15.jpg)
28 квітня 2026 р. онлайн відбулася Міжнародна наукова конференція «Україна на перехресті світу: нові перспективи теоретико-літературознавчих студій», присвячена памʼяті Соломії Павличко. Захід ініціював відділ теоретичних і міждисциплінарних досліджень Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України (організатор — завідувач відділу д. ф. н., проф. Л. Тарнашинська). Співорганізаторами стали провідні університети України, Польщі та Чехії.
Конференцію відкрив директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка М. Жулинський. Директор видавництва «Основи» А. Вишневський (Київ) виступив із доповіддю про проєкт С. Павличко як вікно у світ. Д. ф. н, проф., зав.кафедри Я. Поліщук (Познань, Польща) виголосив доповідь про «Казус Коцюбинського...», загостривши увагу на тому, чому письменник опинився поза каноном українського модернізму С. Павличко. Д. ф. н., проф., зав. кафедри М. Гнатюк (Львів) проаналізував теорію творчого процесу І. Франка й деякі проблеми сучасного психологічного літературознавства, Л. Тарнашинська (Київ) розглянула виклики цивілізаційних трансформацій крізь оптику літературної/літературознавчої антропології. Великий інтерес викликали доповіді д. філос. н., проф. В. Кебуладзе (Київ) та д. філос. н., проф. Т. Цимбал (Кривий Ріг).
На першій секції, присвяченій літературознавчому досвіду С. Павличко, д.ф.н. А. Швець (Київ), проф. Інституту україністики Варшавського університету В. Соболь (Варшава, Польща) проаналізували інтелектуальні виклики й феміністичну концепцію видатної літературознавиці, а д.ф.н. проф., зав. кафедри Т. Шевченко (Одеса) – її епістолярій. Д.ф.н. проф. А. Малиновський (Одеса) оповів про «Емоції в дослідницькій лабораторії Соломії Павличко», а д.ф.н., проф. А. Горнятко-Шумилович (Познань, Польща) спроєктувала феміністичний дискурс С. Павличко на романістику О. Ульяненка. Їх доповнили також інші науковці.
Друга секція щодо гуманітарної парадигми сучасних теоретичних студій репрезентувала доповідь д.ф.н., проф., зав. кафедри Л. Мацевко-Бекерської (Львів), котра порушила питання наратологічного дискурсу в українському літературознавстві, д.ф.н., проф. Є. Джиджора (Одеса) розкрив герменевтичні техніки інтерпретації сакрального тексту, д.ф.н. проф. О. Бондарева (Київ) – теоретичні проблеми міграційного дискурсу та його періодизації у драматургії незалежної України; проблемне поле цієї теми порушили й інші доповідачі
Темою третьої секції стало ментальне картографування:д.ф.н., проф. О. Галета (Львів) презентувала доповідь про літературу війни, д.ф.н., проф., зав. кафедри О. Харлан – про північне Приазовʼя як ментальний ландшафт в українській літературі, в.о. директора Інституту україністики Варшавського університету К. Якубовська-Кравчик (Варшава, Польща) виголосила доповідь про дитячу перспективу війни в польській літературі про Україну та ін.
Четверту секцію про міграційні дискурси представили д.ф.н. С. Жигун, котра окреслила творчість Надії К. Кибальчич в українській літературі початку ХХ ст., докт. ґаб. М. Замбжицька (Варшава, Польща) – творчі особливості роману В. Шевчука «Три листки за вікном», д. ф. н. О. Тетеріна розповіла про «перекладознавчу модель Ігоря Костецького», к.ф.н. О. Омельчук розкрила особливості колонізованого простору (за поемою В. Поліщука «Адигейський співець»). Загалом до програми конференції ввійшло 65 доповідей, переважна більшість яких була вислухана учасниками з великим зацікавленням.
На заключному засіданні відбулось підведення підсумків учасниками конференції, а також було представлено інноваційну доповідь В. Распопова (Київ) про експерименти з ШІ для розробки чат-аватарів видатних українців.
Владислав Кравчук,
аспірант Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
