4 лютого 2021 року в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України в онлайн форматі відбулася міжнародна конференція «”Крізь століття твій голос лунає”: до ювілею Віри Вовк». Захід почався з подяки Віри Вовк учасникам конференції, “що посвятили свій дорогоцінний час для ювілею”.
Виступи, що звучали на конференції умовно поділяються на дві групи: 1) Віра Вовк та її оточення і 2) аналіз творів Віри Вовк.
Так, Таїсія Сидорук (Науково-дослідний центр орієнталістики імені Омеляна Пріцака, НаУКМА, Київ) розкрила історію формування книжкової колекції (1640 од.зб.), архівної колекції (154 од.зб., листи і листівки) і мистецької колекції, в якій є полотна Михайла Мороза, Любослава Гуцуляка, кераміка Ярослави Геруляк, Павлини Цвілик та ін. Крім того, доповідачкою було висвітлено питання збереження усіх колекцій і доступу до них і наголошено, що багато речей колекції мають меморіальну цінність, адже подаровані В. Вовк відомими особистостями — В. Баркою, І. Світличним, І. Марчуком та ін.
Колу спілкування В. Вовк було присвячено виступ Людмили Тарнашинської (Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ, Київ) — «Свято спілкування: Віра Вовк і українські шістдесятники». Доповідь Наталі Мочернюк (Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ, Львів) «Віра Вовк і художники: досвід кореспонденції мистецтв» підхопила тему творчого спілкування і дружби, розглянувши багатолітню творчу співпрацю В. Вовк і Зої Лісовської-Нижанківської, що особливо виразно проявилися у збірці В. Вовк “Меандри”.
Світлана Лущій (ІЛ НАНУ, Київ) у доповіді «Проза В. Вовк у контексті літератури діаспори 1960-1990-х років» зосередила свою увагу на автобіографізмі, психологізмі та філософізмі повістей В. Вовк “Духи і дервіші”, “Вітражі”, “Старі панянки”. Юлія Григорчук (ІЛ НАНУ, Київ) виголосила доповідь на тему «Лікар великого серця: образ Остапа Селянського в творах Віри Вовк».
У доповідях висвітлювалися і міфічна складова творчості Віри Вовк, зокрема Тадей Карабович (Університет ім. Марії Кюрі-Склодовської, Люблін) розглянув «Міфічні цінності літератури як гарант існування творчості Віри Вовк», а Надія Частакова (КІРоЛ “Україна”, Кропивницький) продемонструвала міф про творення раю з пекла в творі В. Вовк “Баляда про дівчину, що була Осінь”.
Увагу дослідників привернув і християнський вимір творчості поетеси. Микола Сулима (ІЛ НАНУ, Київ) у доповіді “Католицькі жінки-святі у творчості Віри Вовк” провів паралелі між образом Єлизавети Угорської, в якої хліб перетворився на троянди, зі св. Прохором, у якого лобода ставала хлібом, а попіл сіллю. А “Листи княжни Вероніки до кардинала Джованні Баттісти”, на думку дослідника, своєю сміливістю зіставні з “Гімнами святій Терезі” Михайля Семенка. Проблемі святості присвячено доповідь Ольги Смольницької (Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського) «Поема Віри Вовк “Гріх святости”: біблійна інтертекстуалістика, архетипи, компаративний аналіз». Надія Гаврилюк (ІЛ НАНУ, Київ) у доповіді «“Розарій для Богородиці”: поетичне кільце» показала, що Богородиця зближується поетесою з кожною українською жінкою, з Україною, а також із постаттю самої Віри Вовк, а способом розгортання трьох життєписів є структурний принцип вервиці: вірш-зачин як “хрестик” і коло з 50 віршів-”намистин”, кожний десятий з яких належить до “більших”, знакових.
Надія Гаврилюк
