25 червня 2019 в Інституті літератури, організований спільно Відділом історії української літератури та Відділом рукописних фондів і текстології, було проведено науковий семінар «У полі літературознавства “ставав на кожну ниву”: до 90-річчя від дня народження Ф.П.Погребенника». Вступним словом семінар відкрив академік НАН України, завідувач Відділу історії української літератури Микола Сулима. Із доповіддю про життєвий і науково-творчий шлях Ф.П.Погребенника виступив завідувач сектору української класичної літератури Микола Бондар.
Федір Петрович Погребенник (1929 – 2001) з 1959 р. до кінця життя працював в Інституті літератури, був співробітником відділу літератури ХІХ – початку ХХ ст., згодом – завідувачем відділу з підготовки «Української літературної енциклопедії», пізніше – співробітником відділу текстології.
У бібліографічному покажчику праць Ф.П.Погребенника занотовано біля 1300 позицій. Основу наукового доробку Ф.П.Погребенника склали монографії – «Осип Маковей: Критико-біографічний нарис» (1960), «Лесь Мартович: Життя і творчість» (1971), «Василь Стефаник у слов’янських літературах» (1976), «Сторінки життя і творчості Василя Стефаника» (1980), «Іван Франко в українсько-російських літературних взаєминах» (1986), «Богдан Лепкий: Нарис» (1993), книга «Наша дума, наша пісня: Нариси- дослідження» (1991, – про віршові тексти та музику відомих українських пісень літературного походження). В числі інших книжкових видань – «Василь Стефаник: Семінарій» (1979), упорядковані науковцем томи літературної спадщини І.Франка, Ольги Кобилянської, М.Коцюбинського, Г.Хоткевича, Б.Лепкого, мемуарів Є.Чикаленка, збірники критичних праць і спогадів про Ю.Федьковича, В.Стефаника, Марка Черемшину, Ольгу Кобилянську, цілий ряд бібліографічних та біобібліографічних покажчиків творчості українських письменників. Невідривною від створення цих праць була участь Ф.П.Погребенника як автора статей для енциклопедичних виданнь – УРЕ, УРЕС та ін., також – його діяльність як керівника – у 1984 – 1986 рр. – інститутського відділу «Української літературної енциклопедії», коли вироблялися методологічні основи проекту та організаційні принципи його реалізації.
Участь Ф.П.Погребенника у підготовці 50-томного Зібрання творів Івана Франка (відповідальний секретар Редколегії, редактор і упорядник кількох томів зібрання) була відзначена у 1988 р. Державною премією УРСР ім. Т.Г.Шевченка.
Доповідь «Уроки Федора Петровича Погребенника», зміст якої стосувався переважно його діяльності у відділі з підготовки УЛЕ, виголосила на семінарі доктор філологічних наук Лариса Мороз. Із широким колом проблематики, що нею цікавився Ф.П.Погребенник, по-своєму кореспондували дві наукові доповіді: «До історії видавництва “Вік”: ранній період» молодшого наукового співробітника Богдана Цимбала (доповідач аргументовано встановив, що початок діяльності цього видавництва слід датувати жовтнем 1895 р.) та «“Притча про красу” І.Франка: джерела й жанрові особливості» старшого наукового співробітника Надії Бойко (у доповіді простежено основні віхи – починаючи від давньоіндійських і перських текстів – літературного втілення мандрівного сюжету, який ліг також і в основу Франкової віршової притчі). На семінарі був присутній і спогадами про наукові захоплення й громадсько-культурну діяльність Ф.П.Погребенника поділився його син – Володимир Федорович Погребенник, доктор філологічних наук, професор Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова.
