Інститут літератури

Міжнародна науково-культурна акція «Квадратура трикутника: чотири дні з Хвильовим», яка від грудня 2013 року відбувається в різних містах і місцях України та Європи, у 2019 проходитиме в Харкові*.

Шоста у своїй історії, вона буде присвячена проблемі таємниці Миколи Хвильового та людини, завдяки якій спроба окреслити «неймовірного інтуїта» магічним колом обмеження в стилі чужого йому ототожнення ідеології та красного письменства – «чекіст» – викликає сумнів і породжує невдоволення. Ідеться про Аркадія Любченка, автора есе «Його таємниця» (1943), де останній жест Хвильового висунутий у поле дії метафори «нескíнченого малюнка» (В. Еллан-Блакитний), що, вступаючи у гру слів – нескíнчений / нескінчéнний, – вимагатиме роботи того типу аналітика, який вправний у сфері допитливого, схильного до сумніву, відкритого перспективі пізнання об’єктивної реальності. Українська гуманістика має немало ретельних прочитань Хвильового і його часу, серед яких книга Леоніда Плюща з промовистою назвою «Його таємниця, або “Прекрасна ложа” Хвильового» (2006). Вона виявляє антропософські джерела «романтика вітаїзму», вказуючи на справді герметичний характер «його таємниці», до чого спонукали студії Юрія Шереха (Шевельова), де йдеться не тільки про іронічний, але й про містичний чи священний «запах слова» Хвильового («Хвильовий без політики» (1953)); а ще про жанр «філософської (не релігійної) містерії з інтерлюдіями» вЛюбченка («Колір нестримних палахтінь. “Вертеп” Аркадія Любченка» (1945)). Виявлення потаємного коду двох потужних талантів від літератури в повній політичних потрясінь епосі ренесансу 1920-х дозволяє вести мову про апорію співприсутності літератури й політики у вимірі «деконструкції до деконструкції» Фрідріха Ніцше. Можливість і необхідність такого способу мислення постає вже зі «Вступної новели» (1927), де метафора «загірної комуни» вимагає жесту «згадування про свою загадкову смерть».

У сучасній науці, де статус неможливого авторитету належить Жаку Дерріда, таємниця літератури не тільки не відноситься до того, що дістає об’явлення із прихованості; вона виходить за межі гри закритого/відкритого у спосіб деконструкції об’єктивних законів ангажованості літератури, зафіксованої в пропорції гантологія/онтологія. Доповнена апофатичним визначенням у стилі негативного богослов’я («Пристрасті» («Passions») (1993)), вона дістане оформлення у вишуканій синтагмі: «таємниця – це те, що в мовленні відчужується від будь-яких слів» («lesecret, c’estcequiest, danslaparole, étranger à laparole»). Неможливість говорити та незнання того, про що треба писати, породжує літературу; література – потроєне мовчання, скаже він у 1999 році під час колоквіуму «Таємниця: мотив і мотор літератури» («Lesecret: motifetmoteurdelalittérature»), проведеного бельгійським Інститутом літератури. У доповіді «Література таємниці» («Lalittératuredusecret») Дерріда вдається до аналогії літератури та біблійної історії про випробування Богом Авраама, структурованої не бажанням приховати, а мовчанням Бога, Авраама, Ісаака, яке супроводжує жертовне дійство. Водночас література – це постійне говоріння, постійне відступництво від мовчання, постійна зрада біблійної історії. Відтак література – те, що з’являється замість абсолютної таємниці. Вона постає там, де могла б бути таємниця. Проте вона – простір пристрасті до таємниці. Більше того: гомогенна їй ситуація – відмова від прямої відповіді / знання правил відповідальності, – свідчить про повну неподоланність таємниці, про її вимогу поваги до себе поза межами волі до пізнання. Мішель Лісс, кому належить це спостереження над Дерріда, вбачає зразковий вияв таємниці літератури в деконструкції зразка, у створенні фікціонального світу, який може бути прочитаним тільки як таємниця, співвідносна з неможливістю дати відповідь на запитання, чи говорю я від самого себе, чи тільки користуюся письмом від першої особи. Указані та інші нюанси виводять таємницю літератури за межі традиції розрізнення загадки / секрету / таємниці, а також механізму таємниці / змови / розслідування в детективах чи шпигунських сюжетах.

У цім просторі постала тема акції: Таємниця і література / таємниця літератури / література таємниці.

Акція проходитиме 19 й 20 БЕРЕЗНЯ** та 13 й 14 ТРАВНЯ**. Завжди важлива містика числа й містична геометрія, а також філософія пустоти Хвильового, співзвучна насамперед «деконструкції до деконструкції» Фрідріха Ніцше, а отже, й деконструкції Жака Дерріда зазнає порушення у зв’язку з ювілейною датою в історії Аркадія Любченка: він народився 7 (за новим стилем 19) березня 1899 року.

Кожен день збереже як традиційну особливу назву, так і особливу форму роботи.

ДЕНЬ ПЕРШИЙ. 19 БЕРЕЗНЯ* 2019 року. ПРО-ВОК-А[К]ЦІЯ.

«Говоріння» на задану тему («Таємниці українського літературного відродження: акценти й інтонації») у власній рецепції. Передбачено як теоретичне та філософське прочитання проблеми, так і її зв’язок із ювіляром. Назва і текст повідомляються учасником у момент виступу. Час на одну доповідь – 10-15 хвилин. Обговорення всіх доповідей – 60 хвилин. Запрошується не менше 9 науковців.

ДЕНЬ ДРУГИЙ. 20 БЕРЕЗНЯ* 2019 року. КОНТР/ІМІТАЦІЯ.

Інсценування або інший модус мистецької репрезентації текстів таємниці / таємничих текстів театральними чи музичними об’єднаннями й окремими митцями. Кожен виступ – до 60 хвилин.

Кількість учасників утверджується в процесі підготовки події. Можлива участь одного театру чи одного актора.

ДЕНЬ ТРЕТІЙ. 13 ТРАВНЯ* 2019 року. ДИСКУРСІЯ.

Лекції з питань теорії та філософії таємниці / загадки / секрету, а також «таємничого дискурсу» Хвильового та Любченка. З метою більш якісної рецепції, тексти бажано подати за 2 – 3 дні до їх прочитання. Час на лекцію – 40 – 60 хвилин. Час на її обговорення – 40 хвилин. Запрошуються 2 – 4 науковці.

ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ. 14 ТРАВНЯ* 2019 року. РЕФЛЕКСІЯ.

Три модуси референції / Три версії самовбивства М. Хвильового (прочитання події – загадки в стилі історії літератури, філософії, художньої літератури). Тексти, що виголошуються, бажано подати до 10 травня. Час кожного повідомлення та його обговорення – 90 хвилин.

Заявку для участі в акції прохання надіслати за адресою galkhom12@gmail.com до 1 травня 2019 року.

Важливим принципом акції залишається дзеркальність. Він передбачає акцептацію досліджень контроверсійних, антитетичних. Інше місце його експлікації – паралель під час структурування зустрічей: поважний науковий досвід // наукові шукання молодих учених, аспірантів, магістрантів.

Справді настійна вимога: виголошення текстів, що досі не публікувалися, а також таких, що могли б бути новим словом у просторі пізнання як Миколи Хвильового та Аркадія Любченка, як літературного ренесансу 1920-х, так і проблем «таємниці літератури».

Матеріали акції будуть видані у випробуваній формі «ПРО - / ПОСТГРАФІЯ».

*Прийнятний минулорічний варіант «чотирьох хронотопів із Хвильовим».

**Час березня перенесено на червень; 13 й 14 травня – на 30 й 31 травня.

ЗАЯВКА

учасника VIМіжнародної науково-культурної акції

«Квадратура трикутника: чотири дні з Хвильовим»
«ТАЄМНИЦЯ І ЛІТЕРАТУРА / ТАЄМНИЦЯ ЛІТЕРАТУРИ / ЛІТЕРАТУРА ТАЄМНИЦЬ»

Харків, 30 й 31 травня та 19 й 20 червня 2019 року