Цьогоріч останній день передостаннього місяця літа став не просто днем народження знаного українського філолога-універсала, мовознавця й літературознавця, медієвіста й текстолога, перекладача-поліглота, який невпинно продовжує поглинати нові мови задля осягнення нових сенсів нашого світу. Відомий у колі давників як Професор, у трішки вужчому колі академічних рибалок як Професор зі спінінгом, а у ще вужчому товаристві професійних орнітологів як Професор з об’єктивом (або Об’єктивий Професор), цей учений дістався до знакової для кожного науковця дати, офіційно дозволеної для святкування спеціальною постановою Президії НАН України. Йому – 50! Так уже повелося, що для кожного вченого це особлива, етапна дата: він має відзвітувати про зроблене і незроблене, втілене і невтілене, заплановане й позапланове. І як по-сковородинськи стоїчно не тікав від цієї дати наш ювіляр, вона його все ж наздогнала, бо колись вони таки мали зустрітися.
Так Роман Євгенійович Кисельов вступив до Клубу п’ятдесятників! Як свідчать аннали, у нього позаду неспокійне дитинство, буремна юність, часи академічного зростання й самонаповнення першої чверті ХХІ століття. 2005 р. захищено кандидатську дисертацію «Лексика української мови у почаївських виданнях 18 – першої третини 19 ст.». За нею пішли десятки грунтовних статей (зокрема, зарубіжних і скопусівських), упорядкування і переклади текстів мислителів барокової доби (зокрема, Інокентія Гізеля, Якоба Томазія й Григорія Сковороди), а також цінних рукописів із монастирського середовища. Участь у багатьох проектах, як-от: «Опис бібліотеки Івана Франка», УЛЕ, «Кириличні стародруки 15-17 ст. у НБУ імені В. Вернадського» тощо. А ще були високопрофесійні переклади десятків кіно- і мультфільмів, які із захопленням дивилася вся наша країна.
Попереду у Професора – відповідальні роки праці над докторською дисертацією, присвяченою його улюбленим епідейктичним могилянським риторикам. Його чекають нові наукові відкриття, нові мандрівки до міфічної Греції, новий досвід і новий статус. У вузьких колах віднедавна почали готуватися до його нового нікнейму «Академік». Але сам наш ювіляр до цього ставиться по-філософськи. Для нього головне – Перемога України у боротьбі з московським кодлом, мир і спокій на рідній землі. Для нього справжнє щастя – бути поруч з улюбленими донечками Любою й Уляною. Свого часу в неозорому Саду перехресних стежин Роман Євгенійович зробив вибір, якому б позаздрив сам Григорій Сковорода і спорідненість якого з натурою нашого ювіляра просто вражає. Він став філологом, а ми сьогодні можемо просто констатувати: Роман Кисельов – справжній академічний філолог. Ми пишаємося, що свого часу Ви, пане Романе, обрали саме Інститут літератури як місце для реалізації свого життєвого покликання. Ви блискучий фахівець, надійних колега, чудовий друг. Ми Вас сердечно вітаємо, шануємо і любимо, дорогий наш Ювіляре! Хай все у Вас складається якнайкраще згідно з Вашими задумами і мріями! З роси і води Вам! Ваші колеги і шанувальники з Інституту літератури, а найперше — Г. Нога.
