УкраїнськаEnglish
«Станція 451» –
Співробітники відділу шевченкознавства Інституту літератури
Дорогі колеги!  Дозвольте нагадати, що до 1
У контексті обговорення нового Державного стандарту базової
Колектив Інституту літератури вітає своїх колег-лауреатів
Конкурс проєктів НФДУ   Національний фонд досліджень
Дорогі друзі!  Програма імені Фулбрайта в Україні
  • Станція 451
    Станція 451
    «Станція 451» –
  • Ютуб-канал
    Ютуб-канал
    Співробітники
  • Програма академічних обмінів імені Фулбрайта
    Програма
    Дорогі колеги! 
  • Директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, академік НАН України МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ ЖУЛИНСЬКИЙ  відсвяткував своє 80-річчя
    Директор
    У 1968 році
  • Звернення до т.в.о. міністра освіти і науки України Л. С. Мандзій
    Звернення до
    У контексті
  • Співробітники Інституту - лауреати Біографічного рейтингу - 2019
    Співробітники
    Колектив Інституту
  • Конкурс проєктів НФДУ
    Конкурс
    Конкурс проєктів
  • «Ціна миру»
    «Ціна миру»
    Дорогі друзі!
  • Звіт Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної Академії Наук України про роботу, виконану дистанційно під час карантину
    Звіт Інституту
 

Наші видання

kanon.jpg
Четвер, 04 червня 2020 14:44

Звернення до т.в.о. міністра освіти і науки України Л. С. Мандзій

У контексті обговорення нового Державного стандарту базової середньої освіти Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України висловив Міністерству освіти і науки України в офіційному листуванні свої зауваги та пропозиції. Публікуємо окремі міркування на сайті нашої установи:

 

 

«20» травня 2020 р.

№ 130/145                  

Міністерство освіти і науки України,

В. о. Міністра освіти і науки України

Мандзій Л. С.

 

Шановна Любомиро Степанівно!

 

У контексті підготовки нового Державного стандарту базової середньої освіти особливо гостро постає питання про стан викладання й подальшу долю в середній загальноосвітній школі таких предметів, як «українська мова», «українська література», «зарубіжна література», «історія України». Здійснюване Міністерством освіти і науки України реформування шкільної мовно-літературної освіти, на нашу думку, повинно враховувати сучасні виклики, перед яким стоїть українське суспільство і цілий сучасний світ.  Зокрема в ситуації гібридної війни освітні реформи набувають особливого ідеологічного, навіть політично-стратегічного значення. Вони потребують виваженого підходу і врахування складної ідеологічної ситуації, викликаної відвертою агресією Росії проти України, анексією Криму, війною на Сході України. В цих умовах важливого значення набуває гуманітарна освіта: знання  національної історії, літератури, культури, покликані утвердити в суспільній свідомості, зокрема у свідомості підростаючого покоління, ціннісні основи світобачення і світосприйняття.

В утвердженні ціннісних орієнтацій особливо важливу роль відіграють українська мова, українська література, національна культура, мистецтво, вітчизняна історія. Відповідно, в сучасній середній загальноосвітній школі, на нашу думку, і про це ми інформували Міністерство освіти і науки України в Листі до МОН від Вченої ради ІЛШ – 1.11.2016 (Протокол №8) (опублікований у: «Слово Просвіти». 2017. № 2. 12-18 січ. С. 2; «Літературна Україна». 2017. № 3 (5684). 19 січ. С. 3.), без української мови, української літератури, зарубіжної літератури, історії України, які мають бути окремими, обов’язковими предметами, неможливе повноцінне виховання свідомого громадянина, готового до майбутнього дорослого життя. Будь-які варіанти злиття цих предметів призведуть до серйозних проблем.  

Ідея «компетентнісного підходу», на нашу думку, розмиває кордони усталених галузей, предметів і термінів та підриває ціннісний підхід. Зокрема в Держстандарті під стійким загальником «українська мова та література» (запропоновано як базову компетентність, єдину освітню галузь) поєднано дві різні, хоча й взаємозалежні галузі знань, а саме предмети «українська мова» та «українська література». Кожна з цих галузей має свою специфіку і свій предмет. Зникає як окрема дисципліна та галузь знань «історія України». Викладання в школі національної мови, літератури, історії у час, коли країна-ворог намагається її собі присвоїти, викривити й підтасувати, є вкрай важливою справою. Об’єднання гуманітарних дисциплін є передчасним і не відповідає інтересам державної гуманітарної політики. Пріоритетом має стати  україноцентрична гуманітарна політика, фахово, по-сучасному адаптована до новітніх викликів і запитів.

Просимо Міністерство освіти і науки України звернути особливу увагу на забезпечення належного сучасного рівня гуманітарної освіти, наголошуючи на  гуманістичних та національних пріоритетах у системі середньої школи. Євроінтеграційний курс нашої держави вимагає акцентованого формування національної ідентичності громадян України та консолідації українського суспільства на основі базових цінностей та пріоритетів.

Громадського обговорення проблем, пов’язаних з інтеграцією предметів гуманітарної освіти, досі, на жаль, не відбулося. Перед прийняттям важливих рішень вкрай важливо, на нашу думку, враховувати наукову й педагогічну позицію, сигнали громадянського суспільства. Вважаємо необхідним повернутися до розгляду Держстандарту в тому варіанті, в якому його нині запропоновано МОН, і залучити до експертизи документу науковців і педагогів.

 

Микола Жулинський

директор Інституту літератури

ім. Т. Г. Шевченка НАН України,

академік НАН України                                      

 

 

 

«3» червня 2020 р.

Міністерство освіти і науки України,

В. о. Міністра освіти і науки України

Мандзій Л. С.

 

 

Шановна Любомиро Степанівно!

 

МОН  України розробив і виніс на обговорення проєкт Державного стандарту базової середньої освіти. Особливо багато запитань викликає мовно-літературна галузь, представлена в ньому. Учителі, викладачі закладів вищої освіти та науковці у своїх численних листах закликають авторів цього документа дослухатися до зауважень гуманітаріїв і застерігають від ухвалення рішень, що матимуть незворотні наслідки.

Серед інших лунає пропозиція створити комісію, до якої ввійшли б представники МОН України, автори нинішнього варіанту Держстандарту, а також заслужені й авторитетні вчителі, науковці. Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України наполягає на створенні саме такої філологічної науково-методичної комісії, яка могла б розглянути проблеми мовно-літературної галузі в проєкті Державного стандарту та накреслити шляхи їх вирішення.

Переконаний, що під час обговорення можна було б знайти такий варіант проєкту, який би враховував не лишень зарубіжні аналоги, які, очевидно, домінують у документі, що обговорюється, а й досвід українських учителів та викладачів. А досвід цей має, сказати б, тисячолітню історію, бо включає в себе і такі пам’ятки, як «Повчання дітям» Володимира Мономаха (ХІ чи ХІІ ст.), і досвід Острозької та Києво-Могилянської академій, й ідею «сродної праці» Григорія Сковороди, і праці таких педагогів, як С. Русова, В. Сухомлинський та ін. Не  зайвим буде нагадати, що й творці обох академій, і Григорій Сковорода, й інші педагоги  враховували європейський досвід, бо добре знали латинську, грецьку, гебрейську, польську та інші мови, отож могли знайомитися з працями зарубіжних учених і педагогів та враховувати їх у своїй діяльності. Іншими словами, українська освіта з давніх-давен інтегрована в Європу, вона засвоїла і запровадила в практику все, що було поширене в європейських країнах, отож відкидати цю спадщину на догоду сьогоднішнім інноваціям не можна. Варто пам’ятати й про те, що випускників наших шкіл і закладів вищої освіти навчали вчителі й викладачі, що не знали такого Держстандарту, який сьогодні обговорюється, проте їхні учні легко стають студентами європейських вишів, а кандидати й доктори наук, написавши й захистивши дисертації під керівництвом викладачів та вчених, що не мають публікацій у виданнях, включених до переліків Scopus та Web of Sсienсе, знаходять роботу за кордоном – це явище, з одного боку, засмучує, а з іншого – свідчить про високий рівень підготовки наших учителів, науковців та викладачів, досвід і рівень яких не поступається досвіду і рівню підготовки зарубіжних колег. 

2 червня 2020 р. під час онлайн-консультації з громадськістю представники МОН і робочої групи оголосили про 5 варіантів предметів/курсів відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти. Нас, гуманітаріїв, непокоїть те, що лишень в одному варіанті (А) розглядаються як самостійні предмети українська мова, українська література, зарубіжна література; а в інших чотирьох фігурує т. зв. інтегрований курс літератур, мовно-літературний курс, літературно-мистецький курс та літературно-історичний курс. МОН України  варто пояснити, з якою метою воно має намір ввести в дію  Держстандарт саме в такому вигляді? Як МОН України обґрунтовує свою особливу любов до такої інтеграції, яка ігнорує тисячолітню історію української літератури та зарубіжних літератур? Вважаємо, що серед 5 пропонованих варіантів предметів/курсів лише 1 міг би бути експериментальним – інтегрованим, а в  інших 4 варіантах потрібно зберегти українську мову, українську літературу, зарубіжні літератури як окремі предмети, що мають виключне світоглядне і виховне значення для молоді. 

Окрім того, в оновленому тексті Державного стандарту базової середньої освіти від 29.05.2020 р., який лише вчора з’явився на сайті МОН України, термін «зарубіжна література» замінено на «літератури зарубіжних країн (у перекладі українською мовою)». Вважаємо, що кращою була б заміна «зарубіжні літератури (твори зарубіжних письменників у перекладах українською мовою)» – аби зберегти для наших дітей простір читання вершинних зразків художньої літератури й уникнути вилучення зарубіжних літератур (тобто художніх текстів зарубіжних письменників) із системи літературної освіти і вберегтися від термінологічних маніпуляцій (бо дехто може зрозуміти, що літератури зарубіжних країн – не обов’язково художні літератури). 

Окрім термінологічних питань, в оновленому проєкті Державного стандарту в редакції від 29.05.2020 р. є й багато інших проблемних моментів, наприклад, те, що художня література має «обслуговувати» виключно вивчення мови, бути лише ілюстрацією до мовних явищ або способом опанування мови. Не заперечуючи зв’язків мови та художньої літератури, зауважимо, що українська література і зарубіжні літератури мають не лишень лінгвістичне, а й повноцінне, самостійне значення (естетичне, пізнавальне, світоглядне, моральне, виховне), яке потрібно зберегти для Нової української школи.

Повторюю, МОН України необхідно зупинитися, створити спеціальну комісію з представників МОН України, учителів, викладачів та науковців і винести проєкт Державного стандарту базової середньої освіти на  її розгляд.

Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України готовий долучитися до роботи в такій комісії й сприяти покращенню мовно-літературної галузі в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти.

 

Микола Сулима

заступник директора

з наукової роботи Інституту літератури

ім. Т. Г. Шевченка НАН України,

академік НАН України

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_жовтня

28

Станція 451

«Станція 451» – це новий літературний подкаст The Village Україна, що виходить...

NEWSKIT_жовтня

25

Ютуб-канал "ПроШевченка"

Співробітники відділу шевченкознавства Інституту літератури...

NEWSKIT_жовтня

21

Програма академічних обмінів імені Фулбрайта

Дорогі колеги!  Дозвольте нагадати, що до 1 листопада 2020 року Офіс Програми академічних...