія, соціологія, психологія та політологія, що в останні роки стають дедалі релевантнішими для літературознавства.
Монографія розрахована на широке коло фахівців і зацікавлених читачів.
PhD, молодший науковий співробітник, вчений секретар відділу рукописних фондів.
Наукові інтереси
Дисертація
«Мала проза Михайла Івченка: питання текстології». Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 Філологія. Захист відбувся 11 серпня 2026 р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Статті
Тарнашинська Л.Б. Українське шістдесятництво як явище світової культури / Людмила Тарнашинська; НАН України, Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка. — Київ: Академперіодика, 2026. — 550 с.
Видання пропонує важливу фокус-тему: тему органічної приналежності явища українського шістдесятництва ХХ ст. до світових соціокультурних процесів. Обравши свободу творчості й чітку громадянську націєтворчу позицію, його репрезентанти не просто апелювали до світочів світової культури, а базували свої світоглядні позиції на засадах громадянського гуманізму епохи Відродження, традиціях європейської і світової філософії та культури, зберігаючи й обстоюючи водночас виразну національну ідентичність.
З нагоди попереднього ювілею у 2016 р. вийшов у світ збірник “Мандруючи світами і віками”; на пошану Юрія Володимировича до збірника подали свої наукові розробки на теми старожитньої книжності три десятка літературознавців України, Хорватії, Польщі, Німеччини... Заголовок колективної праці влучно окреслює дві важливі іпостасі неординарної особистості Ю. Пелешенка ̶ невтомного мандрівника географічними просторами достоту загратованого колишнього С#Р#С#Р, а від 1991 р. ̶ нестримного гомовіатора, від homo viator, людини, яка постійно перебуває у пошуках нових вражень і знань... Юрій Володимирович шукав їх по цілому світу: від Карелії і Білого моря до Владивостока і Сахаліна, гостював у чукчів і евенів, простував пустелями й степами Казахстана й Туркменістана... У Європі перетнув кордони більшості країн, з Британією і Скандинавією включно... Був на Балканах, у Західній і Центральній Європі, на Канарах і Мадейрі. Практично скрізь! ̶ підсумовує свої знання про колегу Г. Нога.
В юності дух гомовіатора привів столичного школяра до Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, з якого студент Пелешенко вийшов дипломованим філологом-славістом, викладачем сербсько-хорватської мови та літератури. Дипломований славіст чи не десять років відпрацював під омофором Кобзаря в Державному музеї Т. Шевченка, звідки, можливо, й прийшло до нього поетичне натхнення, щоб перегодом утнути й видрукувати власну збірку поезій “Сузір'я гончих псів”, Київ, 1998; з лаконічною але вельми влучною передмовою Миколи Ільницького “Запорука тривалості”.
Певну повстримність і реалізовану тривалість (послідовність, вірність) Ю. Пелешенко виявив як науковець Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, де він обрав дві на той час помітно занедбані наукові стежини ̶ оригінальну й перекладну книжність епохи Середньовіччя, власне проблему взаємопроникнення між православно-слов'янськими літературами цієї ж доби. 1987 р. була захищена кандидатська, а 2004 р. докторська дисертації, обидві на матеріалі середньовічної писемності ХІІІ-ХV ст. Поміж ними в 1997 р. Ю. Пелешенко здобув ступінь доктора філософії (PhD) у галузі літературознавства в Українському вільному університеті (Мюнхен, Німеччина): ось відтоді бере початок його неподоланний інтерес до Григорія Цамблака. Сьогодні Юрій Пелешенко — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу давньої української літератури академічного інституту, відомий український медієвіст, автор індивідуальних та колективних наукових монографій, співавтор і науковий редактор багатотомних видань, зокрема першого тому дванадцятитомової Історії української літератури (К., 2014), автор близько 200 наукових статей, учасник зарубіжних і вітчизняних наукових конференцій з'їздів і симпозіумів. У знаного вченого є учні й послідовники, та найбільше життєве й професійне досягнення — його родина, дружина пані Наталя, кандидат філологічних наук, викладач НауКМА, та їхня спільна донька панна Олена Пелешенко, старша викладачка кафедри літературознавства імені Володимира Моренця того ж таки вузу, до слова — постійна учасниця щорічних наукових семінарів нашого відділу давньої української літератури.
Дорогому ювілярові і його родині співробітники Інституту літератури, зокрема і його рідного відділу, зичать сил і натхнення до праці на многії і благії літа під мирним небом вічної України !!!
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.Ф.КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА
ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ
ФАКУЛЬТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ, КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА
КИЇВСЬКОГО СТОЛИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Запрошуємо вас 21 жовтня 2026 року
взяти участь
у науковому семінарі
«РЕНЕСАНС 1920-Х: ІДЕОЛОГІЯ І ЕСТЕТИКА. КРИТЕРІЇ ЧИТАБЕЛЬНОСТІ»
Вбога герань на вікні велетенським росте баобабом
(Максим Рильський)
Семінар “Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика” заторкує один із важливих аспектів творчої спадщини нашої культури цього періоду. Зосереджуючи увагу на питанні ідеологічних підвалин мистецтва 1920-х, ми хочемо наголосити на множині ідей, які побутували в той час і впливали на українських митців, відповідно, позначаючись на їхній творчості: від полемічної публіцистики до дитячої літератури, від плакату до архітектурних проєктів, від маршів і до мюзиклу, театральних постановок, кіно, власне, усіх виявів мистецтва. Тож запрошуємо до розмови, обговорення, дискусії щодо генези, впливу та наслідків цих ідей на естетику.
Під час семінару пропонуємо обговорити таке коло питань:
Завдання масової літератури;
Пригоди, кримінал, фантастика;
Читач в Україні і читач української літератури;
Ім’я автора. Складові бренду;
Проблема героя української популярної літератури;
Слідогляд, Пінкертон і всі-всі-всі;
Художнє оформлення. Ілюстрації;
Шляхи до читача, глядача, слухача: промоція творів.
Учасники також можуть запропонувати власні теми, що стосуються загальної теми семінару.
Формат проведення конференції: дистанційний (платформа проведення буде повідомлена додатково).
Для участі у семінарі просимо до 1 жовтня 2026 року заповнити реєстраційну форму учасника, подавши резюме доповіді до 1500 знаків.
Учасники семінару можуть опублікувати статті у наукових виданнях:
Слово і час,Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Літературознавство, «Синопсис: текст, контекст, медіа»,включених до Переліку наукових фахових видань України (категорія Б), у якому можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня доктора наук і доктора філософії зі спеціальності 035 Філологія.
Редколегії залишають за собою право відхиляти статті, які не відповідають вимогам.
КОНТАКТИ:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Сніжана Жигун
Ростислав Мельників
NEWSKIT_жовтня
07
6 жовтня 2026 р. в...
NEWSKIT_липня
30
Цьогоріч останній день передостаннього місяця...
NEWSKIT_липня
26
Докторка філологічних наук, старша наукова...
