УкраїнськаEnglish
Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України 30
22 листопада 2017 Центр з дослідження літератури
НАУКОВИЙ ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ УКРАЇНСЬКОГО
12 листопада співробітники та аспіранти Інституту
18 листопада 2017 року на 86 році життя відійшов у вічність
Довгоочікувані «Дні науки» зовсім скоро відбудуться у
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, кафедра
23 вересня у парку Шевченка відбулися вже традиційні
  • Семінар «…І знову про шістдесятництво: досвід (пере)осмислення»: дискусія триває
    Семінар «…І
      28 листопада
  • Презентація книги архієпископа Ігоря Ісіченка
    Презентація
    Інститут літератури
  • Національна своєрідність української  літератури фентезі
    Національна
    22 листопада 2017
  • «…І ЗНОВУ ПРО ШІСТДЕСЯТНИЦТВО: ДОСВІД (ПЕРЕ)ОСМИСЛЕННЯ»
    «…І ЗНОВУ ПРО
    НАУКОВИЙ ЦЕНТР
  • Дні науки 2017
    Дні науки 2017
    12 листопада
  • Пам’ятаємо, сумуємо
    Пам’ятаємо,
    18 листопада 2017
  • Дні науки-2017
    Дні науки-2017
    Довгоочікувані «Дні
  • Міжнародна конференція  «ХVІІІ Сковородинівські читання»  у Переяславі-Хмельницькому
    Міжнародна
    5-7 жовтня 2017
  • ІІ Кошелівецькі читання
    ІІ
    Інститут літератури
  • Наукові пікніки-2017
    Наукові
    23 вересня у парку
 

Наші видання

post.jpg
Середа, 01 листопада 2017 18:54

Міжнародна конференція «ХVІІІ Сковородинівські читання» у Переяславі-Хмельницькому

5-7 жовтня 2017 року у Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди за підтримки Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ, Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ, Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка, Центру Сковородинознавства університету й кафедри української і світової літератури та методики навчання ім. М. Максимовича відбулися «ХVІІІ Сковородинівські читання», приурочені до 295-ої річниці з дня народження Григорія Савича Сковороди.

У роботі конференції взяли участь науковці, освітяни і митці з різних міст України (переважно Києва і Переяслава-Хмельницького), а також з Німеччини і Польщі. Зарубіжну сковородиніану цьогоріч представили Петро Приступов (Ерфурт, Німеччина) – авторськими піснями на слова Г. Сковороди та о. Міхал-Тадеуш Гандзель (Краків, Польща) – філософською доповіддю про ідею істинного щастя у творах мислителя. Загалом, у програмі «ХVІІІ Сковородинівських читань» було заявлено 97 доповідей, що репрезентували багатоаспектне (філологічне, філософське й педагогічне) осмислення творчого доробку українського любомудра, а також його попередників та послідовників.

Модератором заходу був д.філол.н., проф., акад. Академії вищої освіти України, директор Центру Сковородинознавства М.П. Корпанюк, який виголосив вітальне слово і вручив почесні нагороди гостям, співорганізаторам і доброчинцям конференції: М.-Т. Гандзелю, П. Приступову, М.М. Сулимі, Л.П. Гнатюк, В.М. Григоренку, О.Ю. Пироговському, В.В. Шереметі та О.Г. Яремі. З вступним словом звернувся до учасників проректор Переяслав-Хмельницького державного університету, доц. кафедри математики, інформатики та методики навчання В.Ф. Хомич. До вітальних слів долучилися також декан філологічного факультету, доц., к.філол.н. О.М. Свириденко та проф., д.пед.н., к.філол.н. Г.Л. Токмань.

Пленарне засідання розпочав д.христ.філософії Папської Богословської Академії о. Міхал-Тадеуш Гандзель доповіддю на філософську тему «Спроба реконструкції шляху Григорія Сковороди до осягнення істинного щастя». Лінгвістичну грань осмислення творчої спадщини мислителя представив виступ д.філол.наук, проф. кафедри історії та стилістики української мови Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка Лідії Павлівни Гнатюк «Акцентуаційні особливості української редакції церковнослов’янської мови». Літературознавчий внесок у вітчизняну науку сковородинознавців Харківської школи Ігора Ісіченка та Л.В. Ушкалова висвітлив д.філол.н., проф., чл.-кор. НАНУ, зав. відділу історії української літератури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Микола Матвійович Сулима у доповіді «Григорій Сковорода в рецепції харківських літературознавців». Натомість актуальні культурософські й освітньо-педагогічні стратегії сучасної сковородиніани яскраво презентувала доповідь письменника, публіциста, гол. редактора журналу «Український світ» Олександра Андрійовича Шокала на тему «Всеукраїнські Сковородинські навчання “Пізнай себе” й морально-світоглядний суспільний рух сковородинства». Своєрідним епіграфом до пленарного засідання і його творчим підсумком став музичний ви ступ Петра Приступова, який подарував присутнім натхненні пісні на слова Григорія Сковороди.

Теплу науково-творчу атмосферу «Сковородинівських читань» продовжили засідання секцій. Зокрема, філологічні аспекти сучасного сковородинознавства висвітлили доповіді Миколи Корпанюка, Юлії Бродюк (Переяслав-Хмельницький), Людмили Тарнашинської, Тетяни Бикової, Раїси Гусленко, Юлії Григорчук (Київ) та Валерія Манжетка (с. Сковородинівка Харківської обл.), а філософські – доповідь Олени Сирцової (Київ).

6 жовтня секційні засідання продовжились на батьківщині Г. Сковороди – в смт. Чорнухи Полтавської області, а 7 жовтня відбулися екскурсії музеями Переяслава-Хмельницького та урочисте завершення й підбиття підсумків конференції.

Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ у програмі конференції був представлений доповідями д.філол.н., проф., чл.-кор. НАНУ, зав. відділу історії української літератури М.М. Сулими («Григорій Сковорода в рецепції харківських літературознавців»), д.філол.н., проф., пров. наук. співроб. відділу літератури ХХ ст. та сучасного літературного процесу Л.Б. Тарнашинської («Традиції Григорія Сковороди в сучасній антропологічно орієнтованій теорії літератури»), д.філол.н., проф., зав. відділу слов’янських літератур П.В. Михеда («Григорій Сковорода і Микола Гоголь: в пошуках Спасіння»), к.філол.н., зав. відділу рукописних фондів і текстології С.А. Гальченка («Архів Григорія Сковороди в Інституті літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України»), к.філол.н., ст. наук. співроб. відділу історії української літератури Г.М. Ноги («Особливості текстів листів Григорія Сковороди: філософія і повсякденність»), к.філол.н., наук. співроб. відділу історії української літератури Я.О. Мишанича («Юрій Якович Барабаш – сковородинознавець») і к.філол.н. мол. наук. співроб. відділу історії української літератури Ю.М. Григорчук («Бразильські мандри українського філософа: байки Григорія Сковороди у перекладах і творчій інтерпретації Віри Вовк»).

За матеріалами конференції було опубліковано збірник праць «Переяславські сковородинівські студії: філологія, філософія, педагогіка» (за заг. ред. М.П. Корпанюка. Ніжин, 2017. Вип. 4. 352 с.), в якому гідно представлені вагомі здобутки і актуальні напрямки сучасної наукової сковородиніани.

Юлія Григорчук

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_листопада

25

Презентація книги архієпископа Ігоря Ісіченка

Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН...

NEWSKIT_листопада

24

Національна своєрідність української літератури фентезі

22 листопада 2017 Центр з...

NEWSKIT_листопада

24

«…І ЗНОВУ ПРО ШІСТДЕСЯТНИЦТВО: ДОСВІД (ПЕРЕ)ОСМИСЛЕННЯ»

НАУКОВИЙ ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ УКРАЇНСЬКОГО ШІСТДЕСЯТНИЦТВА ІНСТИТУТУ...