В Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «Творчі інтенції «Дітей війни»: від «втраченого покоління» - до дітей цифрової епохи».
Організаторами заходу виступили Відділ української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу НАНУ, Центр дослідження проблематики українського шістдесятництва, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Кафедра україністики Варшавського університету, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.
Захід розпочався з пленарного засідання та доповіді «Коли аргументом є сила: війни ХХ-ХХІ ст. як тотальне руйнування світопорядку» директора Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, доктора філологічних наук, академіка НАН України М.Г. Жулинського.
Також на пленарному засіданні прозвучали доповіді «Література для дітей періоду російсько-української війни як дискурс і літературне поле» доктора філологічних наук, професора кафедри української літератури Ірини Кропивко (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара), «Дитячо-підліткові регістри сучасної драматургії про війну» головного наукового співробітника, доктора філологічних наук, професора Олени Бондаревої (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка), «Зміна світоглядних позицій молоді під впливом повномасштабного вторгнення рф (на прикладі здобувачів Одеського національного медичного університету») доцента кафедри суспільних наук, кандидата історичних наук Тетяни Подкупко (Одеський національний медичний університет), «Проєкт «Перед лицем війни»/«W obliczu wojny»: голосами очевидців» доцента кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства, кандидата філологічних наук Уляни Федорів (Львівський національний університет імені Івана Франка), «Діти війни – діти Орлика (у світлі архівних кверенд у Парижі в 2024)» доктора філологічних наук габ., професора кафедри україністики Валентини Соболь (Варшавський університет).
Ефективною була й робота двох секцій конференції «Війна як екзистенційне випробування: досвід «втраченого покоління» й свідків другої світової» та «Ословлення простору: голоси «дітей війни» в культурних стратегіях епохи (від шістдесятників до – до дітей цифрової епохи)».
На секціях прозвучали доповіді «Гендерні особливості ліричного переживання реалій / факту війни (на матеріалі української поезії 1950-1960-х років)» доктора філологічних наук, професора Ольги Шаф (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара), «Спогади Лариси Залеської-Онишкевич «Бомби, границі і два праві черевички»: доля Європи і дитини-біженки» професора кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, доктора філологічних наук, доцента Сніжани Жигун (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка), «Наратив крадіжки дітей як геноциду в романі Бенхаміна Прадо “Погані люди ходять” та сучасному українському цифровому контенті» доктора філологічних наук, професора Ольги Бежанової (Університет Південного Іллінойсу) та кандидата філологічних наук, доктора наук із соціальних комунікацій, доцента Тетяни Дзюби (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), «Документальна і художні візії війни у творчості Юрія Тарнавського»старшого наукового співробітника, кандидата філологічних наук Ігоря Котика (Інститут Івана Франка НАН України), «У війни не дитяча душа: топос «дитина і війна» в модерністській рецепції початку ХХ ст.» завідувачки кафедри історії української літератури та компаративістики, кандидата філологічних наук Людмили Починок (Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка), «Досвід окупації і повоєнного побуту в доробку Василя Стуса» доцента кафедри української мови, теорії та історії української і світової літератури, кандидата філологічних наук, доцента Ольги Пуніної (Донецький національний університет імені Василя Стуса), «Війна та її відлуння у художній прозі Ігоря Костецького» доцента кафедри української мови, теорії та історії української і світової літератури, кандидата філологічних наук, доцента Олега Солов’я (Донецький національний університет імені Василя Стуса), «Художні особливості п’єси «Генерал» І. Багряного» доцента кафедри історії української літератури, кандидат філологічних наук Людмили Головко (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) та доцента кафедри історії української літератури, кандидата філологічних наук Інни Кремінської, «Особливості зображення дітей в у мовах бойових дій, окупації, мілітаризації суспільства в літературній творчості учасників визвольних змагань (у контексті розвитку національних звитяг українців від давнини до сьогодення)»доцента кафедри української літератури, кандидата філологічних наук Ірини Зелененької, «Євгенія Спаська — з «не втраченого покоління»»директорки Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя Надії Онищенко, «Час війни» в українській книжці-біографії для дітей і юнацтва» старшої наукової співробітниці відділу теорії та методики біобібліографії, кандидат історичних наук Наталії Марченко, «Воєнні й тилові реалії у сприйнятті героя-дитини в повісті «Потаємні двері» А. Кокотюхи» доцента кафедри української літератури, доктора філософії зі спеціальності «Філологія» Юлії Резніченко (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара), «(Не)маленькі порожнечі (після) війни: дискурс травматичного дитинства у романі «Її порожні місця» Анни Грувер»незалежної дослідниці, кандидата філологічних наук Роксолани Жаркової, «Рецепція російсько-української війни на матеріалі фанфікшену про реальних осіб у березні 2022 р.»аспірантки Національного університету «Києво-Могилянська академія» Марії Панфьорової та ін.
Участь у конференції взяли і співробітники Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України: з доповідями виступили головний науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу, доктор філологічних наук, професор Людмила Тарнашинська («Відлуння в слові: трансформація дитячого воєнного досвіду в творчості українських шістдесятників»), науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу, кандидат філологічних наук Вадим Василенко («Зустріч двох Україн: літературний Київ кінця 1941 року») тастарший науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу, кандидат філологічних наук Ніна Герасименко («Щоденник Володимира Вакуленка як его-документи російсько-української війни (на матеріалі щоденника окупації «Я перетворююсь…»).
Усі доповіді, які прозвучали на конференції, викликали жваве обговорення та палкі дискусії, що навіть вийшли за межі заявленої проблематики: і це ще раз засвідчило і актуальність обраної теми, і важливість проведення таких заходів.
Відгук про конференцію від науковців Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна можна прочитати тут: https://karazin.ua/news/mizhnarodna-naukova-konferentsiia-laquo-tvorchi-intentsii/
Оргкомітет
