Інститут літератури

Доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу.

Наукові інтереси:

• історія української літератури ХХ століття;
• історія українського мистецтва ХХ століття;
• особливості літературного процесу 1920-1930-х років;
• модернізм;
• джерелознавство;
• постколоніальні студії;
• українська література у вищих та загальноосвітніх навчальних закладах.

Вибрані праці:

• Специфіка ліризму романтичної прози Ю.І. Яновського. Кандидатська дисертація. На правах рукопису. Київ, 1987. 216 с.
• Модернізм в українській прозі 1920-х років: генезис, поетика, стратегії. Докторська дисертація. На правах рукопису. Київ, 2009. 434 с.
• Український модернізм 1920-х: портрет в історичному інтер’єрі: Монографія. Київ: Стилос, 2008. 542 с.
• Стильова палітра української прози першої половини ХХ століття // Бібліотечка «Дивослова». Київ, 2009. № 2. 64 с.
• У пошуках архітвору (З історії української літератури ХХ століття). Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. 448 с.

Участь у колективних монографіях:

1. «Пролетарська література» 1920-х років і модернізм // Модернізм після постмодерну. Теоретичні РЕВізії. Зб. другий / за ред. Т. Гундорової. Київ: Фоліант, 2008. С. 203–211.
2. Маскулінний дискурс в українській літературі в добу зрілого модернізму 1920-х років // Перехресні стежки українського маскулінного дискурсу. Культура й література ХІХ–ХХІ століть / за ред. А. Матусяк. Київ: Laurus, 2014. С. 127–153.
3. «Кобзар на мотоциклі» як генераційний концепт доби розстріляного відродження // Постколоніалізм. Генерації. Культура. Теоретичні РЕВізії. Вип. 4 / за ред. Т. Гундорової, А. Матусяк. Київ: Laurus, 2016. С. 258–267.
4. Київ – культурна столиця України 1920-х років: події, люди, тексти // Літературознавчий дискурс від бароко до постмодерну: Колективна монографія / упоряд., наук. ред. Н. Левченко. Київ–Люблін–Харків: Майдан, 2020. С. 453–469.

Упорядкування:

1. Валер’ян Підмогильний. Місто. Роман, оповідання / упоряд. Р. Мовчан та В. Шевчук; вст. ст. В. Шевчука; приміт. Р. Мовчан. Київ: Молодь, 1989. 448 с.
2. 2.     З архіву П. Г. Тичини (збірник документів і матеріалів) / упоряд. Р.М. Корогодський, М.І. Крячок, С.Г. Кущ, Р.В. Мовчан, В.О. Толстов; комент. і прим. Р.В. Мовчан, Р.М. Корогодського, В. О. Толстова. Київ: Наукова думка, 1990. 604 с.
3. Анатолій Свидницький. Люборацькі. Оповідання, нариси та статті / упоряд. , ком. та прим. Р. Мовчан; передм. В. Шевчука. Київ: А.С.К, 2006. 640 с.
4. Василь Барка. Жовтий князь / упоряд., передм., прим. Р. Мовчан. Київ: Сакцент Плюс, 2007. 288 с.
5. Василь Барка. Зібр. тв.: у 3 т. Т. 1: Океан. Лірика / упоряд., передм., прим. Р. Мовчан. Київ: Сакцент Плюс, 2008. 704 с.
6. Василь Барка. Рай / упоряд., прим. Р. Мовчан // Леся Українка. Бояриня та інші твори класиків української літератури. Київ: Сакцент Плюс, 2008. С. 429–741, 752–764.
7. Україна: Дорога до себе. Антологія пам’яток державотворення Х–ХХ ст. у 10 т. Т. 8: Розстріляне відродження (1920–1930) / упоряд., передм. та прим. Р. Мовчан. Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2009. 776 с.
8. Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років / упоряд., передм., прим. і комент. Р. Мовчан. Київ: ТОВ «Видавництво “Кліо”», 2015. 640 с.

Вибрані статті:

1. Проза Валер’яна Підмогильного. Доля. Людина. Стиль // Дивослово, 2000. № 1. С. 52–55.
2. Текст «Океану» в площині естетико-теологічної парадигми Василя Барки // Біблія і культура. Збірник наукових статей.  Випуск 2. Чернівці, 2000.  С. 59–63.
3. «Океан» Василя Барки: аспекти модернізму // ІV Міжнародний конгрес україністів.  Доповіді та повідомлення. Одеса, 26–29 серпня 1999. Літературознавство. Книга ІІ.  Київ, Обереги, 2000.  С. 116–123.
4. Гнат Михайличенко і його проза // Київська старовина, 2000. Ч. 4.  С. 84–95.
5. Український модерністичний роман: «Місто», «Невеличка драма» В. Підмогильного // Дивослово, 2001. Ч. 2  С. 11–14.
6. «Жовтий князь» Василя Барки. Стаття перша // Дивослово.  2002.  № 3.  С. 44–49.
7. «Жовтий князь» Василя Барки. Стаття друга // Дивослово, 2002. № 4. С. 21–25.
8. Пантелеймон Куліш у контексті 20-30-х років ХХ ст. // Наукові записки Кіровоградського педагогічного університету ім. В. Винниченка. Серія: Філологічні науки.  Вип. 50.  Кіровоград, 2003.  С. 229–237.
9. Ще раз про Миколу Хвильового, Або Homo Lubens в українській прозі 20-х років // Українська мова й література в середніх школах.., 2003.  № 3. С. 39–55.
10. «Перший інтелігент» у вирі національного відродження ( Григорій Сковорода як текст 20-х років ХХ століття) // Українська мова й література в середніх школах.., 2004. № 2.  С. 137–146.
11.  Неоромантизм ранньої прози Юрія Яновського // Стильові тенденції української літератури ХХ століття. Київ: Фоліант, 2004.  С. 208–237.
12. Привид реалізму, або Проза Уласа Самчука на перетині національної традиції та модернізму // Українська мова й література в середніх школах.., 2005.  №3.  С.108–115.
13. Григір Тютюнник — знакова постать в українській літературі чи естетичний феномен? // Слово і час, 2005.  № 7.  С. 23–27.
14. Ранній модернізм крізь погляд Миколи Зерова // Українська мова й література в середніх школах.., 2005.  № 10.  С. 131–139.
15. Григорій Косинка: зблизька і на відстані // Дивослово, 2005.  № 10.  С. 18–24.
16. Світ ніколи не впіймає його // Валерій Шевчук. Привид мертвого дому.  Київ: Пульсари, 2005.  С. 5–26.
17. Міф і реальність, або Привид мертвого дому Валерія Шевчука // Кур’єр Кривбасу, 2006. № 197. С. 92–111.
18. Стильовий етюд прозової моделі модернізму 20-х років ХХ століття // Українська мова й література в середніх.., 2006.  № 2. С. 70–82.
19. Поетичний світ раннього Василя Барки // Українська мова й література в середніх.., 2007.  № 1.  С. 78–89.
20. Г.Сковорода в контексті українського модернізму 1920-х років // Антипролог. Збірник наукових праць… Київ: Стилос, 2007.  С. 345–361.
21. «Харків, Харків, де твоє обличчя?..» // Українська мова й література в середніх.., 2008.  № 1.  С. 114–120.
22. «Заради неї» І. Дніпровського як експресіоністський проект в українській літературі 1920-х років // Бахмутський шлях, 2008. № 3−4. С. 150−161.
23. «Кобзар на мотоциклі», або Урбанізм української модерністської прози 1920-х років Урбанізм як ознака модерності. Міський екзистенційний топос // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах, 2009. № 1. С. 84−102.
24. «Європа і ми»: колізії та особливості українського окциденталізму 1920-х років // Слово і Час, 2009. № 1. С. 3−16.
25. Культурологічна преамбула неокласичного дискурсу в українській літературі 1920-х // Дивослово, 2009. № 4. С. 42−46.
    26. Особливості осмислення українського модернізму 1920-х років // Дивослово, 2010. № 4. С. 48−54.
    27. Український модернізм 1920-х і національна традиція // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки. Вип. 188. Черкаси, 2010. С. 5–13.
    28. Валер’ян Підмогильний. 1901–1937 // Дивослово, 2011. № 2. С. 51–57; №4. С. 34–40.
    29. Література для дітей та юнацтва в системі історії української літератури ХХ століття // Література. Діти. Час: Вісник Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва. Вип. 1. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. С. 12–17.
    30. Методологічні особливості історичного осмислення літературного процесу 1920-х років // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Вип. 26. Ужгород, 2011. С. 9–13.
    31. Осип Турянський (1880–1933). Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах, 2011. № 6. С. 63–72.
    32. Особливості модерністської художньої свідомості 1920-х років // Вісник Черкаського університету. Серія: Філологічні науки. Вип. 198. Черкаси, 2011. С. 17–24.
    33. Жанрово-стильові тенденції української модерністської прози 1920-х років // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Вип. 1 (29). Ужгород, 2013. С. 114–118.
    34. Необароковий дует 1920-х років (М. Зеров та М. Хвильовий) // Студії з україністики. Київ, 2013. Вип. 13. С. 302–316.
    35. Василь Стефаник i експресiонiзм в українськiй лiтературi 1920-х років // Прикарпатський вiсник НТШ. Слово. Iвано-Франкiвськ, 2016. № 2 (34). С. 112–121.
    36. Літературно-мистецьке життя Києва першої половини 1920-х років // Таїни художнього тексту: до проблеми поетики художнього тексту: зб. наук. праць. Вип. 20. Дніпро, 2016. С. 34–44.
    37. Проза Валер’яна Підмогильного в контексті українського модернізму 1920-х років // Таїни художнього тексту (до проблеми поетики художнього тексту): зб. наук. праць. Вип. 19. Дніпро, 2016. С. 35–46.
    38. «Світе мій, вишиваний з тривог!» // Дивослово, 2016. №2. С. 50–52.
    39. «Безкiнечне наближення до iстини»: роздуми до ювiлею Нiни Бiчуї // Дивослово, 2017. № 12. С. 42–47.
    40. Літературна освіта в українській загальноосвітній школі: сучасний стан, виклики реальності, реформування // Дивослово, 2017, №1. С. 2–6.
    41. Українське лiтературне зарубiжжя: версiї, роздуми i не тiльки [рец. на кн.: Барабаш Ю. Я. Украинское литературное зарубежье: Лица. Судьбы. Тексты] // Слово i Час, 2017. № 4 (676). С. 116–119.
    42. Візуальні форми та їх роль у модерністському романі («Чотири шаблі» Юрія Яновського) // Слово і Час, 2018. №11. С. 88–96.
    43. Канон української класики, його функцiонування в сучаснiй школi // Дивослово, 2018. № 12 (741). С. 11–15.
    44. Канон української класики у ХХ столiттi: чи має він перспективу? // IX Мiжнародний конгрес українiстiв. Лiтературознавство: зб. наук. ст.: (до 100-рiччя Нацiональної академiї наук України). Київ, 2018. С. 109–118.
    45. Йому мало б виповнитися сімдесят. Михайло Москаленко. Переклади 1920–1930-х років /вступ, підгот. тексту Р. Мовчан. // Слово і Час, 2018. № 12. С. 19–31.
    46. «Труди і дні» Валерія Шевчука (до 80-ліття від дня народження // Слово і Час, 2019. № 9. С. 21–33.
    47. Київський роман Валер’яна Підмогильного // Український смисл: збірник наукових праць. Дніпро: Ліра, 2021. Вип. 1. С. 5–15.
    48. «Світ зловив мене, але не втримав…» (Василь Барка: відоме й нововідкрите) // Дивослово, 2021. № 11–12. С. 39–46.
    49. Оновлений погляд на Григорія Косинку, або Роздуми на полях (Косинка Григорій. Повна збірка творів. Документи. Спогади / Пер., упор. та прим. С. Гальченка. Київ: Вид-во «Саміт-книга», 2019. 744 с.) // Слово і Час, 2021. № 6. С. 87–91.

 Вибрані закордонні публікації:

1. 1. Міф в українській модерністичній прозі („Морозів хутір” Уласа Самчука) // Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze: spotkania polsko-ukrainskie: Studia Ucrainica. Варшавські українознавчі записки. Warszawa, 2001.  Вип. 11–12. С. 430–439.
2. Хлебником і украинский футуризм // Велимир Хлебников в новом тысячелетии. Москва: ИМЛИ РАН, 2012. С. 306–313.
3. Трансформації національної літературної освіти в контексті сучасного українського суспільства // Українські трансґресії ХХ–ХХІ ст.: Звільнити майбутнє від минулого? Звільнити минуле від майбутнього? Культура – Історія – Політика. Вроцлав–Львів, 2012. С. 279–288.
4.  Валерій Шевчук – митець слова і вчений ( до 75-ліття від дня народження) // Studia Polsko-Ukrainskie. Warszawa, 2014. Cz. 1: W 200 rocznice urodzin Tarasa Szewczenki: До 200-лiття вiд дня народження Тараса Шевченка. S. 215–225.
5. Z ARCHIWUM UKRAIŃSKIEGO MODERNIZMU. До історії однієї автобіографії // Modernizm(y) słowiański(e) w anturażu czułości / Redakcja naukowa I. Malej, A. Matusiak i A. Paszkiewicz. Wrocław, 2021. C. 233–258.

Підручники для середньої школи:

1.Українська література. 11 кл. Підручник для середньої загальноосвітньої школи / Р.В. Мовчан, Ю.І. Ковалів, В.Ф. Погребенник, В.Є. Панченко; заг. ред. Р.В. Мовчан. Київ: Перун, 1998, 1999, 2000, 2001. 493 с.
2. Українська література. 5 клас. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів.  Київ: Генеза, 2005, 2006, 2007.  240 с.
3. Українська література. 6 клас. Підручник для загальноосвтніх навчальних закладів. Київ: Генеза. 2006, 2007.  238 с.
4. Українська література. 6 клас. Підручник для спеціальної загальноосвітньої школи. Київ: Неопалима купина, 2007.  352 с.
5. Українська література. 7 клас. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів.  Київ: Генеза, 2007.  256 с.
6. Українська література: підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закладів (рівень стандарту, академ. рівень) / Р. В. Мовчан, О. М. Авраменко, В. І. Пахаренко ; наук. ред. Р. В. Мовчан. Київ: Грамота, 2011. 352 с.

Посібники для учителів, студентів, викладачів:

1. Українська проза ХХ століття в іменах. Посібник для старшокласників, студентів, учителів: У 2 ч. Вип. І. Київ: Актуальна освіта, 1997. 224 с.
2. Українська література. Книжка для вчителя. 5 клас (авторка, упор., наук. редакція).  Київ: Генеза, 2005.  246 с.
3. Українська література. Книжка для вчителя. 6 клас (авторка, упор., наук. редакція).  Київ: Генеза, 2006.  270 с.
4. Українська література. Книжка для вчителя 7 класу (авторка, упор., наук. редакція). Київ: Генеза, 2007.  286 с.

Хрестоматії для середньої школи:

1. Українська література. Хрестоматія для 11 класу. Київ: Перун, 1998, 1999, 2000, 2001.  575 с.
2. Українська література. Хрестоматія нововведених творів за програмою 2002 року. У трьох частинах. Частина перша (5–6 класи). Київ: Генеза, 2002, 2004.  495 с.
3. Українська література. Хрестоматія нововведених творів за програмою 2002 року. У трьох частинах. Частина друга (7–8 класи).  Київ: Генеза, 2003, 2004.  439 с.
4. Українська література. Хрестоматія нововведених творів за програмою 2002 року. У трьох частинах. Частина третя (9–11 класи).  Київ: Генеза, 2003, 2004.  575 с.
5. Українська література. 11 клас. Хрестоматія. Київ: Перун, 2004, 2007. 688 с.
6. Допитливому читачеві. Хрестоматія з української літератури. 5 клас.  Київ: Генеза, 2005, 2007.  352 с.
   7. Допитливому читачеві. Хрестоматія з української літератури. 6 клас.  Київ: Генеза, 2006.  382 с.
   8. Допитливому читачеві. Книжка для читання з української літератури. 7 клас.  Київ: Генеза, 2007.  328 с.

В Інституті літератури працює від 1997 року.

Загальний науковий доробок складає більше 300 наукових та науково-популярних праць, зокрема, аналітичні статті з історії української літератури ХХ століття, питань розвитку українського модернізму 1920-х років, дослідження творчості Ю.Яновського, В.Підмогильного, Г.Михайличенка, Г.Косинки, М.Хвильового, І.Дніпровського, О.Турянського, Т.Осьмачки, М.Зерова, У.Самчука, В.Барки, Гр. Тютюнника, Вал. Шевчука, І. Чендея та ін.

Окремим напрямком роботи стала популяризація творчості забутих і репресованих у 1930-х роках письменників, зокрема, вперше введено в літературознавчий обіг твори, документальні матеріали В.Підмогильного, Г.Михайличенка, М.Івченка, О.Досвітнього, М.Йогансена, А.Казки, Ю.Яновського, І.Дніпровського, В.Барки, Гр.Тютюнника, автобіографії багатьох репресованих українських письмеників та багатьох інших. 

Інша наукова , науково-педагогічна, науково-популяризаторська діяльність:

• наукова редакторка, одна з авторів 10 тому (1920–1930) академічної Історії української літератури у 12-ти томах, яка готується в Інституті літератури;
• авторка багатьох підручників (затверджених МОН як чинних), посібників, хрестоматій із української літератури для вищих і загальноосвітніх навчальних закладів;
• багатолітній керівник робочих груп, наукова редакторка, одна з авторів чинних Програм із української літератури (рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та ін., також їх удосконалення) для  5–12, 8–9, 5–9, 10–12, 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки України (2001–2017);
• керує підготовкою аспірантів та докторантів (підготовлено до захисту 1 доктора, 7 кандидатів філологічних наук);
• неодноразово опонувала під час захистів наукових кваліфікаційних робіт;
• була головою ЕКу (Екзаменаційної комісії) з прийому державних іспитів та захисту кваліфікаційних робіт на філологічних факультетах Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, Національного університету імені Тараса Шевченка;
• була членом спеціалізованої вченої ради Д 26.178.01 із захисту докторських та кандидатських дисертацій Інституту літератури;
• член координаційної наукової ради НАН України з проблеми «Класична спадщина та сучасна художня література» Інституту літератури;
• постійний експерт щорічного рейтингу «Книжка року»;
• співпрацює із ЗМІ (виступи на радіо, телебаченні, інтерв’ю тощо), зокрема на каналі радіо «Культура», телеканалі «Еспресо» (серія «Історична правда»), на Першому національному («Розсекречена історія»).

Стажування:

Український Вільний університет (Мюнхен, Німеччина; 2000, 2001).

Викладання:

• Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка (викладач; 1991–1993);
• Національний педагогічний університет ім. М.Драгоманова (ст. викладач, доцент; 1993–2004);
• Український Вільний Університет (гостьовий професор факультету україністики; Мюнхен, Німеччина; 2017, 2019);
• Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України (лекції, семінари для аспірантів; від 2019).

Наукові відзначення:

1. лауреат премії імені Сергія Єфремова (2010) за монографію «Український модернізм 1920-х: портрет в історичному інтер’єрі»;
2. лауреат Премії імені Івана Франка (2020) за праці «У пошуках архітвору (З історії української літератури ХХ століття)», «Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років».

Доктор філологічних наук, академік НАН України, головний науковий співробітник відділу української літератури ХХ ст.

Критик, літературознавець, автор книг:

• „Час і його обличчя”,
• „Грані сучасної прози”,
• „Петро Панч”,
• „Гуманізм творення”,
• „Єдність правди і пристрасті”,
• „Істина- особистість”,
• „Сутність –  будівнича”,
• „Український радянський роман”,
• „Зупинені миті”,
• „З потоку літ і літ потоку”,
• „Спільний знаменник – тринадцять”,
• Доля української літератури – доля України : монологи й полілоги / Віталій Дончик. – К. : Грамота, 2011. – 640 с. – (Б-ка Шевченків. ком.).

Автор численних статей, оглядів, рецензій.

Професійна діяльність:

• Нині — головний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ , керівник проекту „Академічна історія української літератури” в 12 томах.
• З 1962 — аспірант, молодший, старший, провідний співробітник, завідувач відділу української літератури XX ст. Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ.
• 1957 — 1962 — літпрацівник та завідувач відділу критики газети „Літературна Україна”.

Почесні звання,  громадські посади та нагороди:

• Заслужений діяч науки і техніки України.
• Один із засновників Народного Руху України та ДемПУ.
• Член Центрального проводу УНП.
• У 1992-1993 рр.— заступник голови Київської держадміністрації, голова департаменту з гуманітарних питань.
• Лауреат державної премії України ім. Т. Шевченка.
• Лауреат Республіканської премії ім. О. Білецького в галузі літературно-художньої критики.
• Лауреат премії НАН України ім. І. Я. Франка

Народився 25 серпня 1940 року в Рівненській області.

Доктор філологічних наук. Професор. Академік Національної Академії наук України.

Критик, літературознавець, автор книг: “Пафос життєствердження” (1974), “Людина як міра часу” (1979), “Человек в литературе” (1983), “Наближення” (1986), “Із забуття – в безсмертя” (1991), „Вірю в силу духа” (1999), „Подих третього тисячоліття” ( 2000), „Заявити про себе культурою” (2001), „Слово і доля” (2002),„Духовна спрага по втраченій батьківщині (2002), „Олег Ольжич і Олена Теліга” (2001), „Поминаймо в скорботі, але не в гніві. Українсько-польський конфлікт на Волині 1943-1944 рр.” (2003), „Високий світоч віри. Голодомори в Україні та роман Василя Барки „Жовтий князь” (2003), „То твій,  сину, батько!. Українська душа – на Голгофі ХХ  століття” (2005),„Віктор Ющенко: випробування владою” / у співавторстві/ (2005), «Слово і доля» (2006),  „Відстані” (2006), «Він знав, «як много важить слово…» (2008), «Нація. Культура. Література» (2010), «Українська література. Творці і твори» (2011), «Слово на сторожі нації» (2015), «Моя Друга світова» (2016) понад 800 статей, оглядів, рецензій.

Освіта

• 1968 – 1971      Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка, аспірантура
• 1963 – 1968      Київський державний університет ім. Т.Шевченка
• 1958 – 1960      Дубнівське педагогічне училище Рівненської області

 Професійна діяльність 

• 2020 - радник Президії НАН України. 
• 2015 -  2020.                  Академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України.
• 2009 - 2015 Академік-секретар, Президія НАН України Національної академії наук України;
• 14.11.2008 – до 07.2010 Голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
• 01.2006 – до 04.2010       Голова Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України.
• 06.2006 – до 04.2010      Голова Комісії з питань громадянства  при Президентові України.
• 06.2006 – до ц.часу   Директор Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України 
• 12.2006 – 7. 11.2008  Радник Президента України.
• 03.2002 – 15.05.2006 Народний депутат України, виборчий блок Віктора Ющенка „Наша Україна”, Голова підкомітету з питань охорони історико-культурної спадщини Комітету культури і духовності Верховної Ради України.
• 05.2001– 03.2002  Директор Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України.
• 12.1999 –  05.2001 Віце-прем’єр-міністр України.
• 04.1998 – 12.1999  Директор Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України.
  
  • 04.1994 – 04.1998  Народний депутат України від  м. Луцька Волинської обл.
• 04.1994 – 04.1998  Народний депутат України від  м. Луцька Волинської обл.

Голова підкомітету з питань творчої діяльності, мистецтва, мовної та культурно-просвітницької політики Комітету з питань культури й духовності Верховної Ради України.

Член депутатської групи “Конституційний центр"

10.1992 – 08.1994         Віце-прем’єр-міністр України

02.1992 – 10.1992         Державний радник України з питань гуманітарної політики

1991 – т.ч.               Директор Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України

1988 – т.ч.              Заступник академіка-секретаря відділення літератури, мови та мистецтвознавства Академії наук УРСР (НАН України)

05.1978 – 1991             Заступник директора з наукової роботи, завідуючий відділом рукописів Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка Академії наук УРСР

06.1973 – 05.1978        Учений секретар Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка Академії наук УРСР

06.1971 – 06.1973        Молодший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка  Академії наук УРСР                        

1968 – 1971                  Аспірант, Інститут літератури Академії наук УРСР

09.1965 – 10.1968         Трубозгинальник Ленінградського суднобудівного заводу

05.1963 – 10.1965         Слюсар Луцького електроапаратного заводу

09.1962 – 01.1963         Робітник промкомбінату Волинського облжитлопостачторгу

08.1960 – 08.1962         Учитель Озерської восьмирічної школи Дубнівського району Рівненської області 

Почесні звання,  громадські посади та нагороди 

Президент Міжнародного фонду Марії Приймаченко

Голова Українсько-Польського Форуму

Почесний Голова Конвенту Європейського Колегіуму польських і українських університетів.

Член Президії Ради Спілки письменників України

Президент громадської організації „Фонд Михайла і Ярослава Стельмахів”

Почесний доктор  Ужгородського національного  університету.

Почесний доктор КНУ імені Тараса Щевченка.

Академік Острозького Академічного Братства.

Почесний професор  НаУКМА

Лауреат премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів

Лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка за книгу “Із забуття – в безсмертя”

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Лауреат Республіканської премії ім. О.Білецького в галузі літературно-художньої критики.

Орден „За  заслуги” І ступеня.

Орден “За заслуги” ІІІ ступеня

«Орден князя Ярослава Мудрого» V ступеня.

Орден Української православної церкви  «Святителя Петра Могили».

Орден Австрійської республіки.

Орден Павла Скоропадського.

Орден  Христа Спасителя.

Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня.

Кавалер Командорського Хреста за заслуги Республіки Польщі.

Кавалер Офіцерського Хреста за заслуги Республіки Польщі.

Державний орден Італійської республіки «Зірка  італійської солідарності» з присвоєнням почесного звання «Кавалер з правом користуватися  регаліями  Ордена.

„Медаль князя Костянтина Острозького”  (найвища золота відзнака Національного університету  „Острозька академія”,

Медаль Св. Володимира за видатний внесок у  наукову та політичну діяльність (Світовий конгрес вільних українців).

Золота медаль Лесі Українки за вагомий внесок у становлення і розвиток Волинського національного університету  імені Лесі Українки.

Золота медаль Національної академії мистецтв України.

Медаль «Григорій Сковорода» Національної  академії  педагогічних наук.

Медаль «За жертовність і любов до України».

Медаль «Будівничий України» (Всеукраїнське товариство «Просвіта»).

Хрест Пошани «За духовне відродження».

Автор понад 700 статей, оглядів, рецензій, серед них:

1. «За що я Вкраїну люблю?» Шевченкові — 200. — січень 2014 р.
2. Чи відкрите ще вікно  порозуміння? — 24-25 січня 2014 р.
3. Великий українець на Арбаті // Мельниченко В. Тарас Шевченко і Михайло Грушевський на Старому Арбаті. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2006. — С. 355—358.
4. Він знав, „як много важить слово”: І. Франку — 150 // Вісник: (Літературознавчі студії) / Київ. міжнарод. ун-т.  — Вип. 8. — С. 3—16.
5. Висновки / М.Г.Жулинський, М.П.Бондар // Історія української літератури ХІХ століття. — К.: Либідь, 2006. — Кн. 2. — С. 674—685.
6. Від редактора // Історія української літератури ХІХ століття. — К.: Либідь, 2006. — Кн. 2. — С. 3—4.
7. Вітальне слово // Головна течія-гетерогенність-канон в сучасній американській літературі: Матер. ІІІ Міжнарод. конф. з американ. літ. — К.: Факт, 2006. — С. 26—40.
8. Герой неправдоподібного ювілею [Г.Сивокінь] // Слово і Час. — 2006. — № 8. — С. 72—74.
9. Іван Дзюба: „У мене свій світ, своя позиція”: Навздогін із пером у руках за 75-літнім марафонцем // Літ Україна. — 2006. — 27 лип. — С. 1,7;  Слово і Час. — 2006. — № 7. — С. 3—15.
10. Інститут літератури ім Т.Г.Шевченка: із поглядом у майбутнє // Слово і Час. — 2006. — № 12. — С. 3—5.
    На сторожі рідного краю // Дем’янчук Г.С.  Українське краєзнавство: сторінки історії. — К.: ВЦ „Просвіта”, 2006. — С. 3—5.
11. Національний гуманітарний простір: проблеми і перспективи: (Тези виступу на Загальних зборах НАН України 5 трав. 2006 р.) // Урядовий кур’єр. — 2006. — 13 трав. — С.8;  Слово і Час. — 2006. — № 6. — С. 3—7.
12. Нація має стати культурним організмом // Голос України. — 2006. — 4 квіт. — С. 7.
13. Осінній Драч з вогненним жалом весняної кропиви: [До 70-ліття письменника] // Літ. Україна. — 2006. — 19 жовт. — С.1,7;  Слово і Час. — 2006. — № 10. — С. 32—37.
14. Поема для жіночих очей: [Передмова] // Драч І.Ф.  Іду до тебе. — Луцьк: РВВ „Вежа”, 2006. — С. 3—8.
15. [Про поезію А. Цвіт] // Літ. Україна. — 2006. — 6 квіт. — С. 8.
16. Соломія Павличко: зазирання в безодню свободи // Спогади про Соломію Павличко. — К.: Вид-воСоломії Павличко „Основи”, 2006. — С. 89—99.
17. „Тут — правда про Лесю, про її родину і ближче оточення”: [Передмова] // Косач-Кривинюк О. Леся Українка: Хронологія життя і творчості. — Луцьк: Вид-во „Волин. обл. друк.”, 2006. — С. III-XVI.
18. The Power of Word // Welcome to Ukraine. — 2006. — № 3 —4. — P. 48—51.

Матвєєва Ольга Олексіївна – кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу української класичної літератури.

Наукові інтереси:

1. Історія української літератури к. ХІХ – п. ХХ ст.
2. Винниченкознавство
3. Творчість Панаса Мирного

Монографія:

Матвєєва О. О. «Щоденник» (1911–1951) В. Винниченка: художньо‑-онтологічні моделі / Ольга Матвєєва. — К.: Видавництво «Наукова думка», 2016. — 223 c.

Видання класичної спадщини:

Винниченко, Володимир. Щоденник (1932–1936) / Упорядкування, примітки, передмова Ольги Матвєєвої. Київ – Едмонтон – Нью-Йорк: Смолоскип. 2020. Т. 5. 694 c.

Колективна монографія:

Матвєєва О. О. Жанрова специфіка щоденника Панаса Мирного // Літературознавчий дискурс від бароко до постмодерну: [колективна монографія] / Упорядник, наук. ред. Н. Левченко. Київ–Люблін–Харків: Майдан, 2020. С 390-404. ІSBN 978-83-926699-7-5 (Польща).

Статті:

• Матвєєва О. Онтологічна модель у «Щоденнику» Володимира Винниченка 1926 – 1951 рр. / Ольга Матвєєва // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. – Вип. 15. – К.: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2009. – C. 85–89 (0,5 др. арк.).
• Матвєєва О. Жанрова специфіка літературного щоденника / Ольга Матвєєва // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. – Вип. 17. – К.: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2009. – С. 41–47 (0,5 др. арк.).
• Матвєєва О. Щоденник як жанр (реконструкція теоретичної історіографії) / Ольга Матвєєва // Вісник студентського наукового товариства. – Вип. 5. – Частина 2. – Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2009. – С. 65–67 (0,3 др. арк.).
• Матвєєва О. Концепція «визволення праці» в романі В. Винниченка «Хочу!» // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. – Вип. 19. – К.: Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, 2011. – C. (0,5 др. арк.).
• Матвєєва О. Концепція «всебічного визволення» в «Щоденнику» Володимира Винниченка / Ольга Матвєєва // Наукові записки. – Вип. 92. – Сер.: Філологічні науки (літературознавство, мовознавство). – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. – С. 160–168 (0,5 др. арк.).
• Матвєєва О. Ідея «національного визволення» в «Щоденнику» Володимира Винниченка / Ольга Матвєєва // Література та культура Полісся. – Вип. 62: Організації та творчі об’єднання ХІХ–ХХ ст. і їх діячі в регіональному та всеукраїнському контексті / [відп. ред. і упорядник Г. В. Самойленко]. – Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2011. – С. 63–75 (0,8 др. арк.).
• Матвєєва О. «Я готов іти на Голгофу»: Щоденник Володимира Винниченка (1926–1928) [Винниченко Володимир. Щоденник. 1926–1928] / Ольга Матвєєва // Слово і час. – К. – 2011. – № 5. – С. 114–117 (0,3 др. арк.).
• Матвєєва О. Соціальна художньо-онтологічна модель в «Щоденнику» В. Винниченка: від концепції «всебічного визволення» до ідеї «світового громадянства»  / Ольга Матвєєва // Література та культура Полісся. – Вип. 64. – Ніжин, 2011. – С. 35–50 (1 др. арк.).
• Матвєєва О. Художня модель індивідуального буття в «Щоденнику» Володимира Винниченка 1926 – 1951 рр. / Ольга Матвєєва // Винниченкознавчі зошити. – Вип. 4 / [відп. ред. Н. І. Михальчук, В. П. Хархун]. – Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2011. – С. 113–120 (0,5 др. арк.).
• Матвєєва О. Концепція «нової моралі» в «Щоденнику» В. Винниченка: від проекту «морального визволення» до ідеї «етики комунізму» / Ольга Матвєєва // Актуальні проблеми слов’янської філології: Лінгвістика і літературознавство. – Вип. XXVI. – Ч. 1. – Бердянськ : БДПУ, 2012. – С. 260–270 (0,8 др. арк.).
• Матвєєва О. Конкордизм як «засіб лікування» національної художньо-онтологічної моделі в «Щоденнику» 1925–1951 рр. / Ольга Матвєєва // Вісник Черкаського університету: Філологічні науки. – Черкаси, 2012. – С. 32–38 (0,5 др. арк.).
• Матвєєва О. Щастя як ключовий концепт у проекті «повноти» буття: від ідеї «чесності з собою» до програми «конкордизму» (на матеріалі «Щоденника» В. Винниченка) / Ольга Матвєєва // Spheresofculture. – Vol. II. – Lublin, 2013. – S. 104–113 (0,6др. арк.).
• Матвєєва О. Концепція «визволення праці» в романі В. Винниченка «Хочу!» / Ольга Матвєєва // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. – К.: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. – 2014. – Вип. 19. – С. 42–49 (0, 5 друк. арк.).
• Концепція «національного відродження» в романі В. Винниченка «Хочу!» (1916) / Ольга Матвєєва // Українська література класичного періоду: художнє слово у поступі нації (на пошану О. А. Камінчук) / НАН України. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. – К., 2014.  –  С. 400– 407 (0,5 друк. арк.).
• Матвєєва О. Категорія матеріальні цінності у контексті художньої моделі індивідуального буття (на матеріалі творчості і щоденникових нотаток В. Винниченка) / Ольга Матвєєва // Слово і час. – К. – № 7. – С. 23–31 (0,7 друк. арк.).
• Матвєєва О. Концепція «колектократії» в романі В. Винниченка «Слово за тобою, Сталіне!» / Ольга Матвєєва // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія. Збірник наукових праць. – Вип. 18–20. – Черкаси: Видавець Чабаненко Ю. А., 2015. – С. 390–402 (0,5 друк. арк.).
• Матвєєва О. Щоденник (1911–1951) В. Винниченка як філософсько‑художній мікрокосм // Винниченкознавчі зошити. – Ніжин, 2015. – Вип. 5. – С. 123–136 (0,7 друк. арк.).
• Матвєєва О. Концепція щастя в романі «Лепрозорій» В. Винниченка / Ольга Матвєєва // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. – К.: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, 2015. – Вип. 22. – С. 124–129 (0,7 друк. арк.)
• Матвєєва О. Концепція «всебічного визволення» в романі «Сонячна машина» (1925) В. Винниченка / Ольга Матвєєва // Наукові записки. – Випуск 142. – Серія: Філологічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2016. – С. 207–212 (0,5 др. арк.).
• Матвєєва О. Ідея «національного відродження» в драмі «Між двох сил» (1918) В. Винниченка / Ольга Матвєєва // ХІ науковий семінар «Роль визначних особистостей — митців, діячів науки та культури, у процесі формування національної самосвідомості наприкінці ХІХ — початку ХХ ст.»: Матеріали / Упорядники Н. Грабар, О. Гураль, О. Мокану. — К., 2016 (0,5 др. арк.).
• Матвєєва О. Концепція «національного визволення» в «Щоденнику» (1911–1925 ) В. Винниченка: художня рецепція революційних подій 1917–1921 рр. / Ольга Матвєєва // Феномен Михайла Грушевського як державного діяча, науковця, громадянина (до 150-річчя від дня народження): зб. наук. праць. — К.: «Міленіум», 2016. – С. 58–60 (0,3 др. арк.).
• Матвєєва О. Концепт дому в «Щоденнику» В. Винниченка / Ольга Матвєєва // Сучасні літературознавчі студії. Феномен дому в літературознавчій перспективі. Збірник наукових праць. — К.: Вид. центр КНЛУ, 2016. — С. 364–373 (0,5 др. арк.).
• Матвєєва О. Художня концепція українського державотворення в «Щоденнику» В. Винниченка: від ідеї «всебічного визволення» в соціалістичній проекції до конкордистського проекту національного буття // Література та культура Полісся. — Вип. 84. Серія «Філологічні науки». — № 7. — Ніжин: НДУ ім. Миколи Гоголя, 2016. — С. 288–297 (0,5 др. арк.).
• Матвєєва О. Проблема національної ідентичності у творчості В. Винниченка // Національна ідентичність в мові і культурі: [Збірник наукових праць]. — К.: Талком, 2017. — С. 50–55 (0,5 др. арк.).
• Матвєєва О. Моделювання образу «природної людини» в контексті філософії конкордизму (на матеріалі романістики В. Винниченка) // Художні феномени в історії світової літератури: перехід мови в письменництво («Екоцентризм: культура і природа»): [Збірник наукових праць]. — Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2017. — С. 63–64 (0,1 др. арк.).
• Матвєєва О. Художня модель соціального буття в романі «Нова заповідь» В. Винниченка: від проекту «всебічного визволення» до ідеї «світового миру» / Ольга Матвєєва // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених: [Збірник наукових праць]. — К.: Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАНУ, 2017. — Вип. 24 — С. 54–60 (0,5 др. арк.).
• Матвєєва О. Концепт «чесності з собою» в контексті індивідуального буття (на матеріалі творчості та щоденникових записів В. Винниченка) / Ольга Матвєєва // Філологічні діалоги: [Збірник наукових праць]. – Ізмаїл: РВВ ІДГУ, 2017. – Вип. 4. – С. 109–116 (0,5 др. арк.).
• Матвєєва О. «Художня рецепція подій Другої світової війни в “Щоденнику” В. Винниченка» / Україна на шляху до Незалежності. Збірник матеріалів науково-практичної конференції. Корсунь‑Шевченківський: ФОП Майдаченко І. В., 2018. С. 101—105.
• Матвєєва О. Тоталітарна модель буття в романі «Нова заповідь» В.Винниченка / Тоталітарне суспільство як загроза розвитку демократичної держави: [до 85-ї річниці Голодомору в Україні]. Харків: ХДУХТ, 2018. С. 107—111.
• Матвєєва О. Ідея «національного відродження» у ранній творчості В. Винниченка / Національна ідентичність в мові і культурі: [Збірник наукових праць]. Київ: Талком, 2019. С. 74—78
• Матвєєва О. Друга світова війна в контексті філософії конкордизму (на матеріалі творчості В. Винниченка) / Україна у світових та локальних конфліктах ХХ – на початку ХХІ століття. Харків: ХНУРЕ, 2019. С. 120–126.
• Матвєєва О. О. Концепція «природної людини» в романі «Лепрозорій» В. Винниченка / «Citius, Altius, Fortius!»: феномен спорту в літературі та культурі: [збірник тез]. Бердянськ: БДПУ, 2020. C. 103–105.
• Матвєєва О. О. «За лаштунками “парадних залів”: Володимир Винниченко: щоденникові записи 1932–1936 рр.: [Передмова до науково-публіцистичного видання]. Київ – Едмонтон – Нью-Йорк: Смолоскип. 2020. Т. 5. С. 7–26.
• Матвєєва О. Проблема національної ідентичності в публіцистичній та епістолярній спадщині Панаса Мирного / Національна ідентичність в мові і культурі: збірник наукових праць. Київ: Талком, 2021. С. 84–90.
• Матвєєва О. Тема мистецтва у творчості Панаса Мирного (на матеріалі творів «Хома Боровик», «Не вгашай духу!», «Народолюбець», «Лихі люди») / «Сонячні кларнети: танець, музика, театр у літературних проєкціях»: матеріали міжнародної наукової конференції. Бердянськ: БДПУ, 2021. С. 118–121.
• Матвєєва О. Концепт жіночакраса в контексті кризи християнізованої культури (на матеріалі прози В. Винниченка 1910-х рр.) /«Повість про людей»: антропологічний вимір прози Валер’яна Підмогильного в контексті літератури Розстріляного відродження: збірник наукових праць. Дніпро: ДНУ імені Олеся Гончара, 2021. C. 58–65.
• Матвєєва О. «Щастятребабудувати»: філософська трансформація образу дому в оповіданні «Історія Якимового будинку» В. Винниченка / Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство. Вип. 2 (98). Київ: Видавничий дім Д. Бураго, 2021. С. 152–167.
• Матвєєва О. Мистецький проєкт буття у творчості В. Винниченка (на матеріалі творів «Дорогу красі», «Чудний епізод») / Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія «Філологія. Журналістика». Видавничий дім «Гельветика». 2022. Т. 33 (72). № 2. C. 110–116.
• Матвєєва О. Ідея жіночої емансипації у творчості Панаса Мирного (на матеріалі щоденникових записів, твору «Сколихнув», трилогії «Родина Бородаїв – Головиха –Учителька» / Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія»: [Збірник наукових праць]. Видавничий дім «Гельветика». 2022. Випуск 54. С. 164–167
• Panas Myrnyi’s creative laboratory (based on unfinished works) / Творча лабораторія Панаса Мирного (на матеріалі незавершених прозових творів) / International scientific conference «Current trends and fields of philological studies in the challenging reality»: conference proceedings (July 29–30, 2022. Riga, the Republic of Latvia). Riga, Latvia: «Baltija Publishing», 2022. Р. 104–108.
• Концепт краси в ранній творчості В. Винниченка (на матеріалі творів «Голота», «Молода кров», «Базар», «Розіп’яті» / Pomiędzy/ Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe. Polska, Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek. NR 1 (4). 2022. P. 33–42.
• Ідея жіночої емансипації у творчості Панаса Мирного: [тези] / Аргументи сучасної філології. Образ жінки: «жіноче», «феміністське», «фемінне».Матеріали Міжнародної наукової конференції (7–8 квітня 2022 року). Харків. ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2022. C. 201–206.
• «Подорожній» текст як джерело творчості письменника (на матеріалі творів «Подорожні нотатки», «Подоріжжя од Полтави до Гадячого», «День у дорозі» («Серед степів») Панаса Мирного / Художні феномени в історії та сучасності («Дискурс подорожі»): [тези]. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2022. С. 48–49. 

Інша діяльність:

Виконання обов’язків вченого секретаря спеціалізованої вченої ради Д 26.178.01 Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (2019–2021 рр.).

Нагороди:

Премія ім. Григорія Костюка у галузі літературного джерелознавства та текстології (за сприяння Української Вільної Академії Наук у США (Нью-Йорк); Канадського Інституту Українських Студій (Едмонтон)) (2020 рік)

Премія ім. Ольги Камінчук (2014)

Адреса для листування: olha.matveeva0310(at)gmail.com

Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу української класичної літератури, вчене звання: старший науковий співробітник.

Пріоритетні напрями наукової діяльності:

-         українська драматургія другої половини ХІХ – початку ХХ століття,

-         драматургія Лесі Українки,

-         текстологія.

Монографія:

Проблематика раннього християнства у драмі Лесі Українки: становлення тексту в русі авторських художніх рішень – К., Академперіодика, 2018. – 221 с.

Монографії у співавторстві:

Українська культура: еволюція кризової свідомості  / Колективна монографія. – Тернопіль: Джура, 2013. – 337 ст. (Авторка розділів: «Колізії сучасного українського театрального мистецтва» та «Криза духовних цінностей: мораль і родина»).
Стратегії і практика культурних перетворень: зарубіжний досвід / Колективна монографія. – Тернопіль: Джура, 2015. – 260 ст. (Авторка розділу «Українські ремінісценції європейської драми»).
Українська література ХІХ – початку ХХ століття: художнє слово у поступі нації. Збірник присвячений світлій пам'яті  докт. філ. наук Ольги Камінчук – К., 2014. - 420с. (Авторка статті  "У контексті доби: Семен Гулак-Артемовський – драматург").
На шляху національно-історичного самоусвідомлення: нова українська література. – К., 2023. – 536с. (Авторка розділу «Колізії національної і релігійної самоідентифікації в українській історичній драматургії другої половини ХІХ – початку ХХ століття». с. 396-418).
Людмила Старицька-Черняхівська на тлі епохи: трагічна і героїчна постать нашої історії, грані таланту, родинне коло. – К., 2024. (Авторка розділу «Тема  релігійного і національного самоусвідомлення в драматургії Людмили Старицької-Черняхівської»).

Колективні наукові збірники:

Влада, суспільство, громадянин: проблеми взаємодії в сучасній Україні.  Аналітична доповідь / За ред. О.Майбороди. – К., ІПіЕНД ім.І.Ф.Кураса НАН України, 2013. – 64 с.

Наукове редагування:
Наукова редакторка, автор передмови і приміток до книги, виданої до 150-річчя від дня народження Лесі Українки:
Леся Українка. Апокриф. Вибране / Леся Українка. Чотири розмови про Лесю Українку / О. Забужко, С. Шевчук. - Київ, Видавничий дім «Комора», 2020. - 632 ст.

Першопублікації:

Здійснено першодрук п’єси Семена Гулака-Артемовського «Ночь накануне Иванова дня» з передмовою і коментарем «Дворянська «комедія-водевіль» С.Гулака-Артемовського» // Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія. – Том Х. – К., 2015. – С. 235-262.

Вибрані публікації:

1. «Вік шукань нової істини»: за драмою Лесі Українки «Руфін і Прісцілла» // Бористен. – 2000. - № 1. – С. 18-19.
2. Філософські засади драми Лесі Українки «Руфін і Прісцілла» як основа для формування моральних цінностей // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. – Вип.17. – К.- Запоріжжя, 2000. – С.118-121.
3. Поетика редакцій тексту драми Лесі Українки «Руфін і Прісцілла»: еволюція художнього задуму // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. – 2001. – № 2. – С. 21-24.
4. Творча ґенеза тексту драми Лесі Українки «Руфін і Прісцілла» і особливості характеротворення // Слово і час. – 2001. – № 4. – С.51-57.
5. Жіночі образи в історичній драматургії Михайла Старицького // Михайло Старицький: постать і творчість (до 100-річчя з дня смерті): Зб. наук. пр. – Черкаси, 2004. – С. 158-165.
6. Український національний герой в драматургічній інтерпретації ХІХ ст. // Ukrainikabrunensia. Ukrajinistika – minulost, pritomnost, budoucnost. Sbornikvedeckychpraci. – Brno, 2004. (Україністика: минуле, сучасне, майбутнє: Зб. наук.пр. - Брно, 2004). – С.271-278.
7. «Динамічна поетика» тексту: нове життя забутого терміну чи подальше забуття? (на матеріалі однієї драми Лесі Українки) // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету. Філологічні науки. – Вип.10. – Т. 1. – Кам’янець-Подільський, 2005. – С.61–68.
8. Драматичні твори Лесі Українки: текстологія, проблематика, поетика // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. – Т. 3. – Луцьк, 2006. – С. 79-91.
9. Мотив „безталання” в українській драматургії першої половини 60-х років ХІХ століття // Південний архів: Зб.наук.пр. Філологічні науки. – Вип. ХХХVІІ. – Херсон, 2007. – С.18-21.
10. Екзистенційні колізії раннього християнства (За драматичними текстами Лесі Українки) // Sacrum і Біблія в українській літературі. За ред. І.Набитовича. – Люблін, 2008. – С.521-529.
11. Українська драматургія 60-х — 70-х років ХІХ століття: концепт «не судилось» // Українська література в загальноосвітній школі. — 2012. — № 10. — С. 30-32.
12. Семен Гулак-Артемовський: Життєві й творчі колізії // Слово і час. — 2013. — № 4. — С.17-27.
13. Опера Семена Гулака-Артемовського  «Запорожець за Дунаєм» й  українська драматургія 60-х років ХІХ століття: ремінісцентність мотивів // Вісник Черкаського університету.  — Черкаси, 2013. — № 19 (272). — С. 21-29.
14. Масляк Володимир Іванович // Шевченківська енциклопедія: В 6т. – Т.4. –  К., 2013.
15. Лукич Василь // Шевченківська енциклопедія: В6 т. – Т.3. – К., 2013.
16. Кокорудз Ілля Федорович // Шевченківська енциклопедія: В6 т. – Т.3 –К., 2013 (Співавтор Л.Гаєвська).
17. Українська драма 60-х років ХІХ століття: конфлікт матеріального й інтелектуального // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Філологічні науки. Випуск ІІІ. – Бердянськ, 2014. – С. 309-316.
18. Історіософська проблематика п’єс «Кремуцій Корд» Миколи Костомарова та «Руфін і Прісцілла» Лесі Українки. –  Spheresofculture. VolumeVII. – Lublin, 2014. – С. 228 – 235.
19. «Мелодрама завжди в ціні»: «Назар Стодоля» Тараса Шевченка й українська драматургія 60-х років ХІХ століття // Шевченків світ. – 2015. – № 8. – С. 35-45.
20. Мирні концепти в українській історичній драматургії класичного періоду» // Література та культура Полісся. Випуск 84. Серія «Філологічні науки». –  № 7. – Ніжин, 2016. – С. 277-287.
21. Драматургія Пантелеймона Куліша: сакральне і національне // Пантелеймон Куліш в історії української культури / Матеріали науково-просвітницької конференції до 160-ї річниці виходу українського правопису «Кулішівка». – Суми: ВД «Білий птах», 2016. – С. 28-34.
22. Драматургічна рецепція українсько-польських взаємин // Збірник матеріалів науково-практичної конференції 7 грудня 2017 року «Україна – на шляху до незалежності» // Корсунь-Шевченківський. – Видавець І.В.Майдаченко, 2018. – сс. 105-110.
23. Мова п’єси Лесі Українки «Руфін і Прісцілла»: текстолого-семантичний аспект // Культура слова. № 93. 2020. С. 115–133.
24. Драматургія // Історія української літератури в 12 томах. Т. 6. К.: Наукова думка, 2022. С. 881–986, 1003–1037.
25. Бабишкін Олег Кіндратович / Велика українська енциклопедія: https://vue.gov.ua/index.php?search=%D0%91%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD.
26. Образ Ольги Драгоманової-Косач (Олени Пчілки) в епістолярному наративі Михайла і Лариси Косачів» / «Олена Пчілка: барви особистості та феномен національного духу». Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 175-річчю від дня народження Олени Пчілки. Звягель. 30 травня 2024 року. – Вінниця, 2024. – С. 376-390.
    
    Інша діяльність: 

Експерт конкурсу романів, кіносценаріів і п’єс "Коронація слова" (2002-2005). 

Адреса для листування: aleksanna (at) ukr.net

 Ткачук Руслан Федорович - доктор філологічних наук, старший науковий співробітник

Наукові інтереси:

- українська полемічна книжність;
- біблеїстика;
- міжконфесійні взаємини на теренах України в ранньомодерну добу.

Монографії

•       Творчість митрополита Іпатія Потія та полемічна література на межі XVI – початку XVII ст. Джерела. Риторика. Діалог. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. 240 с.

•       Полемічна традиція унійних письменників кінця XVI - першої половини XVII ст.: доба і постаті, текст і прототекст, риторика і поетика. Київ: КММ, 2019. 486 с.

Статті у фахових виданнях:

1. Metropolita Hipacy Pociej i unionistyka katolicka na przełomie XVI – XVII wieku. Biuletyn Ukrainoznawczy. Pzremyśl, 2007.  S. 47 –55.
2. Проект унії у літературній спадщині Іпатія Потія. Літературознавчі обрії.  К., 2006. Вип. 11.  С. 113 –115.
3. До питання авторства „Антирризису”. Медієвістика. Збірник наукових статей.  Одеса, 2006.  Вип. IV.  С. 102 – 107.
4. Твір „Relacia, y uważenia postępkow niektórych około Cerkwi Ruskich Wileńskich” Іпатія Потія у контексті культурно-історичних обставин поберестейської доби. Київські полоністичні студії. Європейський вимір української полоністики.  К., 2007.  Т. IX.  С. 97 – 102.
5. Полеміка Іпатія Потія із Кліриком Острозьким. „Оборона Флорентійського собору восьмого”. Київські полоністичні студії. Gente Ruthenus Natione Polonus.  К., 2008. Т. X.  С. 188 – 196.
6. Іпатій Потій та уніоністика на межі XVI – XVII ст. Слово і час. Київ,  2009.  Червень.  С. 13 – 19
7. Іпатій Потій та уніоністика на межі XVI–XVII ст. Слово і час. Київ, 2009. №6. С. 13–19.
8. Ранньобароковий дискурс гомілетичної спадщини Іпатія Потія. Літературознавчі обрії. Київ: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2009. Вип.14. С. 130–136.
9. Специфіка полемізування митрополита Іпатія Потія у трактаті «Антирризис». Київські полоністичні студії. Київ, 2009. Т. XV. С. 66–72.
10. Джерела полемічної літератури кінця XVI — початку XVII ст. Антипролог: збірник наукових праць, присвячених 60 – річчю члена-кореспондента НАН України Миколи Сулими.  К., 2007. С. 183 – 199.
11. Творчість Іпатія Потія в контексті літературної полеміки кінця XVI – початку XVII століття. Літературознавчі студії: збірник наукових праць. Київ, 2005. Вип. 14. С. 326 – 333.
12. Монографія про визначного полеміста. Слово і Час. Київ, 2010. Січень. С. 99–100.
13. Діяльність братств в Україні кін. XVI – поч. XVII ст. в оцінці митрополита Іпатія Потія. Просфонима: текст і контекст. Львів, 2013. С. 117–121.
14. Потій Іпатій (Адам). Енциклопедія історії України. Київ: Інститут історії НАН України, 2011. Т. 8. С. 449–450.
15. Епістолярій Іпатій Потій та релігійна полеміка кінця XVI – початку XVII ст. Біля джерел українського бароко: Збірник наукових праць. Львів: Свічадо, 2010. С. 69–77.
16. Управління етнокультурним розмаїттям у контексті глобалізації. Державне управління: теорія і практика [Електронне наукове фахове видання]. Київ, 2011/2.
17. Усна словесність (від найдавнішого часу). Історія української літератури у 12 тт. К.: Наукова думка, 2013. Т. I. С. 73 – 88.
18. Усна словесність (до другої половини XVI ст.). Історія української літератури у 12 тт. К.: Наукова думка, 2013. Т. I. С. 553 – 559.
19. Літопис подій. Історія української літератури у 12 тт. К.: Наукова думка, 2013. Т. I. С. 804 – 810.
20. Полеміка Мелетія Смотрицького із Іпатієм Потієм у контексті суспільно-культурних обставин кінця XVI ‒ початку XVII століть. Наукові Записки. Серія «Філософія». Матеріали наукової конференції «Віра і розум в історії слов᾽янської філософії» (до 430-річчя з дня народження М.Смотрицького). Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія». 2008. Вип. 4. С. 95 ‒ 104.
21. Гуманітарний розвиток України в контексті кризових явищ культури. Державне управління: теорія і практика [Електронне наукове фахове видання]. Київ, 2012/1.
22. Habent sua fata libelli. Втрачені твори митрополита Іпатія Потія. Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. Збірник наукових праць. Київ, 2014. Вип. 21. С. 117 ‒ 119.
23. Інтеграційний зміст реформ митрополита Велямина Рутського. Intercultural communication. Józefów, 2017. Vol. 1 (2). P. 44‒52. Metropolia Kijowska w czasah Józefa Welamina Rutskiego: stosunki z królem a Rzymem. Biulenteń Ukrainoznawczy. Przеmysł, 2014. S. 14–29.
24. Управління етнокультурним різноманіттям у контексті формування єдиного гуманітарного простору. Українська культура: еволюція кризової свідомості. [Колективна монографія]. Тернопіль, 2014. С. 276 – 283.
25. Metropolia Kijowska w czasah Józefa Welamina Rutskiego: stosunki z królem a Rzymem. Biulenteń Ukrainoznawczy. Przеmysł, 2014. S. 14 – 29.
26. Твір «Подвійна вина» митрополита Велямина Рутського в історії полемічної літератури. Слово і Час. Київ, 2015. №1. С. 64–71.
27. Правова полеміка у Київській церкві в часи митрополита Велямина Рутського. Міждисциплінарні гуманітарні студії. Київ: Національна академія наук України, 2015. Вип. 2. С. 84–90.
28. Риторичні стратегії полеміки у трактаті митрополита Вельямина Рутського «Examen Obrony, to iest odpis na script, Oborona Werificatij nazwany, w którym się zgromadzenie Wilenskie Zejścia Ducha iustificuie, że nie popadło w Sowitą Winę, sobie zadaną». Наукові праці: науково-методичний журнал. Вип.265. Т.277. Філологія. Літературознавство. Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2016. С. 80 ‒ 85.
29. Твір митрополита Велямина Рутського «Examen Obrony, to iest odpis na script, Oborona Werificatij nazwany, w ktorym się zgromadzenie wileńskie zejścia Ducha iustificuie, że nie popadło w Sowitą Winę, sobie zadaną» в контексті церковної кризи в Україні. Jahrbuch der VII. Internationalen virtuellen Konferenz der Ukrainistik «Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht». Verlag readbox unipress Open Publishing LMU, 2017. Reihe: Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik. Bd. 2016. P. 552‒563.
30. Полеміка Іллі Мороховського із Мелетієм Смотрицьким у творі «Paregoria albo utulenie uszczypliwego lamentu mniemaney Cerkwie Swiętey Wschodniey zmyślonego Theophila Ortologa»: відмінності світоглядних інтерпретацій. Компаративні дослідження слов᾽янських мов і літератур. Київ: «Освіта України», 2016. Вип. 31. С. 305‒316.
31. Виклад церковної історії та літературно-комунікативні стратегії у творі Іллі Мороховського «Discurs o początku rozerwania Cerkwie Graeckiey od Kośćioła Rzymskiego, y kto był tego przyczyną». Мова і культура. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. Вип.18. Т.IV (179). С. 26–38.
32. Трактат Антонія Селяви «Antelenchus, to iest odpis na srypt uszczypliwy zakonnikow cerkwi S.Ducha, Elenchus zwany» в контексті полемічної літератури XVII ст. Мова і культура. К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. Вип.20. Т. III (188). С.241 ‒ 256.
33. Богословський та художній зміст книги митрополита Вельямина Рутського «Ustawy Świętego Oyca Naszego Bazylego Wielkiego. Tudzież uwagi i nauki duchowne przez Jozefa Welamina Ruckiego metropolitę całej Rusi zebrane». Літературознавчі обрії. Київ: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2017. Вип. 24. С. 15‒24.
34. Еклезіологічна думка Івана Дубовича у книзі «Hierarchia abo o zwierzchności w Cerkwi Bożej». Мова і культура. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. Вип. 20. IV (189). С. 181‒190.
35. Полеміка Іллі Мороховського та Мелетія Смотрицького щодо чистилища у творі «Paregoria albo utulenie uszczypliwego lamentu mniemaney Cerkwie Swiętey Wschodniey zmyślonego Theophila Ortologa». Компаративні дослідження слов᾽янських мов і літератур. Київ: «Освіта України», 2017. Вип. 32. С. 287–300.
36. Обґрунтування верховенства Римської кафедри у творі Іллі Мороховського «Paregoria albo utulenie uszczypliwego lamentu mniemaney Cerkwie Swiętey Wschodniey zmyślonego Theophila Ortologa». Мова і культура. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. Вип. 19. Т.V (185). С. 199‒207.
37. Полеміка Іллі Мороховського із Мелетієм Смотрицьким навколо примату Папи Римського. Intercultural communication. Józefów, 2017. Vol.1 (2). P. 53‒66.
38. Полеміка Іллі Мороховського із Мелетієм Смотрицьким: розбір відмінностей Східної і Західної церков у творі «Paregoria albo utulenie uszczypliwego lamentu mniemaney Cerkwie Swiętey Wschodniey zmyślonego Theophila Ortologa». Мова і культура. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. Вип. 19. IV (184). С. 90 ‒ 97.
39. Герменевтичні аспекти доведення першості Римської кафедри у книзі Івана Дубовича «Hierarchia abo o zwierzchności w Cerkwi Bożej». Intercultural communication. Józefów, 2018. Vol.1 (4). P. 159 ‒ 174.
40. Твір Лева Кревзи «Obrona Jedności Cerkiewney, abo dowody ktorymi się pokazuie, iż Grecka Cerkiew z Łaćinską ma być ziednocżona» в історії української полемічної літератури. Літературознавчі обрії. Київ: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2018. Вип. 25. С. 13–22.
41. Богословський прототекст і художній вимір книги Пахомія Войни-Оранського «Zwierciadło albo zaslona naprzeciw uszczypliwey Perspektywie». Intercultural communication. Józefów, 2018. Vol. 2 (5). P. 47–62.
42. Полеміка Тимофія Симоновича з Мелетієм Смотрицьким у творі «Proba Verificatiey Omylney. Y dowod swowoleństwa małosłychanego Czerncow, y Iedynomyślnych Bractwa Wileńskiego». Компаративні дослідження слов᾽янських мов і літератур. Київ: «Освіта України», 2018. Вип. 34. С. 184–198.
43. Особливості історико-літературного процесу кінця XVI – початку XVII ст. в Україні. Мова і культура. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. Вип. 22. Т. I (196). С. 214–226.
44. Полемічна література в системі церковного письменства. Intercultural communication. Józefów, 2019. Vol. 6 (1). P. 53–70.
45. Художнє декодування тексту та міжконфесійний контекст передмови до читача Іллі Мороховського у творі «Παρηγορια albo Utulenie uszczypliwego Lamentu mniemanej Cerkwie Świętej wschodniej zmyślonego Theophila Orthologa». Літературознавчий дискурс: від бароко до постмодерну. Колективна монографія. Київ–Люблін–Харків, 2020. С. 78–91.
46. Рефлексії Теодора Скуминовича на тему занепаду православного Сходу у творі «Przyczyny porzucenia Disuniey przezacnemu narodowi ruskiemu podane» (1643). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературнознавство. Мовознавство. Фольклористика. Київ, 2021. №2 (30). С. 58–62.

Кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник відділу давньої української літератури.

Наукові інтереси:

·         художня проза української діаспори ХХ ст.;

·         творчість Віри Вовк, Григорія Сковороди;

·         релігійно-християнський дискурс у літературі;

·         екзистенціальна філософія;

·         літературна ономастика.

Вибрані публікації:

Монографія:

Проза Віри Вовк: виміри сакрального. – Брустурів: Дискурсус, 2016. – 364 с.: іл.

Cтатті:

1.    Ідея духовних пошуків у повісті Віри Вовк «Вітражі» // Мова і культура. – 2009. – Вип. 12.
2.    «Ніщо не вмирає, все перетворюється…»: тема мистецтва і духовних цінностей у повісті Віри Вовк «Старі панянки» // Українська література в загальноосвітній школі. – 2009. – № 6.
3.    Екзистенційні мотиви в повістевому триптиху Віри Вовк // Теоретична і дидактична філологія: зб. наук. праць / [за заг. ред. Г. Л. Токмань]. – К., 2011. – Вип. 10.
4.    Повість Віри Вовк «Тотем скальних соколів»: роль антропонімії у створенні художнього підтексту // Слово і час. – 2012. – № 10.
5.    Релігійні мотиви в поезії Віри Вовк і Яна Твардовського // Вісник Львівського ун-ту. Філологія. – 2012. – Вип. 56. – Ч. 2.
6.    Етномаркованість сакрального: специфіка використання гуцульської діалектної лексики в «Леґендах» Віри Вовк // Вісник Прикарпатського ун-ту. Філологія. – 2012. – Вип. 32/33.
7.    Афориcтика Віри Вовк як відображення світогляду авторки // Лексикографічний бюлетень: зб. наук. праць [відп. ред. І. С. Гнатюк]. – 2012. – Вип. 21.
8.    Трансформація міфологічної моделі становлення особистості у повісті Віри Вовк «Останній князь Звонимир» // Наукові праці: науково-метод. журнал. – Миколаїв, 2012. – Т. 192. – Вип. 180: Філологія. Літературознавство.
9.    Художня об’єктивація архетипу дому в повістях Віри Вовк // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія: зб. наук. праць / [відп. ред. В. Т. Поліщук]. – Черкаси, 2012.
10.  Сновидіння як «семіотичне вікно» містичного: своєрідність оніропростору повістей Віри Вовк // Spheres of Culture. – Lublin: Wydawn. Un-tu Maria Curie-Skłodowska, 2012. – Vol. II.
11.  Релігійні мотиви в поезії Віри Вовк і Яна Твардовського // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – 2012. – Вип. 56. – Част. 2.
12.  Художнє вираження діалогу людини і Божественного у повісті Віри Вовк «Спілкування з опалевим метеликом» // Світове українство як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті: зб. матеріалів четвертої Міжнар. наук.-практ. конф. / [відп. ред. І. Ключковська]. – Л., 2013.
13.  Реалізація опозиції сакральне / профанне у мотивах новелістичних циклів Віри Вовк «Карнавал» і «Сьома печать» // Наукові праці: науково-метод. журнал. – Миколаїв, 2013. – Т. 224. – Вип. 212: Філологія. Літературознавство.
14.  Ознаки притчевості в повісті Віри Вовк «Каравела»: їх авторське осмислення та художнє втілення // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених – К.: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2014. – Вип. 19.
15.  Багатогранність аналітичного осягнення художнього буття (рецензія на книгу Хороб М. Б. Грані художнього буття: нариси з української літератури ХХ століття: (дослідження, статті, критичні етюди). Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. 428 с.) // Слово і Час. – 2014. – № 6.
16.  Риси інтелектуалізму в романі Віри Вовк «Паломник» // Слово і Час. – 2015. – № 2.
17.  Образ героя-мандрівника у повістях Віри Вовк // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія: зб. наук. праць. – Черкаси: Видавець Чабаненко Ю.А., 2015. – Вип. 18–20.
18.  Відлуння філософських ідей Григорія Сковороди у творчості Віри Вовк // Переяславські сковородинські студії: філологія, філософія, педагогіка: зб. наук. праць / [за заг. ред. М.П. Корпанюка]. – Ніжин: Видавець Лисенко М.М., 2015. – Вип. 3.
19.  Образно-символічне вираження сакрального в художній прозі Віри Вовк // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених / [наук. ред. М.М. Сулима]. – К.: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2015. – Вип. 22.
20.  Мандрівник (HOMO VIATOR) – герой повістей Віри Вовк // Дивослово. – 2016. – № 1.
21.  Образ дому в поезії Віри Вовк // Сучасні літературознавчі студії. Феномен дому в літературознавчій перспективі: [зб. наук. праць]. – Вип. 13 / [гол. ред. Н.О. Висоцька]. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2016.
22.  Художнє осмислення образу пророка і його місії у творчості Віри Вовк і Лесі Українки // Слово і Час. – 2016. – № 12.
23.  «Книга Естери» Віри Вовк: біблійна інтертекстуальність образів-персонажів // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених / [наук. ред. М.М. Сулима]. – К.: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2017. – Вип. 24.
24.  Віра Вовк: відомі й маловідомі сторінки життєпису // Філологічні діалоги: зб. наук. праць. – Ізмаїл: Ізмаїл. держ. гуманітарн. ун-т, 2017. – Вип. 4.
25.  Бразильські мандри українського філософа: байки Григорія Сковороди у перекладах і творчій інтерпретації Віри Вовк // Переяславські сковородинські студії: філологія, філософія, педагогіка: зб. наук. праць / [за заг. ред. М.П. Корпанюка]. – Ніжин: Видавець Лисенко М.М., 2017. – Вип. 4.
26.  І знову… ad fontes: про візит до України Віри Вовк // Всесвіт: журнал іноземної літератури. – 2017. – № 9–10.
27.  Гуцульщина у прозі Івана Франка і Віри Вовк // Літературознавчі студії. – К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2017. – Вип. 2 (49).
28.  «Неспіймані світом»: ідейно-естетична суголосність творів Григорія Сковороди і Василя Барки (на матеріалі роману «Рай») // Сучасні проблеми мовознавства і літературознавства: зб. наук. праць / відп. ред. І.В. Сабадош. – Ужгород, 2018. – Вип. 23.
29.  Становлення Наукового центру дослідження українського шістдесятництва // Слово і час. – 2018. – № 3.
30.  Художня рецепція Біблії у творчості Віри Вовк // Ізборник 2012–2016. Дослідження. Критика. Публікації / Упор., ред. В.І. Сулима. – К.: ВД Дмитра Бураго, 2018.
31. Поетичний гербарій Григорія Сковороди і Віри Вовк // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених / [наук. ред. М.М. Сулима]. – К.: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2018. – Вип. 25.
32. Авторська молитва у творчості Віри Вовк // Київські полоністичні студії: матеріали Міжнар. наук. конф., м. Київ, 23–25 травня 2018 р. / [відповід. ред. Р. Радишесьий. – Т. ХХХV. – К.: Талком, 2019.
33. Орнітосимволіка Григорія Сковороди і Василя Барки: до питання прототексту // Переяславські Сковородинівські студії: філологія, філософія, педагогіка: зб. наук. праць / [за заг. ред. М.П. Корпанюка]. – Ніжин: Видавець Лисенко М.М., 2019. – Вип. 6.
34. Філософські казки Емми Андієвської та байки Григорія Сковороди: діалоги текстів // Слово і Час. – 2019. – № 10.
35. Повернення у слові: віднайдені в архіві Р. Братуня автографи Віри Вовк // Слово і Час. – 2020. – № 5.
36. Образ серця у контексті художнього світомислення Віри Вовк і Григорія Сковороди // Літературознавчий дискурс від бароко до постмодерну: Колективна монографія / Упорядник, науковий редактор Н. Левченко. – Київ–Люблін–Харків: Майдан, 2020.
37. Афористика Григорія Сковороди і Віри Вовк: діалоги текстів // Науковий вісник Ужгородського університету. – Серія «Філологія». – 2020. – Вип. 1 (43).
38. Біблійний інтертекст у романі Л. Мосендза «Останній пророк»  // Слово і Час. – 2021. – № 3.
39. Символіка світла в художніх текстах Григорія Сковороди // Переяславські Сковородинівські студії: зб. наук. праць / [за заг. ред. М.П. Корпанюка]. – Ніжин: Видавець Лисенко М.М., 2021. – Вип. 7: Філологія. Філософія. Педагогіка.
40. Образ Богородиці у творчості Віри Вовк: своєрідність і джерела інтерпретації // Крізь століття твій голос лунає: збірник матеріалів конференції до ювілею Віри Вовк / упор. Н. Гаврилюк. – Дрогобич, Коло, 2021.

Перелік публікацій у Google-scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?user=64lxs50AAAAJ&hl=uk&oi=ao

ORCID:https://orcid.org/0000-0002-9359-1334

Премії:

·         НАН України для молодих вчених (2019);
·         стипендія Президента України для молодих учених (2018—2019).

Інша наукова діяльність:

·         участь у написанні статей до Шевченківської і Франківської енциклопедій;
·         участь у підготовці оригінальних текстів пам’яток Х–XVIII ст. для майбутньої антології «Література Київської Русі»;
·         виступи на всеукраїнських і міжнародних конференціях різних рівнів (Варшава, Івано-Франківськ, Ізмаїл, Київ, Львів, Переяслав, Ужгород, Харків, Хмельницький, Чернігів).

Художня творчість:

Найріднішому. Вірші та світлини. – Брустурів: Дискурсус, 2015. – 40 с.: іл.

E-mail: yuliahryhorchuk(at)ukr.net

Мишанич Ярослав Олексійович — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу давньої української літератури.

Наукові інтереси:

-давнє українське літописання;

- козацьке літописання;

- мемуарна проза ХVІІ – ХVІІІ ст.

Публікації:

 “Однодумці з Гетьманщини” (газета “День”, 14 травня 2005)
 “Літопис, що не згорів” (газета “День”, 17 та 24 червня 2005)
«Українсько-російські взаємини в «Історії русів» / Антипролог. — Київ, 2007. — С. 315-326.
«Історичне оповідання як елемент літописної поетики (На матеріалі «Історії русів»)» / Медієвістика. — Одеса, 2006. — С. 138-148.
«Екзистенційні мотиви у драмах Дмитра Туптала» // Дмитро Туптало у світлі українського бароко. Львівська медієвістика. — Львів, 2007. — С. 167 – 176.
Людина і світ в “Історії русів” // Григорій Сковорода — джерело духовної величі і сучасність. — Тернопіль, 2007. — С. 265 – 272.
Олекса Мишанич і югославські українці // Слово і час. — Київ, 2008. — С. 93 – 97.
Жити щоб працювати (до творчої біографії Олекси Мишанича) // Слово і час. — Київ, 2008. — С. 101 – 106.
До проблеми авторства “Історії русів” // Gente Ukrainus, Natione Ukrainus [Літературні шляхи старожитньої України]. — Збірник наукових праць на пошану доктора філологічних наук, професора Миколи Корпанюка з нагоди його 60-річчя. — К., 2010. — С. 204-223.
І.В.Іваньо — сковородинознавець // Переяславські сковородинівські студії. Збірник наукових праць. — Випуск 1. — Переяслав-Хмельницький, 2011. — С. 55 – 70.
Сповідь мандрованого дяка: Артем Чапай. «В пошуках України» // Слово і час. — №6, 2012. — С. 92-93.
Тіні з минулого (з архіву Олекси Мишанича) // Слово і Час. — К., 2013 р. — С. 17-23.
Літопис і море // Студії з україністики. — Випуск XIII. — К., 2013. — С. 294-301.
Розділ «Галицько-Волинський літопис» // ІУЛ. — Т.1. — К.: «Наукова думка», 2013. — С. 573 – 587.
Морська тематика в українському літописанні // Слово і час. — № 1. — 2014. — С. 75-79.
З’ява та поширення «Історії русів» // Studia Polsko-Ukrainskie. — І. — Варшава, 2014.  — С. 175 – 184.
Мудрий дух Карпатських гір. До 80-річчя Миколи Мушинки // Слово і час. — №2, 2016  — С. 97 – 102.
Стабілізаційні та кризові процеси в історії української культури. У співавторстві. // Українська культура: еволюція кризової свідомості. — Тернопіль: «Джура», 2013. — С. 53 – 79.
Юрій Якович Барабаш- сковородинознавець // Переяславські сковородинівські студії. Збірник наукових праць. — Ніжин, 2017. — С. 85-92.
(У співавторстві з Олегом Румянцевим) Листи Миколи Кочіша до Олекси Мишанича (1969 - 1973) // Русинистични студиї. — Березень. — Новий Сад, 2017. — С. 143-154. — ISSN 2560-3612.
Листи П.П.Охріменка до О.В.Мишанича (1985-1990 роки) // Слово і час. — №4. — Київ, 2018. — С. 57-74.
Мороз М.О. Листи до О.В.Мишанича / Ізборник. 2012-2016. — Київ, 2018. — С. 327-450.
Українська історіографічна проза XVIII - першої половини XIX ст. в оцінці Михайла Максимовича» // Слово і час, № 10, 2019. – С. 52-58.
Полісся в давньоукраїнських літописах // Археологія і давня історія України. Дослідження Київського Полісся. - Київ, 2019. – С. 109-112. 
Утвердження просвітницької естетики у щоденнику Петра Апостола // Studia Polsko-Ukrainskie. – Warszawa, 2021. – Vol. 8. – C. 100-114. ISSN 2353-5644, e-ISSN 2451-2958.
Дмитро Багалій – сковородинознавець // Переяславські сковородинівські студії. Збірник наукових праць. – Ніжин, 2021. – Вип. 7. – С. 102 – 111. ISSN 2409-1146.
Листи Ореста Власова до Олекси Мишанича (1967-1970) // Українці Хорватії. Матеріали та документи. (Збірник матеріалів. Міжнародна наукова конференція в Загребі з нагоди 120-річчя переселення українців до Хорватії). – Загреб, 2021. – С. 73-94. ISBN 978-953-96527-5-1(Спільно з О. Румянцевим).

Кисельов Роман Євгенович – кандидат філологічних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу давньої української літератури.

Наукові інтереси:

•         проблема авторства і культура користування джерелами в українській літературі XVI–XVIII ст.

•         мовно-стилістичні риси української літератури XVI–XVIII ст.;

•         історія кириличного книгодрукування.

Вибрані праці:

Статті:

Про осмислення плагіату в Європі до Якоба Томазія // Sententiae, 2022, Vol. XLІ, Issue 1, 6-29.

Коментар до Томазієвої «Філософської дисертації про літературний плагіат» // Sententiae, 2021, Vol. XL, Issue 1, 104-115.

З яких джерел перекладав євангельські читання Мелетій Смотрицький? // Літературознавчий дискурс від бароко до постмодерну: Колективна монографія / Упорядник, науковий редактор Н. Левченко. Київ–Люблін–Харків: Майдан, 2020. С. 94–124.

[у співавторстві з Л. Довгою] Principles of Quoting the Holy Scriptures in Works by 17th Century Ukrainian Authors: Approaching the Issue // Studi Slavistici. – XV, 2018. – P. 87–110.

12 імениннних вітань викладачам Києво-Могилянської академії // Ізборник 2012–2016. Дослідження. Критика. Публікації. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. – С. 280–287.

Лексика української мови в почаївських стародруках // Друкарня Почаївського Успенського монастиря та її стародруки. – К.: Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, 2011. – С. 105–129.

«Наука о тайні святого покаянія» (К., 1671) як пам’ятка «простої мови» // Ґізель, Інокеній. Вибрані твори у 3-х томах. Т. 3. [Дослідження]. – К.–Л.: Свічадо, 2011. – С. 263–286.                                                              

Жанровий репертуар україномовних видань Почаївського Успенського монастиря ХVІІІ — першої третини ХІХ століття // Вісник Львівського університету. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. Вип. 1. — Львів: Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, 2006. —  С. 72—88.

Кириличні стародруки в бібліотеці Івана Франка // Вісник : (Літературознавчі студії ) / Київ. міжнарод. ун-т.  — 2006. — Вип. 8. — С. 82—94.

Переклади:

•         Ґізель, Інокентій. Мир з Богом чоловіку // Вибрані твори у 3 томах / Інокентій Ґізель; редактор-упорядник Л. Довга; пер. на укр. мову Р. Кисельов. – Т. 1. Кн. 1. – К.–Л.: «Свічадо», 2012. – С. 55–475.

•         Григорий Сковорода. Полное собрание сочинений. – Т. 1–2 / Пер. на рус. язык Р. Киселев, под ред. С. Йосипенко. – К.: «Богуславкнига». – Т. 1. – 2011.– 432 с.; Т. 2. – 2012. – 486 с.

•        Томазій, Я. Ядро дослідження про літературний плагіат, передусім теоретичне, уміщене в небагатьох стислих тезах: [перекл. з лат.] // Sententiae, 2021, Vol. XL, Issue 1, 89-103.

Каталоги:

•         [у співавт.] Бібліотека Івана Франка: Науковий опис у чотирьох томах. – Т. 1– К., 2010. – 624 с.; Т. 2. – К., 2015. – 718 с.

•         Кириличні стародруки 15–17 ст. у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського / Укл. Н. П. Бондар, Р. Є. Кисельов, за уч. Т. М. Росовецької. – К., 2008. – 232 с.

Сулима Віра Іванівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу давньої української літератури.

Наукові інтереси:

·         Історія української літератури ХІ-ХХІ ст.;

·         Новітні інтерпретації творів давнього письменства;

·         Релігійно-біблійна парадигма літературознавчих досліджень;

·         Теорія і методика сучасної медієвістики;

Вибрані праці:

Книги:

1.     Біблія і українська література. Навчальний посібник. – К.: «Освіта», 1998 р. – 339 с.

2.     Українська література. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - Київ, 2009. – 17,3 ум.-друк. арк. - (у співавт. з М.П. Ткачуком, В.Л.Смілянською та М.М. Сулимою).

3.     Не десять соколів: Роман, повісті. - К.: Радянський письменник, 1989. – 17,5 ум.-друк. арк. – Тираж 15 000 прим. (Художник – В. П. Васильєв).

4.     Історія української літератури: У 12 т. – Т.1. Давня література (Х – перша половина ХVI ст.). – К. : Наукова думка, 2014. – 838 с. -  68,25 арк.// автор розділів:  Біблійні книги – с. 117-131, Апокрифи – с. 132-160, Богослужбові книги – с. 160-172, Ораторсько-учительна проза – с. 173-194, Ізборник Святослава 1073 (с. 221), Ізборник 1076 (с. 223), Хроніка Іоанна Малали (с. 256), Хроніка  Георгія Синкелла (263), Хроніка Георгія Амартола (263), Києворуські проповідники (с.357-374), Володимир Мономах (386-401), Климент Смолятич (402-410), Кирило Туровський (411-428), Слово о полку Ігоревім (492-521),

5.     Історія української літератури: У 12 т. – Т. 2. Давня література (друга половина ХVI –  ХVIІІ ст.). – К. : Наукова думка, 2014. – 838 с. - 68,25 арк. // Науковий співредактор. // автор  розділів: Літературний процес  (друга половина ХVI –  п. п. ХVIІ ст.).  Літературний процес  (др. п  ХVIІ. – п. п. ХVIІІ ст.), Літературний процес ( др.. п. , ХVIІІ ст.),  .   

6.     IЗБОРНИК 2012-20/16. Дослідження. Критика. Публікації / Редактор-упорядник В.І.Сулима. – К.  Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. – 452 с. – Обсяг 26,27 др. арк.

7. Слово про закон і благодать митрополита київського Іларіона: текст і контекст, автор і канон. // Літературознавчий дискурс: від бароко до постмодерну. Колективна монографія. Київ–Люблін–Харків, 2020.  – С.18-28.

Статті:

1.     «До питання про історико-літературний та релігійно-філософський контекст одного поетичного твору Кирила Транквіліона Ставровецького» / Слово і час.  2019. № 6. С. 74-84.

2.     стаття/некролог “Сумного янгола зникома подобизна...”. Пам’яті Леоніда Ушкалова  // Слово і час. 2019.    № 3 . С. 124

3.     «Він очолював сізіфів проект – АІУЛ». // «Боліло серце за Україну : спогади про Віталія Дончика»: зб. ст. – Київ : Ярославів Вал, 2019. – С. 30–36.

4.     «Термінологічні дефініції та генеалогія жанрів ораторсько-проповідницької прози ХI-ХVIII століть» // «Ізборник  2012-2016». Дослідження. Критика. Публікації / Упор., ред: В. І. Сулима. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. –   Обсяг  –  1 др. арк.

5.     «Свята Тройця  у книзі “Зєрцало богословії” Кирила Транквіліона Ставровецького: прототекст, текст,  контекст» // Збірник наукових праць:  Культуротворча місія Почаївського василіянського монастиря. Упоряд. архиєп. Ігор Ісіченко. Харків: Акта, 2018. 228 с. – С. 37 – 50.  –  Обсяг -  0,8 др. арк.

6.     Слово про видатного дослідника «Слова» / «Слово і час». – №11 – 2018.  – Обсяг – 9500 знаків  -  0,25 др.

7.     « “Літера  –  не дух, Біблія – не релігія”  (Святе Письмо в дослідженнях І. Я. Франка)»  // Ліствиця Якова. Збірник статей  на пошану професора Леоніда Ушкалова з нагоди його шістдесятиліття. – Харків: «Майдан», 2016. – 485  с. – С. 379–392. 

8.     Твори про св. Бориса і Гліба в історії української літератури (1887-2014) // зб. «Святі Борис і Гліб у національній культурі та суспільній думці». – Харків: АКТА, 2016.  –  С. 144–160.   –  160 с.  –     16 стор.

9.     Іван Франко й апокрифічний протопласт української літератури //  Мандруючи світами і віками.  Збірник на пошану  Юрія Пелешенка. Під редакцією  Ігоря Набитовича. – Київ–Дрогобич: Посвіт, 2016. – С. 280–290. – 15 стор. 

10.   «Українська проповідь XI-XIX століть у дослідженнях Івана Яковича Франка (З нагоди 160-ї  річниці від дня народження і 100-х  роковин смерті  письменника)» // Матеріали міжнародній науковій конференції «Глобалізація/європеїзація і розвиток національних слов’янських культур. До дня слов’янської писемності і культури славістичній конференції (НБУ імені В.І. Вернадського).  – Київ, 2016. – С. 110-114.   –  6 стор.

11.   На поріг 90-ліття.  – журнал «Слово і час». – №11. –   2 стор.

12.   Кого наслідували українські проповідники XVIIcт. – греків, римлян чи поляків? (у рамках Міжнародної наукової конференції до 400-ї річниці заснування Києво-Могилянської академії «Adfonts –До джерел». Київ, 12-14 жовтня 2015) //  Наукові записки НАУКМА. Філологічні науки. – Том 176. – Київ, 2015.  – С. 31-35 (с. 34).

13.   Біблія (Святе Письмо) в українських перекладах і дослідженнях Наукового товариства  ім. Шевченка. – Наукове товариство ім. Шевченка. Енциклопедія.  Том 2. Бібл–Вес. – К., Львів, Тернопіль, 2014. – С. 103–109.

14.   До питання про жанр  твору Григорія Сковороди «СVМФОНІА, нареченная Книга Асхань о Познанїи самаго себе» //  Переяславські сковородинівські студії.  Зб. наук. праць. – Переяслав-Хмельницький, 2013. – С.  111 – 117.

15.    Володимир Мономах і його «Повчання»: до питання про жанр твору  // Студії з україністики. Вип. ХІІІ.  -  К., 2013.  -  С. 431 – 441.

16.   «Ірина Семенкоі Михайль Семенко:  образ автора в науковому дослідженні».  – Літературознавчі студії. Вип. 37. Ч. 2. (Б-ка Інституту філол..). – К.: Вид. дім Дмитра Бураго,  2013. – С. 337 – 343.

17.   Три етюди з марева пам'яті. Спогади про А.Гр. Погрібного // У кн..: Життя і чин Анатолія Погрібного. Наукові розвідки, статті, спогади. / Київ: ВЦ «Просвіта», 2011 р. – 487 с. - С. 373 – 378.

18.   «Діалог в ореолі смутку й сивини. Спогади про М.Н.Москаленка» // У кн.: Михайло Москаленко. Статті. Публіцистика. Спогади про Михайла Москаленка». / К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2011 р. - С. 475-485

19.   «До питання про традиції учительно-проповідницької літератури Київської Русі у творчості Володимира Мономаха і Григорія Сковороди»/ Переяславські Сковородинівсь-кі студії: Зб. наук. праць. – Переяслав-Хмельницький, 2011. – Вип. 1. – 336 с. - С. 124-129.

20.   «Жила я просто, ясно, тихо…» (З нагоди 70-ліття Ірини Жиленко)/ ж.«Дивослово», 2011, квітень, - С. 49 - 56

«Морфологія «Снів» Тараса Шевченка в контексті біблійних оніричних пророцтв» / Слово і час. – 2011. - № 3.- С. 12 - 20.

21.   «До питання про апокрифічні джерела давньоукраїнської літератури» / Gente Ukrainus, natione Ukrainus (Літературні шляхи старожитної України). Збірник наукових праць на пошану доктора філол. наук, проф. Миколи Корпанюка з нагоди його 60-річчя. – Київ: «Євшан-зілля», 2010. – С. 445-450.

22.   «Біблійні географічні назви як концепти і їх художньо-стильова функція в поезії Тараса Шевченка» / Шевченкознавчі студії. Збірник наукових праць. Вип. 12. (КНУ ім.. Т.Ш.). - 2009. – С. 163-172.

23.   «ПЫТАТИ ПОТОНКУ БОЖЕСТВЕНЫХ ПИСАНЇИ: філософія Клима Смолятича у вимірах біблійної екзегези та герменевтики» / Слово і час. – 2009. - № 12. – С. – 17-28.

24.   «Біблійні географічні назви як концепти і їх художньо-стильова функція у творах Г. Сковороди» / Григорій Сковорода - джерело духовної величі та сучасність (наук. матер. Переяслав-Хмельницьких XIV Сковородинівських читань) / – К., 2009. – Вип. ІІ. – С. 195 - 203.

25.   Біблійний концепт покори/послуху/смирення у дзеркалі українській поезії ХІХ-ХХ ст. – Науковий вісник Миколаївського державного університету. Випуск 22. Філологічні науки. Збірник наукових праць. – Миколаїв: МДУ, 2009. – С. 199 – 204.

26.   «Слово о полку Ігореві» як драма-декламація (жанрово-композиційний дискурс). - Слово і час. – 2008. - № 5. – С. 25

27.   Візантійська проповідницька традиція на сторінках Ізборника Святослава 1073 р.- Біблія і культура: Зб. наук. ст.: Вип. 8-9. – Чернівці, 2008.- С. 204—217

28.   Воскресіння Господнє у діалозі Григорія Сковороди Потоп Зміин (XVIII ст.) та у Великодніх проповідях Василя Гречулевича (ХІХ ст.): особливості герменевтики та поетики Воскресіння Господнє у діалозі Григорія Сковороди Потоп Зміин (XVIII ст.) та у Великодніх проповідях Василя Гречулевича (ХІХ ст.): особливості герменевтики та поетики. - Sacrum і Біблія в українській літературі. – Люблін, 2008.- С. 407-415.

29.   Становлення проповідництва Київської Русі: особливості літературної екзегези і поетики. - Медієвістика. Випуск 4. Одеса, 2006. – С. 29 – 39.

30.   Пролог як пам'ятка ораторсько-проповідницької прози Київської Русі: жанри, тематика, поетика.- Споконвіку було Слово…»: Збірник на пошану професора Олександра Александрова з нагоди його 60-річчя. – Одеса: «Астропринт», 2007. - С. 373 – 380.

31.   Біблійна концепція всесвітньої історії у хроніках Іоанна Малали, Георгія Синкелла та Георгія Амартолаю- Антипролог: Збірник наукових праць, присвячених 60-річчю члена-кореспондента НАН України Миколи Сулими. – К.: ВД «Стилос», 2007.- С.98 – 122

32.   Інтерпретація євангельської теми Преображення Господнього у філософських трактатах Григорія Сковороди (ХVIII ст.) і проповідях Василя Гречулевича (ХІХ ст.) Інтерпретація євангельської теми Преображення Господнього у філософських трактатах Григорія Сковороди (ХVIII ст.) і проповідях Василя Гречулевича (ХІХ ст.). - Григорій Сковорода – джерело духовної величі і сучасність. Зб. наукових праць. Тернопіль, 2007. - С. 304 -312.

33.   Біблійні концепти і проповідницька традиція української літератури (на прикладі концепту води) // Слово і час. - № 12 – 2007. – С. 3 – 14.

34.   Традиції старокиївської ораторсько-учительної прози у провідях Василя Гречулевича (1791–1870) // Літературознавчі студії. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут філології. Випуск 19. Частина 2. – Київ, 2007. – С. 199 – 203.

35.   Становлення проповідництва Київської Русі: особливості літературної ексгези і поетики // Медієвістика. — Одеса, 2006. — Вип. 4. — С. 29–39.

36.   Біблійні книги в стародавній Україні // Біблія і культура: Зб. наук. ст.: Вип. 7. – Чернівці, 2005.- С. 64-74.

37.   Йоаникій Галятовський у творчому трактуванні Івана Франка // ЗНТШ. Том CCL ( т. 250). Праці Філологічної секції. – Львів, 2005. - С. 539 – 547

38.   Свята Трійця і троїста символіка: до питання про літературну генезу української народної поезії. - "Слово і час", 2005. № 6.. 14 ст.

39.   Смерть як життя на острові у вічності: художнє моделювання світу в романі "Острів у вічності" В. Дрозда. - Журнал "Слово і час". – 2004. - № 8. – С. 15 – 22.

40.   Свята Трійця в українській літературі ХІ-ХУ ст.: аспекти інтерпретації та художнього втілення. - Матеріали У конгресу Міжнародної асоціації україністів: Літературознавство. – Чернівці: Рута. – 2003. С. 180-185.

41.   Вивчення Біблії в курсі української літератури. // Jews and slavs. Зб. наук. ст. Volume 5. Jews and ukrainians. Jerusalem. – 1996.– С. 57 - 64.

42.   Свята Трійця у творі Кирила Турівського "Слово на собор Святих Отців"// Література. Фольклор. Проблеми поетики. Зб. наук. ст. Вип. 13. – Київ, 2002. - 0,7др. арк.

43.   Свята Тройця у творах Кирила Турівського. // Біблія і культура. Зб. наук. ст. Вип. 4. – Чернівці, 2002. - 1др. арк.

44.   Деякі аспекти рецепції образу біблійної Святої Трійці в книжній словесності ХІ-ХП ст. // Варшавські українознавчі записки. 11-12. За ред. С. Козака. – Варшава. – 2001. – С.45-61.

45.   Образ Святої Трійці в "Розповіді філософа" (за "Повістю минулих літ"): апологія, екзегеза, поетика / Біблія і культура. Зб. наук. статей. Вип. 3. – Чернівці. – 2001. – С. 91 –98.

46.   Євангельські архетипи "Марії" Уласа Самчука // Біблія і культура. Зб. наук. статей. Вип. 1. – Чернівці. – 2000. – С.90-94.

47.   Біблія в Україні. // Журнал "Світло". – №1 – 1996. – С.66-69

48.   Пантелеймон Куліш і Біблія // Газета "Наша віра". – Вересень 1994 р. - № 16-17.

49. Біблійні алегорії Лесі Українки. Вступна стаття до ювілейної збірки Лесі Українки «Вже близько рай, земля обітована. Вибрані твори» (Київ, 2021).

Участь у закордонних конгресах та конференціях:

·         Ізраїль (Єрусалим);

·         Польща (Варшава);

·         Польща (Люблін).

·         США (Вашингтон, Нью-Йорк)

Викладання:

·         Київський Національний університет ім. Шевченка — 2005;

·         ДДП Університету "Києво-Могилянська Академія" — 1994—1997.

Інша діяльність:

·         Член Національної спілки письменників України, прозаїк.

Електронна адреса:   sulyma2012(at)gmail.com

Змінити електронну адресу: sulyma2012@gmail.com