Українська
Провідна наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т.
Український шекспірівський центр та Інститут літератури ім.
9 квітня 2026 року в Інституті літератури, зокрема у
11 лютого 2026 року відбулася знакова подія в житті
  • Вітання Ростиславу Радишевському з присвоєнням звання почесного доктора Варшавського університету
    Вітання
    Колектив Інституту
  • Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України долучився до міжнародного проєкту „Global Modernities“
    Інститут
    30 травня 2026 року
  • Участь Алли Швець у науковому симпозіумі в Парижі
    Участь Алли
    Провідна наукова
  • Всеукраїнська наукова конференція «Драгоманови-Косачі в історії світової культури», присвячена 155-річчю від дня народження Лесі Українки та 185-річчя від дня народження Михайла Драгоманова
    Всеукраїнська
      19–21 червня у
  • Національна академія наук України оголошує конкурс на заміщення посад директорів наукових установ
    Національна
    Національна
  • У дискурсі Соломії Павличко: нові горизонти українських теоретико-літературознавчих студій
    У дискурсі
    28 квітня 2026 р.
  • "Річард III":
    Український
  • Зустріч з Марком Павлишиним
    Зустріч з
    9 квітня 2026 року
  • Співпраця з Науковим товариством імені Шевченка
    Співпраця з
    11 лютого 2026 року
  • «Смак голоду, тирана торжество…»:  Шекспірівський «Гамлет» у просторі історичної пам’яті та культурного спротиву
    «Смак голоду,
    27 січня 2026 року
 

Наші видання

mikhajlo-kos.jpg

Шпиталь Анатолій Григорович

Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу.

 

Освіта:

Київський державний університет імені Т.Шевченка, філологічний факультет, 1972 – 1977 рр.

Кандидатська дисертація: «Проблема вибору в сучасній літературі», присвячена типологічним паралелям прози України і Прибалтики, в основному Латвії 60-70-х років ХХ ст.

Напрями наукових досліджень:

українська проза другої половини ХХ століття, в основному історична та історико-біографічна;

аналіз «правди історичної» і «правди художньої» в творах про минуле;

дослідження тяглості традицій нашої історичної прози, роль і місце авторів творів про минувшину з діаспори.

 

Основні публікації:

1. Про чвари давні – як про сьогоденні. Роман Ю.Мушкетика «На брата брат» // Військо України, 1995, № 5–6.

2. Історична проза Юрія Мушкетика // Київська старовина, 1999, № 3.

3. Палестина, Іудея, Святе Письмо і українська історична проза // Слово і час, 1999, № 12.

4. Книга болю з проблиском надії («Берестечко» Ліни Костенко) // Слово і час, 2000, № 1.

5. Хмельниччина в історичній прозі української діаспори //Слово і час, 2000, № 5.

6. Творення міфу Переяславської ради 1654 року в українській літературі ХХ століття // Слово і час, 2004, № 5.

7. За законами честі і правди (Творчість Д. Міщенка). Передмова до «Вибраних творів», Київ, 2008.

8. Іван Білик: таїна давнини і трагізм сучасності. Передмова до роману «Яр», Київ, 2008.

9. Skripta manet (до 85-ліття П.Загребельного) // Слово і час, 2009, № 9.

10. Осип Назарук – політик і майстер історичної прози // Дивослово, 2009, № 2.

11. Історична проза Івана Білика // Слово і час, 2010, № 8.

12. Парадокси радянської історії та образ Богдана Хмельницького в українській історичній прозі // Studia Sovietika. Ідеологічні та естетичні стратегії соцреалізму. Випуск 1, Київ, 2010.

13. Причини і початок Хмельниччини в творах діаспорних авторів і романі «Я, Богдан» П.Загребельного // Таїни художнього тексту, № 10, Дніпропетровськ, 2010.

14. Жіноча доля на тлі історії. Передмова до «Роксолани» П. Загребельного, Київ, 2016.

 

Вищеназвані статті, а також ще 22, в основному зв’язані з проблемами історичної прози, надруковані в книжці літературознавчих досліджень «Глибини і мілководдя української історичної прози», Житомир, 2020.

До «Історії української літератури» написані три розділи «Українська історична проза 1943–1999 роки», «Українська історико-біографічна проза 1943–1999 роки», «Нарис історичної прози незалежної України».

У збірнику статей, написаному разом із М. Сулимою «Никогда мы не будем братьями...» (Київ, 2018) вміщено п’ять публіцистичних виступів, присвячених дослідженню мілітаризації російської літератури, утвердження шовіністичних та імперських тенденцій, які в останні роки стали домінуючими.

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ