Інститут літератури

Підготувала Марина Штолько

Художня література

Алатлы А. По следам Гоголя / Алев Алатлы ; пер. с тур. И. Дриги. Кн. 1 : Не просвещением, но сердцем. – К. : Четверта хвиля, 2010. – 522 с.
Це перша книга роману-тетралогії „Слідами Гоголя” сучасної письменниці Алев Алатли. Авторка намагається вибудувати місток між образом Гоголя та героєм роману Олексієм. В якомусь значенні Олексій ніби сучасний Гоголь. Події відбуваються в момент перетворення Радянського Союзу в сучасну Росію. Пошук нею свого теперішнього „я” проходить на очах турецької дівчини, що свідомо приїхала до Росії. В романі химерно сплітаються реальні події російської та турецької історії; твори російських класиків Гоголя, Достоєвського, Набокова, Солженіцина разом з публіцистикою сучасників стають невід’ємною частиною літературного твору письменниці.

Андрухович Ю. Таємниця : замість роману / Юрій Андрухович. – Харків : «Фоліо», 2007. – 480 с. 
Під час річного перебування в Берліні у 2005 – 2006 роках задумав і почав писати роман, про який відомо тільки те, що він був нібито знищений самим автором. Причиною для такого рішення начебто стала «Таємниця» - книжка, яку ви зараз тримаєте в руках. Робота над розшифруванням і переписуванням реальних розмов автора із загадковим німецьким журналістом настільки поглинула й захопила, що Андрухович вирішив зосередитися виключно і цілковито на цьому «замість-романі» і вважати його найголовнішою – станом на сьогодні – своєю книжкою.

Єржиківська Н. Ріка біжить за обрій / Наталія Єржиківська. – К. : Успіх і Кар'єра, 2010. – 56 с.
Книжка містить поезії, написані українською і російськими мовами у 1970–1980-х і 2006–2008-х рр. Сюди увійшли переклади із Ю. Тувіма, Ю. Чеховича, Ф. Сологуба. Також представлені тлумачення В. Богуславської з російських поезій Н. Єржиківської, графічні роботи О. Єржиковського.

Із кузні часу : антологія сучасної словацької поезії / у перекладах Іллі Галайди. – Ужгород : ВАТ «Видавництво «Закарпаття»; Пряшів : Спілка українських письменників Словаччини ; Видавництво «Nitech s.r.o.», 2007. – 208 с.
Своєрідну, авторську, антологію сучасної словацької поезії, склали твори чільних поетів Словаччини у перекладах відомого українського поета, прозаїка, літературознавця Словаччини, пряшівчанина Іллі Галайди, чий перекладацький досвід сягає чи не цілого піввіку. Він дібрав для перекладу кращі вірші творців словцького поетичного мистецтва і пропонує україномовному читачеві цільну книгу сучасної словацької поезії.
Зміст:
Передмова.
Юрай Андрічік. Слухай. Боягузтво. Вежа. Завдання. Звірятко. Блукач. Відречення. Ти. Божевільні крила. Є слово. Перегорить. Ми лише. Міст. Іти. Глибше під нами. Проживеш усе життя... Нобель... І трава, і кущ, і дерево... Павук. У нас на низовині.
Ян Бузаші. Поліпшення вином; В домі Плюшкіна. Автопортрет; Непризнане. Ймовірне; Із компанії рецидивів; Орфей; Кохання варить з першої води...; У нестачі...; Вітер з рівнин, прямолінійний... «Ще далеко...»; Розбий це обличчя, що вабить тебе...; Та лжа вже у нас у крові...; Ті цятки на небокраї, ті острови...; У порожнє серце кров постукає...; На кохання – тонкий батіг...; Який громадянин?..; Павич сліди хвостом змітає...; В камінному прибої підіймаєшся...; З двох вод нап'єшся з одної криниці...
Светлослав Вайгл. Криничка; Втікаєш від себе?; Біля дому твого; Місто на пагорбі; Під дощем бенгальських вогнів; На дні загадкової карти; Краєвид з другого боку; Ностальгія; Загублений перстень; Портрет; Бенгальські вогні; Хто ти, власне, є?; Питання; Орган; Грати; Жар-птиця. 
Анна Валцерова-Бацігалова. Материнство; Брязкальце в книзі; Перше червня на День дітей; Світає; Сніданок на траві; Раптом бачу її; Розмова І; Розмова ІІ; Розмова ІІІ; Середина життя; Горошинка запашна. 
Міла Гаугова. Птах, що серцем пролетів; Гола мить; Є таке місце; Так?; Смерть у пам'яті; Передвістя любові; Домашня печера; Смерть – крок у пітьму; Безнадії; Сан-Сальвадор; Смертельний час; Генотекст ХV; Розділений біль...; Зурбаран...; Дуга домів з початку...; Прибування; Загорода: серце кохання; Шість рядків; Територія модливості; Сніжний леопард; Уста з квітами. 
Єлена Голбова. Фатальна; Ідентифікація; Із покоління; Піанісимо; Буденна пора; Визнання. 
Ерік Якуб Грох. Спокій; Буття; Біль; Друга наївність; Горобець і арфа; Мотив; Чотиривірш; Сучасність; Просте; Притча; Трава; Про ласку; Марк, гл. 8, в. 11; 2. VI; Пригода. 
Ян Замбор. На могилі Бориса Пастернака; З чим до вас підійти; Листопал; Невідіслана записка; Посланець богів; Вечірній снігопад; У Тушицькій Новій Весі; Гомін (2); La mujer muerta; Зустрічі з Наташею ростовою; Венеціанські мотиви; Калюжа; Листя, прихований мотив; Листя, саркастичий мотив; Листя, елегійний мотив.
Яна Канторова-Балікова. Рідне гніздо; Ніч; Бізнесмен; Молодий американець;Дівчина з узбережжя; Ти; Відношення; Пророцтво Сивіли; Аж тоді; Ескіз; ARS poetica; P.F.; Після вітру; Тверде рішення; Недільна пообідня година; Народження метафори.
Мікулаш Касарда. Заради тебе; Ландшафти; Дорога луками; Пан професор прощається; Втеча з охопленого вогнем дому; Перший день сонцестояння; Дерева. 
Властіміл Ковалчік. Надія?; Камінь; Розповідь про дідуся та грушу; Фриз; Якщо ніхто; Зв'язок; Здобич; Оригінал; Ворожба; Під Червоним Кляштором; Ранок, коли навіть тіні ще не покинулися; Границя; Іскра; «Корпус Христа» за твором різьбяра Павла Бавлни.
Мікулаш Кочан. Ранок у затоці; Ніколи сарна не була такою...; Циркачка; Назавжди промениста; На селянській месі; Дощ слабіє; Дозрівання; Перед дорогою; Мама у цю мить.
Блажей Красновський. Птахи; Про неспокійне серце; Повторна справа на надію; Моя долоня; Точно як смерть; Коли вже напишу справжній вірш. 
Йозеф Лайкерт. Сповідь; Крила; З висоти; Відтепер; Непотрібні речі; Затемнення; Сліпота; Відтяв я старому дереву руки...; Гріх; Мандрівник; Шепіт; Еміграція; Моток вовни; Кратер; Прибирання; Совість; Занадто довго;Спрага; Черепки; Мудрість; Думки; Миттєвості; Справедливість; Шлагбаум щастя; Розладнане життя; Із записника; Посковзнулися; Затьмарення; Мозолі; Молоко; Світло; Бог; Догола; Неспокій; Серце; Вітер; Вільне падіння; Любов. 
Маріан Мілчак. Сорок днів...; Будьте обережні...; Нехай з нами ідуть...; Ночами і днями...; Альфа; Les femmes fatales; Недовговічне тіло; Поїмо.
Анна Ондрейкова. Відношення; Людвін ван Бетховен; Три пісеньки про кохання; Смерть; На хвилинку; Хвороба; Вересень; Ленінградська блокада; Хмари; Руки старенької; А може, зайвий голос.
Міхал Отченаш. Археолог у країні серця; На батьківському дворі; Татри; Qou vadis; Смерть в горах; В бурю; З відлуння; Київ; Вдома; Призначення коріння; Зоряний надвечір; Повернення.
Дана Подрацька. Остання сієста Адама і Єви; На мості через Дунай; Знов; Рубікон; Сьогодні світ складніший; Фрагментальний щоденник ІІІ; Дотик горностая; Рух; Ранішній псалом для милого; Ана; Знімання корони; Євангеліє від Іуди.
Вєра Прокешова. Ніжність. Ліс; Гордий; Така отут стою; Дощ; Різниця; Сад у лютому; Вже тільки; Чужа; Гордовита; Світло; Після бурі; З літа; Статуя; Зранку. 
Мілан Ріхтер. Смерть не почекає; Той, що пережив; Чотири постаті у печі вогняній; Прийди до того, як настане північ; Коріння у повітрі; Смерть нас вишиває; Після нас попіл; Смерть, немов Поліфем; Тінь світла – пір'ячко з ангела?; У поясі тоталітарності; Лети, ластівко, лети!; Святі місця; Диви, мла!; Зачинена брама; Пройти мимо могили; Остання бабусина казка.
Ян Стахо. Про випікання хліба; Елегія; Підступність; Туди; Безпомічне; Літо; Сльоза; Ніч; Ой, руки.
Рудольф Чіжмарік. Вигляд...; Чим; Дівки; Скільки; Баланс; Дві чорні терниноньки; Вибачте – помилка; Сержант і зірки; Мініатюри ІІ; Мініатюри ІІІ; Боже! 
Ладіслав Шімон. Нотатки з дороги на північ; Асакуса; Дзеркала; Що може...; Німецька доля; Відкриття; Нарешті знайде собі місце...; Вечір в Старині; Корені; Розмова; Парнас; Історія; Спалювання книг у травні 1933 року; Світлина; Лелеки; Питання під час читання.
Ондрей Штефанко. Сповідь тіні; Що говорить цеглина; Що говорить ріка. 
Павол Янік. Літо; Тобі; Викрадання; Втручання; Рояль; Подружжя; Слово; Квартира; Кружіння; З нагоди; Біля стола; Вимушена посадка у твоєму волоссі; Тягові ангели; Косово.

Костенко Л. Записки українського самашедшего / Ліна Костенко. – [К.] : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, [2011]. – 415 с. 
Роман написано від імені 35-річного київського програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він – заручник світових абсурдів – прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом. За жанровою стилістикою «Записки українського самашедшего» – насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання і публіцистики. Це перший опублікований прозовий роман видатної української поетеси.

Малярчук Т. Ендшпіль Адольфо або Троянда для Лізи / Таня Малярчук. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2004. — 160 с. — (Аґресивна бібліофілія).

Нечуй поетичний. — Черкаси: вид. Ю. Чабаненко, 2008. — 72 с.
До збірки включені віршові тексти, присвячені видатному українському письменникові Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому (1838 — 1918), уродженцеві Черкащини. Видання присвячується 170-річчю з дня народження письменника-класика.

Павич М. Бумажный театр : роман-антология, или Современный мировой рассказ / Милорад Павич. — СПб. : Издательский Дом «Азбука-классика», 2009. — 256 с.
Роман «Паперовий театр» сербського письменника Милорада Павича – це своєрідний портрет оповідання. Тридцять вісім оповідань, написаних від імені тридцяти восьми авторів, кожний з яких презентує яку-небудь національну літературу. Самих письменників і відомості про них, звичайно ж, вигадав Милорад Павич.

Празька літературна школа : ліричні та епічні твори / упор. І передмова Віри Просалової. – Донецьк : «Східний видавничий дім», 2008. – 280 с.
До книги увійшли ліричні та епічні твори письменників „Празької школи”: Юрія Дарагана, Євгена Маланюка. Олекси Стефановича, Юрія Клена, Юрія Липи, Леоніда Мосендза, Оксани Лятуринської, Олега Ольжича, Олени Теліги, Наталі Лівицько-Холодної, Галини Мазуренко, Андрія Гарасевича, Івана Ірлявського, Івана Колоса, Миколи Чирського.

Роздобудько І. Мандрівки без сенсу і моралі / Ірен Роздобудько. – К. : Нора-Друк, 2011. – 191 с. 
Ірен Роздобудько переконує нас, що «світ малий», та пропонує змінити картинку і відкрити двері до іншої реальності. Саме це є найпривалбливішим у мандрах – перестрибувати часову прірву і потрапляти в невідоме. Варто налаштуватися на трансляційні хвилі, які охоплюють в кожній незнайомій місцевості, і тоді заговорить каміння...

Савка М. Малюнки на камені : вірші / Мар'яна Савка ; післямова Маріанни Кіяновської ; Обкладинка Романа Ратушного ; графіка Мар'яни Савки. – К. : Смолоскип, 1998. – 95 с. : портр.
Це якраз той випадок, коли вірші поета перестають бути власне віршами. Значна частина поетичних текстів нової збірки однієї з найталановитіших поетес покоління дев'яностих Мар'яни Савки у сукупності творять унікальний дискурс – своєрідну словесно-образну інсталяцію середньовіччя, де готичні вежі, мученицькі стигми, всезнаючі рослини, вічні фрески, коні, вершники – і жива Богородиця, з плоті і крові.

Сокіл А. Аглая : повість : спроба продовження роману Миколи Хвильового «Вальдшнепи» 60-ті роки ХХ століття; Микола Хвильовий. Вальдшнепи : роман. – К. : Смолоскип, 2010. – 220 с.
У «Вальдшнепах» М. Хвильового знайомимося з ідеєю національного відродження України, що вирувала в 20-ті рр. ХХ ст. Перед нами постають молоді люди, розчаровані в комуністичній партії й недавній революції, котрі прагнуть іншої країни з новими ідеалами. Чи вдалося їм досягнути поставленої мети невідомо, бо друга частина роману так ніколи й не дійшла до читачів.

Натомість маємо версію, запропоновану А. Соколом в «Аглаї». Це перша спроба ще не освоєного в українськй літературі жанру: повість-продовження, повість-полеміка. Із неї дізнаємося, як склалися долі не лише Аглаї, Дмитра Карамазова, професора Вовчика й тьоті Клави з «Вальдшнепів», а і їхніх нащадків: Аглаї, Миті, Валіка, що є головними героями нового твору, дія якого відбувається у Харкові 60-х рр. ХХ ст.

Симоненко В. Спадщина / Василь Симоненко. – К. : [ДП „Видавничий дім «Персонал»”], 2008. – (Б-ка українознавства; Вип. 14). Т. 2 : кн. 1. – 464 с. : портр., іл.
Другий том „Спадщини” Василя Симоненка є зібранням прози. До нього увійшли новели та оповідання (збірка „Вино з троянд” та твори поза збіркою: „Огида”, „Однорукий лісник”, „Бальзам”, „Друг сімейства”, „Підслухана розмова”), фрагменти драматичних творів із студентського життя („Бенкет небіжчиків” (Пунктири кіносценарію), „П’єса без назви”), щоденникові записи, 105 листів (листи Василя Симоненка до Василя Щербаня (двоюрідного брата Василя Симоненка), до Людмили Півторадні (нареченої поета), до людмили Павлівни Симоненко (дружини поета), до Іллі Бердника, Андрія Махині, Миколи Сома, Василя Діденка, Надії Романюк,  Бориса Антоненка-Давидовича, Анатолія Перепаді, Івана Світличного, Євгена Дударя, Мирослава Мицика, Валерія Кравця, Григорія Кочура, Петра Ротача)4. Зроблено спробу виокремити віршований епістолярій поета та журналістські матеріали – статті, рецензії, нариси, кореспонденції, вірші до дат червоного календаря.

Троянкер Р. Поезії / Раїса Троянкер. — Черкаси: вид. Чабаненко Ю., 2009. — 232 с. : портр.
До книги увійшли поетичні твори маловідомої нині поетеси Раїси Троянкер (1909 — 1945), уродженки Умані. Публікуються також матеріали про людей, які були близькими поетесі, про мурманський період життя і творчості Р. Троянкер.

Franko I. Moses : poem / Iwan Franko ; in deutscher Übersetzung von Iryna Husar. – [Львів] : [Львівський національний університет імені Івана Франка], 2010. – 231 с. , 15 с. іл.
Переклад «Мойсея» І. Франка німецькою мовою. Щоби адекватно іноземною мовою, у даній ситуації німецькою, перекладати такий монументальний твір як поему «Мойсей» Івана Франка, що її, як відомо, удостоєно назви «Українського Фауста», не достатньо знання німецької мови зі шкільної лавки, потрібно володіти нею на рівні рідної. Крім цього, необхідні не тільки добрі знання історії та теорії перекладацької справи, але й треба практично мати вже здобутки по лінії художнього перекладу. Авторка перекладу задовольняє вимоги.

Шкляр В. Залишинець. Чорний Ворон / Василь Шкляр. – Харків : вид-во «Клуб сімейного дозвілля», 2011. – 384 с.
Над цим романом автор працював майже 13 років. В ньому висвітлено повстанську боротьбу українців проти окупаційної влади у 1920-х роках. Із глибин забуття виринає містична постать отамана Чорного Ворона, що переміг смерть...

Шугай О. Крапля сонця у морі блакиту. Казка А. Вибрані твори / Олександер Шугай; Аркадій Казка. – К. : Смолоскип, 2010. – 664 с. : портр.
Книга містить два розділи : документальну повість про життєвий шлях Аркадія Казки – представника „Розстріляного відродження” 1920-х рр. в українській літературі – та його вибрані поезії, переклади, статті. В книзі також можна знайти цікаві фотоматеріали з оточення А. Казки та критичні матеріали, відгуки та інші публікації про творчість цього письменника.

Літературознавчі праці

Арсенич П. Степан Бандера та його родина : до 100-річчя від дня народження та 50-х роковин трагічної смерті Провідника ОУН Степана Бандери / П. Арсенич, Г. Бурнашов, Б. Яневич. — Івано-Франківськ: вид-во „Нова Зоря”, 2008. — 368 с.

Видання містить історію родоводу Степана Бандери по батьківській і материнській лініях, розповідає про його дітей, онуків і правнуків, про найближчих побратимів по визвольній боротьбі, знайомить з цікавими і маловідомими сторінками його біографії. Книга ілюстрована численними документами і фотографіями. Згадуються пам’ятні місця, пам’ятники та музеї Степана Бандери.

Александр Кондратьев : исследования, материалы, публикации / Ровенский институт славяноведения ; Киевского славистического университета ; Русский культурный центр ровенской области. – Вып. 2. – Ровно : Гедеон-Принт, 2010. – 272 с.

До збірника увійшли наукові статті та матеріали вчених України, Росії, Польщі та США, присвячених життю та творчості росіського поета, прозаїка, перекладача, літературного критика, видатного представника культури Срібного століття Олександра Олексійовича кондратьєва (1876–1967). До складу книги входить републікація двох маловідомих текстів Льва Гомолицького та раритетного видання – «Антології російської поезії в Польщі» (1937).
ЗМІСТ: (частина 1) (частина 2) 

Барабаш Ю. Просторінь шевченкового слова : текст – контекст, семантика – стурктура / Юрій Барабаш. – К. : Темпора, 2011. – 507 с.

Монографія містить комплексний аналіз поетової спадщини, ґрунтований на засадах структурно-семантичного та компаративного методів. Підставовими у шевченкознавчому дискурсі книги є такі дефініції, к текст і контекст, діахронія та синхронія, знак і образ, бінарна опозиція та ін. ЗМІСТ 

Белорусско-российский диалог : (культура и литература Беларуси ХХ – ХХІ века) / Российская академия наук ; Институт славяноведения ; Национальная академия наук Беларуси ; Институт литературы им. Я. Купалы. – Москва : [Институт славяноведения РАН], 2006. – 244 с.

Збірник статей білоруських та російських вчених, співробітників Інституту літератури ім. Я. Купали Національної академії наук Білорусі та Інституту слов'янознавства Російської академії наук, присвячено комплексу важливих сучасних проблем білоруської літератури та культури. ЗМІСТ 

Бескровная Е.Н. Поэзия Семена Фруга (1860 – 1916) : монография / Е.Н. Бескровная. – Днепропетровск : издательство «Навчальна книга», 2005. – 100 с.
Дана монографія є першим в Україні та СНД комплексним науковим дослідженням поезії самобутнього єврейського літератора Семена Григоровича Фруга (1860–1916). ЗМІСТ 

Білоус О. Чудеса у літературі Київської Русі / Оксана Білоус. – Житомир : [Рута], 2010. – 168 с.
У монографії розглядається феномен чуда у літературних пам'ятках періоду Київської Русі з погляду його естетичної природи, як художній прийом у середньовічному тексті.
У контексті чудесного досліджуються «Повість врем'яних літ», агіографічні твори про Бориса і Гліба, княгиню Ольгу, князя Володимира, Миколая Мирлікійського, путівник Данила Паломника, а також «Слово про Ігорів похід» як модифікація героїчно-фантастичної казки.
З'ясовано основні функції чуда у літературних пам'ятках давнього часу: символічне та алегоричне зображення історичних подій та осіб, переведення зображуваного із площини ірреального у площину художньої умовності, белетризація змісту і форми літературних творів, охудожнення стилю.

Бідюк О. Психоаналіз мікрообразів художнього тексту (творчість Ліни Костенко) / Бідюк Олена Василівна. – Луцьк : Твердиня, 2009. – 188 с.
Монографія присвячена теоретичним аспектам прикладного психоаналізу. Вперше у вітчизняній літературознавчій науці запропоновано та описано конструктивну методологію психоаналітичного дослідження художнього твору з виходом на мікрорівень. Визначено поняття мікрообразу. Психоаналізу мікрообразів, а також запропоновано алгоритм психоаналітичного дослідження творчості письменника. Авторську методологію психоаналізу мікрообразів художнього тексту розглянуто на прикладі творчості Ліни Костенко.

Зміст: Вступ. Розділ 1. Психоаналіз та його літературознавчий дискурс. 1.1. Класичний психоаналіз З. Фройда; 1.2. Глибинна (аналітична) психологія К. Г. Юнга; 1.3. Багатовекторність психоаналізу; 1.4. Автор і літературний твір у психоаналізі; Розділ 2. Методологія психоаналізу художнього тексту. 2.1. Риторичні прийоми літературного тексту; 2.2. Теоретико-історичний дискурс дослідження сновидінь; 2.2.1. Філософський етап; 2.2.2. Психоаналітичний етап; Розділ 3. Аналіз мікрообразів сновидного походження у творчості Ліни костенко. 3.1. Психоаналітична інтерпретація сновидних мікрообразів у поезії Л. Костенко; 3.2. Аналіз совидінь у романі Л. Костенко «Берестечко»;Розділ 4. Трансформація мікрообразів в архетипи: еволюційний момент творчості. 4.1. Архетипи Аніми / Анімусу як кореляти мікрообразів фемінно-маскулінного типу; 4.2. Зовнішньо-внутрішня дуальність мікрообразів: архетипи Персони (Маски) / Тіні та способи їх вираження; 4.3. Самість і домінантний мікрообраз; 4.4. Явище подвійної трансформації у творчості Л. Костенко як втілення психічної бінарності; Висновки.

Бонь В. Будинок-музей Івана Франка у Львові : ілюстрований путівник по Львівському літературно-меморіальному музею Івана Франка / Віра Бонь. – Львів : Каменяр, 2008. – 124 с. : фото.
В ілюстрованому путівнику на основі оновленої експозиції Літературно-меморіального музею Івана Франка у Львові розповідається про спорудження будинку, в якому розташований музей, проживання в ньому сім'ї Івана Франка, про його працю, смерть і похорон. Особлива увага приділена створенню у цьому будинку музею, його розвитку, відтворенню меморіалу.
Зміст: З історії музею; Передпокій; Бібліотека; Спальня Івана Франка; Їдальня; Жіноча кімната; Робочий кабінет; Другий поверх: кімната Ольги Франко, кімната Тараса і Петра Франків; Музей сьогодні.

Бублейник Л. Світ слова української поезії : монографія / Людмила Бублейник ; Волинський інститут економіки та менеджменту. – Луцьк : [ВІЕМ], 2011. – 239 с.
У монографії розглянуто деякі з найважливіших стильових параметрів мови української поезії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Проаналізовано особливості ідіостилю Лесі Українки: функціональне навантаження антропонімів та колоризмів, засоби створення контрасту, роль і місце порівнянь у системі тропів. У розгляді мовотворчості Є. Маланюка увагу зосереджено на характері образних конотацій в ономастичній лексиці, схарактеризовано структуру та семантику «речовинних» метафор, метафоричні складники концепту «вітер», лексичні засоби створення мовної експресії та функції звукообразів. Проаналізовано Слово як об'єкт художнього зображення у Ліни Костенко, поетику контрасту в її ліриці та мовно-стилістичні особливості роману «Берестечко».

Варецька С. Барокова парадигма у творчості Ґюнтера Ґраса / Софія Варецька. – Дрогобич : Коло, 2008. – 240 с.
У монографічному дослідженні вперше системно проаналізовано творчість видатного сучасного німецького письменника, лауреата Нобелівської премії 1999 р. Ґюнтера Ґраса крізь призму барокової парадигми. На підставі аналізу інтенсивної рецепції бароко в ХХ ст. увагу зосереджено на висвітленні художньо-філософського образу бароко, який став основою для твердження про функціонування у сучасній культурі барокової парадигми. На прикладі прози Ґ. Ґраса в роботі аргументовано бароковість як типологічну домінанту творчості автора, що засвідчує активне засвоєння Ґ. Ґрасом барокових засад, їхнє використання як інтерпретаційної моделі сучасності, суттєвий внесок письменника в структурування філософсько-художнього образу бароко, яким оперують сучасні митці, та на цій підставі – образу дійсності ХХ ст. ЗМІСТ 

Васьків М. Романні форми в українській літературі 1920 — 1930-х років / Микола Васьків : монографія. — Кам’янець-Подільський: ПП Буйцький О. А., 2009. — 325 с.
У монографії визначаються жанрові параметри роману. У контексті розвитку української літератури 1920 — 1930-х років аналізуються особливості різноманітних оманних форм того часу (уривків, епізодів із роману, незавершених творів цього жанру тощо, романів у віршах), їх експериментальний характер у пошуках нових романних модифікацій. Досліджується їх гібридна міжродова і міжжанрова сутність, особливо це стосується романів у віршах, які синтезують епічий і ліричний струмені. Значна частина аналізованих романних форм уперше стає об’єктом ґрунтовного вивчення. 
Зміст : Розділ 1. Жанрові параметри роману, його межі й можливості; 1.1. Роман у системі жанрів. Його змістові особливості; 1.2. Мова роману. Багатоголосся і поліфонізм (стереографічність, контроверсійність); 1.3. Романний хонотоп. „Щільність письма” і „прозаїчність” жанру; 1.4. Повість/роман: спроба пошуку меж; 1.5. Реалізм і реалістичність роману; 1.6. Морфологія роману, його жанрові різновиди. Проблема класифікації; Розділ 2. Прозові романні форми: особливості й еволюція; 2.1. Символістсько-імпресіоністський характер „кольорових” „романів” перших пореволюційних років. Роман як жанр і романічність; 2.2. Незавершені романи 1920-х — початку 1930-хроків, їх текстова і жанрова фрагментарність; 2.2.1. „Горенько” П. Губенка як пародія на роман; 2.2.2. Пригодницько-агітаційний „роман” В. Еллана-Блакитного та І. Кириленка; 2.2.3. „Мала проза” Л. Скрипника й особливості його ідіостилю; 2.2.4. „Уривки із ненаписаного роману” М. Рильського як жанровий різновид „малої прози”; 2.3. „Вальдшнепи” М. Хвильового як фрагмент завершеного роману. Проблеми інтерпретації й інтертекстуального прочитання; 2.4. Завершені твори романних форм з авторським маркуванням „роман”; 2.4.1. Романні задуми І. Дніпровського та їх реалізація; 2.4.2. „Подвійна” imago: Україна й українці очима німецького етнографа у творі українського письменника; 2.4.3. „Гануся” О. Мізерницького: на межі повісті й роману; Розділ 3. Роман у віршах 1920 — 1930-х років, його генологічна сутність і структура. 3.1. Еволюція „римованих” романів В. Поліщука: від ліро-епосу до епосу; 3.2. „Арсенал сил” Ґ. Коляди: між творчим експериментом і графоманством; 3.3. „Тарас Трясило” В. Сосюри як спроба творення віршованого епічного твору на історичну тематику. Традиції й новаторство; 3.4. „Скелька” І. Багряного як єдиний повноцінний віршований роман в українській літературі; 3.5. Уніфікаційні процеси в романах у віршах 1930-х років; Висновки; Список використаних джерел.

Висоцька Н.О. Єдність множинного : американська література кінця ХХ – початку ХХІ століть у контексті культурного плюралізму / Н.О. Висоцька. – К. : видавничий центр КНЛУ, 2010. – 457 с.

ЗМІСТ: 
Вступ
Розділ І.Від універсуму до плюріверсуму: трансформація культурної парадигми у США. Концепція мультикультуралізму у США як джерело/продукт суспільної практики і як об'єкт теоретичної рефлексії
Літературний процес у плюралістичному просторі: вектори змін
Розділ ІІ. Нові імена – нові тексти – нові художні моделі: фрагменти американської літературної мозаїки Література США на порубіжжі століть: феномени і тенденції
Полонені історією, зачаровані часом: початок нового літературного століття у США
Стратегії (ре)конструювання національної історії у сучасній літературі США (романи про Громадянську війну 1861–1865 рр.)
«Десь у проміжку між чорним і білим»: кінематографічний дискурс у романі Р. Еллісона «Якось у середині червня»  Функціонування релігійно-міфологічного коду в романі Тоні Моррісон «Милість»
Функції ляльки в літературі етнічних меншин: соціокультурний аспект; Формула людяності Майкла Чейбона (письмо у «сірій зоні»)
Пуританський «текст» у романі Франсін Проуз «Блакитний ангел»
Хронозміщення як метафора у романі О. Ніффенеггер «Дружина мандрівника у часі»; Афро-американець Пушкін, індо-американець Гоголь: процеси глобалі/гібридизації у сучасній літературі США
Сходження на Золоту Гору: штрихи до портрету азіато-американської літератури
Діалектика «присутності/відсутності» як текстуальна стратегія конструювання іншокультурної ідентичності
Розділ ІІІ. Розмаїття на сцені: традиція та експеримент у полікультурній драматургії США останніх десятиліть
Драматургія США на рубежі століть: відлуння минулого, поклики суучасності;
«Істина в тому, що ми всі з'єднані між собою...» (драматургічний доробок А.  Міллера 1980-х – 1990-х рр.)
Історія, пам'ять, національний міф у драматургії С.-Л. Паркс 1990-х – 2000-х рр.
Трансформація традиційного сюжетно-образного комплексу «Медеї» у п'єсі А.  Кеннеді «Вбивства в Огайському університеті»
Чому оглянувся Орфей? Гендерне перецентрування міфологічного сюжету («Евридіка» Сейри Рул)
Метаморфози метелика: котроорієнталістський дискурс у п'єсі Д.  Хуанга «М.  Баттерфляй» (компаративний аспект).

Гаврилів Т. Форма і фігура: ідентичність у художньому просторі: монографія / Тимофій Гаврилів; Міністерство освіти і науки України; Ін-т українознавства НАНУ. - Львів: ВНТЛ-Класика, 2009. — 480 с.
У монографії розглядаються теоретичні проблеми функціонування і розвитку художніх жанрів. Тенденція до посиленого проникнення форм подорожньої й автобіографічної літератури в простір художнього мовлення, часткова дефікціоналізація традиційно фікційних жанрів відбуваються в руслі загостреного інтересу до ідентичнісної проблематики загалом і до ідентичності „я” зокрема. Дослідження здійснене на матеріалі текстів австрійської літератури, починаючи з другої половини ХХ ст.

Галич А. Естетичні пошуки в українській постмодерній літературі : асоціонімний вимір : монографія / Артем Галич. – Луганськ : Книжковий світ, 2011. – 192 с. – (Наукова література).

Дослідження присвячене з'ясуванню естетичної природи та функцій асоціонімів у вітчизняній постмодерній літературі кінця ХХ – початку ХХІ ст. Сформульовано багатоаспектне визначення асоціоніма як тропа. Проведена класифікація, в основу якої покладено особливості візуального виділення та змістового наповнення. Розглянуто специфіку використання асоціонімів у чоловічому та жіночому дискурсах. Домінантними ознаками використання асоціонімів є графічна актуалізація імпліцитного змісту та асоціативність. Естетичні функції асоціонімів відображають такі специфічні риси українського постмодернізму, як підкреслену заполітизованість, прагнення до елітарності, ірраціональності, пов'язану з акцентом на містиці, трансцендентності, наголошення на непізнаності й незавершеності будови світу, його хаотичності й абсурдності, протиставлення жіночого й чоловічого начал.
ЗМІСТ: (частина 1) (частина 2) 

Галич О.А. Вступ до літературознавства / О.А. Галич. – Луганськ : ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2010. – 288 с.
У підручнику висвітлюються найвиразніші явища літературного процесу з урахуванням найновітніших досягнень наукової думки. Розглядаються проблеми специфіки художньої літератури, будови твору, подається класифікація літературних родів і жанрів, представлено напрями, течії, школи в світовому літературознавстві. Автор приділяє увагу проблемам віршування, аналізу та інтерпретації літературно-художнього тексту.
Зміст:
Розділ 1. Літературознавство – одна з двох філологічних дисциплін. Його структура. 1.1. Літературознавство та лінгвістика. 1.2. Літературознавство та історія. 1.3. Літературознавство та мистецтвознавство. 1.4. Літературознавство та фольклористика. 1.5. Літературознавство та журналістикознавство. 1.6. Літературознавство та інші наукові дисципліни. 1.7. Основні та допоміжні літературознавчі дисципліни. 1.8. Теорія літератури. 1.9. Історія літератури. 1.10. Літературна критика. 1.11. Взаємозв'язки літературознавчих дисциплін. 1.12. Історіографія літературна. 1.13. Бібліографія літературна. 1.14. Текстологія. 1.15. Палеографія. 1.16. Методологія літературознавства. 1.17. Завдання курсу «Вступ до літературознавства».
Розділ 2. Література та життя. 2.1. Художня література та інші види мистецтв. 2.1.1. Термін «література». 2.1.2. Художня література та інші види мистецтв. 2.1.3. Предмет художньої літератури. 2.1.4. Функції художньої літератури. 2.1.5. Художня література і журналістика. 2.2. Документалістика. 2.3. Мережева література.
Розділ 3. Літературно-художній образ. 3.1. Поняття про літературно-художній образ. 3.2. Специфіка літературно-художнього образу. 3.3. Осоливості художнього мислення письменника. 3.4. структура та класифікація літературно-художніх образів.
Розділ 4. Літературний твір. 4.1. Зміст і форма. 4.2. Тема. 4.3. Ідея. 4.4. Сюжет і композиція. 4.4.1. Сюжет і фабула. 4.4.2. Компоненти сюжету. 4.4.3. Типи сюжетів. 4.4.4. Поняття про композицію. 4.5. Мова художнього твору. 4.5.1. Лексичні засоби. 4.5.2. Тропи. 4.5.3. Фігури поетичного синтаксису. 4.5.4. Фонічні засоби.
Розділ 5. Роди і жанри літератури. 5.1. Загальне поняття про роди та жанри. Метажанр. 5.2. Генезис і родові ознаки епосу. 5.3. Характеристика епічних жанрів. 5.3.1. Епопея. 5.3.2. Роман. 5.3.3. Повість. 5.3.4. Новела. 5.3.5. Оповідання. 5.3.6. Есе (есей). 5.3.7. Нарис. 5.4. Характеристика ліричних жанрів. 5.4.1. Генезис і родові ознаки лірики. 5.4.2. Проблеми класифікації типів ліричних творів. 5.4.3. Поділ лірики на жанри. 5.4.3.1. Епіталама. 5.4.3.2. Панегірик. 5.4.3.3. Дифірамб. 5.4.3.4. Пеан. 5.4.3.5. Мадригал. 5.4.3.6. Епітафія. 5.4.3.7. Канцона. 5.4.3.8. Станси. 5.4.3.9. Ода. 5.4.3.10. Елегія. 5.4.3.11. Думка. 5.4.3.12. Гімн. 5.4.3.13. Послання. 5.4.3.14. Пісня. 5.4.3.15. Романс. 5.4.3.16. Ліричний портрет. 5.4.3.17. Псалом. 5.4.3.17.1. Молитва. 5.4.3.18. Медитація. 5.4.3.19. Сонет. 5.5. Драма і драматичні жанри. 5.5.1. Загальне поняття про драму. 5.5.2. Трагедія. 5.5.3. Комедія. 5.5.4. Драма як жанр. 5.5.5. Мелодрама. 5.5.6. Трагікомедія. 5.5.7. Водевіль. 5.5.8. Фарс. 5.6. Ліро-епос та інші міжродові, метажанрові та суміжні утворення. 5.6.1. Балада. 5.6.2. Дума. 5.6.3. Билина. 5.6.4. Байка. 5.6.5. Буколіка. 5.6.5.1. Пастораль. 5.6.5.2. Ідилія. 5.6.5.3. Еклога. 5.6.6. Співомовка. 5.6.6.1. Гумореска. 5.6.7. Поема. 5.6.8. Мемуари. 5.6.8.1. Щоденник. 5.6.8.2. Літературний портрет. 5.6.9. Художня біографія. 5.6.10. Ремейк.
Розділ 6. Напрями, течії, школи в історії літературознавства. 6.1. Напрям, течія, угрупування, школа як наукові поняття. 6.2. Бароко. 6.3. Рококо. 6.4. Класцизм. 6.5. Сентименталізм. 6.6. Романтизм. 6.7. Реалізм. 6.8. Натуралізм. 6.9. Модернізм. 6.9.1. Імпресіонізм. 6.9.2. Неоромантизм. 6.9.3. Символізм. 6.9.4. Імажинізм. 6.9.5. Футуризм. 6.9.6. Експресіонізм. 6.9.7. Акмеїзм. 6.9.8. Авангардизм. 6.9.9. Дадаїзм. 6.9.10. Сюрреалізм. 6.9.11. Соціалістичний реалізм. 6.10. Постмодернізм.
Розділ 7. Віршування. 7.1. Поняття про поезію та прозу. 7.2. Античне віршування. 7.3. Силабічна система віршування. 7.4. Силабо-тонічне віршування. 7.5. Тонічне віршування. 7.6. Строфіка. 7.7. Сталі строфічні форми. 7.8. Зорова поезія.
Розділ 8. Аналіз та інтерпретація художнього твору. 8.1. Загальне поняття про аналіз. 8.2. Різновиди аналізу художнього твору. 8.3. Поняття про інтерпретацію.

Гнатюк М.І. Іван Франко і проблеми теоріє літератури : навчальний посібник / М.І. Гнатюк. – К. : видавничий центр «Академія», 2011. – 240 с. – (Альма-матер).
Художнє осягнення світу і людини І. Франко поєднував із раціональним їх осмисленням та літературною творчістю як художнім оприявленням багатоманітної дійсності у Слові. Його аналітичний погляд сягав людського досвіду у глибині віків, сучасної йому практики багатьох народів. Як теоретик, методолог літературознавства, історик літератури, літературний критик він уособлює неповторний масштабний простір актуальної думки, вимогливих естетичних оцінок, роздумів над минулим, тогочасним і майбутнім української літератури, над творчістю вітчизняних і зарубіжних письменників. Ці грані його життєдіяльності є джерелом проблемної структури навчального посібника, в якому автор на основі широкого компаративного матеріалу розкрив термінологічну систему І. Франка, його погляди на психологію творчості, генологічну структуру літератури, основні літературні напрями, течії, школи.
Зміст:
1. Від «планіметричного» до «стереометричного» вивчення літератури. 1.1. Становлення Івана Франка як літературного критика. 1.2. Антипозитивістичний злам у філософії та літературознавча практика Івана Франка. 1.3. Погляд Івана Франка на предмет, завдання, та основні жанри літературної критики. 1.4. Особливості літературно-критичного дискусрсу наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
2. Поетика, естетика та психологія літературної творчості як предмет теоретичного осмислення. 2.1. Специфіка літератури і мистецтва у творчій практиці Івана Франка. 2.2. Термінологічний літературознавчий апарат Івана Франка: «своє» і «чуже». 2.3. Проблеми генологічної структури літературних творів у літературознавчій практиці Івана Франка. 2.4. Проблеми психології творчості у науковому осмисленні Івана Франка. 2.5. Проблеми наукознавства у творчій практиці Івана Франка.
3. Розвиток методологічних основ вивчення літературного твору. 3.1. У пошуках літературознавчої методології. 3.2. Основні літературознавчі школи другої половини ХІХ – початку ХХ ст. в концепції Івана Франка. 3.3. Фракове трактування біографічного підходу до аналізу літературного твору. 3.4. Франкова теорія культурно-історичної школи. 3.5. Проблема «корпусу» історії української літератури. 3.6. Іван Франко та Олександр Потебня: психологічна школа. 3.7. Іван франко та компаративістичні студії в Україні. 3.8. Філологічна школа в літературознавстві та Іван Франко.
4. Іван Франко і проблеми європеїзації української літератури. 4.1. Кроки до європейського читача.

Голомб Л. Василь Пачовський: закарпатські сторінки життя і творчості поета / Лідія Голомб. — Вид. друге.— Ужгород: Ґражда, 2009. — 152 с. — (Шкільна серія. Вип. 6).
Видання орієнтоване насамперед на допомогу вчителеві-словеснику, воно містить багатий матеріал для ознайомлення учнів із головними прикметами явища українського модернізму, формування в них уявлення про особистість В. Пачовського, основні віхи життєвого шляху поета та його доробок як талановитого майстра слова.
Чимало уваги присвячено „закарпатським” сторінкам життя і творчості В. Пачовського (1920 — 1929); проаналізовано твори поета, навіяні сторичними переказами та легендами краю, розкрито їх патріотичний і державницький зміст та ключову для них ідею єдності української національної душі.

Голомб Л. Петро Карманський : життя і творчість / Лідія Голомб. – Ужгород : видавництво Гражда, 2010. – 248 с.
Пропоноване видання є монографічним дослідженням життя і творчості Петра Сильвестровича Карманського (1878 – 1956) – поета, прозаїка, літературного критика, публіциста, громадського діяча років боротьби за українську державність. Поряд із аналізом уже опублікованих творів письменника в дослідженні розглядаються маловідомі й зовсім невідомі сучасному читачеві матеріали, частина яких зберігалася в різних архівах Європи та Америки і в родинному архіві Карманських, а нині знаходиться у Відділі рукописів Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.

Горак Р. Львів – місто Івана Франка / Роман Горак. – Львів : видавництво «Центр Європи», 2010. – 288 с. : фото.
Про Львів 1875 – 1916 років, коли в ньому жив Іван Франко, адреси, за якими жив та працював письменник, а також про їх долю йде мова в книзі львівського письменника Романа Горака. Автор знайомить читачів зі своєю візією буття геніального письменника та науковця у львівських реаліях, відкриваючи невідомі моменти його життя.

Городнюк Н. Знаки необарокової культури Валерія Шевчука : компаративні аспекти / Наталія Городнюк. – К. : Твім Інтер, 2006. – 216 с.

У книзі зроблено спробу аналізу творчості Валерія Шевчука в категоріях мови культури на зіткненні підходів літературознавства і культурології у контексті типологічних явищ світової літератури. Вперше об'єктом спеціального дослідження постають окремі семіотичні утворення – знаки культури – образи, що набувають знакових характеристик у необароковій парадигмі: слово, книга, сад, бібліотека, околиця. Автором виявлено художні кореляти основних необарокових знаків культури письменника, розглянуто їх генезу та специфіку порівняно із західними версіями Х.Л. Борхеса, У. Еко, М. Павича.
Зміст:
Вступ.
Розділ 1. Мова культури як фрейм існування літератури. 1.1. Мова і знак культури: культуроцентричні аспекти семіотики. 1.2. Необароко як стратегія постмодернізму.
Розділ 2. Знаки необарокової культури та їх художні кореляти. 2.1. Концепт Слова як синтез Логоса і verbum'a (В. Шевчук, М. Павич, У. Еко). 2.2. Образ Книги: ключові аспекти семіозису (Х.Л. Борхес, М. Павич, У. Еко, В. Шевчук). 2.3. Сад як знак: храм versus лабіринт (В. Шевчук, Х.Л. Борхес). 2.4. Бібліотека як знак космогонії та есхатології культури (Х.Л. Борхес, У. Еко, В. Шевчук).
Розділ 3. Околиця як знак маргінальної культури. 3.1. Генеза культурної маргінальності: українсько-латиноамериканські паралелі. 3.2. Семіопростір околиці: від людини околиці до духовного маргінала (В. Шевчук, Х.Л. Борхес). Замість висновків.

Даниленко В. Ізидора, рідна сестра Лесі Українки : від сталінських таборів до еміграції / Василь Даниленко ; Національна академія наук України ; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського ; галузевий державний архів служби безпеки України. – К. : Смолоскип, 2011. – 254 с. : фото.
У книжці розповідається про переслідування родини Косачів у роки радянської влади, про долю наймолодшої із сестер Лесі Українки – Ізидори Косач-Борисової, репресованої в 1937 – 1939 рр. Оригінальні документи архівно-кримінальної справи висвітлюють життєвий шлях і незламну волю мужньої жінки, її глибокі національні почуття, любов до України. Через призму оперативних документів НКВС УРСР висвітлено суспільно-політичні погляди й побут багатьох людей з оточення І. Косач-Борисової, опір української інтелігенції тоталітарній системі, передумови арештів. У виданні вміщено також спогади І. Косач-Борисової «Із минулого та пережитого» про сталінські тюрми і табори; родинні й архівні світлини, копії документів.

Дмитренко В.І. Літературний дискурс «Ланки»–МАРСу першої третини ХХ століття : монографія / В.І. Дмитренко ; Міністерство освіти і науки України ; Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». – Луганськ : ДЗ «ЛНУ імені Шевченка», 2009. – 280 с.
У монографії досліджено дискурс літературного об'єднання «Ланка»–МАРС у першій третині ХХ століття, яке своєю присутністю в літературному процесі демонструє приклад глибинного зв'язку з фольклорною та літературною традиціями в поєднанні з модерністичними пошуками. Основну увагу закцентовано на окресленні творчих здобутків митців, їхніх антропологічних проекціях і полістильових пошуках. Значна частина дослідження аналізує особливості втілення універсалій художньої свідомості «ланчан-марсівців», ментальних та етнічних архетипів. Спільні домінанти художнього світотворення митців окреслено на основі аналізу творів Б. Антоненка-Давидовича, І. Багряного, Г. Брасюка, М. Галича, Я. Качура, Г. Косинки, В. Підмогильного, Є. Плужника, Т. Осьмачки, Б. Тенети, Д. Фальківського, В. Ярошенка. ЗМІСТ 

Доманицький В.М.  Критичний розслід над текстом „Кобзаря” Шевченка / В.М.  Доманицький; упорядник та авт. Післямови В.Т.  Поліщук. — Репринтне відтворення з вид. 1907 р. — Черкаси: Вертикаль, 2008. — 384 с.
”Критичний розслід над текстом „Кобзаря”„ Василя Доманицького, який був і залишається класикою шевченкознавчої текстології та нині є рідкісним раритетом, вперше було надруковано на сторінках ”Киевской старины„ 1906 р., а 1907 р. робота вийшла окремою книгою, за якою і було здійснено перевидання, що з'явилося через 101 рік після першоджерела.

Домбровський В. Українська стилістика і ритміка. Українська поетика / Володимир Домбровський. — Дрогобич: вид. фірма „Відродження”, 2008. — 448 с. — (Cogito: навчальна класика).
Українськомовний підручник із теоретичного літературознавства філолога Володимира Домбровського. Книжка розкриває наступні питання: стилістика та її завдання, загальні вимоги стилю, картинні та емоційні форми виразу, фігури, ритмічна будова українського вірша, види епічної поезії, лірична поезія, види дидактичної поезії, драматична поезія, трохи уваги надається історичній, науковій, розмовній прозі, наприкінці подається вибрана бібліографія з теоретичного літературознавства, складена Баганом О.

Донцов Д. Літературна есеїстика / Дмитро Донцов; Науково-ідеологічний центр ім. Дмитра Донцова. – Дрогобич : видавнича фірма «Відродження», 2010. – 688 с. – (Серія «Вісниківська бібліотека»).
У цій книзі зібрана есеїстика на літературні теми всіх періодів життя і творчості Д. Донцова, хоч її переважну частину становлять твори вісниківського періоду (1920–1930-ті рр.) та три збірки повоєнного часу: «Правда прадідів великих» (1952), «Поетка вогненних меж: Олена Теліга» (1953) і «Туга за героїчним» (1953). Цей масив вибраного достатньо повно передає концептуалістику та світоглядно-моральні сонови творчості автора.

 Задорожна Л.М. Історія української літератури : кінця ХVІІІ – 60-х років ХІХ століття : підручник / Л.М. Задорожна ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – 2-е вид., перероб. Та доп. – К. : ВПЦ «Київський університет», 2008. – 480 с.

Розглядається образне, жанрово-тематичне й стильове багатство історії української літератури нової доби в період її зародження і становлення. Прочитання творів здійснено з урахуванням наукових вимог і відповідно до провідного типу творчості розглянутого періоду літератури. ЗМІСТ 

Іванюха Т. Трансформація жанрів античної літератури у творчості неокласиків / Тетяна Іванюха ; Державний вищий навчальний заклад «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України. – Запоріжжя : [Запорізький національний університет], 2009. – 187 с.
У монографії досліджуються генологічні джерела поезії київських митців-неокласиків О. Бургардта (Юрія Клена), М. Драй-Хмари, М. Зерова, М. Рильського, П. Филиповича: проведено паралелі між двома феноменами класицистичного типу – українською неокласикою та античним класицизмом, розглянуто роль традиційних сюжетно-образних і жанрово-строфічних структур у неокласичній поетиці. Основним предметом розгляду є трансформація в оригінальній поезії неокласиків таких античних жанрів, як елегія, епіграма, ідилія та жанри панегіричної типології за такими напрямками, як стилізація, карнавально-сміхова стилізація та пародіювання, наслідування, архаїзуючі інновації, інтерсеміотична інтерпретація жанрів.

Історії літератури : зб. ст / упоряд. Олена галета, Євген Гулевич, Зоряна Рибчинська. – К. : Центр гуманітарних досліджень ; Смолоскип ; Львів : Літопис, 2010. – 184+184 с. ЗМІСТ 

Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольклорі / Роман Кирчів ; Національна академія наук України ; Інститут народознавства НАН України ; Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів : [Інститут народознавства НАН України], 2010. – 536 с.
Спроба монографічного дослідження образу світу минулого століття в українському фольклорі, рецепції в ньому доленосних суспільно-політичних подій, ситуацій, постатей діячів, думок, переживань і настроїв української людини того часу. Головним предметом дослідницького дискурсу є осмислення місця і значення усної народної словесності в системі новочасної української культури, простеження якісних змін і модифікацій у змістовій і формальній фактурі фольклорної традиції. Особлива увага приділяється процесу політизації ідейого змісту фольклорного слова у зв'язку з різними етапами суспільно-політичного буття України в умовах чужинецької окупації, протидії тоталітарним режимам, напруженої боротьби нації за своє самозбереження, визволення і державну незалежність. ЗМІСТ 

Корвін-Пйотровська Д. Проблеми поетики прозового опису / Дорота Корвін-Пйотровська; пер. з польської Зоряни Рибчинської. — Львів: Літопис, 2009. — 207 с.
Головна мета цього дослідження — відповісти на питання про роль прозового опису в структурі тексту і в пізнавальній інтерпретації світу. Завдяки широкому оглядові різноманітних прозових дескриптивних моделей (від реалістичної прози ХІХ сторіччя до постмодернізму) польська дослідниця окреслює найпомітніші літературні стратегії опису, а також визначає ступені його синтаксичної і семантичної організації.

Кочерга С. Культурософія Лесі Українки : семіотичний аналіз текстів / Світлана Кочерга. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2010. – 656 с.
У книзі з'ясовується своєрідність культурософської концепції Лесі Українки як цілісного явища з властивою йому внутрішньою організацією, кодифікацією, структурою універсалій та цінностей, що знайшли відображення у драматургії письменниці. Детально аналізується семіосфера драматичних творів «Оргія», «Руфін і Прісцилла», «Камінний господар», «Кассандра», «У пущі», «Адвокат Мартіан» та ін. На основі аналізу репертуару знаків та декодування хронологічно-аксіологічної системи культурософських поглядів Лесі Українки доводиться культуроцентризм художнього мислення письменниці.
Зміст:
Попередні зауваги: у пошуках культурних кодів.
Розділ І. Мова мистецьких знаків у тексті культури («У пущі»). Культурний універсум у мікрокосмі мистецтва. Інтермедіальність письма Лесі Українки. Феномен скульптури у творчому доробку письменниці. Драматична поема «У пущі»: дискурс митця. Елітарно-класичний субкод. Пошуково-експериментальний субкод. Субкод ідеологізованого мистецтва. Субкод масового мистецтва.
Розділ 2. Антична модель культури, код суспільності («Бояриня», «Оргія»). Абсолютизм фаталістично-героїчного космологізму у культурософії Лесі Українки. Соціокультурна проблематика драматичної поеми «Оргія»: парадигма рецепції. Людина колонізованої культури: множинність голосів. Опозиційне протистояння «Греція/Рим». Семіосфера драматичної поеми «Бояриня» у дзеркалі культурних доктрин колонії та метрополії.
Розділ 3. Від язичництва до християнства: код віри («Руфін і Прісцила», «Лісова пісня»). Інтелігібельна категорія віри та духова одержимість у художньому світі Лесі Українки. Поміж Адонісом і Христом: символ віри у світлі драми «Руфін і Прісцілла». Раціональні та ірраціональні засади віри. Гностичний код у «палімпсестних» смислах драми-феєреї «Лісова пісня».
Розділ 4. Середньовічна модель культури, аристократичний код («Камінний господар», «Осіння казка»). Самоусвідомлення письменниці та романтика «нового середньовіччя». «Камінний господар»: маски лицарських чеснот. Апологія псевдостатусу у суспільстві. Модерна культурософія у світлі естетики dance macabre. Художня софіологія «Осінньої казки».
Розділ 5. Культура чоловіча, культура жіноча: гендерний код («Кассандра»). Репрезентація жінки у творчості Лесі Українки. Гендерна рецепція міфологічних архетипів драматичної поеми «Кассандра». Гелена. «Mulier lenis» (Поліксена, Андромаха) і бунт проти канону (Клітемнестра). Голос непочутої Кассандри contra мовчання Іфігенії і кличу Пентезілеї. Сини Пріама: маскулінні типи й характери. Модуси комунікації Кассандри з чоловіками: спроба змагання з Мойрою.
Розділ 6. Переплетіння кодів («Адвокат Мартіан»). Проблема взаємодії знакових систем. Загадка метакоду драматичної поеми «Адвокат Мартіан». Мотиви тексту крізь призму семіозису. Мотив суду та вини. Християнський мотив. Мотив дому та бездомів'я. Мотив краси. Мотив трансляції культури. Мотив самототожності.

Кривонос В.Ш. Гоголь. Проблемы творчества и интерпретации / В.Ш. Кривонос. – Самара : СГПУ, 2009. – 420 с.
Книга присвячена актуальним проблемам творчості та інтерпретації Гоголя: взаємодія світу та людини у Гоголя, глибинні зв'язки його творів з творами інших російських письменників, особливості міфологізації його особистості та шляхи сприймання створених ним образів.
Зі змісту:
Розділ І. Світ та людина у Гоголя. 1.1. Позначені числа. 1.2. Образи хаосу. 1.3. Провінційне місто та міфи творення. 1.4. Міський фольклор. 1.5. Наполеонівський мміф. 1.6. Пародійний модус. 1.7. Функції притчі. 1.8. Воскресіння героя. 1.9. Меланхолійний сад. 1.10. Порог та «порогова» людина. 1.11. Символіка місця.
Розділ ІІ. Гоголь та російські письменники. 2.1. «Воля» і «доля» в поемі Пушкіна «Цигани» та в повісті Гоголя «Тарас Бульба». 2.2. Міфологія місця в повітових історіях В. Одоєвського та Гоголя. 2.3. «Тамбовська казначейша» Лермонтова та «Коляска» Гоголя: мотив оживлення провінції. 2.4. Достоєвський та Гоголь: сон уві сні в романі «Злочин та покарання». 2.5. М. Булгаков та Гоголь: «зачароване місце» в романі «Майстер та Маргарита». 2.6. Лев Лосєв, Гоголь та «канцелярський анекдот».
Розділ ІІІ. Гоголь: міфи та версії. 3.1. «Демон-Гоголь» (Гоголь очима Розанова). 3.2. «Поворот» або «надрив»? (Пізній Гоголь в дослідженнях першої російської еміграції). 3.3. «Бідний Акакій Акакійович». (Про ідеологічні підходи до «Шинелі» Гоголя).
Розділ ІV. За Гоголем.

Кулакевич Л. Концепція світу і людини в системі художніх координат ліричної та епічної творчості Світлани Йовенко / Кулакевич Людмила. — Дніпропетровськ: вид-во „СПД Маковецький Ю. В.”, 2008. — 191 с. 
Монографія присвячена сутності концепції світу і людини у творчості С. Йовенко та форм їх художнього вираження. Приділяється увага розкриттю образів поета, зони, мотиву самотності людини.

Лабынцев Ю.А. Народная литература белорусско-русско-украинского пограничья / Ю.А. Лабынцев, Л.Л. Щавинская ; Учреждение Российской академии наук ; Институт славяноведения РАН. – Москва : [Институт славяноведения РАН], 2009. – 320 с.
Дане дослідження автори розглядають як своєрідний вступ у величезний непізнаний світ сучасних народних літератур східних слов'ян. При написанні книги вони обмежили досліджуваний регіон Східним Поліссям – унікальним помежів'ям трьох народів та держав: Білорусії, Росії та України. Це помежів'я – простір активної тисячолітньої взаємодії східнослов'янських народів, в багатьох аспектах єдине за основними характеристиками, в тому числі і в галузі місцевих народних літератур, що складають тут єдине ціле. ЗМІСТ 

Лицар честі і краси : Микола Вороний у спогадах, листах і матеріалах. – К. : «Рада», 2011. – 208 с. : портр.
У збірнику вміщено спогади сучасників про видатного українського поета, літературного критика та театрального діяча, жертви сталінських репресій, Миколу Вороного (1871–1938), його вибране листування та матеріали, які висвітлюють його життєвий та творчий шлях. ЗМІСТ 

Лімборський І. Сентименталізм в українській літературі / Ігор Лімборський. — Черкаси: БРАМА-УКРАЇНА, 2009. — 148 с.
Розглядається питання — сентименталізм в українській літературі ХІХ ст. Розкривається закономірність його виникнення в українській художній свідомості, описуються його основні характеристики: жанрова система, своєрідність художнього конфлікту, принципи зображення світу і людини. Аналізується творчість І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Макаровського, С. Руданського, М. Петренка, Ганни Барвінок, Ю. Федьковича, Марка Вовчка та інших письменників.

Лосев Л. Солженицын и Бродский как соседи / Лев Лосев. – СПб. : издательство Ивана Лимбаха, 2010. – 608 с.
Остання книга, підготована Левом Володимировичем Лосєвим (1937 – 2009). Поет, драматург, есеїст, автор першої біографії Іосіфа Бродського, він протягом двох десятиріч викладав російську літературу в Мічіганському університеті, а потім в Дартмутському коледжі в США. Різноманітні за жанром тексти, зібрані в книзі, стали результатом багаторічної роботи автора в області інтерпретації літературних подій (чи то «Слово о полку Ігоревім», чи творчість наших сучасників). Мемуарні нариси та вірші зберігають в собі «просто голос», живу інтонацію присутності. ЗМІСТ 

Макарик І. Перетворення Шекспіра : Лесь Курбас, український модернізм і радянська культурна політика 1920-х років / Ірина Макарик. -  К. : Ніка-Центр, 2010. – 348 с. : портр.
Спираючись на друковані й недруковані спогади, журнали, листи, газети, афіші, маніфести, протоколи режисерських лабораторій і зборів театральних колективів, канадська дослідниця Ірина Макарик аналізує творчий доробок Леся Курбаса, радянські культурні практики й експерименти 1920-х років. Це розлогий екскурс у постколоніальну царину: крізь призму новаторських, ба навіть скандальних шекспірівських постановок Курбаса розглянуто поняття універсальності, цінності, канону, класики, високої / низької культури, ідеології, влади, імперського / колоніального, периферії / центру. 
Зміст: Вступ. Розділ перший. Ex nihilo: війни, революції і класика. Шекспір та мелодрама; Час, рух, дух: Париж – Відень – Київ; Перший театр Курбаса; Шекспір, „подвійний провінціалізм” і український модернізм; Революція і громадянська війна; „Ромео і Джульєтта”; „Макбет” (1919 – 1920); Перетворення; Шекспір проти Шекспіра. Розділ другий. Проти реалізму: „Макбет” Курбаса (1924). Авантюра; Мистецьке об’єднання „Березіль”; Класики, Шекспір і да Вінчі; Радикальний „Макбет”; Єретичний Шекспір. Розділ третій. „Справжній” Шекспір: „Отелло” Саксаганського. Саксаганський і авторитет популярних жанрів; Авторитет автора і тексту; „Розбійники” Шиллера й „Отелло” Шекспіра; „Справжній” Шекспір; „Отелло” й етнографічний театр; Розширення влади режисера. Розділ четвертий. Вперед до соцреалізму: „Сон літньої ночі” у постановці Гната Юри. Дорога в ортодоксальність; Погляд згори; Дослідження об’єкта; Тези, диспути і святкування; „Сон літньої ночі” Гната Юри. Розділ п’ятий. Трактор революції і Ваня Шекспір. Шекспір і культурна революція; Чистки й переробки; Шекспір у 1930-х роках; Епілог: „Зимова казка”. Подяки. Додаток.Перелік постановок творів Шекспіра, проаналізованих у книжці.

Матусяк А. Химерний Яцків : модерністський дискурс у прозі Михайла Яцкова / Аґнєшка Матусяк. – Вроцлав ; Львів : ЛА «Піраміда», 2010. – 224 с. : портр.
Проза Михайла Яцкова (1873 – 1961) не була однорідним явищем. Подібно як у випадку інших європейських модерністів кінця ХІХ – початку ХХ століть тут можна говорити про певну гетерогенність її конвенції, гетерогенність, яка походить з одночасного улягання різним тенденціям: натуралістичній, імпресіоністичній, неоромантичній та символістській, і навіть експресіоністичній, не згадуючи вже про продовження досвіду й зацікавлень реалізму.
Автор книжки переконана, що інтерпретація доробку Яцкова в рамках модерністської химерності дозволяє прийняти наскрізь сецесійну колажність співіснування в ньому елементів модерності й літературної традиції. До книжки увійшли тексти Михайла Яцкова. ЗМІСТ 

Менжулін В. Біографічний підхід в історико-філософському пізнанні / Вадим Менжулін. – К. : [НаУКМА; Аграр Медіа Груп], 2010.
Монографію присвячено проблемі застосування біографічного підходу в рамках історико-філософського пізнання. Спираючись на різноманітні матеріали з історії світової філософської думки, автор обгрунтовує фундаментальну значущість такого напряму досліджень, як історико-філософська біографістика, окреслює її найперспективніші моделі, принципи, методики, а також типові вади, пастки, принципові обмеження тощо.

ЗМІСТ: 
Вступ
Розділ 1. Біографічний підхід в історії філософії: провідні тенденції, штучні альтернативи та принципові завади
1.1. Антибіографізм 
1.2. Псевдобіографізм 
1.3. Редукціонізм чи компартменталізм? 
1.4. Філософ і його біографія: історичне й одвічне 
Розділ 2. Історико-філософська біографістика в західноєвропейській академічній філософії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
2.1. Біографічні студії К. Фішера 
2.2. Номотетизм у союзі з ідіографізмом.
Розділ 3. Пропоненти «біографістики підозри» як її можливі протагоністи
3.1. Ф. Ніцше як психоаналітик і пацієнт
3.2. З. Фрейд як лікар і філософ
Розділ 4. На шляху до «біографічного повороту»: вузлові пункти легітимації біографічних складових у світовій філософській думці ХХ ст. 
4.1. «Гайдаггер-антибіографіст» та екзистенційно-феноменологічна традиція: силует на контрастному тлі 
4.2. Між психологією та герменевтикою (біографізм В. Дильтея) 
4.3. Між індивідуальним та охоплюючим (біографізм К. Ясперса) 
4.4. Біографічна філософія та філософічна біографістика Ж.-П. Сартра 
4.5. Біографічна політика Г. Арендт 
4.6. Від структуралізму до постструктуралізму (біографізм у світлі тези про «смерть автора») 
4.7. Філософсько-біографічна прагматика нового історизму 
4.8. «Біографічний поворот» в аналітичній філософії
Розділ 5. Біографічні складові в радянській і пострадянській історико-філософській науці: що зі старого взяти у майбутнє? 
5.1. Біографічні каверзи в О.Ф. Лосєва 
5.2. Науково-популярна біографістика А.В. Гулиги 
5.3. Біографізмв українській історико-філософській науці (на прикладі В.С. Горського) 
5.4. Транслітерація у дзеркалі біографії 
Висновки

Микола Гоголь. Інтерпретації : зб. на основі матеріалів міждисциплінарної наук. конф. „Інтерпретація творів М. Гоголя в ХХ – ХХІ ст.”, проведеної Центром кінематографччних студій 8 квітня 2009 року НаУКМА / упорядник Лариса Боюховецька. – К. : ред журналу „Кіно-Театр”, вид-во „Задруга”, 2009. – 196 с. : фото. – (Б-ка журналу „Кіно-Театр”).
Збірник підготовлений Центром кінематографічних студій НаУКМА до 200-річчя геніального письменника. Українські дослідники аналізують проблемні моменти у творчості й біографії Гоголя, мистецтвознавці і критики осмислюють великий масив вистав і фільмів за його творами. 
Збірник супроводжується фотографіями з кадрами із фільмів та виставами за творами Гоголя, афішами, а також фото вілли княгині Волконської в Римі, де бував Гоголь, ресторану, в якому любив обідати письменник, меморіальної дошки в Римі. Зміст: І. Доповіді. Микола Гоголь – український і російський письменник / Вадим Скуратівський ; Микола Гоголь і поляки (деякі аспекти дослідження) / Павло Михед ; Гоголь : клопоти з національною ідентичністю / Володимир Панченко ; Невідомі складові авторської відповіді про „натуру” Чичикова в поемі „Мертві душі” / Юрій Джулай ; Любіть Гоголя в собі... / Сергій Якутович ; Акценти київських вистав / Ольга Велимчаниця ; Кінематографічність творів Гоголя і способи їх інтерпретації в кіно / Лариса Брюховецька ; Гоголіана кіностудії ім. О. П. Довженка / Віталій Юрченко ; Гоголь в історико-пізнавальному кіно / Сергій Марченко ; У просторі інтерпретації гоголівських „Мертвих душ” / Роксоляна Свято ; Закордонні екранізації Гоголя / Леся Прокопенко ; Цікаві факти з життя М. В. Гоголя за кордоном / Віталій Філатов ; ІІ. Додатки.Гоголівське бароко / Юрій Барабаш ; Екранізувати Гоголя? / Ростислав Плахов-Модестов ; Гоголь-ліцеїст / Лариса Брюховецька ; „Загублений рай” українця Миколи Гоголя / Оксана Бут ; Гоголь і українське кіно / Сергій Тримбач.

Мікула О. Творчість Олени Пчілки і фольклор : монографія / Ольга Мікула. – Ужгород : видавництво «Ґражда», 2011. – 312 с.
Пропоноване видання є першим комплексним дослідженням фольклористичного й літературного доробку Олени Пчілки. На підставі поглибленого аналізу її наукової спадщини показано внесок дослідниці у вивчення окремих жанрів фольклору (вертепної драми, народного епосу, українського гумору, легенд про «чуда», обрядової поезії). Опрацьовано велику кількість фактичного матеріалу. Розглянуто питання щодо органічних зв'язків художньої творчості Олени Пчілки та фольклору у контексті різних теоретичних підходів до вивчення явища фольклоризму. ЗМІСТ 

Мушкудіані О. Симфонія грузинської шевченкіани / Олександр Мушкудіані; Інститут сходознавства Київського міжнародного ун-ту. — К.: КиМУ, 2009. — 102 с.
У монографії вперше в історії грузинсько-українських літературних взаємозв’язків подано повну бібліографію матеріалів, пов’язаних з ім’ям Т. Г. Шевченка.

Мейзерська Т. С. Re-presence: відлуння Сходу в українській літературі ХІХ ст. : зб. наук. статей / Т. С. Мейзерська. — Одеса: Астропринт, 2009. — 156 с.
Зміст: 
Теоретичні зауваги. Стаття 1. До питання про орієнтальні наративи в українській літературі ХІХ століття; Стаття 2. Типологія гностицизму в творчості І. Франка; Стаття 3. Трактат І. Франка „Із секретів поетичної творчості” у контексті літературознавчих пошуків і проблем ХХ століття; Стаття 4. „Китайський культурний тип” в освітленні І. С. Нечуя-Левицького;
Інтерпретації. Псалом 1. Стаття 5. У роздумах про „блаженного мужа” (Псалом перший в українському історико-літературному контексті). І. Франко. Притча про життя; Стаття 6. Заголовок у структурно-функціональній організації притч І. Франка: І. Франко. „Притча про сліпця і хромця”; Стаття 7. „Притча про сліпця і хром ця”: символіка „сліпоти” у творчості І. Франка ; Стаття 8. Мотив жертовності у поетичній творчості І. Франка; Стаття 9. Поняття „краси в орієнтальнім стилі”: переклад І. Фраком поезій „Тисячі і однієї ночі”; Стаття 10. Трансформація давньоарабського сюжету в поемі І. Франка „Абу-Касимові капці” ; Стаття 11. „Пальмове гілля. Екзотичні поезії” А Кримського: до проблеми сучасних інтерпретацій; Стаття 12. Індійські мотиви як засіб антиколоніальної риторики І. С. Нечуя-Левицького: індуська легенда „Скривджені і нескривджені”.

Мельнікова Ю. Романічна проблематика християнського міфу у „Quid est Veritas?” Наталени Королеви / Юлія Мельнікова; Міністерство освіти і науки України; Бердянський державний педагогічний університет. — Донецьк: Юго-Восток, 2009. — 198 с.
Монографію присвячено жанровій ідентифікації твору „Quid est Veritas?” („Що є істина?”) Наталени Королеви, що має властивості історичного роману-легенди, постає синтезом канонічних та неканонічних (апокрифи, агіографія тощо) текстів раннього християнства та романічної традиції сучасної літератури. З’ясування жанрової відповідності роману-легенди „Quid est Veritas?” сприяє уточненню понятійного апарату генології та виявлення значення Наталени Королеви в еволюції українського історичного роману.

Моренець В. Оксиморон : літературознавчі статті, дослідження, есеї / Володимир Моренець. – К. : [Аграр Медіа Груп], 2010. – 528 с.
Ця книжка містить літературознавчі дослідження, критичні студії та есеї 1996–2008 років. Об'єктом студій, в основному, є українська поезія ХХ – початку ХХІ століть.

ЗМІСТ:
І. Люди і явища 
Український літературний канон: міфи і реальність
Теза про Миколу Вороного
Празька поетична школа
Нью-Йоркська Група: інтродукція до нових полемік на давні теми
До питання модерності лірики Василя Стуса (художньо-філософські аспекти індивідуального стилю)
Дві ноти про Миколу Вінграновського. І. Нота до дієз: «Ідеальний» вихід із соцреалізму. ІІ. Нота сі бемоль: енциклопедична
Істина – в дорозі (Леонід Талалай)
Диптих про Тараса Федюка. І. До єдиної теорії поля. ІІ. Приватна гравітація Тараса  Федюка
Слово, що випало з мовчання філософів (Київська школа поетів: Михайло Григорів)
Прощання з ідеологічною «вічністю» (погляд на українську поезію 80–90-х років)
Мова у частинах: займенник
ІІ. Проблеми
Поетичний авангард: його природа й сучасні вияви
ІІІ. Стильові тенденції
Стильові напрями української поезії (друга половина ХХ ст.: спроба типізації). 1. Соцреалізм. 2. Неоромантизм. 3. Рустикальна лірика. 4. Естетизм. 5. Інтелектуалізм. 6. Міфологізм. 7. Сюрреалізм
ІV. Імпресії. 
Лукаш здалека і зблизька
Микола Самійленко
Архітектура світла
Хранитель променів і ожини (Микола Воробйов)
Голос у пустелі. Доповідь на Круглому столі НаУКМА, присвяченому пам'яті Джеймса Мейса
Слово про Івана Фізера
Культура какби

Наєнко М. Художня література України: від міфів до модерної реальності. — К.: ВЦ „Просвіта”, 2008. — 1064 с.
Книга являє собою стислий науково-популярний виклад історії української літератури від найдавніших (міфологічно-фольклорних) часів до середини ХХ ст. Зміст: Розділ І. Усна літературна традиція (міфи і міфотворці; фольклор і фольклористика). Розділ ІІ. Писемна література княжої України-Русі (монументалізм, орнаменталізм). Розділ ІІІ. Козацька епоха і перше відродження (ренесанс, бароко). Розділ IV. Нова українська література і друге відродження (класицизм: І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко). Розділ V. Романтична епоха і друге відродження (романтизм). Розділ VI. Реалістична епоха другого відродження (реалізм). Розділ VII. Новітня (модерна) українська література і третє відродження (модернізм). Розділ VIII. Новітня література „відчутого” і „декларованого” модернізму. Розділ IX. Реальний (високий) модернізм і дискурс літературно-національної катастрофи. „Розстріляне відродження”. Розділ X. Відлуння національної катастрофи в післямодерну епоху (Низовий модернізм і перші вияви постмодернізму на останньому етапі третього відродження).

Нич Р. Світ тексту : поструктуралізм і літературознавство / Ришард Нич ; переклала з польської Олена Галета. – Львів : Літопис, 2007. – 316 с.
Відомий польський дослідник у притаманній йому нарисовій манері з'ясовує причини і виходи з кризи, в якій опинилася теорія літератури після захоплення структуралізмом. Автор доводить залежність теорії й інтерпретаційної практики від особливостей літератури, аналізує й класифікує різні типи міжтекстових зв'язків і стосунків літератури до дійсності, простежує, як упродовж ХХ століття окремі художні прийоми – колаж, пастиш, пародія – перетворюються на визначальні лтературні явища. Багата різномовна бібліографія книжки подає «залізний канон» сучасного літературознавства.
Зміст:
Вступ. Перелицювання теорії. Зауваги про поструктуралізм.
Частина І. Деконструкція в теорії літератури. Школа деконструкції. Критика філософської мови. Деррідіанська філософія мови. Деконструкція як метод. Пантекстуалізм. Негативна поетика читання. Спроба характеристики. Міжтекстовість та її межі: тексти, жанри, світи. Засоби вираження міжтекстовості. Зв'язок текст – жанр. Зв'язок текст – дійсність. Міжтекстовість та мімезис. Міжтекстовість, чи опосередкування. Теорія інтерпретації: проблема плюралізму. Конфлікт теорії (та) інтерпретації. Обмежений плюралізм: варіанти неоднозначності, різновиди неповноти. Багатозначність: символічні алегорії Лесьмяна. Альтернативність: двозначні епіфанії Ружевича. Нез'ясовність: неможливі світи Карповича. Висновки. Постмодерна література та мімезис (вступні розрізнення). Термінологічна примітка. Поструктуралізм і постмодернізм. Постмодерний мімезис. Короткі підсумки.
Частина ІІ. Пародія і пастиш. З історії художніх понять у літературній свідомості ХХ століття. Пародія: значення терміна. Пародія в історико-літературному процесі. Функції, аспекти, термінологічні контексти. Зауваги щодо пастишу. Пародія та пастиш, або суперечка про характер постмодернізму. Про текстовий колаж. Нарис історії поняття. Коротка історія колажу. Літературний колаж: на прикладі прози Леопольда Бучковського. Місце колажу в сіторії художніх форм ХХ століття. «Цитати з дійсності»: функціх газетних повідомлень у літературі. З історії проблеми. Газета в літературі: використання.
Висновки: література й документ. Тези про міметичність. Міметичне опосередкування. Доказ підробки. Риторика присутності. Бібліографічна примітка.

Огнєва О. Східні стежки Лесі Українки / Олена Огнєва. — Вид-ня друге, перероблене й доповнене. — Луцьк: ВАТ „Волинська обласна друкарня”, 2008. — 240 с.
Книга містить твори Лесі Українки на східні сюжети, її переспіви Рігведи та давньоєгипетських ліричних пісень, переклади віршів поетеси китайською, таджицькою, татарською, грузинською мовами, а також статті, що присвячені їм, у супроводі ілюстрацій.

Оніщенко О. Художня творчість : проект некласичної естетики : монографія / Олена Оніщенко. – К. : Інститут культурології Академії мистецтв України, 2008. – 232 с.
У монографії розглядається феномен художньої творчості – одна з пріоритетних проблем дискурсу некласичної естетики, що в другій половині ХІХ – ХХ ст. зумовила активні теоретичні пошуки при її висвітленні (А. Шопенгауер. М. Ґюйо, З. Фрейд, К.Ґ. Юнґ, Е. Панофскі та ін.). Автор використовує потенціал міжнаукового діалогу, який актуалізує вихід у площину естетики, культурології, мистецтвознавства, етики, психології, що відкриває можливості для всебічного осмислення проблми художньої творчості в умовах ХХІ ст. У монографії реконструйовано один із наріжних принципів некласичної естетики – паритетний підхід. Теоретико-методологічні розвідки конкретизуються на прикладах осмислення творчих лабораторій видатних митців світу – Е.Т. А. Гофмана, С. Цвейга, К. Манна, Л. Вісконті, Г. Міллера, М. Павича та ін. ЗМІСТ 

Павлишин М. Ольга Кобилянська : прочитання / Марко Павлишин. — К.: Акта, 2008. — 358 с.
У книжці розглядаються питання про розвиток світогляду й ідентичності Ольги Кобилянської; зміст її діалогу з інтелектуальними сучасниками й попередниками, зокрема з Ніцше; про те, що трапилося в її житті знакового для неї 1901 року; взаємини з Осипом Маковеєм; про розвиток її думок на тему нації. В додатку публікується оповідання письменниці „Доля”.

Петрова О. „Комедія” Данте Аліг’єрі. Мистецький коментар ХIV — ХХ століть / Ольга Петрова; Італійський інститут культури в Україні; Товариство Данте Аліг’єрі у Києві. — К.: Факт, 2009. — 424 с. : іл.
Книга художника, доктора філософії, кандидата мистецтвознавства, професора Ольги Петрової є дослідженням Дантової традиції в образотворчому мистецтві Європи ХIV — ХХ століть. У монографії репрезентовано основні художні пам’ятки тих митців, які у мініатюрах, фресках, скульптурі, у станковому живописі та в ілюстрованих циклах розвинули Дантеану від часів пізнього Середньовіччя аж до ери Постмодернізму.

Поліщук Я.О.  Література як геокультурний проект: монографія. — К.: Академвидав, 2008. — 304 с. — (Монограф).
У книзі відстежено розвиток літератури як геокультурного проекту, літературні події ХХ ст., які справили вирішальний вплив на зміну внутрішньої кондиції слова, формулу його кореспонденції з навкололітературними чинниками.

Романенко Г. Еволюція художніх і літературних об'єднань України : історико-культурологічний вимір : монографія / Ганна Романенко, Василь Шейко. – К. : Інститут культурології Академії мистецтв України, 2008. – 208 с. : іл.
Монографія є першим у вітчизняних історико-культурологічній та мистецько-літературній галузях наукової думки узагальненим аналізом процесів зародження та трансформації мистецьких і літературних об'єднань України в історико-культурологічному вимірі. Осмислюються процеси взаємодії, взаємовпливу художньо-літературних об'єднань з глибинними процесами духовного розвою українського народу з сивої давнини до сьогодення. У процесі розгляду історико-культурологічної парадигми застосовуються різні методологічні можливості, зокрема синергетичний підхід. ЗМІСТ 

Скорський М. Тодось Осьмачка : життя і творчість / Микола Скорський. – К. : Український Центр духовної культури, 1999. – 226 с. : фото.
Літературно-критичний нарис про видатного поета і прозаїка 20–60-х років ХХ століття Тодося Осьмачку, якому судилося зазнати утисків більшовицького режиму та не із власної волі скінчити свій тернистий путь в еміграції, є спробою грунтовно осмислити його життєвий і творчий шлях. Спираючись на архівні документи, зокрема на матеріали слідств, спогади родичів, близьких Т. Осьмачці людей, письменників, а також на літературознавчі праці, опубліковані окремими виданнями та в пресі зарубіжної української діаспори, автор створює образ видатного майстра слова, письменника-патріота, борця за справедливість, за майбутнє України. Докладно аналізуються його поетичний доробок, переклади, проза (повісті «Старший боярин», «План до двору», «Ротонда душогубців») та публіцистика.

Слово про Івана Виргана: статті, спогади. — Черкаси: вид. Ю. Чабаненко, 2008. — 172 с.: фото.
Це друга книга з ювілейного видання (2 кн.), присвяченого 100-річчю з дня народження самобутнього українського письменника Івана Виргана (1908 — 1975). В книгу вміщено літературно-критичні статті (наприклад, Барабаш Ю. Риси поетичної індивідуальності; Острик М. Пісенний світ Івана Виргана; П'янов В. Пісенні джерела Виргана), в яких осмислюється творча спадщина письменника. Вперше увазі читачів пропонуються цікаві спогади про письменника його рідних, друзів дитинства, колег по перу (дочки — Наталі Вергун; Ющенко Олекси, Панаса Максимовича Чуба, Василя Харитоновича Кривошия, Христенко Інни тощо). 
У книзі також вміщено такі фотографії: портрет Івана Виргана, хата, де він народився, портрети його матері, братів, дружини, доньок; поет серед однокласників, серед студентів педтехнікуму, серед колег по перу.

Солдатенко Т. Поэтика белорусского цикла Элизы Ожешко / Тамара Солдатенко. — Донецк: Юго-Восток, 2009. — 178 с.
Монографія деталізує існуючі на сьогоднішній день відомості про життєвий та творчий шлях Елізи Ожешко. В книзі системно досліджуються особливості білоруського циклу письменниці як унікального явища художньо-естетичних пошуків того часу. Представлено проблеми хронотопу, звернено увагу на біблійні мотиви та алюзії.

Співак І. Повісті Бориса Харчука. Проблеми поетики / Ірина Співак. — Донецк: Юго-Восток, 2008. — 180 с.
У монографії досліджуються особливості поетики повістей Бориса Харчука, написаних у 70 — 80-х роках ХХ століття, зокрема проблематика та специфіка її художнього втілення, аналізуються сюжетно-композиційні особливості повістей письменника у зв’язку з розвитком його образного мислення, еволюцією стилю.
Зміст:
Вступ
Розділ 1. Проблематика повістей Б. Харчука: художньо-філософський концепт „людина і війна”; 1.1. Художнє осмислення трагедії зруйнованого війною дитинства у повістях Б. Харчука; 1.2. Екзистенційна проблематика „воєнної прози” Б. Харчука: специфіка естетичного втілення; 1.3. Поетика повісті „Вишневі ночі”; 1.4. Опозиція „життя — смерть” як структурноорганізуючий компонент „воєнної прози” Б. Харчука
Розділ 2. Жанрово-стильова своєрідність прози Б. Харчука (на матеріалі повістей 80-х років). 2.1. Психологізм і міфопоетичність повістей Б. Харчука „Соломонія”, „Коляда” та „Онук”; 2.2. Повісті „Світова верба” та „Ой Морозе-Морозенку...”" як зразок модифікації епічного жанру; 2.3. Функціональні особливості ретроспекції у повістях „De profundis” та „Мертвий час”
Висновки

Стефаник В.І. Шевченкове природознавство : (факти, роздуми, гіпотези) / Василь Стефаник. – [Чернівці] : [вид-во «Буковинського журналу»], 2008. – 224 с.
Спроба розвідки фундаментальних основ шевченкового природознавства, встановлення джерел їх формування та набутих знань та геніальне вміння їх використання у творчому процесі. ЗМІСТ 

Супронюк О. К. Литературная среда раннего Гоголя / О. К. Супронюк. — К.: Академпериодика, 2009. — 178 с.
В монографії відтворюються літературні та побутові зв’язки Гоголя періоду його навчання в Гімназії вищих наук князя Безбородька в Ніжині в середовищі літераторів. Робота виконана на великому фактичному матеріалі (переважно архівному), значна частина якого використовувалася вперше.

Супрун В.М. Художній світ епічної творчості Миколи Понеділка : монографія / Володимир Супрун. – Вінниця : видавництво «Вінницька газета», 2010. – 168 с. : портр.
У монографії вперше в українському літературознавстві здійснено системне аналітико-синтетичне дослідження епічної творчості М. Понеділка, своєрідності його таланту та врахування статусу письменника-емігранта. Осмислено й зінтерпретовано ліро-трагедійний доробок майстра слова. Визначено поетикальні особливості Понеділкової гумористично-сатиричної творчості на теми життя українства в СРСР й у діаспорі, виявлено художні засоби моделювання мистецького світу белетриста, висвітлено багатство мовотворчості та своєрідність прозомислення літератора. З'ясовано внесок. Місце і значення митця у «двоколійному» літературному процесі ХХ століття. ЗМІСТ 

Сухарєва С.В.  Біблійний вимір української польськомовної прози поберестейської доби: монографія / С.В.  Сухарєва. — Луцьк: РВВ „Вежа” ВНУ ім. Лесі Українки, 2008. — 248 с.
У монографії проаналізовано біблійну герменею української польськомовної прози поберестейського періоду. Досліджено три основні фактори її становлення: історичний, апологетичний і теологічний. Систематизовано сакральну символіку полемічних польськомовних творів на горизонтальному та вертикальному рівнях: буквальні й приховані значення, загальна та індивідуальні тенденції, іманентні й трансцендентні мотиви. Представлено синтез засобів єврейської та грецької риторик у практичному застосуванні Біблії в українській польськомовній літературі полемічного спрямування на зламі ХVI і XVII ст.

Теорія літератури в Польщі: антологія текстів. Друга половина ХХ — початок ХХІ ст. / упоряд. Б. Бакули4 за заг. ред. В. Моренця; пер. с польськ. С. Яковенка. — К.: ВД „Києво-Могилянська академія”, 2008. — 531 с.
Це перша в Україні масштабна антологія сучасного польського літературознавства, яка охоплює тексти найвидатніших теоретиків літератури від 1960-х років дотепер. Тематичний і проблемний діапазон вибраних праць — методологічні питання історії літератури, структуралізм і постструктуралізм, літературна аксіологія, мімезис, інтертекстуальність, інтердисциплінарність, міфографічна критика, культурологічне й антропологічне літературознавство. Психоаналіз, герменевтика, актуальні проблеми компаративістики — дозволяє створити цілісне враження про основні досягнення польської теорії літератури за останні півстоліття.

Тиховська О. Українська народна чарівна казка : психоаналітичний аспект : монографія / Оксана Тиховська ; Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України ; Вищий державний навчальний заклад Ужгородський національний університет ; кафедра української літератури. – Ужгород : Гражда, 2011. – 256 с.
У монографії вперше в українській фольклористиці проаналізовано семантику персонажів українських народних чарівних казок у контексті психоаналізу. Розглянуто особливості об'єктивації архетипів «Аніма», «Анімус», «Самість», «Мудрий Старий (Стара)», «Дух», «Тінь» шляхом аналізу сюжетів. Герої трактуються як об'єктивовані архетипи колективного несвідомого, а сюжети казок – як метафоричні сценарії вікових ініціацій чоловіка (у «чоловічих» казках) або жінки (в «жіночих» казках). З використанням положень психоаналізу З. Фройда та К.-Г. Юнга висвітлено історію людської душі, яка в чарівних казках прихована під системою архетипних образів, мотивів і символів. Систему персонажів чарівних казок розглянуто як нерозривну єдність об'єктивованих архетипів, які у процесі взаємодії створюють мозаїчну картину індивідуації людини, яка, долаючи межу між реальним та ірреальним, знаходить шлях до осягнення Самості.
Зміст:
Переднє слово
Вступ
Розділ 1. Методологія дослідження архетипних образів у структурі чарівних казок
Розділ 2. Індивідуація чоловічих персонажів. 2.1. Самість і Тінь як проекція архетипу Духа, їх зв'язок з мотивом складних випробувань; 2.2. Мотив здобування нареченої як осягнення героєм своєї Аніми; 2.3. Мотив спокути як модель звільнення жіночого персонажа від прокляття; 2.4. Семантика архетипу Страшної Матері
Розділ 3. Особливості жіночих ініціацій у чарівних казках. 3.1. Метафоричні сценарії жіночих ініціацій; 3.2. Об'єктивація та трансформація архетипу Анімус; 3.3. Мотив інцесту з батьком як проекція кровозмісних бажань героїні; 3.4. Трансформація зооморфного аспекту архетипу Анімус; 3.5. Доленосний аспект архетипу Матері
Висновки

Ткаченко Т. І. Феномен жіночого прозописьма в українській літературі другої половини ХХ — початку ХХІ століття: монографія / Т. І. Ткаченко. — К. : КиМУ, 2008. — 255 с.
Дослідження присвячене фемінному дискурсу в українській літературі другої половини ХХ — початку ХХІ століття. У результаті аналізу творчості Докії Гуменної, Віри Вовк, Марії Матіос та Євгенії Кононенко з’ясовано домінанти жіночого прозописьма, що полягають в акцентації фемінної суб’єктивності.
Зміст: Розділ 1. Стереотипність і реінтерпретація дискурсу фемінної літератури; Розділ 2. Фемінний аспект ідейно-естетичних пошуків в українській літературі другої половини ХХ ст. 2.1. Розкриття онтогенезу української нації у творах Докії Гуменної; 2.2. Жіноча концепція пантеїстичного християнства у прозі Віри Вовк; Розділ 3. Розширення тематики та жанрова модифікація у творчості письменниць на межі ХХ — ХХІ ст. 3.1. Романи-синтези Євгенії Кононенко; 3.2. Книга-колаж Марії Матіос; Висновки.

Трофимчук М. Поетика епохи Мазепи: монографія / Мирослав Трофимчук. – Львів : СПОЛОМ, 2009. – 224 с.
У монографії досліджено етико-естетичні концепції теорії літератури епохи бароко в Україні. Положення рукописних курсів Києво-Могилянської академії ХVII – ХVIII ст. Порівнюються із ренесансними теоріями Західної Європи та їхніми античними джерелами. Таким чином усталюється жанрово-видова система і стилістичні теорії, які домінували в епоху бароко. Хоча перший збережений український теоретичний курс датується 1637 роком, література бароко розквітає упродовж „золотої Мазепинської епохи” – періоду відносної стабілізації в Україні 1685 – 1709 рр. Саме в цей час закладалися підвалини новітньої української літератури із модерною системою жанрів; на основі синтезу античних мітологічних образів й образності Святого Письма витворився національно-своєрідний духовний світ української нації.
Рецензентами були Пелешенко Юрій Володимирович, доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України; Криса Богдана Семенівна, доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури імені Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка.

Зі змісту: Вступ. Шляхи розвитку української культури. Розділ І. „Загальна поетика”: oratores fiunt, poetae nascuntur. Нова самосвідомість митця. Розділ ІІ. „Ужиткова поетика”: docere, movere et delectare. Підрозділ І. Творчість Вергілія – джерело літературно-теоретичних знань в Україні ХVII – ХVIII ст.; Підрозділ ІІ. Творча спадщина Горація – грунт для розвитку літературно-теоретичних знань в Україні; Підрозділ ІІІ. Творчість Овідія як джерело літературно-теоретичних знань в Україні ХVII ст. Підрозділ IV. Вплив творчості Марціала на зародження і становлення теорії української літератури; Підрозділ V. Драматурги. Розділ ІІІ. Parnassus Roxolanus trivertex. Підрозділ І. Новолатинська філологія в Україні-Гетьманщині; Підрозділ ІІ. Кореляція ренесансної доктрини українським християнським світоглядом; Підрозділ ІІІ. Функції латиномовної літератури у контексті літературного процесу Укаїни ХІІ – ХVIII ст. (Замість висновків).

У покоях Енгельгардтів / автор видавничого проекту та передмови Олександр Відоменко. – м. Хмельницький : [Видавництво ПП Цюпак], 2009. – 78 с. : фото, мал.
Історико-краєзнавчий альбом належить до унікальних досліджень письменника, літературознавця, члена Національної спілки журналістів України Олександра Відоменка. Досліджуючи творчість та життєвий шлях Т.Г. Шевченка він виконує наполегливу пошукову роботу по лінії друзів поета, знайомих, благодійників та видавців. Йому вдалося з'ясувати безліч цікавих фактів, які дозволили по-новому сприймати постать геніального поета в сучасному світі. Слід відзначити, що якраз йому належать наукові обгрунтування перебігу обставин викупу поета з кріпацтва. Досліджуючи монографію про творчий шлях художника Вееціанова було встановлено, що викуп поета відбувався в результаті складчини, яка заперечила роль царської сім'ї у звільненні поета з неволі. Окремі літературні джерела допомогли дати відповідь на інші запитання. Все життя поет не міг зрозуміти, чому монарша рука Миколи І дописала у «вироку», крім заборони писати, ще й «малювати». Передмова до альбому, дякуючи дослідженням автора-упорядника, дає відповідь на цю прикру загадку. Та найнесподіваніше виявилося при дослідженні родоводу товариша Тараса Шевченка Івана Юскевича-Красковського. Один із його далеких родичів дожив до початку ХХ ст. і служив лісничим у Будищенському маєтку Енгельгардтів, який до революції 1917 року належав уже далеким родичам останнього власника кріпака Шевченка – Павла Васильовича Енгельгардта. Внучка лісничого Віра народилася в 1902 році і жила в тих панських покоях довгий час. Уже в зрілому віці у 50 – 60 роках минулого сторіччя, маючи дар художника, вона відтворила по пам'яті на аматорському рівні більше 50 малюнків інтер'єрів окремих кімнат, у яких бував козачок-Тарас, та околиць панського маєтку. Малюнки мають величезну естетичну та краєзнавчу цінність. Вони ніколи не публікувались.

Українські літературні школи та групи 60 — 90-х рр. ХХ ст.: антологія вибраної поезії та есеїстики — Львів: ЛА „Піраміда”, 2009. — 620 с.

В антології представлені українські літературні школи та групи кінця 60 — 90-х рр. ХХ ст., як-от: Київська школа поезії (Василь Голобородько, Віктор Кордун, Микола Воробйов, Михайло Григорів), ДАК (Бахмацька школа) (Костянтин Москалець, Володимир Кашка, Микола Туз), „Бу-Ба-Бу” (Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Віктор Неборак), „ЛуГоСад” (Іван Лучук, Назар Гончар, Роман Садловський), „Пропала грамота” (Юрко Позаяк, Віктор Недоступ, Семен Либонь), „Музейний провулок, 8” (Віталій Борисполець, Олександр Бригинець, Володимир Жовнорук), „ММЮННА ТУГА” (Мар’яна Савка, Маріанна Кіяновська, Наталя Сняданко), „Нова дегенерація” (Іван Андрусяк, Степан Процюк, Іван Ципердюк), „Червона Фіра” (Сергій Жадан, Ростислав Мельників), „Друзі Еліота” (Анатолій Дністровий), „Західний вітер” (Василь Махно, Борис Щавурський, Гордій Безкоровайний) та „Нечувані” (Олена Галета, Галина Крук, Ірина Старовойт).
У виданні подано біобібліографію про авторів, а окрім їхніх поетичних творів, вміщено також есеї — поети про поетів, які дозволяють краще відчути дух самої поезії.

Филипович П. Літературознавчі студії. Компаративістика: статті, рецензії / упоряд., авт. передмови і приміток В. Поліщук. — Черкаси: Брама-Україна, 2008. — 644 с.
До цього видання включені літературознавчі дослідження талановитого українського поета-неокласика, перекладача і вченого Павла Филиповича (1891 — 1937), які не входили до попередніх видань його праць „Література” (Нью-Йорк — Мельбурн, 1971), „Літературно-критичні статті” (Київ, 1991) і „Шевченкознавчі студії” (Черкаси, 2002). Ці дослідження публікувалися лише в періодиці чи як передмови до книг конкретних авторів у 1914 — 1934 роках. Павло Филипович постає у своїх статтях і рецензіях як глибокий і компетентний обсерватор українського і європейського письменства, літературознавець-компаративіст із „неокласичним” поглядом на художнє слово, як один із фундаторів українського літературознавства ХХ століття.
Зміст: Нові матеріали до життя й творчості Котляревського; Переклад Котляревського із Сапфо; І.Котляревський. Енеїда; Нові праці про І. Котляревського (З нагоди 90-х роковин смерті Котляревського); До історії раннього українського романтизму; Невідомий вірш Амвросія Метлинського; До студіювання Шевченка; Європейські письменники в шевченковій лектурі; Б. Навроцький. „Гайдамаки” Тараса Шевченка; Забуті рецензії сорокових років на шевченкові твори; Я. Щоголів. Поезії; Перша друкована поезія Я. Щоголева; Етнографічне непорозуміння з віршем Я. Щоголева; Нова праця про Марка Вовчка; Франко — поет; Іван Франко. Борислав сміється; Поезія І. Франка; Розвиток психологічної новелі Коцюбинського; Русалка; Місячна легенда; Одно слово; Ґенеза драматичної поеми Лесі Українки „У пущі”; О. Слісаренко. На березі Кастальському; М. Заньковецька; На шляху до нового театру; [Бібліофілія]; Український театр у 1923 році; Ол. Дорошкевич. Підручник історії української літератури; Ленін в українській поезії; Антін Павлюк. Життя; Отроковський Володимир Михайлович; В. М. Отроковський (З нагоди 10-х роковин смерті); Два неизвестных стихотворения Е. А. Боратынского; Отчет о поездке в Петроград (31 января — 21 февраля 1915 г.); Об академическом издании стихотворений Е. А. Боратынского; О втором томе академического издания сочинений Боратынского; Проф. Василь Сиповський. Україна в російському письменстві; До річниці виступу декабристів; Рилєєв і Державін; Пушкін в українській літературі; Василий Гиппиус. Гоголь; Українська стихія в творчості Гоголя; Микола Гоголь. Тарас Бульба; М. Є. Салтиков-Щедрін (До сторіччя народження); Український елемент в творах М. Лєскова; Французские лирики ХVIII века; Байрон; Барбье и русская поэзия; Поет липневої революції (До 50-річчя з дня смерти О. Барб'є); Відгуки Бюрґерової „Ленори в українській літературі”; Пісенна спадщина Беранже; Творець соціально-психологічного роману (До 150-річчя з дня народження Стендаля).

Харлан О. Дискурс катастрофізму в українській та польській прозі (1918 — 1939): монографія / Ольга Харлан. — К.: Освіта України, 2008. — 307 с.
У монографії досліджується українська і польська проза міжвоєнного двадцятиліття в аспекті функціонування катастрофізму. Тут узагальнено й систематизовано філософські засади формування катастрофічного світогляду, запропоновано та обґрунтовано виділення основних філософсько-естетичних моделей катастрофізму (історіософська, антропологічна, технократична), визначено особливості й закономірності їх прояву в художніх творах; проаналізовано жанрові моделі катастрофізму та окреслено важливі тенденції контамінації деяких жанрових структур під впливом катастрофічних тенденцій.
Крізь призму катастрофічних тенденцій аналізується творчість В. Винниченка, В. Підмогильного, М. Хвильового, М. Йогансена, О. Турянського, М. Івченка, І. Вільде, К. Гриневичевої, Н. Королеви, Ю. Липи, А. Головка, В. Леонтовича, Я. Парандовського, З. Налковської, З. Коссак-Щуцької, Б. Шульца, Я. Івашкевича, С. І. Віткевича, Ю. Вітліна, В. Ґомбровича, М. Домбровської, П. Ґоявічинської та ін.

Чеховские чтения в Ялте: Мир Чехова: мода, ритуал, миф / Дом-музей А. П. Чехова в Ялте: сб. науч. трудов. — Вып. 13. — Симферополь: Доля, 2009. — 368 с.
Тринадцятий випуск збірника містить матеріали міжнародної наукової конференції „Мир Чехова: мода, ритуал, миф”, яка відбулася в Ялті у квітні 2008 року. 
Зміст:
1. Н. Ф. Иванова. О „галантерейном” рассказе Чехова и не только; И. А. Манкевич. Костюм и мода в повседневной жизни А. П. Чехова: культурологические этюды; А. В. Ханило. О. Л. Книппер-Чехова по воспоминаниям современников: о моде и театральных костюмах;В. Я. Звиняцковский. Мода на невинность (Меньшиков и Беликов); 
2. А. Д. Степанов. О ритуале Чехова; О. Н. Филенко. „Без любви нехорошо”, или предсвадебный обряд в интерпретации Чехова;К. Д. Гордович. Состоявшиеся и несостоявшиеся свадьбы в рассказах Чехова; Н. В. Абабина. Особенности использования ритуала в ранних произведениях Чехова; Н. В. Францова. Именины как сюжетообразующий компонент чеховского теста; Т. А. Шеховцова. Икона в творчестве А. П. Чехова; Н. А. Никипелова. Ритуал как власть над сознанием в повести Чехова „Моя жизнь”; А. Г. Головачева. Отражения „Скарпеи Баскаковых” Б. Акунина в „Вишневом саде” А. П. Чехова; 
3. Л. М. Алексеева. Русская фольклорная мифология в произведениях А. П. Чехова; М. М. Одесская. Миф об Ариадне и „Ариадна” Чехова;В. В. Савельева. Гипнос и Танатос в художественной антропологии Чехова; Г. А. Шалюгин. „Мое имя и я”: „Архиерей”; Е. Н. Петухова. „Усадьба у реки”: преломление мифа у Чехова; Анджела Бринтлингер. Новый прекрасный Чехов: американизация чеховской „Дамы с собачкой”; И. Н. Сухих. Жизнь после жизни: Б. Ш. Как мифолог А. Ч.; 
4. А. Н. Подорольский. О „созвучности чеховской натуры — натуре брата Николая” (К 150-летию со дня рождения Н. П. Чехова);Ю. Я. Арбатская. Парки Гурзуфа в жизни и творчестве А. П. Чехова; И. С. Ганжа. Знакомые Чехова на страницах „Записок Крымского Горного Клуба”; З. Г. Ливицкая. Ялтинские антоновки. О Софье Павловне Бонье; Н. П. Рогачев. Вспоминает дочь Синани;Ю. Г. Долгополова. Благотворительная деятельность в Ялте чеховского времени; Н. Ф. Иванова. „Нас может объединять лишь правда” (Е. Э. Лейтнеккре и его роль в истории чеховских музеев); 
5. Т. А. Шеховцева, Н. А. Никипелова. 29-е Чеховские чтения в Ялте; Тематика конференций „Чеховские чтения в Ялте”. 1954 — 2008 гг.; Перспективный план конференций „Чеховские чтения в Ялте”. 2009 — 2015 гг.

Чухліб Т. Козацьке коріння Миколи Гоголя / Тарас Чухліб. – К. : Інформаційно-аналітична агенція «Наш час», 2009. – 272 с. : фото, іл. – (Невідома Україна).
З нагоди відзначення 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя автор простежує його український родовід. У книзі висвітлено біографії наказного гетьмана Євстафія Гоголя, полкового писаря Миргородського полку Опанаса Гоголя та українського письменника Василя Гоголя-Яновського, а також життєписи інших родичів Миколи Гоголя – козацьких старшин Лизогубів, Забіл, Танських, Трощинських та Косяровських. Крім того, у виданні розкрито маловідомі факти і події з життя видатного митця слова у Санкт-Петербурзі та Москві, досліджено історію козацького містечка Сорочинці, хутора Яновщина (Василівка) і села Диканька поблизу Миргорода. Автор наголошує на особливостях культурного середовища, в якому виховувався і творив геній, а також захопленні Миколи Васильовича українською історією, збиранням народних пісень, переказів та анекдотів.

Шестопалова Т.П. На шляхах синтези думки : (теоретичні засновки спадщини Юрія Лавріненка) : монографія. – Луганськ : ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2010. – 320 с.
У монографії висвітлюються питання становлення та функціонування критичної свідомості яскравого представника українського еміграційного літературознавства ХХ століття – Юрія Лавріненка. На підставі раніше невідомих біографічних, епістолярних джерел, критичних матеріалів, неопублікованих рукописів та добре відомих українським читачам праць (антологія «Розстріляне відродження», збірка «Зруб і паростки» тощо) авторка зробила спробу дослідити теоретичний потенціал критичної думки цього українського інтелектуала. У якості основного аналітичного інструментарію обрано поняття «концепт», яким охоплено факти індивідуальної критичної свідомості.
ЗМІСТ: 
Вступ 
Розділ І. Евристичні пріоритети дослідження
Розділ 2. Персонологічний зріз наукового мислення Ю. Лавріненка
Розділ 3. Герменевтична складова теоретичної свідомості Ю. Лавріненка
Розділ 4. Роль культурно-історичної ситуації у формуванні теоретичних підвалин мислення Ю. Лавріненка
Висновки

Яручик В. Українська література в Польщі (Історія, видавнича діяльність та періодика, літературні дискусії, поезія) / Віктор Яручик. — Луцьк: Твердиня, 2009. — 156 с. 
Книгу присвячено українському літературному процесу в Польщі. У дослідженні проаналізовано загальнокультурні й суспільно-історичні риси літературного процесу, джерела української поезії Польщі, визначено основні періоди її розвитку, встановлено ідейно-тематичні, жанрові та стилістичні домінанти, з’ясовано роль періодичних видань у літературному житті, окреслено провідні постаті аналізованого літературного процесу, показано їх внесок у розвиток українського поетичного слова, визначено роль великої і малих батьківщин у творчості досліджуваних письменників. У виданні зроблено першу спробу комплексного літературознавчого огляду української поезії Польщі як цілісного мистецького явища.
Рецензенти: М. Г. Жулинський, Л. К. Оляндер.

Бібілографічні покажчики, довідкова література

Аннотированный каталог писателей и переводчиков стран СНГ и Балтии / Армянская общественная организация культурного сотрудничества с зарубежными странами (АОКС); Союз переводчиков стран СНГ и Балтии. – Ереван : [Союз переводчиков стран СНГ и Балтии, АОКС], 2009. – 416 с.
Каталог складено на основі інформаційного листка, який було розіслано електронною поштою більшості учасників ІІ Форуму перекладачів, письменників та видавців країн СНД та Балтії (11–14 жовтня 2008 р.), поширений під час роботи Форуму.

Видання творів Тараса Шевченка у фондах музею «Кобзаря» : каталог / упоряд. Косенко О.С., Веретільник О.В. – Черскаси : Брама-Україна, 2010. – 280 с.
У каталозі вміщено видання творів Т.Г. Шевченка мовою оригіналу та переклади з фондів музею «Кобзаря». Хронологічно реєстр охоплює книги з 1840 по 2008 рік включно і містить 686 позицій (видання) станом на 1 січня 2009 року. В ньому з максимальною повнотою, мовою оригіналу, зі збереженням орфографії подано опис видання, який відповідає титульному аркушеві. По можливості вміщена додаткова інформація про структуру книги, редакторів, художників і т.д. Принцип розташування творів мовою оригіналу – хронологічний, а в межах років – за абеткою. Переклади розміщено за мовами перекладів в алфавітному порядку. У межах цих рубрик бібліографічний матеріал розташовано за хронологією.

Жадько В. Іду за Шевченком : від Києва до Канева / Віктор Жадько. – К. : ВПК «Експрес-Поліграф», 2010. – 128 с. : іл.
Видання – результат копіткої праці автора, який упродовж кількох років пройшов увесь шлях Т. Шевченка, яким мандрував Кобзар, тричі приїздивши в Україну, відвідуючи Київ та Малу Батьківшину – Черкащину в 1843–1844, 1845–1846 та 1859 роках. З об'єктивною достовірністю вказані місця, які Шевченко змалював і подано їх сучасні світлини, написана історія створення малюнків та місць, які відвідував Поет, людей, з якими зустрічався, картини художників, які присвятили Кобзареві свої полотна, про Чернечу гору, де покоїться пророк нашого народу, про міста і села, де встановлено пам'ятники та бронзові погруддя Великому Українцеві.

Жадько В. Черкащина : універсальна енциклопедія : документально-публіцистичне, наукове фотоілюстроване історичне видання / Віктор Жадько. – К. : ВПК «Експрес-Поліграф», 2010. – 1104 с. : фото.
У передмові зазначено, що це – перша в Україні авторська універсальна енциклопедія, яка всебічно висвітлює всі сторони економічного, соціального і духовного життя Черкаської області. Академік Академії наук вищої освіти України, доктор філософських наук, професор, письменник Віктор Жадько намагався охопити весь обшир діяльності Малої Батьківщини, її міста і села, річки та історичні пам'ятки, зокрема, про Богдана Хмельницького і Тараса Шевченка та їх оточення, козаків та гайдамаків, гетьманів, отаманів Холодного краю, героїчних земляків у часи Другої світової війни, відомих особистостей – упродовж усього історичного часу: від перших відомостей про заснування і життєдіяльність до сьогодення.

До енциклопедії включено понад 3525 статтей – коротких довідок про митців, діячів науки та культури, освітян, краєзнавців, Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, Героїв України, неординарних особистостей, життя і діяльність яких пов'язані з Черкащиною; вміщено і 3486 світлин автора-упорядника та 187 малюнків різних аматорів пензля (з них 50 Т.  Шевченка).

Козак С. «Українські вісті» в Європі й Америці. (1945 – 2000) : бібліографічний покажчик змісту газети «Українські вісті» / Сергій Козак. – Т. І : 1945 – 1967. – К. : «Літературна Україна» / «Ярославів Вал», 2010. -  592 с.
Покажчик «“Українські вісті” в Європі й Америці» є  першою спробою подати вичерпну бібліографічну інформацію про зміст газети за весь період виходу її у світ. Покажчик висвітлює зміст усіх 3398 чисел унікального видання, яке з 1945 по 2000 рік виходило спочатку в Західній Європі, відтак у Америці. На її сторінках було вміщено понад 50 тисяч публікацій: інформаційних заміток, уривків художніх творів, статей, нарисів, репортажів та інших матеріалів українських та іноземних авторів.

Науково-дослідна лабораторія "Духовність літератури": покажчик наукових праць / Мін-во освіти і науки України; Криворізький держ. пед. ун-т. –Кривий Ріг, 2010. – 84 с.
Покажчик наукових праць членів науково-дослідної лабораторії „Духовність літератури” відображає сферу наукових захоплень співробітників лабораторії за період її існування (1995 – 2010). Склад науково-дослідної лабораторії оновлюється, що зумовлює представлення лише тих праць, публікація яких припадає на часи діяльності в межах лабораторії.
Члени лабораторії: Козлов Анатолій Васильович, Бондар Лілія Анатоліївна, Вірченко Тетяна Ігорівна, Волошук Лариса Валентинівна, Гладир Яна Станіславівна, Демченко Світлана Анатоліївна, Дудніокв Микола Олексійович, Ісаченко Тетяна Миколаївна, Касян Сергій Григорович, Ковпік Світлана Іванівна, Козачок Михайло Михайлович, Козлов Роман Анатолійович, Литвин Наталія Володимирівна, Макарова Тетяна Михайлівна, Останіна Ганна Георгіївна, Пензова Світлана Олександрівна, Ревуцька Світлана Казимирівна, Савицька Тетяна Борисівна, Сафонов Юрій Миколайович, Семененко Любов Миколаївна, Скиба Станіслав Максимович, Федоренко Ольга Борисівна, Філіпенко Оксана Олександрівна.

Раїса Іванченко. На розкриллях історії і любові : біобібліографічний збірник / Національна парламентська бібліотека України; Національна спілка письменників України; Київський міжнародний університет. – К. : [КиМУ], 2010. – 504 с. : порт.
У збірнику в ряді статей відображено основні етапи життя та наукової і літературно-публіцистичної творчості відомого українського історика, професора, письменниці Раїси Іванченко (Іванової) – лауреата Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України.

Вміщений бібліографічний покажчик відбиває творчий доробок ученого історика й письменниці від 1958 р. по 2010 рік, а також подає літературу, присвячену аналізові творчості Р. Іванченко та деякі думки автора, що прозвучали в діалогах радіопрограм.

Стефаникознавство в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника : бібліографічний покажчик / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України ; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. – Івано-Франківськ, 2011. – 80 с.

У бібліографічний покажчик увійшли дані про матеріали наукових конференцій, колективні монографії, художні твори, статті науковців Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, присвячені життєпису та творчому доробку Василя Семеновича Стефаника (1871–1936 рр.). Матеріали покажчика подано за тематичними розділами, а в межах розділів у хронологічному порядку та мовою оригіналу. Доповнюють бібліографію покажчик лауреатів обласної премії імені Василя Стефаника та іменний покажчик. ЗМІСТ 

Література іноземними мовами

Смоховска-Петрова В. Пътят към смъртта и възкресението у Достоевски / Ванда Смоховска-Петрова ; Институт литература Бълггарска академия на науките. – [София] : издателски център «БОЯН ПЕНЕВ», 2008. – 303 с.
Зміст:
Вступ
Частина перша. Воскресіння людини. Глава 1. Страх. Глава ІІ. Люди з підземелля. Глава ІІІ. Вихід з підземного
Частина друга. Воскресіння людства. Глава І. Росія та Європа. Глава ІІ. Самодержавство як основа місії на Русі. Глава ІІІ. Психолог та міфотворець. Глава ІV. «Всесвітовість» російського народу – необхідна умова його місії. Глава V. Росія та доля людства в останніх романах Достоєвського
Висновки
Післямова: одкровення Достоєвського / Христо Манолакев

Цветан Тодоров – теоретик и хуманист : сборник в чест на Цветан Тодоров. – София : издателски център «Боян пенев», 2009. – 315 с. : портр.
Зіміст:
На захист цінностей / Цветан Тодоров; Народження суб'єктивності та її межі в дослідницькій діяльності Цветана Тодорова
Поетика. Формалізм та структуралізм – сто років тому / Благовест Златанов; Література соціальної дії як посередник між літературою та суспільством / Олександр Панов; Цветан Тодоров: від літературної до гуманістичної семіотики / Мирослав Дачев; Цветан Тодоров та наука риторики / Іванка Мавродієва; Література між мовою та писемністю / Миряна Янакієва; Наратологія від Цветана Тодорова та Жерара Женет до Арен Рабател та Рене Рівара / Златороса Неделчева-Белафанте
Інше. За цей діалог культур вчора, але в оснвоному – сьогодні / Олена Михайловська; Цветан Тодоров та імпульс до порівняльного літературознавства / Румяна Станчева; Сприймання Іншого в ранній болгарській національній міфології / Микола Аретов; Прославляння анархії в ієрархії / Еми Барух; Цветан Тодоров для спасіння болгарських євреїв / Мілена Бордн; Ймовірна утопія Європи в текстах Цветана Тодорова / Євдокія Борисова; Інші очима Рігоберта Менчу / Венко Кнев
Критичний гуманізм
Бібліографія. Цветан Тодоров в Болгарії

Dramat – teatr / pod redakcją Janusza Deglera – № 20 : Wójtowicz S. Dramatopisarstwo Łesi Ukrainki : horyzont aksiologiczny refleksji kulturowych / Sylwia Wójtowicz. – Wrocław : Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2008. – 204 s.
Праця присвячена дослідженню драматургії Лесі Українки.
Зміст:
Вступ
І. В колі цінності добра
ІІ. Цінності правди. 1. розпізнання цінності правди. Модель героя. 2. Проблема правди – вербальна комунікація. 3. «Правда буття». 4. Поетика простору на службі правди
ІІІ. Цінінсть краси. 1. Розпізнання стихії краси. 2. Трагедія «блукання в стихії краси» в мистецтві. 3. Трагедія «блукання в стихії краси» в природі
Висновки
Бібліографія

Szewczenko T. Kobziarz w tłumaczeniu Piotra Kuprysia. – Lublin : Wydawnictwo KUL, 2008. – 745 p.
Це перше повне видання творів Т.Г. Шевченка польською мовою.

Фонд бібліотеки

Бібліотека Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України заснована у 1926 році і є унікальною скарбницею художніх текстів та праць з літературознавства українською та іншими європейськими мовами.

Бібліотека має 160-тисячний фонд, який складається з книжкових та брошурних видань (ХVІІІ—ХХІ ст.), періодики (ХІХ—ХХІ ст.), дисертацій (від 1972 р.) та авторефератів (від 1949 р.). До перших надходжень належали комплекти „Нової громади”, „Української хати”, „Киевской старины”, „Современника”(1839—1843).

Найбільш повно представлена літературно-художня та літературознавча україніка. Цілеспрямовано і послідовно зібрана, вона, без сумніву, є фаховою, і навіть музейною, колекцією. Так, твори українських авторів розпочинаються з „Енеїди”: В 3-х ч. / На малороссійскій язык перелицованной И. Котляревським. — 2-е изд. — СПб.: Тип. И. Глазунова, 1808, бібліотека містить в собі численні прижиттєві видання Г. Квітки-Основ’яненка, Є. Гребінки, Т. Шевченка, Марка Вовчка, І. Франка, В. Винниченка, О. Олеся, П. Тичини, М. Рильського, Б. Лепкого, Ю. Клена, В. Сосюри, М. Семенка, В. Свідзінського, Д. Фальківського, М. Філянського, Є. Маланюка, В. Стуса, І. Світличного, М. Стельмаха, Є. Гуцала та багатьох інших літераторів. Значний масив становлять даровані авторські примірники, які освячені автографами П. Куліша, О. Маковея, М. Садовського, Лесі Українки, Б. Грінченка, М. Коцюбинського, інших письменників та їхніх шанувальників.

У бібліотеці досить повно представлена російська література від 1782 р.

Значну частину фонду складають іноземні видання мовами оригіналу та в перекладі. Тут представлена література країн Європи, Північної та Південної Америки, Азії, Австралії — як стародавня (наприклад, найстаріше видання французькою мовою датується 1761 роком) так і найсучасніша.

Особливо цінним є фонд вітчизняних та іноземних словників й енциклопедичних видань ХІХ—ХХ ст. із різних галузей суспільних наук.

Оскільки літературознавство як наука не може розвиватися у вузьких рамках суто літературних проблем, у бібліотеці зібрані найрізноманітніші видання загальногуманітарного, культурного змісту: тут представлені публікації з питань національної та всесвітньої історії, філософії, релігієзнавства, естетики, мовознавства, етнології, фольклору, мистецтвознавства, соціології та ін.

• Електронні ресурси:
• Каталог бібліотеки Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України (видання, що надходили з 1996 року).
   
• Електронний каталог дисертацій, що зберігаються в бібліотеці (до 2011 р.).
• Європейські дисертації у відкритому доступі (Портал відкритого доступу до тез та дисертацій науковців Європейського Союзу. Нині вже 324,308 документів з 512 університетів 27 Європейських країн).

 Послуги:

• Підбір та видача літератури.
• Видача літератури на ніч.
• Річний абонемент (за винятком літератури до 1945 року).
• Копіювальні послуги.
• Бібліографічний список літератури до дисертацій, наукових та дипломних робіт, курсових, рефератів гуманітарного профілю.
• Бібліографічні довідки.
• Шифрування видань (ББК, УДК).
• Переклади:
  • з анг. мови на укр. (рос.) та з укр. (рос.) на англ.;
  • з укр. мови на рос. та з рос. на укр.
• Комп’ютерні послуги:
  • комп’ютерний набір;
  • сканування;
  • друк;
  • Internet-довідка.

Графік роботи та адреса бібліотеки

Бібліотека працює:

• понеділок — п’ятниця з 10.00 до 17.00;
• обідня перерва: 13.00—14.00.

Адреса: 01001, м. Київ-1, вул. Михайла Грушевського, 4, кім. 322, 323, 326, 219.

Тел.: (38) (044) 279-04-95.

Звертайтесь, запитуйте, відповімо!

Уклала Т. Рязанцева

Загальна кількість дослідників станом на 2016 р. - близько 20. 
Географія захистів (2002-2015) - Київ, Дніпропетровськ, Миколаїв, Сімферополь, Кам’янець-Подільський, Черкаси, Харків, Херсон. 
Загальна кількість захищених дисертацій (2002-2015) - 18.
Напрямки досліджень: філологія (літературознавство і лінгвістика); культурологія.
Спеціальності: «література зарубіжних країн», «українська література», «теорія літератури», «порівняльне літературознавствово»; «германські мови»; «перекладознавство»; «теорія та історія культури».
Дисертації на здобуття наукового ступеня «кандидат наук» - 18.
Дисертації на здобуття наукового ступеня «доктор наук» -0.
Монографії: М. Назаренко «Реальность чуда» (2005).
Посібники: Н. Логвиненко «Українська фантастична проза в системі факультативних занять» (2012). 
О. Тихомирова. Home Reading. Realms of Fantasy: A Reader’s Guide to Terry Pratchett Novels (2012).
Розділи у дослідженнях: Т. Бовсунівська «Теорія жанрів» (2009).
Динаміка захистів (див. перелік дисертацій): 
2002 — 1 (Павкін)
2003 — 2 (Колесник, Тихомирова)
2006 —1 (Стужук) 
2008 — 2 (Ситник, Криницька) 
2009 — 1 (Артюх)
2010 — 2 (Жаданова, Леоненко) 
2011 — 2 (Стасюк, Александрук)
2012 — 3 (Кузьменко, Канчура, Зайченко) 
2014 — 4 (Яремчук, Хохель, Угольнікова, Четова).

Досліджувані автори (за тематикою дисертацій): Дж. Р. Р. Толкін, К. С. Льюїс, У. Ле Гуїн, Т. Пратчетт, Р. Аспрін, С. Кларк, гурток Інклінгів, подружжя Дяченків, В. Арєнєв, Г. Пагутяк.
Досліджувані автори, крім зазначених вище (за тематикою статей, виступів на конференціях та ін.): В. Морріс, Дж. Макдональд, Т. Пікок, Льюїс Керрол, лорд Дансейні, Ф. Пуллмен, Ч. де Лінт, Дж. Тарр, Д. Вінн Джонс, Н. Геймен, Дж. Ролінг, А. Сапковський, Т. Завітайло, Д. Корній та ін.
Затверджені теми дисертацій (2016): ДЕНИСОВА ДАРІЯ «Проза Ч. Т. М’євіля в контексті сучасної британської фантастики» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України).

Дисертації з проблем літератури фентезі: 2002-2014

1. ПАВКИН Дмитро. Образ Чарівної Країни у романах Дж. Р. Р. Толкіна: лінгвокогнітивний аналіз. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.02.04 – германські мови — Київ, 2002. 
2. КОЛЕСНИК Олександр. Мовні засоби відображення міфологічної картини світу: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі давньоанглійського епосу та сучасних британських художніх творів жанру фентезі) — канд. філол. наук — спеціальність 10.02.04 – германські мови. — К., 2003. 
3. ТИХОМИРОВА Олена. Міфічний квест у літературній спадщині Дж. Р. Р. Толкіна. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. — К., 2003. 
4. СТУЖУК Олеся. Художня фантастика як метажанр (на матеріалі української літератури ХІХ-ХХ ст.) — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.06 — теорія літератури. — Київ-2006. 
5. СИТНИК Наталія. Фентезі Д. Р. Р. Толкіна: архетиповий вимір художньої структури. — спеціальність 10.01.04 література зарубіжних країн. —Кам'янець-Подільський, 2008.
6. КРИНИЦЬКА Наталія. Фантастичні твори Урсули Ле Гуїн: онтопоетичні аспекти. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. – Дніпропетровськ, 2008.
7. АРТЮХ Альона. Проза Галини Пагутяк: герметичність як домінанта індивідуального стилю. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.01—українська література. — Київ, 2009. 
8. ЖАДАНОВА Тетяна. Християнське фентезі у творчості К. С. Льюїса. — канд. філол. наук. —спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. — Сімферополь, 2010.
9. ЛЕОНЕНКО Олександра. Жанр фентезі в українській прозі кінця ХХ – початку ХХІ століття. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.01 — українська література. — Черкаси, 2010. 
10. СТАСЮК Богдан. Часткові еквіваленти у відтворенні англомовних художніх текстів в українському перекладі (на матеріалі романів Дж. Р. Р. Толкіна «The Lord of the Rings» і У. К. Ле Ґуїн «A Wizard of Earthsea»). — канд. філол. наук. — спеціальність 10.02.16 — перекладознавство. — Київ, 2011. 
11. АЛЕКСАНДРУК Ірина. Вербалізація можливих світів у жанрі фентезі (на матеріалі творів сучасних англійських та американських авторів) : —канд. філол. наук. спеціальність 10.02.04 — германські мови. — Харків, 2011.
12. КУЗЬМЕНКО Дмитро. Літературна реконструкція як прийом і авторський художній метод — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.06 — теорія літератури. — Київ, 2012. 
13. КАНЧУРА Євгенія. Моделювання текстуалізованого світу в романах-фентезі Террі Претчетта. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. — Миколаїв 2012.
14. ЯРЕМЧУК Вікторія. Міфопоетичні моделі світу в творчості представників літературного гуртка "Інклінгів". — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. — Миколаїв, 2014.
15. УГОЛЬНІКОВА Наталія. Гумористична фентезі у творчості Р. Аспріна. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. — Сімферополь, 2014. 
16. ХОХЕЛЬ Дарія. Епітетарій сучасного англійського й українського історичного фентезі (твори С. Кларк і Г. Пагутяк). — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.05 — порівняльне літературознавство. — Київ, 2014. 
17. ЧЕТОВА Наталія. Лінгвоконцептуальний простір УЯВНЕ в англомовному класичному фентезі (на матеріалі творів Дж.Р.Р. Толкіна) — канд. філол. наук. — спеціальність 10.02.04 — германські мови. — Херсон, 2014.

18. ЗАЙЧЕНКО Олена. Рольова гра як феномен культури. — спеціальність 26.00.01 – теорія та історія культури (філософські науки). — Київ, 2012.

Будемо щиро вдячні за уточнення, доповнення і — за необхідності — виправлення наведеної інформації.

Уклала Т. Рязанцева

 20 квітня 2016 р. — «ІНТЕРМЕДІАЛЬНІ ВИМІРИ ЛІТЕРАТУРИ ФЕНТЕЗІ» ТЕМАТИЧНІ НАПРЯМКИ: Теорія можливих світів — літературний вимір. Проблеми й методики візуалізації у літературі фентезі (екфрасис, гіпотипозис); література фентезі і візуальні мистецтва; література фентезі і музика (музичний екфрасис у фентезі, програмна музика на основі творів фентезі, саундтрекі до екранізацій тощо); театральний дискурс літератури фентезі. Детальніше: https://www.facebook.com/Центр-з-дослідження-літератури-фентезі-1020023134688336/

Семінар відбувся 20 квітня 2016 року об 11.00
за адресою: м. КИЇВ, МУЗЕЙ М. ГРУШЕВСЬКОГО, ВУЛ. ПАНЬКІВСЬКА, 9.

АНОТАЦІЇ ДОПОВІДЕЙ

Для перегляду презентацій доповідей, див. сторінку ЦДЛФ у Facebook:
https://www.facebook.com/Центр-з-дослідження-літератури-фентезі-1020023134688336/?ref=aymt_homepage_panel 
(сторінка оновлюється)

Конструювання реальності: література та теорія можливих світів

Іваненко В. А. (Київ)

Теорія можливих світів розроблена філософами аналітичної школи та привнесена до літературних студій у ’70-ті рр. ХХ ст. адептами літературного структуралізму. На сьогоднішній день теорія застосовується для розуміння способів конструювання смислів будь-якої реальності, а також для перепрочитання таких літературних категорій як фікціональність, оповідність, референтність, жанр та сюжет.

Стилістико-поетологічні елементи жанру фентезі у нефентезійній прозі: роман М.Етвуд "Серце вмирає останнім"

Овчаренко Н. Ф. (Київ)

Доповідь присвячена функціональному навантаженню стилістико-поетологічних елементів жанру фентезі у нефентезійній прозі. Полем дослідження став роман відомої канадської письменниці М.Етвуд «Серце вмирає останнім».

Інтермедіальні аспекти фентезі: напрями дослідження

КАНЧУРА Є. О. (Любар)

Взаємодія слова та візуального образу є одним з актуальних питань сучасного літературознавства. Дослідження літератури фентезі з точки зору інтермедіальності зумовлене виключно мовною природою фентезійних світів та їхньої рецепції. Дискусії виникають навколо правомірності створення ілюстрацій (Дж. Р. Р. Толкін, В. Я. Пропп та ін.), кінематографічних/телевізійних та театральних втілень фентезійних творів. Специфічним для метажанру фентезі є питання картографії авторських світів та трансформація концепту мапи в творах останніх десятиліть (від А. Сапковського до Террі Претчетта). Окремої уваги в контексті інтермедіальності заслуговує явище графічного роману та ілюстрованих видань (Террі Претчетт, Ніл Геймен та ін.). Читацька рецепція творів фентезі представлена масштабним явищем "фанарту" (аматорських ілюстрацій) та рольового руху (як пластично-просторовою реалізацією  читацького сприйняття літературного твору). Напрями дослідження метажанру фентезі в контексті інтермедіальності є важливим внеском у вивчення поля взаємодії художніх практик.

Крабатоллогія, або Магічне учеництво: практика екранізації О.Пройслера

Стороха Б. В. (Полтава)

Роман Отфріда Пройслера 1971 року можна вважати своєрідною протоісторією пізнішого циклу про Гаррі Поттера (становлення героя через «роки навчання»), отримав свого часу дві екранізації – 1977 та 2008 років, котрі різними способами (анімація / ігрове кіно) намагаються переказати історію, уміщену в період кінця 17 – початку 18 століть. Базований на лужицьких легендах, текст залучає елементи з містичної німецькомовної традиції (перш за все – з Є. Готтгельфа) та вибудовує (як літературний оригінал та екранні інтерпретації) дискурс боротьби Добра зі Злом, що трансформується в протистояння етико-владних проектів та ідеологій «реакціонізму» і «модерності», що в контексті політичних змін у ФРН на початку 70-х років 20 століття та періоду канцлерства Віллі Брандта мало особливе значення.

Літературні фентезійні джерела кінофентезі Рідлі Скотта "Легенда" (1985 р.)

Яремчук В. В. (Львів)

Кінофентезі «Легенда» створювався як оригінальний кінотекст з різними варіантами завершення сюжету, зважаючи на цільову аудиторію, і став одним з перших зразків цього жанру кінематографу. Сценарист Вільям Гьортсберг спирався на попередні анімовані й кіноверсії чарівних казок, а також класику літератури фентезі. Йдеться, зокрема, про «Принцесу й Гобліна» Дж. Макдоналда, «Володаря Перснів» Дж.Р.Р. Толкіна, тощо.

«Путівник місіс Бредшоу" Террі Пратчетта як мультимодальний твір

Тихомирова О. В. (Київ)

Сучасні фентезійні цикли виходять за межі класичного романного формату, дедалі ширше використовуючи мультимодальні компоненти. «Путівник місіс Бредшоу», що входить до циклу «Дискосвіт» Террі Прачтетта, органічно поєднує текст із зображеннями, використовуючи нехудожній жанр путівника і перетворюючись на артефакт, що належить до вигаданого світу.

Поетика інтермедіальності в малій прозі Анжея Сапковського

Бойчук А. Р. (Чернівці)

Досліджується інтермедіальний чинник малої прози Анджея Сапковського (1948), що виразно акцентує метажанрову матрицю сучасного героїчного фентезі. Відслідковуються інтермедіальні вкраплення літератури, музики, живопису, кулінарії, з’ясовується їхня функціональність у текстах «Шлях без повернення», «Бестіарій», «Щось закінчується, щось починається», «Котяча магія», «Жовта кімната». Коментуються імагологічні трансформації у префентезійних новелах «Золотий полудень» (Аліса з Країни Див) та «Музиканти» (Бременські музиканти).

Подвійна інспірація: музика і фентезі

Юхимук Я. В. (Київ)

Беручи за основу систему, розроблену музикознавцем С. Брун, автор простежує шлях створення музики до трилогії «Володар перснів» Дж. Р. Р. Толкіна й аналізує музичний екфразис у іншому його творі, «Сильмариліоні», який став джерелом натхнення для аматорських музичних творів.

Візуально-пластичний екфрасис як портал-кордон між двома світами у творчості О.С.Гріна

Свербілова Т. Г. (Київ)

Розглядається типова для портального фентезі ситуація порогу між двома світами у прозі російського письменника Олександра Гріна (твори 1906-1932 рр.), а саме — портал-екфразис, візуальний та пластичний. Робиться спроба класифікації топоекфразисів у залежності від онімізації світу незвичайного, що знаходить відображення на мапі Грінландії. Аналізується як скульптурний, так і малярський екфрасис. Як варіант портального фентезі розглядається прохід крізь картину на матеріалі оповідання «Фанданго».

Екфрасис у прозі Дж.Р.Р.Толіна - версії і функції

Рязанцева Т. М. (Київ)

У доповіді розглянуто екфрасиси у прозі Дж. Р. Р. Толкина, класифіковані за об’єктом, обсягом, формою та функціями, які вони виконують у текстах. На думку доповідача, екфрасис у толкінівських творах не можна розглядати як декоративний прийом: він є важливим прагматичним засобом, одним з ключових інструментів, за допомогою яких британський автор розбудовує й візуалізує власний світ, формує та скеровує різноманітні оповіді про нього.

РЕГЛАМЕНТ ВИСТУПІВ: 
- доповідь до 15 хв. 

Факультет прикладної лінгвістики

Кафедра україністики Варшавського університету

рада запросити Вас на

Міжнародну наукову конференцію молодих україністів і дослідників східної слов’янщини

яка відбудеться

19 травня 2016 року

Запрошуємо молодих лінгвістів, літературознавців, культурознавців (студентів, аспірантів та викладачів до 35 років) взяти участь у конференції, темою якої є нинішні проблеми українстики а також країн Центральної та Східної Європи

Мови конференції: українська, польська та російська. Час виступів з доповідями – 10 – 15 хвилин. Конференція проходитиме на Факультеті прикладної лінгвістики (вул. Szturmowa 4 у Варшаві.)

Вашу заявку на виступ, та резюме доповіді просимо надіслати до 25 квітня 2016 на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Оргкомітет залишає за собою право відхиляти заявки, що не відповідають тематичному колу конференції. Про кваліфікацію , ми повідомимо по електронній пошті.

Джерело: https://www.facebook.com/ukrainoznawcze.k.n/?fref=ts

17-18 березня Київ - 2016

Міністерство освіти і науки України

Київський національний лінгвістичний університет

Кафедра теорії та історії світової літератури імені професора В.І. Фесенко

ПРОГРАМА

Міжнародної наукової конференції

ПОЕТИКА ДОМУ

17 БЕРЕЗНЯ

9:00-10:00         Реєстрація учасників (3-й корпус КНЛУ, вул. Лабораторна, 5/17)

10:00-10:15       Відкритття конференції. Вітальне слово:

проф. Матвієнко О.В., проректор КНЛУ з наукової роботи

проф. Висоцька Н.О., завідувач кафедри теорії та історії світової літератури імені професора Валентини Іванівни Фесенко 

10:15 – 12:00 ЗАСІДАННЯ І.  ПЛЕНАРНЕ (3-й корпус КНЛУ, конференц-зал)

Модератор – Висоцька Наталія Олександрівна

1. Dominika Ferens. Can the Home be Interesting? Homeliness and Affects in contemporary Asian American Fiction.
2. Пронкевич Олександр. Мотив «дому» у фільмі Віктора Ерісе «Дух вулика».
3. Рязанцева Тетяна. Описи осель Валарів у «Книзі Забутих Переказів» Дж. Р. Р. Толкіна: екфрасис і гіпотипозис.
4. Левченко Галина. Образ-символ дому в романах С.Андрухович “Фелікс Австрія” і Г.Маркеса “Сто років самотності”: типологічні збіги
5.  Гребенюк Тетяна. «Магічний трюк, який несила розгадати»: архітектурний екфразис у романі «Фелікс Австрія» Софії Андрухович»
6. Криворучко Світлана. Добропорядна злочинність героїні у романі Інгрід Нолль «Аптекарка»

12:15 Презентація книжки Фесенко В.І. «Література французького романтизму»

12:45 – 13: 20 Обід

13:30 ауд. 309

Риторика дому

Модератор – Юлія Павленко

1.   Жлуктенко Наталія. Поетика дому в наративній перспективі документальної повісті Доріс Лессінґ «У пошуках англійського»(1960) 

2.  Гон Олександр. Будинки Еліота і храми Паунда

3.  Галета Олена. Драма неповернення: “Йоганна, жінка Хусова” у контексті драматургії Лесі Українки

4. Григоренко Олександра. Крихка домівка: мотив скляного будинку у романістиці початку ХХ століття

5. Гусейнова Олена. Простір апетиту: війна у місті (на матеріалі художніх текстів про Одесу часів Другої світової війни)

6. Шолухо Наталія. Феноменологічні концепції дому Ґастона Башляра та Еманюеля Левінаса

7. Пічугіна Тетяна. Функціонування стереотипів Відня в текстах Г.фон Гофмансталя та Л. Андріана.

8. Павленко Юлія. Письмо про Себе героя французького роману : у пошуках дому

13:30 ауд. 302

Семіотика дому

Модератор – Ганна Работяга

1.     Віннічук Алла. Полісемантичність образу хата в творчості Тараса Шевченка

2.     Івашина Тетяна.Cеміотика дому в романі Т. Драйзера «Сестра Керрі» і оповіданнях про Шерлока Холмса А. Конан-Дойла

3.     Кушнір Ірина. Будинок як символ у романі М.-Ж. Юреш «Слуги ночі»

4.     Баринова Екатерина. Образ дома в дневниковых записях Сильвии  Плат первой половины 50-х гг: семиотический аспект. 

5.     Левицька Оксана. Полісемантика закритого простору дому в романі Джона Фаулза «Колекціонер».

6.     Федько Ольга Семантична парадигма універсалії дому у віршованих романах Л. Горлача.

7.     Сушко Сергій. Концептуальна множина та художня структура образу дому у романах Вільяма Гесса “TheTunnel”,  “MiddleC”, “Omensetter’sLuck”

13:30 ауд.   205

Виміри дому: містичне, фантастичне, оніричне

Модератор – Олена Тихомирова

1.     Тихомирова Олена. Травма утраты дома и поиск идентичности детскими персонажами фэнтезийного цикла Дж.Р.Р.Мартина «Песнь льда и пламени»

2.     Канчура Євгенія. Дім на перехресті світів у літературі фентезі: відкриття шляху до індивідуації

3.     Яремчук Вікторія. Дерево як дім в «легендаріумі» Дж.Р.Р. Толкіна

4.     Гольник Оксана. Територія духу – Уріж (дискурс містичного в повісті Г.Пагутяк «Захід сонця в Урожі»)

5.     Бондаренко Лідія. Мотив вічного повернення у романі Галини Пагутяк   «Писар Східних Воріт Притулку»

6.     Чухонцева Наталія. Міфологема дому в романі Галини Пагутяк «Магнат».

7.     Гірняк Мар’яна. Від Притулку до Дому: специфіка часопросторових координат у дилогії Галини Пагутяк «Писар Східних Воріт Притулку» і «Писар Західних Воріт Притулку».

8.     Вещикова Олена. «Особливі» будинки у прозі Галини Пагутяк

9.     Коваленко Діана. Внутрішньо-психологічний часопростір у романах Галини Пагутяк «Писар Східних воріт Притулку» та «Писар Західних воріт Притулку»

10.  Бокшань Галина. Семіотичні функції дому у творчості Галини Пагутяк

 13:30 ауд. 201

           Образи внутрішнього простору людини

           Модератор – Мадлен Шульгун 

1. Рибчинська Зоряна. Внутрішній простір митця у наративі дому-музею

2. Левченко Галина. Образи дому в рефлексіях ліричного героя поезій Юрка Ґудзя.

3. Харлан Ольга. Інтер’єр як внутрішній простір дому та характеристика епохи й людини (на матеріалі української літератури міжвоєнного двадцятиліття).

4. Випасняк Галина. Простір та ідентичність у прозі Оксани Забужко.

5. Швець Алла. Аксіологічна конотація образу дому в прозі Наталії Кобринської.

6. Онопрієнко Анастасія. Особливості функціонування внутрішнього простору у ліриці Ш.Бодлера.

7. Жук Оксана Модель автокомунікації як «самособоюнаповнення» у ліричних текстах В. Стуса.

8. Ільницький Данило. Дитинство ↔ уява ↔ пам’ять ↔ творчість: дім у культурній картографії життєвого світу Богдана Ігоря Антонича.

15:00 – 15:15 Перерва на каву ауд. 304

15:15 ауд. 309

"The Concepts of Home in the Context of Academe and Academic Fiction"

Модератор - Dr. Marta Lysik 

1. Prof. Alan Velie, University of Oklahoma“Gerald Vizenor and the Academic Novel”

2. Max Besora, M.A., University of Barcelona“Ida’s Journey: Politics, Love, and Terrorism in the University Microcosm”

3. Slava Bart, M.A., Tel Aviv University“Homely and Hostile Academia in Vladimir Nabokov’s Pnin and Pale Fire”

4. Dr. Malek Hardan Mohammad, American University of Kuwait“No Home for Old Men: The 21^st Century University in Coetzee’s Disgrace”

5. Dr. Marta Lysik, University of Wroclaw“The Perils of Home Office, The Crown of Columbus, or The Dynamics of Louise Erdrich-Michael Dorris Literary Partnership, and an Academic Revising Herself.”

15:15 ауд. 205

Екзистенційний вимір дому

Модератор – Вікторія Іваненко

1.     Гайдаш Анна. Гетеротопія будинку престарілих у сучасній драматургії США (на матеріалі п’єси Тіни Хау «У пошуках Мане»)

2.     Велігіна Наталія . Дім як екзистенційний простір. Роман І. Мак’юена «Цементний сад»: поетика «нової чутливості»

3.     Варецька Софія. Концепт династійного дому на прикладі роману "Будденброки" Т. Манна»

4.     Мельник Оксана. Будинок/дім у поезії Дебори Фоґель: між декорацією та екзистенцією

5.     Левченко Олексій. Опыт о доме: «AHomeattheEndoftheWorld» М. Каннингема и «ThePoemthatTookPlaceofaMountain» В. Стивенса

6.     Кохан Роксоляна . Екзистенція радості: Сесілія в-/поза-/над-домом (за повістю Юстейна Ґордера «У дзеркалі, у загадці»)

7.     Алєксєєнко Ольга. Концепт дому як фактор особистісного становлення Миколи  Савича (на матеріалі історичного оповідання Юрія Косача «Молодість Савича»)

8.     Семеренко Інна. Екзистенційний вимір міста як дому у творчості українських ранніх авангардистів.

9.     Терент’єва Юлія. Травмоландшафт дому у романі Йена Бенкса "Міст"

10.  Іваненко Вікторія "Внутрішня імперія білого англосакса,  або (не)повернення блудного сина (на матеріалі роману Джеймса КелманаYou Have To Be Careful in the Land of the Free."

15:15 ауд. 201

Імагологічний вимір дому

               Модератор – Марія Шимчишин.

1. Стороха Богдан. Відкрита поетика замкнено-розімкненого простору: японський будинок у німецьких текстах колоніальної епохи

2. Jūratė Landsbergytė-Becher. Homeland in Baltic conception of space

3. Первушина Любовь. Архетип дома и особенности его художественного воплощения в эмигрантской поэзии Т. Карповича, И. Бродского и Дж. Николича

4. Прушковська Ірина. Феномен дому та його втілення у сучасній турецькій драматургії

5. Шостак Оксана. Сакральні та секулярні виміри дому у сучасній романістиці північноамериканських письменників корінного походження.

6. Сембе Карина. Трансформація міфологеми Дому у латиноамериканському контексті (на матеріалі роману Маріо Варгаса Льйоси “Зелений Дім”)

7. Кот Світлана. Міфопоетична своєрідність простору індіанського дому в романах Л.Ердрік

8. Церковна-Соловейчик Анастасія Імагологічний дискурс «дому» в англійській подорожній літературі доби романтизму.

9. Шимчишин Марія. Геріатричний дім – гетеротопія сучасності (на матеріалі творчості Едварда Джоунса).

15:15 ауд. 105

Феномен дому в культурно-історичній парадигмі

Модератор – Борис Ніколаєв

1. Єршов Володимир. «Слов’яни любили сільську свободу»: парадигма рустикального простору у правобережної мемуаристиці доби романтизму

2. Пухонська Оксана. Відновлення національної пам’яті як повернення до ментального дому (на прикладі сучасного українського роману)

3. Накашидзе Ірина. Специфіка вираження образу дому в україномовній поезії Канади другої половини ХХ ст.

4. Борис Ніколаєв. Московські екстер’єри й інтер’єри у «Московіаді» Ю. Андруховича й «Вакханалії» Б. Пастернака.

5. Остапчук Тетяна. Привиди і кава: простір татарського дому у кримських оповіданнях М.Коцюбинського та романі Л.Хайд «Омріяний край»

6. Чаура Наталія. Модус України як Національного Дому на сторінках літературно-мистецького часопису «Дзвін».

7. Зварич Олеся. Загублені між кордонами: територіальний вимір національної ідентичності в художній прозі МУРівців.

17:00 Фуршет ауд. 302

П’ятниця  18.03.2016

10:10 – 12:00 ЗАСІДАННЯ І.  ПЛЕНАРНЕ (3-й корпус КНЛУ, конференц-зал)

Модератор – Висоцька Наталія Олександрівна

1.Маценка Світлана. «Посередині далечі»: образ дому в романі «Прокляття дому» Дженні Ерпенбек

3.Амирян Тигран. Auto-fiction & Photo-fiction. нарративизация себя и визуализация истории у В.Г. Зебальда

4. Свербілова Тетяна. Cеміотика дому як метафора історичної пам’яті в системі постколоніальної гібридної культури прикордонних регіонів в романах С. Жадана «Ворошиловград» та «Месопотамія»

5.Турган Ольга. Дім і бездомів’я в онтології драм Лесі Українки

6. Тарнашинська Людмила. Антропологічні межі приватного: тоталітарний вимір повсякдення

12:30 Обід

13:00 ауд. 309

            Гендерні координати дому

            Модератор – Олена Юрчук

1.     Улюра Ганна. Хата/Дім як портал в сучасному білоруському жанровому романі

2.     Любарець Наталія. «Власна кімната» vs «ангел у домі»: гендерні координати дому у творчому доробку Вірджинії Вулф

3.    Шовкопляс Галина . Будинок як простір, що відкриває коди жіночого начала ( на матеріалі  роману Джона Апдайка «Іствікські відьми»).

4.     Сидоренко Наталія. Гендерні аспекти міфології дому в українському фольклорі

5.    Яковенко Ірина. Мріючи про втрачений дім: Афроцентричний аналіз сучасної жіночої поезії.

6.     Калініченко Михайло. Ідеологема дому в дискурсі популярної літератури американського “жіночого відродження”.

7.     Байдак Мар’яна. Дім як простір жіночого повсякдення в роки Першої світової війни.

8.    Жаркова  Роксолана У тілі дому/у домі тіла: проблема втрат дитинства у жіночому письмі

9.     Юрчук Олена. Дім як локус простору повсякденності.

13:30 ауд. 205

 Поетика дому

 Модератор – Тетяна Северинівна Мейзерська

1.     Мейзерська Тетяна.  Поетика приміщень/переміщень у художньому світі романів Сергія Жадана ("Ворошиловоград", "Месопотамія").

2.     Мафтин Наталя. "Образ хати у прозі Є. Гуцала (на матеріалі збірки "Співуча колиска з верболозу ")  

3.     Коваль Галина. Система уявлень про світ у календарному фольклорному тексті: поетика дому.

4.     Мельник Діана. Поетика дому у пізній прозі Інгеборг Бахманн

5.     Тверітінова Тетяна. Поетика дому в садибному тексті Е. Бронте (на матеріалі роману «Буреверхи»)

6.     Пойда Оксана .Дім як сакральний вимір простору в українській ментальності крізь призму оповідної прози Олекси Стороженка.

7.     Коротєєва Вікторія. Міфологема дому в ліриці А. Тарковського та В. Стуса

8.     Данчишин Назар Поліфонія образу дому в поезії І. Калинця, Р. Кудлика та Г. Чубая.

13:30 ауд. 302

Хронотоп дому

Модератор – Тамара Степанівна Бакіна

1.      Бакіна Т.С."Дитяча кімната" як культурне і літературне явище. 

2.     Цимбал Ярина. Нове місто — нові будинки — нове життя: теорія і практика «Нової генерації»

3.     Косарєва Галина. «Абрикосові дерева вирвані з корінням...»: топоси дому у поезіях Любові Якимчук

4.     Підопригора Світлана. Топос дому в постмодерному антисвіті роману «АМ^тм» Ю.Іздрика».

5.     Узлова Оксана. Топос «кімнати хворого» в романах Д. Лоджа кінця ХХ – початку ХХІ ст.

6.     Григорчук Юлія. Образ дому в поезії Віри Вовк.

7.     Бєлявцева Ольга «Стихія вулиць» як простір дому у прозі Б. Нижанківського.

8.     Соловцова   Ірина. Роль хронотопу дому в розкритті філософського змісту  оповідання Т. Толстої «Йорік»

9.     Дмитрієва Іванна.Концепція дому як замкнутого простору як одна з провідних характеристик «театру загрози» (на матеріалі драматургічних творів Керіл Черчіл та Гарольда Пінтера)

   13:30 ауд. 201

Топос дому у літературі факту

Модератор – Олеся Камишникова

1. Матвєєва Ольга. Образ України та ідея "світового громадянства" в "Щоденнику" (1920-1951) Володимира Винниченка

2. Чорна Марина. Образ дому в епістолярних рефлексіях Б. Грінченка та Т. Зіньківського

3. Демська-Будзуляк Леся. Приватний простір у соціо-культурних практиках українського літературознавства 10-20-х років ХХ ст. (випадок літературно-мистецького салону)

4. Коржовська Ольга. Феномен дому в києворуських пам’ятках

5. Білявська Вікторія. Образ дому в мемуаристиці Єви Фелінської.

6. Бондарчук Олеся. Варіації поняття «дому» в мемуаристиці Т. Бобровського.

7. Галаган Валентина. Міфологема дому в щоденникових записах Олеся Гончара.

8. Ковалів Соломія. Духовна одіссея Луки Луціва – рецензента газети «Свобода» (Нью-Йорк)

9. Омельчук Юлія. Концепт ДІМ – HOUSE/HOME у фейлетонах Дейва Баррі  

15:00 – перерва на каву ауд. 304

15:15 ауд. 309

Топос дому на перехресті мистецьких традицій

Модератор – Оксана Узлова

1. Дубініна Олена Екранне втілення літературного хронотопу: конструювання своїх/чужих світів в романі Дж. Толкіна «Володар перснів» та його однойменній екранізації П. Джексона.

2. Матасова Юліана. “Домашнє” як “жіноче” та/або трансцендентне в американській ліричній традиції (від Емілі Дікінсон до лірики американських авторок-виконавиць) 

3. Закалюжний Леонід. «Дім на злам» О. Слаповського: між драмою і реаліті-шоу

4. Ковацька Оксана. Проекції дому у прозі О. Забужко, Л. Кононовича, Т. Прохаська

5.  Крупка Віктор. «По той бік хата в сонячнім вінкові» (образ хати в поезії Володимира Забаштанського)

6.  Демко Тарас Поет-дизайнер: Вільям Блейк. Інтермедіальний аспект “третього тексту”

7. Кирилова Таміла. Дім як імажинарний конструкт культури в романі Ю. Германн «Початок усякої любові»

15:15 ауд. 302

Дім та бездомність

Модератор – Роман Біляшевич

1.     Лебединцева Наталія. «Втрачений дім – віднайдений світ: історія дорослішання в поетичній інтерпретації Р.Скиби».

2.     Юферева Олена «От бродяги до “бомжа”: поэтика поведения нового героя в трэвел-блогах»

3.     Барабаш Мар’яна. «Дім Причетного Пілігрима: sacrum інакшості (Г. Чубай – О. Лишега – К. Москалець)»

4.     Нестелєєв Максим. Руйнування „домівки духу” в українському модернізму

5.     Маматова Вєра Зміна будинків як пошук власної ідентичності (на прикладі роману Патрісії Хайсміт “Ціна солі”)

6.     Воробей Наталія.«Чужий/рідний дім у збірці оповідань "Босоногий лютий" Герти Мюллер»

7.     Тростогон Вікторія."Номадизм і аутсайдерство як модуси існування поетичного "Я" 

8.     Третяк Анна. У пошуках дому: мотиви втрати і віднайдення домівки у польській підлітковій літературі початку 20 ст.

9.     Біляшевич Р. Образи дому та храму у п'єсі Т.С.Еліота "Камінь"

15:15 ауд. 201

Герменевтика дому

Модератор – Тетяна Біляшевич

1.     Демченко Алла. Поетика тріади «дім – не-дім – антидім» у збірці С. Жадана «Життя Марії».

2.     Чернова Ірина. Печера як опозиція дому у творчості Марини і Сергія Дяченків

3.     Мірошниченко Вадим. «Творчість П’єра Гійота: ненормативність  як демонтаж дому».

4.     Пікун Леся. Своєрідність трансформації феномену дому в творах про Франкеншейна

5.     Колесник Ганна. Антропоморфна метафора Дому в романі Пітера Акройда «Дім доктора Ді».

6.     Старшова Оксана. Замки, ключі, двері: символізм перехідного простору («Моторошно голосно і вкрай близько» Дж.С.Фоера).

7.     Мединська Олеся. Архетип дому в художній рецепції Валерія Шевчука.

8.     БіляшевичТ. Образ будинку із секретами у творчості Жоржа Бернаноса.

17:00 Закриття конференції.

16-17 червня 2016 року відділ теорії літератури

Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України

проводить Сьомий міжнародний міждисциплінарний теоретичний симпозіум на тему:

«Словесне i зорове: візуальні медіації в літературі»

 Візуальні образи виконують особливу роль у словесній творчості і служать не нейтральним знаряддям репрезентації, а виконують різні дискурсивні функції -  наслідування, адаптації, трансформації, спротиву,насильства. З одного боку, упродовж віків візуальні описи, кіно, малярство, перформенс, фотографія, графіка відігравали і відіграють значну роль у розвитку художньої образності і породжують нові смислові і жанрово-стильові констеляції, особливо в новітні часи. З другого боку, візуалізація служить засобом дискурсивного насильства, навіть знаряддям терору, трансформуючи, а то й стираючи смисл сказаного.

Теоретичний симпозіум «Словесне i зорове: візуальні медіації в літературі» має на меті привернути увагу до феномену візуальної репрезентації в літератур і ікультурі. Ідеться про  посередницьку роль, інтермедійністьта самоцінність візуальних форм на письмі і в процесі рецепції, про візуальність  як форму (не)репрезентації  травми, про місце портрету, пейзажу, екфразису в художній структурі твору.

На обговорення виносяться такі питання:

-          феноменологія візуальності: побачене і зображене;

-          кіно і література: техніки і стратегії адаптації;

-          малярство і форми його репрезентації в літературі;

-          візуальна поезія і проза;

-          візуальне і /як насильство;

-          візуальність і рецептивна  естетика;

-          візуальність, ідеологія, література;

-          візуальністьікіч;

-         візуальність і гендер.

Мови симпозіуму: українська, російська, англійська.

Просимо надсилати теми доповідей та короткі тези (0,5 стор.) до 10 травня 2016 року на адресу  Оргкомітету симпозіуму: Відділ теорії літератури,  Інститут літератури НАН України, Київ 01001, вул. Грушевського 4,  к.310.e-mail:   Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Реєстраційний внесок – 50 грн. Планується публікація матеріалів симпозіуму, відібраних після попереднього анонімного рецензування.

Announcement

The Theory of Literature Department of the Shevchenko Institute of Literature, National Academy of Sciences of Ukraine, announces the 7th International interdisciplinary theoretical symposium

“Verbal and Visual: Visual Mediations in Literature”

that will be held on June 16–17, 2016 in Kyiv (Ukraine).

Visual images are significant in fiction; they are not neutral instruments of representation but rather have different discursive functions – imitation, adaptation, transformation, subversion, and violation. On the one hand, throughout the centuries visual descriptions, cinematography, painting, performance, photography, and graphics have been essential in the development of artistic imagery and creating new sensory, genre, and stylistic constellations, especially during last decades. On the other hand, visualization is an instrument of discursive violence, a tool of terror that may transform and even erase the essence of what is spoken.

The theoretical symposium “Verbal and Visual: Visual Mediations in Literature” aims to emphasize the importance of the phenomenon of visual representation in literature and culture.

Contributions are welcome on aspects of visual mediation in writing and reception; visuality as a form of (non)representation of trauma; portrait, landscape, ekphrasis and their places in a literary text.

The issues to be discussed:

-        Phenomenology of the visual: the seen and the depicted;

-        Cinematography and literature: techniques and strategies of adaptation;

-        Painting and its representations in literature;

-        Visual poetry and prose;

-        Visuality and/as violence;

-        Visuality as an aspect of receptive aesthetics;

-        Visuality, ideology, and literature;

-        Visuality and kitsch;

-        Visuality and gender.

Working languages: Ukrainian, Russian, and English.

The deadline forproposals is May 10, 2016.

Registration fee - 50 UAH. Selected papers will be published after due double peer review.

Please send your proposed topics accompanied by an abstract (one-half page) to:

Theory of Literature Department

Shevchenko Institute of Literature

4 Hrushevsky St, room 310

Kyiv 01001

Ukraine

e-mail:   Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Міністерство освіти і науки України 
Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України
Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія
Пряшівський університет (Словаччина)
Люблінський університет ім. Марії Склодовської-Кюрі (Польща)

Запрошують узяти участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Літературна етноімагологія: рецепція України та її культури в наукових працях Мікулаша Неврлого (до 100-річчя з дня народження науковця) », яка відбудеться 3–4 листопада 2016 року на базі Хмельницької гуманітарно-педагогічної конференції.

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас узяти участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Літературна етноімагологія: рецепція України та її культури в наукових працях Мікулаша Неврлого (до 100-річчя з дня народження науковця) », яка відбудеться 3–4 листопада 2016 року на базі Хмельницької гуманітарно-педагогічної конференції

Роботу конференції заплановано за такими напрямами:

* Микулаш Неврлий  в українському літературному середовищі Чехії і Словаччини ХХ століття;

* Художнє моделювання в українській літературі дихотомії  "національний характер – національний образ світу";

* Тарас Шевченко та Іван Франко в науковій інтерпретації академіка Микулаша Неврлого; 

* Проблеми тлумачення тексту: переклад як форма міжлітературних взаємин;

* Науковий внесок М. Неврлого в розвиток новітнього історико-літературного процесу

* Конверсивність та етнокультурна комунікативність моделей універсуму літератури українсько-чехо-словацького пограниччя;

* Стильовий вимір модернізму як метамова культури (словацька та українська моделі);

* Історико-теоретичний, філософський  аспекти розвитку української еміграційної літератури;

* Мова – пізнання – комунікація: лінгвостилістичний аналіз дискурсу як тексту.

Статті будуть опубліковані в збірнику матеріалів конференції до проведення форуму.

Вимоги до змісту та технічного оформлення тексту статті:

•  Відповідно до постанови президії ВАК України від 15.01.2003 р. № 7-05/1 «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України» (Бюлетень ВАК України. – 2003. – № 1) наукова стаття має містити такі обов’язкові елементи: постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими й практичними завданнями; аналіз основних досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання проблеми і на які опирається автор; виокремлення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячено означену статтю; формування цілей статті (постановка завдання); виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів; висновки дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямку.

•      У першому рядку статті (лівому кутку) перед прізвищем автора подати курсивом шифр УДК.

Після назви статті – резюме: українською, після списку використаної літератури – англійською мовами, кожне обсягом не менше 5-6 рядків, та ключові слова.

•     Текст набирати в текстовому редакторі MS Word шрифтом Times New Roman, розмір – 14 шрифт, міжрядковий інтервал – 1,5, відступ абзацу – 1,25 см Параметри сторінки: зверху, знизу, праворуч – 2 см, ліворуч – 3 см (без колонтитулів).

•      У тексті не допускати вирівнювання пропусками (для цього використовувати параметри абзацу).

•      Покликання на використані джерела в тексті робити за зразком – [2, с. 179].

•     Після тексту статті через один рядок подати список використаних джерел. Слово Література друкувати напівжирними літерами з лівого боку. Список використаних джерел оформляти за вимогами ДАК (Бюлетень ВАК України. – 2008. – № 3).

Зразок оформлення статті

УДК

Вікторія Джигун,

кандидат філологічних наук, доцент

(м.Ужгород)

Жанрово-стильові особливості прози Олекси Гай-Головка  

Анотація українською мовою:

Ключові слова:

(виклад основного матеріалу)

Література:

1.

2.

3.

References:

Латинська транслітерація літератури

(літ-ра англ. мовою не транслітерується)

Анотація англійською мовою:

Keywords:

ЗАЯВКА УЧАСНИКА

Міжнародної науково-практичної конференції

«Літературна етноімагологія: рецепція України та її культури в наукових працях Мікулаша Неврлого" (до 100-річчя з дня народження науковця)»

Прізвище_____________________________________

Ім’я__________________________________________

По батькові____________________________________

Науковий ступінь_______________________________

Учене звання__________________________________

Посада________________________________________

Організація____________________________________

Адреса________________________________________

Телефон_______________________________________

Ел. пошта і номер відділення Нової пошти (назва міста)_________________________________________

Назва доповіді (виступу)________________________

______________________________________________

Напрям _______________________________________

______________________________________________

Планую (необхідне підкреслити)

Виступити з доповіддю (до 15 хв.)

Виступити з повідомленням (до 5 хв.)

Узяти участь як слухач

Подати матеріали для публікації

Дата________                      Підпис________

Контактна інформація:

(096)110-33-73 – Мацько Віталій Петрович,
(067) 358-19-06 – Нікітова Інна Іванівна,

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Адреса оргкомітету:

кафедра української мови і літератури,

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія,

вул. Проскурівського підпілля, 139,

м. Хмельницький

29013

Файли із заявкою на участь та матеріалами для публікації, названі за зразком Джигун_заявка, Джигун_стаття,  необхідно надіслати на електронну адресу оргкомітету fildyskurs@ukr.net; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. до 1 жовтня 2016 року. Для учасників конференції без ученого ступеня обов’язкова рецензія наукового керівника. Оплату – 30 грн. за сторінку (одноосібні статті учасників, які мають учений ступінь доктора наук, буде опубліковано безкоштовно) + 25 грн. на пересилання збірників (для іногородніх авторів). Проплата за друк статті здійснюється лише після повідомлення про прийняття  статті до друку. Для участі в роботі конференції обов’язковим є організаційний внесок у розмірі 50 грн. (по приїзді, під час реєстрації).

Проїзд, проживання та харчування – за власні кошти. Просимо повідомити заздалегідь про необхідність замовлення місця проживання.

Приїзд до Хмельницького можливий Укрзалізницею й автобусним сполученням. Від залізничного вокзалу тролейбусом №13, мікроавтобусом №2 до зупинки "Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія", від автовокзалу – тролейбус №17, автобусом №21 до зупинки "Торговий центр", далі пройти по вул. Проскурівського підпілля 150 м. до Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.   

скачати

Запрошуємо Вас до участі в роботі Міжнародної наукової конференції “Універсум Лесі Українки: людина, культура, націософія”, яка відбудеться 28–30 червня 2016 року у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки (база практик табору “Гарт” СНУ ім. Лесі Українки (с. Світязь).