УкраїнськаEnglish
«ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ СТУСА І СУЧАСНІСТЬ» (З НАГОДИ 80-РІЧЧЯ
НАУКОВИЙ ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ УКРАЇНСЬКОГО
Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України 30
22 листопада 2017 Центр з дослідження літератури
НАУКОВИЙ ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ УКРАЇНСЬКОГО
12 листопада співробітники та аспіранти Інституту
18 листопада 2017 року на 86 році життя відійшов у вічність
Довгоочікувані «Дні науки» зовсім скоро відбудуться у
  • Круглий стіл
    Круглий стіл
    «ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ
  • ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ СТУСА І СУЧАСНІСТЬ
    ТВОРЧІСТЬ
    НАУКОВИЙ ЦЕНТР
  • ПРОТОТЕКСТ / ТЕКСТ / КОНТЕКСТ  ЯК ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ  СТРАТЕГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ  УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Х – ХVІІІ СТ.
    ПРОТОТЕКСТ /
    Інституту
  • Семінар «…І знову про шістдесятництво: досвід (пере)осмислення»: дискусія триває
    Семінар «…І
      28 листопада
  • Презентація книги архієпископа Ігоря Ісіченка
    Презентація
    Інститут літератури
  • Національна своєрідність української  літератури фентезі
    Національна
    22 листопада 2017
  • «…І ЗНОВУ ПРО ШІСТДЕСЯТНИЦТВО: ДОСВІД (ПЕРЕ)ОСМИСЛЕННЯ»
    «…І ЗНОВУ ПРО
    НАУКОВИЙ ЦЕНТР
  • Дні науки 2017
    Дні науки 2017
    12 листопада
  • Пам’ятаємо, сумуємо
    Пам’ятаємо,
    18 листопада 2017
  • Дні науки-2017
    Дні науки-2017
    Довгоочікувані «Дні
 

Наші видання

post.jpg
Четвер, 10 серпня 2017 09:08

Екзаменаційна програма вступних іспитів до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України у 2017 році (спеціальність 035-Філологія)

Екзаменаційна програма вступних іспитів до аспірантури

Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України у 2017 році

(спеціальність 035-Філологія)

 

Спеціалізація «Українська література»

1.       Літописання Київської Русі: жанри, тематично-образний масив.

2.       Жанрово-тематична своєрідність творчості Ф. Прокоповича.

3.       Місце і значення «Києво-Печерського патерика» в історії давньої літератури.

4.       Синтез етики і естетики у поетичній творчості Г. Сковороди.

5.       Українська полемічна література.

6.       Жанрове багатство давньої української літератури.

7.       «Слово о полку Ігоревім»: сучасні концепції авторства.

8.       Козацькі літописи: авторство, тематика, хронотоп.

9.       Творчість Івана Вишенського.

10.  Основні художні напрями розвитку української літератури ХІХ – початку ХХ ст. (загальний огляд).

11.  Романтизм в українській літературі ХІХ ст.

12.  Українська поезія кінця ХІХ – початку ХХ ст.: тенденції розвитку, художні пошуки, творчі індивідуальності.

13.  Українська проза ХІХ – початку ХХ ст.: еволюція характеротворення, поетика.

14.  Розвиток драматургії першої половини та середини ХІХ ст. (становлення жанрів).

15.  Розвиток драматургії другої половини ХІХ ст.

16.  Гумор і сатира в українській літературі ХІХ – початку ХХ ст.

17.  Журнали «Основа», «Правда», «Зоря», «Літературно-науковий вістник» та ін., їх роль в українському літературному процесі ХІХ – початку ХХ ст.

18.  Історична тематика та жанри її розкриття в українській літературі другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

19.  Українська літературна критика ХІХ – початку ХХ ст.

20.  Жанр новели в українській прозі кінця ХІХ – початку ХХ ст.

21.  Новаторські пошуки в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст.

22.  Творча індивідуальність Т. Шевченка.

23.  Поетика ранніх творів Шевченка

24.  Фольклорні мотиви й образи, їх рецепція і трансформація в поезії Т. Шевченка.

25.  Творчість Т. Шевченка періоду «трьох літ» – основні риси.

26.  Нові риси творчості Т. Шевченка після заслання.

27.  Поезія Т. Шевченка останніх років життя.

28.  І. Франко – прозаїк.

29.  Поезія І.Франка: проблематика, жанрова система, напрями еволюції.

30.  Іван Франко – теоретик літератури, літературний критик, історик української літератури. 

31.  Проблематика і поетика драматургії Лесі Українки.

32.  Проблематика і художня структура поезії Лесі Українки.

33.  Творчість І. Котляревського і проблеми становлення нової української літератури.

34.  Художнє новаторство «Енеїди» І. Котляревського.

35.  Художні особливості прози І. Нечуя-Левицького.

36.  Українські повісті Г. Квітки-Основ’яненка.

37.  Місце творчості М. Старицького в українській літературі другої половини ХІХ століття.

38.  Поезія П. Куліша (творча еволюція).

39.  Особливості творчої манери В. Стефаника.

40.  Художня своєрідність новел М. Коцюбинського.

41.  Проза Панаса Мирного.

42.  Художнє новаторство В. Винниченка – прозаїка і драматурга.

(ХХ ст. та сучасний літературний процес)

1.     Історія української літератури ХХ ст.: концепції, принципи дослідження, канонізація.

2.     «Традиція» та «новаторство» в українській літературі ХХ ст.

3.     Український історичний роман ХХ ст.: еволюція жанру.

4.     Літературно-художня критика в літературному процесі ХХ ст.

5.     Основні стильові тенденції в українській літературі 1920-х років.

6.     Літературна дискусія 1925-1928 рр.

7.     Дилема «Європа чи просвіта?» в літературному житті 1920-х років.

8.     Літературні організації та угруповання 1920-х років.

9.     Література Західної України 1920-1930 рр.

10.                       Загальна характеристика творчості «київських неокласиків».

11.                       Ідейно-художнє новаторство раннього П. Тичини.

12.                       Микола Хвильовий у літературному процесі першої половини ХХ ст.

13.                       Драматургія Миколи Куліша: проблематика, стильові особливості.

14.                       Урбаністичні мотиви прози В.Підмогильного.

15.                       Естетичні уроки О. Довженка.

16.                       Творча еволюція М. Рильського.

17.                       Соцреалізм в українській літературі 1930-1980 рр.

18.                       «Празька школа» української поезії.

19.                       Проза української еміграції 1940-1980-х років.

20.                       Нью-йоркська група поетів: естетичні принципи, стилістичні особливості творчості.

21.                       Явище шістдесятництва в українській новітній літературі.

22.                       Поезія 1960-1980 рр.: основні тенденції, явища, імена.

23.                       Особливості поезії «київської школи».

24.                       Пошуки умовних форм у прозі 1970-1980-х років («химерний роман»).

25.                       Українська постмодерна література: тенденції, постаті, твори.

26.                       Сучасна українська поезія.

27.                       Жанрово-стилістичні особливості сучасної української літератури.

28.                       Сучасна масова література.

29.                       Чорнобильська тема в українській літературі.

 

Спеціалізація «літературне джерелознавство і текстологія»

1.       Текстологія як наукова філологічна дисципліна. Предмет і завдання текстології.

2.       Поняття про основний текст. Загальні принципи його встановлення.

3.       Творча воля автора як визначальний принцип встановлення основного тексту. Критерії художності — змістова сутність поняття «творча воля».

4.       Критика принципу останньої авторської воля, що був домінантним у текстологічній праці радянської доби, з точки завдань сучасної текстології.

5.       Основні фактори, що можуть негативно впливати на творчу волю автора в процесі написання й видання художнього твору. Необхідність їх врахування при розв’язанні проблеми основного тексту.

6.       Поняття про критичний (дефінітивний, канонічний, остаточний) текст. Необхідність його вироблення для творів класичної спадщини. Основні методичні підходи до його вироблення. Різні точки зору на поняття «канонічний текст», що існують у сучасній текстології.

7.       Текстологія і правопис. Мовно-правописні проблеми підготовки видань класичної спадщини й шляхи їх розв’язання.

8.       Поняття про редакції і варіанти у їх співвіднесеності з проблемою вибору основного тексту.

9.       Атрибуція як важлива ділянка текстології.

10.  Основні термінологічні поняття сучасної текстології (основний текст, канонічний текст, джерела тексту, редакції і варіанти, кон’єктури, атрибуція). Їх зміст і функції.

11.  Основні текстологічні принципи підготовки творів класичної спадщини до видання. Методика цього процесу.

12.  Основні типи видань класичної спадщини, їх призначення, відмінності з точки зору підготовки тексту.

13.  Академічні видання художньої спадщини й особливості їх текстологічної підготовки.

14.  Науково-критичні й масові (популярні) видання й особливості їх текстологічної підготовки.

15.  Науково-допоміжний апарат у виданнях класичної спадщини, його призначення й структура в залежності від типу видань.

16.  Коментарі (примітки), їх зміст і завдання у виданнях художньої спадщини різних типів.

17.  Проблеми композиції у багатотомних виданнях художньої спадщини. Принципи їх розв’язання.

18.  Особливості видання української класичної спадщини в радянську добу. Критика текстологічних принципів їх підготовки. Завдання сучасної текстології щодо підготовки видань класичної спадщини.

19.  Найважливіші видання української художньої спадщини, що були здійснені за останні десятиліття. Оцінка рівня їх текстологічної підготовки. Загальна характеристика серії «Бібліотека української літератури».

20.  Завдання текстології щодо підготовки видань української художньої спадщини в умовах сучасного етапу національно-культурного відродження.

21.  Текстологічні проблеми творчості Т. Г. Шевченка. Особливості їх розв’язання в академічному виданні творів Т. Г. Шевченка, підготовленому Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

22.  Текстологічні проблеми видання художньої спадщини І. Я. Франка та рівень їх розв’язання у п’ятдесятитомному зібранні його творів.

23.  Текстологічні проблеми творчості Панаса Мирного. Характеристика зібрання його творів у семи томах, рівень його текстологічної підготовки.

24.  Зібрання творів П. Г. Тичини у 12 томах. Аналіз текстологічних принципів його підготовки.

25.  Шляхи й етапи розвитку текстології в Україні. Аналіз із цього погляду текстологічних збірників («Питання текстології»), що видавалися Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

26.  Джерелознавство як науково-допоміжна дисципліна літературознавства.

27.  Роль джерел у роботі літературознавця.

28.  Джерела в художній літературі і в історії літератури.

29.  Види джерел. Рукописні і друковані джерела.

30.  Основні принципи роботи над джерелами.

31.  Вивчення мемуарних та епістолярних джерел. Мемуари. Автобіографії. Щоденники. Записні книжки. Епістолярна спадщина.

32.  Роль архівних матеріалів у вивченні літературного процесу, життєвого і творчого шляху.

33.  Питання літературної бібліографії. Види бібліографічних посібників. Бібліографічні розшуки. Персональні бібліографії.

34.  Семінарії про творчість письменника. Літописи життя і творчості письменника. Бібліотека письменника. Письменник у споминах і в критиці.

 

Спеціалізація «Теорія літератури»

Загальні поняття

1.     Теорія літератури та її зв’язок з історією літератури та критикою.

2.     Основні теоретико-літературні школи ХХ ст. на тлі розвитку філософських ідей епохи.

3.     Теорія інтерпретації та її застосування в літературознавстві (У,Еко, Р.Яус, В.Ізер).

4.     Теорія мімезису в трактуванні різних теоретичних шкіл.

5.     Специфіка художнього мислення і теорія тропів.

6.     Літературна компаративістика, основні поняття та етапи розвитку.

Теоретичні школи і концепції ХХ століття

7.     Історична поетика О. Веселовського та її значення для розвитку естетико-літературних уявлень.

8.     Психолінгвістична теорія Олександра Потебні: основні поняття.

9.     Формалістичний напрям в літературознавстві. Російський формалізм, його основні поняття та представники. Формалізм в українському літературознавстві.

10.                  Структуралістська критика, її основні поняття та еволюція ідей.

11.                  Постструктуралізм і його основні положення. Поняття «Задоволення від тексту» і «смерть автора» у трактуванні Р. Барта.

12.                  Психоаналітична критика ХХ ст.: основні ідеї. Психоаналіз в українському літературознавстві.

13.                  Марксистська і неомарксистська критика в літературознавстві.

14.                  Феміністична і гендерна критика в літературознавстві.

15.                  Поняття про дискурс і дискурсивний аналіз (М. Фуко, Р. Барт, Ю. Крістева).

16.                  Школа деконструктивізму в західній літературній критиці (П. де Ман, Дж. Каллер, Ж. Деріда).

17.                  Феноменологічна концепція Р. Інгардена: поняття про «неповну визначеність» і «Конкретизацію» художнього твору.

18.                  Літературна нерменевтика Г. Г-Гадамера: читання як діалог.

19.                  Теорія елітарної культури Т. С. Еліота і Ортеги-і-Гасета.

20.                  Теорія архетипної критики Нортропа Фрая.

21.                  Теорія масової культури: від «масової індустрії» Т. Адорно до поп-арту Е. Воргола.

Окремі теоретичні поняття

22.                  Теорія метафори та її основні концепції.

23.                  Теорія нарації і сучасний стан її розвитку.

24.                  Сучасні уявлення про генологію; зв’язок жанрів і типів творчості.

25.                  Теорія міфу і міфопоетики.

26.                  Теорія автора (від автора «реального» до «імпліцитного»).

27.                  Теорія канону і каноноутворення в літературі.

Напрямки та стилі художнього розвитку

28.                  Уявлення про античну спадщину в історії світової культури.

29.                  Стилі і жанри в літературі Середніх Віків та Відродження і їхня рецепція в давній українській літературі.

30.                  Літературна система епох Просвітництва і класицизму.

31.                  Романтизм як стиль і епоха в теоретичних дискусіях ХХ ст.

32.                  Реалізм і його осмислення в літературознавстві ХІХ-ХХ ст.

33.                  Соцреалізм як теоретична проблема.

34.                  Постмодернізм і концепції гри в літературі.

З історії літературної теорії та естетики

35.                  Платон про місце і смисл мистецтва у трактаті «Держава».

36.                  Значення «Поетики» Аристотеля для розвитку сучасних естетико-літературних уявлень.

37.                  Основні ідеї «Науки поезії» Горація.

38.                  «Поетика» Н. Буало, основні положення та місце трактату в історії літературознавчих ідей.

39.                  Основні положення трактату Ф. Шіллера «Про найновішу німецьку літературу» в історії романтизму.

40.                  Значення праці І. Г.Гердера «Про найновішу німецьку літературу» в історії романтизму.

41.                  Місце «Лаокоона» Лессінга в історії естетичних ідей.

Українська проблематика

42.                  Методологічні проблеми сучасного українського літературознавства.

43.                  Естетико-літературні концепції українських романтиків.

44.                  Концепція реалізму в інтерпретації Івана Франка.

45.                  Українська історіографія (І. Франко, С. Єфремов, Д. Чижевський, М. Зеров).

46.                  Літературна критика ЛНВ і «Вісника» (1922-1939).

47.                  Літературознавча критика С. Балея.

48.                  Теорія бароко в інтерпретації Дмитра Чижевського.

49.                  Основні шевченкознавчі концепції в історії української літератури.

 

Спеціалізація «Порівняльне літературознавство»

1.     Компаративістика й історія світової літератури, їхній взаємозв’язок, взаємодія.

2.     Теорія літератури й компаративістика. Концепція компаративної поетики.

3.     Історія літературної компаративістики, основні етапи й закономірності її руху.

4.     Літературна компаративістика на сучасному етапі, нові парадигми й інтенції.

5.     Українське порівняльне літературознавство, історія і сучасний стан.

6.     Основні типи й форми літературних взаємин.

7.     Взаємопов’язаність і взаємодія генетико-контактних зв’язків і типологічних спільностей у розвитку літератури.

8.     Генетико-контактні зв’язки в літературі, діапазон і механізм їх дії.

9.     Типи і форми генетико-контактних зв’язків у літературі.

10.                       Вплив і рецепція у розвитку літератур. Сучасне трактування проблеми.

11.                       «Вічні» образи, мотиви, сюжети як предмет порівняльного літературознавства.

12.                       Художній переклад як форма міжлітературних взаємин. Історичні види і форми перекладів.

13.                       Типологічні спільності, їх виникнення і функціонування. Рівні порівняльно-типологічного вивчення літератури.

14.                       Тематологічний рівень типологічних спільнот і відповідностей. Методологія і методика їх вивчення.

15.                       Порівняльно-типологічне вивчення літератури на рівні художніх напрямів і стилів. Їх трансформації в національних літературах.

16.                       Генологічний рівень порівняльно-типологічного вивчення літератур. Трансформація жанрів і жанрових форм в національних літературах.

17.                       Національні літератури та її міжнаціональні контексти. Множинність цих контекстів.

18.                       Системно-порівняльний аналіз літературних явищ, його аспекти й засадничі принципи. Поняття типологічного ряду.

19.                       Інтертекстуальність у порівняльному літературознавстві. Поняття претексту.

20.                       Імагологія як галузь порівняльного літературознавства.

21.                       Література в системі мистецтв, її взаємозв’язок і взаємодія з іншими мистецтвами в історичному контексті.

22.                       Література й образотворче мистецтво, динаміка їх взаємодії, перекодування їх мов.

23.                       Література і музика, аспекти й форми взаємозв’язків і взаємодії.

24.                       Література і театр, специфіка їх взаємозв’язків і взаємодій.

25.                       Національні літератури й культурно-історичні спільноти. Їх роль у русі й міжнаціональних спілкуваннях літератур.

26.                       Міфологія і література. Особливості зв’язків літератури з міфологією на різних етапах її розвитку і в різних художніх системах.

27.                       Генетичні зв’язки новоєвропейських літератур з античною літературою, модифікації цих зв’язків.

28.                       Проблеми періодизації і типології українсько-європейських літературних взаємин.

29.                       Давня українська література в системі європейських літератур.

30.                       Нова українська література в європейському контексті.

 

Спеціалізація «Література зарубіжних країн»

1.       Середньовічна література і антична спадщина.

2.       Історизм середньовічного епосу.

3.       Від епосу до роману доби середньовіччя.

4.       Християнська література доби середньовіччя та її значення.

5.       Проблеми сучасної медієвістики.

6.       Концепція людини і світу в мистецтві Відродження.

7.       Проблеми ренесансного гуманізму.

8.       Загальне й індивідуальне в розвитку літератури Відродження в країнах Західної Європи.

9.       Національні варіанти літературного Відродження в Європі.

10.  Формування романного жанру, його витоки та джерела.

11.  Театр доби Відродження.

12.  Любовно-побутова комедія: античні, середньовічні і ренесансні канони.

13.  Від Відродження до ХVІІ століття – розвиток жанру трагікомедії.

14.  ХVІІ століття як літературна епоха.

15.  Європейське бароко як напрям і стиль.

16.  Жанрова система класицизму.

17.  Класицизм і бароко – співіснування і протистояння.

18.  Сучасні літературознавчі концепції бароко і класицизму.

19.  Доба Просвітництва як культурний феномен, його функціонування в літературі.

20.  Література сентименталізму.

21.  Європейський романтизм: естетика, жанри, стилі.

22.  Історичний роман епохи романтизму.

23.  Європейський реалізм першої половини ХІХ ст.: основна характеристика.

24.  Національні школи і моделі романтизму.

25.  Специфіка американського літературного процесу в другій половині ХІХ ст.

26.  Натуралізм в Європі та США.

27.  Модернізм як художня система: філософія і поетика.

28.  Реалізм ХХ ст.: модифікації та теорії.

29.  Європейська поезія перших десятиліть ХХ ст.: школи і напрямки.

30.  Міф, міфологія і міфотворчість у літературі ХХ ст.

31.  Літературний екзистенціалізм: «географія», основні характеристики, постаті.

32.  Еволюція європейської драми ХХ ст.

33.  Співвідношення «високої», «масової» і контркультури в західній літературі другої половини ХХ ст.

34.  Література ХХ ст.: суб’єктивне та об’єктивне в естетичному вираженні.

35.  Література абсурдизму: основні характеристики.

36.  Новий латиноамериканський роман як художнє явище.

37.  Регіональне, національне і вселюдське в літературі ХХ ст.

38.  Феміністичні течії в сучасній культурі та літературі.

39.  Феномен постмодернізму і літературні дискусії навколо нього.

40. Мультикультуралізм та постколоніалізм в сучасній літературі.

 

 

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_січня

18

Круглий стіл "ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ СТУСА І СУЧАСНІСТЬ"

«ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ СТУСА І СУЧАСНІСТЬ» (З...

NEWSKIT_січня

10

ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ СТУСА І СУЧАСНІСТЬ

НАУКОВИЙ ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ УКРАЇНСЬКОГО...