УкраїнськаEnglish
Міністерство освіти і науки України Національна академія
Табірний щоденник Остапа Вишні, деякі «реабілітовані» твори
«Станція 451» –
  • Вебінар «Шевченкові повісті в європейському літературному контексті»
    Вебінар
    19 січня 2021 р.
  • Матеріал Пресслужби НАН України, присвячений Х семінару ЦДЛФ
    Матеріал
    8 січня 2020 року в
  • Кузнєцов Ю.Б. Від художнього психологізму до художнього психоаналізу. Київ : УОВЦ «Оріон», 2020. – 544 с.
    Кузнєцов Ю.Б.
    Кузнєцов Ю.Б. Від
  • Відкриття меморіальних дощок на пошанування пам’яті видатних діячів українського руху опору 1960-1970-х років  Василя Стуса та Івана Світличного
    Відкриття
      23 грудня на
  • Леся Українка Апокриф: Вибране/ Леся Українка. Чотири розмови про Лесю Українку/ О.Забужко, С.Шевчук. Київ: Комора, 2020. – 623 с.
    Леся Українка
    Леся Українка
  • Козаки у Ямайці, Україна на Антиподах: Збірник на пошану Марка Павлишина
    Козаки у
    Майже пів сотні
  • Науковий семінар «Традиційні та нові підходи до вивчення щоденника поета»
    Науковий
    24
  • Вектори науково-творчої діяльності академіка Агатангела Кримського
    Вектори
    Міністерство освіти
  • «Остап Вишня. Невеселе життя. Документальна біохроніка»
    «Остап Вишня.
    Табірний щоденник
  • Станція 451
    Станція 451
    «Станція 451» –
 

Наші видання

amerykanci.jpg
Середа, 06 січня 2021 12:46

Кузнєцов Ю.Б. Від художнього психологізму до художнього психоаналізу. Київ : УОВЦ «Оріон», 2020. – 544 с.

Кузнєцов Ю.Б. Від художнього психологізму до художнього психоаналізу. Київ : УОВЦ «Оріон», 2020. – 544 с.

Автор намагався показати еволюцію художньої літератури на межі ХІХ-ХХ століть від реалістичного зовнішнього зображування до модерного заглиблення у внутрішній світ людини. Відповідно змінюються й інструменти дослідження. У першій частині «Загадки художнього тексту» превалює семіотичний підхід. Який грунтується на аналізі начебто традиційної категорії «художня деталь». У другій частині «Таємниця агави» семіотичний і психологічний (психологія творчості). У третій – семіотичний, психологічний і естетичний. Нарешті четверта частина – поєднує семіотичний, герменевтичний і психоаналітичний підхід. І скрізь в основі залишається аналіз художнього тексту. Саме художній психологізм характеризує літературу ХІХ століття. Заглиблення же митців у внутрішній світ героїв, про що писав Іван Франко, властиво літературі початку ХХ століття.

І тут потрібен інструментарій фройдівського психоаналізу, який, власне, в цей час і виникає. А проникнення у психічний світ героїв авторами творів можна назвати художнім психоаналізом. Отже, від художнього психологізму до художнього психоаналізу  це розвиток і літератури, й інструментів її дослідження.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ