УкраїнськаEnglish
У контексті обговорення нового Державного стандарту базової
Колектив Інституту літератури вітає своїх колег-лауреатів
Конкурс проєктів НФДУ   Національний фонд досліджень
Дорогі друзі!  Програма імені Фулбрайта в Україні
З приємністю повідомляємо про вихід книги «Щоденник
Із приємністю повідомляємо про появу друком видання
Вельмишановна Ліно Василівно! Прийміть наші найщиріші
3 березня 2020 р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка
  • Звернення до т.в.о. міністра освіти і науки України Л. С. Мандзій
    Звернення до
    У контексті
  • Співробітники Інституту - лауреати Біографічного рейтингу - 2019
    Співробітники
    Колектив Інституту
  • Конкурс проєктів НФДУ
    Конкурс
    Конкурс проєктів
  • «Ціна миру»
    «Ціна миру»
    Дорогі друзі!
  • Звіт Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної Академії Наук України про роботу, виконану дистанційно під час карантину
    Звіт Інституту
  • Щоденник Володимира Винниченка (1932–1936)
    Щоденник
    З приємністю
  • Національний фонд досліджень України  запрошує всіх науковців долучитися до формування Реєстру експертів
    Національний
      Національний
  • Епістолярій Тараса Шевченка
    Епістолярій
    Із приємністю
  • ЛІНІ КОСТЕНКО – 90
    ЛІНІ КОСТЕНКО
    Вельмишановна Ліно
  • Лекція Олександра Брайка про творчість Володимира Дрозда
    Лекція
    3 березня 2020 р. в
 

Наші видання

amerykanci.jpg
Підрозділи Інституту

Підрозділи Інституту (70)

Підкатегорії

ВІДДІЛ РУКОПИСНИХ ФОНДІВ І ТЕКСТОЛОГІЇ

ВІДДІЛ РУКОПИСНИХ ФОНДІВ І ТЕКСТОЛОГІЇ (7)

Довідки щодо обслуговування читачів відділу за тел. 279 04 88.

Режим роботи відділу рукописних фондів і текстології

До уваги дослідників! У зв’язку з черговою плановою звіркою фондів відділ буде зачинений і читачів не обслуговуватиме на період із 1 березня по 31 грудня 2020 року.

 

Основні напрями роботи відділу: 

збирання архівів українських письменників, їх науковий опис та організація наукового використання;

науково-дослідна робота у галузі текстології та літературного джерелознавства:

дослідження літературознавчих джерел;

дослідження історії створення та публікації літературних творів, редакції та варіанти, встановлення основного тексту, питання атрибуції, датування, композиції;

підготовка науково-критичних та академічних видань української літературної спадщини: упорядкування, науковий коментар.

 

Склад відділу

Гальченко Сергій Анастасійович - завідувач відділу.
Бурлака Галина Миколаївна — кандидат філологічних наук, провідний наковий співробітник
Лисенко Наталія Іванівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник, головний хранитель фондів.
Баштова Надія Григорівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник, вчений секретар відділу.
Федорук Олександр Олександрович — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.
Чернишенко Лариса Іванівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.
Шацька Альбіна Оганесівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.
Диба Алла Георгіївна — науковий співробітник.
Ріпенко Алла Вікторівна — молодший науковий співробітник.
Цимбал Богдан Володимирович — молодший науковий співробітник.
Чернишенко Ірина Іванівна — головний архівіст (завідуюча читальним залом).
Гавришкевич Сергій Миколайович — провідний архівіст (фотограф).

 

Наукова робота відділу

 

Відділ розпочав роботу у 1926 р. водночас зі створенням Інституту Тараса Шевченка.

У відділі працювали відомі вчені Ієремія Якович Айзеншток, Агапій Пилипович Шамрай, Сергій Дмитрович Зубков, Микола Єфремович Сиваченко, Федір Петрович Погребенник, Михайлина Хомівна Коцюбинська та ін.

Працівники відділу брали участь у підготовці академічного зібрання творів Тараса Шевченка, науково-критичних видань творів Євгена Гребінки, Марка Вовчка, Леоніда Глібова, Анатолія Свидницького, Панаса Мирного, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Павла Тичини, Максима Рильського, Василя Стуса та інших класиків українського письменства.

Державною премією України імені Тараса Шевченка у різні роки було відзначено працівників відділу: Н. О. Вишневську за участь у підготовці 50-томного Зібрання творів Івана Франка (1988); М. Х. Коцюбинську за книгу «Мої обрії» у 2-х томах (2005); Д. В. Стуса за книгу «Василь Стус: життя як творчість» (2007). Лауреатами премії ім. Григорія Костюка стали: А. О. Шацька, Г. М. Бурлака, Н. І. Лисенко, Т. В. Маслянчук, Л. П. Мірошниченко, В.І.Дудко.

У 1930—1931 рр. відділ видавав науковий часопис „Літературний архів”, у 1956—1957 рр. — збірник „Літературна спадщина” (вийшло чотири томи). У 1968—1989 рр. видано шість випусків наукового збірника „Питання текстології”. З  2004 року почав видаватися збірник „Спадщина. Літературне джерелознавство, текстологія”, вийшло десять томів збірника.

На сьогодні фонди відділу є найбільшим в Україні спеціалізованим зібранням матеріалів з історії української літератури. Докладний опис зібрання містить „Путівник по фондах відділу рукописів Інституту літератури” (К., 1999).

Відповідно до основних напрямків, наукова робота відділу поділяється на роботу з фондами, текстологічні дослідження та підготовку наукових видань літературної класики.

У фондовій роботі триває опрацювання нових надходжень архівних матеріалів, формування каталогів, ведення фондової документації, обслуговування читачів. Окремою важливою частиною цієї роботи є продовження копіювання фондових матеріалів на електронні носії.

Предмет поточних джерелознавчих і текстологічних досліджень поєднується також з процесом підготовки видань текстів української літератури. Основним плановим завданням залишається підготовка до друку „Наукового опису особистої бібліотеки Івана Франка” у чотирьох томах. Це має бути перше в Україні видання такого типу.

Текстологи відділу складають також ядро творчої групи, яка готує до друку новий багатотомник спадщини Василя Стуса. Вже вийшло перші чотири томи, триває робота над наступними.

Продовжується підготовка до видання творів О.Гончара, Г.Костюка, О.Олеся, В.Винниченка, літературної спадщини М.Грушевського, мемуарів О.Барвінського. Йдеться про вже розпочаті видання багатотомників науково-критичного типу, де, окрім серйозної роботи укладача, необхідне також дослідницьке коментування текстів, значна частина яких буде опублікована вперше.

Під час підготовки таких ґрунтовних видань науковці відділу досліджують архівні матеріали, мають змогу публікувати у науковій періодиці праці з окремих проблем літературного джерелознавства і текстології, виступають на наукових конференціях, семінарах, круглих столах.

Поточна планова тема відділу: "Джерелознавчі питання української літератури ХІХ-ХХ століття (2013-2017)". Результатом її виконання має стати видання „Опис бібліотеки Івана Франка” та інші праці.

 

Путівник по фондах відділу рукописів / Список опрацьованих фондів

 

1999 р. співробітниками відділу було видано перший друкований довідник про рукописні фонди Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка „Путівник по фондах відділу рукописів”.

З огляду на те, що у відділі постійно триває опрацювання нових фондів, інформація про матеріали, що не увійшли до першого видання „Путівника”, додається у „Списку опрацьованих фондів”.

ПУТІВНИК ПО ФОНДАХ ВІДДІЛУ РУКОПИСІВ / заг. ред. Г. М. Бурлаки. — К.: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України; Видавничий центр "Спадщина", 1999.

 

Публікації співробітників відділу

 

Від 2004 р. видається науковий збірник „Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія” — єдине в Україні наукове видання такого типу. Він уміщує дослідження з літературного джерелознавства і текстології, коментовані першопублікації архівних джерел з історії українського письменства, докладні описи тих фондів, наукове опрацювання яких завершено після появи друком „Путівника по відділу рукописів Інститут літератури” (К., 1999). Вийшло 10 томів ”Спадщини”, готується до друку наступний том.

Індивідуальні монографії працівників із текстології та літературного джерелознавства:

Сиваченко М. Є. Історія створення роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного та Івана Білика: (З творчої лабораторії Панаса Мирного та Івана Білика). —  К., 1957.

Сиваченко М. Є. Літературознавчі та фольклористичні розвідки. —  К., 1974.

Сиваченко М. Є. Студії над гуморесками Степана Руданського. —  К., 1979; [Вид. 2-е, доп.] —  К., 2005.

Сиваченко М. Є. Над текстами українських письменників. —  К., 1985.

Сиваченко М. Є. Текстологія поетичних творів П. А. Грабовського. —  К., 1988.

Сиваченко М. Є. Сторінки історії української літератури і фольклористики. —  К., 1990.

Вишневська Н. О. Лірика Лесі Українки: Текстологічне дослідження. —  К., 1976.

Погребенник Ф. Сторінки життя і творчості Василя Стефаника. —  К., 1980.

Погребенник Ф. Наша дума, наша пісня. —  К., 1990.

Третяченко Т. Г. Художня проза Лесі Українки: Творча історія. —  К., 1983.

Бурлака Г. М. Літературна спадщина Маркіяна Шашкевича: Проблеми текстології. —  К., 1988.

Гнатюк М. М. Над текстами Івана Сенченка. —  К., 1989.

Гнатюк М. М. Роман і біографія („Людолови” З. П. Тулуб). —  К., 1994.

Гальченко С. А. Текстологія поетичних творів П. Г. Тичини. —  К., 1990.

Мірошниченко Л. Над рукописами Лесі Українки: Нариси психології творчості та текстології. —  К., 2001.

Коцюбинська М. „Зафіксоване і нетлінне”: Роздуми про епістолярну творчість. —  К., 2001.

Коцюбинська М. Мої обрії: [Вибрані праці]: В 2 т. —  К., 2004.

Диба А. Сподвижники: Леся Українка у колі соціал-демократів. —  К., 2003.

Стус Д. Василь Стус: життя як творчість. —  К., 2004.

 

Новітні публікації співробітників відділу:

 

2015

 

Бібліотека Івана Франка. Науковий опис: У чотирьох томах. – К., 2015. – Т. 2. – 720 с.

Олена Пчілка. Український дитячий театр / Упоряд., підготовка текстів, передм., текстологічні коментарі Л. П. Мірошниченко. – 2-ге вид. – К.: Веселка, 2015. – 439 с.

Григорій Костюк. Літературознавство. Критика. Публіцистика: Вибрані праці у 5 т. / Упоряд., підготовка текстів, коментарі, укладання словника персоналій Н. Баштова; передм. В. Панченка. – К. Смолоскип, 2015. – Т. 1.: Літературознавство. Критика. – 974 с.

Тарас Шевченко і царська цензура. Збірник документів / Упорядник Іван Ковальов; підготовка текстів Ірина Брижіцька; коментарі І. Брижіцька, І. Ковальов, О. Федорук; науковий редактор О. Федорук. – К.: Критика, 2015. – 336 с.

Пантелеймон Куліш. Повне зібрання творів. Наукові праці; Публіцистика. – К.: Критика, 2015. – Т. ІІІ: Записки о Южной Руси: [У 2 кн.] / Упорядник, коментарі В. Івашків; науковий редактор О. Федорук. – Кн. 1. – 416 с., іл.

Спадщина: Літературне джерелознавство, текстологія / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — Київ : Laurus, 2015. — Т. Х : Пам’яті Віктора Дудка. — 600 с.; іл.

2014

 

Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар і Гайдамаки / Розшифровка текстів збірки та авторських доопрацювань. – К.: Кліо, 2014. – С. 235–270.

Гальченко С. Історія тексту / Підготовка додатків Н. Лисенко. – К.: Наукова думка, 2014. – С. 411–685.

2013

 

Білецький Леонід. Шевченкіана. – К., 2013. – Т. 1. – 656 с.

Білецький Леонід. Шевченкіана. – К., 2013. – Т. 2. – 688 с.

Перше видання Шевченкових «Гайдамаків»: Історія книжки. – К.: Критика, 2013. – 152 с. – Супровідна книжка до факсимільного видання Шевченкової поеми «Гайдамаки» (Спб., 1841).

Тарас Шевченко. Мала книжка («захалявна») / Розшифровка автографів текстів збірки Н. І. Лисенко. – К.: Веселка, 2013. – С. 445–880.

Спадщина: Літературне джерелознавство, текстологія. – 2013. – Т. VІІІ. – 448 с.

Тарас Шевченко. Більша книжка / Розшифровка автографів текстів збірки Н. І. Лисенко. – К.: Кліо, 2013.

2012

 

Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія. – К.: Laurus, 2012. – Т 7. – 498 с.

О. Олесь. Твори у 2 т. / Упор. Н. І. Лисенко, Р.П.Радишевський. – К.: 2012. – Том 2.: Сатира (еміграційна спадщина). – 672 с.

Інокентій Гізель. Мир з Богом чоловіку / Перекл. Р. Кисельова // Вибрані твори у 3 т / Інокентій Гізель; редактор-упорядник Л. Довга. – Т. 1. Кн. 1. – К.–Л.: «Свічадо», 2012. – С. 55– 475.

2011 

 

1. Мірошниченко Л. П. Леся Українка: Життя і тексти / Передмова М. Х. Коцюбинської. – К.: «Смолоскип», 2011. – 264 с.

2.  О. Олесь. Твори: У 2 т. / Упор. примітки Н. І. Лисенко. – К., 2011. – Том 1: Лірика (еміграційна спадщина). – 672 с.

3. Пчілка Олена. «Золоті дні золотого дитячого віку...»: автобіографічний нарис / О. Пчілка; упорядкув., підготов. текстів, передм. та приміт. Л. П. Мірошниченко, А. В. Ріпенко: худож. оформ. О. А, Базилевича. – К.: Веселка, 2011. – 79 с.

4. Григорий Сковорода. Полное собрание сочинений. – Т. 1: Трактаты и диалоги / Пер. на рус. язык Р. Е. Киселева, под ред. С. Йосипенка. – К.: «Богуславкнига». – 432 с.

5. Грушевський М. С. Зібрання творів: у 50 т. – Львів: Світ, 2011. – Т. 12: Проза, драматургія, переклади (1883–1886). / Упор., передм, коментарі Г. М. Бурлаки – 558 с. – (Серія: Літературно-критичні та художні твори: Поезія (1882–1903).

6. Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія. – К.: Laurus, 2011. – Т 6. 500 с.

 

2010 

 

Повернені шевченківські раритети / автор проекту С. Гальченко;упорядкування, наук. опис колекції, приміт. С Гальченка, Н. І. Лисенко. - Дніпродзержинськ: ВД «Андрій», 2010. – 288 с., 514 іл.

Бібліотека Івана Франка: Науковий опис у чотирьох томах. – К., 2010. – Т. 1 / Упор. Р. Є. Кисельов, Л. І. Чернишенко, Н. І. Лисенко, Л. П. Мірошниченко, З. Г. Крапивка. – 624 с.

Василь Стус. Зібрання творів: у 12 т. – К.: «Факт», 2010. –Т. 2 / Упор. Д. В. Стус. – 512 с.

Василь Стус. Палимпсести = Палімпсесты / Пер. с укр. М. Рахлиной; редакторы М. Коцюбинская, Л. Лысенко, предисловие К. Москальца и Е. Захарова. – Харьков: «Фолио», 2010. – 284 с. – На укр. и рус. языках.

Науковий збірник: Олена Пчілка і Гадяч / Під ред. Т. Г. Третяченко, набір тексту Н. І. Лисенко. – К., 2010. – 102 с.

О. Олесь. Твори: У 2 т. / Упор. Н. І. Лисенко, Р. П. Радишевський. – К., 2010. – Том 1: Лірика (еміграційна спадщина) — Видання друге, доповнене. – 636 с

 

2009 

 

Барвінський О. Спомини з мого життя. – Нью-Йорк–Київ: «Стилос», 2009. – Т. 2: Частина третя та четверта. – 1120 с.

Василь Стус: Зібрання творів: у 12 т. – К., 2009. – Т. 5: «Палімпсести»: (Найповніший незавершений корпус) / Упор. Д. В. Стус., А. О. Шацька. – 766 с.

О. Олесь. Твори: У 2 т. / Упор. Н. І. Лисенко. – К., 2009. – Т. 1: Лірика: (еміграційна спадщина). – 574 с.

Коцюбинська М. Х. Листи і люди: Роздуми про епістолярну творчість. – К.: Дух і літера, 2009. – 582 с.

Гаврилюк Н. І. Український поліметричний вірш. – К.: «Фенікс», 2009. – 250 с.

Маслянчук Т. В. Проза Володимира Винниченка: Проблеми текстології. – К.: «Стилос», 2009. – 192 с.

Роман Корогодський. Брама світла: Шістдесятники / Упор. М. Х. Коцюбинська. – Львів: Вид-во Укр. Католицького Ун-ту, 2009. – 655 с.

Коцюбинська М. Х. Історія, оркестрована на людські голоси: Екзистенційне значення художньої документалістики для сучасної української літератури. – К.: Видавничий дім «КМА», 2009. – 70 с.

Гончар О. Твори: У 12 т. – К.: «Наукова думка», 2009.– Т. 8: Мала проза / Упор., примітки Н. Г. Баштова). – 496 с.

 

2008 

 

Баштова. Н. Г. Григорій Костюк: літературознавець, критик, публіцист. – К.: «Стилос», 2008. – 216 с.

Василь Стус. Зібрання творів: у 12 т. – К.: «Факт», 2008. – Т. 3: Час творчості / Під ред. Д. В. Стуса, упор., коментарі Г. М. Бурлаки, укладання абеткового покажчика Н. І. Лисенко.– 752 с.

Василь Стус. Зібрання творів: у 12 т.– К.: «Факт», 2008. –Т. 4: Вірші кін. 60-х – 1971 рр. / Упор. Д. В. Стус, А. О. Шацька. – 750 с.

Василь Стус. Таборовий зошит: Вибрані твори / Упор., передм. Д. В. Стуса. – К.: «Факт», 2008. – 452 с.

Михайло Грушевський. Зібрання творів: у 50 т. – Львів: «Світ», 2008. – Т. 11: Літературно-критичні праці / Упор, передм., коментарі Г. М. Бурлаки. – 750 с.

Михайло Коцюбинський. Листи до Олександри Аплаксіної / Передм. М. Х. Коцюбинська, упор. А. Г. Диба, С. Захаркін, В. Панченко). – К.: «Критика», 2008.

Іван Світличний. Голос доби: Листи / Упор, передм., примітки М. Х. Коцюбинської).– К.: «Сфера», 2008. – Кн. 2. – 814 с.

Світличний І. О., Світлична Н. О. З живучого племені Дон Кіхотів / Упор., передм., примітки М. Х. Коцюбинської. – К.: «Грамота», 2008. – 814 с. – (Серія: «Бібліотека Шевченківського комітету»).

Кириличні стародруки XV–XVII ст. у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського / Упор. Р. Є. Кисельов, Н. П. Бондар, Т. М. Росовецька. – К., 2008. – 232 с.

Леся Українка. Лісова пісня / Упор. примітки Л. П. Мірошниченко. – Харків: «Фоліо», 2008. – 640 с. – (Серія «Українська література. Колекція»).

Брама світла: Шістдесятники / Упор., передм. М. Х. Коцюбинської. – Львів: Вид-во Українського Католицького університету, 2008.

 

Підготовка виставок та інших заходів

 

2015

 

1) До 80-річчя від дня народження Василя Симоненка — у Національному музеї літератури України;

2) «Україно… ти моя розпуко вікова» — у Музеї книги та друкарства України;

3) «В Україну ідіть, діти! В нашу Україну…» — у Музеї книги та друкарства України;

4) До дня народження В. Винниченка експозиція з 76 картин — у Національному музеї літератури України;

5) «Геній Данте – натхнення поза часом» — у Музеї книги та друкарства України.

 

Текстологічні читання, присвячені М. Є. Сиваченку, 24 листопада 2015 р., м. Київ, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка.

 

2014

Г. М. Бурлака, Н. І. Лисенко

І. До 200-річчя Т. Г. Шевченка:

  «На вічному шляху до Тараса» – організатор – Державна архівна служба України (у приміщенні ЦДАМЛМ України). Надання консультацій при складанні тематико-експозиційного плану та каталогу виставки. Надання цифрових копій. Участь у відкритті виставки.

Співорганізація виставки «Шевченкіана Юрія Меженка і Музею книги» (підготовка 155 видань для експонування).

Надання цифрових копій для виставки у «Мистецькому арсеналі».

Виступ на відкритті Шевченківської виставки у Музеї Михайла Грушевського.

Участь у проекті, спільному з Інститутом історії – підготовка до видання слідчих справ Т. Шевченка. Збір матеріалу, організація копіювання архівних одиниць, ідентифікація документів, консультативна робота.

«Душа поета – то душа народу, вірші поета – то його думки» у Центральному Державному архіві громадських об’єднань.

ІІ. Інші виставки та літературні заходи

 

З нагоди 150-річчя з дня народження Б. Грінченка (Музей книги та друкарства України);

До 245-річчя від дня народження І.П.Котляревського (Музей книги та друкарства України);

”Лісова пісня’’: від рукопису до книжки (Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького).

 

 Архів рукописів

 

 

Перегляд матеріалів ...
ВІДДІЛ  КЛАСИЧНОЇ  УКРАЇНСЬКОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

ВІДДІЛ КЛАСИЧНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (17)

Основні напрями роботи відділу

Дослідження української літератури ХІХ — початку ХХ ст.

 

Склад відділу

Бондар Микола Пантелеймонович — кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник, завідувач відділу.

Мороз Лариса Захарівна — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Скупейко Лукаш Іванович — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Левчик Надія Володимирівна — кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Кузнецов Юрій Борисович — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Бойко Надія Теодорівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Гаджилова Ганна Олександрівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Матвєєва Ольга Олексіївна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Шубравська Ольга Василівна - молодший науковий співробітник.

 

 

Перегляд матеріалів ...
ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХХ СТОЛІТТЯ  ТА СУЧАСНОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ

ВІДДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХХ СТОЛІТТЯ ТА СУЧАСНОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ (5)

Основні напрями роботи відділу

Основними напрямками наукової діяльності відділу є робота над фундаментальним виданням — „Академічною історією української літератури у 12 томах”, створення колективних та індивідуальних досліджень важливих явищ української літератури ХХ ст., участь в енциклопедичних виданнях (Українська літературна енциклопедія, Енциклопедія сучасного українознавства, Енциклопедія української культури), розробка програм літературної освіти, створення підручників і посібників для шкіл і вищих навчальних закладів, підготовка наукових кадрів для Інституту літератури та інших науково-освітніх установ України, участь у наукових конгресах, симпозіумах, конференціях, публікації в наукових виданнях, виступи на радіо й телебаченні, присвячені актуальним проблемам вивчення української літератури ХХ століття.

Від початку 2019 року співробітники відділу працюють над науково-дослідною темою «Історія української літератури ХХ – ХХІ століть: постаті, течії, тексти» (роки виконання: 2019 – 2023 рр.). Науково-дослідна робота спрямована на підготовку концепції, сло́вника, статей нового академічного видання «Українська літературна енциклопедія» у 5 томах відповідно до Постанови Президії Національної академії наук України від 14.02.2018 р. №48. Роботу колективу відділу буде зосереджено на підготовці матеріалів (енциклопедичних статей), які висвітлюватимуть факти, події, імена, стильові та жанрові тенденції, історико-літературні, теоретичні поняття, явища українського літературного процесу ХХ – початку ХХІ століття.  Паралельно пріоритетними напрямками наукової діяльності відділу є  створення колективних та індивідуальних досліджень важливих явищ української літератури ХХ ст., розробка програм літературної освіти, створення підручників і посібників для шкіл і закладів вищої освіти, підготовка наукових кадрів для Інституту літератури та інших науково-освітніх установ України, участь у наукових конгресах, симпозіумах, конференціях, публікації в наукових виданнях, виступи на радіо й телебаченні, присвячені актуальним проблемам вивчення української літератури ХХ століття.

Склад відділу

Жулинський Микола Григорович — доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, головний науковий співробітник, завідувач відділу, директор Інституту.

Мовчан Раїса Валентинівна — доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник.

Тарнашинська Людмила Броніславівна — доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник.

Павлюк Ігор Зиновійович — доктор наук із соціальних комунікацій, провідний науковий співробітник.

Кравченко Андрій Євгенович — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Лущій Світлана Іванівна — доктор філологічних наук, старший науковий співробітник.

Матющенко Анжела Вікторівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Шпиталь Анатолій Григорович — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Герасименко Ніна Василівна  — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Головань Тарас Петрович — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Цимбал Ярина Володимирівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Родик Костянтин Костянтинович — науковий співробітник.

Рудик Олена Вікторівна — молодший науковий співробітник.

Василенко Вадим Сергійович — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник, учений секретар відділу.

Девдера Катерина Михайлівна —  кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

 

Наукова робота відділу

Багаторічна праця науковців відділу української літератури ХХ ст. — це послідовні кроки до адекватного наукового осмислення української літератури ХХ ст. як феномену національної культури. На базі запровадження новітніх літературознавчих методик створюються синтетичні дослідження літературного процесу, присвячені, зокрема, вивченню динаміки жанрової структури української літератури ХХ століття, еволюції авторських стилів і стильових течій залежно від індивідуальних психологічних рис творчої особистості та загальнокультурних чинників.

Найголовнішим виданням, у якому беруть участь співробітники відділу, є 12-томна „Академічна історія української літератури”. Наукові редактори томів праці:  Р. Мовчан (т. 10); А. Кравченко (т. 11). Більшість співробітників відділу працюють над написанням розділів до видання.

Пріоритетний напрямок наукової роботи відділу — створення статей до літературних енциклопедій, зокрема до УЛЕ, ВУЕ та інших.

Найголовніші колективні праці відділу:

  • 2 том 2-томної „Історії української літератури” (1957).
  • 6, 7, 8 томи 8-томної  (1970—1971) „Історії української літератури”.
  • „Історія української літератури ХХ ст.” у 2 кн., 3 ч. (1994—1995), за яку В. Дончик, В. Моренець, В. Мельник, Г. Штонь, А. Кравченко, М. Наєнко, Ю. Ковалів, В. Агеєва були удостоєні 1996 р. Національної премії України ім. Т. Шевченка.
  • „Діалектика художнього пошуку. Літературний процес 60-80-х  років” (1989).
  • „20-і роки: літературні дискусії, полеміки” (1991).
  • „Стильові тенденції української літератури ХХ століття”.
  • „Найголовніше — момент істини” пам’яті Л.Новиченка.„Нариси історії української літератури XX ст. (стильова динаміка).
  • твори Л. Коваленка „Ми – люди майбутнього, ми – не минулі” (2008)

Вийшли друком такі індивідуальні монографічні розвідки:

  • М. Жулинський: „Наближення” (1986), „Із забуття — в безсмертя” (1991; Державна премія України ім.  Т. Г. Шевченка), „Вірю в силу духа” (1999; Премія „Незалежність – 99”), „Подих третього тисячоліття” (2000), „Заявити про себе культурою” (2001), „Слово і доля” (2002), „Духовна спрага по втраченій батьківщині (2002), „Високий світоч віри. Голодомори в Україні та роман Василя Барки „Жовтий князь” (2003), „То твій,  сину, батько!. Українська душа — на Голгофі ХХ  століття” (2005), „Відстані” (2006), „Він знав, ‘як много важить слово…’ ” (2008), „Нація. Культура. Література: національно-культурні міфи та ідейно-естетичні пошуки української літератури” (2010), „Українська література: творці і твори: учням, абітурієнтам, студентам, учителям” (2011), "Шевченко: повернення в «нашу Україну»" (2014), "Слово на сторожі нації" (2015), "Духовний будівничий України" (2016).
  • В. Дончик „Український радянський роман. Рух ідей і форм” (1987), „Зупинені миті”/ літ.-критична збірка (1989), „З потоку літ і літпотоку” (2003), „Доля української літератури – доля України: Монологи й полілоги” (2011), "Неминуче й неминуще: Літературні досліди і хроніки" (2012), "Любіть Україну, або Яку державу ми будуємо?" (2015), "З віків і на віки" (2018).
  • Г. Штонь „Романи Михайла Стельмаха” (1985).
  • Ю. Ковалів „Романтична стильова течія в українській поезії 20-30-х рр.” (1988).
  • А. Кравченко „Художня умовність в українській радянській прозі” (1988), «Майдан і українська національна ідея» (2014).
  • М. Наєнко „Романтичний епос” (1988).
  • В. Агеєва „Пам’ять подвигу. Українська воєнна проза 60-80-х рр.” (1989).
  • І. 3уб „Остап Вишня” (1989).
  • В. Моренець „На відстані серця” (1988)/ літ.-критична збірка; „Володимир Сосюра” (1990).
  • Н. Шумило „Під знаком національної самобутності: українська художня проза і літературна критика кінця ХІХ — поч. ХХ ст.” (2003).
  • Н. Зборовська „Психоаналіз і літературознавство” (2003), „Код української літератури: проект психоісторії новітньої української літератури” (2006).
  • А. Матющенко „Час героя: українська драматургія першої третини ХХ століття” (2004).
  • О.Поліщук „Автор і персонаж в українській новітній прозі” (2008).
  • Л. Тарнашинська „Презумпція доцільності: Абрис сучасної літературознавчої концептології” (2008), „Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління (Історико-літературний та поетикальний аспекти)” (2010), "Сюжет Доби: дискурс шістдесятництва в українській літературі ХХ століття" (2013), „"Шевченко - поет сучасний": прочитання крізь призму шістдесятництва” (2017).
  • Р. Мовчан „Український модернізм 1920-х: портрет в історичному інтер’єрі” (2008), "У пошуках архітвору (з історії українсьої літератури ХХ століття)" (2018).
  • С. Лущій „Художні моделі буття в романах В.Підмогильного” (2008), "Романістика української діаспори 1960-1980-х років: проблематика, жанрово-стильові парадигми" (2017), "Відновити історію знищень і відроджень...: Ю.Лавріненко і літературнокритична думка діаспори" (2018).
  • І. Павлюк „Письменники у пресі: українськомовний культурно-інформаційний простір Полісся, Холмщини, Підляшшя (1917-1944) та Волині 1917-2000 років” (2010).
  • Н. Герасименко "Популярна література кінця ХХ – поч. ХХІ ст." (2010), "Словами очевидців: література від Євромайдану до війни" (2019).
  • В.Хархун „Соцреалістичний канон в українській літературі: генеза, розвиток, модифікації” (2009); „Роман Володимира Винниченка „Записки Кирпатого Мефістофеля”: генерика, семіосфера, імагологія” (2011).

Під керівництвом Р. Мовчан розроблено програми та створено низку підручників для середньої загальноосвітньої школи.

 

Історичний екскурс

Відділ утворений в Інституті у повоєнні роки, очолювали його доктори філологічних наук С. Крижанівський (1949—1973), І. Дзеверін (1973—1976), Л. Новиченко (1976—1985), В. Дончик(1985—1992, 1999—2003), В. Мельник (1993—1999), з 2003 р. —  М. Жулинський.

У різний час у відділі працювали відомі українські літературознавці: В.Дончик, С. Крижанівський, І. Дзеверін, Л. Новиченко, А. Тростянецький, Є. Старинкевич, Л. Коваленко, О. Кудін, Б. Буряк, М. Сиротюк, М. Острик, В. Іванисенко, Д. Вакуленко, М. Логвиненко, І. Зуб, В. Мельник, В. Громова, Н. Шумило, Л. Бойко, Г. Штонь, М. Наєнко, В. Моренець, С. Іванюк, В. Агеєва, Ю. Ковалів, Н. Зборовська та ін.

Перегляд матеріалів ...
ВІДДІЛ ШЕВЧЕНКОЗНАВСТВА

ВІДДІЛ ШЕВЧЕНКОЗНАВСТВА (8)

 

 

Основні напрямки роботи відділу 

Всебічне вивчення літературної спадщини Тараса Шевченка, зокрема:
– поетичних творів на історичну тематику;
– прози в контактно-генетичних зв’язках і типологічних збігах;
– поетики Щоденника;

а також дослідження:
– історії шевченкознавства;
– спогадів про Тараса Шевченка;
– видань творів Шевченка у цифрову добу.

 

Склад відділу

Боронь Олександр Вікторович — доктор філологічних наук, завідувач відділу.

Калинчук Алла Миколаївна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Мовчанюк Володимир Павлович — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Харчук Роксана Борисівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Лебідь-Гребенюк Євгенія Михайлівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Єсипенко Дмитро Олександрович — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Карпінчук Галина Володимирівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник, вчений секретар відділу.

Козак Олег Олександрович — головний бібліограф.

Лігостова Олена Вільямінівна  — старший лаборант.

Поклад Богдан Юрійович — провідний інженер.

 

Наукова робота відділу

У 2019 р. відділ розпочав роботу над плановою п'ятирічною темою «Проблеми поетики, едиції та історії вивчення творів Тараса Шевченка». Упродовж 2019 р. працівники відділу видали 1 монографію, 1 коментований збірник шевченкознавчої спадщини Миколи Сумцова, оприлюднили 44 статті, з них — 35 у вітчизняних та 9 — у закордонних виданнях (з яких 3 — в журналі, що входить до наукометричної бази Sсopus). Опубліковано також 18 додаткових матеріалів: популяризаторських заміток у пресі, рецензій, відгуків про події, оглядів для інтернет-видань тощо. Виголошено 43 доповіді на наукових конференціях і семінарах різного рівня (12 міжнародних, 27 всеукраїнських, 4 закордонних) в науково-освітніх та музейних установах Києва, Львова, Одеси, Черкас, а також Братислави, Кракова, Мінська.

Наукові заходи відділу

У складі Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка відділ кожні 2–3 роки організовує наукові шевченківські конференції у Черкасах (спільно з Черкаським національним університетом ім. Б. Хмельницького). Із 2017-го відділ проводить 3–4 шевченкознавчі семінари на рік, приурочені до ювілеїв видатних дослідників поетової творчості або пов’язані з обговоренням певного кола проблем.

Співробітники відділу беруть участь у Міжнародних конгресах україністів, шевченківських конференціях у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, у наукових заходах ряду українських і зарубіжних вишів.

Історичний екскурс

Попередниками сучасного відділу шевченкознавства були (ще до створення Інституту літератури), постійні комісії історично-філологічного відділу заснованої 1918 р. Української академії наук: Комісія для видавання пам’яток новітнього українського письменства та Комісія для видавання творів Шевченка, Франка, Драгоманова. Ці комісії розгорнули шевченкознавчу працю; перша з них під керівництвом акад. С. Єфремова готувала академічне видання творів Шевченка (побачили світ лише т. 3 — листування, 1929, і т. 4 — щоденник, 1927). У Харкові (з філією у Києві) 1926 р. засновано Інститут Тараса Шевченка, де два з п’яти відділів (кабінетів) мали досліджувати саме біографію і творчість Шевченка. Так розпочав існування нинішній відділ шевченкознавства, де працювали відомі науковці, автори багатьох розвідок та монографій, — М. Новицький, Б. Навроцький, В. Міяковський, О. Дорошкевич, М. Марковський; шевченківською тематикою займалися і директор Інституту акад. Д. Багалій та вчений секретар І. Айзеншток. Політичне цькування «буржуазних» вчених та репресії наприкінці 1920—1930-х рр. зруйнували Інститут, спричинилися до різкого загальмування літературознавчих досліджень. 1933 р. Інститут було перейменовано у Науково-дослідний інститут Тараса Шевченка, а 1936 р. в Києві утворено Інститут української літератури ім. Т. Г. Шевченка, до складу якого увійшла Літературна комісія з видання художньої спадщини ліквідованої на той час ВУАМЛІН (Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів); в результаті в усьому Інституті набралося лише 14 уцілілих науковців. Але й за цих обставин, готуючись до Шевченкового ювілею 1934 р., Інститут спромігся видати 1-й і 2-й томи  «Повного зібрання творів» поета (1935, 1937), «Повну збірку творів» Т. Шевченка у 5 томах (Держлітвидав, 1939). До ювілею поета 1939 р. видано 1-й та 2-й томи «Повного зібрання творів» у 10 томах, повністю опублікованого у 1949—1963 рр. (томи 7–10 містили образотворчу спадщину Шевченка).

Наступне «Повне зібрання творів» (у 6 т.) Шевченка видано у 1963—1964 рр. У 1989—1993 рр. видано перші три томи «Повного зібрання творів» у 12 томах (видання не завершено). Нове «Повне зібрання творів» у 12 томах випущено у 2001—2014 рр.

У 1946—1984 рр. відділ очолював чл.-кор. АН УРСР проф. Є. П. Кирилюк, автор книжок «Т. Шевченко. Життя і творчість» (1959, 2-ге вид. 1964), «Шевченко і наш час» (1968), «Слово, віддане народові... Вибрані праці» (1972), «Шевченкознавчі та славістичні дослідження» (1977). Під його науковим керівництвом та за участю як співавтора здійснені колективні монографії: «Шевченкознавство. Підсумки й проблеми» (1975), «Шевченківський словник» у 2 томах (1976—1977, Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка 1980), «Творчий метод і поетика Т. Г. Шевченка» (1980), «Т. Г. Шевченко: Біографія» (1984); засновано й щорічно проводилися наукові шевченківські конференції.

У відділі працювали видатні шевченкознавці, доктори наук: у 1951—1983 рр. Ю. О. Івакін (монографії: «Сатира Шевченка», 1959, «Стиль політичної поезії Шевченка. Етюди», 1961, «Коментар до «Кобзаря» Шевченка», 1964—1968; «Поезія Шевченка періоду заслання», 1984; «Нотатки шевченкознавця. Літературно-критичні нариси», 1986, посмертно; співавтор і співредактор «Шевченківського словника»). Співавтор колективних монографій 1975, 1980 рр.

У 1953—1992 рр. у відділі працював доктор філологічних наук В. Є. Шубравський (монографії «Драматургія Шевченка», 1957, 1961; «Шевченко і літератури народів СРСР», 1964; «Від Котляревського до Шевченка», 1976; співавтор колективних праць 1975, 1980, 1984 рр., «Шевченківського словника»).

У 1984—1996 рр. відділом керував доктор наук В. С. Бородін, автор монографій: «Соціально-побутові поеми Т. Г. Шевченка періоду «трьох літ» (1843—1845)»,  «Т. Г. Шевченка і царська цензура. Дослідження та документи. 1840—1862 роки», 1969; «Над текстами Т. Г. Шевченка», 1971), статей до «Шевченківського словника» і до шеститомної «Шевченківської енциклопедії» (2012—2015). Під його науковим керівництвом видано останні три Повних зібрання творів Тараса Шевченка (1963—1964; 1989—1993; 2001—2003 — літературна спадщина),Твори Т. Шевченка у 5 томах (1978—1979), 26—33-й збірники праць наукових шевченківських конференцій, збірник «Питання текстології: Т. Г. Шевченко» (1990), зб. «Листи до Тараса Шевченка» (1993). Співавтор колективних монографій 1975, 1980, 1984 рр., співупорядник і коментатор збірника «Спогади про Тараса Шевченка» (1982, 1988, 2010), упорядник низки фототипічних видань автографів і збірок Шевченкових поезій. Співавтор і співредактор «Шевченківського словника». Співупорядник двотомника творів М. Костомарова (1967) і тритомника І. Франка (1973).

У різний час у відділі працювали доктор наук Є. С. Шабліовський (монографії: «Народ і слово Шевченка», 1962; «Гуманізм Шевченка і наша сучасність», 1964; «М. О. Некрасов і українська література», 1971, та низка ін.), кандидат наук П. Г. Приходько (монографія «Поема Т. Г. Шевченка «Сон» («У всякого своя доля»)», 1957; «Шевченко й український романтизм 30—50 рр. ХІХ ст.»), М. Х. Коцюбинська (монографії «Образне слово в літературному творі», 1960; «Література як мистецтво слова», 1965; «Етюди про поетику Шевченка», 1990), Л. Ф. Кодацька (монографії «З творчої лабораторії Т. Г. Шевченка», 1957; «Однойменні твори Т. Г. Шевченка», 1968; «Художня проза Т. Г. Шевченка», 1972; упорядник і коментатор збірника «Листи до Т. Г. Шевченка. 1840—1861», 1962, та ін.).

У 2000—2014 рр. відділ очолювала доктор наук В. Л. Смілянська (монографії: «Стиль поезії Т. Шевченка (суб’єктна організація)», 1981; «Біографічна шевченкіана. 1861—1981» (1984); «Святим огненним словом... Тарас Шевченко: Поетика», 1990; «Шевченкознавчі розмисли», 2005), автор численних праць у наукових збірниках і журналах. Співавтор колективних праць 1975, 1980, 1984 рр., «Шевченківського словника», збірника «Питання текстології» (1990), «Історії української літератури ХІХ ст.» (1996, кн. 2; нове видання — 2005, кн. 1), «Шевченківської енциклопедії». Співупорядник «Повного зібрання творів» Шевченка у 12 томах (2001—2003, т. 1, 2, 6).

У 2012–2015 роках вийшла друком шеститомна «Шевченківська енциклопедія» – фундаментальне багатопрофільне видання, в якому викладено основні відомості про життя, творчість і особистість Тараса Шевченка, його епоху та оточення, місце в національній та світовій культурі, підсумовано понад півторасторічний досвід вивчення всіх аспектів шевченкіани в українському та зарубіжному шевченкознавстві.

З 2015 р. відділом, який складається з десяти співробітників (семеро науковців, бібліограф, провідний інженер, старший лаборант), керує доктор наук О. В. Боронь.

Перегляд матеріалів ...
ВІДДІЛ ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВІДДІЛ ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ (16)

Основні напрями роботи відділу

Відділ теорії літератури основну увагу приділяє розробленню теоретичних аспектів сучасного літературознавства, зокрема тих, які пов’язані з методологією літературної критики, літературною рецепцією та дискурсивним аналізом. Основні напрямки роботи скореговані в руслі дослідження тих тем і проблем, які є важливими і актуальними саме для вивчення української літератури. Співробітники відділу активно застосовують сучасні інтерпретаційні методи постколоніальної критики, гендерного аналізу, постмодерністської критики для аналізу української літератури, вписуючи її в ширший контекстуальний ряд літератури світової. Серед пріоритетних тем відділу — осмислення культурно-естетичних феноменів модернізму, постмодернізму, соцреалізму, взаємодія ідеології й естетики, високої та популярної культури.

 

Склад відділу

Гундорова Тамара Іванівна — доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувачка відділу.

Демська-Будзуляк Леся Мар’янівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Гаврилюк Надія Іванівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Омельчук Олеся Романівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Бербенець Людмила Сергіївна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Михед Олександр Павлович — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник, вчений секретар відділу.

Муравецька Ярослава Сергіївна - кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Наукова робота відділу

З огляду на перспективи підготовки історії української літератури у відділі впродовж 2006—2008 років виконувалася комплексне дослідження основних теоретичних концепцій і шкіл українського літературознавства. Йшлося про визначення теоретичного контексту українського літературознавства, зокрема, про рецепцію новітніх теоретичних концепцій та внесок українського літературознавства в особі його найвизначніших представників, видань, напрямків у розвиток теоретико-літературознавчої думки ХХ ст.

Актуальним і перспективним напрямком роботи відділу став аналіз ідеологічного дискурсу та способів його репрезентації у літературі, зокрема дискурсів окциденталізму і націоналізму. Впродовж 2003—2005рр. у відділі здійснювалося комплексне дослідження дискурсу європеїзму, зокрема основних історіографічних формул, ідеологем та міфологем, які формували, підтримували та визначали європейську самоідентифікацію української літератури. Результатом роботи стало видання збірника „Європейська меланхолія. Дискурс окциденталізму в українській літературі” (2008). Складовою частиною цього дослідницького напрямку є вивчення взаємозалежності ідеології та естетики, і зокрема взаємодія дискурсів модернізму, націоналізму і фемінізму.

Планова тема відділу „Літературна рецепція як теоретична проблема”, розпочата у 2009 році, передбачає обґрунтування поняття літературної рецепції як актуальної складової теоретико-літературного знання. Метою планованого дослідження є поєднання антропологічних, естетичних і соціологічних підходів до літературної рецепції, що сприятиме переходу від аналізу літературного дискурсу до аналізу літературної інтерпретації.

Монографії і збірники, видані за останні роки співробітниками відділу:

Тамара Гундорова

  • „Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн” (Київ, Критика, 2005);

  • „Франко і/не Каменяр” (Київ, Критика, 2006);

  • „Кітч і література. Травестії” (Київ, Факт, 2008).

  • ПроЯвлення слова: дискурсія раннього українського модернізму. — Вид. друге, перероб. та доп. — К.: Критика, 2009.

Григорій Сивокінь

  • „У вимірах сприймання. Теоретичні проблеми художньої літератури, її історії та функцій” (Київ, Фенікс, 2006).

Микола Кодак

  • „Авторська свідомість і класична поетика” (Київ, ПЦ „Фоліант”, 2007);

  • „Микола Хвильовий як митець-психолог” (Луцьк : ПВД „Твердиня”, 2008).

  • Огром Євгена Плужника-поета ( Луцьк: ПВД „Твердиня”, 2009).

Олеся Омельчук

  • Літературні ідеали українського вістниківства ( К.: «Смолоскип», 2011).

 

Відділ теорії літератури також видав другий випуск збірника „Теоретичні Reвізії”„Модернізм після Постмодерну”. Починаючи з 90-х років минулого століття українське літературознавство активно відкриває та осмислює явище літературного модернізму. За цей час тією чи іншою мірою засвоєні й адаптовані західні теорії модернізму, розроблені національні канони модернізму, значно розширене поле літературної і культурної практики модернізму, проаналізовані текстуальні модерністські стратегії тощо. Актуальним відтак стає ретроспективне і перспективне уточнення існуючої на сьогодні теоретичної парадигми модернізму.

У відділі також планується видання збірника „Теоретичні концепції українського літературознавства і критики XX століття” з додатком антології програмно і теоретично важливих статей українських авторів. Зокрема окремі розділи будуть присвячені рецепції формалізму в Україні (на прикладі М.Зерова), соціологічній критиці Б.Якубського, естетичній критиці М.Рудницького, феноменологічній критиці В.Юринця, теоретичним концепціям Ю.Шевельова і критиків-шістдесятників та ін.

Співробітники відділу завершують індивідуальні монографії, зокрема Л.Демська-Будзуляк — про екзистенцій ні мотиви у творчості Лесі Українки. 

Наукові заходи відділу

Впродовж останнього часу відділом організовано і проведено низку теоретичних симпозіумів: Літературна теорія: актуалізація теми (2003), Європейська меланхолія: західний дискурс та його місце в українській літературі (2005), Літературна критика в сучасному світі: функції, модуси, інституції (2006), Модернізм як теоретична парадигма: уточнення змісту (2008), Зони контакту: література і масова культура (2010), Література в колі медій: інтермедійне поле художніх практик, рецептивні стратегії, синтез мистецтв (2013).

У 2007 році у відділі започаткований теоретико-філологічний семінар, на якому з доповідями виступили О.Пронкевич (Миколаїв), А.Матусяк (Вроцлав, Польща), Ф.Штейнбук (Ялта), О.Омельчук (Київ), Р.Тхорук (Рівне), Т.Рязанцева (Київ), І.Старовойт (Львів), В.Хархун (Київ), О.Бабич (Київ).

 

Історичний екскурс

1957 року в Інституті літератури створено відділ теоретико-літературних досліджень під керівництвом Миколи Шамоти (1916—1984).

1962 року відділ перейменовується на відділ теорії соціалістичного реалізму і проблем сучасного літературного процесу, який очолює Віктор Іванисенко (1927—1997).

З 1966 відділом керує Ігор Дзеверін (1929—2001). В цей час межах відділу створено сектор соціології літератури під керівництвом Григорій Сивокінь.

З 1988 — очолює відділ Вячеслав Брюховецький.

З 1991 зав.відділом теорії — Григорій Сивокінь, що керував сектором соціології літератури в рамках відділу.

Починаючи з 2002 року відділ очолює Тамара Гундорова

Свого часу у відділі теорії літератури працювали О. Шпильова, М. Коцюбинська, І. Світличний,М. Жулинський, М. Ігнатенко, Е. Соловей (Гончарик) , С. Павличко.

Більш повну інформацію див.: „Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 1926—2001. К., Наукова думка, 2003”.

 

Перегляд матеріалів ...
ВІДДІЛ ЗАРУБІЖНИХ І СЛОВ’ЯНСЬКИХ ЛІТЕРАТУР

ВІДДІЛ ЗАРУБІЖНИХ І СЛОВ’ЯНСЬКИХ ЛІТЕРАТУР (10)

Склад відділу

Овчаренко Наталія Федорівна — доктор філологічних наук, завідувачка відділу.

Михед Павло Володимирович — доктор філологічних наук, професор, головний науковий співробітник.  

Генералюк Леся Станіславівна — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Сквіра Наталія Михайлівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Єржиківська (Лисенко) Наталя Олексіївна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Осадча Юлія Володимирівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Романова Ольга Вікторівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Дроздовський Дмитро Ігорович — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Гогуля Марина Петрівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Кучерявенко Світлана Валеріївна — молодший науковий співробітник, вчений секретар відділу.

Михайлова Тетяна Михайлова — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

 

Наукова робота відділу 

Відділ працює над кількома науковими темами: «Література пам’яті – пам'ять літератур» (термін виконання: 2019 – 2023 рр.; керівник – д. філол. н. Н.Ф. Овчаренко) та «Історична динаміка національної ідентичності і міжкультурна комунікація в слов’янських літературах ХІХ-ХХІ ст.» (термін виконання: 2020 – 2024 рр.; керівник –  д. філол. н., проф. П.В. Михед).

 

«Література пам’яті – пам'ять літератур»

Нині у зарубіжних літературах знову актуальні світоглядно-філософські, поетологічні, жанрові моделі попередніх культурно-історичних епох. Сучасна культура постає формою висловлення «пам’яті», а літературний процес ХХІ ст. репрезентує себе як багатоголосий простір, що інтегрує різні художні традиції. З точки зору літературознавства важливо з’ясувати, які саме категорії літературно-художнього досвіду попередніх культурно-історичних епох мають потенціал для формування сучасної культури й зокрема літератури. Наприклад, як романтизм і неоромантизм, позитивізм і неопозитивізм, модернізм і постмодернізм актуалізуються у формах філософії та літератури ХХІ століття.

На межі ХХ-ХХІ століть значно поглибився інтерес до переосмислення класичної літератури й жанрової пам’яті минулого, наприклад, стратегії репрезентації неовікторіанства, біографічної літератури тощо. Однак у вивченні зв’язків сучасної літератури з попередніми традиціями лишається ще достатньо «білих плям». Скажімо, сучасний канадський роман тяжіє до модифікації традиційних точок зору, певної еклектики у (під)жанрових різновидах. Звідси й художньо-історична інтерпретаційна «хаотичність» через спроби авторів дослідити сучасне, застосовуючи тогочасні моделі. «Мозаїчність» канадської культури призвела й до «мозаїчності» у потрактуванні історичної пам’яті. Тут започатковується й особливість постколоніальної історіографічної металітератури: згладжування межі між фактом і фікційністю. Адже формування канадського суспільства проходило в постійному протистоянні Британській метрополії. Епоха британського вікторіанства лишила слід у середовищі англомовних вихідців з метрополії, започаткувавши вже у період постколоніалізму роман поствікторіанський. Його героям властива ретроспективність. Це не просто звернення до минулого, закладене у концепті пам’яті, а своєрідний структуротворчий код, який визначає тип дискурсу. «Вживання» у своє минуле для героя не є «ескейпізмом». Це процес ревіталізації власного ego в умовах Нового Світу, коли його погляд у минуле є протистоянням минулого та теперішнього «я», їх ретроспективним діалогом, що в результаті трансформує особистість. Крізь новий погляд на минуле автором переоцінюється історія. Оригінальним аспектом дослідження має стати франкомовний канадський роман, що оприявнює неовікторіанські характеристики в результаті впливу англомовного середовища.

Образ пам’яті у літературі мандрів ХХ ст. досліджуватиметься на прикладі творів Мішеля Леірі, Клода Леві-Стросса, Віктора Сегалена, Анрі Мішо. Однією з особливостей літератури мандрів є специфіка фіксування спогадів під час та після подорожі. Численні студії у франкомовному літературознавстві торкаються питання пам’яті у літературі різних епох, але особливу увагу зосереджують саме на літературі XVII-XX ст. У франкомовній літературі також виникає потреба переглянути теоретичні та практичні засади визначення образу пам’яті через появу постколоніальних студій, впливу антропології та психології на сучасний літературний процес. Такі твори з’являються на зламі епох, стають «містком» між наукою та літературою. Автори намагаються відновити традицію, яка була втрачена у ХІХ столітті, присвячуючи свої твори питанням власної пам’яті (як дослідника), колективної (майбутній читач цих спогадів та його реакція), пам’яті культури, яка досліджується (міфологія пам’яті, історія), та власне пам’яті про подорож у загальному розумінні. Можливість обґрунтування парадигми пам’яті у літературі мандрів дозволяє простежити один з аспектів формування жанру у франкомовній традиції.    

 «Історична динаміка національної ідентичності і міжкультурна комунікація в слов’янських літературах ХІХ-ХХІ ст.»

Робочою гіпотезою наукової проблеми є теза про історичний розвиток процесу національної самоіндентифікації та її відображення в творчості представників слов’янських літератур на різних етапах їхнього поступу: від доби становлення націй до модерного і постмодерного часу. Національні ідентичності формулюються та функціонують як культурні тексти (Бенедикт Андерсон), що робить літературу важливим джерелом оприявлення різних граней ідентичності та інших пов’язаних з нею лояльностей та їхніх дискурсів.

Основними завданнями роботи є дослідження образів минулого та тих історичних  моделей, на яких побудована національно-культурна ідентичність у художніх творах найширшого кола письменників, творчість яких перебуває у силовому полі обраної проблематики: М. Гоголя, Є. Маланюка, поетів «Празької школи», літераторів варшавського кола, у спадщині М. Волошина, творчості В. Стуса, у прозі М. Кундери, Т. Конвіцького, Д. Михаїловича, Ю. Андруховича; визначення знакових традиційно-звичаєвих норм, що характеризують обрані «суспільні» і «культурні тексти» та обумовлюють світогляд персонажів; дослідження образів «свого» і «чужого».

Передбачено поетапне виконання науково-дослідної роботи: від ознайомлення виконавців із теоретичними засадами сучасних культурних студій до підготовки індивідуальних розвідок з питань реактуалізації в сучасних літературах світу, поетологічних, жанрових, світоглядно-філософських моделей різних культурно-історичних епох.

 

У 2010 р. при відділі було засновано Центр досліджень літератур, мов і культур Японії, Кореї та Китаю, що здійснює наукову та науково-організаційну діяльність у відповідній сфері.

 

 

 

Перегляд матеріалів ...
НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ

НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ (7)

Основні напрями роботи відділу

Орієнтація на участь бібліотеки у світовому інформаційному просторі, досвід безпосередньої праці у виданнях Інституту літератури, і не тільки, запланована участь у створенні національного науково-бібліографічного репертуару української книги поряд із традиційною бібліотечною роботою сприяли тому, що у 2001 році на базі бібліотеки, керованої на той час Посудневською Т. В., створюється науково-інформаційний відділ.

Співробітники відділу укладають картотеки та науково-бібліографічні описи різноманітної спрямованості.

З 1996 року розпочалося створення електронних баз даних.

 

Склад відділу

Штолько Марина Анатоліївна — завідувачка відділу.

Стальна Тетяна Вікторівна — головний філолог.

Костенко Марина Іванівна — головний філолог, співробітник читального залу.

Ляшенко Олена Анатоліївна — молодший науковий співробітник, кандидат філологічних наук, відповідає за створення електронної бази даних нових надходжень, веде зовнішнє МБА.

Кикоть Наталія Олександрівна — головний філолог, співробітник абонементу.  

Нікітенко Галина - головний філолог.

Жигун Сніжана Віталіївна– доктор філологічних наук, науковий співробітник.

 

Наукова робота відділу

Проводиться інформаційне обслуговування читачів. Також здійснюється комплектування бібліотеки літературою, передплачується і отримується періодика. Для робіт у відділі використовується  інформаційна бібліотечна програма «Бібліотека 5.4».

Невід'ємною складовою частиною роботи науково-інформаційного  відділу на допомогу читачеві є інформація, що міститься в каталогах та картотеках. Ведеться  робота над створенням електронних баз даних нових надходжень до бібліотеки, бази даних видань романо-германськими мовами, бібліографії поточних українських періодичних видань та збірників, наявних в бібліотеці Інституту літератури. Формується електронний фонд текстів авторефератів дисертацій, які були захищені в Інституті літератури.

Організовуються виставки нових надходжень, робіт ювілярів, виставок до визначних дат, а також віртуальні виставки нових надходжень літератури до бібліотеки та новітніх публікацій співробітників Інституту.
Співробітники відділу беруть участь у різноманітних наукових конференціях, як філологічного спрямування, так і бібліотечного.

2006—2010 рр. — робота над плановою темою «Українська книга в фондах бібліотеки Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України», яка передбачає створення та систематизацію бібліографії української книги, виданої в межах України українською, російською, польською та ін. мовами. Створюється електронна версія.

2011–2013 рр. – робота над плановою темою «Видання співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України (1950 – 2010)»  

2014–2018 рр. – робота над плановою темою «Відома і невідома літературно-мистецька періодика 20–30-х рр. ХХ ст.: (на матеріалі журналів «Нова генерація», «Плуг», «Плужанин», «Гарт», «Критика»): бібліографія».    

Поточна планова тема відділу:Сучасна українська література: біобібліографії. Планується укласти біобібліографічні покажчики Ю. Андруховича, Ю. Винничука, С. Жадана, О. Забужко, В. Кожелянка, А. Кокотюхи, М. Матіос, Г. Пагутяк, Є. Пашковського, Л. Пономаренко, Т. Прохаська, І. Роздобудько, В. Шкляра.    

Публікації за 2017 р.:

Жигун С. Соціальний реалізм в українській літературі ХХ ст. / Сніжана Жигун // Синопсис : текст, контекст, медіа. – 2017. – № 2 (18). – Режим доступу: http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/viewFile/255/239

Жигун С. Чи приречений детектив бути масовим жанром?// Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. – Кам’янець-Подільський, 2017. – №45. – С. 52–57.

Ляшенко О. Особливості жіночої іронії/самоіронії у творчості С. Йовенко: (гендерно-філософський аспект) : [тези] // Від смішного до великого : феномен комічного в літературі та культурі : [зб. наук. матер. конф. (Бердянськ, 28 – 29 вересня 2017 р.)]. – Бердянськ, 2017. – С. 79–80.

Штолько М. «…Ми такі різні, як брати одного батька»: [рец. на кн. Тетяна Пахомова. Я, ти і наш мальований і немальований Бог. – Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2016. – 192 с.] /Марина Штолько. – Режим доступу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2017/07/22/104841.html

Штолько М. «На полі крові» Лесі Українки в театральній інтерпретації: (на прикладі театральної постановки Ю. Розстального, Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка) // Волинь філологічна : текст і контекст. – 2016. – №22. – С. 374–381.

Режим доступу: http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/12658/1/31.pdf

Штолько М. «Слова. Навіщо їм взагалі існувати?..» : [рец. кн.:
Зузак М. Крадійка книжок / Маркус Зузак; переклад з англ. Наталії Гоїн. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2017. – 416 с.] / Марина Штолько. – Режим доступу:  http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2017/12/30/103742.html

Штолько М. Чорнобильська аварія у творчості та житті Ірини Жиленко : [тези] / Штолько М.А. // Художні феномени в історії світової літератури : перехід мови в письменництво : («екоцентризм : культура і природа») : тези доповідей ІІІ Міжнар. наукової конференції 7–8 квітня 2017 року / М-во освіти і науки України, Харківський нац. ун-т імені В.Н. Каразіна, факультет іноземних мов, кафедра романської філології та перекладу. – Харків, 2017. – С. 116–117.

Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України за 2016 рік / підготували Тетяна Стальна, Наталя Кикоть // Слово і час. – 2017. – №10. – С. 115–122. 

Праці співробітників Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ за 2017 рік / підгот. Тетяна Стальна, Наталя Кикоть // Слово і час. – 2018. – №8. (692). – С. 72–83.

Науково-інформаційний відділ (бібліотека) працює: 

понеділок – п’ятниця з 10.00 до 17.00.

Обідня перерва: 13.00-14.00.

Адреса: 01001, м.Київ-1, вул. Михайла Грушевського, 4, кім. 322, 323, 326, 219.

Тел.: (044) 279-04-95.

shtolko (at) ukr.net

 

 

Перегляд матеріалів ...
ВІДДІЛ ДАВНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВІДДІЛ ДАВНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (0)

Основні напрями роботи відділу

Дослідження української літератури ХІ — ХVIII ст.

Склад відділу

СУЛИМА Микола Матвійовичдоктор філологічних наук, професор, академік НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка  НАН України, завідувач відділу.

ПЕЛЕШЕНКО Юрій Володимирович — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

ТКАЧУК Руслан Федорович – доктор філологічних наук, старший науковий співробітник.

СУЛИМА Віра Іванівна  — кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник.

НОГА Геннадій Миколайович - кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

КИСЕЛЬОВ Роман Євгенович — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

МИШАНИЧ Ярослав Олексійович — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

СТУЖУК Олеся Іванівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

БРИЖІЦЬКА Ірина Петрівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

ГРИГОРЧУК Юлія Миколаївна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник. 

МЕРКУЛОВ Максим Робінович  — молодший науковий співробітник. 

СОКОЛЮК  Юлія Іванівна — молодший науковий співробітник.

 

Наукова робота відділу

Планові роботи, що виконувалися у відділі давньої української літератури у 1979—2020 рр.:

·         1977—1981 рр.: Розвиток форм художнього відображення дійсності в українській літературі кінця XVI—XVIII ст.

·         1981—1984 рр.: Українська література XVI—XVIII ст. в контексті європейських літератур.

·         1984—1988 рр.: Українська література бароко.

·         1989—1992 рр.: Становлення жанрів давньої української літератури.

·         1992—ІІІ квартал 1996 р.: Літературні форми української писемності XI—XVIII ст.

·         1997—1999 рр.: Український енциклопедичний словник „Слово о полку Ігоревім”. Українська поезія другої половини XVII-початку XVIII ст.

·         2000—ІІІ квартал 2004 р.: Українська поезія першої половини XVIII ст.

·         IV квартал 2004—2009 рр.: Історія української літератури в 12-ти тт.

·         2010 2012  Українська  література -  новітні інтерпретації. 

·         2012 2016 Українська література: теоретичний, історико-літературний та герменевтичний дискурс.

·         2017 2021 Прототекст / текст / контекст як інтерпретаційні стратегії дослідження давньої  і модерної української літератури (Х – ХVІІІ ст.).

Вибрані публікації:

Історія української літератури: у 12 т. – Т. 1: Давня література (Х– перша половина XVI ст.) / наук. ред. Юрій Пелешенко, Микола Сулима. – К.: Наук. думка, 2014. – 839 с. (67 др. арк.).

Нова дванадцятитомна “Історія української літератури” подає розгорнуту панораму зародження і розвитку вітчизняного письменства XXXI ст., його родових, жанрових і художніх форм, унікальних пам’яток і письменницьких особистостей. Видання трактує історію нашої словесності як цілісний тисячолітній процес, як живий еволюційний рух слова і думки, спрямований на утвердження національно-духовної та державної ідентичності, невтомний пошук гармонійної взаємодії між людиною і соціумом, між Україною і світовою цивілізацією. Перший том присвячений літературі раннього і зрілого Середньовіччя, що хронологічно збігається з епохою Київської Русі (X – перша половина XIII ст.), розвиток якої позначений ренесансними віяннями.

Історія української літератури: у 12 т. – Т.  2: Давня література (друга половина XVIXVIII ст.) / наук. ред. Віра Сулима, Микола Сулима. – К.: Наук. думка, 2014. – 839 с. (67 друк. арк.).

Другий том нової дванадцятитомної “Історії української літератури” присвячено давній українській літератури доби першого національного відродження та раннього бароко (друга половина XVI – перша половина XVII ст.), доби зрілого бароко (друга половина XVII – перша половина XVIII ст.), а також літературі пізнього бароко, коли посилилися процеси секуляризації і формування літератури як повноправного явища світської культури (друга половина XVIII ст.).

Опубліковано збірник  статей та матеріалів: IЗБОРНИК 2012-2016. Дослідження. Критика. Публікації / Упор., ред: В. І. Сулима. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. – 452 с. – Обсяг 26,27 др. арк.

У збірнику опубліковано 11 наукових статей Сулими М. М., Пелешенка Ю. В., Ткачука Р. Ф. , Сулими В. І., Ноги Г. М., Кисельова Р. Є., Мишанича Я. О. та ін. Проведено кілька семінарів за плановою темою відділу  2017 2021  «Прототекст / текст / контекст як інтерпретаційні стратегії дослідження давньої і модерної української літератури (Х – ХVІІІ ст.)», де виголошено низку важливих доповідей.

 

 Співробітники відділу беруть участь у роботі Сковородинських читань, що проводяться на базі Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, в медієвістичному семінарі при Львівському національному університеті імені Івана Франка, у наукових конференціях, що проводяться Інститутом літератури, Колегією Патріярха Мстислава, Харківським літературним музеєм,   та ін. наукових зібраннях.

У планах відділу — підготовка до друку й видання творів Григорія Цимблака, віршованих та драматичних текстів XVII-XVIII ст., створення підручника з давньої української літератури.

Основні видання відділу української давньої літератури:

·         Величковський І. Твори / Упор. В. П. Колосова, В. І. Крекотень (1972); Українська поезія. Кінець XVI — початок XVII ст. / Упор. В. П. Колосова, В. І. Крекотень (1978);

·         Літературна спадщина Київської Русі і українська література XVI—XVIII (1984);

·         Українське літературне бароко (1987);

·         Писемність Київської Русі і становлення української літератури (1988);

·         Гудзий Н. К. Литература Киевской Руси и украинско-русское литературное единение XVII—XVIII веков" (1989);

·         Українська поезія. Середина XVII ст. / Упор. В. І. Крекотень, М. М. Сулима (1992);

·         Європейське Відродження та українська література XIV—XVIII ст. (1993);

·          Зб. „Медієвістики” (спільне видання з Одеським національним університетом ім. І. І. Мечникова). — Вип. 1. —  1998; Вип. 2. —  2000; Вип. 3. —  2002;

·         Білоус П. В. Творчість В. Григоровича-Барського (1985);

·         Ісіченко Ю. А. Києво-Печерський патерик у літературному процесі кінця XVI — початку XVIII ст. на Україні (1990);

·         Мишанич О. В. Література Закарпаття XVII—XVIII ст. Історико-літературний нарис (1964);

·         Мишанич О. В. Григорій Сковорода і усна народна творчість (1976);

·         Мишанич О. В. Українська література другої половини XVIII ст. і усна народна творчість (1980);

·         Мишанич О. В. Крізь віки (1996);

·         Мишанич О. В. Повернення (1997);

·         Мишанич О. В. На переломі (2002);

·         Мишанич О. В. „З минулих літ” (2004);

·         Микитась В. Л. Іван Франко — дослідник української полемічної літератури (ХVI—XVII ст.) (1983);

·         Микитась В. Л. Іван Франко як дослідник давньої української літератури (1988);

·         Микитась В. Л. Давні українські студенти і професори (1994);

·         Крекотень В. І. Байки в українській літературі ХVII—XVIII ст. (1963);

·         Крекотень В. І. Оповідання Антонія Радивиловського. З історії української новелістики XVII ст. (1983);

·         Крекотень В. І. Вибрані праці (1999; посмертне видання);

·         Українська література XVIII ст. / Упор. О. В. Мишанич (1983);

·         Українська література XVII ст. / Упор. В. І. Крекотень (1987);

·         Українська література XІV-ХVІ ст. (колектив упорядників; 1988);

·         Давня українська література. Хрестоматія (упор. М. М. Сулима; 1-ше вид. —  1991; 4-е вид. —  1998);

·         Сулима М. М. Українське віршування кінця ХVI — початку XVII ст. (1985);

·         Сулима М. М. Українська драматургія ХVII—XVIII ст. (2005);

·         Сулима М. М. Гріхи розмаитїи (Єпитимійні справи XVII—XVIII ст.) (2005);

·         Пелешенко Ю. В. Розвиток української ораторської та агіографічної прози кінця XIV — початку XVI ст. (1990);

·         Пелешенко Ю. В. Українська література пізнього середньовіччя (друга половина XIII—XV ст.) (2004);

·         Радишевський Р. П. Польськомовна українська поезія від кінця XVI до початку XVIII ст. (1996; польською мовою);

·         Roxolański Parnas. Polskojęzуczna poezija ukraińska od końca XVI do początku XVIII wieku (упор. Р. П. Радишевський; 1998);

·         Вагилевич І. Polscу pisarze Rusini (підготовка до друку Р. П. Радишевського; 1996);

·         Павленко Г. І. Становлення історичної белетристики в давній українській літературі (від житія і літописного оповідання до історичної повісті) (1984);

·         Маслов С. И. Кирилл Транквиллион-Ставровецький и его литературная деятельность (підготовка до друку Г. І. Павленко; 1984);

·         Андрущенко (Шевчук) М. В. Парнас віршотворний. Києво-Могилянська академія і український літературний процес XVIII ст. (1999);

·         Савчук (Циганок) О. М. З історії латинських літературних впливів в українському письменстві XVI—XVIII ст. (1999);

·         Нога Г. М. Звичаї тії з давніх школярів бували... (Український святковий бурлеск XVII—XVIII ст.) (2001);

·         Сулима В. І. Біблія і українська література. Навчальний посібник (1998);

·         Мишанич Я. О. „Історія Русів”: історіографія, проблематика, поетика (1999).

·         Історія української літератури: у 12 т. – Т. 1: Давня література (Х– перша половина XVI ст.) / наук. ред. Юрій Пелешенко, Микола Сулима. – К.: Наук. думка, 2014. – 839 с. (67 др. арк.).

·         Історія української літератури: у 12 т. – Т.  2: Давня література (друга половина XVIXVIII ст.) / наук. ред. Віра Сулима, Микола Сулима. – К.: Наук. думка, 2014. – 839 с. (67 друк. арк.).

·         Григорчук Ю. М. Проза Віри Вовк: виміри сакрального. – Брустурів: Дискурсус, 2016. – 364 с. (21 др. арк.).

·         IЗБОРНИК 2012-2016. Дослідження. Критика. Публікації / Упор., ред: В. І. Сулима. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. – 452 с. – Обсяг 26,27 др. арк.

·         Ткачук Р. Ф. Полемічна традицій унійних письменників кінця XVI – першої половини XVII ст.: Доба і постаті, текст і контекст, риторика і поетика. Київ: КММ, 2019, 486 с. (31 др. арк.).

 

Історичний екскурс

Підвалини Відділу української давньої літератури закладалися такими вченими, як М. О. Максимович, О. М. Огоновський, М. І. Петров, О. І. Левицький, М. Ф. Сумцов, Д. І. Яворницький, І. Я. Франко, Д. І. Багалій, Хв. І. Титов, М. С. Грушевський, В. І. Рєзанов, К. Й. Студинський, К. В. Харлампович, В. М. Перетц, А. Ю. Кримський, В. Г. Щурат, С. О. Єфремов, Д. І. Абрамович, С. І. Маслов, М. С. Возняк, Т. П. Сушицький, В. П. Адріанова-Перетц та ін.

Велику роль у становленні української медієвістики відіграло Наукове товариство імені Шевченка у Львові, засноване в 1892 р. внаслідок реорганізації Літературного товариства ім. Т. Г. Шевченка.

Прообразом Відділу української давньої літератури став історико-філологічний відділ Української Академії наук та інші її підрозділи — Археографічна комісія, Національний Архів, „Історичне товариство Нестора-літописця”, створене ще в 1873 р., „Семінар російської філології” у Київському університеті, „Товариство дослідників української історії, письменства і мови у Ленінграді”, що почало діяти з 1923 р. на базі колишнього „Товариства прихильників української історії і мови”.

Серія „Пам’ятки українського письменства”, збірники, наукові записки, підготовлені провідними вченими-медієвістами і досі залишаються зразковими для тих, хто присвятив себе справі вивчення української давньої літературної спадщини.

Визначальним у структуруванні української медієвістики стало утворення в 1927 р. „Комісії давнього українського письменства”, яку очолив акад. УАН В. М. Перетц; секретарем комісії був призначений О. А. Назаревський. Кістяком комісії були учні В. М. Перетца —  С. Богуславський, Д. Абрамович, М. Гудзій, Н. Кістяківська, С. Гаєвський, К. Копержинський, В. Розов, С. Щеглова, І. Єрьомін, В. Андріанова-Перетц. Комісія проіснувала десять років, після заслання В. М. Перетца (1934) і його смерті (24 вересня 1935 р., м. Саратов) вона припинила своє існування.

Відновлений у 1938 р. Відділ української давньої літератури Інституту української літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України очолив чл.-кор. АН України С. І. Маслов, який поєднував роботу в академічній установі з викладанням давньої літератури в Київському університеті. Під час Другої світової війни Інститут евакуюється до Уфи, що, звичайно ж, не сприяло розвитку медієвістики. На посту завідуючого Відділу української давньої літератури С. І. Маслов пробув до 1950 р. Після нього Відділ очолив акад. АН УРСР М. К. Гудзій. Відомий учений також поєднував керівництво з викладанням у Московському університеті, отож про активне вивчення української давньої літератури в 1951—1961 рр.підстав говорити немає.

Зміни в українській медієвістиці настали в другій половині 1950-х рр., коли до Інституту літератури прийшли учень С. І. Маслова Л. Є. Махновець, а також В. І. Крекотень, В. П. Колосова, Я. І. Дзира та О.В. Мишанич, які суттєво пожвавили вивчення давньоукраїнської спадщини, вивели дослідження української давньої літератури на сучасний рівень.

Проте справжнього ренесансу української медієвістики не сталося: після смерті О. І. Білецького Інститут літератури очолив акад. АН УРСР М. З. Шамота, який 1 січня 1963 р. закрив Відділ української давньої літератури — його співробітники утворили творчу групу в складі Відділу української дожовтневої літератури. Так тривало до січня 1979 р., коли Інститут літератури очолив акад. АН УРСР І. О. Дзеверін, який відновив Відділ української давньої літератури. Його керівником став доктор філологічних наук В. Л. Микитась. Із січня 1985 р. керівником відділу призначено доктора філологічних наук О. В. Мишанича. У 1998 р. у зв’язку з об’єктивними причинами Відділ української давньої літератури було об’єднано з Відділами української літератури ХІХ ст. та Відділом шевченкознавства. З 1-го січня 2001 р. Відділ шевченкознавства знову став самостійним підрозділом, а з 1-го січня 2006 р. відновив свій автономний статус і Відділ української давньої літератури. Після смерті чл.-кор. НАН України О. В. Мишанича в січні 2004 р. в. о. зав. Відділу давньої української літератури став доктор філологічних наук М. М. Сулима.

Співробітники Відділу української давньої літератури, відновленого в 1979 р.: В. Л. Микитась, О. В. Мишанич, В. П. Колосова, В. І. Крекотень, В. С. Харитонов, Г. І. Павленко, Р. П. Радишевський, В. В. Лисиця, М. М. Сулима, Ю. В. Пелешенко, Ю. М. Луценко, О. М. Савчук (Циганок), М. В. Андрущенко (Шевчук), Г. М. Нога, М. П.Кушлаба.

Докторантами й прилегентами Відділу були: П. К. Яременко, В. П. Маслюк, Б. С. Криса, В. О. Соболь, Л. В. Ушкалов, М. М. Сулима, М. П. Корпанюк, П. В. Білоус, О. В. Александров, О. Є.-Я. Пахльовська, І. Ю. Береза, Ю. В. Пелешенко,  Р. Ф. Ткачук.

Аспірантами та  прилегентами Відділу були: П. В. Білоус, Ю. А. Ісіченко, Ю. В. Пелешенко, Н. М. Поплавська, В. В. Колінець, М. С. Трофимук, І. Ю. Береза, В. М. Пивоваров, М. В. Андрущенко (Шевчук), М. Й. Назарук, О. М. Савчук (Циганок), Є. В. Пшеничний, В. В. Шевченко, Г. М. Нога, І. Я. Дзира, О. П. Трофимук, М.П. Кушлаба, С.В. Бабич, О. В. Засько, О. В. Денисенко,  Б. П. Білоус, М. М. Трофимук, В. М. Русова, С.М. Борщ, М. Р. Меркулов,Л. А. Гудзь.

 

Перегляд матеріалів ...
ВІДДІЛ КОМПАРАТИВІСТИКИ

ВІДДІЛ КОМПАРАТИВІСТИКИ (0)

 

Сиваченко Галина Миколаївна — доктор філологічних наук, професор, завідувач відділом.

Наливайко Дмитро Сергійович — доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, головний науковий співробітник.

Свербілова Тетяна Георгіївна — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Рязанцева Тетяна Миколаївна — доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Пупурс Ірина Володимирівна – доктор філологічних наук, старший науковий співробітник.

Мельниченко Ігор Владиславович  — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Брайко Олександр Валентинович  — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Стембковська Ганна Олександрівна  — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Годік Катерина Олександрівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Янковий Богдан Васильович — молодший науковий співробітник.

Юхимук Яніна Володимирівна — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

  

Наукова робота відділу

Відділ працює над науково-дослідною темою «Компаративна історія української літератури. Короткі нариси» (термін виконання: 2019 – 2023 рр; науковий керівник теми – Г.М. Сиваченко). Планована тема спрямована на компаративне вивчення вершинних постатей і напрямів української літератури, які посіли власне, достойне місце в європейському культурному просторі, а також впливів, які розглядатимуться не як лінійне сприйняття чи наслідування, а як складник творчого процесу митця/літератури. У підсумковій монографічній праці будуть розглянуті такі літературні явища, як Ренесансна латиномовна і польськомовна література; Типологія і специфіка українського бароко; Український романтизм у європейському контексті; Український реалізм у європейському контексті; Український неоромантизм; Український модернізм у європейському контексті; Празька школа і близькі до неї постаті; Українські неокласики; Нью-Йоркська група; Український постмодернізм у європейському контексті. Буде проаналізовано творчість Лазаря Барановича, Г. Сковороди, І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, В. Винниченка, Олександра Олеся, М. Куліша, П. Тичини, М. Рильського, О. Стефановича, Юрія Клена, Ю. Тарнавського, Ю. Андруховича та ін.

Перегляд матеріалів ...

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_червня

04

Звернення до т.в.о. міністра освіти і науки України Л. С. Мандзій

У контексті обговорення нового Державного...

NEWSKIT_травня

28

Співробітники Інституту - лауреати Біографічного рейтингу - 2019

Колектив Інституту літератури вітає своїх...

NEWSKIT_травня

20

Конкурс проєктів НФДУ

Конкурс проєктів НФДУ   Національний фонд досліджень...

NEWSKIT_травня

12

«Ціна миру»

Дорогі друзі!  Програма імені Фулбрайта в...