Доктор філологічних наук, академік НАН України, головний науковий співробітник відділу української літератури ХХ ст.
Критик, літературознавець, автор книг:
Автор численних статей, оглядів, рецензій.
Професійна діяльність:
Почесні звання, громадські посади та нагороди:
Народився 25 серпня 1940 року в Рівненській області.
Доктор філологічних наук. Професор. Академік Національної Академії наук України.
Критик, літературознавець, автор книг: “Пафос життєствердження” (1974), “Людина як міра часу” (1979), “Человек в литературе” (1983), “Наближення” (1986), “Із забуття – в безсмертя” (1991), „Вірю в силу духа” (1999), „Подих третього тисячоліття” ( 2000), „Заявити про себе культурою” (2001), „Слово і доля” (2002),„Духовна спрага по втраченій батьківщині (2002), „Олег Ольжич і Олена Теліга” (2001), „Поминаймо в скорботі, але не в гніві. Українсько-польський конфлікт на Волині 1943-1944 рр.” (2003), „Високий світоч віри. Голодомори в Україні та роман Василя Барки „Жовтий князь” (2003), „То твій, сину, батько!. Українська душа – на Голгофі ХХ століття” (2005),„Віктор Ющенко: випробування владою” / у співавторстві/ (2005), «Слово і доля» (2006), „Відстані” (2006), «Він знав, «як много важить слово…» (2008), «Нація. Культура. Література» (2010), «Українська література. Творці і твори» (2011), «Слово на сторожі нації» (2015), «Моя Друга світова» (2016) понад 800 статей, оглядів, рецензій.
Освіта
Професійна діяльність
Голова підкомітету з питань творчої діяльності, мистецтва, мовної та культурно-просвітницької політики Комітету з питань культури й духовності Верховної Ради України.
Член депутатської групи “Конституційний центр"
10.1992 – 08.1994 Віце-прем’єр-міністр України
02.1992 – 10.1992 Державний радник України з питань гуманітарної політики
1991 – т.ч. Директор Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України
1988 – т.ч. Заступник академіка-секретаря відділення літератури, мови та мистецтвознавства Академії наук УРСР (НАН України)
05.1978 – 1991 Заступник директора з наукової роботи, завідуючий відділом рукописів Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка Академії наук УРСР
06.1973 – 05.1978 Учений секретар Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка Академії наук УРСР
06.1971 – 06.1973 Молодший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка Академії наук УРСР
1968 – 1971 Аспірант, Інститут літератури Академії наук УРСР
09.1965 – 10.1968 Трубозгинальник Ленінградського суднобудівного заводу
05.1963 – 10.1965 Слюсар Луцького електроапаратного заводу
09.1962 – 01.1963 Робітник промкомбінату Волинського облжитлопостачторгу
08.1960 – 08.1962 Учитель Озерської восьмирічної школи Дубнівського району Рівненської області
Почесні звання, громадські посади та нагороди
Президент Міжнародного фонду Марії Приймаченко
Голова Українсько-Польського Форуму
Почесний Голова Конвенту Європейського Колегіуму польських і українських університетів.
Член Президії Ради Спілки письменників України
Президент громадської організації „Фонд Михайла і Ярослава Стельмахів”
Почесний доктор Ужгородського національного університету.
Почесний доктор КНУ імені Тараса Щевченка.
Академік Острозького Академічного Братства.
Почесний професор НаУКМА
Лауреат премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів
Лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка за книгу “Із забуття – в безсмертя”
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Лауреат Республіканської премії ім. О.Білецького в галузі літературно-художньої критики.
Орден „За заслуги” І ступеня.
Орден “За заслуги” ІІІ ступеня
«Орден князя Ярослава Мудрого» V ступеня.
Орден Української православної церкви «Святителя Петра Могили».
Орден Австрійської республіки.
Орден Павла Скоропадського.
Орден Христа Спасителя.
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня.
Кавалер Командорського Хреста за заслуги Республіки Польщі.
Кавалер Офіцерського Хреста за заслуги Республіки Польщі.
Державний орден Італійської республіки «Зірка італійської солідарності» з присвоєнням почесного звання «Кавалер з правом користуватися регаліями Ордена.
„Медаль князя Костянтина Острозького” (найвища золота відзнака Національного університету „Острозька академія”,
Медаль Св. Володимира за видатний внесок у наукову та політичну діяльність (Світовий конгрес вільних українців).
Золота медаль Лесі Українки за вагомий внесок у становлення і розвиток Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Золота медаль Національної академії мистецтв України.
Медаль «Григорій Сковорода» Національної академії педагогічних наук.
Медаль «За жертовність і любов до України».
Медаль «Будівничий України» (Всеукраїнське товариство «Просвіта»).
Хрест Пошани «За духовне відродження».
Автор понад 700 статей, оглядів, рецензій, серед них:
Матвєєва Ольга Олексіївна – кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу української класичної літератури.
Наукові інтереси:
Монографія:
Матвєєва О. О. «Щоденник» (1911–1951) В. Винниченка: художньо‑-онтологічні моделі / Ольга Матвєєва. — К.: Видавництво «Наукова думка», 2016. — 223 c.
Видання класичної спадщини:
Винниченко, Володимир. Щоденник (1932–1936) / Упорядкування, примітки, передмова Ольги Матвєєвої. Київ – Едмонтон – Нью-Йорк: Смолоскип. 2020. Т. 5. 694 c.
Колективна монографія:
Матвєєва О. О. Жанрова специфіка щоденника Панаса Мирного // Літературознавчий дискурс від бароко до постмодерну: [колективна монографія] / Упорядник, наук. ред. Н. Левченко. Київ–Люблін–Харків: Майдан, 2020. С 390-404. ІSBN 978-83-926699-7-5 (Польща).
Статті:
Інша діяльність:
Виконання обов’язків вченого секретаря спеціалізованої вченої ради Д 26.178.01 Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (2019–2021 рр.).
Нагороди:
Премія ім. Григорія Костюка у галузі літературного джерелознавства та текстології (за сприяння Української Вільної Академії Наук у США (Нью-Йорк); Канадського Інституту Українських Студій (Едмонтон)) (2020 рік)
Премія ім. Ольги Камінчук (2014)
Адреса для листування: olha.matveeva0310(at)gmail.com
Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу української класичної літератури, вчене звання: старший науковий співробітник.
Пріоритетні напрями наукової діяльності:
- українська драматургія другої половини ХІХ – початку ХХ століття,
- драматургія Лесі Українки,
- текстологія.
Монографія:
Проблематика раннього християнства у драмі Лесі Українки: становлення тексту в русі авторських художніх рішень – К., Академперіодика, 2018. – 221 с.
Монографії у співавторстві:
Українська культура: еволюція кризової свідомості / Колективна монографія. – Тернопіль: Джура, 2013. – 337 ст. (Авторка розділів: «Колізії сучасного українського театрального мистецтва» та «Криза духовних цінностей: мораль і родина»).
Стратегії і практика культурних перетворень: зарубіжний досвід / Колективна монографія. – Тернопіль: Джура, 2015. – 260 ст. (Авторка розділу «Українські ремінісценції європейської драми»).
Українська література ХІХ – початку ХХ століття: художнє слово у поступі нації. Збірник присвячений світлій пам'яті докт. філ. наук Ольги Камінчук – К., 2014. - 420с. (Авторка статті "У контексті доби: Семен Гулак-Артемовський – драматург").
На шляху національно-історичного самоусвідомлення: нова українська література. – К., 2023. – 536с. (Авторка розділу «Колізії національної і релігійної самоідентифікації в українській історичній драматургії другої половини ХІХ – початку ХХ століття». с. 396-418).
Людмила Старицька-Черняхівська на тлі епохи: трагічна і героїчна постать нашої історії, грані таланту, родинне коло. – К., 2024. (Авторка розділу «Тема релігійного і національного самоусвідомлення в драматургії Людмили Старицької-Черняхівської»).
Колективні наукові збірники:
Влада, суспільство, громадянин: проблеми взаємодії в сучасній Україні. Аналітична доповідь / За ред. О.Майбороди. – К., ІПіЕНД ім.І.Ф.Кураса НАН України, 2013. – 64 с.
Наукове редагування:
Наукова редакторка, автор передмови і приміток до книги, виданої до 150-річчя від дня народження Лесі Українки:
Леся Українка. Апокриф. Вибране / Леся Українка. Чотири розмови про Лесю Українку / О. Забужко, С. Шевчук. - Київ, Видавничий дім «Комора», 2020. - 632 ст.
Першопублікації:
Здійснено першодрук п’єси Семена Гулака-Артемовського «Ночь накануне Иванова дня» з передмовою і коментарем «Дворянська «комедія-водевіль» С.Гулака-Артемовського» // Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія. – Том Х. – К., 2015. – С. 235-262.
Вибрані публікації:
Експерт конкурсу романів, кіносценаріів і п’єс "Коронація слова" (2002-2005).
Адреса для листування: aleksanna (at) ukr.net
Ткачук Руслан Федорович - доктор філологічних наук, старший науковий співробітник
Наукові інтереси:
- українська полемічна книжність;
- біблеїстика;
- міжконфесійні взаємини на теренах України в ранньомодерну добу.
Монографії
• Творчість митрополита Іпатія Потія та полемічна література на межі XVI – початку XVII ст. Джерела. Риторика. Діалог. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. 240 с.
• Полемічна традиція унійних письменників кінця XVI - першої половини XVII ст.: доба і постаті, текст і прототекст, риторика і поетика. Київ: КММ, 2019. 486 с.
Статті у фахових виданнях:
Кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник відділу давньої української літератури.
Наукові інтереси:
· художня проза української діаспори ХХ ст.;
· творчість Віри Вовк, Григорія Сковороди;
· релігійно-християнський дискурс у літературі;
· екзистенціальна філософія;
· літературна ономастика.
Вибрані публікації:
Монографія:
Проза Віри Вовк: виміри сакрального. – Брустурів: Дискурсус, 2016. – 364 с.: іл.
Cтатті:
1. Ідея духовних пошуків у повісті Віри Вовк «Вітражі» // Мова і культура. – 2009. – Вип. 12.
2. «Ніщо не вмирає, все перетворюється…»: тема мистецтва і духовних цінностей у повісті Віри Вовк «Старі панянки» // Українська література в загальноосвітній школі. – 2009. – № 6.
3. Екзистенційні мотиви в повістевому триптиху Віри Вовк // Теоретична і дидактична філологія: зб. наук. праць / [за заг. ред. Г. Л. Токмань]. – К., 2011. – Вип. 10.
4. Повість Віри Вовк «Тотем скальних соколів»: роль антропонімії у створенні художнього підтексту // Слово і час. – 2012. – № 10.
5. Релігійні мотиви в поезії Віри Вовк і Яна Твардовського // Вісник Львівського ун-ту. Філологія. – 2012. – Вип. 56. – Ч. 2.
6. Етномаркованість сакрального: специфіка використання гуцульської діалектної лексики в «Леґендах» Віри Вовк // Вісник Прикарпатського ун-ту. Філологія. – 2012. – Вип. 32/33.
7. Афориcтика Віри Вовк як відображення світогляду авторки // Лексикографічний бюлетень: зб. наук. праць [відп. ред. І. С. Гнатюк]. – 2012. – Вип. 21.
8. Трансформація міфологічної моделі становлення особистості у повісті Віри Вовк «Останній князь Звонимир» // Наукові праці: науково-метод. журнал. – Миколаїв, 2012. – Т. 192. – Вип. 180: Філологія. Літературознавство.
9. Художня об’єктивація архетипу дому в повістях Віри Вовк // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія: зб. наук. праць / [відп. ред. В. Т. Поліщук]. – Черкаси, 2012.
10. Сновидіння як «семіотичне вікно» містичного: своєрідність оніропростору повістей Віри Вовк // Spheres of Culture. – Lublin: Wydawn. Un-tu Maria Curie-Skłodowska, 2012. – Vol. II.
11. Релігійні мотиви в поезії Віри Вовк і Яна Твардовського // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – 2012. – Вип. 56. – Част. 2.
12. Художнє вираження діалогу людини і Божественного у повісті Віри Вовк «Спілкування з опалевим метеликом» // Світове українство як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті: зб. матеріалів четвертої Міжнар. наук.-практ. конф. / [відп. ред. І. Ключковська]. – Л., 2013.
13. Реалізація опозиції сакральне / профанне у мотивах новелістичних циклів Віри Вовк «Карнавал» і «Сьома печать» // Наукові праці: науково-метод. журнал. – Миколаїв, 2013. – Т. 224. – Вип. 212: Філологія. Літературознавство.
14. Ознаки притчевості в повісті Віри Вовк «Каравела»: їх авторське осмислення та художнє втілення // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених – К.: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2014. – Вип. 19.
15. Багатогранність аналітичного осягнення художнього буття (рецензія на книгу Хороб М. Б. Грані художнього буття: нариси з української літератури ХХ століття: (дослідження, статті, критичні етюди). Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. 428 с.) // Слово і Час. – 2014. – № 6.
16. Риси інтелектуалізму в романі Віри Вовк «Паломник» // Слово і Час. – 2015. – № 2.
17. Образ героя-мандрівника у повістях Віри Вовк // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія: зб. наук. праць. – Черкаси: Видавець Чабаненко Ю.А., 2015. – Вип. 18–20.
18. Відлуння філософських ідей Григорія Сковороди у творчості Віри Вовк // Переяславські сковородинські студії: філологія, філософія, педагогіка: зб. наук. праць / [за заг. ред. М.П. Корпанюка]. – Ніжин: Видавець Лисенко М.М., 2015. – Вип. 3.
19. Образно-символічне вираження сакрального в художній прозі Віри Вовк // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених / [наук. ред. М.М. Сулима]. – К.: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2015. – Вип. 22.
20. Мандрівник (HOMO VIATOR) – герой повістей Віри Вовк // Дивослово. – 2016. – № 1.
21. Образ дому в поезії Віри Вовк // Сучасні літературознавчі студії. Феномен дому в літературознавчій перспективі: [зб. наук. праць]. – Вип. 13 / [гол. ред. Н.О. Висоцька]. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2016.
22. Художнє осмислення образу пророка і його місії у творчості Віри Вовк і Лесі Українки // Слово і Час. – 2016. – № 12.
23. «Книга Естери» Віри Вовк: біблійна інтертекстуальність образів-персонажів // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених / [наук. ред. М.М. Сулима]. – К.: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2017. – Вип. 24.
24. Віра Вовк: відомі й маловідомі сторінки життєпису // Філологічні діалоги: зб. наук. праць. – Ізмаїл: Ізмаїл. держ. гуманітарн. ун-т, 2017. – Вип. 4.
25. Бразильські мандри українського філософа: байки Григорія Сковороди у перекладах і творчій інтерпретації Віри Вовк // Переяславські сковородинські студії: філологія, філософія, педагогіка: зб. наук. праць / [за заг. ред. М.П. Корпанюка]. – Ніжин: Видавець Лисенко М.М., 2017. – Вип. 4.
26. І знову… ad fontes: про візит до України Віри Вовк // Всесвіт: журнал іноземної літератури. – 2017. – № 9–10.
27. Гуцульщина у прозі Івана Франка і Віри Вовк // Літературознавчі студії. – К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2017. – Вип. 2 (49).
28. «Неспіймані світом»: ідейно-естетична суголосність творів Григорія Сковороди і Василя Барки (на матеріалі роману «Рай») // Сучасні проблеми мовознавства і літературознавства: зб. наук. праць / відп. ред. І.В. Сабадош. – Ужгород, 2018. – Вип. 23.
29. Становлення Наукового центру дослідження українського шістдесятництва // Слово і час. – 2018. – № 3.
30. Художня рецепція Біблії у творчості Віри Вовк // Ізборник 2012–2016. Дослідження. Критика. Публікації / Упор., ред. В.І. Сулима. – К.: ВД Дмитра Бураго, 2018.
31. Поетичний гербарій Григорія Сковороди і Віри Вовк // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених / [наук. ред. М.М. Сулима]. – К.: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2018. – Вип. 25.
32. Авторська молитва у творчості Віри Вовк // Київські полоністичні студії: матеріали Міжнар. наук. конф., м. Київ, 23–25 травня 2018 р. / [відповід. ред. Р. Радишесьий. – Т. ХХХV. – К.: Талком, 2019.
33. Орнітосимволіка Григорія Сковороди і Василя Барки: до питання прототексту // Переяславські Сковородинівські студії: філологія, філософія, педагогіка: зб. наук. праць / [за заг. ред. М.П. Корпанюка]. – Ніжин: Видавець Лисенко М.М., 2019. – Вип. 6.
34. Філософські казки Емми Андієвської та байки Григорія Сковороди: діалоги текстів // Слово і Час. – 2019. – № 10.
35. Повернення у слові: віднайдені в архіві Р. Братуня автографи Віри Вовк // Слово і Час. – 2020. – № 5.
36. Образ серця у контексті художнього світомислення Віри Вовк і Григорія Сковороди // Літературознавчий дискурс від бароко до постмодерну: Колективна монографія / Упорядник, науковий редактор Н. Левченко. – Київ–Люблін–Харків: Майдан, 2020.
37. Афористика Григорія Сковороди і Віри Вовк: діалоги текстів // Науковий вісник Ужгородського університету. – Серія «Філологія». – 2020. – Вип. 1 (43).
38. Біблійний інтертекст у романі Л. Мосендза «Останній пророк» // Слово і Час. – 2021. – № 3.
39. Символіка світла в художніх текстах Григорія Сковороди // Переяславські Сковородинівські студії: зб. наук. праць / [за заг. ред. М.П. Корпанюка]. – Ніжин: Видавець Лисенко М.М., 2021. – Вип. 7: Філологія. Філософія. Педагогіка.
40. Образ Богородиці у творчості Віри Вовк: своєрідність і джерела інтерпретації // Крізь століття твій голос лунає: збірник матеріалів конференції до ювілею Віри Вовк / упор. Н. Гаврилюк. – Дрогобич, Коло, 2021.
Перелік публікацій у Google-scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?user=64lxs50AAAAJ&hl=uk&oi=ao
ORCID:https://orcid.org/0000-0002-9359-1334
Премії:
· НАН України для молодих вчених (2019);
· стипендія Президента України для молодих учених (2018—2019).
Інша наукова діяльність:
· участь у написанні статей до Шевченківської і Франківської енциклопедій;
· участь у підготовці оригінальних текстів пам’яток Х–XVIII ст. для майбутньої антології «Література Київської Русі»;
· виступи на всеукраїнських і міжнародних конференціях різних рівнів (Варшава, Івано-Франківськ, Ізмаїл, Київ, Львів, Переяслав, Ужгород, Харків, Хмельницький, Чернігів).
Художня творчість:
Найріднішому. Вірші та світлини. – Брустурів: Дискурсус, 2015. – 40 с.: іл.
E-mail: yuliahryhorchuk(at)ukr.net
Мишанич Ярослав Олексійович — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу давньої української літератури.
Наукові інтереси:
-давнє українське літописання;
- козацьке літописання;
- мемуарна проза ХVІІ – ХVІІІ ст.
Публікації:
“Однодумці з Гетьманщини” (газета “День”, 14 травня 2005)
“Літопис, що не згорів” (газета “День”, 17 та 24 червня 2005)
«Українсько-російські взаємини в «Історії русів» / Антипролог. — Київ, 2007. — С. 315-326.
«Історичне оповідання як елемент літописної поетики (На матеріалі «Історії русів»)» / Медієвістика. — Одеса, 2006. — С. 138-148.
«Екзистенційні мотиви у драмах Дмитра Туптала» // Дмитро Туптало у світлі українського бароко. Львівська медієвістика. — Львів, 2007. — С. 167 – 176.
Людина і світ в “Історії русів” // Григорій Сковорода — джерело духовної величі і сучасність. — Тернопіль, 2007. — С. 265 – 272.
Олекса Мишанич і югославські українці // Слово і час. — Київ, 2008. — С. 93 – 97.
Жити щоб працювати (до творчої біографії Олекси Мишанича) // Слово і час. — Київ, 2008. — С. 101 – 106.
До проблеми авторства “Історії русів” // Gente Ukrainus, Natione Ukrainus [Літературні шляхи старожитньої України]. — Збірник наукових праць на пошану доктора філологічних наук, професора Миколи Корпанюка з нагоди його 60-річчя. — К., 2010. — С. 204-223.
І.В.Іваньо — сковородинознавець // Переяславські сковородинівські студії. Збірник наукових праць. — Випуск 1. — Переяслав-Хмельницький, 2011. — С. 55 – 70.
Сповідь мандрованого дяка: Артем Чапай. «В пошуках України» // Слово і час. — №6, 2012. — С. 92-93.
Тіні з минулого (з архіву Олекси Мишанича) // Слово і Час. — К., 2013 р. — С. 17-23.
Літопис і море // Студії з україністики. — Випуск XIII. — К., 2013. — С. 294-301.
Розділ «Галицько-Волинський літопис» // ІУЛ. — Т.1. — К.: «Наукова думка», 2013. — С. 573 – 587.
Морська тематика в українському літописанні // Слово і час. — № 1. — 2014. — С. 75-79.
З’ява та поширення «Історії русів» // Studia Polsko-Ukrainskie. — І. — Варшава, 2014. — С. 175 – 184.
Мудрий дух Карпатських гір. До 80-річчя Миколи Мушинки // Слово і час. — №2, 2016 — С. 97 – 102.
Стабілізаційні та кризові процеси в історії української культури. У співавторстві. // Українська культура: еволюція кризової свідомості. — Тернопіль: «Джура», 2013. — С. 53 – 79.
Юрій Якович Барабаш- сковородинознавець // Переяславські сковородинівські студії. Збірник наукових праць. — Ніжин, 2017. — С. 85-92.
(У співавторстві з Олегом Румянцевим) Листи Миколи Кочіша до Олекси Мишанича (1969 - 1973) // Русинистични студиї. — Березень. — Новий Сад, 2017. — С. 143-154. — ISSN 2560-3612.
Листи П.П.Охріменка до О.В.Мишанича (1985-1990 роки) // Слово і час. — №4. — Київ, 2018. — С. 57-74.
Мороз М.О. Листи до О.В.Мишанича / Ізборник. 2012-2016. — Київ, 2018. — С. 327-450.
Українська історіографічна проза XVIII - першої половини XIX ст. в оцінці Михайла Максимовича» // Слово і час, № 10, 2019. – С. 52-58.
Полісся в давньоукраїнських літописах // Археологія і давня історія України. Дослідження Київського Полісся. - Київ, 2019. – С. 109-112.
Утвердження просвітницької естетики у щоденнику Петра Апостола // Studia Polsko-Ukrainskie. – Warszawa, 2021. – Vol. 8. – C. 100-114. ISSN 2353-5644, e-ISSN 2451-2958.
Дмитро Багалій – сковородинознавець // Переяславські сковородинівські студії. Збірник наукових праць. – Ніжин, 2021. – Вип. 7. – С. 102 – 111. ISSN 2409-1146.
Листи Ореста Власова до Олекси Мишанича (1967-1970) // Українці Хорватії. Матеріали та документи. (Збірник матеріалів. Міжнародна наукова конференція в Загребі з нагоди 120-річчя переселення українців до Хорватії). – Загреб, 2021. – С. 73-94. ISBN 978-953-96527-5-1(Спільно з О. Румянцевим).
Кисельов Роман Євгенович – кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу давньої української літератури.
Наукові інтереси:
• проблема авторства і культура користування джерелами в українській літературі XVI–XVIII ст.
• мовно-стилістичні риси української літератури XVI–XVIII ст.;
• історія кириличного книгодрукування.
Вибрані праці:
Статті:
Про осмислення плагіату в Європі до Якоба Томазія // Sententiae, 2022, Vol. XLІ, Issue 1, 6-29.
Коментар до Томазієвої «Філософської дисертації про літературний плагіат» // Sententiae, 2021, Vol. XL, Issue 1, 104-115.
З яких джерел перекладав євангельські читання Мелетій Смотрицький? // Літературознавчий дискурс від бароко до постмодерну: Колективна монографія / Упорядник, науковий редактор Н. Левченко. Київ–Люблін–Харків: Майдан, 2020. С. 94–124.
[у співавторстві з Л. Довгою] Principles of Quoting the Holy Scriptures in Works by 17th Century Ukrainian Authors: Approaching the Issue // Studi Slavistici. – XV, 2018. – P. 87–110.
12 імениннних вітань викладачам Києво-Могилянської академії // Ізборник 2012–2016. Дослідження. Критика. Публікації. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. – С. 280–287.
Лексика української мови в почаївських стародруках // Друкарня Почаївського Успенського монастиря та її стародруки. – К.: Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, 2011. – С. 105–129.
«Наука о тайні святого покаянія» (К., 1671) як пам’ятка «простої мови» // Ґізель, Інокеній. Вибрані твори у 3-х томах. Т. 3. [Дослідження]. – К.–Л.: Свічадо, 2011. – С. 263–286.
Жанровий репертуар україномовних видань Почаївського Успенського монастиря ХVІІІ — першої третини ХІХ століття // Вісник Львівського університету. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. Вип. 1. — Львів: Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, 2006. — С. 72—88.
Кириличні стародруки в бібліотеці Івана Франка // Вісник : (Літературознавчі студії ) / Київ. міжнарод. ун-т. — 2006. — Вип. 8. — С. 82—94.
Переклади:
• Ґізель, Інокентій. Мир з Богом чоловіку // Вибрані твори у 3 томах / Інокентій Ґізель; редактор-упорядник Л. Довга; пер. на укр. мову Р. Кисельов. – Т. 1. Кн. 1. – К.–Л.: «Свічадо», 2012. – С. 55–475.
• Григорий Сковорода. Полное собрание сочинений. – Т. 1–2 / Пер. на рус. язык Р. Киселев, под ред. С. Йосипенко. – К.: «Богуславкнига». – Т. 1. – 2011.– 432 с.; Т. 2. – 2012. – 486 с.
• Томазій, Я. Ядро дослідження про літературний плагіат, передусім теоретичне, уміщене в небагатьох стислих тезах: [перекл. з лат.] // Sententiae, 2021, Vol. XL, Issue 1, 89-103.
Каталоги:
• [у співавт.] Бібліотека Івана Франка: Науковий опис у чотирьох томах. – Т. 1– К., 2010. – 624 с.; Т. 2. – К., 2015. – 718 с.
• Кириличні стародруки 15–17 ст. у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського / Укл. Н. П. Бондар, Р. Є. Кисельов, за уч. Т. М. Росовецької. – К., 2008. – 232 с.
Сулима Віра Іванівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу давньої української літератури.
Наукові інтереси:
· Історія української літератури ХІ-ХХІ ст.;
· Новітні інтерпретації творів давнього письменства;
· Релігійно-біблійна парадигма літературознавчих досліджень;
· Теорія і методика сучасної медієвістики;
Вибрані праці:
Книги:
1. Біблія і українська література. Навчальний посібник. – К.: «Освіта», 1998 р. – 339 с.
2. Українська література. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - Київ, 2009. – 17,3 ум.-друк. арк. - (у співавт. з М.П. Ткачуком, В.Л.Смілянською та М.М. Сулимою).
3. Не десять соколів: Роман, повісті. - К.: Радянський письменник, 1989. – 17,5 ум.-друк. арк. – Тираж 15 000 прим. (Художник – В. П. Васильєв).
4. Історія української літератури: У 12 т. – Т.1. Давня література (Х – перша половина ХVI ст.). – К. : Наукова думка, 2014. – 838 с. - 68,25 арк.// автор розділів: Біблійні книги – с. 117-131, Апокрифи – с. 132-160, Богослужбові книги – с. 160-172, Ораторсько-учительна проза – с. 173-194, Ізборник Святослава 1073 (с. 221), Ізборник 1076 (с. 223), Хроніка Іоанна Малали (с. 256), Хроніка Георгія Синкелла (263), Хроніка Георгія Амартола (263), Києворуські проповідники (с.357-374), Володимир Мономах (386-401), Климент Смолятич (402-410), Кирило Туровський (411-428), Слово о полку Ігоревім (492-521),
5. Історія української літератури: У 12 т. – Т. 2. Давня література (друга половина ХVI – ХVIІІ ст.). – К. : Наукова думка, 2014. – 838 с. - 68,25 арк. // Науковий співредактор. // автор розділів: Літературний процес (друга половина ХVI – п. п. ХVIІ ст.). Літературний процес (др. п ХVIІ. – п. п. ХVIІІ ст.), Літературний процес ( др.. п. , ХVIІІ ст.), .
6. IЗБОРНИК 2012-20/16. Дослідження. Критика. Публікації / Редактор-упорядник В.І.Сулима. – К. Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. – 452 с. – Обсяг 26,27 др. арк.
7. Слово про закон і благодать митрополита київського Іларіона: текст і контекст, автор і канон. // Літературознавчий дискурс: від бароко до постмодерну. Колективна монографія. Київ–Люблін–Харків, 2020. – С.18-28.
Статті:
1. «До питання про історико-літературний та релігійно-філософський контекст одного поетичного твору Кирила Транквіліона Ставровецького» / Слово і час. 2019. № 6. С. 74-84.
2. стаття/некролог “Сумного янгола зникома подобизна...”. Пам’яті Леоніда Ушкалова // Слово і час. 2019. № 3 . С. 124
3. «Він очолював сізіфів проект – АІУЛ». // «Боліло серце за Україну : спогади про Віталія Дончика»: зб. ст. – Київ : Ярославів Вал, 2019. – С. 30–36.
4. «Термінологічні дефініції та генеалогія жанрів ораторсько-проповідницької прози ХI-ХVIII століть» // «Ізборник 2012-2016». Дослідження. Критика. Публікації / Упор., ред: В. І. Сулима. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. – Обсяг – 1 др. арк.
5. «Свята Тройця у книзі “Зєрцало богословії” Кирила Транквіліона Ставровецького: прототекст, текст, контекст» // Збірник наукових праць: Культуротворча місія Почаївського василіянського монастиря. Упоряд. архиєп. Ігор Ісіченко. Харків: Акта, 2018. 228 с. – С. 37 – 50. – Обсяг - 0,8 др. арк.
6. Слово про видатного дослідника «Слова» / «Слово і час». – №11 – 2018. – Обсяг – 9500 знаків - 0,25 др.
7. « “Літера – не дух, Біблія – не релігія” (Святе Письмо в дослідженнях І. Я. Франка)» // Ліствиця Якова. Збірник статей на пошану професора Леоніда Ушкалова з нагоди його шістдесятиліття. – Харків: «Майдан», 2016. – 485 с. – С. 379–392.
8. Твори про св. Бориса і Гліба в історії української літератури (1887-2014) // зб. «Святі Борис і Гліб у національній культурі та суспільній думці». – Харків: АКТА, 2016. – С. 144–160. – 160 с. – 16 стор.
9. Іван Франко й апокрифічний протопласт української літератури // Мандруючи світами і віками. Збірник на пошану Юрія Пелешенка. Під редакцією Ігоря Набитовича. – Київ–Дрогобич: Посвіт, 2016. – С. 280–290. – 15 стор.
10. «Українська проповідь XI-XIX століть у дослідженнях Івана Яковича Франка (З нагоди 160-ї річниці від дня народження і 100-х роковин смерті письменника)» // Матеріали міжнародній науковій конференції «Глобалізація/європеїзація і розвиток національних слов’янських культур. До дня слов’янської писемності і культури славістичній конференції (НБУ імені В.І. Вернадського). – Київ, 2016. – С. 110-114. – 6 стор.
11. На поріг 90-ліття. – журнал «Слово і час». – №11. – 2 стор.
12. Кого наслідували українські проповідники XVIIcт. – греків, римлян чи поляків? (у рамках Міжнародної наукової конференції до 400-ї річниці заснування Києво-Могилянської академії «Adfonts –До джерел». Київ, 12-14 жовтня 2015) // Наукові записки НАУКМА. Філологічні науки. – Том 176. – Київ, 2015. – С. 31-35 (с. 34).
13. Біблія (Святе Письмо) в українських перекладах і дослідженнях Наукового товариства ім. Шевченка. – Наукове товариство ім. Шевченка. Енциклопедія. Том 2. Бібл–Вес. – К., Львів, Тернопіль, 2014. – С. 103–109.
14. До питання про жанр твору Григорія Сковороди «СVМФОНІА, нареченная Книга Асхань о Познанїи самаго себе» // Переяславські сковородинівські студії. Зб. наук. праць. – Переяслав-Хмельницький, 2013. – С. 111 – 117.
15. Володимир Мономах і його «Повчання»: до питання про жанр твору // Студії з україністики. Вип. ХІІІ. - К., 2013. - С. 431 – 441.
16. «Ірина Семенкоі Михайль Семенко: образ автора в науковому дослідженні». – Літературознавчі студії. Вип. 37. Ч. 2. (Б-ка Інституту філол..). – К.: Вид. дім Дмитра Бураго, 2013. – С. 337 – 343.
17. Три етюди з марева пам'яті. Спогади про А.Гр. Погрібного // У кн..: Життя і чин Анатолія Погрібного. Наукові розвідки, статті, спогади. / Київ: ВЦ «Просвіта», 2011 р. – 487 с. - С. 373 – 378.
18. «Діалог в ореолі смутку й сивини. Спогади про М.Н.Москаленка» // У кн.: Михайло Москаленко. Статті. Публіцистика. Спогади про Михайла Москаленка». / К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2011 р. - С. 475-485
19. «До питання про традиції учительно-проповідницької літератури Київської Русі у творчості Володимира Мономаха і Григорія Сковороди»/ Переяславські Сковородинівсь-кі студії: Зб. наук. праць. – Переяслав-Хмельницький, 2011. – Вип. 1. – 336 с. - С. 124-129.
20. «Жила я просто, ясно, тихо…» (З нагоди 70-ліття Ірини Жиленко)/ ж.«Дивослово», 2011, квітень, - С. 49 - 56
«Морфологія «Снів» Тараса Шевченка в контексті біблійних оніричних пророцтв» / Слово і час. – 2011. - № 3.- С. 12 - 20.
21. «До питання про апокрифічні джерела давньоукраїнської літератури» / Gente Ukrainus, natione Ukrainus (Літературні шляхи старожитної України). Збірник наукових праць на пошану доктора філол. наук, проф. Миколи Корпанюка з нагоди його 60-річчя. – Київ: «Євшан-зілля», 2010. – С. 445-450.
22. «Біблійні географічні назви як концепти і їх художньо-стильова функція в поезії Тараса Шевченка» / Шевченкознавчі студії. Збірник наукових праць. Вип. 12. (КНУ ім.. Т.Ш.). - 2009. – С. 163-172.
23. «ПЫТАТИ ПОТОНКУ БОЖЕСТВЕНЫХ ПИСАНЇИ: філософія Клима Смолятича у вимірах біблійної екзегези та герменевтики» / Слово і час. – 2009. - № 12. – С. – 17-28.
24. «Біблійні географічні назви як концепти і їх художньо-стильова функція у творах Г. Сковороди» / Григорій Сковорода - джерело духовної величі та сучасність (наук. матер. Переяслав-Хмельницьких XIV Сковородинівських читань) / – К., 2009. – Вип. ІІ. – С. 195 - 203.
25. Біблійний концепт покори/послуху/смирення у дзеркалі українській поезії ХІХ-ХХ ст. – Науковий вісник Миколаївського державного університету. Випуск 22. Філологічні науки. Збірник наукових праць. – Миколаїв: МДУ, 2009. – С. 199 – 204.
26. «Слово о полку Ігореві» як драма-декламація (жанрово-композиційний дискурс). - Слово і час. – 2008. - № 5. – С. 25
27. Візантійська проповідницька традиція на сторінках Ізборника Святослава 1073 р.- Біблія і культура: Зб. наук. ст.: Вип. 8-9. – Чернівці, 2008.- С. 204—217
28. Воскресіння Господнє у діалозі Григорія Сковороди Потоп Зміин (XVIII ст.) та у Великодніх проповідях Василя Гречулевича (ХІХ ст.): особливості герменевтики та поетики Воскресіння Господнє у діалозі Григорія Сковороди Потоп Зміин (XVIII ст.) та у Великодніх проповідях Василя Гречулевича (ХІХ ст.): особливості герменевтики та поетики. - Sacrum і Біблія в українській літературі. – Люблін, 2008.- С. 407-415.
29. Становлення проповідництва Київської Русі: особливості літературної екзегези і поетики. - Медієвістика. Випуск 4. Одеса, 2006. – С. 29 – 39.
30. Пролог як пам'ятка ораторсько-проповідницької прози Київської Русі: жанри, тематика, поетика.- Споконвіку було Слово…»: Збірник на пошану професора Олександра Александрова з нагоди його 60-річчя. – Одеса: «Астропринт», 2007. - С. 373 – 380.
31. Біблійна концепція всесвітньої історії у хроніках Іоанна Малали, Георгія Синкелла та Георгія Амартолаю- Антипролог: Збірник наукових праць, присвячених 60-річчю члена-кореспондента НАН України Миколи Сулими. – К.: ВД «Стилос», 2007.- С.98 – 122
32. Інтерпретація євангельської теми Преображення Господнього у філософських трактатах Григорія Сковороди (ХVIII ст.) і проповідях Василя Гречулевича (ХІХ ст.) Інтерпретація євангельської теми Преображення Господнього у філософських трактатах Григорія Сковороди (ХVIII ст.) і проповідях Василя Гречулевича (ХІХ ст.). - Григорій Сковорода – джерело духовної величі і сучасність. Зб. наукових праць. Тернопіль, 2007. - С. 304 -312.
33. Біблійні концепти і проповідницька традиція української літератури (на прикладі концепту води) // Слово і час. - № 12 – 2007. – С. 3 – 14.
34. Традиції старокиївської ораторсько-учительної прози у провідях Василя Гречулевича (1791–1870) // Літературознавчі студії. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут філології. Випуск 19. Частина 2. – Київ, 2007. – С. 199 – 203.
35. Становлення проповідництва Київської Русі: особливості літературної ексгези і поетики // Медієвістика. — Одеса, 2006. — Вип. 4. — С. 29–39.
36. Біблійні книги в стародавній Україні // Біблія і культура: Зб. наук. ст.: Вип. 7. – Чернівці, 2005.- С. 64-74.
37. Йоаникій Галятовський у творчому трактуванні Івана Франка // ЗНТШ. Том CCL ( т. 250). Праці Філологічної секції. – Львів, 2005. - С. 539 – 547
38. Свята Трійця і троїста символіка: до питання про літературну генезу української народної поезії. - "Слово і час", 2005. № 6.. 14 ст.
39. Смерть як життя на острові у вічності: художнє моделювання світу в романі "Острів у вічності" В. Дрозда. - Журнал "Слово і час". – 2004. - № 8. – С. 15 – 22.
40. Свята Трійця в українській літературі ХІ-ХУ ст.: аспекти інтерпретації та художнього втілення. - Матеріали У конгресу Міжнародної асоціації україністів: Літературознавство. – Чернівці: Рута. – 2003. С. 180-185.
41. Вивчення Біблії в курсі української літератури. // Jews and slavs. Зб. наук. ст. Volume 5. Jews and ukrainians. Jerusalem. – 1996.– С. 57 - 64.
42. Свята Трійця у творі Кирила Турівського "Слово на собор Святих Отців"// Література. Фольклор. Проблеми поетики. Зб. наук. ст. Вип. 13. – Київ, 2002. - 0,7др. арк.
43. Свята Тройця у творах Кирила Турівського. // Біблія і культура. Зб. наук. ст. Вип. 4. – Чернівці, 2002. - 1др. арк.
44. Деякі аспекти рецепції образу біблійної Святої Трійці в книжній словесності ХІ-ХП ст. // Варшавські українознавчі записки. 11-12. За ред. С. Козака. – Варшава. – 2001. – С.45-61.
45. Образ Святої Трійці в "Розповіді філософа" (за "Повістю минулих літ"): апологія, екзегеза, поетика / Біблія і культура. Зб. наук. статей. Вип. 3. – Чернівці. – 2001. – С. 91 –98.
46. Євангельські архетипи "Марії" Уласа Самчука // Біблія і культура. Зб. наук. статей. Вип. 1. – Чернівці. – 2000. – С.90-94.
47. Біблія в Україні. // Журнал "Світло". – №1 – 1996. – С.66-69
48. Пантелеймон Куліш і Біблія // Газета "Наша віра". – Вересень 1994 р. - № 16-17.
49. Біблійні алегорії Лесі Українки. Вступна стаття до ювілейної збірки Лесі Українки «Вже близько рай, земля обітована. Вибрані твори» (Київ, 2021).
Участь у закордонних конгресах та конференціях:
· Ізраїль (Єрусалим);
· Польща (Варшава);
· Польща (Люблін).
· США (Вашингтон, Нью-Йорк)
Викладання:
· Київський Національний університет ім. Шевченка — 2005;
· ДДП Університету "Києво-Могилянська Академія" — 1994—1997.
Інша діяльність:
· Член Національної спілки письменників України, прозаїк.
Електронна адреса: sulyma2012(at)gmail.com
Змінити електронну адресу: sulyma2012@gmail.com
Пелешенко Юрій Володимирович — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу давньої української літератури.
Наукові інтереси:
- українська література епохи Середньовіччя: оригінальна та перекладна література;
- творчість Григорія Цамблака;
- взаємини між православно-слов’янськими літературами в епоху Середньовіччя.
Монографії
1. Розвиток української ораторської та агіографічної прози кінця ХIV – початку XVI ст. – Київ: Наук. думка, 1990. – 144 с.
2. Українська література пізнього Середньовіччя (друга половина ХІІІ – XV ст.): Джерела. Система жанрів. Духовні інтенції. – Київ: ПЦ “Фоліант”, 2004. – 424 с.
3. Українська література пізнього Середньовіччя (друга половина ХІІІ-XV ст.). Джерела. Система жанрів. Духовні інтенції. Постаті. – Вид. друге, перероблене і доповнене. – Київ : ВД «Стилос», 2012. - 608 с.
Упорядкування і наукове редагування
4. Українська література ХIV–XVI ст. – Київ: Наук. думка, 1988. – 600 с. (Упоряд. та приміт. у співавторстві).
5. Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів: У 12 Т. –– Т. 6. Листи. Дарчі та власницькі написи. Документи, складені Т. Шевченком або за його участю – Київ: Наук. думка, 2003. – 632 с. (Упорядкування та коментарі. у співавторстві).
6. Історія української літератури: У 12 т. – Т.1. Давня література (Х – перша половина ХVI ст.) / наук. редактор Юрій Пелешенко. – Київ: Наук. думка, 2013. – 840 с. (у співавторстві з Миколою Сулимою).
Наукові статті
7. Середньовічний художник слова // Всесвіт. – 1984. - №2. – С.142-143.
8. Тарас Шевченко – китайською // Літературна Україна. – 1984. - №16.
9. До питання про зародження стилю “плетеніє словес” у південно- та східнослов’янських літературах // Літературознавчі обрії. – Київ: Наук. думка, 1984. – С.103-115.
10. З творчості та діяльності Григорія Цамблака // Українська література XVI – XVIII ст. та інші слов’янські літератури. – Київ: Наук. думка, 1984. – С.21-38.
11. Маловідомий твір Григорія Цамблака // Радянське літературознавство. – 1985. - №7. – С.62-65.
12. Дещо про традиції у творчості Івана Вишенського // Українське літературне бароко. – Київ: Наук. думка, 1987. – С. 131-143.
13. Наталена Королева – український історичний белетрист // Радянське літературознавство. – 1988. - №6.
14. Українська культура XV ст. і другий південнослов’янський вплив // Письменство Київської Русі і становлення української літератури. – Київ: Наук. думка, 1988. – С.138-166.
15. Дарчі написи Т.Г.Шевченка. Проблеми тексту й коментування // Питання текстології Т.Г. Шевченка. – Київ: Наук. думка, 1990. – С.191-198.
16. “Муж незвичайної освіченості...” До 625-річчя від дня народження Григорія Цамблака // Отчий край. - 1990. – Вип. 4. – С.42-47.
17. Григорій Цамблак // Молодь України. – 1991. - №40.
18. Ораторська проза Київської Русі і творчість Григорія Цамблака // Болгаристика в системе общественных наук: Опыт, уроки, перспективы. – Харьков, 1991. – С.45.
19. Хронограф //Слово і час. – 1992. - №4-6.
20. Нове у тичинознавстві //Слово і час. – 1992. - №5. – С.81-82. (Рец. на кн.: Кальченко С.А. Текстологія поетичних творів П.Г. Тичини. – К., 1990.)
21. Ісихазм і українська культура: до постановки питання // Х Всеукраїнська славістична конференція “Духовне відродження слов’ян у контексті європейської та світової культури”. – Чернівці, 1992. – С.27-28.
22. Українська культура й ісихазм. Суть духовної практики ісихазму // Український світ. – 1992. - №2. – С.17-18.
23. Духовний і політичний ісихазм // Український світ. – 1992. - №3-6. – С.22-23.
24. “Епістолія небесна” в українській словесності // Європейське Відродження та українська література ХІV – ХVІІІ ст. – Київ: Наук. думка, 1993. – С.160-174.
25. Послання митрополита Фотія до духівництва та мирян Великого князівства Литовського як зразок ораторської прози ХV ст. // Тези доповідей науково-практичної конференції “Писемні пам’ятки східнослов’янськими мовами ХІ-ХVІІІ ст.” – Київ-Слов’янськ, 1993. – С.181-182.
26. Українська культура й ісихазм: Одкровення Івана Вишенського // Український світ. – 1994. - №1-2. – С.32.
27. UkrainianCultureandIsychasm: RelevationofIvanVysheskyi// UkrainianWorld. – 1994. - №1-2. – Р. 32.
28. Ukrainische Kultur und Isуchasmus : Offenbarung von Iwan Wyschenskyj// Ukrainische Welt. – 1994. - №1-2. – S.32.
29. Послання митрополита Фотія і боротьба за Київську митрополичу кафедру у десятих роках ХV ст. // Актуальні проблеми сучасної філології. – Т.1.– Рівне, 1994. – С.3-16. (0,8 а.).
30. Европски препород и украjинска књижевност ХVІ – ХVІІІ века. // Зборник Матице Српске за славистику. – Св. 46-47. – 1994. – С. 303.
31. Боротьба Григорія Цамблака та Фотія за Київську митрополичу кафедру // Другий міжнародний конгрес україністів. (Львів, 22-24 серпня 1993 р.). Доповіді і повідомлення. Історія. – Ч.1. – Львів, 1994. – С.51-53.
32. Досітей Обрадович і Григорій Сковорода // Тези доповідей міжнародної наукової конференції, присвяченої 200-річчю з дня смерті Григорія Сковороди. – Харків, 1994. – С.34-35.
33. “Ілаялі” (Кнут Гамсун і українська література) // Світовид. – 1995. - №1. – С.26-31. (у співавторстві з Наталею Лисенко).
34. Тема кари Божої в українській літературі пізнього Середньовіччя // Пам’ятки писемності східнослов’янськими мовами. – Київ, 1995. – С.334-336.
35. Григорій Цамблак у Вільнюсі // Литва-Україна: Історія, політологія, культурологія. – Вільнюс, 1995. – С.110-113
36. Grigorijus Camblakas Vilniuje.// Lietuva – Ukraina: kultorologija, politologija, istorija. – Vilnius,1995. – P.65.
37. Відгомони “Слова о полку Ігоревім” у східнослов’янських писемностях ХІІІ – ХVІ ст. // Відгук “Слова о полку Ігоревім” в українській та зарубіжній літературі. Матеріали восьмої Всеукраїнської наукової конференції з проблем вивчення “Слова”. – Суми, 1996. – С.14-15.
38. Апокрифи српског порекла у украjинскоj књижевности 14-16 века // Српска књижевност и Свето Писмо. – Београд-Манасиjа, 1996. – С.13.
39. Есхатологічні мотиви і тема кари Божої в українській літературі пізнього Середньовіччя (середина ХІІІ – ХV ст.) // Літературознавство: Матеріали ІІІ конгресу Міжнародної асоціації україністів. (Харків, 26-29 серпня 1996 р.). – Київ: Обереги, 1996. – С. 285-293.
40. Спроби об’єднання католицької і православної церков на Україні в останній чверті ХV ст. // Науковий збірник Українського Вільного Університету. – Мюнхен - Львів, 1996. – Т.18. – С.31-40.
41. Јован Рајић и украинско песништво осамнаестог века // Јован Рајић. Живот и дело. – Београд, 1997. – С. 269-274.
42. Апокрифічні мотиви у поемі Тараса Шевченка “Марія” // Проблеми літературознавства і художнього перекладу. Збірник наукових праць і матеріалів. – Львів: Вид-во НТШ, 1997. – С. 37-47.
43. Коментарі чи безпідставні закиди? // Слово і час, 1997. - №4. – С. 34-40.
44. Metropolitan Isidore and the Union of Florence. // The Ukrainian Review. – London, 1997. – Vol. 44. - №2. – P. 32-50.
45. “Плач Богородиці” в українській літературі // Медієвістика. – Вип. І. – Одеса: Астропринт, 1998. – С. 30-40.
46. Єрусалим в українській церковно-політичній думці першої половини XVII ст. // Хроніка. – 2000. – 1998. – Вип. 21-22. – С. 77-84.
47. Григорій Сковорода і сербська література XVIIІ ст. (Спроба типологічного порівняння) // Пам’яті Григорія Сковороди: Матеріали наукової конференції, присвяченої 275-й річниці від дня народження українського філософа та поета. (За ред. Л.В. Ушкалова). – Харків, 1998. – С. 112-115.
48. Часослов видання Лаврської друкарні // Українська мова та література. – 1998. – Ч. 37. – С. 3.
49. Ще до теми: Схід і Захід. // Слово і час. – 1998. - №2. – С. 83-85. (Рец. на кн.: Тамаш Ј. Украјинска књижевност измећу Истока и Запада. – Нови Сад, 1995).
50. Хорватія – Україна: зв’язки давні й сьогочасні. (рец. на кн.: Hrvatska – Ukrajina. Kulturne veze od Jadrana do Dnjepra. Культурні зв’язки від Адріатики до Дніпра. Упорядкував Євген Пащенко, переклав Василь Стрехалюк. – Zagreb, 1996.). // Слово і час. - 1998. - № 9-10. – С. 103-104.
51. Біблія та українська література // Українська мова та література, 1998. – Ч. 41.
52. Болгарський вплив на українську культуру пізнього Середньовіччя // Україна і Болгарія: Віхи історичної дружби (матеріали міжнародної конференції, присвяченої 120-річчю визволення Болгарії від османського іга). – Одеса, 1999. – С. 319-324.
53. [Нове в медієвістиці]. / Рец. на кн.: Александров А.В. Образный мир агиграфической словесности. – Одесса, 1997. // Слово і час. – 1999. - №8. – С. 88-89.
54. Давньокиївська агіографія: нове прочитання. (Рец. на кн.: Александров О. Старокиївська агіографічна проза ХІ – першої третини ХІІІ ст. – Одеса, 1999) // Київська старовина. – 1999. - № 5. – С. 174-175.
55. Українське Передвідродження. Основні риси // Літературознавство: Матеріали IVконгресу Міжнародної асоціації україністів. (Одеса, 26-29 серпня 1999 р.). – Кн. І. – Київ: Обереги, 2000. – С. 33-39.
56. Апокрифи та легенди богомильського походження в українській словесності: здобутки і перспективи дослідження // Біблія і культура: Збірник наукових статей. – Вип. І. – Чернівці: Рута, 2000. – С. 45-47.
57. “Плач землі” в Івана Вишенського та його джерела // Медієвістика. – Вип. 2. – Одеса: Астропринт, 2000. – С. 33-42.
58. Київський митрополит Ісидор і доля Флорентійської унії в Україні // Київська старовина. – 2000. - №2. – С. 135-142.
59. Іларіон, Кирило Туровський, Лука Жидята, Климент Смолятич, Серапіон, Купріян, Григорій Цамблак, “Слово о погибелі Руської землі” // Українська література у портретах і довідках: Давня література – література ХІХ ст. – Київ: Либідь, 2000. – Кн. І. – 360 с.
60. Памятники еврейской книжности в украинско-белорусских переводах второй пол. ХV века // Материалы Восьмой ежегодной Международной междисциплинарной конференции по иудаике. Тезисы. – Москва, 2000. – С. 361.
61. Богомильські мотиви в українській словесності пізнього середньовіччя: апокрифи і легенди про гріхопадіння // Слов’янський збірник. – Вип. 7. – Одеса: Астропринт, 2000. – С. 178-183.
62. Похвала Єрусалиму Захарії Копистенського в контексті церковно-політичної ситуації в Україні у 20-х – 30-х роках ХVІІ ст. // JewsandSlavs. – Vol. 7. – Jerusalem – Kyiv, 2000. – P. 48-54.
63. Київський митрополит св. Петро (Ратенський) як письменник // Київська старовина. – 2001. - №5. – С. 90-95.
64. Українська література пізнього Середньовіччя (деякі аспекти дослідження) // Слово і час. – 2001. - №4. – С. 39-43.
65. Література пізнього середньовіччя. (Література післямонгольського часу. Переклади і переробки. Другий південнослов’янський вплив. “Плетіння словес”) // Історія української культури: у 5-ти т. – Т.2. Українська культура ХІІІ – першої половини ХVІІ ст. – Київ: Наук. думка, 2001. – С. 307-322.
66. Київський митрополит св. Петро (Ратенський) як письменник // Chrześcijaskie święta і święci w życiu duchowym Ukraińców na przełomie tysіącleci. – Kraków, 2001. – S. 465-474.
67. Література “ожидовілих” та її місце в українській духовній культурі другої половини ХV ст. // Медієвістика. – Вип. 3. – Одеса: Астропринт, – 2002. – С. 89-108.
68. Київський митрополит Ісидор та його “Послання в Лядську, і в Литовську, і в Німецьку землю, і на всю Русь.” // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. – Харків: Око, 2002. – Нова серія. – Т. 9. – С. 3-8.
69. Ісихазм і богомильство: подібність елементів світогляду (на матеріалі української та болгарської літератур) // Історико-літературний журнал. – Одеса. – 2002. - №7. – С. 170-176.
70. Двовір’я в проповідях Серапіона Володимирського та українська міфологічна традиція // Історико-літературний журнал. – Одеса – 2002. - №8. – 61-71.
71. Туга за раєм в українській словесності пізнього Середньовіччя // NadWislą і Dnieprem. Polska і Ukraina w przestrzeni europejskiej – przeszlość і terażniejszość. – Toruń – Kijów, 2002. – T.3. – S. 7-26.
72. Богомильство та український космогонічний міф // Східні слов’яни. Мова. Історія. Культура. За матеріалами пам’яток писемності XI-XVIII ст. – Вип. 4. – Ніжин, 2002. – С. 17-24.
73. Тема кінця світу в українському письменстві пізнього Середньовіччя // Верховина. Збірник наукових праць на пошану професора Олекси Мишанича з нагоди його 70-річчя. – Дрогобич: Коло, 2003. – С. 238-250.
74. Тенденції розвитку української літератури пізнього середньовіччя // Слов’янські літератури. ХІІІ міжнародний конгрес славістів (Любляна, 15-21 серпня 2003 року). Збірник наукових праць. – Київ, 2003. – С. 293-305.
75. Міф про кінець світу в “Слові про дванадцять снів царя Мамера” та українська есхатологічна традиція // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів: Літературознавство. – Чернівці: Рута, 2003. – Кн. 1. – С. 190-194.
76. Місце літератури “ожидовілих” в дискурсі української духовної культури пізнього Середньовіччя. // Слово і час. – 2004. - №8. – С.39-47.
77. Дух епохи /Рец. на кн. М.П.Корпанюк Слово. Хрест. Шабля. – Київ, 2005 // Літературна Україна. - 2006. - №34. – С.6.
78. Нове фундаментальне дослідження про Григорія Цамблака /Рец. на кн. Дончева-Панайотова Н. Григорий Цамблак и българските литературни традиции в Источна Европа XV-XVIII в. – Велико Търново, 2004 // Слово і час. – 2006. - № 6.- С. 90-91.
79. Міф про рахманів в українській словесності // Медієвістика. – Одеса: Астропринт, 2007. -Вип. 4. – С.53-66.
80. «Посольство київського митрополита Мисаїла до папи римського Сикста IV» як пам’ятка історії церкви, теології та літератури // Антипролог: Збірник наукових праць, присвячених 60-річчю члена-кореспондента НАН України Миколи Сулими. – Київ: ВД «Стилос», 2007. – С.123-147.
81. Київський митрополит святитель Олексій як письменник // Споконвіку було слово… Збірник на пошану професора Олександра Александрова з нагоди його 60-річчя. – Одеса: Астропринт, 2007. – С.275-285.
82. Київський митрополит Ісидор і доля Флорентійської унії в Україні // Жива вода. - 2007. - №6. – С.3-14.
83. Українські літературознавчі наближення (Рец. на кн..: Ukraińskiezbliżenialiteraturoznawcze. /Podred. I.Nabytowycza.Українські літературознавчі наближення. /Під. ред. І.Набитовича. – Lublin, 2006. – 227s. // Слово і час. – 2007. - №6. – С.83-84.
84. Пам’ятки давньогрузинської агіографії українською. (Рец. на кн. «Пам’ятки давньогрузинської літератури. /Упор., переклад та примітки О.Мушкудіані. – К., 2006. – 338 с.) // Слово і час. – 2007. - №10. – С.90-91.
85. Нобелівська премія з літератури: минуле, сучасне, майбутнє. (Рец. на кн. Шкляр Л.Є., Шпиталь А.Г. Під знаком Нобеля. Лауреати Нобелівської премії з літератури 1901-2006. – К., 2006. – 506 с. // Пам’ять століть. – 2007. – № 4-5. – С.301-303.
86. Велика п’ятниця в українській літературі пізнього Середньовіччя: канон та апокрифічна традиція // Sacrum і Біблія в українській літературі /за ред. Ігоря Набитовича. – Люблін: Ingvarr, 2008. – С. 101-113.
87. Біблія як ключ до вивчення української середньовічної літератури // Sacrum і Біблія в українській літературі /за ред. Ігоря Набитовича. – Люблін: Ingvarr, 2008. – С. 345-551.
88. Український космогонічний міф і богомильство // Київські полоністичні студії. – Т.9. Gente Ruthenus-Nationale Polonus. Symbolae in Honorum Rostyslav Radyshevs’kyj. – Київ, 2008. – С. 337-343.
89. «Посольство Київського митрополита Мисаїла до папи Римського Сикста IV» отця Іоана як пам’ятка української та білоруської літератур //«Феномен пагранічча. Польская, украінская і беларуская літаратура – ўплывы і ўзаемаўзбагачэнне // Феномен пограниччя. Польська, українська та білоруська література – взаємне проникнення і взаємозбагачення / Fenomen pogranicza. Polska, ukraińskaIbialoruskaliterature – wzajemneprzenikanieiwzbogacanie. Зборнік артыкулаў. – Мінск, 2008. – С.9-32.
90. Реформаторские тенденции в украинской культуре второй половины XV века // Reformacija na Slovenskem (od 500-letniciTrubarjevegarojstva). Povzetki predavany. S.38-39.
91. Основні проблеми дослідження української літератури епохи Середньовіччя // Проблеми розвитку родів і жанрів в українській літературі. Збірник наукових праць. – Сімферополь: СВІТ, 2009. – С.107-128.
92. «Посольство киевского митрополита Мисаила к папе Римскому Сиксту IV» как памятник украинско-белорусского «плетения словес» XV века // Киприянови четения. 600 години от успението на св. Киприан, Митрополит московски. – Велико-Търново, 2008. – С. 461-475.
93. Литература «жидовствующих»на территории Великого княжества Литовского и ее место в дискурсе украинской духовной культуры позднего Средневековья // Проблемы еврейской Истории. – Часть 3. Материалы научной конференции центра «СЭФЭР» по иудаике 2007 года. – Москва, 2008. – С.173-191.
94. Київський митрополит Фотій (Монемвазійський) як письменник // Медієвістика: збірник наукових статей / за ред. О. Александрова. – Одеса: Астропринт, 2009. – Вип. 5. – С.119-139.
95. Київський митрополит Спиридон як письменник // GenteUkrainus, NationeUkrainus (Літературні шляхи старожитньої України). Збірник наукових праць на пошану доктора філологічних наук, професора Миколи Корпанюка з нагоди його 60-річчя. – Київ: Євшан-Зілля, 2010. – С.240-246.
96. Тысячелетний путь // На горах киевских. Фольклор и литературные памятники Украины. – Москва: Худ. лит., 2010. – С. 5-28 (у співавторстві з М.Сулимою).
97. “Oguznama” we orta asyr ukrain edebiỳaty: genetic baglanyşyklar we typologik gabat gelmeler //Oguznama ỳordymy-taryhy we medeni çeşme hökmünde. – Aşgabat, 2010. - C.76.;
Oguznama and Medieval Ukrainian Literature: genetic relation and typological coincidences // Там само. – С.170-171;
Огузнама и украинская средневековая литература: генетические связи и типологические совпадения // Там само. – С.266-267.
98. «Огузнама» як історичне і культурне джерело // Cлово і час. – 2011. - №2. – С.109.
99. Інгарденівські читання: Інтерпретація художнього тексту. (Studia Ingardeniana. – T.1 : Interpretacija tekstu literackiego / Red. I. Nabytowycz, T. Hundorowa, M. Oldakowska-Kuflowa // Слово і час. – 2011. - №3. – С.98-101.
100. Mahtumkuli and Skovoroda // Origin of Turkmen People and Development of World Cultere. - Aşgabat, 2011. – P. 391-392.;
MagtymgulyweGrigoriý Skoworody (Taryhy-typologicdeňeşdizmä synanyşyk) // Türkmenhalkynyň kemalagelmegiwedünýä medeniýetiniň ösiiş taryhy. - Aşgabat, 2011. - P.186-187.
Махтумкули и Григорий Сковорода (Попытка историко-типологического сопоставления) // Формирование туркменского народа и история мировой культуры. - Aşgabat, 2011. – С. 577-578.
101. “Oguznama” we orta asyr Ukrain edebiỳaty: Genetiki baglanyşyklar we tipologic gabat gelmeler.
«Огузнама» и украинская средневековая литература: генетические связи и типологические совпадения
Oguznama and Ukrainian Medieval Literature: Genetic Relationship and Typological Coincidence // Miras. – 2011. - №2. – P. 87-96.
102. Йован Раїч і українська поезія XVIII ст. // Украс. Українсько-сербський збірник. – Вип.1 (5). Рік 2010. – Київ: Темпорак, 2011. – С.68-74.
103. Пелешенко Ю. «Слово про Никифора Фоку» в слов’янських літературах // Українсько-македонський науковий збірник. – Вип.5. – К., 2011. - С.203-206.
104. Перекладна література (Х – перша половина XІІІ ст.). Збірники: «Андріатіс», «Паренесіс», Пчола»; Література пізнього Середньовіччя (друга половина XІІІ - перша половина XVІ ст.): Історико-культурні обставини, Літературний процес, Білорусько-литовські та регіональні літописи, «Хронограф» українсько-білоруської редакції (у співавторстві з М. Корпанюком), «Слово о погибелі Руської землі»; Ораторсько-учительна проза і гімнографія другої половини ХІІІ – першої половини XVI ст.: Серапіон Володимирський; Творчість київських митрополитів: Кирило ІІ, Максим, Св. Петро Ратенський, Теогност; Св. Олексій Б’яконт; Анонімні твори: Пророцтво пророка Ісаї про останні дні; Слово про Лазареве воскресіння (у співавторстві зі С.Борщ); митрополит Кипріян, Григорій Цамблак, митрополит Фотій (Монемвазійський), Похвала Великому князю Вітовту, митрополит Ісидор; отець Іоанн митрополит київський Спиридон, Посольство у справі Йони Глезни, Йосиф ІІ Солтан, Оповідь про перемогу князя Костянтина Острозького під Оршею; Агіографія: Житіє Михайла Чернігівського, Житіє Олександра Невського; Перекладна література. Збірники: Тлумачна палея, Книга, глаголемая Ізмарагд, Маргарит, Златая цѣпь, Злата матиця, Златоуст, Торжественник, Книга Кааф; Хронографічна література: Вступ, Хронографічне зведення 1262 р.; Повісті: Повість (Сказання) про Індійське царство; Повість про Макарія Римлянина; Слово про дванадцять снів Шахаїші (Мамера), Сербська «Олександрія», Слово про Никифора Фоку та його дружину, Повість про трьох королів-волхвів; Страсті Христові; Повість про Таудала-рицаря, Сказання про Сивілу-пророчицю, Слово про Сивілу і Давида-царя // Історія української літератури: У 12 т. – Т.1. Давня література (Х – перша половина ХVI ст.). – К. : Наукова думка, 2013. – 840 с.
105. Есхатологічні мотиви у «Слові про дванадцять снів царя Шахаїші (Мамера)» // Слово, яке тебе обирає: Збірник на пошану професора Володимира Моренця. До 60-річчя від дня народження / упоряд. В. Панченко. – Київ: Вид. дім «КМА», 2013. – С.245-252.
106. Sacrumі profanumу «Повісті (житії) про Макарія Римлянина» (на основі українського перекладу XVIIIст. Іоана Гармашенка) // Діалог. Медіа-студії. Збірник наукових праць. – Одеса, 2013. – Вип. 16. – С. 92-98.
107. Реформаторські тенденції в українській та білоруській культурах кінця XV – початку XVI // Студії з україністики. – Вип. XIII. – Київ, 2013. – С.332-353.
108. Аарон, Авраам, Авель, Агар, Адам, Амнон (Амон), Боян (Баян), Валькірії, Гавриїл архангел, Георгій св., Димитрій Солунський, Егерія, Єва,Євстафій (Євстахій) Плакида, Єлизавета, Єзекіїль (Іезекіїль),Єгова (Ягве), Єрнмія, Дарчі написи Т. Шевченка // Шевченківська енциклопедія: в 6 т. – К., 2013. – Т.1-3.
109. Київ та Єрусалим в українській церковно-політичній думці першої половини XVII ст. // Київ і слов’янські літератури. Збірник / упор. Деян Айдачич. – Київ-Београд: Темпора-SlovoSlavia, 2013. – С. 131-139.
110. Перекладні оповіді про Сивілу (сивіл) в українській та білоруській книжностях ХVI–ХVIІІ ст. // Ренесансні студії. – Запоріжжя, 2013. – Вип. 20-21. – С.97-106.
111. Махтумкули Фраги и украинская литература ХV –ХVIІІ вв. // Махтумкули Фраги и общечеловеческие культурные ценности. – Ашхабад, 2014. – С.83-84.
112. «Повість про Індійське царство» - середньовічна містифікація // SpheresofCulture. – Lublin, 2014. – Vol.7. – P.152-160.
113. Пелешенко Ю. Болгарское влияние на украинскую литературу позднего Средневековья (вторая половина XIV- первая половина XVI вв. // Трети международен конгрес по българистика, 23-26 май 2013. Кръгла маса «Кирилометодиевистика». – София, 2014. – С.275-288.
114. Болгарський вплив на українську літературу в добу пізнього Середньовіччя (друга половина ХIV– перша половина ХVI ст.) // Слово і час. – 2014. - №11. – С.25-32.
115. Махтумкулі Фрагі та Григорій Сковорода (типологічне зіставлення) // Слово і час. – 2014. - №12. – С. 66-70.
116. Феномен святості у «Житії Михайла Чернігівського» // Преподобний Нестор в історії української культури. Збірник статей. – Харків: Акта, 2014. – С.99-105.
117. Сказания о Сивилле (Сивиллах) в украинской и белорусской книжности XVI-XVIIIвеков // «Палея Толковая» в контексте древнерусской культуры XI - XVIIвеков / научн. ред. А.Н. Ужанков. – Москва: Согласие, 2014. – С.89-97.
118. Афонський ісихазм та його відгомони в українській літературі другої половини XIV – XV століть // Афонское наследие: научный альманах. – Вып. 1-2: Материалы научной конференции «Русь и Афон: тысячелетие духовно-культурных связей». – Чернигов, 2015. – С.280-289.
119. Українська тематика в Білорусько-Литовських літописах // У пошуках істини. Збірник на пошану професора Володимира Антофійчука. – Чернівці-Дрогобич: Посвіт, 2015. – С.260-266.
120. Мізогінний дискурс в українському середньовічному письменстві // Слово і час. – 2015. - №6. – С.18-26.
121. «Огузнама» та українська середньовічна література: генетичні зв’язки й типологічні збіги // Слово і час. – 2015. - №9. – С.50-55.
122. Соціокультурні чинники зародження елементів громадянського суспільства в Україні (друга половина XIV – друга половина XVI ст. // Слово. Символ. Ритуал. Праці з історії української літератури. – Харків : Акта, 2016. – С. 237-250.
123. Особливості поетики Сербської «Александрії» (на основі українських списків XIV-XVІІ ст.) // Глобалізація / Європеїзація і розвиток національних слов’янських культур. – К., 2016. – С.99-100.
124. Південнослов’янські та західні впливи в києворуському письменстві // Слово і час. – 2016. – №8. - С. 90-94.
125. Відгомони творів про Бориса і Гліба в східнословянській агіографії ХІІ – ХІІІ ст. // Святі Борис і Гліб у національній культурі та суспільній думці. – Харків : Акта, 2016. – С. 41-45.
126. Пелешенко Ю. Народні звичаї та особливості ментальності у московсько-новгородських землях у творах київських митрополитів кінця XIII– першої половини XV ст. // Ліствиця Якова: Збірник на пошану професора Леоніда Ушкалова з нагоди його шістдесятиріччя. – Харків: Майдан, 2016. – С.281-295.
127. Пелешенко Ю.Особливості поетики «Похвального Слова Євтимію Тирновському» Григорія Цамблака // Слов’янознавство і нові парадигми та напрями соціогуманітарних досліджень. Матеріали міжнародної наукової конференції до Дня словянської писемності і культури (Київ, 24 травня 2017 р.). – К., 2017. – С.108-109.
128. Пелешенко Ю. Духовні виміри барокових «місць пам’яті» [рец. на: Ісіченко Ігор, архиєпископ. Духовні виміри барокового тексту. Літературознавчі дослідження. - Харків: Акта, 2016. – 580 с.] // Слово і час. - 2018. - №3. - С.107-115 / у співавторстві з Наталією Пелешенко.
129. Пелешенко Ю. Основні проблеми дослідження української літератури пізнього Середньовіччя // Актуальні проблеми сучасної української медієвістики. - Чернігів, 2018. - С.25-44.
130. Пелешенко Ю. Особливості поетики мартирію «Муки Іоанна Нового Сучавського» Григорія Цамблака // Сто років академічної славістики в Україні: здобутки і перспективи. - К., 2018. - С.48-49.
131. Пелешенко Ю. Народні звичаї та особливості ментальності мешканців московсько-новгородських земель кінця ХІІІ – першої половини ХV ст. // Ізборник 2012-2016. Дослідження. Критика. Публікації. - К., 2018. - С.12-29.
132. Пелешенко Ю. Про «Похвальне слово Євтимію Тирновському» Григорія Цамблака // Ізборник 2012-2016. Дослідження. Критика. Публікації. - К., 2018. - С.228-231.
133. Пелешенко Ю. Григорій Цамблак. Похвальне слово Євтимію Тирновському / Публікація, переклад і примітки Ю.Пелешенка // Ізборник 2012-2016. Дослідження. Критика. Публікації. - К., 2018. - С.232-279.
134. Пелешенко Ю. «Слово похвальне трьом отрокам і пророку Даниїлу» Григорія Цамблака зі збірника Почаївської лаври XVI ст. // Культуротворча місія Почаївського василіянського монастиря /Упоряд. архиєп. Ігор Ісіченко. - Харків: Акта, 2018. - С.8-36.
135. Пелешенко Ю. «Слово на Вознесіння Господнє» Григорія Цамблака: особливості поетики // Славістика й україністика: взаємне посилення розвитку. - К., 2019. - С.57-58.
136. Пелешенко Ю. «Слово в святий Великий Четвер» Григорія Цамблака (Вступна стаття, оригінальний текст, переклад сучасною українською мовою) // UcrainicaMediaevalia. – 2019. - №2. – С.87-102.
137. «Слово на славне вознесіння Господа нашого Ісусв Христа» Григорія Цамблака (Переднє слово та підготовка тексту // Спадщина. – 2020. - №15. – С.119-132.