Українська
6 травня на 86-му році життя відійшов у вічність видатний
Запрошуємо на онлайн-презентацію унікальної книжки-білінгви
За перший місяць проєкту «Дні Шекспіра в Україні - 2025»,
Вітаємо заступника директора з наукової роботи, завідувача
9 квітня 2025 р. святкує ювілей Наталія Федорівна
Український Шекспірівський центр, Християнський університет
7 квітня виповнилося 80 років Василеві Голобородьку -
23 березня 2025 р. стартував проєкт «Дні Шекспіра в
Вельмишановна Ліно Василівно!   Дозвольте в
Колектив Інституту вітає директора, академіка Миколу
  • Пам'яті Валерія Шевчука
    Пам'яті
    6 травня на 86-му
  • Презентація книжки-білінгви
    Презентація
    Запрошуємо на
  • Перший місяць проєкту «Дні Шекспіра в Україні - 2025»
    Перший місяць
    За перший місяць
  • Вітаємо!
    Вітаємо!
    Вітаємо заступника
  • Вітаємо з ювілеєм Наталію Федорівну Овчаренко!
    Вітаємо з
    9 квітня 2025 р.
  • Запрошуємо на онлайн лекцію доктора Джозефа Стефенсона
    Запрошуємо на
    Український
  • Вітаємо Василя Голобородька з ювілеєм
    Вітаємо Василя
    7 квітня
  • «Дні Шекспіра в Україні»
    «Дні Шекспіра
    23 березня 2025 р.
  • Щирі вітання Ліні Костенко
    Щирі вітання
    Вельмишановна Ліно
  • Vivat Academia! Vivant professores!
    Vivat
    Колектив Інституту
 

Наші видання

mikhajlo-kos.jpg

ВІТАЄМО ЮВІЛЯРА!

Сьогодні, 25 серпня, відзначає свій поважний ювілей Микола Григорович Жулинський – доктор філологічних наук, академік НАН України, багатолітній директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, член Наукової ради Центру дослідження проблематики українського шістдесятництва, політик, автор багатьох книжок, відомих широкому загалу читачів.

Вітаючи Миколу Григоровича й бажаючи йому міцного здоров'я та всіляких гараздів, наснажених плідною працею на науковій ниві, хочемо згадати добрим словом  його щиру багаторічну відданість темі українського шістдесятництва. 

Ще у 1970–1980-ті роки він не тільки відкривав читачам імена репресованих і замовчуваних українських письменників Розстріляного відродження, а й відгукувався на літературний процес, який годі було уявити без письменників, котрі прийшли в літературу на початку 1960-х рр. Серед особливо улюблених його авторів-шістдесятників – Євген Гуцало і Володимир Дрозд, Валерій Шевчук та Ірина Жиленко, яким він присвятив цікаві літературознавчі студії. Серед його друзів-приятелів – незмінно були, на жаль, уже покійні, Володимир Дрозд, Ірина Жиленко, Іван Драч. Тривалі стосунки пов'язують його і з Іваном Дзюбою та іншими представниками  покоління шістдесятників.

         Пригадується, однією з перших публікацій про Василя Стуса на шпальтах тоді надзвичайно популярної «Літературної України» була стаття саме М. Жулинського під назвою «Василь Стус» (18 січня, 25 січня 1990). Це були 1990-ті роки, коли українська громадськість, зокрема осередок Народного руху Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка, докладали всіх зусиль до реабілітації  колишнього аспіранта Інституту літератури Василя Стуса. Ті публікації М. Жулинського, а також подальша публікація віршів поета на шпальтах «Літературної України» були не тільки актом справедливості, а й справжнім відкриттям імені Стуса широкому загалу. Чи не найбільшою його гордістю  стало видання творів Василя Стуса у чотирьох томах шести книгах на основі творчого архіву поета, що зберігається у Відділі рукописних фондів та текстології  Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, членом редколегії якого був, зокрема і він. Власне, так було реалізовано видавничий проект, заманіфестований того далекого січня 1990 року, коли ще тільки йшлося про посмертну реабілітацію поета та прийняття його (посмертно) до Спілки письменників України. 

 

З-поміж найбільш резонансних можна також назвати ґрунтовну аналітичну публікацію М. Жулинського в цій же загальноукраїнській газеті «Літературна Україна»: «Люди, що виривалися із обмежень звичності: Українська інтелігенція періоду хрущовської «відлиги»» (26 вересня, 3 жовтня 1996) – вона фактично  пробудила інтерес багатьох дослідників до цієї теми й поклала початок широкому її висвітленню у пресі, а відтак і серйозним науковим дослідженням в Україні.

Так само в активі Миколи Григоровича, окрім численних літературознавчих публікацій про творчість шістдесятників (статей, рецензій, оглядів, вступних слів до журнальних публікацій тощо),  – низка передмов і післямов до кількох видань творів Валерія Шевчука та Євгена Гуцала, а також багато іншого.

 

…Колись в одному зі своїх численних інтерв'ю Микола Григорович сказав: «Я не знаю, чи витримав би долю Стуса, Світличного…» (Записав В. Абліцов // Голос України, 1998, 6 березня). Але його внесок у дослідження життєвого й творчого шляху шістдесятників вартий уваги й поваги.

З роси і води Вам, шановний ювіляре! Хай усі ваші творчі задуми збуваються!

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_травня

07

Пам'яті Валерія Шевчука

6 травня на 86-му році...

NEWSKIT_травня

06

Презентація книжки-білінгви "Байки Харківські" Г. Сковороди

Запрошуємо на онлайн-презентацію унікальної книжки-білінгви...

NEWSKIT_травня

03

Перший місяць проєкту «Дні Шекспіра в Україні - 2025»

За перший місяць проєкту «Дні...

NEWSKIT_травня

02

Вітаємо!

Вітаємо заступника директора з наукової...