Кандидат філологічних наук, науковий співробітник, учений секретар Відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу.
Освіта:
2008 – 2013 рр. – Інститут філології й журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.
2013 – 2016 рр. – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Кандидатська дисертація: «Модифікація травми в українській еміграційній прозі другої половини ХХ століття». Київ, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2016.
Професійні та наукові зацікавлення:
українська література другої половини ХХ століття;
еміграційний і діаспорний літературні процеси;
творчість Мистецького Українського Руху.
Публікації:
Індивідуальні монографії:
Слід Антея. Українська еміграційна література другої половини ХХ століття: ідеї, тексти, постаті. Київ: Дух і літера, 2024. 656 с. (Серія «Постаті культури»).
Розділи в колективних монографіях:
1. «Велика література» як ідеологічна концепція і (гео)політичний проєкт: літературно-критичний досвід МУРу // Суспільний ідеал як культурний та інтелектуальний чинник формування української політичної нації / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Тернопіль: Джура, 2020. С. 141–179.
2. Порахунки з імперією: модель імперсько-колоніальних взаємин у романах «Мальви», «Журавлиний крик», «Четвертий вимір», «Орда» Романа Іваничука // Незалежність у полум’ї війни: українська література спротиву: колективна монографія / за наук. ред. Миколи Жулинського. Київ: НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2024. С. 306–343.
Упорядкування:
Феномен Емми Андієвської»: доповіді Всеукраїнського круглого столу / Упорядник Вадим Василенко; науковий редактор Людмила Тарнашинська. Київ: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2021. 68 с.
Вибрані статті у фахових наукових виданнях:
1. Інтерпретація образів «лісових людей» у новелах Зиновія Матли // Рідний край: альманах Полтавського національного педагогічного університету. 2014. № 2 (31). С. 46–54.
2. Художній світ новели «Мати» Григорія Косинки // Слово і Час. 2015. № 7. С. 47–51.
3. Травма як соціокультурна категорія: історія дослідження // Актуальні проблеми української літератури і фольклору: наук. зб. Випуск 23. Вінниця: ДонНУ, 2015. С. 190–202.
4. Чи є обличчя у війни? Воєнна травма у повісті «Останній постріл» Романа Колісника // Рідний край: альманах Полтавського національного педагогічного університету. 2015. № 2 (33). С. 125–134.
5. Травми батьків – травми дітей, або Що залишається після пам’яті? Англомовна проза української діаспори // Слово і Час. 2016. № 7. С. 72–82.
6. Місто як травма, або Три обличчя Києва: роман «Хрещатий Яр» Докії Гуменної // Слово і Час. 2016. № 10. С. 31–43.
7. Дескрипція воєнної травми у прозі української еміграції // Рідний край: альманах Полтавського національного педагогічного університету. 2016. № 1 (34). С. 78–90.
8. Вихід із тіні, або «Імперський чоловік» – «колоніальна жінка // Слово і Час. 2017. № 4. С. 41–53.
9. Оприявнюючи незриме, проговорюючи невимовне: категорія травми в об’єктиві сучасних досліджень // Слово і Час. 2017. № 11. С. 43–55.
10. Уявляючи травму, зображаючи жертву: до питання про (пере)визначення діаспори // Слово і Час. 2018. № 6. С. 68–80.
11. Оповідаючи про травму: художня проза Ольги Мак // Дивослово. 2018. № 6. С. 59–63.
12. Збираючи уламки досвіду: теоретична (ре)концептуалізація травми // Слово і Час. 2018. № 11. С. 109–122.
13. Сповідь жертви й інтонація помсти: голод, терор і письмо // Слово і Час. 2019. № 6. С. 3–19.
14. Реінкарнація пам’яті, або Портрет покоління в інтер’єрі часу: «Діти Чумацького Шляху» Докії Гуменної // Слово і Час. 2019. № 9. С. 81–100.
15. Між соціальною утопією і тоталітарною реальністю: «Діти Чумацького Шляху» Докії Гуменної // Слово і Час. 2019. № 10. С. 73–89.
16. Від Достоєвського до Хвильового: (ре)візії тоталітаризму в романі «Ost» Уласа Самчука // Дивослово. 2020. № 9. С. 47–54.
17. Між хутором і світом: трикнижжя «Ost» Уласа Самчука // Слово і Час. 2020. № 1. С. 3–28.
18. Феномен «роздвоєного обличчя»: Юрій Косач на перехресті міфу й ідеології // Слово і Час. 2020. № 5. С. 96–113.
19. «Сеньйор Ніколо» Юрія Косача і «гоголівський текст» в українській літературі ХХ століття // Слово і Час. 2021. № 1. С. 87–104.
20. Про міф на руїнах історії: сімейна сага «Сузір’я Лебедя» Юрія Косача // Дивослово. 2021. № 1. С. 47–54.
21. Роман «Собор» Олеся Гончара у критиці української еміграції 1960–1980-х років // Дивослово. 2021. № 5–6. С. 49–57.
22. У світі навиворіт: божевілля як тема і сюжет // Слово і Час. 2021. № 4. С. 57–75.
23. Інтелектуальна утопія Юрія Шереха // Слово і Час. 2022. № 1. С. 3–20.
24. Роман «Quid est Veritas?» Наталени Королевої: образно-символічна структура // Слово і Час. 2022. № 4. С. 58–76.
25. Ідея українського культурного європеїзму в повоєнну добу // Вісник НАН України. 2022. № 8. С. 76–91.
26. Мистецький Український Рух як явище й факт післявоєнного літературного процесу // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки: науковий журнал. Житомир: Вид-во Житомирського держ. ун-ту імені І. Франка, 2022. Вип. 3 (98). С. 18–34.
27. Роман «Останній пророк» Леоніда Мосендза: джерела, жанр, структура, образ // Слово і Час. 2022. № 6. С. 17–33.
28. Літературні видання МУРу: історія, зміст, напрям // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2023. № 1 (33). С. 30–37.
29. Зустріч із двійником: феномен двійництва в прозі Юрія Косача, Ігоря Костецького, Віктора Домонтовича // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2023. № 2 (34). С. 14–20.
30. Українська еміграційна література як історико-культурний феномен: проблеми, напрями та перспективи дослідження // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки: науковий журнал. Випуск 2 (100). Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2023. С. 28–48.
31. Прозопис Ігоря Костецького // Слово і Час. 2023. № 4. С. 29–46.
32. Дослідження Дмитра Чижевського: культура, епоха, стиль // Вісник НАН України. 2023. № 9. С. 42–61.
33. «День гніву» Юрія Косача: модернізація історичного роману // Слово і Час. 2023. № 5. С. 35–52.
34. «Інакший світ»: проза Наталени Королевої // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки: науковий журнал. Випуск 3 (101). Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2023. С. 21–37.
35. «Леґенди Старокиївські» Наталени Королевої: оновлення жанру // Філологічний часопис. 2023. № 2 (22). С. 103–114.
36. Поезія Михайла Ореста: ідейний зміст і образна структура // Слово і Час. 2024. № 2. С. 51–69.
37. Зустріч двох Україн: літературний Київ кінця 1941 року (історико-культурний контекст) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2024. Вип. 2. С. 16–24.
38. Долаючи відчуження. Гуманістичний екзистенціалізм і експресіоністська техніка в прозі Ігоря Костецького // Синопсис: текст, контекст, медіа. 2024. № 3. С. 167–176; № 4. С. 239–251.
39. Модернізація епосу. Незавершені романи й повісті Ігоря Костецького: жанр, стиль, структура // Слово і Час. 2024. № 6. С. 42–60.
Наукові публікації в зарубіжних виданнях:
1. Між «імперською матір’ю» та «колоніальним батьком»: генераційна травма у повісті «Чудасій» Ольги Мак // Spheres of Culture. Lublin, 2016. Vol. XIII. С. 146–154.
2. Тоталітаризм і генерації: роман «Сад Гетсиманський» Івана Багряного та повість «Ротонда душогубців» Тодося Осьмачки // Діалог мов – діалог культур. Україна і світ. Мюнхен: Open Publishing LMU, 2017. С. 260–269.
3. The problem of cultural colonialism in «Žajira», a dilogy by Ol’ha Mak, and «A Mess», a nativity play story by Ivan Bahrjanyj // Ukraine und ukrainische Identität in Europa: Beiträge zur Standortbestimmung aus/durch Sprache, Literatur, Kultur. München: Verlag readbox unipress Open Publishing LMU, 2017. Рр. 230–243.
Публікації в збірниках наукових праць:
1. Біографічний синерген Михайла Островерхи // Духовні витоки Поділля: митці в історії краю. Матеріали IV всеукраїнської науково-практичної конференції (Хмельницький, 13 березня 2014 р.). Хмельницький: ХГПА, 2014. С. 27–34.
2. Поезія Емми Андієвської в літературно-критичній рецепції Володимира Державина // «Феномен Емми Андієвської»: доповіді Всеукраїнського круглого столу. Упорядник Вадим Василенко; науковий редактор Людмила Тарнашинська. Київ: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2021. С. 59–67.
3. Поезія Михайла Ореста: питання стилю (з історії літературно-критичної рецепції) // «На чужинних бруках»: поети української діаспори. Збірник матеріалів наукової конференції пам’яті Михайла Слабошпицького. Упоряд. Н. Гаврилюк. Київ: Ярославів Вал, 2022. С. 157–180.
4. До питання про рецепцію екзистенціалізму в літературній критиці українського повоєння // Не розминутися з читачем. Збірник наукових праць на пошану члена-кореспондента Григорія Матвійовича Сивоконя. Київ, 2023. С. 192–211.
Рецензії на наукові праці:
1. Серед імен і книг ХХ століття (Рец.: Мовчан Р. У пошуках архітвору (З історії української літератури ХХ століття). Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. 448 с.) // Дивослово. 2020. № 11. С. 59–64.
2. Про межі критики, або Літературознавчі одкровення Івана Кошелівця (Рец.: Кошелівець І. МОЖНА ОДВЕРТО? або ТУГА ЗА КАТАРСИСОМ (статті, огляди, рецензії, інтерв’ю). Харків, 2018. 648 с.) // Рідний край: альманах Полтавського національного педагогічного університету. 2020. № 1–2 (42–43). С. 193–203.
3. «Небо над Богом»: руські парафії Вінниці у XVIII столітті (Рец.: Зінченко А. Руські парафії міста Вінниці у XVIII столітті. Вінниця: ТВОРИ, 2020. 492 с.) // Сіверянський літопис. 2021. № 6 (162). С. 144–150.
4. Літературний феномен стрілецької генерації (Рец.: Роздольська І. Літературний феномен Українських Січових Стрільців: функціонування та структура покоління: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2020. 444 с.) // Синопсис: текст, контекст, медіа. 2023. Т. 30. № 3. С. 233–234.
Публікації в науково-популярних виданнях:
1. Тема Стрілецької Голгофи у книзі «Гомін з далека» Михайла Островерхи // Золота Пектораль. 2015. № 1–2 (25–26). С. 144–150.
2. Ярослав Курдидик // Буковинський журнал. 2015. № 2 (96). С. 44–47.
3. Художня експлікація образів вояків УПА у збірці «Два кулемети» Ярослава Курдидика // Буковинський журнал. 2015. № 1 (95). С. 224–242.
4. Апологія знання: марксизм, формалізм і неокласицизм. З інтелектуальної біографії Володимира Державина // Критика. 2022. Ч. 5–6 (295–296). С. 14–25.
5. Начерки творчого портрета Ігоря Костецького: світогляд, стиль, письмо // Критика. 2022. Ч. 11–12 (301–302). С. 13–27.
Вибрані публікації в пресі:
1. Розбити дзеркало Росії. Репліка до дискусії // Слово Просвіти. 2023. Ч. 12 (1199). 23–29 березня. С. 1. Передрук: Розбити дзеркало Росії, або Навіщо російські кафедри на Заході? // Буквоїд. Режим доступу: http://bukvoid.com.ua/digest/2023/04/03/221340.html
2. Як їздити «Поганими дорогами» Наталі Ворожбит? // Українська літературна газета. 2023. № 4 (348). С. 12.
3. Як Україні говорити з Європою, або Для чого перекладати класиків? // Слово Просвіти. 2023. Ч. 14 (1201). 6–12 квітня. С. 10.
4. Про метод батога. Репліка щодо заборони використання в наукових працях джерел, опублікованих російською // Слово Просвіти. 2023. Ч. 37 (1223). 14–20 вересня. С. 3. Передрук: Ідеологія чи методологія? // Українська літературна газета. 2023. Ч. 10 (354). С. 4.
5. Ескіз до біографії Докії Гуменної. До 120-річчя з дня народження // Українська літературна газета. 2024. № 3 (359). С. 32–33, 40.
Стипендії:
Стипендія Президента України для молодих учених 2020 р.
Стипендія НАН України для молодих учених 2022 р.
