УкраїнськаEnglish
У контексті обговорення нового Державного стандарту базової
Колектив Інституту літератури вітає своїх колег-лауреатів
Конкурс проєктів НФДУ   Національний фонд досліджень
Дорогі друзі!  Програма імені Фулбрайта в Україні
З приємністю повідомляємо про вихід книги «Щоденник
Із приємністю повідомляємо про появу друком видання
Вельмишановна Ліно Василівно! Прийміть наші найщиріші
3 березня 2020 р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка
  • Звернення до т.в.о. міністра освіти і науки України Л. С. Мандзій
    Звернення до
    У контексті
  • Співробітники Інституту - лауреати Біографічного рейтингу - 2019
    Співробітники
    Колектив Інституту
  • Конкурс проєктів НФДУ
    Конкурс
    Конкурс проєктів
  • «Ціна миру»
    «Ціна миру»
    Дорогі друзі!
  • Звіт Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної Академії Наук України про роботу, виконану дистанційно під час карантину
    Звіт Інституту
  • Щоденник Володимира Винниченка (1932–1936)
    Щоденник
    З приємністю
  • Національний фонд досліджень України  запрошує всіх науковців долучитися до формування Реєстру експертів
    Національний
      Національний
  • Епістолярій Тараса Шевченка
    Епістолярій
    Із приємністю
  • ЛІНІ КОСТЕНКО – 90
    ЛІНІ КОСТЕНКО
    Вельмишановна Ліно
  • Лекція Олександра Брайка про творчість Володимира Дрозда
    Лекція
    3 березня 2020 р. в
 

Наші видання

mikhajlo-kos.jpg
Середа, 11 березня 2020 08:56

Лекція Олександра Брайка про творчість Володимира Дрозда

3 березня 2020 р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу теорії літератури й компаративістики Олександр Брайко прочитав відкриту лекцію на тему «Проза Володимира Дрозда і поетика кіномистецтва». Організатором заходу виступив Центр дослідження проблематики українського шістдесятництва, яким керує доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту літератури  ім. Т. Г. Шевченка НАН України Людмила Броніславівна Тарнашинська.

Відкриваючи захід, Л. Б. Тарнашинська поділилася кількома цікавими спогадами про В. Дрозда, які окреслюють неординарність його світосприйняття, і запросила до слова лектора.

У своїй лекції О. Брайко детально окреслив монтаж, організацію екранного простору, колір і світло – як важливі засоби, якими послуговувався В. Дрозд. Також він звернув увагу на пластичність образів українського письменника, елементи імпресіоністичного письма та психологізм його творчості, які вдалося досягти саме завдяки використанню засобів кіно. Окрім цього на численних прикладах з творів В. Дрозда («Колесо», «Білий кінь Шептало», «Катастрофа», «Вовкулака» й ін.) О. Брайко показав, що створені ним образи «мають високий екранний потенціал», підтверджуючи це паралелями з кадрами відомих кінофільмів («Страйк» (1924) і «Броненосець «Потьомкін»» (1925) Сергія  Ейзенштейна,   «Мати» (1926) Всеволода Пудовкіна, «Арсенал» (1929) і «Земля» (1930)Олександра Довженка, «Летять журавлі» (1957) Михайла Калатозова, «Солодке життя» (1960) Федеріко Фелліні,  «Тіні забутих предків» (1964) Сергія Параджанова, «Затемнення» (1962) й   «Червона пустеля» (1964) Мікеланджело Антоніоні.  Промовець зазначив, що завдяки наполегливим пошукам заступника директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Миколи Матвійовича Сулими вдалося  увести в науковий ужиток  перший варіант («Човен») оповідання-«імпровізації» В. Дрозда «Повінь», датований, найімовірніше,  1963 р. Ця знахідка доводить, що молодий письменник цілком  незалежно від М. Антоніоні на схожому тематичному (вірогідно, автобіографічному)  матеріалі вибудував зоровий  світло-тональний  сюжетний образний ланцюг із несподіваними  мистецькими колірними акцентами. 

 

Лекція викликала жвавий інтерес у слухачів, про що свідчить активне обговорення, у якому взяли участь Леся Демська-Будзуляк, Лукаш Іванович Скупейко, Тарас Головань. Зокрема, звучали питання й роздуми про ставлення В. Дрозда до кіномистецтва й про свідоме / підсвідоме використання ним кінематографічних прийомів у літературній творчості. Цікаво, що Л. Б. Тарнашинська, згадуючи власне інтерв’ю з Валерієм Шевчуком, підтвердила, що покоління шістдесятників справді багато цікавилося італійським кінематографом, і зазначила, що подібні збіги між прозою В. Дрозда та кадрами з «Червоної пустелі» М. Антоніоні – це «питання стилю і художньої свідомості». 

 

За інформацією наукового Центру

дослідження проблематики українського шістдесятництва

Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_червня

04

Звернення до т.в.о. міністра освіти і науки України Л. С. Мандзій

У контексті обговорення нового Державного...

NEWSKIT_травня

28

Співробітники Інституту - лауреати Біографічного рейтингу - 2019

Колектив Інституту літератури вітає своїх...

NEWSKIT_травня

20

Конкурс проєктів НФДУ

Конкурс проєктів НФДУ   Національний фонд досліджень...

NEWSKIT_травня

12

«Ціна миру»

Дорогі друзі!  Програма імені Фулбрайта в...