„Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія“ — унікальне академічне періодичне видання, призначене для публікації найновітніших вітчизняних досліджень з текстології та джерелознавства, а також не оприлюднених досі архівних матеріалів українських письменників та культурних діячів.
Журнал видається відділом рукописних фондів і текстології.
Головний редактор видання — Г. М. Бурлака.
Видано такі номери:
Перший том збірника наукових праць з актуальних питань літературного джерелознавства і текстології присвячен пам’яті видатного літературознавця Миколи Сиваченка. Подаються спогади і статті про вченого, матеріали з його архіву, бібліографія наукових праць.
Вміщено джерелознавчі і текстологічні статті на теми дослідження української класичної літератури. Вперше публікується одна з драм О. Олеся еміграційного періоду та поезії Грицька Чупринки.
У другому томі збірника наукових праць вміщено джерелознавчу студію про журнал "Основа", статті про невивчені і дискусійні текстологічні аспекти творчої спадщини Юрія Яновського, Олеся Гончара, публікації творів Лесі Українки, Грицька Григоренка, листування Уласа Самчука та Юрія Лавріненка. Подано описи фондів Василя Барки, Василя Костащука, Галини Лащенко.
У третьому томі збірника подаємо низку джерелознавчих і текстологічних досліджень з історії української та білоруської літератур. Вперше публікуються: добірка листування Олександра та Осипа Барвінських, листи М. Комарова до Є. Чикаленка, ряд поезій О. Олеся. Подано описи фондів Марка Вовчка, Б. Лобача-Жученка, В. Винниченка, О. Олеся, В. Лазурського, П. Кравчука.
Четвертий том періодичного збірника умістив джерелознавчі дослідження та публікації з історії української літератури другої половини ХІХ — початку ХХ століть. У науковий обіг вводиться ціла низка невідомих досі фактів і текстів цього періоду. Також подаються анотації фонду Олександра Здерковського та надзвичайно об’ємного й різнопланового фонду Олександра Білецького.
Черговий п’ятий том щорічника публікує низку джерелознавчих і текстологічних досліджень з питань української літератури ХІХ—ХХ століть. Розділ «Публікації» вводить до наукового обігу невідомі раніше тексти, які додають нові інформації з культурологічної сфери різного часу. Публікуємо також анотації п’яти фондів, нещодавно опрацьованих у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.
22 березня о 16 годині у Залі засідань Інституті літератури імені Т.Г.Шевченка (вул. М.Грушевського, 4) на вшанування Всесвітнього дня поезії відбудеться захід "День улюбленого вірша". Усі бажаючі можуть прийти та прочитати улюблений вірш. Тих, хто планує виступати, просимо зголоситися у організаторів заздалегідь. Будемо раді бачити не лише співробітників Інституту літератури, а й колег з інших інститутів, а також небайдужих до поезії людей.
17-18 березня 2016 у Київському Національному Лінгвістичному Університеті відбулася міжнародна наукова конференція «Поетика Дому». Це тринадцята тематична наукова зустріч такого рівня, а її незмінний організатор, кафедра теорії та історії світової літератури ім. проф. В. І. Фесенко КНЛУ, нині святкує двадцяту річницю свого заснування.
Позірно просте формулювання загальної теми конференції розкрилося цілою палітрою можливостей дослідження концепту дому в сучасному літературознавстві. Запропоновані доповіді засвідчили плідність аналізу різноманітних аспектів дому в антропологічній, семіотичній, імагологічній, гендерній, герменевтичній, риторичній та інших, не менш цікавих, перспективах.
Цьогоріч захід об’єднав майже півтори сотні українських та зарубіжних учасників, засвідчивши значне розширення обріїв наукового співробітництва КНЛУ: до Києва завітали науковці з Білорусі, Вірменії, Ізраїлю, Іспанії, Кувейту, Литви, Польщі, США, Угорщини. Родзинкою конференції стала англомовна секція, присвячена концепції дому в контексті академічного середовища й університетського роману.
Активну участь у заході взяли представники Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Зацікавлення аудиторії викликали виступи Т. Свербілової і Л. Тарнашинської, виголошені на пленарних засіданнях. Доповіді торкалися актуальних проблем української літератури кінця ХХ і ХХІ ст., висвітлюючи особливості поняття дому у гібридному просторі прикордонних територій колишнього СРСР та меж приватного простору у тоталітарному суспільстві. Жваву дискусію викликав виступ Л. Демської–Будзуляк, яка досліджувала особливості приватного простору у соціокультурних практиках українського літературознавства 1910-20-х рр. на прикладі функціонування літературних салонів. Добре показали себе й аспіранти інституту О. Матвєєва, чия доповідь була присвячена образу України у щоденниковій прозі В. Винничека 1920-1950-х рр., та Я. Юхимук, яка дослідила функціональне завдання музичного екфрасису в романі Ю. Положія «Мері та її аеропорт».
Особливе значення конференція мала для нещодавно створеного Центру з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури. Науковці, яких згуртував ЦДЛФ, впершеотримали можливість виступитиконсолідовано у межах секції «Виміри дому: містичне, фантастичне, оніричне» з доповідями, присвяченими творчості провідних майстрів фентезійної прози: Дж. Мартіна (О. Тихоимрова), Дж. Р. Р. Толкіна (В. Яремчук), Макса Фрая (Є. Канчура). Активне обговорення на секції викликали й виступи гостей з Кіровограда (О. Гольник) та Львова (М. Гірняк) у яких розглядалися містичні аспекти домашнього простору у творчості Г. Пагутяк. Значний інтерес аудиторії викликала також виголошена на пленарному засіданні доповідь керівника центру Т. Рязанцевої, присвячена функціонуванню описових технік у ранній прозі Дж. Р. Р. Толкіна.
Важливим моментом конференції стала презентація збірника праць «Література французького Романтизму» проф. В. І. Фесенко. Ю. Павленко, яка готувала видання, відзначила, що у цій книзі наукову глибину поєднано з легкістю викладу, тож дослідження буде корисне не лише для фахових літературознавців, а й для всіх, хто цікавиться історією літератури.
На завершення слід відзначити прекрасну організацію заходу. Вимогливе, змістовне наукове спілкування поєднане зі щирою, гостинною атмосферою, робить цю щорічну конференцію кафедри теорії та історії світової літератури ім. проф. В. І. Фесенко у КНЛУ однією з найцікавіших академічних подій в Україні.
На фото:
1 - Президія пленарного засідання конференції 18.03.2016 (зліва направо): Викладач кафедри теорії та історії світової літератури ім. проф. В. І.Фесенко КНЛУ О.В. Узлова; завідувач кафедри теорії та історії світової літератури ім. проф. В. І.Фесенко КНЛУ, д. ф. н., проф. Н.О. Висоцька; Ст. викладач кафедри теорії та історії світової літератури ім. проф. В. І.Фесенко КНЛУ Б. І. Ніколаєв; завідувач кафедри культурології та українознавства ЗДМУ, д.ф.н., проф. О. Д. Турган; д.ф.н., проф. Л.Б. Тарнашинська, провідний науковий співробітник відділу літератури ХХ ст. Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка;
2- Т. Г. Свербілова доповідає на пленарному засіданні 18.03;
3 - Т.М. Рязанцева доповідає на пленарному засіданні 17.03.
29 березня 2016 року о 15-й годині в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (Культурно-мистецький центр) відбулася прем’єра документального фільму «АКАДЕМІК ДМИТРО НАЛИВАЙКО» (творчий проект Ігоря Козлика).
У цьому детальному відео-дослідженні про Д.С.Наливайка – доктора філологічних наук, академіка НАН України, завідувача відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, провідного українського науковця-компаративіста, відомого в Україні та світі літературознавця – захоплено, тепло, з любов’ю та глибокою повагою говорять колеги та учні; у майже тригодинному фільмі, який композиційно складається із чотирьох частин (за зразком симфонічного твору) глядачеві запропоновано авторську версію дослідження наукового шляху видатного вченого, у якому проаналізовано вагомий внесок Д.С.Наливайка в українське літературознавство, зокрема компаративістику, а також його багатий педагогічний досвід.
Біобібліографію на 239 назв (публікації за період від 1959 до 1995 року) видану в 1999 році до сімдесятиріччя Д.С.Наливайка можна переглянути тут.
у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Створений у грудні 1990 р.
Науковий керівник — доктор філол. наук А. Є. Нямцу.
Друкований орган — збірник „Біблія і культура”.
Офіційний сайт — www.chnu.cv.ua
у Запорізькому державному університеті. Створена 1 січня 1998 р. (З 1 січня 2004 р. лабораторія функціонує в Гуманітарному університеті „Запорізький інститут державного та муніципального управління”).
Науковий керівник — доктор філол. наук Н. М. Торкут.
Друкований орган — збірник „Ренесансні студії”.
Офіційний сайт — www.shakespeare.zp.ua
у Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького. Створений у вересні 1999 р.
Науковий керівник — доктор філол. наук В. Т. Поліщук.
Друкований орган — Матеріали шевченківських конференцій.
Офіційний сайт — www.cdu.edu.ua
у Луганському національному педагогічному університеті ім. Тараса Шевченка. Створений у 2000 р.
Науковий керівник — доктор філол. наук О. А. Галич.
Друкований орган — збірник „Вісник ЛДПУ імені Тараса Шевченка”; „Слобожанщина: Літературний вибір”; матеріали конференцій.
Офіційний сайт — www.luguniv.edu.ua
у Волинському державному університеті імені Лесі Українки. Створений у квітні 2004 р.
Вчений секретар — Сергій Миколайович Романов.
Друкований орган — збірник „Леся Українка і сучасність”.
Офіційний сайт — vdu.edu.ua/ukr/content/647/
у Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди. Створений у листопаді 2005 р.
Друкований орган — „Матеріали Сковородинівських читань”.
Науковий керівник — доктор філол. наук М. П. Корпанюк.
Офіційний сайт — www.phdpu.edu.ua/index.php?dn=info&pa=NAUKOVI_CENTRY
у Бердянському державному педагогічному університеті. Створений 2007 р.
Науковий керівник — кандидат філол. наук Е. Д. Циховська.
Офіційний сайт — www.bdpu.org
Центр американських літературних студій в Україні (ЦАЛСУ) був створений 2005 р. при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ за підтримки Відділу преси, науки і культури Посольства США в Україні. ЦАЛСУ — це професійне добровільне об’єднання фахівців-американістів з усієї України, яке має власну наукову програму, що узгоджується із статусом і нормами академічних вимог.
Професор Н. Висоцька (КЛУ) — заступник голови.
Доцент О. Гон (КІМО) — заступник модератора.
Культурний аташе Посольства США.
Директор фулбрайтівського фонду в Україні Мірон Стахів.
Професор Н. Жлуктенко (КНУ).
Професор Т. Потніцева (ДДУ).
Секретаріат Ради й ЦАЛСУ: к.ф.н. Г. Стембковська.
Центр має свої регіональні представництва у Черкасах, Дніпропетровську, Полтаві, Львові, Ніжині, Миколаєві, Кам’янець-Подільському, Слов’янську, Чернівцях, Хмельницькому, Тернополі, Луганську, Одесі, Горлівці, Чернігові, Вінниці, Криму, Дрогобичі, Ужгороді.
Більш детальну інформацію про діяльність Центру можна дізнатися за адресою www.calsu.kiev.ua
Доктор філологічних наук, доцент, науковий співробітник.
Кандидатська дисертація "Гра як художній прийом в епічному тексті" (2009).
Докторська дисертація "Український неореалізм: еволюція наукового та художнього дискурсу" (2016).
Навчальний курс: "Жіночі студії літератури" (2021).
Випусковий редактор електронного журналу «Синопсис: текст, контекст, медіа». (Категорія Б).
Рецензент журналу «Літературний процес: методологія, імена, тенденції» (категорія Б)
Стажування як гостьовий дослідник-нерезидент в Університеті Індіани, Блумінгтон, 2022-2023.
Грант Американської ради міжнародної освіти та Гарвардського університету (2024).
Вибрані праці:
Індивідуальні монографії:
Лабіринти і горизонти українського неореалізму. Монографія. Київ: Бізнесполіграф, 2015. – 400 с.
Колективні монографії:
1. Zhygun S. Social Change and Images of Children in 1920s–1930s Ukrainian Women’s Literature// Sociocultural Dimensions of Childhood. – Sofia: Prof. Marin Drinov Publishing House of Bulgarian Academy of Sciences, 2020. – S. 56–78.
2. Жигун С. Український детектив 1920-1980-х років: історія і прагматика (Ukrainian Detective in the 1920s-1980s: History and Pragmatics) // Детективний жанр: художньо-естетичні трансформації в історико-літературному процесі. Видавець Ковальчук О.В., Кам'янець-Подільський. 2021. С. 26-42.
3. Жигун, С. Деконструкція наративу про велику вітчизняну війну в сучасній жіночій літературі //Незалежність у полум’ї війни: українська література спротиву. НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Україна, Україна, Київ. 2024, 344-374.
Дослідницький проєкт «Національне vs радянське в українській дитячій літературі 1920-30-х років»
Zhygun S. Creating Social Reality by Soviet Children’s Publishing Companies in Ukraine in the 1920s and 1930s. Libri & Liberi: časopis za istraživanje dječje književnosti i kulture (1). с. 35-50
Zhygun, S. "Chapter 4 Political vs. Personal: Gender-Role Formation in the Works of Ukrainian Female Children’s Writers in the 1930s". In Navigating Children’s Literature through Controversy. Leiden, The Netherlands: Brill. 2023, 56-69. https://doi.org/10.1163/9789004683297_006
Дослідницький проєкт «Українська жіноча література»
Жигун С. Відтворення жіночого досвіду у літературі 1920-х років (На матеріалі лірики Н.Забіли)// Синопсис. 2018. - №1 (21)
Жигун С. Вплив ідеологічних конструктів на жіночу творчість (на матеріалі лірики Р.Троянкер)// Синопсис. 2018.- №2(22).
Жигун С. Марія Пригара як/і жінка з «Пролетарської правди»: вплив медійного конструкту на фемінну художню творчість// Синопсис. 2018. - №4 (24).
Жигун С. В. (Не)жіноча біографія: Олена Пчілка про себе // Літературний процес. – 2020. – № 15. – С. 43–48.
Жигун С. Тетяна і Єлизавета Кардиналовські: доля і творчість (Tetyana and Yelyzaveta Kardynalovsky: destiny and creativity). Вчені записки ТНУ імені ВІ Вернадського. 2020, №4. С. с. 13-17.
Жигун С. Відмова від шлюбу у жіночих текстах кін. ХІХ – першої пол. ХХ ст. (Rejection of marriage in women’s texts of the late 19th – the first half of 20th centuries ) // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Том 30 (69) № 4 Ч. 1 2019 с. 132-137.
Zhygun S. Re-Writing a Woman's Biography: Marco Vovchok As a Character Of Literary Work. University of Bucharest Review: Literary and Cultural Studies Series, 2020, 10(2), pp. 63–74.
Жигун С. «‘Ребенок ‒ это моя беда и радость, это нерешенный вопрос в моей жизни’: материнство в творчестве украинских писательниц 1920-х – первой половины 1930-х годов» (ʽBaby is My Trouble and Joy, This is an Unresolved Question in My Life ...ʼ: Motherhood in 1920s Ukrainian Women’s Literature). Australian Slavonic and East European Studies. 2020 V. 34. P. 27-57.
Жигун С. Reticence as a strategy of women’s autobiographies in soviet times: a case study of Ivanenko’s “Always in life”(1986). Літературний процес: методологія, імена, тенденції 2021. (17). с. 32-39.
Zhygun S. Why Is the History of Ukrainian Literature Silent About the Women Writers of the Second and Third Decades of the 20th Century? Revista Transilvania, 2021, 2021(11-12), pp. 59–66.
Zhygun S. Memory and Silence in Ukrainian Women’s Autobiographies of the XX Century. Литературни форми на границата между документално и художествено. София 2022. С. 17-23.
Zhygun S. To tell in order to forget: Nadiya Surovtsovaʼs memoirs of the repressions of 1927–1953. Dacoromania litteraria. 2023. (10). с. 126-146
Zhygun S. Stories of our Grandmothers: How Modern Ukrainian Women's Literature Deconstructs the Soviet Myth about the Great Patriotic War. БалканистиченФорум, 2024. 2. P.84-101
Жигун, Сніжана Віталіївна (2024) Прикрашений, маргіналізований, недоосмислений: жіночий досвід в українській жіночій прозі про боротьбу УПА. Слово і час (3(735)). с. 52-68.
Дослідницька тема «Український ренесанс 1920-х»
Жигун С. Ігрові прийоми нарації у прозі українського авангарду 20-х років ХХ ст (на матеріалі творів Л.Скрипника. Г.Шкурупія та М.Йогансена)//Новітня теорія літератури і проблеми літературної антропології/ Упорядник І.Папуша// Studia methodological. – Вип. 24. – Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2008. С. 197-200
Жигун С. Мовна гра як стилетвірний чинник у творчості Юрія Яновського / С. Жигун // Дивослово. 2010. - №10. С.47-49.
Жигун С. Інтертекстуальна гра в епічному тексті (На матеріалі української прози 20-х років ХХ ст.) // Питання літературознавства. Науковий збірник. Вип.77. Чернівці: «Рута», 2009. С.129-135
Жигун С. До питання періодизації творчості Б.Антоненка-Давидовича / С.Жигун. // Література. Фольклор. Проблеми поетики.– К. : Твім-інтер, 2010. – Вип. 29. Ч.2. – С. 170 – 180.
Жигун С. Образ «старосвітських батюшок та матушок» у А.Свидницького та Б.Антоненка-Давидовича / С.Жигун. // Наукові праці: науково-методичний журнал. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2013. – Вип. 2010. – Т. 222. Філологія. Літературознавство. – С. 63 – 68.
Жигун С. Українська проза 10-20-х років: естетичний вимір//Славянскія літературы ў кантэксце сусветнай. Матэрыялы Х Міжнароднай навуковай канферэнцыі. -Мінск: Выдавецкі цэнтр БДУ, 2011. –С.132-138
Жигун С. «Радість бунту проти логіки»: мовна гра у прозі 1910-20-х років хх століття//Мова і культура. (Науковий журнал). – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. – Вип. 14. – Т. IIІ (149). – 320-326
Жигун С. Топос міста у романі Є.Плужника «Недуга» у контексті естетики неореалізму / С.Жигун. // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. – Луганськ, 2011. – №24 (235). – С. 132 – 137.
Жигун С. Постколоніальне прочитання прози «Ланки» / С.Жигун. // Філологічні семінари. – К. : Логос, 2013. – Випуск 16. – С. 225 – 232.
Жигун С. «На межі двох діб неминуче з’являються люди, що зависають якраз на грані…» (В.Підмогильний): осмислення «нового» часу в українській літературі 1920-х років / С.Жигун. // Българска украинистика.– 2012. – Брой 2. – С. 9 – 21. 30.
Жигун С. Неназвані міста: специфіка зображення простору в українській неореалістичній прозі / С.Жигун. // Българска украинистика.– 2013. – Брой 3. – С. 8 – 20.
Жигун С. Кохання в художньому світі неореалізму (на матеріалі прози письменників «Ланки») / С.Жигун. // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: лінгвістика і літературознавство. – Бердянськ : БДПУ, 2013. – Вип. ХХVІІ. – Ч. 3. – С. 20 – 28.
Жигун С. Неореалістичний портрет: специфіка творення / С.Жигун. // Літературознавчі студії. – К. : Київський університет, 2013. – Вип. 39. – Ч. 1. – С. 359 – 367.
Жигун С. Роман Бориса Антоненка-Давидовича «За ширмою»: постколоніальне прочитання / С.Жигун. // Літературознавчі обрії. – К., 2014. – Вип. 19. – С. 95 – 99.
Жигун С. Оповідні стратегії прозаїків «Ланки» / С.Жигун. // Studia Methodologica. – 2014. – №37– С. 218 – 224.
Жигун С. Ніцшеанський дискурс повісті Б. Антоненка-Давидовича «Смерть» / С.Жигун. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. – К., 2014. – № 2 (25). – С. 9 – 11.
Жигун С. Літературна група «Ланка»: у пошуках спільної платформи//Метаморфози в сучасній українській літературі. Том IV. Варшава-Івано-Франківськ.- 2015- С.130-145.
Zhygun, Snizhana. Ethnicity in Light of Realism: the 19th and the 20th Centuries. In: Petko Hristov, Anelia Kasabova, Evgenia Troeva and Dagnosław Demski (Eds.) Contextualising changes: Shifting Borders, Migrations and Identities. 2015, Sofia: Paradigma Publishing House, pp. 326-338.
Жигун С. Жанрова система українського неореалізму// Spheres of culture. Vol.X. Lublin, 2015. P. 189-197.
Жигун С. Неореалізм у колі прозаїків «Ланки» //Дивослово, 2016, №12. – С. 50-55.
Жигун С. Постколоніальне прочитання роману Володимира Гжицького «Чорне озеро»// Літературний процес: методологія, імена, тенденції : зб. Наук. Пр. (філол. Науки). 2016. №7. С. 82-86.
Жигун С.В. Український неореалізм: теоретичний дискурс // Ucrainica vii. současná ukrajinistika. problémyjazyka, literaturyakultury. Sborník příspěvků z mezinárodní konference VIII. Olomoucké sympozium ukrajinistů střední a východní Evropy. Olomouc 25. – 27. 8. 2016 - С. 548-553.
Жигун С. «Класово божевільні» у творах В.Підмогильного та Б.Антоненка-Давидовича // Таїни художнього тексту : Т.14 зб. Наук. Праць / Ред. Кол. : Н.І. Заверталюк (наук. Ред.) Та ін. – Дніпро : Ліра. 2016. – Вип. 19. – С. 10-17.
Жигун С. У вирі «Чорного озера» Володимира Гжицького // Дивослово. 2018. №11. С.47-52
Жигун С. Роман Бориса Тенети "Загибель Анагуака" і проблема масової літератури 1920-30-х років (“The Death Of Anaguac” By B. Teneta And Problem Of The 1920ies — 1930ies Mass Literatre)// Літературний процес: методологія, імена, тенденції 2020. №16. с. 23-28.
Жигун С. Мартиролог или попкультура? Как литературные серии влияют на общественую память (Martyrology or Pop Culture? The Way Literary Series Affect Public Memory)// Литературните поредици – конструиране и деконструиране на канона. София, 2021. с. 55-63.
Жигун С. Джерела фабульних моделей Валер’яна Підмогильного (Sources of Valerian Pidmohylny's Plot Models) // Літературний процес: методологія, імена, тенденції. 2022. (18), 19–26.
Жигун С. Маскулінність у романі Ю.Смолича «Наші тайни»: війна, спорт, секс// Studia Ucrainica Varsoviensia. 2023. №11. с. 183-196.
Експерт Інституту книги 2020, 2021, 2022.
Головний філолог, співробітник абонементу. Бере участь в наукових темах відділу. Веде внутрішнє МБА.
Друковані праці:
Молодший науковий співробітник, кандидат філологічних наук, відповідає за створення електронної бази даних нових надходжень, веде зовнішнє МБА.
Друковані праці:
Статті:
Головний філолог, співробітник читального залу.
Друковані праці:
Бібліографічні покажчики:
NEWSKIT_квітня
08
Український Шекспірівський центр, Християнський університет...
