Інститут літератури

12 жовтня 2023 року відійшов у засвіти багаторічний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Віктор Анастасійович БУРБЕЛА. Народився Віктор Анастасійович 30 вересня 1948 р. у с. Зелене на Київщині. У 1972 р. закінчив філологічний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. Дослідник історії української літератури XX століття та сучасного літературного процесу, автор монографій «Література реального гуманізму» (К.,1982), «Сучасна українська радянська драматургія» (1985), «Воєнні роки в сучасній українській прозі» (1984), розділів до «Історії української літератури в двох томах» (Т.2, К., 1988) та «Історії української літератури XX століття» (Кн. І, 1993; кн. ІІ, ч.2, 1995). У 1998 – 2015 роках працював ученим секретарем Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України. Літературознавець, критик, випробував свої сили і як поет (автор збірки поезій «Ім’ям Людини», 1992; збірки віршів та поем «Кредо», 1999). Сумлінний, надзвичайно ретельний у своїй роботі, людяний, чесний – таким завжди пам’ятатимуть Віктора Анастасійовича його друзі й колеги. Світла та вічна пам’ять... 

Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації

Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник

 Інформаційне повідомлення

           5 грудня 2023 року в Корсунь-Шевченківському державному історико-культурному заповіднику відбудеться науково-практична конференція «Дослідження з історії України в умовах російсько-української війни: виклики, завдання, результати».

 Ключові теми конференції:

1. Актуальні питання історії України.
2. Російсько-українська війна: історичний контекст.
3. Світовий контекст сучасної війни в Україні.
4. Українське суспільство в умовах війни.
5. Регіональна історія в контексті історії України.
6. Історико-культурна спадщина України: втрати, проблеми збереження, дослідження, популяризація.
7. Документування, музеєфікація, меморіалізація подій російсько-української війни: методологічні підходи, результати та перспективи.

8. Інформаційний потенціал архівних, бібліотечних, музейних зібрань у контексті вивчення історії України.

Запрошуємо взяти участь у конференції науковців, зацікавлених в обговоренні тем, які на ній розглядатимуться.

Робочі мови конференції – українська, англійська.

Оргкомітет до 25 листопада 2023 року приймає заявки на участь у роботі конференції. Тексти доповідей і наукових повідомлень на електронних носіях прийматимуться до й під час роботи конференції. Матеріали конференції будуть видані окремим збірником у 2024 році.

Деталі в інформаційному листі.

Інститут літератури  ім. Т.Г.Шевченка НАН України, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя разом із Центром гуманітарної співпраці з українською діаспорою організували й провели  ІІІ Кошелівецькі читання «Постать Івана Кошелівця  в контексті ХХ-ХХІ століть».

Ректор Гоголівського вишу, кандидат історичних наук, доцент Олександр Самойленко, вітаючи учасників із Ніжина, Києва, Кременця та Львова, назвав цю подію загальнонаціональною. Йдеться про вшанування пам’яті великого українця, котрий у нелегких екзильних умовах упродовж багатьох років самовіддано працював на теренах утвердження інтелектуальної України у світовому духовому просторі.

Директор Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка, доктор філологічних наук, професор, академік НАН України Микола Жулинський безпосередньо спілкувався з Іваном Кошелівцем і його дружиною, поеткою й мисткинею, лавреаткою Національної премії України імені Тараса Шевченка Еммою Андієвською і збагачувався їхніми творчими здобутками. Про це була його розповідь.

Іван Кошелівець безпосередньо вплинув на творчу долю докторки філологічних наук, професорки, головної наукової співробітниці Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка, керівниці Наукового Центру дослідження  проблематики шістдесятництва Людмили Тарнашинської. Вона вважає його українцем з «європейським обличчям», котрий відігравав помітну роль у контексті Українського Вільного Університету. Фахівчиня Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Дарія Бобрик  дослідила творчість ще одного відомого випускника Гоголівського вишу Євгена Гуцала в рецепції Івана Кошелівця.

Наші знання про видавничу діяльність Івана Кошелівця доповнили наукові співробітники Інституту літератури  імені Т.Г. Шевченка НАН України. Кандидат філологічних наук Вадим Василенко довів важливу роль у літературному процесі 1940-х років часописів «Арка» і «Сучасник». А доктор філософії Сергій Козак окреслив головні  теми німецьких «Українських вістей».

Творчий конфлікт у журналі «Сучасність» виявив тверду наукову і громадянську позицію Івана Кошелівця. Так вважає кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник ДУ «Інститут Івана Франка НАН України» Ігор Котик. Конфлікти і тандеми певною мірою сприяли  розвою української літератури за межами етнічної, тоді совєтської України. Творчий тандем Івана Кошелівця та Емми Андієвської у спадку Петра Сороки висвітлив  кандидат філологічних наук, доцент катедри української мови та літератури та методик їх навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка Олег Василишин – випускник Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя.

Як і під час ІІ Кошелівецьких читань, що відбулися шість років тому, кандидатка філологічних наук, доцентка катедри світової літератури Київського університету імені Бориса Грінченка Галина Шовкопляс представила простір жіночої драматургії  в літературі української діаспори. Цього разу вона засвідчила  розвиток українського жіночого руху в драматичній поемі Віри Вовк «Вінок Троїстий».

 3 професори і 5 кандидатів наук упродовж двох годин розповідали про життєвий і творчий шлях Івана Максимовича Ярешка, який змінив прізвище на ІВАН КОШЕЛІВЕЦЬ. Визначний історик і теоретик літератури, критик, есеїст, перекладач, організатор літературних сил народився 23 листопада 1907 pоку в селі Велика Кошелівка Ніжинського повіту на Чернігівщині.  1930 pоку закінчив Ніжинський інститут народної освіти, учителював, а І940 року став аспірантом академічного Інституту літератури в Києві, де працював над дисертацією під керівництвом О. Білецького. У середині 40-х років починається нова, еміґраційна частина біографії Івана Максимовича.  Він помер 5 лютого 1999 року у Мюнхені, де й похований.

Доповіді виявилися актуальними в часи, коли Україна на двох фронтах – військовому і культурному – бореться проти повернення до совєтських міфологем і утверджує європейські цінності.

Надія Онищенко

Міністерство освіти і науки України

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України

Інститут Івана Франка НАН України (Львів)

Обласний історико-меморіальний музей-заповідник

П. Куліша «Ганнина Пустинь»

Чернігівська єпархія Православної церкви України

Українське біблійне товариство

Центр регіонального вивчення культури Полісся

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

         Запрошуємо вас до участі у Всеукраїнській науково-практичній конференції до 120-ліття української Біблії Пантелеймона Куліша, яка  відбудеться 27-28 жовтня 2023 року в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя та Обласному історико-меморіальному музеї-заповіднику П. Куліша «Ганнина Пустинь».

Плануємо роботу за такими напрямами:

1. Пантелеймон Куліш – перекладач Біблії та проблеми перекладу Святого Письма українською мовою.
2. Роль церковних діячів у розвитку української культури.
3. Століття боротьби української православної церкви за своє право на самостійність.
4. Мовознавчі та літературознавчі дослідження української духовної літератури.   

      Форма проведення конференції: змішана.

Планується публікація статей у фаховому науковому збірнику «Література та культура Полісся» («Філологічні науки»), проіндексованого у наукометричній базі даних Index Copernicus International та занесеного МОН україни до категорії «Б». Вимоги до оформлення статей розміщено на сайті університету http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/about/submissions.

Умови участі в конференції:

Для участі в конференції необхідно до 25 жовтня 2023 року надіслати електронною поштою заявку, у якій зазначити прізвище, ім’я, по батькові; науковий ступінь і вчене звання; місце роботи й посаду; тематичний напрямок і тему доповіді; контактну інформацію: поштову адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону.

Учасники конференції отримують програму та сертифікат.

Контактна інформація оргкомітету:

Адреса: 16602, м. Ніжин, вул. Графська, 2, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.

Заявки для участі в конференції просимо надсилати Гетману Івану Івановичу (е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. тел.: 068 469 49 77).

Із повагою та побажаннями плідної співпраці –

            оргкомітет конференції.

26 вересня 2023 року в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України на основі відділу класичної української літератури відбулася Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 155-літтю від дня народження Людмили Старицької-Черняхівської «Трагічна постать українського національного відродження: грані таланту, родинне коло». До розкриття теми зголосилися 25 доповідачів з широкою географією перебування (м. Київ, м. Черкаси, м. Волинь, м. Івано-Франківськ, м. Бердянськ) та спеціалізації (науковці, викладачі вузів, співробітники музеїв, бібліотек, історико-меморіальних заповідників). На основі проведеної конференції можна акцентувати:

1.Як писав поет Микола Вороний, Л. Старицька-Черняхівська мала «чуле і живе серденько», яке відгукувалося на всі біди України як нації.

2.Як сказав Микола Жулинський, вона була «Із когорти аристократів духу» та «Із когорти національної еліти».

3.Як дослідниця її творчості можу підтвердити, що вона була із когорти Творців з великої літери.

4.На жаль, на її долю письменниці і громадянки випала участь «горемної матері». Такий неологізм вжив у вірші вже сучасний поет Анатолій Камінчук, коли померла наша з ним єдина донька – докторка філологічних наук, наукова співробітниця відділу класичної української літератури Ольга Камінчук.

5.А Людмилі Старицькій-Черняхівській так ще хотілося, щоб її творчість і діяльність знайшли відгук у серці України як держави. Цитую: «Можна офірувати рідному краєві все, та коли людина чує одгук на свою офіру – офіра легшою стає».

6. Всеукраїнська наукова конференція 26 вересня 2023 року, проведена в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка, підтвердила такий відгук.

30.09.2023 р.                                                                           Надія Левчик

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Запорізький національний університет

Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького

Волинський національний університет ім. Лесі Українки

Кам’янець-Подільський Національний університет ім. Івана Огієнка

Маріупольський державний університет (м. Київ)

Харківська гуманітарно-педагогічна академія

Запорізька обласна державна адміністрація

Шановні колеги-філологи!

Уклінно запрошуємо вас узяти участь у Всеукраїнській науковій конференції “Запорізькі філологічні читання”,  яка відбудеться 16-17 листопада 2023 року в Запорізькому національному університеті.

Мета проведення заходу: оприявлення результатів наукових досліджень, присвячених мовознавчим, літературознавчим проблемам та питанням фольклористики, методики навчання мови і літератури; популяризація досягнень українського мовознавства, літературознавства, фольклористики, лінгводидактики.

Проблематика конференції передбачає обговорення результатів досліджень із усіх традиційних і новітніх напрямів лінгвістики, літературознавства, фольклористики, лінгводидактики та методики навчання мови і літератури.

Буде приділено увагу питанням:

1) функціювання української мови під час російсько-української війни (лексичні новотвори періоду війни, особливості проведення деколонізації та дерусифікації в онімному просторі, лінгвістична експертиза в умовах воєнного часу, мовний портрет тимчасово переміщених осіб за межами України);

2) війна і література (сучасна масова творчість про війну, велика війна у літературі нон-фікшн, художнє осмислення Козацької Атлантиди (Великого Лугу) в історичному та сучасному вимірах, антиколоніальний дискурс сучасної української літератури, проблема функціювання російськомовної літератури України в контексті російсько-української війни); слов'янські літератури у міжкультурному діалозі;

3) актуальні форми міжкультурної комунікації воєнного часу; переклад: теорія й практика; лінгвокультурологія: слов’янський контекст.

У межах конференції планується проведення

круглого столу «Трагедія Каховського водосховища в інформаційному полі та культурі»;

презентації творчості запорізьких письменників періоду російсько-української війни.

Робочі мови конференції: українська, мови країн ЄС.

Форма участі: дистанційна.

Матеріали конференції будуть опубліковані в збірникові тез та/або (за бажанням авторів, у розширеному форматі наукової статті) у фаховому виданні “Мова. Література. Фольклор” (категорія «В», Index Copernicus,  ERIH PLUS та NSD).

Для участі в конференції просимо надіслати до 01 листопада 2023 року:

1) зголошення за поданою нижче формою (назва файлу кириличними літерами, напр.: Петренко_Місто_Зголошення);

2) матеріали для публікації в електронному вигляді, оформлені прикріпленим файлом у форматі doc або docx (назва файлу кириличними літерами, напр.: Петренко_Місто_Тези.doc);

3) оргвнесок, який складає 200 (двісті) грн і призначений для інформаційного обслуговування й підготовки сертифікатів учасника (30 годин – 1 кредит), програми конференції та електронного збірника тез.

Заявку й матеріали відправляти на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Для отримання інформації щодо публікації у науковому виданні «Мова. Література. Фольклор» просимо переходити за покликанням: http://journalsofznu.zp.ua/index.php/philology/avtoram

Запрошення на конференцію та додаткова інформація будуть надіслані після отримання заявки та матеріалів доповідей.

Телефони для довідок:

+38061289124105 -  кафедра слов’янської філології Запорізького національного університету,

+380612891282 – кафедра українознавства Запорізького національного університету;

+380612891288 - кафедра української мови Запорізького національного університету;

Зі щирою повагою                                                                          Оргкомітет

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Факультет іноземних мов

Кафедра світової літератури

Науково-методичний центр дослідження та викладання літератури

Студентське наукове товариство факультету іноземних мов

 ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Кафедра іноземних мов та перекладознавства

AKADEMIA POLONIJNA (Польща)

Інститут мов, літератури і культури

UNIWERSYTET WROCŁAWSKI (Польща)

Філологічний факультет

Інститут слов’янської філології

Кафедра україністики

KODOLÁNYI JÁNOS EGYETEM (Угорщина)

Кафедра англійської мови і літератури

UNIVERSITÄT GREIFSWALD (Німеччина)

Інститут славістики

ЦЕНТР УКРАЇНСЬКО-ЄВРОПЕЙСЬКОГО НАУКОВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

Вельмишановні колеги!

Кафедра світової літератури запрошує Вас взяти участь у роботі ХІIІ Міжнародної наукової конференції «Світова література в літературознавчому дискурсі ХХІ століття», що відбудеться 26–27 жовтня 2023 року. 

Тематичні напрями конференції:

• Методологічні конфігурації філології ХХІ століття
• Феномени транзитивності в західноєвропейських літературах ХХ–ХХІ століть
• Генологічні аспекти світової літератури
• Проблематика порівняльних досліджень у ХХІ столітті
• Ідентичність у літературі
• Взаємодія мови, літератури і культури: рецепція та інтерпретація

У ході конференції планується робота секцій для молодих науковців (студентів, магістрантів).

Мови конференції: українська, англійська, іспанська, німецька, польська, французька

Форми участі у конференції: очна, заочна, віддалена

Для участі в ХІІІ Міжнародній науковій конференції до 1 жовтня 2023 року необхідно надіслати на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

• заявку на участь у конференції (додаток 1) (назва файлу – «Прізвище_заявка»);
• тези доповіді (електронну версію), обсяг до 4 сторінок (вимоги до оформлення тез доповідей – додаток 2) (назва файлу – «Прізвище_тези»);
• для учасників без наукового ступеня рекомендацію наукового керівника або спеціаліста з відповідної галузі дослідження;
• скан квитанції про сплату оргвнеску.

Оргкомітет розгляне подані теми щодо їх відповідності тематиці конференції та повідомить про внесення їх до програми до 10 жовтня 2023 року.

Офіційне запрошення на конференцію буде надіслано електронною поштою за вказаною в заявці адресою до 15 жовтня 2023 року.

Детальніша інформація в інформаційному листі та вимогах до тексту монографії.

Пропонована увазі читача книжка відомої літературознавиці – це переосмислення реалій кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» й щоденника і жорстких подій лютого-травня 2022 року – з позиції людини, котра прийняла цей віроломний виклик, не покидаючи Києва у найважчий для нього період звитяжної боротьби наших ЗСУ. Фіксуючи та аналізуючи з перспективи «двох стін» київської квартири ситуацію нерівного протистояння наших захисників під час повномасштабного нападу сусідньої північної держави на Україну, авторка витворила переконливий синтез літератури, її переосмислення з віддалі часу і промовистої документалістики, згорнутої у жорстку форму фактажу. Такий несподіваний для літературознавця жанровий формат – своєрідна кардіограма перших 100 днів війни крізь призму задокументованих подій минулого – дає можливість не тільки повернутися спогадами у той непростий період, коли реальний час стиснувся в напруженому очікуванні, тривозі й вірі в нашу близьку перемогу, а й відчути реальний перегук двох воєн – Другої світової і повномасштабної російсько-української війни 2022-2023 років. 
Авторка не занурюється у власний емоційний плин (лише напочатку пунктирно відображає хід своїх думок і розмислових апеляцій), натомість обирає простий, а насправді дуже чіткий і виразний спосіб співставлення історичних подій через оптику Олександра Довженка. Такий «живий» відбиток жорсткої реальності, нібито позбавлений індивідуальних емоцій, насправді дає ефект сугестивної експресії, дозволяючи читачеві по-новому відчути пережите – крізь зв’язок часів, повторювану трагічність української історії, повну впізнаваність багатьох реалій і часом несподіваних висновків.

Для широкого читача: всіх, хто цікавиться літературою та сучасною історією.

Війна і література. Збірник праць Міжнародної наукової конференції. 27-28 квітня 2023 року. Черкаси, Видавець Юлії Чабаненко, 2023. 302 с.

У збірнику вміщено наукові статті учасників конференції, присвячені різним аспектам мілітарної тематики в українській літературі різних часів. Особлива увага в більшості вміщених наукових студій приділена осмисленню теперішньої російсько-української війни, мотивованим потребам посутнього різногранного переосмислення раніших творів нашого письменства, написаних за подіями Першої та Другої світових воєн, іншим актуальним проблемам.

Читати